Дюі лдувс ім. Е. О. Дідоренка Донецьк 2009




Сторінка1/7
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.68 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

Міністерство внутрішніх справ України
Донецький юридичний інститут
Луганського державного університету внутрішніх справ
ім. Е.О. Дідоренка
Практична стилістика ділового спілкування методичні рекомендації
Донецьк 2009

Міністерство внутрішніх справ України
Донецький юридичний інститут
Луганського державного університету внутрішніх справ
ім. Е.О. Дідоренка
Практична стилістика ділового спілкування методичні рекомендації для студентів факультету права
ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка
Донецьк 2009

УДК 811.16.1.2’276.6’38 (076)
ББК 81.2 УКРя7
П 69
Рекомендовано до друку методичною радою ДЮІ ЛДУВС
ім. Е.О. Дідоренка протокол № 2 від 13.10.2009
Практична стилістика ділового спілкування : методичні рекомендації для студентів 1-го курсу факультету права / Укл. Чікаліна І.О.;
Кафедра українознавства Донецького юридичного інституту ЛДУВС
ім. Е.О.Дідоренка. – Донецьк: Цифрова типографія, 2009. – 64 с.
Пропонований посібник укладено відповідно до Навчальної робочої
програми з модуля «Практична стилістика ділового спілкування». До кожної
теми подано питання, які необхідно засвоїти в аудиторії і самостійно,
список основної та додаткової літератури, ключові поняття, рекомендації
до засвоєння теми, вправи, запитання для самоконтролю.
Посібник також містить завдання для індивідуально-дослідної роботи
студентів (теми рефератів), питання до заліку.
Рецензенти:
Глушкова Г.М. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філософії та політології Донецького юридичного інституту ЛДУВС
ім. Е.О. Дідоренка;
Мозгунов В.В. – доцент, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства Донецького національного університету.
© Донецький юридичний інститут, 2009
© Чікаліна І.О., 2009

1
Зміст

Модуль 1. Практична стилістика як наука 2
Тема 1. Предмет і завдання курсу 2
Тема 2. Текст як стилістична одиниця 5
Тема 3. Типологія та загальна характеристика помилок 10 при складанні текстів документів в українській мові
Модуль 2. Лексичні засоби стилістики 13
Тема 4. Стилістична синонімія 13
Тема 5. Класифікація юридичних термінів 17
Тема 6. Стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів 21
Тема 7. Письмова контрольна робота 24
Завдання для індивідуально-дослідної роботи 25
(
реферат) за модулями 1, 2
Модуль 3. Морфологічні засоби стилістики 26
Тема 8. Особливості вживання іменників. Абревіатури 26
Тема 9. Особливості вживання прикметників в текстах офіційно-ділового стилю 33
Тема 10. Особливості вживання числівників у текстах офіційно-ділового стилю 37
Тема 11. Стилістичні аспекти дієслівних категорій 40
Модуль 4. Стилістичний синтаксис 43
Тема 12. Особливості вживання прийменників і прийменникових конструкцій в текстах офіційно-ділового стилю 43
Тема 13. Юридична фразеологія 47
Тема 14. Координація підмета та присудка 51
Тема 15. Особливості побудови речень 54
Тема 16. Письмова контрольна робота 59
Завдання для індивідуально-дослідної роботи
(
реферат) за модулями 3, 4 60

Питання до заліку 61

2
Модуль 1. Практична стилістика як наука

Тема 1. Предмет і завдання курсу

План
1.
Стилістика як наука. Об’єкт і предмет вивчення стилістики.
2.
Основні підрозділи стилістики як науки. Теоретична і практична стилістика.
3.
Поняття стилістичної норми.
4.
Витоки практичної стилістики ділового спілкування.
5.
Зв’язок стилістики з іншими науками.
Основна література
1.
Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.:
Видавничий центр “Академія”, 2005. – 368 с.
2.
Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови : навчальний посібник. – Вид. 2-е, переробл. – Львів: ПАІС, 2007. – 400 с.
3.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.
4.
Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. –
Львів: Світ, 2003. – 432 с.
Додаткова література
1.
Єрмоленко С. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. – К.: Довіра, 1999. – 416 с.
2.
Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1987.
3.
Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992.
4.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль,
2000.
5.
Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред.
І.К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. – 521 с.
Ключові поняття теми: функціональний стиль, синоніміка і
варіативність мовних засобів, комунікативна доцільність, стилістична
норма..

Теоретичний мінімум
1.
Стилістика розділ мовознавства, який вивчає одиниці мовлення
(
лексичні, граматичні тощо) як засоби вираження думки в різних ситуаціях спілкування.
Отже, для цієї галузі ключовим є поняття функціонального стилю.
Функціональний стиль (мовлення)це різновид літературного мовлення, відмінні риси якого зумовлені завданнями спілкування.
Обєктом стилістики є мова в її функціональних проявах.

3
Предметом – закономірності функціонування мовних засобів у різних стильових різновидах.
Академік І. Білодід дає таке визначення предмета дослідження стилістики: “Стилістика мови вивчає, описує і кваліфікує наявні в структурі даної національної мови, в її історичному розвитку, властиві цій мові, закладені в її будові ті співвідносні варіанти форм, рядів слів, словосполучень і конструкцій, які дають змогу вибору з них потрібного в даній ситуації суспільної чи індивідуальної мовної практики, комунікації”.
Для стилістики важливо знайти мотивацію вибору однієї форми з усіх можливих. «Де є вибір, там виникає стиль, стилістика» (А.О. Капелюшний).
Отже, стилістика вивчає багатство мовних засобів і працює із синонімічними
рядами різних рівнів: лексичного, морфологічного, словотвірного, синтаксичного тощо.
Наступним базовим поняттям стилістики є комунікативна доцільність, тобто якнайточніша відповідність мовних засобів завданням спілкування, вибір найоптимальнішого шляху для досягнення цілей комунікації.
2.
В основі виділення основних підрозділів стилістики лежать класифікації, запропоновані Ш. Баллі та В.В. Виноградовим.
Шарль Баллі (французький мовознавець-стиліст, 1865 – 1947) виділяв:
- загальну стилістику, яка займається стилістичними проблемами мовної діяльності взагалі, містить рекомендації, однаково застосовні для всіх мов;
- часткову стилістику, тобто стилістику окремої мови;
-
індивідуальну стилістику, яка аналізує мовлення окремої особи за найбільш визначальними рисами і за найрізноманітніших життєвих ситуацій.
Віктор Володимирович Виноградов (російський мовознавець, 1865 –
1969) розрізняв:
- стилістику мови як «систему систем», або структурну стилістику, яка вивчає функціональні стилі мови (публіцистичний, науковий та ін.);
- стилістику мовлення, яка досліджує семантичні, експресивно- стилістичні особливості мовлення в його усній і писемній формах (виступи- диспути, виступи на конференціях, лекції; публіцистичні статті, наукові рецензії тощо);
- стилістику художньої літератури, яка вивчає стилістичні особливості літературних напрямів (класицизму, романтизму та ін.) й
індивідуальний стиль письменника або мову окремого художнього твору.
На сьогодні в сучасному українському мовознавстві не досягнуто
єдиної думки щодо підрозділів стилістики. Різні автори наполягають на доцільності виокремлення таких різновидів стилістики:
- функціональна стилістика,
- зіставна і порівняльна стилістика,
-
історична і сучасна стилістика,

4
- стилістика тексту,
- практична
стилістика та
ін. (детальніше див.
А.О. Капелюшний).
3.
Існує два рівні володіння мовою:
1)
мовлення правильне (норми літературної мови) і
2)
комунікативно доцільне (змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність).
Літературні норми (орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні тощо) – загальноприйняті правила реалізації мовної системи. Л. норми обов’язково кодифікуються, тобто отримують офіційне визнання через опис у граматиках, словниках, довідниках, що мають авторитет у суспільстві.
Стилістичні норми – це усталені і суспільно усвідомлювані функції мовної одиниці. Стилістичні норми можуть бути фонетичними, морфемними, лексичними, синтаксичними тощо.
Завдання 1. Із двох запропонованих варіантів виберіть той, який більше відповідає офіційно-діловому стилю мовлення
1.
а) має поганий зір, б) недобачає
2.
а) пристаркуватий, б) людина похилого віку
3.
а) досконаліший, б) більш досконалий
4.
а) їх зауваження б) їхні зауваження
5.
а) батьків будинок б) будинок батька
6.
а) лікар Іванова б) лікарка Іванова
7.
а) напасти б) здійснити напад
Завдання 2. У різних стилях (художньому й офіційно-діловому) складіть два тексти (3-5 речень), які починаються однаково, наприклад словами:
07
вересня 2009 року…..

Контрольні запитання
1.
Охарактеризуйте об’єкт і предмет вивчення стилістики.
2.
Окресліть проблематику стилістики сучасної української мови.
3.
Назвіть основні підрозділи стилістики як науки.
5.
Дайте визначення поняття стилістичної норми.
6.
Охарактеризуйте витоки та основні етапи розвитку практичної стилістики ділового спілкування.
7.
Розкрийте зв’язок практичної стилістики з іншими науками.
8.
Назвіть учених-мовознавців, які досліджували проблеми стилістики.


5
Тема 2. Текст як стилістична одиниця

План
1.
Основні підходи до визначення поняття тексту.
2.
Ознаки тексту.
3.
Типи текстів.
4.
Принципи складання текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
5.
Вимоги до оформлення текстів офіційно-ділового стилю мовлення: а)
рубрикація тексту; б)
титульна сторінка; в)
оформлення заголовків і підзаголовків; г)
виділення окремих частин тексту; д)
оформлення приміток, додатків до тексту; е)
правила скорочення у текстах офіційно-ділового стилю мовлення; ж)
написання цифр і символів.
Основна література
1.
Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту. – К.: Видавничий центр
«
Академія», 2009.
2.
Дудик П.С. Стилістика української мови : навчальний посібник. – К.:
Видавничий центр «Академія», 2005. – С. 278-280.
3.
Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне
і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2006.
4.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2005.
Додаткова література
1.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль:
Навч. книга – Богдан, 2000.
2.
Єрмоленко С. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. – К.: Довіра, 1999.
3.
Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1987.
4.
Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992.
Ключові поняття теми: текст; послідовність, завершеність,
цілісність як ознаки тексту; ланцюговий і паралельний звязок.

Теоретичний мінімум
1.
Існує багато підходів до тлумачення поняття «текст». І на сьогодні
єдиного тлумачення цього поняття не існує. Текст – не лише мовне явище. У позамовній дійсності це поняття як послідовність знаків може позначати будь-яку форму комунікації, зокрема обряд, танець, ритуал (семіотика).
Отже, можна вважати, що існує два основних підходи до визначення тексту – як явища мовної і позамовної дійсності.

6
Як мовознавчий феномен текст так само має різні визначення у різних науках: літературознавстві (художні тексти), журналістиці (текст як трирівневе поняття – 1) з позиції автора, 2) з об’єктивної позиції, реального стану справ, 3) з позиції адресата як явище для сприймання і розуміння), текстології (історико-філологічна галузь, що розглядає текст як історичний документ).
Можна визначити такі основні підходи до лінгвістичного визначення тексту:
- онтологічний,
- гносеологічний,
- власне лінгвістичний,
- психологічний,
- прагматичний,
- комунікативний,
- модальний,
- структурний,
- когнітивний,
- соціально-історичний.
Багато учених, оперуючи терміном «текст», або уникають його формулювання як універсальної мовної одиниці, яку важко точно визначити, або кваліфікують це поняття, виділяючи тільки деякі його основні ознаки
(
послідовність, завершеність, цілісність тощо).
Завершеність як визначальна риса тексту ставиться під сумнів, адже
існують незавершені тексти, тексти, що закінчуються еліптичними реченнями, залучаючи адресата до нового процесу текстотворення.
Дискусійним на сьогодні залишається питання про мінімальну протяжність тексту (кількість речень, висловлювань у ньому).
Текст (від лат. textum – тканина, сплетіння, з’єднання)це усне, писемне або друковане структурно та ідейно організоване словесне ціле.
Текст є засобом відтворення зв’язного мовлення, тобто висловлювання, пов’язаного однією темою, основною думкою та структурою.
2.
Для тексту характерні такі ознаки:

структурна єдність (всі мовні елементи пов’язані між собою за структурою);

смислова єдність (всі мовні елементи пов’язані між собою за смислом);

комунікативна цілеспрямованість;

жанрова віднесеність.
3.
Типи текстів
За стилістичними ознаками тексти поділяються на розмовно-
побутові, художні, наукові, офіційно-ділові та публіцистичні.
За мовленням тексти поділяються на усні та писемні.

7
За типом мовлення (або формою реалізації інформації) тексти поділяються на тексти-розповіді, тексти-описи і тексти-роздуми.
Текст-розповідь – це текст, у якому йдеться про події (явища, факти) в тій хронологічній послідовності, в якій вони відбувалися в дійсності.
Текст-описце текст, у якому характеризуються явища, предмет, люди, події (з називанням ознак, властивостей, особливостей).
Текст-роздум – вид тексту, в якому визначення, думки і висновки розкривають внутрішній зв’язок явищ, як правило, доводять визначену тезу.
Часто у зачині (початку) тексту ставиться питання, на яке далі в логічній послідовності доказово дається відповідь. Розрізняють два основні види доказів – дедуктивний, коли думка розвивається від загального до часткового, та індуктивний – у якому думка спрямована від окремих фактів до загального.
Тексти-роздуми найчастіше зустрічаються в науковому (зокрема, в науково-популярному) та публіцистичному текстах.
Розрізняються тексти з ланцюговим звязком і тексти з паралельним
звязком.
У тексті з ланцюговим звязком кожне наступне речення за смислом і будовою об’єднується з попереднім, поступово розвиваючи думку.
У тексті з паралельним звязком події розвиваються паралельно.
За способом синтаксичної організації мови виділяють такі типи текстів:
-
лінійний;
-
трафарет – традиційний лінійний запис, але з пропусками, що - заповнюються пізніше;
-
анкетатекст, розташований вертикально у вигляді «запитань» і
«
відповідей»;
-
таблицяцифрова чи словесна інформація, викладена у рубриках вертикальної та горизонтальної площини;
-
комбінованийсполучення різнотекстових елементів.

4.
Складаючи текст в офіційно-діловому стилі, слід дотримуватися таких принципів:
- достовірність та об’єктивність змісту;
- нейтральність тону;
- логічність;
- переконливість;
- стислість;
- повнота інформації;
- доречність;
- чистота.
Достовірним текст є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей чи перебіг певних подій.
Нейтральність тону досягається завдяки уникненню оціночних і емоційно-забарвлених слів та конструкцій.

8
Логічність передбачає точність і правильність вживання слів, словосполучень, речень.
Текст повинен бути точним, тобто він не повинен містити в собі подвійного значення слів та висловів. Точність вимагає співвідношення змісту висловлення з реальністю. Вона залежить від вміння висловлювати однозначно думки, вживаючи слова, словосполучення, речення відповідно до норм літературної норми.
Переконливим є текст, що веде до прийняття адресатом пропозиції чи до виконання прохань, викладених у ньому.
Стислість досягається за відсутності зайвих слів і смислових повторів, надмірно довгих міркувань не по суті справи.
Повий – це текст, зміст якого вичерпує всі обставини справи та розкриває заявлену мету.
Доречним є текст, у якому мовні засоби відповідають заявленій меті, темі, логічному змісту, ситуації мовлення.
Для чистоти мовлення важливим є вживання літературно- нормативних, кодифікованих слів.
Усі риси тексту існують у взаємозв’язку та взаємозалежності – текст не може бути переконливим без достатньої повноти тощо.
Завдання 1. Поясніть, чому запропоновані речення не утворюють тексту. Додаючи мінімум слів, сформуйте з поданих речень текст.
Тут створено всі умови для творчої праці і досить затишно. В
кабінеті немає нічого зайвого.
Завдання 2. Розкладіть подане складне речення на прості так, щоб вони утворювали текст із ланцюговим (паралельним) зв’язком.
1.
Використання завідомо підробленого документа, за яке ч.1 ст. 190
Кримінального кодексу встановлено відповідальність, належить згідно з ч.2
ст.12 КК до категорії злочинів невеликої тяжкості і вважається закінченим
з моменту предявлення (надання) такого документа підприємству,
установі чи організації.
2.
Як визнав суд, В., працюючи головою районного суду, у червні 1997
року, на прохання Б. – вітчима М., обвинуваченого у вчиненні злочинів,
відповідальність за які передбачено ч.1 ст. 101 та ч. 3 ст. 206
Кримінального кодексу 1960 року, прийняв до свого провадження цю
кримінальну справу.

Завдання 3. Додайте доказову частину тексту до поданого вступу та висновку.
Ознаки кризи правопорядку в Україні сьогодні очевидні. Існують різні
думки з приводу того «хто винену цьому і «що робити?», аби забезпечити
в країні суворе дотримання закону.
………

9
Отже, простежується закономірність: яка правова культура людей
такий і правопорядок вони матимуть.

Завдання 4. Складіть текст, який має такий висновок:
Отже, закони повинні бути написані грамотною літературною мовою
і мати точний (однозначний) смисл.

Завдання 5. Складіть трафарет для укладання угоди (протоколу).
Завдання 6. Скласти зразок таблиці, яка називається «Типи текстів».
Контрольні запитання
1.
Охарактеризуйте основні підходи до визначення поняття тексту.
2.
Дайте визначення тексту.
3.
Назвіть основні ознаки тексту.
4.
Якою є мінімальна кількість речень у тексті?
5.
Назвіть та охарактеризуйте типи текстів.
6.
Які основні принципи та правила складання текстів офіційно- ділового стилю мовлення?
7.
Визначте поняття «рубрикація тексту».
8.
Які особливості оформлення заголовків та підзаголовків?
9.
Як оформлюються скорочення у текстах офіційно-ділового стилю мовлення?


10
Тема 3. Типологія та загальна характеристика помилок при складанні
текстів документів в українській мові

План
1.
Класифікатор помилок: загальна характеристика.
2.
Типологія помилок за співвіднесеністю їх із рівнем мовної системи:
- орфографічні,
- морфологічні,
- словотвірні,
- лексичні,
- синтаксичні.
3.
Типологія помилок за співвіднесеністю їх із створенням і прийняттям текстових повідомлень:
-
інформаційні,
- фактичні,
- логічні,
- копіювальні.

Основна


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал