Економічні коливання. Причини та показники економічних коливань



Дата конвертації20.06.2017
Розмір90.4 Kb.
ТипКонспект
Конспект уроку
На тему: Економічні коливання. Причини та показники економічних коливань.

Мета: продовжити формувати систему знань про національну економіку як ціле; з'ясувати причини економічних коливань; установити особливості видів і фаз економічного циклу; ознайомити із засобами дослідження та прогнозування економічних коливань; розвивати вміння розрізняти та аналізувати фази економічного циклу; виховувати економічну грамотність.

Очікувані результати: учні повинні вміти пояснювати, що таке діловий цикл, до яких наслідків призводить макроекономічна нестабільність, які існують індикатори економічних коливань та заходи боротьби з макроекономічною нестабільністю.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Запитання.

1) За допомогою яких показників можна виміряти результати національного виробництва?

2) У якому випадку ВВП буде більшим за ВНП, а в якому — навпаки?

3) Чи враховуються проміжні товари при обчисленні ВВП країни?

4) Назвіть способи обчислення ВВП, схарактеризуйте кожний із них.

5) Який показник — номінального чи реального ВВП є більш точним для визначення результатів функціонування економіки країни?



Перевірка домашнього завдання.

Задача (для самостійного розв'язання).

Розрахуйте номінальний ВВП у поточному році, якщо в базовому році реальний ВВП склав 150 млн. грош. од., у поточному році він зріс на 2 %, водночас ціни за цей період збільшилися на 5 %.



III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У багатьох країнах із ринковою економікою впродовж останніх двох століть спостерігається економічне зростання, що забезпечило істотне підвищення життєвого рівня населення. Проте тривале економічне зростання не є рівномірним. Історичний аналіз економічного розвитку свідчить про те, що піднесення в ринковій економіці неминуче чергуються зі спадами, інколи настають глибокі економічні депресії, які супроводжуються зростанням безробіття. Чим зумовлені такі економічні коливання? Чому зростають ціни, а інфляцію проголошують ворогом номер один навіть у найрозвиненіших країнах? З'ясуємо ці питання.



IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Економічні коливання та види циклів

У ринковій економіці обсяг валового внутрішнього продукту, реальні доходи та зайнятість то збільшуються, то зменшуються. Такі періодичні зміни в обсязі виробництва, зайнятості та доходах називають економічними коливаннями.



Економічні коливання — це повторення піднесень і спадів рівнів економічної активності, які відрізняються одне від одного тривалістю та інтенсивністю.

Для пояснення економічних коливань уживають поняття «діловий», або «економічний, цикл».



Економічний (діловий) цикл — це коливання рівня ділової активності в певний проміжок часу. Економічні цикли розрізняють за тривалістю.


Економічні цикли

Короткотермінові (3—4 роки) — кризи кредитно-грошової системи. Періодично виникають в економіці розвинених країн у зв'язку зі скасуванням усіма країнами вмісту золота в їх валюті.

Середньотермінові

(7—11 років) — кризи промислового виробництва товарів. Теорія цих криз була запропонована К. Марксом.




Великі (40—60 років) — пов'язані з необхідністю технологічного відновлення способу виробництва, що періодично виникає. Автором теорії цих процесів є М. Кондратьєв.


У структурі економіки особливо рельєфно виражені середньо-термінові цикли, що справляють найбільш відчутний вплив на розвиток економічних процесів.

2. Фази ділового циклу

Незважаючи на розбіжності циклів у різних країнах та їх різну тривалість, виділяють певні загальні риси ділового циклу.

Економічний цикл має такі фази:


  • рецесія (спад),

  • депресія (дно),

  • пожвавлення, піднесення (пік, бум).

Перехід від однієї фази до іншої здійснюється автоматично — на основі ринкових саморегуляторів.

Рецесія (спад) – фаза ділового циклу, у якій національний обсяг виробництва скорочується, зменшуються обсяги купівлі населенням, насамперед, товарів тривалого користування, і зростають запаси цих товарів на складах у торговельній мережі. На скорочення закупівель і збільшення запасів на складах бізнес реагує зниженням виробництва. Тому реальний валовий внутрішній продукт починає зменшуватися. Зменшуються інвестиції в будівництво, машини й устаткування. Водночас скорочується попит на робочу силу. Спочатку скорочується середня тривалість робочого тижня, частина робітників іде у вимушені відпустки, а далі — звільняється з роботи, щ0 призводить до безробіття. У період рецесії заробітна плата також може знижуватися, різко зменшуються прибутки фірм. Отже, найбільш складною фазою є рецесія, яка викликає скорочення виробництва, банкрутство, безробіття, зниження життєвого рівня, політичну напруженість, згортання соціальних програм, створює загрозу для демократії.

Але рецесія має й конструктивні риси, оскільки в цей період прискорюється відмирання застарілих технологічних систем.



Депресія (дно)це найнижчий період спаду, який може бути глибоким і тривалим. Падіння веде економіку до кризи або стагнації. Це період недовикористання економічних ресурсів і високого безробіття. Виникає максимальне падіння виробництва й торгівлі, різко зменшуються доходи та платоспроможний попит. Найзначнішою циклічною кризою XX ст. була криза 1929—1933 рр., яка охопила майже всі розвинені країни та дістала назву Великої депресії.

В умовах депресії виробництво на багатьох підприємствах зупиняється, тому пропозиція перестає перевищувати попит. Це призводить до припинення зростання цін та зниження темпів інфляції при значному рівні безробіття. На цій фазі створюються умови виходу з кризи: здешевлення засобів виробництва та кредитів сприяють новому накопиченню капіталу.

Пожвавлення є дзеркальним відображенням спаду. Кожна з рис пожвавлення виявляється в протилежній формі: відбувається зростання ВВП та прибутків, зменшується кількість безробітних тощо. Підприємці купують або більш продуктивне обладнання (продовжують виробництво старого товару з меншими витратами), або починають здійснювати переозброєння виробництва (відбувається перехід на виробництво нової продукції). У цих випадках збільшується попит на інвестиційні товари, що стимулює виробництво і починається пожвавлення. Пожвавлення триває доти, доки в економіці не буде досягнуто рівня, із якого почався спад.

Подальший розвиток має назву піднесення.



Піднесення (бум) — це найвища фаза циклу. Доходи в суспільстві зростають, попит випереджає пропозицію, що викликає зростання цін. В економіці спостерігається повна зайнятість, а виробництво працює на повну потужність. Але саме тут закладаються підвалини подальшої кризи перевиробництва.

3. Причини економічних коливань.

Економічний цикл дозволяє оновити виробничий процес, вивести його на новий технологічний рівень, оздоровити економіку за рахунок знищення «економічно нежиттєздатних» підприємств. Водночас така саморегуляція економіки має серйозні соціально-економічні наслідки (банкрутство, безробіття, зниження життєвого рівня громадян тощо).

Розглядаючи циклічність на теоретичному рівні, економісти погоджуються, що кризовий стан в економіці виникає внаслідок серйозних порушень у співвідношенні між споживчим попитом і пропозицією товарів, або між потребами та споживанням суспільства, з одного боку, і виробництвом — з іншого. Ці порушення можуть бути викликані як внутрішніми чинниками (зміни обсягів інвестицій, коливання обсягів грошової маси), так і зовнішніми (зміни кількості населення, відкриття або виснаження родовищ корисних копалин, технологічні революції, війни).

4. Показники економічних коливань

Ще на початку XX ст. дослідники звернули увагу на можливість використання сукупності економічних показників, які здатні стало й надійно передбачати економічні кризи, — економічних індикаторів (барометрів).



Економічні індикатори це такі статистичні показники, динаміка яких стало відповідає зміні економічної кон'юнктури.

Види такої відповідності різні. Одні статичні показники можуть випереджати в часі зміну економічної кон'юнктури (наприклад індекс цін Доу-Джонса на промислові акції, вартість нових замовлень на товари тривалого використання, контракти на будівництво житла, контракти на будівництво промислових і торговельних об'єктів тощо), інші збігаються з нею (наприклад рівень безробіття, чистий прибуток корпорацій, індекс ВНП, індекс оптових цін на промислову продукцію тощо), нарешті, деякі запізнюються (наприклад особисті прибутки, обсяг роздрібних продажів, величина боргу за споживчим кредитом, норми відсотка за комерційними позиками, товарно-матеріальні запаси в обробній промисловості).


Ураховуючи динаміку цих індикаторів, цілком реальною виглядає ідея прогнозування майбутнього економічного розвитку.

Оскільки циклічність розвитку є об'єктивною закономірністю, держава повинна передбачати економічні коливання та вчасно використовувати засоби пом'якшення негативних проявів цього процесу. У сучасній економічній теорії існують різні думки щодо запобігання спаду та подолання негативних наслідків циклічного розвитку. На думку кейнсіанців, ринкова система, по суті, є нерівноважною, тому для її стабілізації необхідна активна економічна політика держави.



V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання.

1) Проаналізуйте причини спаду економіки України в 90-ті рр. XX ст.

2) Схарактеризуйте наслідки економічних коливань із позитивного та негативного боку (робота в парах).

Проблемне запитання (для обговорення).

1) Як ви вважаєте, коли найсприятливіші умови для виборчої кампанії — на початку піднесення, на початку спаду, у найвищій точці піднесення, усередині спаду?

2) Чому цикли ділової активності мають більший вплив на виробництво та зайнятість у галузях, що виробляють товари тривалого користування, ніж у галузях, які виробляють товари нетривалого користування?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Економічне зростання змінюється занепадом виробництва, процвітання — кризою та депресією. Такі періодичні зміни в обсязі виробництва, зайнятості та доходах становлять сутність ділового, або економічного, циклу. Розрізняють короткотермінові, середньотермінові та великі цикли.

Економічний цикл складається з чотирьох фаз: рецесія (спад), депресія (дно), пожвавлення, піднесення (пік, бум).

До показників економічної активності відносять сукупний обсяг виробництва, загальний рівень цін, рівень доходів населення, зайнятість населення та рівень безробіття, курс акцій провідних корпорацій, прибутки корпорацій, контракти на будівництво тощо.



VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 27 підручника.



2. Підготуйте повідомлення про цикли Кондратьєва.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал