Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій



Сторінка1/50
Дата конвертації22.12.2016
Розмір9.2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   50
Дунаєвецька районна рада, Дунаєвецька райдержадміністрація,

Дунаєвецька міська рада, Дунаєвецька районна бібліотека

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Наукова бібліотека, Центр дослідження історії Поділля

Хмельницька обласна організація Національної спілки краєзнавців України



Дунаєвеччина

очима дослідників, учасників і свідків історичних подій
Збірник науково-краєзнавчих праць
Випуск V
За матеріалами всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Дунаєвеччина в контексті історії України»,

присвяченої 610-ій річниці першої письмової згадки про

Дунаївці і 90-річчю утворення Дунаєвецького району

20 вересня 2013 р.

Дунаївці – Кам’янець-Подільський

2013


УДК

ББК



Друкується за рішенням вченої ради Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка

(протокол № 3, від 15.03. 2013 р.)


Редакційна колегія:
Баженов Л.В., доктор історичних наук, професор

Брицький П.П., доктор історичних наук, професор

Завальнюк О.М., доктор історичних наук, професор

Копилов С.А., доктор історичних наук, професор

Конет І.М., доктор фізико-математичних наук, професор

Кучерявий Ю.В., голова Дунаєвецької райдержадміністрації

Панасевич Т.В., голова Дунаєвецької районної ради

Прокопчук В.С., доктор історичних наук, професор (голова)

Прокопчук Т.К., директор Дунаєвецької районної бібліотеки

Рибак І.В., кандидат історичних наук, професор

Телячий Ю.В., кандидат історичних наук, доцент
Рецензенти:
Гальчак С.Д., доктор історичних наук, професор (м. Вінниця)

Баженова С. Е., доктор історичних наук, професор (м. Кам’янець-Подільський)


Д83 Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: збірник науково-краєзнавчих праць // [редкол.: Прокопчук В.С. (голова) та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Абетка – Світ, 2013. – Вип. 5. – _______с.: іл.


Комп’ютерний набір – С.О. Кантлін



ЗМІСТ

Розділ І. Дунаївцям – 610, Дунаєвецькому району – 90

Гавришко В.Д. Край героїчного минулого та історичних постатей

Кучерявий Ю.В. На шляху розбудови незалежної України
Панасевич Т.В. На засадах місцевого самоврядування

Небельський С.Б. Історичний поступ рідного міста

Баженов Л.В. Краєзнавчий поступ Дунаєвеччини

Чорнобривий В.М., Чорнобривий П.М. Професор Чорнобривий М.П.: до 95-річчя від дня народження

Прокопчук В.С. Постаті в охороні здоров’я

Розділ ІІ. Давня історія краю та археології

Гуцал А.Ф. Матеріали археологічних розвідок ранньоскіфського поселення в с. Сивороги та городища Маліївці

Саввов Р.В. Скарб монет ХІV ст. з-під Смотрича

Долінська І.О. Археологічні дослідження на території Дунаєвецького району починаючи з 1950-х років

Гуцал В.А. Участь професора І.Винокура у краєзнавчому русі на Дунаєвеччині

Григоренко О.П. Володимир Анатолійович Захар’єв – археолог Поділля, дослідник Миньковецької держави, краєзнавець-популяризатор

Будяй В.Г. Дунаєвеччина: події та особи (XIV – 20-ті рр. ХХ ст.)

Осецький Й.П. Ознаки збереження індоєвропейських назв місцевостей у Дунаєвецькому районі нащадками древнього автохтонного населення краю

Ігнатієв І.П. Стародавні екологічні райони на теренах Дунаєвеччини як підсумок неолітичної економічної революції (VI-III тис. до н. е.): системний аналіз

Розділ ІІІ. Нова історія

Радомський В.Д. «Степові орли»: героїка козацької доби

Дячок В.В., Дячок О.Я. Містечко Дунаївці в топографічному і камеральному описі Летичівського повіту 1797 року

Дячок В.В. Дії Устима Карманюка (Кармалюка) на теренах Ушицького повіту Подільської губернії

Островий В.М. З історії життя німецьких колоністів на Поділлі

Валяровська Л.П. Розвиток цехового ремесла на Поділлі

Захар’єв В.А. Заповіт Ігнація Сцібор-Мархоцького

Мазур Л.В. Маків з найдавніших часів до 1917 року

Мороз В.С., Мороз В.С. Альфред Журовський – останній власник Макова

Кароєва (Соломонова) Т.Р. Книгодрукування в Миньківцях Подільської губернії наприкінці XVIII – першої третини ХІХ ст.

Аргатюк С.С., Захар’єв В.А. Кредитна допоміжна каса поміщика Віктора Скибневського кінця 50-початку 60-х років ХІХ століття

Глушковецький А.Л. , Федьков О.М. Власник Дунаївців Василь Степанович Завойко у суспільно-політичному житті Подільської губернії початку ХХ ст.

Решетченко Д.В. Особливості чорносотенного руху на Поділлі та Дунаєвеччині (1905-1907 рр.).

Сохацька Є.І. Т.Г. Шевченко в житті Олімпідади Пащенко (1879-1972рр.): до проблеми національної самоідентифікації

Розділ ІV. Дунаєвеччина в період національно-визвольних змагань

(1917-1920 рр.)

Галатир В. В. Державотворчий процес на Дунаєвеччині в добу гетьманату П. Скоропадського

Горбатюк В. І. Військова юнацька школа армії УНР у Смотричі

Прокопчук В.С. В.А. Сочинський – видатний діяч Подільської «Просвіти»

Феодосьєв С.М. Степан Риндик і Кам’янець-Подільське видавництво “Дністер”

Телячий Ю.В. Лисичанин Григорій Онуфрійчук – старшина армії УНР, педагог, жертва сталінських репресій

Красносілецький Д.П. Антибільшовицький рух повстанських загонів на Дунаєвеччині 1922 року

Розділ V. Дунаєвеччина в радянські часи

Брицький П.П. Демографічні, соціальні, моральні і психологічні наслідки голодоморів в Україні у ХХ ст.

Островий В.М. Селянське повстання 1931 р. на Дунаєвеччині

Михайлик А.О. Ідея незалежної Української держави в антиколгоспних виступах жителів Дунаєвецького району (кінець 20-х – початок 30-х рр. ХХ ст.)

Іваневич Л.А. Голодомор 1932-1933 РР. на Дунаєвеччині в спогадах Тетяни Трембіцької

Данилюк Л. М. «Отримав листа од дорогого друга свого…»

Нестеренко В.А. Кримінальна справа ксьондза Антона Матушевича як джерело вивчення історії римо-католицької церкви на Поділлі

Прокопова Л. Д. Небесна професія полковника Ф.М. Рогульського

Міцінська Т. П. Фронтові сторінки Миколи Магери

Хоптяр Ю.А., Хоптяр А.Ю. Стан освіти на Поділлі в період нацистської окупації (на матеріалах Дунаєвецького району 1941-1944 рр.)

Куверіна А. П. Освіта і культура на Дунаєвеччині в період нацистської окупації (1941-1944)

Горин М.П. Звірства окупантів на Дунаєвеччині в 1941-1944 рр.

Прокопчук В.С. Трудящі Дунаєвеччини – фронту (1941 – 1945 рр.)

Дзьоник В.В. Поховання періоду Великої Вітчизняної війни1941-1945 рр. на території Дунаєвецького району

Роздобудько А.Г. Електронні сайти «Мемориал» та «Подвиг народа» – важливе джерело інформації про наших співвітчизників – фронтовиків

Топольницький В.К. Участь моєї родини у Великій Вітчизняній війні

Майнгардт – Гоголь Н.М. Моя родина в історії Дунаєвеччини

Стецюк О.Є. Мефодій Ковальчук та його роль в історії села Чаньків

Гурська Н.Б.Віктор Петрович Нижанківський у спогадах земляків

Розділ VІ. У добу незалежності

Рибак І. В. Сільські поселення Дунаєвеччини: соціально – економічні процеси на зламі двох століть 1941 – 2012 рр.

Скворцова І.А. Дунаєвеччина в добу незалежності України: здобутки, проблеми та труднощі розвитку

Ліфантій Р.В. Уродженці Дунаєвецького району в міжнародній громадській організації «Земляцтво Хмельниччина»

Розідл VІІ. Освіта, наука, культура і медицина

Старенький І. О., Крик Н. В.Розвиток освіти на Дунаєвеччині в 70-х рр. ХХ ст.

Завальнюк О.М. Український історик В.С.Прокопчук про минувшину і сьогодення Дунаєвеччини

Гаврищук А.П. Уродженці Дунаєвеччини – науково-педагогічні працівники Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Бойко Т. Краєзнавча робота в Шатавському НВК «ЗОШ І – ІІ ступенів, колегіум»

Олійник С.В. Л.М. Дунець – науковець і педагог, психолог – практик

Соломонова (Кароєва) Т.Р. Біля витоків літературної бібліографії на Поділлі

Трембіцька О.І., Трембіцький А.М. «Літературні вечерниці» Степана Риндика

Трембіцький А.А., Трембіцький А.М. «Троїсті музики» Степана Риндика

Сидорович О.А. Золоті зерна дунаєвецького «Соняха»

Сохатюк Н. В. Дорога пам‘яті, що встелена любов’ю

Фурман Ж. П. Славетний син голозубинецької землі

Лесик Т.В. Поет, публіцист, журналіст Валерій Грошко: зріє колосом творча нива

Покровка О.Б. Фотограф – літописець

Городецька Н.В. Бібліотека – музей у Рачинцях

Бондар С.О., Шпаковський С.М. Пам’ятки архітектури і містобудування Дунаєвеччини

Іваневич Л.А. До проблеми створення загальної класифікації жіночого натільного одягу українців Поділля

Панков О.І. Календарно – обрядові свята Великої Побійни

Бобрик Л. А. Народні традиції села Велика Побійна

Черняк В.В., Романюк О.М. Дивак з Дунаєвеччини

Блажевич Ю.І., Блажевич О.І. Самобутній світ сучасних дунаєвецьких народних майстринь

Єсюнін С.М. Храми Римо-Католицької церкви Дунаєвеччини за візитацією 1844 року

Лехіцька І. В. Розбудова Українська греко-католицької церкви в м. Дунаївці та Дунаєвецькому районі на початку ХХІ ст.

Блажевич Ю. І. Цілющі джерела та родовища Дунаєвеччини: минуле і сьогодення

Шинкарчук В.Ф. Медична школа в Дунаївцях у довоєнний і післявоєнний період

Муляр Н.М. Животворна Маківська перлина

Прокопчук В.С., Шинкарчук В.Ф. Вірність Гіппократовій клятві

Лісецька Л. В. Музей доктора медичних наук, професора М. П. Чорнобривого у рідних Нестерівцях

Прокопчук В.С. Обереги історичної пам’яті

Камінська А.І. Архівні документи – свідки минулого

Розділ VІІІ. Славетні Дунаєвеччини

Даниляк П.Г. Зиґмунд Красінський та Поділля

Трембіцький А.М. Літературознавець, письменник, журналіст і політичний діяч Павло Олександрович Богацький

Григоренко О.П. Уродженці Дунаєвеччини доктори історичних наук, професори Ф.П. Шевченко і В.С. Прокопчук – видатні історики, організатори архівної справи та історико-краєзнавчих досліджень

Севастьянова Л.А. Герой Соціалістичної Праці М. М. Мазур

Конет І.М. Дмитро Іванович Мартинюк – видатний математик з Дунаєвеччини

Прокопчук В.С., Шинкарчук В.Ф. Хірург М.В. Рум’янцев

Галус О.М., Крищук Б.С. Хмельницька обласна премія імені Миколи Дарманського в галузі освіти та науки

Берека В.Є. Науково-педагогічна діяльність Ю. В. Телячого

Гаврищук А.П. Життя, присвячене книзі

РОЗДІЛ І. ДУНАЇВЦЯМ – 610, ДУНАЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНУ – 90

В.Д. Гавришко,

перший заступник голови

голови Хмельницької

облдержадміністрації
Край героїчного минулого й

легендарних постатей
Доля привела мене на Дунаєвеччину ще 1988 року, коли облздороввідділ поклав на мене обов’язки головного лікаря Голозубинецької обласної тублікарні.

Розміщена вона на місці колишнього маєтку панів Скибневських – парк, багатокімнатний палац, низка інших будівель. Від усього віяло старовиною. Виникло бажання дізнатись, хто вони оті попередники, що залишили пам’ятки, непідвладні часу. Почав знайомитись з літературою, публікаціями істориків, краєзнавців. Поступово поставав образ Віктора Скибневського, успішного власника багатьох маєтностей на Дунаєвеччині, у тому числі й Дунаївців, передової людини свого часу (мав чималу бібліотеку, картинну галерею, архів документів ХVІ-ХVІІІ ст.), в умовах капіталізму, що з другої половини ХІХ ст. потісняв феодальні порядки, бізнесмена – кооператора, організатора Дунаєвецької кредитної спілки.

Часто доводилося бувати у Великому Жванчику і Маліївцях, де діяли дитячі санаторії, близькі мені за профілем діяльності. І знову ж дотик до пам’яток історичної давності – палацовий комплекс Орловських у Маліївцях з парком, що зберігся донині, каскадом водойм та водопадом, який витікає з території колишнього базиліанського монастиря. До речі, у ньому діяла одна з найдавніших відомих за писемними джерелами школа на Дунаєвеччині. А Великий Жванчик – це пани Богуші, які володіли маєтком, польський письменник Ромуальд Корсак, який не раз жив і творив там, і просвітник учитель Самійло Бабляк, його не менш відомий син співець Жванчика – письменник Володимир Самійлович Бабляк.

Вже тоді заприятилював я з краєзнавцем, завідуючим відділом освіти Дунаєвецької райдержадміністрації, а нині доктором історичних наук, професором Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Віктором Степановичем Прокопчуком. Чимало дізнався від нього. І про те, що Смотрич дав слов’янському світу династію вчених, педагогів, письменників і релігійних діячів Смотрицьких: Данила Смотрицького, його сина Герасима, ректора Острозької академії, укладача Острозької біблії (1581), онука Мелетія, вихованця Острозької академії, архієпископа Вітебського, Полоцького й Мстиславського, настоятеля Дерманського монастиря, автора більше 20 літературних полемічних творів, автора граматики слов’янської мови, за якою вчилося кілька поколінь українців, білорусів, росіян, представників інших слов’янських народів, яку видатний учений М.В. Ломоносов назвав «вратами моей учености». З ним побували в школі, що носить ім’я Мелетія Смотрицького, музеї.

З книги Віктора Степановича «Два села – одна доля» (2001), дізнався про цікаву історію сіл Блищанівка, Михайлівка – його малої батьківщини. Там застосовував на практиці свої знання відомий ботанік, паркознавець Стефан Маковецький.

Не раз наспівував відомий український романс «Дивлюсь я на небо», пісню «Повій, вітре, на Вкраїну» на слова Степана Руданського. З подивом дізнався, що музику до них, як і до десятків інших творів, написав дунаївчанин Владислав Заремба, бюст якого встановлений на центральній площі Дунаївців перед Будинком творчості школярів, а ім’я носить музичний коледж у Хмельницькому. Вже тепер у статусі першого віце – губернатора не раз доводилося премію імені Владислава Заремби вручати кращим митцям області.

Приємно дізнатися, що власник Макова Юрій Володийовський героїчно обороняв Кам’янецьку фортецю й 1672 року віддав життя в боротьбі з турецькою навалою. Недарма Станіслав Маковецький, стольник Летичівський і друг, назвав Юрія «Гектором Кам’янецьким», присвятив йому однойменний твір.

Дунаєвеччина дала Україні видатного історика, доктора історичних наук, професора, члена – кореспондента Національної академії наук України Федора Павловича Шевченка, відомого партійного і політичного діяча, вихідця з Лисця В.П. Затонського, син якого Дмитро Володимирович – доктор філологічних наук, професор очолював відділ в Інституті літератури НАН України. 12 вересня 2013 р. виповнилося 90 років від дня народження Почесного громадянина Хмельниччини доктора медичних наук, професора, нестерівчанина за проходженням Миколи Петровича Чорнобривого, упродовж 15 років головного лікаря Хмельницької обласної лікарні. За своє життя хірург М.П. Чорнобривий провів 10 тис. операцій. Скільки людей спасли його золоті руки !

Уславили край Герої Радянського Союзу Г.К. Атаманчук з Тернави, Д.Г. Бачинський зі Смотрича, завуч Великожванчицької школи М.С. Майдан, авіатор – зеленчанин Ф.М. Рогульський, Герої Соціалістичної Праці голова ордена Леніна колгоспу «Україна» с. Маків В.В. Стеньгач, голова вихрівського колгоспу М.М. Мазур, доярки Б.П. Антонова, Л.Л. Глевич.

Свою працю на алтар розбудови незалежної України і сьогодні приносять заслужені працівники: сільського господарства – Ю.В. Кучерявий, голова Дунаєвецької райдержадміністрації, В.М. Загородний, керівник агрофірми «Козацька долина»; освіти – В.Н. Магера, В.С. Прокопчук; охорони здоров’я – М.М. Гриб, І.М. Понцак, В.С. Садлій.

Дунаєвеччина традиційно є кузнею кадрів. Варто згадати колишнього першого секретаря Е.С. Лазаркевича, голову облвиконкому О.І. Товстановського, директора фінансового департамента облдержадміністрації, депутата обласної ради від Дунаєвецького виборчого округу залісчанина С.А. Пенюшкевича, начальника управління освіти, колишнього директора Голузубинецької ЗОШ І-ІІІ ст. М.В. Гавришко та ін.

Дунаївчани висунули до Верховної Ради України А.Я. Глуховського, колишнього голову райвиконкому, генерала А.В. Чикала, О.В. Герегу, вихідців з Городоцького району.

Відзначаючи 90-річчя з часу утворення району та 610-у річницю міста дунаївчани можуть гордитися зробленим. Буде справедливо відмітити, що й сьогодні дунаївчани знаходяться в авангарді тих районів, які успішно утверджують незалежність України. Серед кращих в області – колективи маслозаводу (А.Б. Надорожний), підприємства «Верест» (О.В. Бернашевський), Дунаєвецького РЕМу (М.А. Поліщук), сільгосппідприємства «Козацька долина» (В.М. Загородний) та інші. Район впевнено ведуть менеджери – представники Партії регіонів Ю.В. Кучерявий, Т.В. Панасевич, М.П. Баранюк.

Бажаю успіхів літописцям району – учасникам чергової науково-краєзнавчої конференції, зичу міцного здоров’я усім дунаївчанам й процвітання як району, так і місту.


Ю.В. Кучерявий,

голова Дунаєвецької районної

державної адміністрації
На шляху розбудови незалежної України
Дунаєвеччина щедра, красива та неповторна частина Хмельниччини, якій випала нелегка і в той же час воістину щаслива доля стати однією із невеликих, але прекрасних “перлин” Поділля.

Щоразу по-новому оглядаючись на все, що нас оточує, зберігаючи те, що нам залишено, згадуючи несправедливо забуте, показуючи самобутнє і неповторне, ми сповідуємо мету, щоб наші майбутні покоління могли б з гордістю заявити будь-кому, що вони українці з Дунаєвеччини, пам’ятають свою історію і гідно творять сьогодення.

Календар історії Дунаєвецького району відраховує свою 90-у річницю. Безумовно, ці роки для нашого краю та його жителів були роками випробовувань на стійкість та мужність, на терпіння і толерантність. Але ці роки також були наповнені добрими справами й цікавими подіями, досягненнями та здобутками.

90 років Дунаєвеччина йшла шляхом соціально-економічного розвитку, культурних надбань та важливих перспектив, які покликані підвищувати соціальні стандарти.

І жителі краю ніколи не сумнівалися в тому, що в них досить досвіду, працездатності та бажання розвивати і розбудовувати свою малу батьківщину, робити її заможною та процвітаючою. Такою про яку мріяло не одне покоління і якою пишатимуться нащадки.

Дунаєвецький район знаходиться в межах Волино-Подільської височини. Найпоширенішими ґрунтами є чорноземи типові, темно-сірі, сірі лісові, звичайні, лугові та дернові. Природно-кліматичні умови та ґрунти дозволяють займатися рослинництвом, а саме вирощуванням зернових та зернобобових, технічних культур, картоплі, овочів та фруктів.

Площа сільськогосподарських угідь району становить 92,4 тис. га, у тому числі 76 тис. га ріллі. Виробництво сільськогосподарської продукції ведуть 115 агроформувань різних форм власності, з них 11 виробляють продукцію тваринництва. Вирощуванням птиці займаються 2 господарства – ТОВ «Подільський бройлер» та ФГ «Подільська марка», продукція яких відома в усіх регіонах України. Окремі фермерські господарства займаються садівництвом.

Дунаєвецький район має потужний промисловий потенціал. В галузевій структурі району переважає харчова та переробна промисловість. Флагманом промислового сектору району є ТОВ „Верест” - це виробництво ковбасних та м´ясних виробів. До основних підприємств також відноситься ТДВ “Дунаєвецький маслозавод”, який виробляє цільномолочну продукцію, масло, технічний казеїн. Основною продукцією ТОВ “Дунаєвецький ливарно-механічний завод”, вид діяльності якого - ливарне виробництво та механічна обробка, являються засувки чавунні та мембранно-виконавчі механізми для газовидобувної промисловості. Більше 50 видів натуральної продукції з вовняної та напіввовняної пряжі виробляє ТОВ «Маро Воір». Чимало підприємств району спеціалізуються на виробництві меблів, олії, борошна, випічці хліба та хлібобулочних виробів, переробці сільськогосподарської продукції.

В районі діє 44 загальноосвітніх школи: з них І-ІІІ ступенів – 27, І-ІІ ступенів – 16 та 1 – початкова школа. У них навчається 6 031 учень. Навчальний процес забезпечують 1030 педагогів. Усі навчальні заклади комп’ютеризовані, 77,2% з загальної кількості – підключені до мережі Інтернет. У 49 дошкільних закладах підготовкою до школи охоплено 597 дітей 5-ти річного віку, що складає 100%.

Охорону здоров’я жителів району забезпечують: комунальна установа Дунаєвецької районної ради «Центральна районна лікарня», 11 лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 32 фельдшерсько-акушерських пункти, 26 фельдшерських пунктів. Ліжковий фонд становить 280 ліжок, на базі яких розгорнуто 14 відділень. В медичних закладах району працює 165 лікарів і 431 працівник середнього медичного персоналу.

Діяльність закладів культури району спрямована на виконання Програми розвитку культури Дунаєвецького району, відродження, збереження та розвиток українських традицій. Мережу установ культури і мистецтва складають 50 клубних закладів, в тому числі: районний культурно-мистецький, просвітницький центр, 41 бібліотечний, 2 мистецьких - Дунаєвецька дитяча школа мистецтв та Смотрицька дитяча музична школа, 1 районний краєзнавчий і 8 громадських музеїв (серед них Балинський і Смотрицький носять звання «народного»).

В районі розроблено 5 туристичних маршрутів, які охоплюють старовинні парки в селах: Михайлівка, Маків, Маліївці, Голозубинці, Миньковецький дендропарк, Товаровий кряж – Кармалюкова гора; пам’ятки історії та архітектури: палац Орловських у с.Маліївці, Іоанно-Богословська церква в с.Шатава, домініканський костел в смт.Смотрич, костел святого Йосипа Обручника в с.Підлісний Мукарів.

З 86 населених пунктів району – 62 газифіковано. Ведеться будівництво об’єктів соціальної сфери, доріг, облаштування територій.

Пріоритети у нас важливі: розвиток кожного села і селища краю, примноження здобутків та збереження спадщини. Обравши шлях прозорого самоствердження, ефективної влади і чіткої політики, район повноцінно розвивається, демонструє зростаючі темпи економічного росту, йде шляхом від стабільності – до добробуту.

Героїчне минуле, багатовікові традиції та сьогодення краю творять люди. То ж відзначення славетної річниці – це гарна нагода виразити щирі слова вдячності добропорядним, гостинним та надзвичайно трудящим людям, тим, хто живе і трудиться в різних галузях народного господарства району.

Жителі Дунаєвеччини своїм розумом і працею творять позитивні зрушення в економічних, соціально-політичних, адміністративних перетвореннях і забезпечують реалізацію загальнодержавних реформ Президента України, віддають свою працю, мудрість, інтелект, високу духовність Батьківщині і народові!

Тож будемо єдині в бажані робити добрі справи, розвивати наш край і забезпечувати його жителям достойне життя.

Нехай же на цьому непростому шляху нас зігріває любов Матері-України, допомагає несхитна віра в її гідне майбутнє.

Від щирого серця й від усієї душі зичу учасникам конференції, усім жителям району здоров’я, щастя, родинного тепла, добра і достатку. Нехай благословенною буде наша Дунаєвеччина, а її люди живуть у мирі та злагоді!
Т.В. Панасевич,

голова Дунаєвецької районної ради


На засадах місцевого самоврядування
90 – річчя утворення Дунаєвецького району та 610 річниця першої письмової згадки про Дунаївці – це добра нагода підсумувати пройдене, задуматись над перспективою.

Наш район ніколи не був серед відстаючих. У нас непоганий потенціал – родючі землі і працьовиті люди. Головне, що потрібно для ефективного використання наявних ресурсів – це конструктивізм, синхронні дії усіх гілок влади – виконавчої, органів місцевого самоврядування, громадськості, консолідації зусиль територіальної громади.

Тому на вибори до місцевих рад району 2010 року Дунаєвеччина йшла з програмою «Будуємо Дунаєвеччину разом з Президентом», яка акумулювала основні тези програми нашого Президента В.Януковича «Україна для людей» та визначала ряд завдань зініційованих обласною державною адміністрацією та районною державною адміністрацією.

Кожна із 46 місцевих рад району обрала собі очільника та депутатів.

До районної ради VI скликання пройшли представники 9 політичних партій, обрані за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою: Партія регіонів – 56 депутатів; Народна партія – 12 депутатів; ВО «Батьківщина» – 10 депутатів; Партія «Фронт Змін» – 4 депутати та інші партії, що практично представляють собою весь політичний спектр Дунаєвеччини. Головою районної ради обрано Панасевич Тетяну Вікторівну , заступником – Завальницького Валерія Івановича.

Депутатський корпус ради – це творча, монолітна команда професіоналів. Основна частина з них добре знає проблеми свого села чи селища, адже обрані вдруге і втретє.

Серед ветеранів депутатського корпусу Кучерявий Юрій Володимирович, Алексеєв Дмитро Васильович, Камінський Антон Петрович, Поліщук Михайло Андрійович, Сільничий Володимир Григорович, Петровський Станіслав Сигізмундович. Всі вони ще за минулих скликань були занесені до районної Книги Пошани. Своєю активною життєвою позицією та енергійністю завоювали авторитет і повагу серед громадян Боднар Сергій Борисович, Бернашевський Олександр В’ячеславович, Загородній Віталій Михайлович, Гаврішко Руслан Вадимович, Красовська Людмила Євгенівна, Петльований Руслан Федорович, Закурдаєв Юрій Олександрович, Тимофієв Олег Альбертович, Бомк Йосип Вікторович, Ціта Анатолій Іванович та інші.

Плідну роботу здійснюють 9 постійних комісій районної ради: з питань управління об’єктами спільної власності житлово-комунального господарства та інвестицій (голова – Камінський Антон Петрович), з питань економіки, промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку (голова – Надорожний Анатолій Богуславович), з питань регуляторної політики, розвитку підприємництва та торгівельного обслуговування (голова – Красовська Людмиа Євгенівна), з питань охорони здоровя, праці та соціального захисту населення (голова – Гаврішко Руслан Вадимович), з питань планування бюджету і фінансів (голова – Тулупов Борис Петрович), з питань агропромислового комплексу, землекористування і екології (голова – Боднар Сергій Борисович), з питань законності, правопорядку, співпраці з виконавчими структурами та органами місцевого самоврядування (голова – Пекарський Олег Вікторович), з питань освіти, культури, фізкультури, молоді та спорту (голова – Чорний Володимир Михайлович), з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, зв’язків з об’єднаннями громадян та засобами масової інформації (голова – Костриба Олександр Миколайович). Тісна та злагоджена робота комісій, дала можливість прийняти низку ефективних рішень, спрямованих на забезпечення розвитку нашого району.

Варто відзначити, що питання, які безпосередньо стосуються життєдіяльності району, як от прийняття районного бюджету, Програми соціально-економічного та культурного розвитку району, важливих цільових районних програм тощо, об'єднують у сесійній залі весь депутатський корпус і практично більшість рішень приймається одноголосно.

Депутати районної ради затвердили щорічну Програму соціально-економічного розвитку Дунаєвецького району як основний плановий документ з комплексною системою заходів, реалізація яких забезпечує динаміку економічних перетворень в районі, розв’язання гострих соціальних проблем, на селі, підвищення рівня ефективності роботи агропромислового комплексу.

В районі діє програма підвищення енергоефективності Дунаєвецького району на 2011-2015 роки. В рамках програми проводиться модернізація котелень та заміна котельного обладнання, модернізація об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства та реконструкція тепломереж, встановлення енергозберігаючих ламп тощо.

Важливими для сільських громад є програми газифікації населених пунктів району та програма ремонту та отримання доріг місцевого значення, фінансування яких обраховується щорічно мільйонами гривень.

У районі діють чотири цільових програми розвитку медичної галузі, серед яких об’єднуючим документом є Програма розвитку охорони здоров’я Дунаєвецького району на 2012-2014 роки. У межах програми здійснено ряд заходів з покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Проведено капітальні ремонти приміщень центральної районної лікарні, Маківську, Смотрицьку, Миньковецьку, смт.Дунаєвецьку дільничні лікарні реорганізовано в лікарські амбулаторії сімейного типу. Разом з тим, у цих селах відкрито пункти швидкої медичної допомоги. Реформа охорони здоров»я, проголошена Президентом України, розмежовує рівні надання медичної допомоги населенню. Тому з 1 квітня 2013 року реорганізовано центральну районну лікарню та рішенням районної ради створено Центр первинної медико-санітарної допомоги населенню, який об»єднав у себе 9 амбулаторій загальної практики сімейної медицини,

36 ФАПів та 22 ФП. Головним лікарем центру призначено Кардаша Едуарда Васильовича.

Мережа амбулаторій сімейної медицини району максимально наближена до місць проживання населення.

У місті реорганізовано терапевтичне та педіатричне відділення поліклініки у дві лікарських амбулаторії. Створено консультативно-діагностичний центр, де працюватимуть інші спеціалісти, які раніше здійснювали прийом хворих у поліклініці.

Створення Центру первинної медичної допомоги має чітко розмежувати питання профілактики, діагностування та лікування громадян.

Наступним завданням ми бачимо дооснащення центру та сільських лікувальних закладів обладнанням, транспортом та підготовка достатньої кількості медсестер та лікарів загальної практики – сімейної медицини. Нинішні дільничні лікарі, та педіатри, які тепер називатимуться сімейними, є дипломованими лікарями, а за 3-4 роки можуть повністю освоїти всі необхідні нові здібності.

Не менш важливі реформи відбулися і в системі загальної середньої освіти. Стратегією подальшого розвитку освіти в районі залишається програма розвитку освіти Дунаєвецького району на 2011-2015 роки, мета якої є забезпечення умов рівної доступності для населення району сучасної повноцінної, якісної освіти та створення належних умов для навчання і комфортного перебування дітей у навчальних закладах. Протягом останній років депутатам районної ради доводилося приймати не зовсім популярні рішення: призупинення і закриття малокомплектних шкіл. Станом на травень 2013 року в районі діє 44 загальноосвітніх школи (до 2010 було 52). Діти з малокомплектних шкіл довозяться шкільними автобусами найлижчих шкіл. Поглиблене вивчення предметів забезпечують освітні округи, позашкільну освіту забезпечують будинок школяра, станція юних туристів, станція юних натуралістів, школа мистецтв, спортивна школа. За рахунок бюджетних та позабюджетних коштів забезпечується інформатизація навчального процесу, школи отримують безпровідний інтернет зв»язок, обладнання для кабінетів, оновлюються шкільні меблі.

Виконання районної програми «Шкільний автобус» на 2009-2015 роки завжди було на особливому контролі районної ради. Дія програми направлена на стовідсоткове виконання завдання щодо підвезення учнів та вчителів, які проживають у сільській місцевості, до шкіл. 26 автобусів забезпечують підвіз за 55-ти маршрутами, затвердженими районною радою.

Для забезпечення оздоровлення дітей у літній період рішенням районної ради створено у селі Маліїївці комунальний оздоровчий заклад «Подільські джерела», у якому протягом 2010-2013 років відпочило біля 500 дітей.

Потребує пильної уваги стан збереження та відродження культурної спадщини краю. Виконання районної програми розвитку культури на період до 2015 року дало можливість вирішити першочергові питання розвитку галузі, залучення населення до активної участі у культурному житті, забезпечення доступу до культурних цінностей. Районний центр культури, дозвілля та мистецтв надає різноманітні послуги. Концертні програми, духова, естрадна, класична музика, дитячі атракціони, розважальні заходи, 3D кінотеатр, виставки та народні гуляння – все це доступне нашим жителям. Районна бібліотечна система пропонує читачам друковані та інтернет-видання, спілкування, зустрічі творчих клубів.

В програмі соціального захисту населення на 2012-2016 роки передбачено конкретний ряд заходів для вирішення соціально-побутових проблем малозабезпечених громадян району, це виплата одноразової грошової допомоги, фінансова підтримка громадських організацій інваліді і ветеранів. Загалом на реалізацію заходів програми у 2013 році в районному бюджеті передбачено 90 тис. грн. Соціальні послуги громадянам надають комунальні установи: територіальний центр по обслуговуванню одиноких та престарілих громадян, центр реабілітації для дітей інвалідів «Ластівка», центр соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді.

До повноважень районної ради належить вирішення в установленому законом порядку питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст нашого району.

В оперативному управлінні районної ради знаходиться підприємства, установи та організації, які є об’єктами власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, серед них: 6 підприємств, 12 установ, 44 заклади освіти, позашкільні заклади, заклади охорони здоров’я, культури, фізкультури та спорту, соціального захисту. Перелік об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району постійно оновлюється за рахунок оптимізації мережі шляхом реорганізації окремих підприємств та закладів, а також за рахунок створення нових.

Комісією з питань управління об’єктами спільної власності, житлово-комунального господарства та інвестицій напрацьовані основні положення про порядок управління об’єктами спільної власності, передачу їх в оренду, відчуження, призначення їх керівників. Переглянуті контракти з керівниками, укладенні радою попереднього скликання, проведено інвентаризацію майна, яке перебуває в управлінні районної та місцевих рад.

Рішенням районної ради прийнята спільна програма дій, згідно якої, за згодою, депутати закріпленні за відповідними сільськими радами, де вони працюють з населенням.

Взагалі, в районі втілюється в життя 40 програм подальшого розвитку різних галузей життєдіяльності, на які щороку передбачаються кошти районного бюджету.

Тісна співпраця районної ради, районної державної адміністрації та місцевих рад дає можливість оперативно й прагматично розв'язувати проблеми життєзабезпечення населення району.

Охорона здоров'я, розвиток освіти, турбота про дітей та молодь, опікування пенсіонерами та інвалідами є головним пріоритетом діяльності райдержадміністрації, районної ради та місцевих рад. А це стимулює всіх разом вишукувати потенційні резерви відновлення виробництва, ефективного використання земель, джерел наповнення бюджету, використовувати власну ініціативу, розробляти місцеві соціальні програми.

Усі без вийнятку депутати, як і сільські, селищні голови є активними захисниками інтересів громадян. І мажоритарщики, і ті, які пришли за партійними списками закріплені за певними округами. Здійснюючи особисті прийоми громадян, спілкуючись з виборцями, вони сканують ситуацію на місцях, ведуть облік проблем і знаходять неординарні шляхи їх розв'язання.

Об'єднуючи бюджетні кошти, особисті внески окремих депутатів, одноденні заробітки працівників різних сфер нам вдалося спільними зусиллями відремонтувати багато об»єктів, газифікувати населені пункти. Як на мене, це справжня державницька позиція й високий рівень моральності представників виборної влади. Крім того, обрані громадою депутати Хмельницької обласної ради Гаврішко Вадим Дмитрович та Пенюшкевич Сергій Адамович є активними учасниками реалізації більшості програм, які впроваджуються в районі, що дає змогу ефективно вирішувати числені питання життєдіяльності територіальних громад. Скажу відверто, ми пишаємося нашими обласними депутатами та щиро вдячні їм за підтримку.

Нещодавно Державним фондом сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, який виконує функції дирекції Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, підбито підсумки конкурсного відбору 2012 року.

В числі переможців серед проектів органів місцевого самоврядування міст та районів з населенням від 50 до 100 тисяч мешканців визнано проект Дунаєвецької районної ради «Фізична культура та масовий спорт – шлях до здоров’я і довголіття». Обсяг субвенції з державного бюджету на фінансування даного проекту складає близько півмільйона гривень.

Завдяки участі в таких програмах район має можливість розв’язати певні проблеми в галузі спорту, а саме, спорудити спортивні майданчики як в місті так і в кількох сільських та селищних радах.

Сільські ради, виконуючи власні програми розвитку громад є учасниками обласного та районних конкурсів «Краща сільська (селищна) рада».

Так, за підсумками конкурсу у 2012 році переможцями районного конкурсу визнано три сільських ради, їм присвоєно призові місця та нагороджено грошовими нагородами:

І місце – Томашівська сільська рада, 30 тис. грн.;

ІІ місце – Рахнівська сільська рада, 20 тис. грн.;

ІІІ місце – Балинська сільська рада, 10 тис. грн.

Сільський, селищний, міський голова… В громаді немає вищої посади, ніж ця. Опікуватися проблемами території, робити все, аби людям жилося краще – певне, найголовніше в роботі цих людей. Від того, чи будеш ти на своєму місці, як вболіватимеш за життя громади, значною мірою залежатиме добробут населення, настрій людей. Тому робота голови села, селища в нових складних умовах це не що інше, як іспит на зрілість.

Серед сільських голів варто відзначити Анатолія Аркадійовича Кухаренка (Дунаєвецька селищна рада), Сергія Васильовича Коваля (Балинська сільська рада), Віталія Васильовича Саврацького (Томашівська сільська рада), Любу Олксандрівну Лукову (Великопобіянська сільська рада), Станіслава В’ячеславовича Грусіцького (Залісцівська сільська рада), Надію Олексіївну Слюсарчик (Рахнівська сільська рада), Тетяну Іванівну Ромашину (Чечельницька сільська рада), Матіяша Павла Вікторивича (Воробіївська сільська рада). Саме вони є гарним прикладом самовідданої праці на користь людям і краю.

Успішну діяльність сільського голови та місцевих депутатів неможливо уявити без підтримки та розуміння територіальної громади. З’являється потреба в публічних політиках, здатних вести діалог з громадою, відстоювати власну точку зору, переконувати інших і в той же час відчувати свіжі, продуктивні ідеї, що йдуть від людей, та впроваджувати їх у життя. Тому робота ради спрямована на реалізацію права територіальної громади впливати на діяльність місцевої влади за допомогою таких форм, як загальні збори, місцеві ініціативи та громадські слухання.

Відповідно задекларованого Україною курсу на інтеграцію до європейської спільноти, назріло питання реформи місцевого самоврядування. Імпульсом для цього стала ініціатива президента України Віктора Федоровича Януковича, який бачить важливою складовою глобальної модернізації держави реформу, спрямовану на децентралізації влади, передачу повноважень у регіони і підвищення влади на місцях в житті громади і територій.

Проблема вдосконалення системи муніципальної політики дискутується вже тривалий час. Сьогодні, зокрема потребують деталізації такі важливі поняття, як територіальна громада, право комунальної власності, делеговані повноваження тощо. Важливо закріпити наділення місцевих органів влади власними джерелами доходів та інших ресурсів, обсяг яких має відповідати характеру визначених обов’язків. Без самодостатності не може бути повноцінного й відповідального розв’язання місцевих проблем.

Тож нехай чергова ювілейна дата додасть усім нам сил і наснаги на добрі справи, впевненості у майбутньому, порозуміння і єдності задля добра і благополуччя наших громадян.


С.Б.Небельський,

Дунаєвецький міський голова




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал