Дюі лдувс ім. Е. О. Дідоренка Донецьк 2009



Pdf просмотр
Сторінка4/7
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.68 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
, -еві: пор. зауваження комітету (чого? чи чому?), але зауваження комітетові (тільки чому?).
У назвах істот перевага віддається закінченню -ові, -еві: директорові,
викладачеві, Іванові. У тому числі це стосується слів середнього роду, що означають персоніфіковані поняття або прізвища: пор. вітруВітрові.
Якщо у тексті є підряд декілька іменників чоловічого роду в давальному відмінку, то закінчення рекомендується чергувати, причому починаючи з форми -ові, -еві: пор. оформлюючи адресат повідомлення, слід записати Начальникові Донецького юридичного інституту полковнику
міліції.
Орудний відмінок множини
Варто запам’ятати паралельні форми орудного відмінка множини у таких словах: сльоза – сльозами/слізьми, крила – крилами/крильми гості – гостями/гістьми, колеса – колесами/колісьми, кості – костями/кістьми, двері – дверима/дверми, ворота – воротами/ворітьми, гроші – грошима/грішми та ін. (Виділені форми є рідше вживаними.)
Місцевий відмінок
У ряді іменників можливі паралельні форми в місцевому відмінку однини: у Владивостоку / у Владивостоці, на мосту / на мості, у звуку / у
звуці, по столу / по столі, у правопису / у правописі, у рову / у рові.
Місцевий відмінок множини всіх іменників має закінчення -ах (-ях).
Поширеною помилкою в утворенні цієї форми є закінчення -ам, притаманне російській мові: пор. рос. по звездам – укр. (по, у, на) зірках; рос. по
областям – укр. (по, у, на) областях. Це зауваження стосується також усіх прийменників, які утворюють форму місцевого відмінка (у, в, на, при, по).
3.
Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних мовах. Активізація процесу творення абревіатур зумовлена передусім суспільно-політичними чинниками, – а відтак соціолінгвістичною ситуацією – появою чи оновленням назв державних, громадських, адміністративно-управлінських, політико-економічних, міждержавних утворень.

Абревіатура (від лат. скорочую) – іменник, утворений поєднанням початкових літер, звуків, частин слів, словосполучень. Абревіатура має граматичне оформлення (рід, число) і функціонує як на письмі, так і в усному мовленні: МОН, Мінюст, ВНЗ, міськком, Держспоживстандарт.
Абревіатури – один із засобів заощадити місце на папері і час укладання текстів.
Правопис абревіатур залежить від типу їх утворення:
1) абревіатури ініціального типу (звукові, буквені, буквено-звукові): неп (нова економічна політика), ДАІ, СНД (Союз Незалежних Держав), ОВС
(
органи внутрішніх справ), МРЕВ;

31 2) складові абревіатури, утворені
- поєднанням початкових складів слів: виконком (виконавчий комітет),
- поєднанням початкового складу і цілого слова: ощадкаса,
техдокументація, держнагляд,
- поєднанням початкового складу з непрямим відмінком цілого слова: завкафедри (завідувач кафедри);
3) абревіатури змішаного типу: міськвно (міський відділ народної освіти), виш (вища школа).
Рід абревіатур відповідає роду основного слова: нова АЗС (станція),
ДАІ попередила (інспекція). Проте в ряді абревіатур відмічається родова варіантність: виш (київська/київський), вступив до вишу; неп (нова економічна політика), але період непу (закінчення чоловічого роду); ВАК
ухвалила (вища атестаційна комісія), але рішення ВАКу (закінчення чоловічого роду).
Як засіб економії абревіатура широко використовується в різних сферах, тому одне і те саме скорочення в різних текстах може тлумачитися по-різному: пор. ОРДоперативно-розшукова діяльність / організаційно-
розпорядча документація. Щоб уникнути непорозумінь та забезпечити адекватне сприйняття інформації, використовують пояснення в дужках при першому вживанні словосполучення в тексті: пор. оперативно-розшукова
діяльність (даліОРД).
В юридичних текстах абревіатури використовуються рідко, як правило як скорочені назви міністерств, установ, закладів: пор. Донецький юридичний
інститут Луганського державного університету внутрішніх справ імені
Едуарда Олексійовича ДідоренкаДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка (Статут
інституту, затверджений наказом МВС України від 30.12.2008 № 705).
В наукових текстах абревіатури використовують для позначення основних часто повторюваних понять: пор. постанова Верховного Суду
УкраїниПВСУ, правова система – ПС.
Не можна перевантажувати абревіатурами будь-який текст. Декілька скорочень в одному реченні чи абзаці утруднює розуміння смислу повідомлення, тому що примушує читача витрачати час на розшифровку.
Пояснення усталених абревіатур окремих галузей дається у спеціальній довідковій літературі (див. список додаткової літератури до теми).
Абревіатури широко використовуються у ЗМІ, політичній, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу групу становлять назви установ та організацій. З відновленням незалежності України виникло багато партій, громадсько-політичних організацій, що мають два найменування: одне – повне, яке є словосполученням, інше скорчене – абревіатура.

Завдання 1. Виправте помилки у виборі форм роду та числа іменників
Придбання нової меблі, вхідна дверь, вища ступінь, вибраний президіум,
науковий тезис, регіональний філіал, економічний кризис, моя стоматолог,
сувеніри із символіками Олімпіади, широкі асортименти продукції, вартість
упакувань.

32
Завдання 2. Випишіть з Українського правопису правила написання закінчення -а (-я) або -у (-ю) в родовому відмінку однини іменників ІІ відміни чоловічого роду, в яких умовою вибору є форма слова, а не його значення
Наприклад, географічні назви з наголосом на кінцевому складі у родовому відмінку або з присвійними суфіксами -ов-, -ев-(-єв-), -ин- (-їн-)
(
див. вище).
Завдання 3. Поясніть різницю значення слів у відмінкових формах.
Складіть речення з наведеними парами
Старостстаростів, чоловікчоловіків, верствверстов, у банку
у банці.
Завдання 4. Утворіть форму родового відмінка множини. У разі сумніву перевірте себе за орфографічним словником
Городяни, мандарини, кримчани, молдавани, мокасини, консерви,
гастролі, гривні, черевики, туфлі, центнери.

Завдання 5. Прокоментуйте доцільність використання абревіатур у наведеному уривку тексту. Замініть, де це потрібно, абревіатури на повні словосполучення.
Старший серед оперативних працівників, що входять до складу СОГ,
разом із керівниками ОВС, уповноваженими на проведення ОРД, контролює
виконання доручених ОРЗ. Крім того, часто старшим у складі СОГ
призначається один із керівників органу внутрішніх справ, уповноважений на
здійснення ОРД.


Контрольні запитання
1.
Що вивчає стилістична морфологія?
2.
Що таке морфологічні синоніми?
3.
Визначте стилістичні особливості іменників за категоріями роду, числа, відмінка.
4.
У чому полягає різниця між абревіатурою і графічним скороченням?
5.
Які ви знаєте способи творення абревіатур?
6.
Як визначити рід абревіатури?

33
Тема 9. Особливості вживання прикметників

План
1.
Морфологічна сутність прикметників.
2.
Стилістичне використання повних і коротких форм прикметників.
3.
Уживання форм вищого та найвищого ступенів порівняння в ділових паперах.
4.
Інші зауваження до стилістичного використання прикметників у діловому мовленні.

Ключові поняття теми: стилістична морфологія, морфологічні
синоніми, синтетична і аналітична форма прикметників, частотність
граматичної форми.

Основна література
1.
Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови. – Львів:
ПАІС, 2007.
2.
Дудик П.С. Стилістика української мови : навчальний посібник. – К.:
Видавничий центр «Академія», 2005.
3.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К., 2005.
4.
Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови : навчальний посібник. – К.:
МАУП, 2002.
5.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль:
Навч. книга – Богдан, 2000.
6.
Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. –
Львів: Світ, 2003.
7.
Український правопис. – К.: Наукова думка, 2008.
Додаткова література
1.
Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні.
Модульний курс : навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури,
2006.
2.
Зубков М.Г. Сучасна українська мова. – Харків, 2005.
3.
Корж А.В. Ділова українська мова для юристів. – К., 2002.
4.
Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1987.

Теоретичний мінімум
1.
Особистісна сутність людини, її фізіологічна й духовна
індивідуальність, винятковість, неповторність і окремішність усього живого й неживого в природі, всіх пізнаних людиною істот і предметів створюється певною сукупністю тих якостей, ознак, які властиві будь-кому і будь-чому.
Серед них розрізняють постійні ознаки (у прикметниках) або ознаки динамічні, змінювані в часі (у дієприкметниках), пор.: біле волосся і побіліле волосся.

34
Прикметники називають ознаки, якості людей, тварин, речей, явищ.
Морфологічна сутність прикметників проявляється в їх закінченнях в кожному відмінку, роді, в обох числах (однині і множині), у ступенях порівняння (у якісних прикметниках): веселий, весела, веселого, веселі.
2.
У сучасній українській мові існують повні і короткі (з нульовим закінченням) форми прикметників: пор. вартий, зелений, срібний, ладний,
живий, радий / варт, зелен, срібен, ладен, жив, рад. Звичайною для сучасної української літературної мови є повна форма. Короткі форми утворюються від небагатьох слів і притаманні розмовному мовленню, а також можуть використовуватися в художньому стилі та фольклорі як поетичний засіб:
Ой зійди, зійди, ясен місяцю (Нар. творчість).
Серед можливих коротких форм прикметників невелика група слів не мають певного стилістичного забарвлення і використовуються як присудки в офіційно-діловому стилі, переважно в усному мовленні: виннийвинен,
згоднийзгоден, певнийпевен, потрібнийпотрібен.
Тільки коротку форму мають присвійні прикметники на -ів, -ин у називному (знахідному) відмінку однини чоловічого роду: Сергіїв, батьків, материн, Тетянин, Маріїн. Форми на зразок «Івановий» не є нормативними.
У юридичних текстах короткі форми не використовуються.
3.
Помітною є стилістична своєрідність синтетичної і аналітичної форм вищого й найвищого ступенів порівняння: сильніший і більш сильний
(
форми вищого ступені порівняння), найсильніший і найбільш сильний
(
форми найвищого ступеня порівняння).
Ступені порівняння утворюються тільки від якісних прикметників.
Вищий ступінь порівняння
Найвищий ступінь порівняння
Синтетична
форма
Аналітична
форма
Синтетична
форма
Аналітична
форма
прикметник + суф. -ш-, -іш-: більш, менш + прикметник: прикметник + преф. най- + суф.
-
ш-, -іш-: найбільш,
найменш + прикметник: напр. далекий
дальший,
важливий
важливіший
напр. більш
(
менш) далекий,
більш
(
менш)
важливий напр. найдальший,
найважливіший найбільш
(
найменш)
далекий,
найбільш
(
найменш)
важливий
Крім того, утворюючи ступені порівняння прикметників, потрібно враховувати:
- чергування приголосних звуків: вузькийвужчий, близький
ближчий, дорогийдорожчий, високийвищий;
- чергування основ: великийбільший, малийменший, поганий
гірший, хорошийкращий;

35
- для деяких прикметників складена форма є єдино можливою: більш
(
менш) вартий, більш (менш) винний, більш (менш) радий та ін.;
- значення ступеня порівняння можуть підсилювати частки що, як: якнайшвидший, щонайкращий.
В юридичних текстах перевагу віддають аналітичним формам ступенів порівняння, які забезпечують офіційність мовлення: пор. більш
(
найбільш) ефективний, а не ефективніший; більш (найбільш) активний, а не активніший.
Утворюючи ступені порівняння, уникайте типових помилок:
- змішування синтетичної і аналітичної форм: пор. більш повний, а не більш повніший;
- змішування українських і російських форм: пор. найбільш здібний, а не самий здібний.
Порівняльні звороти в українській мові будуються за допомогою прийменників від, за, порівняно з, проти та сполучника ніж: більший від
(
за) нього, більш важливий порівняно з попереднім, менш складний, ніж
передбачалося тощо. Використання у таких порівняльних конструкціях сполучника чим є русизмом: пор. сильніший, чим я (неправильно) / сильніший
від (за, проти) мене (правильно).
4.
Використовуючи прикметники у ділових паперах, слід памятати:
- перевага надається прикметникам книжного походження;
- у текстах ділового стилю якісні прикметники порівняно з відносними вживаються менше, однак вони часто виступають компонентами складених найменувань або термінів: нова техніка, великий попит, гнучкий курс,
молодший науковий співробітник, старший викладач;
- при використанні окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам: працьовитийдуже працьовитий, ефективний
більш ефективний, менш рішучий;
- відносні прикметники, конкретизуючи значення іменника, часто входять до термінологічних словосполучень: цінні папери, страхові збитки,
особова справа;
- не вживаються прикметники, що походять від географічних назв, з додатковим роз’яснювальним іменником: донецький жительжитель
Донецька;
- слід уникати присвійних прикметників, змінюючи їх відповідними прикметниковими формами: полковникове розпорядженнярозпорядження
полковника, ректорів наказнаказ ректора.
Завдання 1. Замініть словосполучення на більш характерні для офіційно-ділового стилю. Поясніть свій вибір, оцініть ступінь відповідності літературній нормі.
Батьків будинок, мамині речі, золотий характер, залізна воля,
ефективніший спосіб, одне із самих головних завдань, менш погане

36 виконання, найпопулярніше видання, менш важливіше зауваження, дуже
головне питання.
Завдання 2. Від поданих прикметників утворіть усі можливі форми ступенів порівняння.
Гіркий, глибокий, дзвінкий, солодкий, стрункий, медичний, дешевий, кислий, жорстокий, рідкий, рідкісний, поганий, порядний, малюсінький.

Завдання 3.
Використовуючи прикметники дисциплінований,
сумлінний, старанний, енергійний, ретельний і под. або безвідповідальний,
зневажливий, грубий, неуважний і под. напишіть характеристику студента вашої групи за таким планом:
1)
короткі анкетні дані;
2)
професійні риси, здобутки у навчанні;
3)
риси характеру, стосунки в колективі;
4)
висновок (рекомендації до самовдосконалення).

Контрольні запитання
1.
Прокоментуйте використання в офіційно-діловому стилі:
- повних і коротких форм прикметників;
- якісних, відносних і присвійних прикметників;
- ступенів порівняння прикметників.
2.
Визначте типові помилки, які допускають, утворюючи і використовуючи ступені порівняння.
3.
Що таке синтетична і аналітична форма прикметників?
4.
За допомогою яких прийменників і сполучників в українській мові будуються порівняльні звороти?

37
Тема 10. Особливості вживання числівників

План
1.
Розряди числівників за значенням та будовою.
2.
Правила запису цифрової інформації.
3.
Стилістика числівників.

Ключові поняття теми: кількісні та порядкові числівники, дробові
числівники, збірні числівники, прості числівники, складні числівники, складені
числівники, цифрова інформація.

Основна література
1.
Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови. – Львів:
ПАІС, 2007.
2.
Дудик П.С. Стилістика української мови : навчальний посібник. – К.:
Видавничий центр «Академія», 2005.
3.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К., 2005.
4.
Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови : навчальний посібник. – К.:
МАУП, 2002.
5.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль:
Навч. книга – Богдан, 2000.
6.
Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. –
Львів: Світ, 2003.
7.
Український правопис. – К.: Наукова думка, 2008.
Додаткова література
1.
Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні.
Модульний курс : навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури,
2006.
2.
Зубков М.Г. Сучасна українська мова. – Харків, 2005.
3.
Корж А.В. Ділова українська мова для юристів. – К., 2002.
4.
Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1987.

Теоретичний мінімум
1.
У сучасній українській літературній мові розрізняють два основних розряди числівників – кількісні (відповідають на питання скільки?) і порядкові (відповідають на питання котрий?): пор. два, двадцять, двісті / другий, двадцятий, двохсотий.
У розряді кількісних числівників виокремлюють слова, що позначають:
- цілі числа: сім, пятдесят, триста двадцять;
- дробові числа (частини від цілого): дві п'ятих, десять цілих, сім
сотих;

38
- збірні числа (сукупність предметів): двоє, десятеро, обидві, обидва,
обоє.
Збірні числівники утворюються від числівників від 2 до 20 та числівника 30.
Збірні числівники вживаються лише з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот (шестеро викладачів, пятеро
дівчат), та з іменниками, що вживаються лише в множині (троє дверей,
семеро дітей).
З іменниками жіночого роду вживається лише числівник обидві: обидві
студентки.

2.
Для правильного оформлення документів, у тому числі юридичних текстів, важливо знати правила запису цифрової інформації:

Простий кількісний числівник, який називає однозначне число (без вказівки на одиницю виміру), записується словом, а не цифрою: пор. комісія у складі пяти осіб / ділянка розміром 5 га.

Простий числівник на позначення часових меж записується словом: за
три місяці до закінчення дії договору.

Дата може записуватись трьома способами:
- цифровим: 26.07.2009, 12.01.1999;
- словесним: двадцять шостого липня дві тисячі девятого року;
- комбінованим: 26 липня 2009 року.
Для позначення дати до десятого числа місяця до запису додають нуль: пор. 03.06.2009 / 03 червня 2009 року.

Складні і складені числівники записуються цифрами (крім випадків, коли вони стоять на початку речення): пор. Було придбано 356
одиниць електротоварів / Триста п

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал