Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій



Сторінка32/50
Дата конвертації22.12.2016
Розмір9.2 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   50

Список використаних джерел та літератури:


  1. Басистий Б. День “Орлятка” / Б. Басистий // Ленінським шляхом. – 1972. – 22 лип. (№ 88). – С. 4.

  2. Його. Подарунок дітям від колгоспників / Б. Басистий // Там само. – 1970. – 3 верес. (№ 103). – С. 4.

  3. Бенько В. Краще турбуватися про дошкільні заклади / В. Бенько // Там само. – 1971. – 15 лип. (№ 84). – С. 4.

  4. Її. Турбуватись про наймолодших / В. Бенько // Там само. – 1977. – 28 лип. (№ 88). – С. 3.

  5. Вінничук В. Історія одного пошуку / В. Вінничук // Там само. – 1972. – 9 трав. (№ 56). – С. 2.

  6. Гончарук Г. Піонерське літо почалося! / Г. Гончарук // Там само. – 1972. – 24 черв. (№ 75). – С. 4.

  7. Городецька Н. Математичний вечір / Н. Городецька // Там само. – 1971. – 27 лют. (№ 25). – С. 4.

  8. Гуна О. Чекаємо вас, випускники / О. Гуна // Там само. – 1974. – 8 черв. (№ 67). – С. 4.

  9. Дзядух В. Цікава подорож / В. Дзядух // Там само. – 1973. – 5 лип. (№ 79). – С. 4.

  10. Єфремов К. Обнова училища / К. Єфремов // Там само. – 1972. – 24 серп. (№ 102). – С. 4.

  11. Криворука В. До загальної середньої освіти / В. Криворука // Там само. – 1970. – 26 верес. (№ 114). – С. 3.

  12. Мельник Р. Піонерське літо / Р. Мельник // Там само. – 1973. – 5 лип. (№ 79). – С. 4.

  13. Ніжанківський С. Науковці – вчителям / С. Ніжанківський // Там само. – 1972. – 25 квіт. (№ 50). – С. 4.

  14. Орлов І. Школа робітничої молоді / І. Орлов, І. Теслюк // Там само. – 1972. – 2 берез. (№ 27). – С. 3.

  15. Осипов М. Буде нова школа / М. Осипов // Там само. – 1974. – 26 берез. (№ 36). – С. 2.

  16. Перепелюк П. Основний закон школи / П. Перепелюк // Там само. – 1970. – 10 жовт. (№ 120). – С. 3.

  17. Побережний С. Шкільна прем’єра / С. Побережний // Там само. – 1975. – 6 верес. (№ 106). – С. 4.

  18. Його. Шкільна прем’єра / С. Побережний // Там само. – 1976. – 4 верес. (№ 106). – С. 4.

  19. Прокопчук В. І в Макові кувалась перемога / В. Прокопчук // Там само. – 1970. – 4 черв. (№ 65). – С. 4.

  20. Його. Кармалюкові місця / В. Прокопчук // Там само. – 1972. – 11 квіт. (№ 44). – С. 4.

  21. Його. Перший декабрист. До 175-річчя з дня народження В. Ф. Раєвського / В. Прокопчук // Його. – 1970. – 7 квіт. (№ 41). – С. 3.

  22. Його. Поділля в період середньовіччя / В. Прокопчук // Там само. – 1970. – 23 трав. (№ 60). – С. 4.

  23. Його. Поділля у XIV-XVI сторіччях / В. Прокопчук // Там само. – 1970. – 7 лип. (№ 79). – С. 3.

  24. Його. Поділля у визвольній війні 1648-1654 рр. / В. Прокопчук // Там само. – 1970. – 1 груд. (№ 142). – С. 4.

  25. Прокопчук В. Фрунзу у Макові / В. Прокопчук // ЛШ. – 1974. – 5 січ. (№ 3). – С. 4.

  26. Радились вихователі дошкільнят // Там само. – 1977. – 8 верес. (№ 106). – С. 4.

  27. Рябуха Г. Нарада працівників дошкільних закладів / Г. Рябуха // Там само. – 1974. – 12 верес. (№ 108). – С. 2.

  28. Тарнорудський Б. Вчити і виховувати відмінно. З районної наради вчителів / Б. Тарнорудський // Там само. – 1974. – 29 серп. (№ 102). – С. 3.

  29. Його. Є кому плекати рідну землю. З роботи зльоту випускників середніх шкіл / Б. Тарнорудський // Там само. – 1977. – 7 квіт. (№ 42). – С. 3.

  30. Його. За високий рівень навчальної роботи / Б. Тарнорудський // Там само. – 1977. – 15 січ. (№ 7). – С. 4.

  31. Його. Колгосп і школа / Б. Тарнорудський // Там само. – 1970. – 5 лист. (№ 131). – С. 3.

  32. Його. Нові горизонти радянської школи. З серпневої наради вчителів / Б. Тарнорудський // Там само. – 1973. – 30 серп. (№ 103). – С. 2.

  33. Теслюк І. Турбота про учня і вчителя / І. Теслюк // Там само. – 1970. – 11 лип. (№ 81). – С. 3.

  34. Тондій Д. Зустрічі з чарівним світом поезії / Д. Тондій, О. Дармограй // Там само. – 1971. – 20 берез. (№ 33). – С. 4.

  35. Його. Шкільна виробнича / Д. Тондій // Там само. – 1971. – 5 серп. (№ 93). – С. 4.

  36. Хоптинець М. Клуб “Батьківщина” за роботою / М. Хоптинець // Там само. – 1972. – 9 трав. (№ 56). – С. 2.

  37. Швець І. Подарунок школярам / І. Швець // Там само. – 1974. – 31 серп. (№ 103). – С. 3.

  38. Шепета Л. Піонерське літо: праця і відпочинок / Л. Шепета // Там само. – 1977. – 14 лип. (№ 82). – С. 3.

  39. Шкільна освіта // Українська радянська енциклопедія. – К.: Головред. Укр. рад. енцикл., 1984. – Т. ХІ, кн. ІІ. – С. 331-333.

  40. Яворська Г. Працюючій молоді – середню освіту / Г. Яворська // ЛШ. – 1972. – 14 лип. (№ 136). – С. 2.

  41. Яковлєва М. Вчаться педагоги / М. Яковлєва // Там само. – 1977. – 5 лист. (№ 131). – С. 3.

О.М.Завальнюк,

м. Кам’янець-Подільський
Український історик В.С.Прокопчук

про минувшину і сьогодення Дунаєвеччини
Регіональна історія України в добу незалежності окреслилася в окремий напрямок наукових досліджень, привертає велику увагу багатьох вчених – істориків і краєзнавців. Як наголошував академік П.Т.Тронько, до цього процесу «потягнулися сьогодні сотні тисяч ентузіастів, які хочуть прилучитися до власної історії, щоб краще збагнути сенс тих змін, які відбуваються в нашому житті».1

Це стосується практично усіх регіонів нашої держави, зокрема і Хмельниччини, де з року в рік нарощується науково-історичний і краєзнавчий потенціал, на високому фаховому рівні досліджується історична спадщина як у межах краю загалом, так і його різних районах, що дозволяє здебільшого уникати такого негативного явища, як «сурогатні версії історичного минулого, новітні міфи і нашвидку сфабриковані легенди».2

Вже не одне десятиліття в полі зору вчених і краєзнавців знаходиться Дунаєвеччина – мікрорегіон, на якому в різній мірі позначилися загальноукраїнські історичні події і процеси. Так чи інакше тут творилася своя мікроісторія, періодично чи епізодично працювали відомі українські державні, політичні, наукові і культурні діячі. З’ясувати увесь цей величезний комплекс питань і повинні ті, хто бачить сенс свого життя в науці, вивченні регіональної історії, розгортанні наукового і громадського краєзнавства, щоб створити цілісне розуміння того, що відбувалося на цих землях упродовж століть, дати змогу нинішнім творцям історії краю, молодому поколінню, пізнати близьке і далеке минуле своїх населених пунктів, продовжити традицію тих незабутніх постатей, які народилися, зростали, трудилися тут та увійшли до численної когорти, якою по праву пишається регіон, вся країна.

Різноманітні питання історії Дунаєвеччини вже кілька десятиліть поспіль успішно досліджує та популяризує сучасний український історик Віктор Степанович Прокопчук, уродженець цього краю, патріот, інтелігент, невтомний науковий, культурний і освітній діяч, визнаний організатор місцевого краєзнавства. У доробку вченого понад 250 наукових праць, зокрема майже 40 монографій і книг-нарисів. Завдяки його ініціативі й наполегливості, за активного сприяння районних держадміністрації і ради в Дунаївцях впродовж 1997-2013 рр. проведено чотири всеукраїнські науково-практичні конференції «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій» за участю сотень докторів і кандидатів наук (за цим показником з Дунаївцями не можуть зрівнятися інші райцентри Хмельницької та інших областей, зокрема ті, в яких зосереджено набагато вищий потенціал істориків).

Науковий світогляд вченого формувався у Блищанівській та Рахнівській школах, на історико–філологічному факультеті Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту в 1962-1967 рр., коли завершувалася хрущовська «відлига», яка інерційно продовжувала живити надії кращих представників інтелігенції, молодого покоління на позитивні зміни в суспільно-політичному житті, зокрема, послаблення ідеологічного контролю за гуманітарними науками. Доктори і кандидати наук вишу (Л.А.Коваленко, В.І.Тищенко, І.С.Зеленюк, П.Ф.Лаптін, Є.М.Гінзбург, Г.М.Краєвська, П.І.Свідер, І.С.Винокур, П.Ф.Щербина, М.Ф.Александра, О.Д.Степенко, І.Ф.Слизький, А.О.Копилов та ін.), які викладали студентам різні навчальні курси, звісно ж дотримувалися офіційної точки зору на історичний та літературний процеси, хоча, як виняток, дозволяли собі наводити власні погляди на різні події, що не залишали без уваги студенти. Ці епізоди назавжди залишилися в пам’яті майбутнього історика, накладалися на ті розповіді, які випадково чув від односельців про політику репресій, розкуркулення, нищення культових споруд тощо, заставляли юнака, який за 5 років навчальної праці у виші заробив диплом з відзнакою, задумуватися над співвідношенням реального та офіційного історичного процесів, деформацією останнього.

Педагогічна робота на Дунаєвеччині спонукала до розширення історичного світогляду, збору різноманітних усних і документальних свідчень про події, які мали місце в дунаєвецьких селах, примноження знань з регіональної історії для гурткової роботи з учнями, створення шкільного історико-краєзнавчого музею, пропаганди історії в сільській громаді тощо. З першої краєзнавчої публікації 1969 року «Наш край у давнині» і районній газеті й почалася краєзнавчо-пошукова діяльність молодого вчителя, яка згодом привела його до вивчення архівних документів про події у рідному краї.

Науково-дослідну і краєзнавчу діяльність В.С.Прокопчука, пов’язану із Дунаєвеччиною, умовно можна поділити на кілька етапів: 1) 1969 – середина 80-х років минулого століття – перші кроки у вивченні краю, популяризації її історії і культури, створення музею с. Маків у Маківській СШ, участь разом з учителем історії і директором І.І. Сохатюком у зборі матеріалів до нарису про Маків, вміщеного до Хмельницького тому «Історії міст і сіл Української РСР»; 2) середина 80-х – початок1990-х рр., коли дослідник заявив про себе на всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, опублікував перші праці з історії мікрорегіону в наукових; 3) початок 1990-х-2004 рр., найбільш продуктивний час, коли в умовах незалежності, суміщаючи наукову діяльність з управлінською у сфері районної освіти, під керівництвом академіка П.Т.Тронька виконав і успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену історії краєзнавчого руху на Поділлі в ХІХ-ХХ ст., організував першу науково-краєзнавчу конференцію про Дунаєвеччину, опублікував десятки праць про свій край; 4) з 2004 р. і до наших днів – науково-педагогічна діяльність у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка на посадах професора і водночас директора університетської наукової бібліотеки, творчі контакти з Дунаєвецькою районною організацією Національної спілки краєзнавців України, участь у низці її науково-краєзнавчих проектів.

Про дослідника В.С.Прокопчука вчені вперше почули 1986 року, коли він взяв участь у VІ Подільській історико–краєзнавчій конференції в Кам’янці-Подільському. Його виступ про події 1905-1907 рр.3 запам’ятався керівнику секції історії дожовтневого періоду професору П.Ф.Щербині. У 1987 року історик взяв участь у двох наукових форумах, які відбулися на базі його alma mater, виступив з двома доповідями – про перекази і легенди щодо перебування Устима Кармалюка на Дунаєвеччині4 і ставлення дунаївчан до Володимира Леніна5 (очевидно, ця тема була продиктована статусом автора, який тоді працював у партійних органах). Ці перші наукові (конференційні) праці були невеликими, як і вимагали правила Головліту СРСР, а тому відображали лише суть доповідей, з якими виступав дослідник. Однак для того часу це був неабиякий успіх, адже можливості друку результатів наукових досліджень виглядали надто скромними (до серйозних наукових журналів могли «пробитися» навіть не всі доктори наук, а для виходу в світ монографії потрібно було домовлятися на високому рівні щоб потрапити до видавничого плану, який погоджувався в ЦК Компартії України). Інтерес до наукових досліджень ставав для Віктора Степановича все більш усвідомленим, хоча через надмірне завантаження роботою із темою серйозного дослідження вирішив зачекати, обмежившись консультаціями в завідуючого кафедрою історії СРСР і УРСР Кам’янець-Подільського державного педінституту Іона Срулевича Винокура.

Розгортання демократизації і гласності в країні за Михайла Горбачова пробудило величезне зацікавлення суспільства різними періодами історії Радянського Союзу, особливо соціалістичної доби, правда про яку у великій мірі приховувалася. У науковій періодиці з’явилися проблемні статті, друкувалися раніш заборонені владою документи, які очищували історичні знання від ідеологічних нашарувань, заповнювали «білі плями» історії. Не встояв перед натиском цього потужного процесу і В.С.Прокопчук, який ще з студентських часів мріяв написати книгу про свій край, його людей. Для дослідження обрав місто Дунаївці, яке стало його рідним, дало кар’єру, житло, можливість проявити себе на різних управлінських посадах, завоювати авторитет чесної, порядної, працьовитої, конструктивної і надзвичайно дисциплінованої та організованої людини. Були надії, що обіцяне реформатором відкриття секретних архівів дасть змогу опрацювати документи, які раніш не були в науковому обігу, але ілюзії швидко розвіялись – процес розсекречення архівних документів був болісним, затягувався з різних причин і не відразу давав потрібні дослідникам результати. Тож зібраний для книги матеріал не виділявся особливою свіжістю, утім мав позитивне значення, так як уперше був узагальнений в широких хронологічних рамках. 1989 року львівське видавництво «Каменяр» випустило в світ книгу «Дунаївці» (з ілюстраціями),6 яка швидко розійшлася в торговельній мережі і викликала позитивний резонанс серед громадськості. Вчителі історії району, готуючись до уроків на тему ,,Наш край’’, особливо з історії радянської доби, дістали змогу скористатися цим корисним і змістовним виданням. Тоді ж побачила світ брошура «Славетні Дунаєвеччини»7 (частина нарисів, вміщених тут, згодом увійде до більш об’ємного одноосібного видання – «З народних глибин. Славетні подоляни»8), а через рік інша – «Дунаєвеччина в роки Великої Вітчизняної війни»,9 яка містила системний виклад основних подій, які відбувалися в краї у 1941-1945 рр.

90-і й перші роки ХХІ ст. стали стрімким зростанням наукового авторитету В.С.Прокопчука. Одна за одною з’являються його праці, присвячені рідному краю. Зокрема, він узагальнює досвід запровадження в школах району народознавства,10 аналізує сучасний і минулий стан освіти на Дунаєвеччині, співпрацю закладів освіти і культури в національному відродженні краю,11 діяльність бібліотечної мережі,12 розвиток краєзнавчого руху.13 Продовжує заглиблюватися в пантеон славетних імен (Данило, Герасим і Мелетій Смотрицькі, С. Маковецький, Т.Г.Шевченко, В.І.Заремба, М.М.Любинський, П.О.Богацький, Д.О.Богацький, С.Д.Риндик, Ф.Ф.Лендер, А.М.Коляновський, Ф.П. Шевченко, М.П.Чорнобривий, В.Ф.Шинкарук, Ю.В.Телячий), які тут народилися, працювали,14 зацікавився подіями і пам’ятними місцями Української революції 1648-1654 рр. на території Дунаєвеччини,15 перебуванням тут польських письменників,16 історією села Блищанівка,17 заходами Василя Завой 1904-1907 рр. із надання Дунаївцям статусу міста,18 дунаєвецьким рахунком голодомору 1932-1933 рр.19 і голокосту 1941-1944 рр.,20 подіями Великої Вітчизняної війни.21

Найбільшим досягнення вченого стали ґрунтовні праці, присвячені кільком населеним пунктам малої батьківщини – Лисцю,22 Блищанівці та Михайлівці,23 які представляли новий напрям історико-краєзнавчих монографічних досліджень на Хмельниччині, 1995 року започаткований професором І.В. Рибаком із Кам’янця-Подільського.24 На багатому фактичному матеріалі, у широких хронологічних рамках – від найдавніших часів до сьогодення – тут детально представлено основні періоди розвитку сіл, які в різні історичні епохи відгравали неоднакову роль у регіональних господарських, політичних і культурних процесах. Монографії насичені унікальним фактажем, зафіксували сотні імен, працею яких піднімався рейтинг цих населених пунктів у різні часи, творилася місцева економіка і культура. Дослідження про два села одночасно є унікальним прикладом наукової лабораторії, зразком синхроністичного мислення вченого.

Резонансною подією в колах інтелігенції області став вихід у світ окремого нарису про життєвий і науково-медичний шлях вихідця з Дунаєвеччини професора М.П. Чорнобривого.25

Як учасник краєзнавчого руху на Хмельниччині, науковець представив і доробок дунаєвецьких краєзнавців у своїй монографії «Краєнавство на Поділлі: історія і сучасність»,26 яка в добу незалежної України стала першою узагальнюючою, вільною від ідеологічних догм працею, помітною подією в науковому краєзнавстві і була схвально сприйнята громадськістю.

І досі освітяни і краєзнавці Дунаєвеччини послуговуються методичним посібником В.С.Прокопчука «Топоніми рідного краю»,27 підготовленим на допомогу керівникам краєзнавчих гуртків шкільних і позашкільних закладів освіти, віддаючи належне автору за ґрунтовність викладу такого потрібного матеріалу, зокрема топонімічного словника Дунаєвеччини.

Перейшовши на науково-педагогічну роботу до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, де довелося освоювати нові посади й нові досі невідомі службові обов’язки, В.С.Прокопчук швидко освоївся в новому соціумі, заявив про себе, як здібного науковця, керівника, професора. Звісно ж, що перший час наукові інтереси були в нього не на провідному місці, адже керівної, організаційної та й, чого гріха таїти, рутинної роботи було надзвичайно багато, допоки не розібрався в кожному найдрібнішому сегменті бібліотечного життя, професорсько-викладацької праці, не вивчив роботу всіх без винятку підлеглих працівників тощо. Швидко справившись із етапом становлення і відновивши свою звичну дослідницьку форму, напружено зайнявся створенням двох великих за обсягом змістовних монографій,28 завершенням раніш розпочатого великого наукового проекту – написанням докторської дисертації, присвяченої інституалізації краєзнавчого руху на Правобережній Україні 20-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. (блискучий захист її відбувся в лютому 2009 р.), підготовкою науково-педагогічних кадрів через аспірантуру.

Попри заслужене визнання в новому трудовому колективі, нові сміливі плани щодо розвитку бібліотечної сфери університету та цікаві і змістовні наукові проекти, душею був там, де сформувався як зрілий, високопрофесійний, визнаний в широких колах управлінець і вчений. Дунаївчани не раз відвідували і відвідують свого іменитого земляка, консультуються з різних питань історичного краєзнавства, отримують корисні поради. Саме в такій співпраці народилася ідея продовжити всеукраїнські науково-краєзнавчі конференції, присвячені рідному краєві (тут вчений підставив своє надійне плече, поділився власним досвідом проведення попередніх подібних форумів, звертався до очільників району з відповідними вмотивованими пропозиціями). Після цього відбулися і залишили яскравий, незабутній слід у їх учасників ІV і V конференції «Дунаєвеччина в контексті історії України» (2008, 2013 рр.). За їх результатами видано дві вагомі збірки науково-краєзнавчих праць,29 які варто поставити в заслугу професору В.С.Прокопчуку.

Допомагав краєзнавцям у підготовці і виході в світ літератури з історії малої батьківщини, брав на себе наукове редагування таких видань. Не забував учений і про нарощення свого внеску в загальний доробок праць, присвячених історії Дунаєвеччини. Так, з-під його пера вийшли два цікаві і корисні довідкові видання про визначні особистості в історії краю,30 брошура про академіка П.Т.Тронька в контексті історико-краєзнавчого руху на Дунаєвеччині,31 науково-популярна праця, присвячена Мелетію Смотрицькому.32 На різних наукових форумах доповідав, наприклад, про історію отримання Дунаївцями статусу міста,33 педагогічну діяльність і письменницькі уподобання А.М.Коляновського,34 проблеми творення наукових біографій Смотрицьких,35 діяльність загонів ОУН-УПА на Дунаєвеччині.36 У кількох наукових збірках з’явилися його розвідки про працю дунаївчан в радянському тилу 1944-1945 рр.,37 долю лікаря М.В.Рум’янцева, який пов’язав своє професійне життя з охороною здоров’я жителів Дунаєвецького краю.38 В одній із праць над якою працював тривалий час поглиблено представив репресовану родину Богацьких.39

Дбаючи про підготовку наукової зміни, опублікував методичні рекомендації про виконання і захист учнівської науково-дослідної роботи,40 які відразу стали незамінним посібником для членів як Хмельницького обласного територіального відділення Малої академії наук України, так і «манівців» Дунаєвецького району. До видання рекомендацій вченого підштовхнули його багаторічна участь у ролі голови журі конкурсах–захистах наукових робіт школярів з історії України та історичного краєзнавства, величезний досвід співпраці з юними істориками та краєзнавцями.



Отже, уродженець Дунаєвеччини, український історик В.С.Прокопчук, попри дослідження великих і складних проблем, пов’язаних із розвитком історичного краєзнавства в Україні, чимало зусиль доклав до з’ясування багатьох різноманітних питань минувшини і сьогодення своєї малої Батьківщини. Опубліковані понад 150 праць з її історії мають як пізнавальне, так і наукове значення, оскільки насичують науково-краєзнавчий простір цікавими матеріалами, цінними розповідями, характеристиками і оцінками діяльності десятків творців мікроісторії, слугують надійними точками опори в розумінні тих давніх і новітніх процесів, які нині потребують більш ширшого тлумачення і узагальнення на рівні ґрунтовного монографічного дослідження про Дунаєвецький край, за яке, цілком ймовірно, і візьметься Віктор Степанович Прокопчук. Свого часу академік П.Т. Тронько, керівник Національної спілки краєзнавців України, назвав його «самовідданим і талановитим дослідником за покликом серця, людиною, яка глибоко розуміє значення краєзнавства для національно-патріотичного виховання, особливо молоді. … Джерелами його набутків є любов до України, її історії, культури».41
Список використаних джерел та літератури:


  1. Тронько П.Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи) / П.Т.Тронько. – К.: Ін-т іст. України НАН Укр., 2000. – С. 6.

  2. Там само.

  3. Див.: Прокопчук В.С. Дунаєвеччина в роки першої російської революції (1905-1907) / В.С.Прокопчук // VІ Подільська історико-краєзнавча конференція (секція історії дожовтневого періоду). – Кам’янець-Подільський, 1986. – С.11 – 12.

  4. Див.: Прокопчук В.Перекази і легенди про перебування У. Кармалюка на Дунаєвеччині / В.С.Прокопчук // Тези доповідей наук. конф. «Народний герой Устим Кармалюк» (до 200-річчя від дня народження). – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут, 1987. – С. 55 – 56.

  5. Див.: Прокопчук В.С. Трудящі Дунаєвеччини – В.І.Леніну / В.С.Прокопчук // VІІ Подільська історико-краєзнавча конференція (секція історії радянського періоду): тези доповідей. – Кам’янець-Подільський, 1987. – С. 32 – 34.

  6. Див.: Прокопчук В.С. Дунаївці: іст. нарис / В.С. Прокопчук. – Львів: Каменяр, 1989. – 79 с.: іл.

  7. Див.: Прокопчук В.С. Славетні Дунаєвеччини: краєзн. матер., бібліогр. / В.С.Прокопчук, С.В.Олійник. – Дунаївці: Дунаєвецька ЦРБ, 1989. – 23 с.: іл.

  8. Див.: Прокопчук В.С. З народних глибин. Славетні подоляни / В.Прокопчук. – Хмельницький: Облполіграфвидав, 1991. – 97 с.: іл.

  9. Див.: Прокопчук В.С. Дунаєвеччина в роки Великої Вітчизняної війни: краєзн. матер., бібліограф. список / В.С.Прокопчук, Ю.В.Олійник. – Дунаївці: Дунаєвецька ЦРБ, 1990. – 30 с.: іл.

  10. Див.: Прокопчук В.С. Народознавство в закладах освіти Дунаєвеччини / В.С.Прокопчук // V Всеуккр. наук. конф. з іст. конф.: тези доп. і повід. – К., Кам’янець-Подільський, 1991. – С. 683 – 684.

  11. Див.: Прокопчук В.С. Сучасний стан освіти на Дунаєвеччині / В.С.Прокопчук // Тези доповідей наук. конф. «Дунаївці: їх роль і місце в історії Поділля». – Дунаївці, 1993. – С. 113 – 116; Його ж. Освіта на Дунаєвеччині до 1917 р. // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків іст. подій: матер. наук.-краєзн. конф. – К., 1997. – С.157-163; Його ж. Дошкільна освіта Дунаєвеччини: стан, проблеми, перспективи / В.С.Прокопчук // Дошкільна освіта в регіоні: проблеми, пошуки, досвід: зб. теор.–практ. статей. – Хмельницький, 2001. – С. 72-74; Його ж. Співдружність закладів освіти і культури в національно-культурному відродженні краю / В.С.Прокопчук // Культура поділля: історія і сучасність: матер. другої наук.-практ. конф., присв. 500-річчю м. Хмельницького, 27-29 серп. 1993 р. – Хмельницький, 1993. – С. 272 – 274.

  12. Див.: Прокопчук В.С. Бібліотеки Дунаєвеччини: історія, сучасність / В.С.Прокопчук, Т.К.Прокопчук // Бібліотеки в інформаційному суспільстві: матер. наук.-практ. конф. ОУНБ ім. М.Островського, 21 верес. 2000 р. – Хмельницький, 2001. – С. 269 – 275.

  13. Див.: Прокопчук В.С. Розвиток краєзнавства на Дунаєвеччині / В.С.Прокопчук // Тези доповідей наук. конф. «Дунаївці: їх роль і місце в історії краю». – С.8 – 12; Його ж. Доробок дунаєвецьких краєзнавців / В.С.Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: матер. наук.-краєзн. конф. – К.: Рідний край, 1997. – С. 7 – 8; Його ж. Літературне краєзнавство в системі дослідження минулого Дунаєвеччини / В.С.Прокопчук // Academia на пошану Л.А.Коваленка (до 90-річчя від дня народження). – Кам’янець-Подільський, 1997. – ІІ. – С.138 – 142; Його ж. Хроніка діяльності Дунаєвецької районної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців / В.С.Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків іст. подій: зб. наук.-краєзн. пр. – Вип. ІІ. – С. 143 – 146; Його ж. Внесок краєзнавців Дунаєвеччини в розбудову незалежної України / В.С.Прокопчук // Хмельниччина в роки незалежності України: стан і перспективи: матер. обл. наук.-теор. конф., присвяч. 10-й річниці незалежності України, 15 серп. 2001 р. – Кам’янець-Подільський, 2002. – С.158 – 162; Його ж. Можливості районної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців / В.С.Прокопчук // ІІІ з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців (29-30 жовт. 2003 р.): матер. та док. – К., 2004. – С.52 – 55.

  14. Прокопчук В.С. Данило, Герасим та Мелетій Смотрицькі і українська культура / В.С.Прокопчук // Науково-практична конференція «Культура України і слов’янський світ»: тези доп. – К., 1992. – Ч. ІІ. – С. 74 – 76; Його ж. Просвітителі з Поділля / В.С. Прокопчук. – Дунаївці: Дунаєвецька ЦРБ, 1992. – 24 с.: іл.; Його ж. Помилявся, але йшов вперед (Смотрицький Мелетій (Максим) Герасимович) / В.С.Прокопчук // Подільської землі сини. – Хмельницький, 1993. – С. 114 – 117; Його ж. Ректор академії (Смотрицький Герасим Данилович) / В.С. Прокопчук // Там само. – С. 111 – 114; Його ж. Смотрицькі / В.С. Прокопчук // Тези наук.-теорет. конф. «Місту Хмельницькому – 500». – Хмельницький, 1994. – С. 53 – 55; Його ж. Школа імені Мелетія Смотрицького / В.С. Прокопчук // Південно-Східна Волинь: наука, освіта, культура: матер. наук.-краєзн. конф. – Хмельницький; Шепетівка, 1995. – С. 223 – 226; Його ж. Природодослідник Стефан Маковецький / В.П. Степанов (В.С. Прокопчук) // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків іст. подій: матер. наук.-краєзн. конф. – К., 1997. – С. 216 – 219; Його ж. Наш земляк – організатор відбудови Кам’янця-Подільського після турецької окупації / В.С.Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: зб наук-краєзн. праць. – К.; Дунаївці; Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. – Вип. ІІІ. – С.101 – 107; Його ж. Т.Г. Шевченко в долі Дунаєвеччини / В.С. Прокопчук // Тарас Шевченко і сучасність: зб. матер. і тез всеукр. наук.-теорет. конф., 21 трав. 1996 р. – Рівне, 1996. – С. 225 – 227; Його ж. Шевченко в долі Дунаєвеччини / В.С.Прокопчук // Педагогічний вісник. – 2000. – №2(9). – С.7 – 8; Його ж. Автор вічних мелодій (Заремба Владислав Іванович) / В.С.Прокопчук // Подільської землі сини. – Хмельницький, 1993. – С. 43 – 46; Його ж. Владислав Заремба – український і польський композитор / В.С.Прокопчук // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: зб. наук. пр. за матер. міжнар. наук. конф., 23-24 черв. 1999 р. – Хмельницький, 1999. – С. 562-565; Його ж. Міністр УНР – виходець із Стріховець / В.С. Прокопчук // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: іст. науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2001. – Т. 6 (8). – С. 559 – 564; Його ж. Павло Богацький – учений, краєзнавець / В.С. Прокопчук // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: зб. статей. – К.: Ін-т іст. України НАН, 1999. – Вип. 9. – С. 357-363; Його ж. Павло Богацький – повернення в Україну / В.С.Прокопчук // Вільна думка (Австралія). – 2000. – Ч. 1-2. – С. 14 – 15; Його ж. Павло Богацький – повернення в Україну // Архіви (Австралія). – Сідней, 2003. – С.8 – 19; Його ж. Трагічна доля Д.Богацького – голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН / В.С.Прокопчук // Педагогічний вісник. – Хмельницький, 2003. – №1 (16). – С. 34 – 36; Його ж. Трагічна доля Дмитра Богацького / В.С.Прокопчук // Архіви (Австралія). – 2003. – С. 191 – 197; Його ж. Богацькі з Нестерівців / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: матер. наук-краєзн. праць. – Вип. ІІІ. – С. 259 – 263; Його ж. Голова Дунаєвецької «Просвіти» в 1918-1919 рр. / В.С. Прокопчук // Там само. – С. 264 – 267; Його ж. Творець першої зенітки (Лендер Франц Францович) / В.С. Прокопчук // Подільської землі сини. – Хмельницький, 1993. – С. 67 – 70; Його ж. Герой із Дунаєвеччини / В.С. Прокопчук // Тези доповідей VІІІ Подільської іст.-краєзн. конф. – Кам’янець-Подільський, 1990. – С. 85 – 86; Його ж. Слово про автора / В.С.Прокопчук // Коляновський А. Сльозою згірклою не змилось / А.Коляновський. – Хмельницький, 1990. – С. 4 – 8; Його ж. Коляновський Афанасій Миколайович / В.С. Прокопчук // Кам’янець-Подільський університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – Т.2. – С. 772 – 781; Його ж. Різносторонність знань (Шевченко Федір Павлович) / В.С. Прокопчук // Подільської землі сини. – Хмельницький, 1993. – С. 124 – 127; Його ж. Вшанування пам’яті Ф.П.Шевченка на його батьківщині в м. Дунаївці / В.С. Прокопчук // Історіографічні дослідження в Україні: наук. зб. – К., 1999. – Вип. 7. – С. 91 – 99; Його ж. Федір Павлович Шевченко і Дунаєвеччина / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків іст. подій: зб. наук.-краєзн. праць. – Вип. ІІ. – С. 205-213; Його ж. Наш земляк – професор М.П.Чорнобривий / В.С. Прокопчук // Там само. – С. 218 – 220; Його ж. На вершині визнання / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків іст. подій: зб. наук.–краєзн. пр. – К.; Дунаївці; Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. – Вип. ІІІ. – С. 281 – 286; Його ж. Вірний обов’язку / В.С. Прокопчук // Там само. – С. 291 – 298; Його ж. Юрій Телячий: на злеті творчості / В.С. Прокопчук, О.М. Завальнюк. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2010. – 36 с.: іл.

  15. Див.: Прокопчук В.С. Дунаєвеччина в роки Визвольної війни 1648-1654 рр. / Прокопчук В.С. // Тези доповідей наук.–практ. конф. «Поділля в роки Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.». – Дунаївці, 1992. – С.16 – 18.

  16. Див.: Прокопчук В.С. Польські письменники на Дунаєвеччині / В.С. Прокопчук, Т.К. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: матер. наук.–краєзн. конф. – К.: Рідний край, 1997. – С. 209 – 216.

  17. Див.: Прокопчук В.С. Блищанівка: час і доля / В.С.Прокопчук // Тези доповідей наук. конф. «Дунаївці: їх роль і місце в історії Поділля». – Дунаївці, 1993. – С. 71 – 75.

  18. Див.: Прокопчук В.С. Спроба В.С.Завойка 1904-1907 рр. добитися Дунаївцям статусу міста /В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків іст. подій: зб. наук.–краєзн. праць. – Вип. ІІІ. – С. 12 – 15.

  19. Див.: Прокопчук В.С. Архівні матеріали ЗАГСу про голодомор 1932-1933 рр. на Дунаєвеччині / В.С.Прокопчук // Хмельниччина: роки становлення та поступу (1937-1997): матер. всеукр. наук. іст.-краєзн. конф. 26 верес. 1997 р. – Хмельницький, 1997. – С. 276 – 279; Його ж. Звинувачують архівні документи ЗАГСу / В.С. Прокопчук, Л.М. Ковальчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: матер. наук.-краєзн. конф. – К., 1997. – С. 95 – 98.

  20. Див.: Прокопчук В.С. Голокост 1941-1944 рр. на Дунаєвеччині / В.С. Прокопчук // Матеріали ІХ Поділ. іст.–краєзн. конф. – Кам’янець-Подільський, 2000. – С. 55 – 63.

  21. Див.: Прокопчук В.С. Початок Великої Вітчизняної війни у пам’яті сучасників / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: зб. наук.-краєзн. пр. – К.; Дунаївці; Кам’янець-Подільський, 2000. – Вип. ІІ. – С. 10 – 12; Його ж. У пам’яті вдячних нащадків / В.С. Прокопчук // Там само. – С. 32 – 44.

  22. Див.: Прокопчук В.С. Лисець: іст.–краєзн. нарис / В.С. Прокопчук, Ю.В. Телячий. – К.: Рідний край, 1997. – 95 с.: іл.

  23. Див.: Прокопчук В.С. Два села – одна доля / В.С. Прокопчук. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2001. – 272 с.: іл.

  24. Див.: Рибак І.В. Зіньків в історії Поділля / І.В.Рибак. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський педінститут, наук.-видав. від., 1995. – 120 с.: іл.

  25. Див.: Прокопчук В.С. Професор М.П.Чорнобривий: нарис життя й наук. – медич. діяльності / В.С. Прокопчук. – Хмельницький: Міськ. друкарня, 2003. – 150 с.: іл.

  26. Див.: Прокопчук В.С. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність
    В.С. Прокопчук. – К.: Рідний край, 1995. – 204 с.

  27. Див.: Прокопчук В.С. Топоніми рідного краю: метод. посіб. / В.С.Прокопчук. – К.: Рідний край, 1999. – 96 с.

  28. Див.: Прокопчук В.С. Під егідою Українського комітету краєзнавства / В.С. Прокопчук. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. – 312 с.; Його ж. Історичне краєзнавство Правобережної України 30-х років ХХ – початку ХХІ століття: від репресій, занепаду – до відродження, розквіту / В.С. Прокопчук. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – 600 с.

  29. Див.: Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: зб. наук. – краєзн. праць / відп. за випуск В.С.Прокопчук. – Дунаївці; Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори–2006», 2008. – Вип. ІV: за матеріалами всеукр. наук-краєзн. конф. «Дунаєвеччина в контексті історії України», присвяч. 605-ій річниці з часу першої згадки про м. Дунаївці і 85-річчя утворення Дунаєвецького району, 18 верес. 2008 р. – 624 с.; Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: зб. наук. – краєзн. праць / відп. за випуск В.С.Прокопчук. – Дунаївці; Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013. – Вип.V: за матеріалами всеукр. наук.-краєзн. конф. «Дунаєвеччина в контексті історії України», присвяч. 610-ій річниці з часу першої згадки про м. Дунаївці і 90-річчя утворення Дунаєвецького району. – Дунаївці; Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013. – ___ с.

  30. Див.: Дунаєвеччина в іменах: біобібліогр. довідн. / В.С. Прокопчук, Т.К. Прокопчук, Ю.В. Олійник. – Дунаївці; Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – Вип.1. – 92 с.: іл.; Дунаєвеччнина в іменах: біобібліогр. довід. В.С. Прокопчук, Т.К. Прокопчук, С.В. Олійник. – Дунаївці; Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2007. – Вип. 2. – 112 с.: іл.

  31. Див.: Прокопчук В.С. Академік НАН України П.Т. Тронько і Дунаєвеччина (до 90-річчя від дня народження) / В.С. Прокопчук, Т.К. Прокопчук. – Дунаївці: Дунаєвецька ЦРБ, 2005. – 22 с.: іл.

  32. Див.: Прокопчук В.С. Я спасення шукав для народу (Мелетій Смотрицький в долі України): наук. – попул. вид. / В.С. Прокопчук, Т.К. Прокопчук. – Кам’янець-Подільський: Мошак М.І., 2008. – 64 с.: іл.

  33. Див.: Прокопчук В.С. Історія отримання Дунаївцями статусу міста / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків іст. подій: зб. наук.-краєзн. праць. – Вип. ІV. – С. 47 – 56.

  34. Див.: Прокопчук В.С. А.М. Коляновський – педагог, письменник / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: зб. наук. – краєзн. праць. – Вип. ІV. – С. 511-523.

  35. Див.: Прокопчук В.С. Проблемні аспекти життєпису Смотрицьких / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима істориків, учасників і свідків іст. подій. – Вип. ІV. – С. 558-565.

  36. Див.: Прокопчук В.С. ОУН-УПА на Дунаєвеччині: хроніка, факти / В.С. Прокопчук // Дунаєвеччина очима істориків, учасників і свідків іст. подій: зб. наук. – краєзн. праць. – Вип. ІV. – С. 398 – 408.

  37. Див.: Прокопчук В.С. Внесок дунаївчан – працівників тилу в перемогу над нацизмом (1944-1945 рр.) / В.С.Пркопчук // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: іст. науки. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2012. – Т. 22. – С. 410 – 421.

  38. Див.: Прокопчук В.С. Доля лікаря М.В. Рум’янцева / В.С. Прокопчук // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: іст. науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2010. – Т. 20. – С. 359 – 364.

  39. Див.: Прокопчук В.С. Терниста стежка родини Богацьких / В.С. Прокопчук // Реабілітовані історією. Хмельницька область. – Хмельницький, 2008. – Кн.1. – С. 752 – 755.

  40. Див.: Прокопчук В.С. Учнівська науково-дослідницька робота: написання і захист (метод. реком.) / В.С. Прокопчук. – Хмельницький, 2006. – 48 с.

  41. Тронько П.Т. Слово про учня / П.Т.Тронько // Заторжинська В. За покликом серця: нарис життя й наук.-краєзн. діяльності В.С. Прокопчука / В. Заторжинська, А. Філінюк. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. – С. 4.

А.П. Гаврищук,

м. Кам’янець-Подільський



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал