Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій



Сторінка14/50
Дата конвертації22.12.2016
Розмір9.2 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   50

Список використаної літератури:


  1. Адрес – календарь Подольской губернии. – Каменец–Подольск: Издат. губ. стат. комитета, 1904. – С. 75.

  2. Адресная и справочная книга «Весь Киев» на 1911 г. / издат. С.М. Богуславского. – К.: Тип. 1-й Киевской артели печат. дела, 1911. – С. 756.

  3. Беловинский Я.В. Почетный мировой судья // Иллюстрированный энциклопедический историко – бытовой словарь русского народа ХVIII – начала ХХ в. – М.: Эксмо, 2007. – С. 524.

  4. Вишневчик // Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. – Каменец-Подольск: Тип. губ. правл., 1895. – Вып. 7. – С. 404.

  5. Гимназии женские ведомства императрицы Марии // Энциклопедический словарь / издат. ФА. Брокгауз – И.А. Эфрон. – СПБ.: Типо-литогр. И.А. Эфрона, 1893. – Кн. 16. – С. 705.

  6. Гульдман В.К. Лисоводы // Поместные землевладения в Подольской губернии. – Каменец-Подольск: Типогр. губ. правл., 1898. – С. 20.

  7. Гульдман В.К. Лисоводы // Поместное землевладение в Подольской губернии: настольно-справочная книжка для землевладельцев и арендаторов. – 2-е изд. испр. и доп. – Каменец- Подольск: Типогр. С.П.Киржацкого, 1903. – С. 53.

  8. Журнал Министерства юстиции. – Петроград: Сенат. типогр., 1915. – №9. – С.52.

  9. Лаптін П.Ф. Маків / П.Ф. Лаптін, І.І. Сохатюк // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька обл. – К.: УРЕ, 1971. – С. 249.

  10. Мария Александровна // Русский биографический словарь Ф.А. Брокгауза – И.А. Ефрона. – М.: Эксмо, 2007. – С. 544.

  11. Мошак М. Маківська здравниця: іст. нариси та подорожі туристичними маршрутами Поділля / М. Мошак, Ю. Лисюк. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори – 2006», 2008. – С. 16, 19.

  12. Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / сост. В.В. Филимонов. – Каменец-Подольск: Типогр. губ. правл., 1911. – С. 268.

  13. Подольский адрес – календарь / сост. В.К. Гульдман. – Каменец-Подольск: Типогр. губ. правл., 1895. – С. 306.

  14. Похилевич Л. Иванковцы // Сказания о населенных местностях Киевской губернии. – К.: Типогр. Киево-Печерской лавры, 1864. – С. 287.

  15. Почетный блюститель // Энциклопедический словарь / издат. Ф.А. Брокгауз – И.А. Ефрон. – СПБ.: ___. – Кн. 48. – С. 789-790.

  16. Список дворян Киевской губернии. – К.: Типогр. 1-й Киев. артели печатного дела, 1906. – С. 88.

  17. Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Подольской губернии. – Каменец-Подольск: Типогр. губ. Правл., 1897. – С. 224.

  18. Яромирка // Е. Сецинский. Церкви и приходы Подольской губернии. – Біла Церква: ПП Пшонківський, 2009. – С. 413.

Т.Р.Кароєва (Соломонова),

м. Вінниця


Книгодрукування в Миньківцях Подільської губернії

наприкінці XVIII – першої третини ХІХ ст.
Поширення ідей просвітництва серед широкого загалу європейців іноді проявлялося в дуже своєрідному вигляді. Наприкінці XVIII ст. власником маєтку в Миньківцях на Поділлі був Ігнацій Сцібор-Мархоцький (1755-1827). Його ексцентрична поведінка та спосіб господарювання притягували увагу і сучасників, і нащадків. Серед його різноманітних захоплень була й друкарська справа, до вивчення спадку якої зверталося чимало дослідників і краєзнавців.

Перші спроби узагальнення відомостей були зроблені відомими дослідниками Поділля Ю.Роллє [1], Ю.Сіцінським [2], І.Огієнком [3], М.Суслопаровим [4] в останній чверті ХІХ – першій чверті ХХ ст. Паралельно польські науковці (Й.Бандтке [5], родинa польських бібліографів Естрейхерів [6], колектив дослідників під керівництвом А.Кавецької-Гричової [7]) намагалися зафіксувати інформацію про національну видавничу продукцію Миньківців. Їхні студії узагальнили вітчизняні дослідники Я.Ісаєвич та Я.Запаско [8]. Результати досліджень кількох поколінь науковців активно використовують подільські краєзнавці. На діяльність єврейського верстату в Миньківцях звернули увагу С.Боровий [9], Г.Перлін [10], але окрема розвідка присвячена місцевим єврейським друкарням належить сучасному ізраїльському досліднику В.Лукіну [11], який використовував також історичні реконструкції Хаїма Фрідберга [12] та Авраама Яари [13]. Крім згаданих публікацій, для укладання списку видань миньковецьких друкарень використовувалися електронний «Katalog Podstawowy (tzw. Stary) druków wydanych do 1949 roku włącznie» Ягеллонської бібліотеки (Краків, Польща) [14], матеріалами бібліографічного покажчика «Thesaurus of the Hebrew book» Й.Вінограда [15], підготовленого ізраїльським Інститутом бібліографічної інформації.

Неодноразове відвідування різних країн Західної Європи, знайомство з просвітницькими ідеями, відчуття реформаторських настроїв у країні надихнули Мархоцького на економічні, соціальні, навіть культурні реформи в маєтку. Він спробував розвивати виробництво, спорудивши суконну, каретну і паперову фабрики, цегельний завод. Для розвитку торгівлі відкривав заїзди та крамниці, ремонтував шляхи. Ідеали просвітництва вимагали турбуватись про людей, які проживали в його маєтку. Для них він відкрив школу, аптеку, лікарню та друкарню. Остання вперше згадується 1792 року [16]. Для друку використовувався папір власного виробництва, з водяними знаками – герб Ostoya (родинний герб Мархоцького) [1, s.23].

Теоретичні засади своїх реформ сформулював він у вступі до опублікованого «Ustawa dla urządzenia ziem dziedzicnych» («Положення про облаштування дідичних земель» (1796). У книзі ним було визначено систему управління, керування господарством, коло обов’язків, розпорядок роботи адміністрації маєтку та його службовців, зокрема адвоката, лікаря, аптекаря, акушерки тощо. Облаштуванню вівчарні та розвитку суконного виробництва було присвячено наступний друк «Urządzenie owczarni w państwie Mińkowieckim» («Облаштування вівчарні в містечку Миньківці», 1797). Низка брошур висвітлювала систему відносин власника з різними соціальними групами. Взаємовідносини з мало- й безземельною шляхтою маєтку були закріплені друком «Prawo szlacheckie» («Право шляхетське», 1804). Скасування панщини й заміна її чиншем були проголошені в «Ustawy rolników» («Статут для селян, 1804). Відомо також, що стосунки з великоросами-старообрядцями, визначалися окремими правилами. Решта нововведень згодом було викладено в брошурі «Prawa miasta Mińkowiec» («Право міста Миньківці», 1819). Згідно з цим «Правом» міщани-християни були звільнені від усіх податків, крім чиншового, набували свободу віросповідання, торгівлі, виборності судів, місцевого самоврядування. Окремо власник визначив права євреїв.

Реформи та погляди Мархоцького, що відбивалися на сторінках видавничої продукції, викликали незадоволення заможної шляхти. Поміщики – сусіди старанно розшукували кожний примірник цих видань щоб знищити [1, s.19], тому вони сьогодні є значною бібліофільською рідкістю.

Крім господарчих та соціальних, Мархоцький запроваджував нововведення в релігійне життя свого маєтку. Ним було відроджено на подільській землі язичницьке давньоримське свято Церери – Свято врожаю, верховним жерцем якого він обрав себе [2, s.785]. Упродовж 1796-1825 років він проголосив понад 60 морально-етичних промов до «підданих», з яких 13 надрукував. До щорічного свята врожаю 15 серпня виголошувалася святкова доповідь про досягнення господарства за минулий рік. Сім таких промов також було надруковано. Серед їх авторів І.-С. Мархоцький, директор барської школи Я.Підгородецький, службовці маєтку Стефан і Адам Тжисецькі.

Друкарня обслуговувала й інші потреби господарювання. Під час чумної епідемії на Поділлі 1797 року тут було надруковано брошуру про спосіб лікування хвороби барона фон Аша. До речі, вже в ХХ ст. український історик В.Д. Отамановський довів, що справжніми авторами цих рекомендаці й були українські лікарі І.Рембовський та Вишатницький, а барон Аш, використавши свою посаду керівника лікарської служби 1-ї Російської армії, оприлюднив їх під власним призвіщем [17]. 1819 року в цій друкарні побачив світ уривок з поеми «Aniela» Т.Заборовського (1799 – 1828), присвяченої походу Болеслава Хороброго на Київ 1018 року.

Друкарня виконувала і приватні замовлення, наприклад, кам'янецького лікаря М.Шахіна [16], видрукувавши першу подільську краєзнавчу книгу «O wodzie mineralnej kamienieckiej» («Про мінеральну кам’янецьку воду, 1804), та директора польської театральної трупи в Кам’янці-Подільському Я. – Н. Камінського (1777-1855), опублікувавши «Hamlet» В.Шекспіра та «Іliada» Гомера в його перекладах польською мовою [2, apк. 27]. Переклад та переробка шекспіровського «Hamlet» завдяки виданню отримали поширення і надалі увійшли до репертуару більшості польських театральних труп першої половини ХІХ ст. [18].

Тривалий час друкарню очолював Веселовський, з 1824 р. – Й.Вагнер, колишній керівник друкарні босих кармелітів у Бердичеві. Останній після смерті власника 1827 року отримав право розпоряджатися друкарнею і вивіз її до Дунаївців, де надрукував «Stacye drogi krzyzowej, ktora odprawial Pan nasz Jezus Chrystus, w czasie meki swojej w Jerozolimie, pod drzewem krzyzowem, niosac go na ramionach swoich od domu Pilata az na gore Kalwaryi, u stanowione, z nadanemi odpustami, po calym swiecie od Stolicy Apostolskiej poswolone» («Станції христової дороги, яку пройшов Господь наш Ісус Христос під час своїх страстей в Єрусалимі, під хрестом, несучи його на своїх плечах від дому Пілата аж до гори Кальварії, установлені з наданими відпустами, у цілому світі Столицею Апостольською дозволені», 1833). З наступного, 1834 року, до кінця 1850-х років друкарня працювала вже в Кам’янці-Подільському, де було підготовлено до друку як мінімум 12 видань.

Паралельно з польською «панською ініціативою» виявляла себе й єврейська. Яскраво проявилося це в друкарській справі.

1795 року єврейські книги розпочав друкувати Ієхезкель бен Шеваха, який переїхав з Межирова. Його матеріально підтримали, як повідомляє В.Лукін, місцеві євреї Йосеф та його син Моше, який згодом став відомим як Моше Мадпис (Друкар) [11]. Вони випустили перші видання збірника галахічних правил написання філактерій і мезузот «Барух ше-Амар» Шимшона бен Еліезера, містичні коментарі до книги «Когелет» (Еклезіаст) учня р. Дов Бера з Межерича і р.Ієхіеля Міхеля зі Золочева – Беньяміна бен Агарона «Амтахат Біньямін», а також відомий, наприклад, кабалістичний твір «Ор га-йошер» Меїра бен Єгуда-Лейба Поперша та інші. Але зі смертю компаньйонів Ієхезкель бен Шеваха вимушений був повернутися в Межирів. Разом з ним переїхав миньковецький робітник Ієхіель-Міхель Каган, який перевіз й деякі друкарські матеріали. А нащадки Моше Мадписа (ймовірно Естера Мошкова, яка згадується подільським губернатором як власниця друкарні) продали успадковану ними частину видавничого обладнання друкарям Белозерки [9, c.52].

1803 року Аврагам Мордехай бен Шеваха (ймовірно, брат попереднього друкаря) перевіз з Межирова свій друкарський верстат і випустив друком «Сефер га-мефуар» відомого кабаліста Мольхо Шломо. Ймовірно, тут працював друкарем син вищезгаданого миньковецького робітника, Іцхак бен Ієхіель, який вказав своє прізвище у вихідних відомостях до Мідраша Танхума (1803) [2, арк.39]. Цього ж року в Миньківцях відкрив друкарню Менахем Мендл бен Аврагам, який оприлюднив, наприклад, твори ще одного хасида – учня р. Дов Бера з Межерича і р.Ієхіеля Міхеля зі Золочева – Йосеф-Йоська бен Іцхака «Єсод Йосеф» і «Лікутей Йосеф». Після 1804 року із-за переслідування цензури перестали вказувати власників друкарень, тому складно встановити, де саме працював друкарем Сруль-Ісраель бен Іцхак, який брав участь у роботі над перевиданням «Мідраша Танхума» (1805) [2, арк.39]. До 1818 року відкрилася ще друкарня Хаїма бен Іцхака, де було надруковано книгу «Нахалат Цві» – твір з єврейської етики з переказами сюжетів із «Зогару», автором якого був Цві-Гірш бен Єрахміель.

Миньковецька друкарня була єдиною, де друкувалося стільки книг ТАНАХа, псалмів, сліхот, мідрашів, Галахи, молитовників, що склали майже половину її книговидавничого репертуару. Тобто якщо говорити про якійсь напрямок друку, то його можна визначити як богословський та богослужбовий. Серед інших напрямків друку слід згадати випуск книг Кабали: збірника «Маасей га-Шем» Аківа-Бер бен Йосефа, призначеного для широкого використання і складеного з багатьох кабалістичних творів, «Маргалійот га-Тора» Цві-Гірш бен Шмуель Занвеля, «Тікуней га-Зогар», «Шаарей Ційон» Натан-Ноте бен Моше Ганновера, а також єдине видання «Маген Давида» Давида Шмуеля з Деражні. Тільки 4 твори належали хасидським авторам.

Як повідомляє В.Лукін [9], книги надруковані в Миньківцях користувалися особливою повагою серед євреїв. Якість їх виконання дозволяла авторитетним рабинам рекомендувати цю друкарню бажаючим видавати свої праці. В апробації барського рабина Давида бен Ізраїля Лейкіса до «Тана де-вей Еліягу» (1796) сказано: «...Я вирішив дати апробацію..., хоча книга вже надрукована минулого року в Жовкві... я забороняю під загрозою неминучого херему рабинів, передрук цієї святої книги «Тана де-вей Еліягу» в цій країні впродовж десяти років з нижчезазначеного числа без дозволу видавця, його компаньйонів і друкарів міста Миньківці» [10, c.125]. Для здійснення видання Мідраша Танхума 1805 року дозвіл надав відомий цадик Леві-Іцхак Бердичівський [2,арк.39], але здебільшого миньковецькі друкарі співпрацювали з місцевим рабином Яаковом Цві бен Егуда-Лейбом, який очолював і рабинський суд Ушицького повіту.



Наприкінці XVIII – першої третини ХІХ ст. у Миньківцях було надруковано 62 видання, з яких 20 – польські. Зокрема:
1795


  1. Шимшон бен Еліезер. Барух ше-Амар = [Благословен Той, хто мовив] / Шимшон бен Еліезер. – [Миньківці, 1795]. – Закони написання філактерій. – Іврит.



1796


  1. Біньямин бен Агарон зі Злочева. Амтахат Біньямин = [Торба Веніамина] / Біньямин бен Агарон зі Злочева. – Миньківці : Друк. Йосефа бен Іцхака, Ієхезкеля бен Шеваха & Ко, 1796. – Хасидизм. – Іврит.



  2. Marchocki I.-S. Ustawa dla urządzenia ziem dziedzicnych = [Положення про облаштування дідичних земель] / Ignacy Ścibor Marchocki. – Mińkowce : Druk. I.-Ś. Marchockiego, 1796. – 14 s.




  1. Podhorodecki J. Mowa dnia 15 miesiąca sierpnia 1796 roku w dzień obchodu uroczystości rolniczych w Mińkowcach miana = [Промова, проголошена 15 серпня 1796 року в день святкування землеробських торжеств, що проходили у Мінковцях] / J. Podhorodecki. – Mińkowce : Druk. I.-Ś. Marchockiego, 1796. – 14 s.


1797


  1. Аводат га-Йамім = [Щоденна робота]. – Миньківці, 1797. – Іврит.




  1. Зeхарья-Мендл з Ярослава. Дархей Цедек = [Шляхи праведного] / Зeхарья-Мендл з Ярослава. – Миньківці, [1797]. – Хасидизм. – Іврит.



  2. Поперш Меїр бен Єгуда-Лейб. Ор га-йошер = [Праведне світло] / Поперш Меїр бен Єгуда-Лейб. – Миньківці : Друк. Моше бен Йосефа, Ієхезкеля бен Шеваха & Ко, 1797. – Кабала. – Іврит.




  1. [Marchocki I.] Nauka duchowna na dzień 31 grudnia, czyli ostatni dzień konczącego się 1797 r., przez obywatela Marchockiego miana = [Проповідь на день 31 грудня, тобто останній день минаючого 1797 року, громадянином Мархоцьким проголошена] / Ignacy Ścibor Marchocki. – Mińkowce : Druk. I.-Ś. Marchockiego, 1797.




  1. Marchocki Ignacy Ścibor. Urządzenie owczarni w państwie Mińkowieckim, i innych dziedzicznych dobrach rządcom folwarków do zachowania podanych = [Облаштування вівчарні в містечку Миньківці та інших дідичних маєтках, переданих під догляд управителя фільварків] / Ignacy Ścibor Marchocki. – W Mińkowcach, 1797. – 40 s.




  1. Sposob leczenia chorujących na zaraze powietrzna czyli czume w Jassach praktykowany przez barona von Asch ktory przy okazującym się w tym roku 1797 powietrzu dla obywatelów powiatu Uszyckiego końcem ratowania siebie samych i swoich poddanych staraniem obywatela tegoż powiatu Uszyckiego do druku podany = [Спосіб лікування хворих на повітряну заразу, тобто чуму, в Яссах застосований бароном фон Ашем до громадян Ушицького повіту під час нездорового повітря того ж 1797 р. для порятунку самого себе і своїх підданих, старанням громадянина того ж Ушицького повіту до друку поданий]. – Мińkowce : Druk. I.- Ś. Marchockiego, 1797. – 18 s.


1798


  1. [Аківа-Бер бен Йосеф]. Маасей га-Ашем = [Діяння Господа] / Аківа-Бер бен Йосеф. – Миньківці : Друк. Нафтули бен Шмуеля, 1798. – Кабала. – Іврит.




  1. Тана де-вей Еліягу = [Законовчитель з дому Еліягу]. – Миньківці, 1798. – Мідраші, Тлумачення. – Іврит.



  2. Тана де-вей Еліягу = [Законовчитель з дому Еліягу]. – Миньківці: [Друк. Ієхезкеля бен Шеваха & Ко, 1798]. – Мідраші, Тлумачення. – Іврит.


1799


  1. Мідраш Раба = [Великі тлумачення]. – Миньківці : Друк. Ієхезкеля бен Шеваха & Ко, 1799. – Іврит.



  2. Trzecieski A. Mowa o pociechach stanu rolniczego dnia 15 sierpnia 1798 roku w dzien obchodu uroczystości rolniczej w Mińkowcach przez ... profesora szkoly Mińkowieckiej miana = [Промова про розваги землеробів 15 серпня 1798 року у день святкування землеробської урочистості в Мінковцях … проголошена професором школи Миньковецької] / Adam Trzecieski. – W Mińkowcach : Druk. I.-Ś. Marchockiego, 1799. – [14] s.



  1. Trzecieski S. Mowa dnia 15 miesiąca sierpnia 1799 roku w dzień obchodu uroczystości Rolniczej w Mińkowcach = [Промова 15 серпня 1799 року у день святкування землеробської урочистості в Мінковцях] / Stefan Trzecieski. – [Mińkowce] : Druk. I.-Ś. Marchockiego, 1799. – 9 s.


1800


  1. [Невіїм у-Ктубім] = [Пророки та Писання]. – Миньківці : Друк. Ієхезкеля бен Шеваха & Ко, 1800. – Іврит.


1801


  1. Мarchocki I. Mowa dnia 15 miesiąca sierpnia 1801 roku w dzień obchodu uroczystości rolniczej w Mińkowcach miana = [Промова 15 серпня 1801 року у день святкування землеробської урочистості в Мінковцях проголошена] / Ignacy Ścibor Marchocki. – Minkowce : Druk. I.-Ś. Marchockiego, 1801. – 8 s.


1803


  1. Йосеф-Йоська бен Іцхак. Єсод Йосеф = [Підвалини Йосифа] / Йосеф-Йоська бен Іцхак. – Миньківці : Друк. Менахема Менделя бен Аврагама, 1803. – Кабала. – Іврит.




  1. Йосеф-Йоська бен Іцхак. Лікутей Йосеф = [Збірник Йосифа] / Йосеф-Йоська бен Іцхак. – Миньківці : Друк. Менахема Менделя бен Аврагама, 1803. – Коментарі. – Іврит.



  2. Мідраш Танхума = [Тлумачення Танхума]. – Миньківці, 1803. – Іврит.




  1. Мольхо Шломо. Сефер га-мефоар = [Блискуча книга] / Мольхо Шломо. – Миньківці, 1803. – Кабала, проповіді. – Іврит.



  2. Занвель Цві-Гірш бен Шмуель. Маргалійот га-Тора = [Перлини Тори] / Занвель Цві-Гірш бен Шмуель. – [Миньківці, 1803]. – Кабала. – Іврит.



  3. Сіфрі = [Коментарі Сіфрі до Тори]. – Миньківці, 1803. – Галаха. – Іврит.




  1. Разіель га-малах. Емунот амамійот = [Книга ангела Разіеля. Народні вірування]. – Миньківці, 1803. – Іврит.



  2. Сіфра де Адам-Кадмон = [Книга первинної людини]. – Миньківці, 1803. – Кабала. – Іврит.


1804


  1. Мідраш Брейшит Раба = [Велике тлумачення до Книги Буття]. – Миньківці, 1804. – Іврит.




  1. Сіфрі = [Коментарі Сіфрі до Тори]. – Миньківці, 1804. – Галаха. – Іврит.



  2. Marchocki Ignacy Ścibor. Prawo szlacheckie, nadane przez I. Śсibora Marchockiego swoim poddanym oraz umowa czynszowa z nimi = [Право шляхетське, надане І. Сцібором Мархоцьким своїм підданим та угода чиншова з ними] / Ignacy Ścibor Marchocki. – W Mińkowcach, 1804. – 10 s.




  1. Marchocki Ignacy Ścibor. Ustawy rolników = [Устав для селян] / Ignacy Ścibor Marchocki. – W Mińkowcach, 1804. – 10 s.




  1. Podhorodecki J. Mowa dnia 15 miesiąca sierpnia 1804 roku w dzień obchodu uroczystosci rolniczej w Mińkowcach miana = [Промова, проголошена 15 серпня 1804 року в день святкування землеробської урочистості в Мінковцях] / J. Podhorodecki. – Minkowce : Druk. I.Marchockiego, 1804. – 14 s.




  1. [Shahin M.] Jasnie wielmoznemu Generalowi leitnantowi Kamieńca Podolskiego wojennemu Gubernatoru Zarządzającemu Guberniami Podolską i Wolynską i różnych orderów kawalerowi Magnusowi Mikolajewiczowi Essenowi pierwszemu, dnia 24 Czerwca roku 1804 na wieczną pamiec uszanowania swego Shahin Marcin Medycyny Doktor. O wodzie mineralnej Kamienieckiej = [Ясновельможному генерал-лейтенанту, військовому губернатору Камянець-Подільського, управляючому Подільською та Волинською губерніями і кавалеру різних орденів великому Миколаю Ессену першому, 24 червня 1804 року на вічну память про себе Шахін Мартін, доктор медицини. Про мінеральну воду Камянецьку]. – Mińkowce : Druk. Marchockiego, 1804. – 45 s.


1805


  1. Мідраш Танхума = [Тлумачення Танхума]. – Миньківці, 1805. – Іврит.



  2. Homer. [Iliada]. – W Mińkowcach, [1805].




  1. [Marchocki I.] Przymierze dziedzica z poddanymi rolnikami = [Угода дідича з підданими селянами] / Ignacy Marchocki. – Mińkowce : Druk. I.Marchockiego, 1805.




  1. Szekspir Wil. Hamlet = [Гамлет] : tragedya / Wil. Szekspir ; przekł. z niem. J. N. Kamińskiego. – W Mińkowcach, 1805.


1806


  1. Хаміша хумшей Тора = [П'ятикнижжя]. – Миньківці, 1806. – Іврит.


1807


  1. Trzeciecki S. Mowa dnia 15 miesiąca sierpnia 1807 roku w dzień obchodu uroczystosci rolniczej w Mińkowcach miana = [Промова, проголошена 15 серпня 1807 року в день святкування землеробської урочистості в Мінковцях] / S. Trzeciecki. – Mińkowce : Druk. Marchockiego, 1807. – 10 s.


1810


  1. Маане лашон = [Молитви для інвалідів і померлих]. – Миньківці, 1810. – Іврит.




  1. Седер сліхот ке-мінгаґ Полін = [Порядок молитов каяття за звичаєм громад Польщі]. – Миньківці, 1810. – Іврит.



1811


  1. Сліхот ке мінгаґ Полін катан ве Полін ґадоль = [Молитви каяття за звичаєм громад Великої та Малої Польщі]. – Миньківці, 1811. – Іврит.




  1. Сефер Техілім = [Псалми]. – Миньківці, 1811. – Іврит.



1812


  1. Сліхот ке мінгаґ Полін катан ве Полін ґадоль = [Молитви каяття за звичаєм громад Великої та Малої Польщі]. – 2-ге вид. – Миньківці, 1812. – Іврит.




  2. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал