Двнз “тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського моз україни” Кафедра загальної гігієни та екології



Скачати 391.83 Kb.

Сторінка1/4
Дата конвертації12.04.2017
Розмір391.83 Kb.
ТипПротокол
  1   2   3   4

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

Кафедра загальної гігієни та екології
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з науково-педагогічної роботи проф. А.Г. Шульгай
___________________________
“______”_______________2016 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА
Дисципліна «ГІГІЄНА У ФАРМАЦІЇ»
напрям підготовки 1202 ФАРМАЦІЯ
Спеціальність: 7.12020101 - «ФАРМАЦІЯ»
факультет фармацевтичний
навчальний рік 2016 – 2017

Розробники: завідувач кафедри загальної гігієни та екології д-р. мед. наук, проф. Кашуба
М.О., доцент кафедри загальної гігієни та екології канд. мед. наук Лотоцька О.В.,
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри загальної гігієни та екології
Протокол від “____”________________2016 року № ___
Завідувач кафедри загальної гігієни та екології
_______________________ (проф. Кашуба М.О.)

__________, 2016__ рік

__________, 2017__ рік
Тернопіль
2016


1.ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо- кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни денна форма навчання
Кількість кредитів – 2,5
Галузь знань
_____________
(шифр і назва)
Нормативна

Напрям підготовки
1202 «Фармація»
Загальна кількість годин
– 75
Спеціальність:
7.12020101 - «Фармація»
Рік підготовки
3-й
Семестр
6-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
3,75 год аудиторних – 2,0 год самостійної роботи студента – 1,75 год
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
10 год.
Практичні, семінарські
30 год.
Лабораторні год.
Самостійна робота
35 год.
Індивідуальні завдання: год.
Вид контролю:
залік
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%): для денної форми навчання – 53 : 47

2. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ
Програма з «Гігієни у фармації» для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації складена для спеціальності спеціальності 7.12020101 «Фармація», галузі знань 1202 «Фармація» для освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» із кваліфікацією»Провізор».
Термін навчання за цією спеціальністю на очній формі становить 5 років. Вивчення гігієни у фармації здійснюється на ІІІ курсі (2,5 кредити) в обсязі 75 години, у тому числі
10 годин лекцій, 30 годин практичних занять, 35 годин самостійної роботи студентів.
Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).
Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гігієни та екології.
Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають:
1) дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності гігієнічним нормативам;
2) дослідження впливу факторів навколишнього середовища на організм людини і здоров’я населення;
3) оформлення профілактичних рекомендацій на підставі результатів цих досліджень;
4) вирішення ситуаційних задач.
Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять, де зазначати мету дослідження, принцип методу, хід роботи, результати дослідження та формувати висновки.
При використанні приладів на практичних заняттях необхідне їх схематичне зображення: зокрема назва приладу, його призначення, принцип роботи, одиниці вимірювання.
Кафедри гігієни та екології окремих вищих медичних навчальних закладів України мають право вносити зміни до навчальної програми в межах 15% навчальних годин, виходячи з конкретних особливостей, зокрема матеріально-технічного стану, напрямків наукових досліджень та ін. Проте кафедри мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) за напрямом підготовки та навчальним планом.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є: гігієна – галузь медичних знань, наука про збереження та зміцнення громадського та індивідуального здоров’я шляхом здійснення профілактичних заходів; екологія – комплексна інтегральна наука, яка досліджує стан навколишнього середовища та закономірності його впливу на людину зокрема і суспільство загалом, а також особливості зворотних реакцій довкілля у відповідь на діяльність людства.

Міждисциплінарні зв'язки:дисципліна «Гігієна та екологія» має міждисциплінарні зв’язки з наступними дисциплінами: філософія, соціологія та медична соціологія,
інформатика, етика, фізика, біологія, мікробіологія та вірусологія, медична та загальна хімія, біоорганічна та біологічна хімія, фізіологія, патологічна фізіологія, внутрішні хвороби, радіаційна медицина, медичне право, біоетика.

3. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Гігієна у фармації як навчальна дисципліна базується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, фізіології, мікробіології й інтегрується з цими дисциплінами відповідно до робочої міжкафедральної програми екологічної освіти;
Метою даної дисципліни є навчити студентів використанню позитивних, оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму, закласти основи вивчення студентами навколишнього середовища як джерела та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань та на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, основи охорони праці і, зокрема, охорони праці у фармації.
Завдання:

Навчитися аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров'я населення.

Оволодіти методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення.

Виявляти, оцінювати та корегувати технологічні процеси і виробництва, що загрожують довкіллю.

Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв'язку здоров'я з факторами і умовами середовища життєдіяльності.

Обґрунтовувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань неінфекційного походження.

Планувати заходи щодо дотримання здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в аптечних закладах та на хіміко- фармацевтичному виробництві.

Планувати організаційні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду.

Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.

Вирішувати питання охорони навколишнього середовища у фармацевтичній галузі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

Знати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

Знати фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людей. вміти:

досліджувати фактори навколишнього середовища та їх відповідність природним рівням і гігієнічним нормативам;

досліджувати вплив цих факторів на організм людини і здоров’я населення;


оформлювати на підставі результатів цих досліджень профілактичних рекомендацій.

4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:
А) лекції;
Б) практичні заняття (семінарські заняття);
В) самостійна робота студентів;
Г) консультації.
Лекції охоплюють основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни, розкривають основні проблемні питання відповідних розділів дисципліни.
Практичні заняття (семінарські заняття) передбачають детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни з викладачем і формування вміння та навичок їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом сформульованих завдань та вирішення ситуаційних задач.
Самостійна робота студентів передбачає оволодіння студентом навчальним матеріалом, а саме самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, а також передбачає підготовку до усіх видів контролю. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.
Консультації (індивідуальні або групові) проводяться з метою допомоги студентам розібратись та роз'яснити складні для самостійного осмислення питання, вирішити складні проблеми, які виникли при самостійному опрацюванні навчального матеріалу при підготовці до практичного заняття, підсумкового заняття або перед іспитом.
При вивченні дисципліни використовують адекватні методи навчання.
За джерелами знань використовують методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, вирішення задачі. За характером логіки пізнання використовуються методи: аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний. За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи: проблемний, частково- пошуковий, дослідницький.

5. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ВВЕДЕННЯ В ГІГІЄНУ. ОСНОВИ ЗАПОБІЖНОГО ТА ПОТОЧНОГО
САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА МЕТОДИ ЙОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ. ГІГІЄНА НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ.
Конкретні цілі:
• Оволодіти знаннями про гігієну як основну дисципліну природоохоронного та профілактичного спрямування.
• Освоїти закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності.
• Аналізувати етапи становлення і розвитку гігієни та внесок окремих вчених.
• Освоїти принципи, основи гігієнічного нормування та методи і засоби гігієнічних досліджень в проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в лікувально- профілактичних та оздоровчих закладах.
• Оволодіти основами запобіжного і поточного санітарного нагляду за об'єктами довкілля.
• Оволодіти знаннями про біосферу, про фактори навколишнього середовище
(фізичні, хімічні, біологічні, соціальні), їх вплив на здоров'я населення.
• Знати і використовувати в практичній діяльності позитивні (оздоровчі) якості навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів).
• Вміти використовувати методи і засоби захисту від негативного впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров'я.
• Інтерпретувати загальні основи та принципи планування населених місць, районного планування.
• Вміти оцінювати особливості вимог до планування та внутрішнього обладнання різного типу житлових, громадських будівель і приміщень.
• Оволодіти методами гігієнічного обстеження індивідуального житла, громадського житла, оцінювати результати цих обстежень.
Тема 1. Гігієна як наука.
Гігієна як наука, її мета, задачі, зміст, зв'язок з іншими науками. Профілактична спрямованість вітчизняної медицини, профілактика громадська та особиста, первинна, вторинна та третинна, визначальні пріоритети.
Гігієна у фармації як розділ гігієнічної науки. Значення знань з гігієни для формування професійного мислення та практичної діяльності провізорів.
Емпіричний етап в історії гігієни. Емпірична гігієна в країнах Стародавнього
Сходу, Китаю, Греції, Риму, Києської Русі Росії. Досягнення Гіпократа, Галена, Авіцени,
А. Левенгука, Д. Фракасторо, Б. Рамаціні у галузі профілактичної медицини.
Санітарна культура Київської Русі, Запорізької Січі та України в емпіричному етапі розвитку гігієни. Роботи Євпраксії, Феодосія Печерського, Агапіта Печерського, Петра
Могили, Данили Самойловича, Ю. Котермака-Дрогобича, присвячені питанням гігієни.
Науково-експериментальний етап розвитку гігієни. Роль М. Петенкофера, В. А.
Суботіна, Ф. Ф. Ерісмана, О. П. Доброславіна, Г. В Хлопіна та інших вчених у становленні науково-експериментального етапу гігієни.
Розвиток гігієнічної науки в Україні. Внесок В. А. Суботіна, І. Я. Горбачевського,
О. В. Корчака-Чепурківського, В. Г. Соболева, О. М. Марзеєва, Є. Г. Гончарука, Л. І.
Медвідя, П. І. Баранніка, Д. М. Калюжного, В. М. Жаботинського, В. 3. Мартинюка, Г. X.
Шахбазяна, Р. Д. Габовича, І. І. Сліпушкіної.
Внесок визначних російських вчених О. О. Мінха, Ф. Г. Кроткова, 3. Г. Френкеля,
П. Е. Калмикова, М. Ф. Галаніна, Р. А. Бабаянца, А. Лєтавета, С. Н. Черкінського, В. О.

Рязанова, Г. І. Румянцева, Г. I. Сидоренка, Г. І. Сердюковської, Ю. П. Пивоварова, П. О.
Золотова, Г. В. Селюжицького та інших у розвиток гігієнічної науки XX століття.
Основи методології гігієни: загальнофілософські закони та категорії, їх використання в гігієні. Закони (постулати) гігієни, їх сутність, роль найбільш визначних вітчизняних вчених-гігієністів для їх наукового обґрунтування, тлумачення і практичного використання. Методи та методики гігієнічних досліджень, їх класифікація. Методи вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки, методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я. Специфічні методи гігієнічних досліджень. Форми гігієнічного експерименту. Основний понятійний апарат гігієниї.
Визначення та тлумачення понять: здоров'я, хвороба, рівень здоров'я, (навколишнє середовище) довкілля, зовнішнє і (внутрішнє) середовище, біосфера, ноосфера, шкідливі фактори, шкідлива речовина, шляхи дії шкідливих речовин на організм: ізольована, комбінована, комплексна та поєднана.
Наукові принципи гігієнічного нормування факторів навколишнього та виробничого середовища. Поняття про гігієнічний норматив, його різновиди, об'єкти, що підлягають нормуванню, значення у проведенні профілактичних заходів. Принципи гігієнічного нормування: фізіолого- гігієнічний підхід (пріоритет медичних показань), диференціація біологічних відповідей, розподіл об'єктів санітарної безпеки, врахування можливих несприятливих наслідків, пороговості, залежності ефекту від концентрації
(дози) та часу дії, лабораторного експерименту, агравації, відносності нормативу. Наукові заклади та установи, що здійснюють гігієнічне нормування.
Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров'я. Санітарно- епідеміологічна станція як провідний заклад практичної діяльності в галузі профілактичної медицини, її структура та різновиди. Санітарний лікар як провідний фахівець санітарно- епідеміологічної служби, основні форми та методи роботи санітарних лікарів. Запобіжний державний та відомчий санітарний нагляд, його сутність та основні етапи в процесі планування, забудови та реконструкції об'єктів, впровадження нових технологій, матеріалів та виробів з них.
Поточний державний та відомчий санітарний нагляд за хіміко- фармацевтичними підприємствами. Основи санітарного законодавства, його найважливіші елементи та значення для реалізації профілактичних заходів.
Тема 2. Гігієна повітря.
Структура природного середовища. Біосфера та її компоненти. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).
Основні джерела природного забруднення навколишнього середовища.
Атмосфера та її будова. Природний хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення окремих його складових. Кисень, азот, діоксид вуглецю, озон, їх біологічна роль. Атмосферний тиск та його вплив на організм.
Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря (температури, вологості, атмосферного тиску та швидкості руху). Мікроклімат і його гігієнічне значення. Види та вплив дискомфортного (охолоджуючого і нагріваючого) мікроклімату на теплообмін людини та її здоров'я. Методи і показники оцінки комплексної дії мікроклімату на організм людини (фізичного моделювання, ефективно-еквівалентні температури, результуючі температури та інші).
Електричний стан атмосфери (іонізація повітря, електричне поле Землі, геомагнітне поле, електромагнітні поля радіочастот та інші), його гігієнічне значення.
Радіоактивність. Іонізуючі випромінювання як чинник навколишнього середовища,
їх джерела (природні, техногенно підсилені природного походження, індустріальні), їх характеристики. Радіаційний фон.
Закономірності формування променевого навантаження на населення, його гігієнічна оцінка, шляхи зниження.

Механічні та газоподібні домішки до повітря. Аерозолі повітря, властивості, що визначають їх шкідливу дію на організм (концентрація, дисперсність, хімічний склад, форма та інші). Методи кількісного визначення вмісту механічних та газоподібних домішок у повітрі, прилади, що використовуються з цією метою.
Основні джерела, види і наслідки антропогенного забруднення атмосферного повітря та повітря закритих приміщень. Характеристика джерел забруднення атмосфери у населеному пункті. Закономірності розповсюдження забруднень в атмосфері, фактори, від яких залежить рівень забруднення повітря. Трансформація та деструкція хімічних речовин в атмосферному повітрі. Вплив забрудненого повітря на здоров'я і умови проживання населення. Безпосередня дія на організм: гострі отруєння, хронічні специфічні та неспецифічні захворювання. Опосередкована дія за рахунок атмосферної циркуляції, послаблення ультрафіолетової радіації, зниження рівня освітленості тощо. Шляхи та засоби профілактики негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров'я.

Тема 3. Хімічний склад повітря. Визначення та оцінка характеру та ступеню
забруднення повітряного середовища приміщень.
Фізіолого-гігієнічне значення складових компонентів повітряного середовища приміщень та їх вплив на здоров'я і санітарні умови життя.
Основні джерела, критерії та показники хімічного забруднення атмосферного повітря, повітря житлових, громадських, виробничих приміщень.
Вплив забруднення повітря хімічними речовинами на здоров'я людини.
Показники та вимоги до відбору проб повітря для санітарно-хімічного дослідження.
Розрахунок мінімального об'єму проби повітря, необхідного для аналізу. Одиниці виміру.
Аспіраційний метод відбору проб повітря, прилади для аспірації повітря.
Прилади для визначення об'єму протягнутого повітря. Значення та методика приведення об'єму повітря до нормальних умов.
Поглинаючі пристрої, поглинаючі середовища, їх властивості, види, призначення.
Відбір проб повітря в посудини обмеженої ємкості.
Поняття про експресс-методи (колориметричні, лінійно-колориметричні), визначення хімічних домішок у повітрі. Універсальний газорий аналізатор УГ-2, конструкція та принципи дії.
Окиснюваність повітря та діоксид вуглецю як чутливі непрямі показники антропогенного забруднення людьми повітря житлових приміщень.
Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм. Експресні методи визначення концентрації діоксиду вуглецю у повітрі. Метод Прохорова.
Допустимий вміст діоксиду вуглецю.
Визначення поняття ГДК шкідливої речовини та його гігієнічне значення.
Показники ступеню чистоти повітря закритих приміщень.
Тема 4. Гігієнічна оцінка опалення та вентиляції.
Види опалення та їх гігієнічна характеристика.
Гігієнічна характеристика місцевих систем опалення.
Гігієнічна характеристика централізованих систем опалення.
Гігієнічна оцінка ефективності опалення.
Показники, якими характеризується вентиляція приміщень.
Визначення та методика розрахунку потрібного об'єму вентиляції.
Визначення та методика розрахунку фактичного об'єму вентиляції.
Визначення та методика розрахунку потрібної кратності повітряобміну.
Поняття про повітряний куб. Гігієнічна оцінка показників вентиляції приміщень.
Нормативи кратності обміну повітря в приміщеннях різного призначення.

Зв'язок між об'ємом і кратністю вентиляції і основою наукового обгрунтування норм житлової площі.
Тема 5. Гігієнічні вимоги та оцінка освітлення.
Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення приміщень різного призначення (житлових, навчальних, виробничих, аптекарських, лікарняних та інших).
Основні світлотехнічні величини (сила світла, світловий потік, спектр, освітленість, яскравість, блисткість, коефіцієнт світлопропускання, світність) та одиниці
їх вимірювання.
Зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на рівень природної освітленості приміщень.
Гігієнічні вимоги до природного освітлення приміщень. Показники та нормативи природного освітлення приміщень різного призначення.
Методика оцінки освітлення приміщень геометричними методами при запобіжному і поточному санітарному нагляді (визначення світлового коефіцієнта, кута падіння, кута отвору, заглиблення, коефіцієнта заглиблення приміщення).
Методика оцінки освітлення приміщень світлотехнічним методом. Вимірювання освітленості люксметром. Визначення фактичного коефіцієнта природної освітленості при поточному санітарному нагляді.
Методика оцінки інсоляційного режиму приміщень.
Гігієнічне значення штучного освітлення як фактора навколишнього середовища в сучасних умовах.
Вплив штучного освітлення та функціональний стан ЦНС, працездатність.
Вплив штучного освітлення на функції зору.
Вимоги щодо штучного освітлення. Основні світлотехнічні поняття та одиниці їх вимірювання.
Порівняльна гігієнічна оцінка різних джерел штучного освітлення (переваги та недоліки ламп розжарювання і люмінісцентних ламп).
Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення.
Значення КПО для виробничих приміщень.
ГІГІЄНА ВОДИ ТА ВОДОПОСТАЧАННЯ. ГІГІЄНА ҐРУНТУ. САНІТАРНА
ОЧИСТКА НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ.
Конкретні цілі:
• Оцінювати фізіологічні та гігієнічні функції води.
• Аналізувати гігієнічне та епідеміологічне значення води, її участь у розповсюдженні ендемічних та інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі.
• Інтерпретувати органолептичні показники якості води різних джерел - підземних
(артезіанських, ґрунтових) і поверхневих відкритих водойм.
• Орієнтуватися у видах водопостачання населення місць - централізованому, децентралізованому. Визначати та оцінювати види водопідготовки - очистку (освітлення), знезараження, опріснення, інші (спеціальні) види обробки води.
• Обґрунтувати потреби норми водопостачання.
• Проводити санітарне обстеження об'єктів водопостачання окремих садиб, лікувально- профілактичних, оздоровчих закладів, відбір проб для лабораторного аналізу, оцінити його результати.
• Інтерпретувати соціально-економічне, гігієнічне, епідеміологічне значення ґрунту, його використання для отримання продуктів харчування, сировини для виробництва, для вибору місць поселень, будівництва об'єктів різного призначення як місця і засобу знешкодження твердих і рідких відходів життєдіяльності організму, побутових, виробничих відходів.
• Організовувати і проводити профілактичні заходи щодо збудників інфекційних, грибкових захворювань, гельмінтозів, в механізмах передачі яких приймає участь грунт.

• Знати і використовувати особливості збору, видалення та знешкодження відходів
(стічних вод, покидьок) з наявністю та відсутністю каналізації.
• Інтерпретувати значення раціонального, повноцінного харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження і зміцнення здоров'я людини, активного довголіття.
• Знати і враховувати у своїй діяльності функції і роль окремих нутрієнтів харчового раціону (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин) в обміні речовин і підтримці здоров'я людини, дієтичні та лікувальні властивості окремих харчових продуктів.
• Організовувати і здійснювати профілактичні заходи щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біо- та геогельмінтозів, харчових отруєнь.
• Обґрунтувати значення дотримання умов раціонального харчування (його кількісної та якісної збалансованості, режиму харчування, відповідності якості продуктів і блюд ферментним можливостям травної системи індивіда, безпечності в токсикологічному і епідемічному відношенні) у збереженні та зміцненні здоров'я у сім'ї пацієнтів та в лікарняних і оздоровчих закладах.
• Організувати санітарне обстеження харчоблоків, відбір проб продуктів і страв для лабораторних аналізів, оцінити їх результати.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал