Дубенський професійний ліцей Методичний кабінет



Сторінка2/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.73 Mb.
1   2   3
Тема уроку: Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Символічність, романтичні образи, прийом контрасту, сильна вольова особистість у вірші «Contra spem spero!». Громадянська лірика Лесі Українки. «І все – таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…».

Мета:

- допомогти учням глибше познайомитися з життям і творчістю письменниці, зацікавити та спонукати до читання поезій Лесі Українки;

- розвивати навички образного мислення, сприйняття інформації на слух та засвоєння її, вміти виділяти головне й деталі, коментувати й оцінювати їх;

- виховувати на прикладі життя поетеси силу волі, цілеспрямованість, прагнення до самоосвіти, активну громадянську позицію, патріотизм, творче мислення.

Тип уроку: опрацювання нового матеріалу.

Обладнання: фотографії, виставка художніх творів Л.Українки, портрет, збірки.

Я честь віддам титану Прометею,

Що не творив своїх людей рабами,

Що просвітив не словом, а вогнем,

Боровся не в покорі, а завзято.

Леся Українка

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель. У нашій літературі є імена, що не потребують ані пишних шат, ані високих означень та епітетів, бо вони входять у свідомість кожного з нас змалечку, як голос матері, як сонечко, як Батьківщина. До них належить ім’я безсмертної поетеси Лесі Українки.

Вона свідомо поставила свою творчість на служіння знедоленому народу. Її слова стали «зброєю», «полум’ям».

Саме Лариса Петрівна Косач, прагнучи ознайомити українського читача з перлинами європейської поезії, перекладала Байрона, Данте, Шекспіра, Гюго, Гейне, Міцкевича, Надсона.

Українська поетеса вважала, що справжні митці зобов’язані освоїти художні здобутки людства. Її драматичні поеми «Одержима», «Касандра», «Осіння драма», «Оргія», «Камінний господар» та інші стоять серед інших найвищих зразків європейського красного письменства.

А такі оригінальні твори, як «Лісова пісня», поема «Бояриня» збагатили українську та світову літератури новими темами та неповторними образами, відкрили людству чарівний світ українського духовного життя – міфологію, природу, історію, традиції. Літературні шедеври Лесі Українки давали наснагу, віру в майбутнє, збагачували духовно не тільки сучасників того часу, а й хвилюють і нині.

З біографією та творчістю великої дочки українського народу ви познайомитесь сьогодні на уроці, тема якого: Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Неоромантизм як основа естетичної позиції. Вірші «І все – таки до тебе думка лине», «Contra spem spero!», «І ти колись боролась, мов Ізраїль».



ІІ. Оголошення теми й мети уроку

Випереджувальні завдання:

- індивідуальна робота: прочитати та вивчити поезії Лесі Українки «Contra spem spero!», «І все – таки до тебе думка лине…» , «І ти колись боролась, мов Ізраїль…».

- групова робота:

  • Біографам підготувати презентацію про дитинство, родину, освіту поетеси;

  • Дослідникам створити на уроці генеологічне дерево Лесі Українки на основі почутого матеріалу; знайти відомості про особисте життя;

  • Літературознавці характеризують літературну діяльність лірика, створюють словничок літературознавчих термінів, дають коротку характеристику неоромантизму;

  • Критики визначають тему та ідею віршів, аналізують поезії, звертаючи увагу на художні засоби, строфи.

  • Декламатори розказують вірші напам'ять.

(Оскільки учні були поділені на групи, кожна з яких отримала завдання дослідити ту чи іншу грань життя Л. Українки, то працюємо таким чином: одна група представляє свої матеріали – дослідження, всі інші записують у зошити почуту інформацію на уроці з життєвого та творчого шляху Лесі Українки).

Ш. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Міні – лекція викладача з елементами бесіди.

Вчитель.

- Що ви вже знаєте, чули про Ларису Петрівну Косач?

- Які твори читали, яка їх тематика?

- Як би ви охарактеризували поезію Лесі Українки за читацьким сприйняттям?

Про видатну поетесу написано багато наукових розвідок, художніх творів, але загадка її геніальності та сили духу залишається. Тому сьогодні ми будемо говорити про талановитого автора, про Ларису Петрівну Косач. Це буде для вас зустріч з чудовою лірикою видатної поетеси. Ви помітили, що на уроці присутні «Біографи», «Літературознавці», «Критики», «Декламатори», «Дослідники». Всі вони отримали випереджувальні завдання. І першими розпочнуть свою розповідь про Л.Українку наші «Біографи». Вони розкажуть про дитинство, родину та освіту поетеси. (Демонструється учнями презентація. Кожна група по черзі розповідає про виконану роботу. Презентує свою роботу група «Дослідників», які підготували повідомлення про родину Косачів – Драгоманових, про особисте життя письменниці. Результат роботи оформлюється у формі генеологічного дерева родини Лариси Петрівни Косач).

Вчитель. Свій перший вірш Лариса Петрівна Косач написала в дев’ятирічному віці. Мати підтримала спроби дочки й надіслала Лесині вірші до Львівського журналу «Зоря», де вони й вийшли друком під псевдонімом Леся Українка. Так засвітилася нова зірка на українському літературному небосхилі, яка розгорялася все яскравіше.

Вчитель. (Читає вірш) Вся ти трепет, вогонь, ідея.

Вся ти – вірна єдина струна,

І хто знає співця Антея,

Той тебе у ньому пізна, -

І чи краще знайду ім’я

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як отчизна – твоя і моя, -

…писав М. Рильський про видатну поетесу, про її полум’яну поезію, про яку ми й будемо говорити.



(Розкажуть про літературну діяльність лірика «Літературознавці»).

Вчитель. Літературне становлення Л. Українки припало на кінець 80-х початок 90 - х років. Наслідком тривалої творчої праці стали її збірки “На крилах пісень” (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), що були високо оцінені критикою. Частина поезій лірика не ввійшла до збірок і побачила світ уже тоді, коли авторки не стало. Висока культурна думка, емоційна наснага і разом з тим стриманість, свіжість образів – це риси, притаманні поезіям Л.Українки. Для самої поетеси визначальним є неоромантизм. Світогляд, у центрі якого людина, її творчі здібності, активність не лише в творчості, а й у суспільній сфері, утвердження свободи особистості. Дуже важливим для неоромантизму є принцип гармонії ідеалу й дійсності. Тому в центрі поезій Лесі Українки – образ сильної, вольової людини, борця, якому протистоять люди із рабською психологією, настроями розпачу, зневіри.

Вірш «Contra spem spero..!» написаний 19- річною дівчиною 2 травня 1890 року, але його сміливо можна взяти за епіграф до всієї творчості поетеси.



2. Виразне читання «Декламаторами» вірша напамять «Contra spem spero..!»

3. Словникова робота, пояснення значення назви, обмін враженнями. (Критики аналізують вірш).

4. Коментар викладача. Цей вірш захоплював тогочасну молодь, яка вважала його виявом громадянської позиції автора, а не тільки фактом автобіографії. Твір не втратив свою силу та поетичну привабливість і для наших сучасників.

5. Виразне читання вірша Лесі Українки «І все – таки до тебе думка лине…». Словникова робота, обмін враженнями від прочитаного.

6. Коментар вчителя.

Поезія «І все – таки до тебе думка лине …» виявляє характерну рису громадянської лірики Л. Українки – контраст сліз і дії, активності. Ця подія є справжньою перлиною, безпосередньо зверненою до рідного «занапащеного, нещасного краю». В поезії відчувається перегук з тими Шевченковими образами, в яких було чути біль генія за рідну Україну. Леся Українка, звертаючись до рідного краю з словом туги і жалю, зазначала, що бачила лихо і кривди в різних куточках землі, однак страшнішого гніту, який терпить український люд, ніде не було. Віршеві властива афористичність. Інтонацію роздуму відтворює ритм п’ятистопного ямбу («Критики» намагаються відтворити на дошці віршовий розмір поезії).



7. Виразне читання вірша «І ти колись боролась, мов Ізраїль…».

8. Коментар вчителя.

Цей вірш довгий час не був відомий широкому колу читачів, не друкувався. Він є одним із найяскравіших зразків громадянської лірики поетеси початку XX століття. У творі присутні біблійні мотиви й образи як засіб алегоричного відображення історії України: визвольної війни під керівництвом Б.Хмельницького, національного гноблення з боку царизму. Дослідники відзначають, що в поезії об’єднані мотиви єгипетського і вавилонського полонів, які є символом страждання гнобленої нації. Кінцева частина твору побудована як роздум, як осмислення причин підневільного становища України і пошук шляхів національного визволення.



V. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Визначення рис поетичної творчості Лесі Українки за вивченими віршами.
Інтелектуальна афористична емоційна стоїстична

Поезія Лесі Українки

Громадянськи активна філософська патріотична лірична


2. Інтерактивна вправа. «Мікрофон».

Продовжити речення.

- З поезій мене найбільше вразила….

- Для сучасних читачів….

- Я отримала естетичне задоволення від….

- Якою у вашій уяві постала Л. Українка?

3. Скласти «психологічний портрет» Лесі Українки. Свої думки обґрунтуйте, вибравши п’ять найважливіших (на ваш погляд) крилатих висловів, які є промінчиками душі поетеси.

(Учні переносять промінчики – думки схематично, утворюючи сонце).

Промені душі

1. Освітити світлом правди.

2. Любіть волю, честь і славу.

3.Я честь віддам титану Прометею.

4. Крилате слово – ото моя стріла.

5. Хай сяє над людьми правда і надія.

6. Веселкою моя надія грала.

7. Горда, ясна, огнистая мова.

8. Мій дім – мій храм.

9. Буду жити! Геть думи сумні!

10.Слово, моя ти єдиная зброя!

VІ. Підсумок уроку

Вчитель. Бути світлим променем для інших, самому випромінювати світло - ось найвище щастя для Лесі Українки, бо в ньому скільки ніжності та світла, світло, що потужно пробилося до нас із минулого.

Учениця. (Виходить в образі Лесі Українки і читає)

Горить моє серце,

Чуєте люди!

Його запалила іскра палкої любові до вас.

Пісням і плачам, добру навчили і злу,

Радощам і стражданням.

Спасибі вам, люди.

Я не гніваюсь за свої муки,

Не нарікаю на долю.

Вони дали мені сил Прометеєвих,

Терпіння народного,

Я ними житиму!

Я в серці маю те, що не вмирає!

Леся Українка

Вчитель. Леся так жила і так творила: заради людей, в ім’я їхнього щастя. Це справді так. Леся Українка, мов легендарний Прометей,

ось уже сто сорок років, як запалила вогонь свого життєдайного Слова і понесла його людям, так само, як нескорений титан, віддала його тим, хто страждав; приймала жорстоку покуту і так само не корилася немилосердній долі. Думаю, що Леся Українка, як особистість може бути взірцем і для вас, і для сучасної молоді. Тому що справдилась її мрія про незалежну вільну Україну, бо ось уже двадцять років наша держава незалежна. І весь український народ може говорити рідною мовою, висловлювати думки, не боятись переслідувань, розвивати свої творчі здібності, бути активними у розбудові рідної Батьківщини.

Отож, сьогодні наша робота була плідною. Ваші дослідження і виступи заслуговують відповідної нагороди.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів. Коментоване оцінювання

VІІІ. Домашнє завдання

1. Вміти виразно читати, аналізувати поезії; вірш “ Contra spem spero..!“ вивчити напам’ять;

2. Написати лист до Лесі Українки: лист – захоплення, лист – подяку, лист -дискусію.

3. УТВЕРДЖЕННЯ ДУХОВНОЇ ЦІННОСТІ ПОЧУТТЯ ЛЮБОВІ У ВІРШАХ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ «ВСЕ-ВСЕ ПОКИНУТЬ, ДО ТЕБЕ ПОЛИНУТЬ…», «УСТА ГОВОРЯТЬ: «ВІН НАВІКИ ЗГИНУВ!...»
Тема: Утвердження духовної цінності почуття любові у віршах інтимної лірики «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «Уста говорять: «Він навіки згинув!...»

Мета:

- ознайомитися з інтимною лірикою поетеси; схарактеризувати композиційні та ритмомелодійні особливості, образи-символи;

- розвивати навички ідейно-художнього аналізу поетичних творів;працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне, суттєве; формувати цілісну особистість;

- виховувати любов до «слова у вірші» як могутнього засобу впливу на духовність, інтелект людини; виховувати волю, здатність протистояти труднощам.

Тип уроку: урок-імпровізація.

Обладнання: презентаційний проект «Любити когось – це сказати: ти не помреш», поезії Лесі Українки.
Хід уроку
І. Організація учнів до навчання

(Розминка створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, визначення мети і завдань уроку

1. Розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

(Слайд №1 – записати у зошит тему уроку)


2. Стадія «Виклик».

(Розбивка на кластери. Слайд №2 записати у зошит)

«Любити когось – це сказати: ти не помреш». Записується слово або фраза, яка обводиться колом, і пропонується учням висловити ідеї-супутники.



- вірити;

- жертвувати;

- ризикувати;

- страждати;

- радіти.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнями

Вчитель. Людських історій є всього чотири. Одна із них – кохання чоловіка і жінки. Кохання – це завжди сподівання на краще, опозиція до небуття, вічний визначник людських вчинків. Саме від любові всі без винятку революції, включно з оксамитовими і помаранчевими, весь технічний і соціальний прогрес, саме звідти красиві обличчя середньовічних дам, пластичні жести античних скульптур…

Для письменників кохання – наче світло в кінці тунелю: без нього життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе. Тому творчість будь-якого поета чи прозаїка – це, передусім, історія його кохання, зрад, інтриг і пристрастей. Такі історії не схожі між собою, кожна має свою глибину та особливе значення, і в тому, мабуть, головна принада любові.

Леся Українка – геніальна поетеса, громадський діяч, але вона ще і жінка. Жінка зі своїми переживаннями стражданнями і радощами серця, яка прагнула земного – любові. Та її любов перетворилася на неземне страждання.

1. Перевірка домашнього завдання (пошуково-дослідницька робота).
ЧОЛОВІКИ В ЖИТТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Слайд № 3.



Нестор Гамбарашвілі.

Був студентом Київського університету, квартирував у Косачів на Назаріївській, 21. Леся вчила його французької мови, він її – грузинської. Подарував їй старовинний кинджал. Коли одружився 1897-го, Леся це коментувала іронічно: «Попався, жучку, в панську ручку!» Та для неї це була тяжка драма – мати навіть ховала подалі отой кинджал. 1958 року Нестор (тоді старший науковець Управління заповідників при уряді Грузинської РСР) побував у Києві й плакав над Лесиною могилою.



Слайд № 4.



Максим Славінський.

Максим Славінський (1866-1945) – Лесин знайомий із 1886 року, разом перекладали Гейне. Згодом – урядовець Центральної Ради, посол Української Народної Республіки в Празі. Арештований чекістами, вмер у тюрмі.



(Відтворити знання, вміння, що потрібні для подальшої роботи на уроці).

Слайд № 5 – епіграф у зошит.

Слайд № 6 – Сергій Мержинський і Леся Українка.







2. Робота у парі – хлопчик і дівчинка
Сергій Мержинський і Леся Українка.

Леся Українка і Сергій Мержинський познайомилися у 1897 році в Криму. Він служив у Державному контролі Лівабо-Роменської залізниці, служба його пригнічувала, його серце прагнуло чогось зовсім іншого, він жив у світі своїх ідей. «Друг моїх ідей» – називала вона його, кажучи завжди «дружба», а не «кохання» про ці стосунки. Згодом він гостював у її сім’ї, і там відбулося її освідчення – у відповідь його «Ні». Але… абсолютно нічого не змінюється у їхніх стосунках, кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей… Сергій Мержинський турботливо і по-діловому ставиться до всього, що написано і сказано Лесею – в Мінську він клопочеться про постановку її драми «Блакитна троянда», знайомить Лесю з цвітом тодішньої мінської інтелігенції, допомагає опублікувати в журналі «Жизнь» кілька публіцистичних і літературознавчих статей тощо. Про те, що відбувається між ними у ці два роки вона говорить у віршах.

Вірші, написані поруч із Мержинським, про Мержинського, тривалий час зберігався в рукописному архіві поетеси і побачив світ лише в другій половині минулого століття – за свого життя Леся не хотіла виносити ці рядки на суд публіки. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима».

А що ми знаємо про долю цього чоловіка? Дитинство Сергія Мержинського пройшло в бабусі у Києві (рано померла мати). Згодом – Київський університет, входження в перші осередки соціал-демократів, потім свою революційну діяльність він переніс у Мінськ. В 1901 році він помирав від невиліковного на той час туберкульозу (а хвороба у них була одна на двох).

В Мінськ до Лесі в ту останню, прощальну ніч приїхали її родичі, без неї в Україні відзначили спочатку 25-річчя літературної діяльності її матері, поетеси Олени Пчілки, згодом Лесине власне 30-річчя. Вона мовчки перебувала поряд з Мержинським: «Ми навіть нечасто з ним розмовляємо, він лише просить, щоб його не залишали самого, але, звісно, про це просити не треба…»

Умираючи в Лесі на руках, Сергій шепоче своє останнє прохання: попіклуватися про долю жінки, яку він кохав. Леся чекала слова освідчення, а вони були адресовані іншій…



ІV. Вивчення нового матеріалу

Слайд №7 – Поезії, присвячені С. Мержинському (І частина).



Формування компетентності учнів з предмету.

Декламатори (дівчата)

Коментарі

«Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…»

(уривок напам’ять)

Слайд № 8

Душевний шлях героїні від образу до існування товариша, якого в реальності забрала смерть, – це сходження до вершини вірності.

У поезії Лесі Українки є особливий драматичний нерв складності прижиттєвих стосунків з коханою людиною. Суперечність, якою були позначені стосунки, наклала свій відбиток на посмертне почуття. Так, прочитується брак розуміння її сердечного порину з боку коханого. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки... Лірична героїня, відчувши драму, тривожно запитує: Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає?



Лист у прозі «Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...» став епістолярним шедевром.

«Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…»

(уривок напам’ять)

Слайд № 8

Душевний шлях героїні від образу до існування товариша, якого в реальності забрала смерть, – це сходження до вершини вірності.

У поезії Лесі Українки є особливий драматичний нерв складності прижиттєвих стосунків з коханою людиною. Суперечність, якою були позначені стосунки, наклала свій відбиток на посмертне почуття. Так, прочитується брак розуміння її сердечного порину з боку коханого. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки... Лірична героїня, відчувши драму, тривожно запитує: Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає?



Лист у прозі «Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...» став епістолярним шедевром.

Слайд № 9 - ідейно-тематичний аналіз (зошит).

«Все, все покинуть, до тебе полинуть…»


Поетеса зобразила кохання на порозі смерті і за її безжальним порогом. У світі Лесиної поезії жінка не уявляє розлуки з другом і бореться за його життя навіть на смертному порозі, коли злая мара вже зайшла у простір життя по свою здобич. Поезія має слов’янський міфологічний мотив, де Мара – богиня смерті, викликається ліричною героїнею на двобій не заради свого життя, а заради життя коханої людини. Поетеса категорична у судженнях, зі смертю коханого вмирає все:

Взять тебе в бою чи вмерти з тобою,

3 нами хай щастя і горе вмирає.

Слайд № 10J'en ai fait un drame.

«То, може, станеться і друге диво…»

Розвиток присутності померлого коханого від образу до існування спостерігається в диптиху Лесі Українки «Я бачила, як ти хиливсь додолу...», «То, може, станеться і друге диво...» У першому творі боротьба з розлукою втілюється у збереженні образу:

І потім довго я дивилася на тебе,

Тоді, як ми з тобою розучились,

Тоді, як тільки образ твій, мій друже,

Привиджувавсь мені в безсонні ночі.

Легенда про святу Вероніку, на хустці якої з'явився образ Христа, породжує мрію про збереження на біленькому папері образу друга ліричної героїні. Другий вірш містить мрію про значно більше чудо – воскресіння. Образ, хай і бережений з любов'ю, не заперечує розлуки, – стверджує Леся Українка і мріє про посмертне життя друга.

У вірші драма відгукується складністю співіснування героїні та її товариша після його вимріяного чудесного воскресіння. Християнська легенда про Магдалину набуває художньої рецепції, у якій поряд з радістю від воскресіння друга, – печаль саможертовності жінки і відчуження під неї коханого.


«Одержима»

(уривок Міріам)

«З «Одержимої» розпочалася справжня Леся Українка», – твердить Віра Агєєва (наша сучасниця, дослідниця творчості поетеси). Мержинський наприкінці життя став християнином і ця зміна суттєво вплинула світосприйняття Лесі Українки, але вона це сприйняла як новий мотив у творчості. Згодом саме євангельський мотив об’єднає три драматичні твори: «Одержима», «На полі крові», «Йоганна, жінка Хусова». І лише у Міріам вона найяскравіше втілить «тріаду боротьби» – волю, вчинок, дією.

Міріам

В моїх очах я чую зброї полиск,

в моїх речах я чую зброї брязкіт,

так я узброєна в свою ненависть,

як вартовий коло царської брами,

що радий вихопить на кожного свій меч,

хто тільки зле замислить на владаря.

Оксиморон в уривку малює портрет борця-одинака, де центром виступають очі – запалені прагненням боротьби через голос з середини, готові прийняти нерівний бій, підсиленням запеклості і невідворотності сутички є «зброя», яка уже напоготові, зблискує. Розгорнута метафора розкриває голос – «речі» – у значенні не лише слів-думок, а слів-реалій, що бряжчать зброєю. І врешті, з метою точного відтворення внутрішнього стану Міріам Леся Українка метафорою «узброює» її в ненависть. Постає лицар, благородний захисник усіх скривджених. Унікальним явищем у розглянутому уривку «Одержимої» є гра часу: Міріам – І ст.н.е., образ лицаря-захисник – Середньовіччя, тоді як вартовий «що радий вихопить на кожного свій меч». Давній Рим і Середньовіччя – улюблені історичні періоди Лесі Українки.



Слайд № 11 - 3 березня 1901 року

(ознайомити учнів)

«Уста говорять: «він навіки згинув!…»

Слайд №12емоційний настрій.

Слайд № 13робота у зошиті.


Почуття любові, що стало запороговим після похорону Мержинського, є протестним. Лірична героїня, залишившись сама в цьому світі, руйнує кордон, що відокремив коханого, своєю волею створює спільний простір, де вони навіки разом.

Процитований вірш наближено до драми, як і переважну частину лірики поетки-драматурга. Голоси, що лунають у творі, належать близьким людям, яких розлучила смерть. Проте перший голос, слова самотньої жінки, звучить внутрішньо-діалогічно: сперечаються два «Я» однієї людини – ratio (уста говорять) і emotio (серце каже). У ліриці Лесі Українки це роздвоєння традиційне.

Діалог із другом також непростий, адже він стосується не тільки померлого, а її самої смерті, з якою сперечається лірична героїня Лесі Українки. Квіти, що тремтять у серці, кидають виклик розлуці, дівоче «Я» робить екзистенційний (Основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнаванне, ірраціональне в людському «Я», внаслідок чого людина є конкретною неповторною особистістю) вибір – і стає протестантом. Лірична героїня зважується повірити власному серцеві, одчайдушно піти за ним, сказавши «ні!» смерті і «так!» коханому: квіти у серці:

Тремтять і промовляють враз зо мною:

«Тебе нема, але я все з тобою!


«Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш…»

У поезії з мотивом кохання Леся Українка зображує суперечку розуму і серця. Поетеса символізує заповіти, інтерпретує їх як наснагу для товаришки, що має виконати останню волю друга. Жалоба, поєднана з непокорою, мужністю, красою і гордістю, – емоційна особливість поезій.

Квітки цвітуть, і золотом багряним,

немов огнем, долина пойнялась,

співає щастя над своїм коханим,

і ні одна сльоза не пролилась.

А ти лежиш, і тіло одиноке

смертельний сон і холод обійма,

і мрія та про щастя яснооке

іде в туман, мов загадка німа…

Прийом контрасту сприйняття стає основним в інтимній ліриці Лесі Українки.













Слайд №14 – Климентій Квітка.

Климентій Квітка народився в с. Хмельові 1880-го р., 4 лютого, (сучасний Роменський район на Сумщині). Батька втратив рано, мати віддала його, 5-річного, на виховання в родину київських міщан Карпових. Вони дали йому ґрунтовну освіту. Музики навчався з 7 літ у приватних учителів, потім – в училищі Київського відділення Російського музичного товариства. 1897-го закінчив київську гімназію №5 із золотою медаллю.



1896 – почав записувати й досліджувати народні пісні, це стало справою його життя. Зібрав понад 6 тис. пісень.

1902 – закінчив юридичний факультет Київського університету Св. Володимира. Паралельно прослухав повний курс філологічного факультету. Наступного року Климентій Квітка й Лариса Косач (Леся Українка) почали жити разом. Пояснювали це необхідністю допомагати одне одному в роботі.

1907, 27 липня – обвінчалися у Вознесенській церкві на Деміївці в Києві. Оселились у помешканні Карпових на вул. Підвальній, тепер – Ярославів Вал, 32. Невдовзі виїхали до Грузії, на Квітчине місце служби. Він мав малолітню названу сестру Марусю, нею Леся опікувалась, як власною дитиною.

1922 – з'явилися друком «Українські народні мелодії», зібрані протягом попередніх років: усього 743 мелодії – найбільша збірка, видана доти. До 1933-го очолював створений ним же Кабінет музичної етнографії ВУАН у Києві. Опублікував близько 40 наукових статей і досліджень. Квітку висували на звання академіка. Не захотів, бо тоді академіками стали більшовицькі діячі Скрипник і Затонський – непристойна компанія для нього.

1933 – переїхав до Москви. 1945-го одружився з на 40 років молодшою піаністкою Галиною Кащеєвою.

1953, 19 вересня – помер, похований у Москві.

На початку 1970-х там перевидали його твори. Нині Климентія Квітку вважають основоположником сучасного – математично точного – етномузикознавства.



V. Рефлексія

(Прояснення змісту опрацьованого; порівняння реальних результатів з очікуваними. Повернення до кластерів. Слайд №2 «Любити когось – це сказати: ти не помреш». Порівняння міркувань, що виникли до і після роботи, доповнення кластерів. Встановлення зв`язків між тим, що вже відомо і тим, що потрібно засвоїти, навчитися у майбутньому).

Проведення бесіди:

- чим відрізняється інтимні лірика Лесі Українки у контексті всієї її творчості? (вона не входить до різних збірок, була вибухом емоцій на смерть Мержинського і далі носила спонтанний характер);

- основні мотиви інтимної лірики (євангелійський та міфологічний, пов’язані зі смертю та воскресінням);

- який літературний напрямок стає домінуючим у творчості Лесі Українки після пережитого у Мінську? (неоромантизм).

- чого ви повинні навчитися на наступних уроках вивчення творчості поетеси? (досліджувати драматичні поеми Лесі Українки);

- чий голос ви чули на уроці, чи співзвучні композиції до теми уроки?



VI. Підсумки. Оцінювання

VII. Домашнє завдання

1. Прочитати драму-феєрію «Лісова пісня»;

2. Виписати визначення «драма-феєрія».

4. ЛІСОВА ПІСНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ — ШЕДЕВР УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ. ДЖЕРЕЛА ТВОРУ, БАГАТСТВО ЗМІСТУ. ПРОБЛЕМА БОРОТЬБИ ЗА ВІЛЬНЕ, КРАСИВЕ, ДУХОВНО БАГАТЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал