Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій



Сторінка33/50
Дата конвертації22.12.2016
Розмір9.2 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   50

Уродженці Дунаєвеччини – науково-педагогічні працівники Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

У статті йдеться про науково-педагогічних працівників, уродженців Дунаєвеччини, які в різні роки працювали в Кам’янець-Подільському інституті народної освіти, педагогічному інституті, державному університеті. Розповідається й про тих, які продовжують свою науково-педагогічну діяльність у національному університеті імені Івана Огієнка.

Ключові солова: аспірантура, викладач, доктор наук, професор, кандидат наук, доцент, дисертація, кафедра, педінститут, університет, факультет.
Здавна Дунаєвеччина славилась працьовитими, мудрими і талановитими людьми, які залишили світлий і вдячний слід в усіх сферах. Чимало серед них – відомих педагогів та вчених. Прославили свій край Г.Д. Смотрицький, М.Г. Смотрицький (народились у Смотричі), академік АН УРСР Ф.Г. Яновський (Миньківці), член-кореспондент АН УРСР Ф.П. Шевченко (Дунаївці). Вагомий внесок в науку зробили доктори медичних наук, професори С.А. Кшановський (Підлісний Макарів), М.П. Чорнобривий (Нестерівці), В.М. Чорнобривий (Нестерівці), І.С. Чекман (Чаньків), доктори історичних наук, професори Л.Л. Місінкевич (Дунаївці), П.П. Гай-Нижник (Дунаївці) та ін.

Вихідці із Дунаєвеччини стали також науково-педагогічними працівниками Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (у минулому – педагогічного інституту). Гордістю навчального закладу є доктори наук, професори Д.І. Мартинюк, Л.М. Марчук та В.С. Прокопчук.

Доктор фізико математичних наук, професор Дмитро Іванович Мартинюк - визначний спеціаліст у галузі диференціальних рівнянь, представник школи Боголюбова – Митропольського.1

Народився Д.І. Мартинюк 11 березня 1942 року в с. Іванківці в сім’ї колгоспника. Навчався в Іванківецькій семирічній та Горчичанській середній школах. З 1957 року він студент, з 1962 року – викладач фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. В аспірантурі Інституту математики АН УРСР під керівництвом Ю.О. Митропольського достроково захистив кандидатську дисертацію «Переодические решения нелинейных систем дифференциальных уравнений с запаздывающим аргументом» (1967 р.), згодом став доктором наук. Дмитро Іванович працював на кафедрі інтегральних та диференціальних рівнянь Київського державного університету, де обіймав посади старшого викладача, доцента, професора кафедри. Очолював кафедру математичної фізики механіко-математичного факультету університету.2 Автор понад 90 наукових праць, серед них 6 монографій. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1985 р.). Підготував 9 кандидатів наук, у т.ч. працівників нашого університету.3

Доктор філологічних наук, професор Людмила Миколаївна Марчук народилася 14 жовтня 1960 року у м. Дунаївці. Навчалася в місцевій середній школі №2. 1981 року закінчила філологічний факультет Кам’янець-Подільського педінституту. Педагогічну роботу розпочала у рідній Дунаєвецькій середній школі № 2, згодом продовжила у Кам’янець-Подільському індустріальному технікумі.4 З 1988 року Л.М. Марчук працює в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (університеті), викладаючи навчальні дисципліни з української мови. Активно і плідно займається науково-дослідною роботою. Вона автор 119 публікацій, з них 103 наукового і 12 навчально-методичного характеру: 53 публікації у фахових журналах (з них – 45 одноосібних); монографія; 4 навчальні та навчально-методичні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (1 одноосібний, 3 у співавторстві).5 З 2008 року очолює кафедру української мови, член спеціалізованої Вченої ради в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.6

Доктора історичних наук, професора Віктора Степановича Прокопчука добре знають як талановитого педагога, плідного науковця, вмілого організатора, невтомного працелюба. Він – педагог у третьому поколінні. Народився 20 липня 1944 року у селі Блищанівка. У 1962-1967 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту.7 Учитель історії, директор Маківської середньої школи, впродовж 20 років – завідувач райВНО.8

З 1996 року працює на історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету. Автор близько 400 наукових та науково-методичних праць у т.ч. 40 книг. Яскравий талант організатора В.С. Прокопчука проявився і на посаді директора наукової бібліотеки університету, яка налічує близько 1 млн. документів. Це своєрідна інформаційна індустрія, найбільша в системі бібліотек ВНЗ. Науково-педагогічна праця вченого відзначена п’ятьма Почесними грамотами Міністерства освіти та науки України, медаллю «За трудову доблесть», знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «Петро Могила», званнями Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, заслужений працівник народної освіти України тощо.9

Плідно працювали в університеті інші відомі науковці.

Кандидат економічних наук доцент Юхима Семеновича Латер народився 6 січня 1946 року в м. Дунаївці в сім’ї службовця. Згодом сім’я переїхала до Кам’янця-Подільського. Працював у Кам’янець-Подільському вищому військово-інженерному училищі та Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (викладав політичну економію).10 З 1981 року – у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. Очолював кафедри. Опублікував понад 100 наукових та навчально-методичних праць.11

Олександр Трифонович Щур народився 29 грудня 1929 року в старовинному містечку Балин тодішнього Смотрицького району в селянській сім’ї. 1944 року, після визволення Дунаєвеччини від німецько-фашистських загарбників, п’ятнадцятирічний Олександр, приписавши собі кілька років, добровольцем вирушив на фронт. Брав участь у бойових діях, був поранення. 12

28 років працював в Голосківській середній школі Кам’янець-Подільського району. Автор наукових публікацій документальних повістей «Заграви над Смотричем» (молодіжне підпілля міста Кам’янця-Подільського) та «Шумлять сосни» (Шепетівське підпілля).13 З 1981 року Олександр Трифонович викладав на історичному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту читав курс історії СРСР (радянський період), методику викладання суспільствознавства. 1983 року захистив кандидатську дисертацію «Боротьба комсомольців і молоді Поділля проти німецьких загарбників в період Великої Вітчизняної війни». 1999 року побачила світ капітальна монографія «Голосків. Село на Поділлі: історія і сучасність».14

Степан Миколайович Дмітрієв народився 5 січня 1936 року с. Чаньків у селянській сім’ї. Навчався у місцевій початковій та Дунаєвецькій середній школах. Закінчив історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського педінституту. Очолював на Дунаєвеччині восьмирічні школи в с. Слобідці-Рахнівській та Чанькові.15 1973 року С.М. Дмітрієва запросили до Кам’янець-Подільського педінституту. Кандидат педагогічних наук, доцент викладає предмети педагогічного циклу. З-під пера науковця вийшло понад 60 наукових праць, 6 методичних посібників. Дванадцять років С.М. Дмітірєв завідував підготовчим відділенням педінституту. 16

Кандидат філологічних наук, доцент Віктор Григорович Притуляк народився 22 червня 1956 року в селі Іванківці. Навчався в місцевій восьмирічній та Дунаєвецькій середній № 2 школах. Закінчив факультет романо-германської філології (спеціальність німецька мова та література) Ужгородського державного університету). Вісім років працював у школах.17 1987 року пов’язав свою долю з Кам’янець-Подільським університетом, викладаючи зарубіжну літературу. В Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України захистив кандидатську дисертацію «Часово-просторовий континуум в романах Франца Кафки».18 В.Г. Притуляк активний учасник громадського життя в університеті і місті. Був членом Народного Руху України. Очолював міськрайонну організацію, згодом – міську організацію ВО «Свобода». 2010 року обраний депутатом міської ради (від ВО «Свобода»).

Тридцять років працює в університеті кандидат педагогічних наук, доцент Володимир Васильович Присакар. Народився 4 лютого 1949 року в селі Шатава. Після закінчення Чернівецького педагогічного училища працював вихователем групи продовженого дня в Маківській восьмирічній школі. Бездоганна військова служба була відзначена медаллю «За військову доблесть» та Грамотою ЦК ВЛКСМ. Працював у Дунаєвецькому районному відділі народної освіти методистом методкабінету.19 З 1979 року – в університеті, викладає дисципліни педагогічного циклу, досліджує проблеми етнопедагогіки, міжнаціонального спілкування, підготовки студентської молоді до педагогічної діяльності, педагогічні погляди відомих педагогів тощо.20

Упродовж багатьох років на фізико-математичному факультеті успішно працює Сергій Олександрович Кріль. Після закінчення 1977 року в рідному Зеленчі середньої школи навчався на фізико-математичному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, працював учителем математики Тернавської та Вихрівської восьмирічних шкіл на Дунаєвеччині. За успішне виконання бойових завдань в Афганістані нагороджений медаллю «За відвагу». Навчався в аспірантурі, став кандидатом фізико-математичних наук, доцентом, висококваліфікованим фахівцем вищої школи. Активно займається науково-дослідною роботою.21

На природничому факультеті університету близько 10 років працює кандидат хімічних наук Лілія Станіславівна Трофімова (у дівоцтві – Загороднюк). Народилася 9 січня 1967 року у с. Шатава, де навчалась у місцевій восьмирічній, а згодом – у Маківській середній школах. Після закінчення хімічного факультету Чернівецького університету імені Юрія Федьковича працювала вчителем хімії в Кам’янець-Подільській середній школі №1. З 2004 р. – викладач Кам’янець-Подільського університету. Викладає дисципліни хімічного циклу. Автор методичних вказівок до лабораторних робіт з органічної хімії. Досліджує особливості обміну речовин і енергії м’язової діяльності школярів, досягнення та розроблення методів вакуумування термоелектродних охолоджувачів і пристроїв на їх основі.22

Серед молодих науковців плідно працює кандидат історичних наук, доцент Анатолій Леонідович Глушковецький. Народився 20 серпня 1982 року в с. Міцівці в сім’ї службовця. Його студентське наукове дослідження «Міжцивілізаційний діалог в сучасному світі з позицій Третьої світової теорії Муамара Кадаффі» на всеукраїнському конкурсі було визнане кращим, автор нагороджений дипломом переможця та цінним подарунком посольства Лівії в Україні. Кандидатську дисертацію «Вибори до Державних Дум і становлення парламентаризму в Російській імперії у 1906 – 1917 рр. (на матеріалах Подільської губернії) виконував під керівництвом доктора історичних наук, професора, члена-кореспонденда НАН України, заступника директора Інституту історії НАН України О.П. Реєнта. З 2007 року викладач, доцент кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін університету. У його науковому доробку близько 50 праць наукового та науково-методичного характеру.23

У 20-ті роки в Інституті народної освіти (ІНО) та інших навчальних закладах міста викладав хімію уродженець села Нестерівці Д.О. Богацький. А його брат Павло Олександрович 1919 року очолював архів Кам’янець-Подільського українського державного університету, стояв біля витоків державної архівної справи УНР. 1920 року опинився за кордоном.

В ІНО, згодом інституті соціального виховання (ІСВ), працював викладач історії Іван Захарович Чекурлій (народився в с. Рахнівка). Навчався на науково-дослідній кафедрі (НДК) економіки, сільського господарства та культури Поділля.24 1933 року було заарештовано багатьох викладачів НДК та її вихованців, серед них і І.З. Чекурлія.25 Автору цих рядків довелось спілкуватися з дружиною І.А.Чекурлія – педагогом-біологом Неонілою Семенівною (студентом проживав у неї на квартирі). Знав дітей Івана Захаровича: дочку – лікаря Оксану та сина – інженера Вілена. На кафедрі англійської мови університету працює родичка І.А. Чекурлія В.І. Остапенко. Дочки сестри І.З. Чекурлія Ганни (Галина і Марія закінчили філологічний Кам’янець-Подільського педінституту і працювали в Слобідко-Рахніївській восьмирічній школі).

Помітний слід в історії Кам’янець-Подільського педагічного інституту залишив Павло Андрійович Цикра, який народився 18 квітня 1907 року в містечку Смотричі (нині Дунаєвецького району) в сім’ї селянина-бідняка. 1928 року райком комсомолу направив активного і енергійного комсомольця на навчання до Кам’янець-Подільського інституту соціального виховання. Після його закінчення перебував на педагогічній роботі у школах області. Працював викладачем історії середніх віків Кам’янець-Подільського учительського інституту. Був членом Державної екзаменаційної комісії у тривожні червневі дні 1941 року. Війну закінчив у Берліні. У повоєнні роки працював викладачем історії середніх віків, нової та новітньої історії, деканом історичного факультету. На сьомому десятку літ побував на важливих будовах СРСР (БАМ, Комсомольськ – на Амурі, Ульянівськ тощо), зустрічався з молодим поколінням.26 1991 року Павло Андрійович у Кам’янці-Подільському завершив свій земний шлях.

Володимир Панкратович Анцут народився 30 вересня 1907 року невеличкому селі Варварівка. Упродовж 1930-1933 років навчався на історико-економічному відділенні Кам’янець-Подільського інституту соціального виховання. У довоєнні роки В.П. Анцут перебував на педагогічній роботі, згодом пройшов фронтами Великої Вітчизняної війни, став офіцером. 1951 року очолив кабінет марксизму-ленінізму Кам’янець-Подільського педінституту. Одночасно проводив семінарські заняття з суспільних дисциплін. Після виходу на пенсію проживав у місті, в якому навчався, працював, прожив 33 роки.27

Викладач філософських дисциплін Лонгин Григорович Мартинюк прийшов на роботу в педінститут у досить зрілому віці – після демобілізації з армії як кадровий офіцер. Народився 9 липня 1928 року у с. Зеленче. Закінчив Проскурівське (тодішня назва Хмельницького) військове танкове училище, згодом філософський факультет Білоруського університету. У нашому педінституті викладав складну і цікаву науку логіку (1978-1998 рр.). Нагороджений десятьма медалями.28

Марія Аполлінаріївна Пієнко увійшла в історію університету як талановитий і кваліфікований педагог та активний наставник студентської молоді. Народилася 26 червня 1952 року у селищі Дунаївці («Станція Дунаївці»). Закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов. Викладала англійську мову в середніх школах №15, 16 у м. Кам’янець-Подільський. З 1981 року працювала на кафедрі іноземних мов педінституту, університету. Була автором кількох посібників (у співавторстві). Життєвий шлях талановитого педагога закінчився передчасно.29

Валентина Іванівна Остапенко (у дівоцтві Підгорна) народилася 19 травня 1967 року в селі Рахнівка. Закінчила відділення російської та англійської мов та літератури філологічного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Працювала в міських школах №7, №17 учителем англійської мови. З 1995 року – викладач, згодом старший викладач факультету іноземної філології університету.30

Старший викладач кафедри легкої атлетики з методикою викладання Олександр Іванович Колісник (народився 2 січня 1959 року) захопився спортом ще у рідному селі Яцьківці. Навчаючись у Великому Жванчику, успішно захищав честь школи з військової підготовки, на факультеті фізичного виховання входив до складу збірної команди факультету і області з легкої атлетики, захищав честь області на обласних та республіканських змаганнях, 8 липня 1980 року брав участь в естафеті Олімпійського вогню. Наукові праці присвячені проблемам спорту і фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл, окремим аспектам фізичного виховання студентів.31

До молодшого покоління викладачів університету належить Олександр Анатолійович Юга, який народився 14 квітня 1982 року в селі Ставище. Закінчивши із золотою медаллю Підлісномукарівську середню школу, вступив на історичний факультет Кам’янець-Подільського державного університету. Старший викладач кафедри всесвітньої історії. Активно працює над написанням кандидатської дисертації «Еліта Речі Посполитої та «українська проблема» в 1948-1949 рр.». Автор 28 наукових праць та навчального посібника.32

Петро Антонович Білий з 1979 року працював проректором адміністративно-господарської частини і одночасно викладав предмети «Охорона праці» (техніка безпеки) та «Безпека життєдіяльності людини». Випускник Миньковецької середньої школи, факультету міського будівництва Київського інженерно-будівельного інституту.33

Понад два роки (лютий 1963 р. – серпень 1965 р.) Петро Васильович Ялоха, уродженець смт Смотрич, випускник фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського педінституту, працював асистентом на кафедрі фізики. Виявивши бажання працювати в школі, повернувся до рідного Смотрича.34

Уродженцями Дунаєвеччини є інші працівники університету: начальник юридичного відділу В.О. Мельник (народився у с. Сивороги), керівник педагогічної практики Л.М. Римар (с. Маків), провідний фахівець М.С. Карпович (Музика) (смт Смортич), голова профкому студентів, аспірантів та докторантів М.В. Моштак (с.Лисогірка).

У Кам’янець-Подільському педагогічному інституту, університеті працювали викладачі, чия педагогічна діяльність у різні роки відбувалась на Дунаєвеччині. З 1944 року упродовж кількох років очолював районний відділ освіти відділ народної освіти П.Ф. Щербина (згодом доктор юридичних наук, професор). У 1950-1959 рр. Л.Г. Ништа працював директором Підлісномукарівської середньої школи (майбутній декан філологічного факультету, завідувач кафедри педагогіки і психології). У ті роки учителем згаданої школи була його дружина А.М. Копчук. (згодо доцент, викладала у педінституті педагогіку). На Дунаєвеччині розпочиналась педагогічна робота доцента філолога Л.В.  Козак (с. Маків, Дунаєвецька середня школа №4) та викладача суспільних дисциплін А.П. Гаврищука (с. Підлісний Мукарів).



Уродженці Дунаєвеччини зробили помітний внесок у розвиток вищої освіти та науки, працюючи у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (у минулому – педінституті). Науково-педагогічна діяльність багатьох згаданих вище науковців продовжується і сьогодні.
Список використаних джерел та літератури:


  1. Щирба В.С. Дмитро Іванович Мартинюк / В.С. Щирба // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2003. – Т. 1. – С. 681.

  2. Там само. – С. 681, 682, 683.

  3. Там само. – С. 683, 684.

  4. Поточний архів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – Особова справа Л.М. Марчук, с. 1, 5.

  5. Там само, с. 6, 10.

  6. Там само, с. 11, 15, 20, 21.

  7. Баженов Л.В. Віктор Степанович Прокопчук / Л.В. Баженов // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2003. – Т. 1. – С. 731- 732.

  8. Там само. – С. 733 – 736.

  9. Там само. – С. 736-742; Гаврищук А. Подвижник краєзнавства, вчений керівник / Анатолій Гаврищук // Студентський меридіан. – 2009. – 1 верес. (№1648-1651). – С. 4.

  10. Суровий А.Ф. Юхим Семенович Латер / А.Ф. Суровий // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – Т. 2. – С. 276-279.

  11. Там само. – С. 280, 281, 283.

  12. Баженов Л.В. Олександр Трифонович Щур / Л.В. Баженов// Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – Т. 2. – С. 611, 612.

  13. Там само. – С. 613 – 618.

  14. Там само. – С. 620-625.

  15. Суровий А.Ф. Степан Миколайович Дмітрієв / А.Ф. Суровий // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2003. – Т. 1. – С.125-127.

  16. Там само. – С. 128.

  17. Поточний архів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Особова справа В.Г. Притуляка, с. 1, 2, 4, 5.

  18. Там само, с. 6, 8-9.

  19. Там само. Особова справа В.В. Присакара, с. 1, 3, 5.

  20. Там само, с. 4, 9-10.

  21. Там само. Особова справа С.О. Кріля, с. 1 – 3, 8, 10.

  22. Там само. Особова справа Л.С. Трофімової, с. 1- 2, 7, 8, 10-12.

  23. Там само. Особова справа А.Л. Глушковецького, с. 1-3, 7, 11, 13 – 15.

  24. Нестеренко В.А. І. А Любарський – визначний провідник політики «українізації» на Поділлі / В.А. Нестеренко // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський, 2011. – С. 223.

  25. Там само. – С. 224, 226 – 227.

  26. Гаврищук А.П. Павло Андрійович Цикра / А.П. Гаврищук // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – Т. 2. – С. 564 – 570.

  27. Гаврищук А.П. Володимир Панкратович Анцут / А.П. Гаврищук // Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – Т. 3. – С. 586 – 589, 591.

  28. Поточний архів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Особова справа Л.Г. Мартинюка, с. 1-3, 5 – 7, 10.

  29. Сурова Т.І. Марія Аполлінаріївна Пієнко / Т.І. Сурова // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – Т. 2. – С. 365-370; Березіна Р.С. Пієнко Марія Аполлінаріївна / Р.С. Березіна // Студентський меридіан. – 2012. – 20 листоп. (№ 1646-1749). – С. 8.

  30. Поточний архів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Особова справа В.І. Остапенко, с. 1 – 3, 8, 10 – 12.

  31. Суровий А.Ф. Олександр Іванович Колісник / А.Ф. Суровий // Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – Т. 3. – С. 274-280.

  32. Поточний архів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Особова справа Олександра Анатолійовича Юги, с. 1 – 3, 5, 7, 9 – 12.

  33. Гаврищук А.П. Петро Антонович Білий / А.П. Гаврищук, А.Ф. Суровий // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – Т. 2. – С. 30, 31, 33, 36, 39, 40.

  34. Поточний архів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Особова справа П.В. Ялохи, с. 2, 4, 7, 11, 12 – 15.

Т. Бойко,

с. Шатава
Краєзнавча робота в Шатавському НВК

«ЗОШ І – ІІ ступенів, колегіум»

В статті досліджується практичне використання краєзнавчих матеріалів в урочний та позаурочній роботі з учнями Шатавського НВК «ЗОШ І – ІІ ступенів, колегіум».

Ключові слова: шкільне краєзнавство, музей, конкурсна робота, урок, Мала академія наук України.
Шкільне краєзнавство - це вивчення учнями під керівництвом учителя на уроках і в позаурочний час природи, соціально-економічного життя, історії і культури певного краю. Воно вирізняється двома ознаками: локальністю досліджуваних подій і діяльним характером [3, с. 14]. Як галузь наукового пізнання минулого краю шкільне краєзнавство грунтується на певних основоположних засадах – принципах, дотримання яких носить обов’язковий характер. Шкільне краєзнавство – це поліфункціональна діяльність. У ході краєзнавчої співпраці учителів та їх вихованців здійснюється виконання таких функцій:

1) освітньо – пізнавальна – вивчення, пізнання минулого краю;

2) пошуково – дослідницька – науковий пошук, відкриття раніше невідомих подій, явищ, імен. Школярі під керівництвом учителя набувають не тільки знань, а й навичок працювати з науковою літературою, архівними матеріалами, музейними фондами, спостерігати, записувати спогади, аналізувати, робити власні висновки, трансформувати їх у повідомлення, реферати, лекції, доповіді, наукові конкурсні роботи, статті;

3) перетворювальна, суспільно корисна праця – це і догляд за пам’ятниками, шефство над ветеранами, учасниками бойових дій, організація виставок, музеїв, поширення знань про рідний край.

Ця робота ґрунтується на використанні різних джерел краєзнавчих знань: матеріальних (археологічні, архітектурні, речові), письмових (краєзнавча література, преса, довідники, путівники), усних (спогади, пісні, легенди, перекази, казки).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал