Еколого-натуралістичного напрямку



Сторінка7/17
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.88 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


Зміст програми

Організаційні питання. Ознайомлення з метою, завданням та планом роботи секції на другий рік. Інструктаж з техніки безпеки, правил поведінки та санітарно-гігієнічних вимог під час аудиторних занять та екскурсій. Звіти слухачів про виконання експериментальних досліджень впродовж літньо-ранньосіннього сезону. Визначення тем індивідуально-групових дослідницьких робіт.

1. Вступ

Основні розділи сучасної ботаніки та особливості ботанічних досліджень в залежності від предмета й об’єкта досліджень: описовий метод, метод порівняння, експериментальні методи. Пошук тематичної інформації у мережі Internet.

3. Рідкісні та зникаючи рослини світу, України та Буковини.

Природоохоронні списки. Червона книга України

Рідкісні рослини. Причини зникнення рослин. Категорії рідкосності. Природоохоронні списки. Червона книга України. Раритетний компонент флори Буковини.

4. Комахоїдні рослини

Поняття про комахоїдні рослини. Особливості їх будови та пристосування до перетравлювання комах. Основні представники комахоїдних рослин.

5. Ботанічні сади світу та України: їх роль та значення в охороні рослинного світу

Що таке ботанічний сад? Мета створення ботанічних садів. Історія виникнення ботанічних садів в Європі. Найвідоміші ботанічні сади України. Роль ботанічних садів у збереженні світової флори.

6. Основні правила гербарної справи

Поняття про гербарій. Історія виникнення гербарної справи. Перші гербарії світу. Основні правила збору та гербаризації рослин. Виготовлення власного гербарію з певної тематики. Сучасні гербарії. Електронний гербарій.

7. Заносні рослини. Рослини антропогено перетворених території. Інвазійні рослини

Поняття про адвентивні рослини. Способи їх занесення та розповсюдження. Антропогенно-перетворені ландшафти. Бур’яни. Поняття про інвазійні рослини. Рослини в урболандафтах. Вплив адвентивних рослин на антропогенну флору.

8. Навчально-дослідницька та науково-дослідницька робота

Планування наукового дослідження. Специфіка виконання оглядових та реферативних наукових робіт. Тематичний пошук у періодичній науковій літературі. Основні розділи сучасної ботаніки та сучасні методи ботанічних досліджень. Визначення основних тем дослідницької роботи. Створення наукових груп за інтересами, зв’язки з науково-дослідними установами. Підбір та опанування методів дослідження згідно обраної теми. Загальні правила та вимоги до ведення лабораторного журналу.

9. Підсумкове заняття

Підведення підсумків дослідницьких робіт, здійснених впродовж навчального року. Екологічна експедиція.

Перелік рекомендованої літератури

  1. Андреева И.И., Родман Л.С. Ботаника. – М.: КолоС, 2002. – 488 с.

  2. Андрієнко Т.Л. Комахоїдні рослини України / Під ред. В.В. Протопопової. – К.: Альтерпрес, 2010. – 80 с. 

  3. Гербарії України. Index herbariorum Ucrainicum / Редактор-укладач Шиян Н.М. – /Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. - Київ: Альтерпрес, 2011. – 442 c.

  4. Жизнь растений. Тт. 1–6. – М.: Просвещение, 1974–1982.

  5. Ивченко С. 'Занимательно о ботанике' - Москва: Молодая гвардия, 1972 - с.224

  6. Кирчишина К.В., Рідкодубська В.О., Семенів О.О., Куньєва В.М. Рослини в міфах та легендах. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан., 2012. – 176 с.

  7. Краснов В.П., Орлов О.О., Ведмідь М.М. Атлас рослин-індикаторів і типів лісо рослинних умов Українського Полісся. – Новгород-Волинський: Новоград. – 2009. – 488 с.

  8. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. 

  9. Лучник А.Н. Энциклопедия декоративных растений умеренной зоны. – М.: ЭксмоИнститут технологических исследований. – 2007. – 462 с.

  10. Любінська Л.Г., Оптасюк О.М., Шевера М.В., Федорончук М.М. Методичні рекомендації з проведення польової практики з ботаніки (збір рослин та виготовлення гербарію). – /Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного. – Київ, Фітосоціоцентр, 2011. – 68 с.

  11. Милер М.С. Лучшие комнатные растения. – М.: Кредо. – 2008. – 238 с.

  12. Скворцов А.К. Гербарий. Руководство по сбору, обработке и хранению коллекций растений. - М., 1976 – 178 с.

  13. Хессайон Д.Г. Все о комнтаных растениях. – Джерело, 2005. – 255 с.

  14. Червона книга України. Рослинний світ. /Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного/. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 912 с. 

  15. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І. Сторінками Червоної книги України (рослинний світ). Чернівецька область. – Чернівці: ДрукАрт, 2010. – 452 с.

  16. Школьник Ю.К. Растения. Полная энциклопедия. – М.: Эксмо. – 2007. – 267 с.

Інтернет ресурси

  1. http://www.uroki.net/docxim.htm

  2. http://studentam.net.ua/content/category/43/239/135/

  3. http://allnature.org.ua/

  4. http://herba.msu.ru/russian/index.html

  5. http://plant.geoman.ru/

  6. http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/legends.main/

  7. http://fitoapteka.org/

  8. http://healing.com.ua/pages/spisok/

  9. http://www.refine.org.ua/pageid-3958-1.html

  10. http://pruroda.at.ua/

  11. http://agrobiz.net/blog.php?blog=komnatnye-rasteniya

  12. http://khmschool8.wordpress.com/2011/03/18/hello-world/

  13. http://subject.com.ua/geographic/geo/689.html

  14. http://www.big-lib.com/book/52_Osnovi_prirodoznavstva_Priroda_ Ykraini/5469_Roslini_lisiv

  15. http://floristics.org.ua/ua/

  16. http://www.nbg.kiev.ua/

  17. http://www.botansad.com.ua/index.php/botanichni-sadi-svitu/nyu-jorkskij-botanichnij-sad.html

  18. http://xn--80ahlydgb.xn--p1ai/herbariums/development.php


Програма секції «Зоологія»

Очно-заочної біологічної школи чоцентум

Укладач: Хлус Л.М., к.б.н., доцент,

керівник гуртків КЗ ЧОЦЕНТУМ

Пояснювальна записка

Програма розрахована на учнів 6-8 класів (основного і вищого освітнього рівня) і передбачає послідовне набуття (для 8-ми класників – розширення) знань про світ тварин, умінь та навичок його дослідження. Програма розрахована на два роки; в її основу покладено екологічний принцип, який допоможе поглибити шкільні знання про взаємозв’язки організмів із навколишнім середовищем.

Мета курсу – сформувати, поглибити і розширити знання учнів, які цікавляться біологією, прагнуть дізнатися про різноманітність тварин та їх життєдіяльність, взаємозв’язки у природі та практичне значення. взаємозв’язків між тваринами і з довкіллям та господарським значенням основних груп тварин, а також осмислення і трактування фактичного матеріалу. Зважаючи на виключну роль тварин у житті людини, однією з основних задач курсу є ознайомлення з прикладним значенням як свійських, так і диких тварин та їх роллю в господарській діяльності та економіці краю. Особливе місце відведене вивченню фауністичних комплексів Буковини як на систематичному, так і на біоценотичному рівнях, а також проблемам охорони тваринного світу і «червонокнижним» видам нашої фауни. Одним з основних завдань курсу є ознайомлення учнів з основами теоретичних та прикладних знань про особливості сучасного наукового біологічного дослідження, виховання у них якостей натураліста-дослідника та природознавця. Впродовж першого року вивчення курсу учні знайомляться з організаційними та методичними засадами науково-дослідної роботи; набувають вміння працювати з джерелами монографічної та періодичної наукової літератури, планувати та аналізувати результати досліджень, представляти їх у вигляді реферату та доповіді. Вони вчаться вести польові щоденники, журнали реєстрації проб та лабораторні журнали, вести спостереження у природі, а також аналізувати й узагальнювати їх результати. Паралельно учні виконують індивідуальні та групові навчально-дослідницькі роботи під науковим керівництвом фахівців – викладачів факультету біології, екології та біотехнології ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

На матеріалі даного курсу учень повинен набути таких компетенцій:

Знати: основні закономірності будови, життєдіяльності, розмноження та поширення тварин; особливості морфології типових, найхарактерніших представників різних систематичних груп тварин; основи планування та проведення наукового експерименту; правила та вимоги до оформлення та представлення результатів наукової роботи; особливості організації та проведення польових і лабораторних біологічних досліджень;

Вміти: проілюструвати конкретними прикладами господарське значення окремих груп тварин (мисливсько-промислові, шкідники сільського та лісового господарства, ентомофаги, паразити людини і сільськогосподарських тварин, переносники збудників інфекційних захворювань тощо); пізнавати у колекціях та за зображеннями найхарактерніших представників регіональної фауни, зокрема – її раритетного компоненту; ідентифікувати тварин до класу, а в окремих типах (хордові, членистоногі) – до ряду за комплексом зовнішніх ознак; характеризувати фауністичні комплекси різних ландшафтно-географічних зон рідного краю. Мати навички роботи з періодичними та монографічними джерелами наукової літератури; складати бібліографічний список; планувати наукові досліди та аналізувати їх результати, а також оприлюднювати їх у вигляді наукової доповіді.

Форма проведення занять: лекції, комбіновані лекційно-практичні заняття, лекції-екскурсії та натурні практичні заняття (знайомство з польовими методами зоологічних досліджень).

Засоби контролю за ефективністю навчання. Для слухачів першого року навчання передбачаються наступні види контролю: регулярний поточний контроль засвоєння матеріалу у формі теоретичних та практичних домашніх письмових робіт (конспектування та реферування наукової літератури, опис окремого виду/родини/ряду тварин за визначеним планом, есе та/або теоретичний реферат на задану тему тощо) та підсумковий (за курс навчання) у формі написання та захисту реферативної наукової роботи. Для слухачів другого року навчання передбачається регулярний поточний контроль етапів виконання дослідницьких робіт (перевірка польового щоденника, лабораторного журналу, конспектів наукових монографічних та періодичних джерел літератури, обговорення отриманих результатів тощо) і підсумковий контроль у формі написання та захисту експериментальної дослідницької роботи.

Перший рік навчання

Орієнтовний тематичний план

п/п

Назва розділу та теми

Кількість годин

всього

теор.

практ.

1.

Вступ

2




2

2.

Тваринний світ України

2




2

3.

Зв’язок тварин із навколишнім середовищем. Природні біогеоценози

2

2

4

4.

Тварини – мешканці прісних водойм

2

2

4

5.

Амфібіонтні тварини. Прибережна фауна

1

1

2

6.

Значення тварин у житті людини. Свійські та декоративні тварини. Тварини куточка живої природи. Домашні улюбленці

2

2

4

7.

Тваринний світ лісових екосистем

2

6

8

8.

Навчально-дослідницька та науково-дослідницька робота. Наукові методи дослідження тварин

4

4

8

9.

Підсумкове заняття

1

1

2




Всього

18

18

36

Зміст програми

Організаційні питання. Ознайомлення з метою, завданнями та планом роботи секції на перший рік. Інструктаж з техніки безпеки, правил поведінки та санітарно-гігієнічних вимог під час аудиторних занять та екскурсій. Розподіл слухачів на групи для виконання індивідуально-групових дослідницьких робіт.

1. Вступ

Різноманітність тваринного світу. Поняття про біогеографію. Біогеографічне та зоогеографічне районування. Основні зоогеографічні області та їх тваринний світ. Сучасна фауна Землі.

2. Тваринний світ України

Фауна України та її різноманіття. Фауністичні комплекси основних природних зон; зоогеографічна характеристика фауни. Законодавчі акти України про охорону тваринного світу.

3. Зв’язок тварин із навколишнім середовищем. Природні біогеоценози

Уявлення про фізичне та біологічне середовище життя тварин. Рівні життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний. Уявлення про фізичне та біологічне середовище існування тварин. Фактори, що впливають на поширення тварин. Морфологічні та фізіологічні пристосування тварин до життя в різних умовах. Захисне забарвлення. Біологічна обумовленість і регулювання чисельності окремих видів і популяцій. Основні природні угруповання, характерні для території України. Вплив господарської діяльності на природні біогеоценози. Антропогенно трансформовані ландшафти та їх фауністичні комплекси.

Наукові методи дослідження тварин: емпіричні методи (експеримент, спостереження, опис); теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, пояснення, систематизація, класифікація); моделювання. Організація та планування наукових досліджень. Методи та правила ведення щоденників спостережень за тваринами. Основи моніторингу.

4. Тварини – мешканці прісних водойм

Характеристика місцевих водойм (приблизна площа, характер берегів, рельєф дна, глибина, джерело водопостачання, коливання рівня води від впадаючих вод та атмосферних опадів, вплив на рівень води дерево-кущової рослинності, що оточує водойму, тощо). Ступінь забруднення водойм, прозорість води. Температурні режими. Фізичні властивості і хімічний склад води. Умовний поділ водойм на області: прибережну, глибоководну, пелагічну. Органічний світ водойм.

Флора. Берегова рослинність: рослини, що ростуть вздовж берегової лінії й частково занурені у воду; рослини з листками, що плавають на поверхні води і викидають квітки з води; рослини із зануреними у воду листками і квітками, винесеними над водою; повністю занурені у воду рослини. Глибоководні і пелагічні рослини. Ступінь заростання водойм рослинами. Значення рослин у житті водойм.

Фауна. Різноманітність тварин, що живуть у прісних водах (найпростіші, губки, кишковопорожнинні, черви, молюски, ракоподібні, павуки, численні комахи тощо. Місця життя. Розвиток у водному середовищі. Спосіб життя личинок, дорослих особин. Малярійні комарі – переносники захворювання на малярію. Бабки – активні хижаки, винищувачі комарів і комах – шкідників рослин. Прибережна, глибоководна, пелагічна фауна.

Пристосування тварин до умов життя у водному середовищі. Вплив факторів водного середовища на життя риб (прозорість води і проникнення світла, хімічний склад і газовий обмін). Температура води – фактор, що визначає географічне розміщення видів риб. Вплив температури води на життєдіяльність риб (харчування, розмноження, розвиток ікри, молоді та їх виживання). Найпоширеніші риби місцевих водойм, їх біологія, класифікація.

Рибництво. Розвиток рибництва в Україні. Акліматизація і реакліматизація найбільш цінних промислових видів риб. Охорона водойм від забруднення. Охорона рибних багатств країни. Тематика й методика дослідів і спостережень за тваринами водойм та акваріумними тваринами в куточку живої природи.

5. Амфібіонтні тварини. Прибережна фауна

Хвостаті та безхвості земноводні – група хребетних, що першими вийшли на суходіл. Температура і вологість – основні фактори навколишнього середовища, що зумовлюють життєдіяльність амфібій. Річний цикл – міграції до місць зимівлі, початок розмноження. Розвиток у водному середовищі; личинки і метаморфоз. Хвостаті земноводні: види розповсюдження і спосіб життя. Біологічні особливості. Рухи, дихання, зір, слух у водному та у наземно-повітряному середовищах. Живлення. Добова активність. Господарське значення безхвостих земноводних.

Водоплавні птахи місцевих водойм: видовий склад, строки сезонної міграції, біологія та охорона.

Водні ссавці – бобри, ондатри, нутрії – цінні хутрові тварини. Особливості біології, зв’язок із водним середовищем. Акліматизація і реакліматизація; охорона.

Взаємозв’язки живих організмів водойм: місця і спосіб життя, ланцюги живлення, симбіоз, паразитизм, розмноження, турбота про потомство. Історична зумовленість виходу живих організмів на суходіл.

6. Значення тварин у житті людини. Свійські та декоративні тварини. Тварини куточка живої природи. Домашні улюбленці

Домашні тварини – постійні супутники життя людини. Особливості утримання домашніх і диких тварин у неволі; забезпечення умов життя тварин, що відповідають їх біологічним видовим та індивідуальним особливостям. Розведення і утримання тварин для задоволення естетичних потреб. Використання тварин у науково-дослідницькій роботі та навчальному процесі, у виробництві, у видовищних заходах, спорті, сфері відпочинку і розваг людей тощо.

Декоративне птахівництво. Походження та основні вимоги до умов утримання і розведення декоративних (папуг, амадинів, канарок, співочих птахів місцевої фауни) та екзотичних свійських (фазанів, цесарок, павичів, страусів тощо) птахів. Декоративні гризуни та зайцеподібні (кролі, хом’ячки,морські свинки, шиншили, щурі тощо), їх поширення у природі та особливості біології.

Ознайомлення із тваринами куточка живої природи. Уявлення про штучний біоценоз; основні вимоги до створення оптимальних умов життя тварин у куточку живої природи. Річна та добова активність цих тварин, проведення дослідницької роботи в куточку живої природи.

Тваринництво – одна з галузей господарства людини. Свійські тварини та їх походження; умови утримання та догляд за свійськими тваринами.

7. Тваринний світ лісових екосистем

Ліси нашої країни, їх площа. Основні лісоутворюючі породи дерев. Ліс як середовище життя тварин. Різноманітність видів тварин, що живуть у лісах (ссавці, птахи, земноводні, плазуни, комахи, павукоподібні, молюски, черви). Особливості тварин, життя яких протягом тривалого історичного часу пов’язане з лісом. Тварини лісів різних типів (ялинових, соснових, листяних, мішаних). Порівняння видового складу. Тварини, життя яких тісно пов’язане з підліском, трав’янистим покривом, лісовою підстилкою (гнізда, корми, харчові угіддя. Cхованки від ворогів). Значення снігового покриву для захисту лісових мешканців від несприятливих погодних умов і ворогів.

Кормові ресурси лісу. Рослинні і тваринні корми. Ланцюги живлення. Сезонні зміни запасів кормів і кормодобування; вплив цих факторів на видовий склад тварин лісу. Взаємозв’язки (харчові, захисне забарвлення, симбіоз, паразитизм).

Річна і добова активність тварин, зміни в поведінці тварин, пов’язані із сезонними явищами в природі, з погодними умовами. Міграції, сплячка.

Роль тварин у житті лісу: запилення дерев, кущів і трав’янистих рослин, розповсюдження насіння, вплив лісової фауни на ґрунт, його повітряний режим. Вплив тварин на зміни деревних порід, на молодняк лісу, його склад, приріст деревини, санітарний стан, довговічність.

8. Підсумкове заняття

Підведення підсумків дослідницьких робіт, здійснених впродовж навчального року. Планування експериментальних (польових) досліджень на літньо-ранньоосінній сезон.

Другий рік навчання

Орієнтовний тематичний план

п/п

Назва розділу та теми

Кількість годин

всього

теор.

практ.

1.

Вступ

2




2

2.

Фауна лісів Буковини. Основні групи мисливсько-промислових тварин. Природоохоронне законодавство України

2

2

4

3.

Тварини – мешканці лук і степів

2

2

4

4.

Тваринний світ антропогенно трансформованих територій

2

2

4

5.

Охорона тваринного світу. Природоохоронні території

1

3

4

6.

Навчально-дослідницька та науково-дослідницька робота

8

8

16

7.

Підсумкове заняття

1

1

2




Всього

18

18

36

Зміст програми

Організаційні питання. Ознайомлення з метою, завданнями та планом роботи секції на другий рік. Інструктаж з техніки безпеки, правил поведінки та санітарно-гігієнічних вимог під час аудиторних занять та екскурсій. Звіти слухачів про виконання експериментальних (польових) досліджень впродовж літньо-ранньоосіннього сезону. Визначення тем індивідуально-групових дослідницьких робіт.

1. Вступ

Основні розділи сучасної зоології та особливості зоологічних досліджень в залежності від предмета й об’єкта досліджень: описовий метод; метод порівняння; експериментальні методи. Пошук тематичної інформації у мережі Internet. Основні пошукові системи та зоологічні сайти. Загальні правила та вимоги до ведення лабораторного журналу. Сучасні методи документування результатів наукових досліджень.

2. Фауна лісів Буковини. Основні групи мисливсько-промислових тварин. Природоохоронне законодавство України

Батраховауна та герпетофауна лісів. Лісова орнітофауна. Загальні принципи визначення птахів у природі. Роль птахів у житті лісу. Лісові ссавці. Промислові тварини, їх господарське значення. Ведення мисливського господарства. Птахи і ссавці як мисливсько-промислові тварини. Роль мисливства у регуляції чисельності тварин. Охорона й відтворення мисливської-фауни. Звіроводство. Акліматизація і реакліматизація хутрових звірів. Закони України про охорону тварин і полювання на них. промислових тварин.

3. Тварини – мешканці лук і степів

Характеристика рослинних угруповань лук та степів. Залежність трав’янистого покриву від ґрунтово-кліматичних умов. Заплавні, низинні, суходольні луки. Рослинності лук і степів протягом сезону і зміни її видового складу з часом. Степові рослини-ефемери. Луки й степи як природне середовище життя тварин.

Особливості лучної та степової фауни: переважання комах, вплив на видовий склад фауни розташування водойми, лісу, поля, саду, городу. Тварини – постійні мешканці лук, степів. Захисне забарвлення (денні метелики, коники тощо). Комахи – запилювачі лучних та степових рослин. Пристосування рослин до запилення комахами.

Паразитизм. Участь голих слимаків і наземних черепашкових молюсків в ураженні свійських тварин гельмінтами.

Річний і добовий цикли в житті луки та степу. Вплив господарської діяльності людини на фауну лук та степів.

4. Тваринний світ антропогенно трансформованих територій

Урболандшафти як середовище існування тварин. Рослинність культурних ландшафтів. Основні породи дерев. Переважання рослин, інтродукованих людиною з інших місць зростання. Екзотичні рослини. Особливості культурних рослин. Бур’яниста рослинність та її роль у розповсюдженні комах-шкідників.

Фауна агроландшафтів. Польові та городні культури. Втрати врожаю основних сільськогосподарських культур внаслідок розповсюдження тварин-шкідників (голих слимаків, комах, мишоподібних гризунів). Полівки та інші мишоподібні гризуни – шкідники польових і городніх культур. Біологічні особливості ссавців-шкідників (спосіб життя, розмноження). Природні вороги і захист від них; захисне забарвлення. Річний цикл комах. Добова активність. Комахи-шкідники. Корисні комахи. Біологічні методи боротьби зі шкідливими комахами. Птахи – мешканці поля: біологія, спосіб життя, річний цикл, міграції. Хижі птахи, приваблені гризунами, їх охорона.

Тварини в урболандшафті. Сад, парк, сквер як місце оселення тварин. Плодово-ягідні рослини. Дерева і кущі парку. Комахи у місті. Земноводні і плазуни в умовах міста. Птахи – мешканці урбанізованих територій. Птахи, що гніздяться в дуплах, на деревах, кущах, на землі. Бездоглядні тварини в умовах міста; причини й наслідки бездоглядності тварин. Дикі ссавці в умовах міста. Явище синантропізації. Охорона і приваблювання птахів, комах і земноводних для боротьби з комахами – шкідниками саду та парку.

5. Охорона тваринного світу. Природоохоронні території

Законодавство України про охорону тваринного світу: Закон «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.); Закон України «Про тваринний світ» (1993 р.). «Червона книга України. Тваринний світ» (2008 р.). Стратегія розвитку природно-заповідного фонду України. Заповідники, заказники, національні та регіональні парки як форма збереження окремих ділянок незайманої природи. Вплив господарської діяльності на природні комплекси. екологічні стежки та їх роль в охороні тваринного світу. Відвідування охоронюваних територій у своїй місцевості.
6. Навчально-дослідницька та науково-дослідницька робота

Організація та планування наукового дослідження. Специфіка виконання оглядових та реферативних наукових робіт. Тематичний пошук у періодичній науковій літературі. Основні розділи сучасної зоології та особливості зоологічних досліджень в залежності від предмета й об’єкта досліджень: описовий метод; метод порівняння; експериментальні методи. Особливості камеральної обробки тваринного матеріалу з різних систематичних груп. Визначення основних тем дослідницької роботи. Створення наукових груп за інтересами, зв’язки з науково-дослідними установами. Підбір та опанування методів дослідження згідно обраної теми. Загальні правила та вимоги до ведення лабораторного журналу. Сучасні методи документування результатів наукових досліджень. Тематичний огляд як результат тематичного літературного пошуку (представлення результатів індивідуально-групових завдань).

Організація екологічних експедицій, створення екологічних стежок, шкільних мікрозаказників. Екологічні експедиції можуть проводитися як підсумкові наприкінці навчального року та в процесі або після вивчення окремих тем програми. Проведення їх може мати як комплексний підхід до вивчення глобальних питань певного району, так і більш конкретні завдання при вивченні того чи іншого виду тварин, його взаємозв’язків із навколишнім середовищем. Робота по створенню шкільного мікрозаказника може проводитись впродовж усього року, а також після проведення екологічної експедиції як її підсумок. Шкільні мікрозаказники можуть бути екологічні, ентомологічні, орнітологічні, комплексні тощо.

7. Підсумкове заняття

Підведення підсумків дослідницьких робіт, здійснених впродовж навчального року. Екологічна експедиція.

Перелік рекомендованої літератури

Література до усього курсу:

  1. Акимушкин И.И. Мир животных.- в 4-х томах.- М.: Мир, 1998.

  2. Атлас животных. – М.: Астрель АСТ, 2001.

  3. Браун В. Настольная книга любителя природы. - Л.: Гидрометиздат, 1985. – 280 с.

  4. Брем А. Жизнь животных: млекопитающие, птицы, рептилии, земноводные, рыбы, насекомые. – М.: Изд-во Эксмо, 2003.

  5. Грин Н., Стаут Т., Тейлор Д. Биология: в 3-х т.- М.: Мир, 1996.

  6. Жизнь животных в 7-ми т.- М.: Просвещение, 1987-1989.

  7. Зедлаг У. Животный мир Земли.- М.: Мир, 1975.

  8. Кемп П., Армс К. Введение в биологию. – М.: Мир, 1988.

  9. Козлов М.А. Живой мир.- С-Пб.: Золотой век, 2000.

  10. Коляда М.Г. Секреты животного мира. Животные, которые удивляют. – Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006.

  11. Мазурмович Б.М. Безхребетні тварини. – Київ: «Радянська школа», 1974.

  12. Райков Б.Е., Римский-Корсаков М.Н. Зоологические экскурсии. - М., Топикал, 1994. - 694 с.; М.: Цитадель-трейд, 2002. – 640 с.

  13. Тайная жизнь животных. – Минск: ООО «Попурри», 2001.

  14. Хлус Л.М., Федоряк М.М., Череватов В.Ф. та ін. Основи зоології. – Чернівці: Золоті литаври, 2003.

  15. Хлус Л.М., Череватов В.Ф. Зоологія. – Чернівці: Золоті литаври, 2007.

  16. Хрестоматія із зоології / Упор. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова – К.: Радянська шк., 1-ше вид. – 1978, 2-ге вид. – 1988.

  17. Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1999.

  18. Эттенборо Д. Жизнь на Земле.- М.: Мир, 1984.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал