Друга стать




Сторінка29/29
Дата конвертації02.12.2016
Розмір4.23 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29
1 Романи М іддлм арч» Дж. Еліот та «Юрлеванські вершини»
Емілі Бронте.
367
не перевершив свідоцтв репортера-жінки Лндре Віоллі про Індокитай та Індію. Вона вміє відтворити атмосферу, змалювати персонажів, помітити невловимі зв'язки між ними, таємні порухи їхніх душ. Вілла Казер, Едіт
Вортон, Дороті Паркер, Кетрін Менсфільд лишили для нас точні і яскраві замальовки характерів, обставин життя, культур. їм рідко коли вдається створити таких переконливих героїв, як Гіскліф: чоловік для них — передусім самець, однак вони часто пречудово змальовують своє внутрішнє життя, особистий досвід, власний всесвіт. Пов'язані з таємничою субстанцією сущого, зачаровані окремішністю своїх власних почуттів, вони передають свій досвід за допомогою смаковитих плотських образів їхній словник зазвичай виразніший за синтаксис, адже вони цікавляться скорше самими речами, ніж взаємозв'язками між цими речами їм не йдеться про вишуканість стилю, зате їхні слова промовляють до почуттів. Одна із сфер, яку жінки досліджують з особливою любов'ю,— це Природа. Для молодої дівчини, для жінки, котра неостаточно зреклася свого єства, природа є тим самим, що жінка для чоловіка самою собою і своїм запереченням, престолом і тюремною камерою, царством і місцем заслання вона цілком під машкарою іншого. Розповідаючи про піщану рівнину або город, романістка розкриває свій найпотаємніший досвіді свої мрії. Багато хто замикає дивоцвіти у горщиках, вазах, квітниках інші, не ув'яз­
нюючи рослини й тварин, намагаються, однак, ними заволодіти, разу раз виявляючи повагу й любов такі
Колетт або Кетрін Менсфільд. Зовсім нечисленний загін літераторів-жінок становлять ті, котрі йдуть до безлюдної вільної природи, намагаються розшифрувати чужі означення і котрі втрачають себе, щоб з'єднатися з якоюсь інакшою сутністю цим шляхом, що його відкрив Руссо, рушили хіба Емілі Бронте, Вірджінія
Вульф та подекуди Мері Вебб. Жінок, які в пошуках свого прихованого виміру проникли крізь даність, можна порахувати на пальцях однієї руки Емілі Бронте звернулася до смерті, В. Вульф до життя, а К. Менс­
фільд інколи — не надто часто — зверталася до повсякденності й страждання. Жодна жінка не спромоглася написати Процес, М обі Дік», У лліс» або Сім Стовпів Мудрості. Вони не оспорюють обставин людського існування, оскільки щойно ледве змогли пов­
368
ністю взяти на себе тягар відповідальності. Саме цим пояснюється, що їхнім творам здебільшого бракує метафізичного резонансу, а також чорного гумору. Вони надто серйозно сприймають світне ставлячи йому запитань, не викриваючи його суперечностей. Це світ без лапок. Відома річ, більшість чоловіків зазнають тих самих обмежень жінка справляє враження посередності лише у порівнянні з нечисленними митцями, які заслуговують на епітет видатний. І нежіноча доля спричиняється до цих обмежень. Неважко зрозуміти, чому їй не було дано — чому їй, можливо, не буде дано ще довгенько — сягнути найвищих вершин.
Мистецтво, література, філософія — це спроби наново заснувати світна грунті людської свободи свободи творця тільки ж треба спершу напрямки запитати себе, чи не для того свобода, щоб живити подібні забаганки. Застереження, пов'язані з вихованням і звичаями, стримують процес підкорення жінкою всесвіту. Коли точиться така жорстока боротьба за місце під сонцем, ніхто не запитує, видирати в іншого це місце чині. Отож спершу їй належить постати перед світом у ролі самотньої суверенної особистості, а вже потім відвойовувати панівні висоти. їй, стривоженій і гордовитій, належить насамперед завзятися на опанування трансцендентності.
«Я над усе прагнула пише Марія Башкирцева,— мати свободу прогулюватися самотою, ходити туди і сюди, сидіти на лавах у парку Тюїльрі. Без такої свободи неможливо стати митцем. Вигадаєте, що є якась користь з того, коли тебе супроводжують на прогулянці або коли негоден піти до Дувру без компаньйонки, родини, авто. Свобода — це саме те, чого бракує і без чого годі всерйоз сподіватися домогтися чогось ужитті. Думка закутав наслідок постійної дурної ніяковості. Цього доволі, щоб підтяти крила. Це одна з суттєвих причин, яка пояснює, чому немає митців-жінок».
Справді, щоб стати творцем, недосить здобути відповідну освіту. Необхідно інтегруватися у середовище треба, щоб культура засвоювалась через вільний рух трансцендентності усе багатство духу має поринути до порожнього неба, котре йому належить залюднити але ж якщо тисяча непомітних ланців припинає його до землі, злет не відбудеться. Відома річ, сьогодні
ІЗ Сімона де Бовуар, т. 2
369
молода дівчина виходить сама з дому і може прогулюватися в Тюїльрі, алея вже зазначала, наскільки вороже ставиться до неї вулиця. Всюди на неї чатують очі, руки. Вона замріяно блукає містом, запалює сигарету на терасі кафе, заходить самотою до кінотеатру — неприємний інцидентне забариться. Вона мусить пильнувати своїх манер, убрання, а це зв'язує їй руки-ноги. Підтинає крила. Вісімнадцятирічний T. Е. Лоуренс сам-один проїхав на велосипеді через усю Францію молодій дівчині ніхто б не дозволив подібної вилазки ще менш приступним був бидля неї піший похід напівпустельною небезпечною країною, який Лоуренс здійснив через рік. Тимчасом такий досвід має неабияке значення. Саме в цей час індивідуум, сп’янілий від свободи і відкриттів, вчиться розглядати землю як своє ленне володіння. Жінка, зрозуміло, також позбавлена уроків насильства я казала, до якої міри фізична слабкість сприяє її пасивності у бійці хлопець пересвідчується, що здатний обстоювати себе слід було б дати змогу молодій дівчині відчути бодай запал змагання, гордість подоланої перешкоди, ініціативу в спортивному двобої. Так же ж ні. Вона почувається самотньою в лоні світу, ніколи не підводячись до його рівня. Всі довколишні обставини спонукають її лишатися підвладною надто в коханні, коли жінка поступається, замість того щоб утверджуватися. В цьому сенсі знегоди — часто-густо плідні саме вимушена самотність дозволила Емілі Бронте написати могутню палку книжку віч-на-віч з природою, смертю, долею вона може розраховувати лишена власні сили. Роза Люксембург була почварою вона ніколи не робила культу із своєї зовнішності, зосередившись на внутрішньому житті від молодих літ уся — дух і воля. Хай би там як, але жінка дуже рідко повною мірою бере на себе тягар болісної зустрічі зі світом віч-на-віч. Обмеження, котрими її оточено, традиція, що тиснена неї, заважають жінці відчути свою відповідальність за всесвіт ось де глибинна причина її пересічності.
Люди, яких ми називаємо великими це ті, хто так чи інакше звалив на свої плечі тягар світу хтось несе свою ношу впевнено, хтось не подужав, але вони передусім взяли на себе цей величезний тягар. Учинили те, чого ніколи не зробила жодна жінка, чого жодна жінка нездатна була зробити. Щоб розглядати
370
всесвіт як свій світ — винуватитися його помилками і славитися здобутками треба належати до касти привілейованих лиш їм вільно порядкувати в світі, обмірковано змінюючи його лиш вони годні пізнати себе в ньому і — спробувати лишити свій слід. Досьо- годнішнє втілення людини — чоловіка не жінка. Отож індивідууми, котрих ми вшановуємо як геніїв, уособлюють долю цілого людства. Чи міг би Ван Гог народитися жінкою Жінку не відрядили б з місією до
Борінажа, вона не спромоглася б відчути чужі злидні як власний злочин, ніколи не шукала б спокути. Вона ніколи не намалювала б соняхів Ван Гога. Не кажучи вже проте, що спосіб життя художника — самотність
Арля, відвідини кафе, борделів, усе, що живило Ван
Гогове мистецтво для неї було б неприступним. Жінка ніколи не могла б стати Кафкою: охоплена власними сумнівами і неспокоєм, вона незрозуміла б муки чоловіка, вигнаного з раю. Хіба що Свята Тереза, котра, існуючи поза статевою диференціацією, знала єдиного з ієрархів — Розп'ятого Христа, спромоглася поєднати свої історію, проблеми, сумніви, надії із загальнолюдськими.
Знову і знову повертаючись до жіночої неповноцінності, наголосимо йдеться про її становище, а не про таємничу природу двері в майбуття широко розчинені. Разу раз чуємо, мовляв, жінки не володіють творчим генієм. З-поміж інших цю тезу обстоює п. Марта Борелі, в свій час знана феміністка. Її книжки — напрочуд жива ілюстрація жіночих алогізму й нісенітниць — успішно заперечували вихідну позицію авторки. Втім, ідея інстинкту творця має бути відкинута не менш рішуче, ніж її фальшива антитеза — ідея вічної жіночості».
Деякі женоненависники твердять, що жінка не може створити нічого вартісного, оскільки вона невропатка. Однак ті самі знавці нерідко заявляють, що геній — це невроз. У кожному разі приклад Пруста доволі переконливо свідчить, що психофізіологічна неврівноваженість не означає ні неспроможності, ні посередності. Що ж до аргументу, витягнутого з підручника історії, томи вже знаємо йому ціну історичний факт не можна розглядати як означення вічної істини це лише вияв певної ситуації а ситуація змінюється, які належить історичній ситуації. Де було жінкам твори­
371
ти щось геніальне або й не геніальне, якщо їм не давали ворухнутися Старенька Європа погордливо докоряла варварам-американцям, які не малині митців, ані письменників. Джефферсон відповів на її закиди коротко і по суті Спочатку дайте нам можливість існувати, а вже потім вимагайте від нас виправдання нашого існування. Негри те саме казали расистам, які складали на них провину за відсутність Уїтмена та
Мелвілля. Французький пролетаріат також не висунув зі своїх лав нових Расіна чи Маллярме. Вільна жінка щойно народжується. Коли вона збудеться, то, можливо, виправдає пророцтво Рембо: Поети будуть Коли буде розтрощене безкінечне жіноче рабство, коли вона почне жити для себе і завдяки собі, чоловік — досі відразливий — вивільнить її, і вона буде поетом, і вона також Жінка відкриє невідоме Чи різнитиметься світ її ідей від нашого Вона відкриє дивовижні, неймовірні речі, бридкі, чарівні, ми їх приймемо, ми їх зрозуміємо
\
Рембо не певен, що світ її ідей різнитиметься від чоловічого, оскільки жінка звільниться через злиття з цим чоловічим світом. До якої міри збережеться її окремішність і — вага такої окремішності Сказати щось певне з цього приводу міг би лише дуже відважний віщун. Але вже тепер зрозуміло настав час, коли жінка має реалізувати свої так довго притлумлювані можливості. В своїх власних інтересах і в інтересах усього людства.
1 Лист до П'єра Демені, 15 травня 1871 р.
висновки
«Ні, жінка намне посестра лінощами й розбещеністю ми зробили з неї своєрідну невідому істоту, котра немає іншої зброї, крім своїх статевих органів призвідника не лише вічної війни, ай війни поза правилами здатна любити або ненавидіти, вона не може бути щирим товаришем істота, котра завдяки своєму тілу перетворюється на легіон, табір, франкмасонство,— це недовіра вічної рабині».
Багато чоловіків радо підписалися б під цими словами Жюля Лафорга; багато хто вважає, що між двома статями назавжди збережуться стосунки суперництва та під’юджування», що братерські стосунки між ними неможливі. Річ утім, що сьогодні і чоловіки, і жінки незадоволені одні одними. Однак належить з'ясувати, що спричинило таке становище чи над ними тяжить прокляття і вони довіку приречені мучити одне одного, чи цей антагонізм, який штовхає їх на протистояння, минущий і йдеться лише про перехідний етап в історії людства.
Ми вже бачили, що, всупереч поширеним вигадкам, фізіологічні відмінності не дають жодних підстав для вічної ворожнечі Самця і Самиці як таких навіть самиця богомола поїдає самця лише тоді, коли їй бракує іншого харчу, а також задля розвитку свого виду — цій меті підпорядковане існування всього тваринного світу згори донизу, кожної особини. Але ж людство — це дещо інше, ніж звичайна галузка тваринного світу людство — категорія історична його визначає спосіб усвідомлення фактів власного природного розвитку. Насправді між самцем і самицею людського роду неможливо виявити суперництво виключно фізіологічного характеру це засвідчить навіть зовсім несумлінний дослідник. Пояснення їхньої ворожнечі слід шукати у тій проміжній сфері між біоло­
373
гією та психологією, що відома під назвою психоаналізу. Жінка, подейкують, заздриться на пенісі бажала б чоловіка каструвати. Ця дитяча заздрість, як правило, минає з роками, набуваючи значення вжитті дорослої жінки лише тоді, коли вона сприймає свою жіночність ніби якийсь гандж. Ось тоді, вважаючи, що саме пеніс — джерело всіх чоловічих привілеїв, жінка й бажає заволодіти ним. Охоче пристаємо на думку, що її мрія про кастрацію — чистий символ ідеться, певно, про бажання жінки позбавити чоловіка трансцендентності. Однак це її бажання, як ми бачили, двоїсте охоплена суперечливими почуттями, жінка хоче матицю трансцендентність, водночас схиляючись перед нею і відкидаючи її, прагнучи зануритися в неї цілком і утримати її цілкому собі. Себто драма розгортається не на сексуальному грунті-, втім, нам ніколи й не видавалося, ніби сексуальність визначає долю, пропонуючи ключ до розуміння людських учинків стать, однак, виражає в сукупності ситуацію, тобто становище індивідуума в суспільстві, обумовлюючи певним чином цю ситуацію. Боротьба статей не пов'язана безпосередньо з анатомією чоловіка й жінки. Коли постає це питання, задане приймають позачасову вічну боротьбу в світі невмирущих ідей між такими двома доволі невизначеними сутностями, як Вічне жіноче начало та Вічне чоловіче начало, забуваючи, що ця титанічна битва виявляється на землі удвох зовсім відмінних формах, які відповідають різним історичним періодам.
Занурена в іманентність жінка намагається утримати в цій в'язниці також і чоловіка, така жінка органічно співіснує з навколишнім світом, ув'язнення не завдава­
тиме їй страждань, мати, дружина, коханка — тюремні наглядачки, кодифіковане чоловіками суспільство декретує нижчість жінки знищити залежність від чоловіка, піднестися вище означеного їй рівня жінка може, лише руйнуючи чоловіче верховенство. Вона намагається вразити чоловіка, взяти над ним гору, вона йому суперечить, відкидає його правду і його цінності. Проте чинить так лише, щоб захиститися адже зовсім не якась непорушна сутність, не злочинний вибір прирекли її на іманентність, на нижче становище у суспільств ві. Вони їй накинуті, нав'язані. Будь-який примус може викликати спротив. І наш випадок не становить винят­
374
ку. Екзистент, котрого розглядають як щось другорядне, неминуче домагатиметься суверенності, верхо­
венства.
Сьогодні битва набуває іншого вигляду жінка вжене намагається замкнути чоловіка у в'язниці, вона сама прагне втекти звідтіля вона вжене намагається затягти його у тьмяні глибини іманентного, натомість сама прагне виринути на світло трансцендентності. І тут позиція чоловіка знову спричиняється до конфлікту надто вже неохоче він дає вільну жінці. Йому подобається за будь-яких обставин лишатися суверенним суб'єктом, абсолютною вищістю, головним він відмовляється мати свою безпосередню подругу за рівню. На таку недовіру жінка відповідає агресивністю. Тепер уже йдеться не про війну між індивідуумами, кожний з яких обмежений своєю сферою каста, що висуває свої вимоги, піднімається на штурм, а привілейована каста опирається. Зійшлися віч-на-віч дві трансцендентності однак замість того, щоб дійти згоди, обопільно визнати право кожної на існування, вони сперечаються про верховенство.
Така відмінність позиції позначається яку сексуальному, такі в духовному плані. Надто жіночна жінка намагається, сама лишаючись пасивною здобиччю, і чоловіка перетворити на пасивну здобич власної плоті вона ставить на нього тенета, розпалює пристрасть партнера своєю покірливістю і слухняністю. Емансипована жінка, навпаки, виявляє себе активною, беручкою, вона відкидає пасивність, яку прагне нав'язати їй чоловік. Так, Еліза й інші подібні до неї жінки не визнають цінності вірильної активності, вони ставлять плоть вище від духу, можливість, випадок вище за свободу, віддають перевагу рутинній мудрості проти відваги творця. А от сучасна жінка приймає чоловічі цінності, вона пишається тим, що думає, діє, працює, творить як чоловік вона не намагається принизити чоловіка, натомість прагне утвердити свою рівність.
Жіночі вимоги рівності у своїй поміркованій конкретиці цілком легітимні в цій ситуації гідна засудження зверхність чоловіків. На їхнє виправдання слід сказати, що самі жінки залюбки плутають карти. Якась
Мейбл Додж заповзялася підкорити Лоуренса своїми жіночими чарами, щоб пізніше взяти гору в духовному плані багато жінок намагаються довести, що вони
375
варті чоловіків, спираючись саме на свої сексуальні завоювання, з цією ж метою вони домагаються — через ліжко — чоловічої підтримки. Вони ведуть подвійну гру, вимагаючи від чоловіків водночас і лицарської галантності, і новомодної поваги, ставлячи на свої предковічні чари і на новонароджені права. Роздратований чоловік, зрозуміло, насторожі, однак він також виявляється дворушником, коли вимагає чесної гри від жінки, котру позбавляє своєю недовірою, ворожістю — необхідних козирів. Насправді боротьба між ними не може мати чітко окресленої, цілком однозначної форми, оскільки саме єство жінки непрозоре, приховане супроти чоловіка постає не суб'єкт, а об'єкт, наділений, хоч як це парадоксально, властивостями суб'єк­
тивності, вона бере на себе подвійний тягар — свій та когось іншого суперечність, бентежні наслідки якої завдають неабиякого клопоту Коли жінка використовує як зброю і свою слабкість, і свою силу, йдеться не про збалансований розрахунок, вона діє мимоволі, шукаючи порятунку на шляху, що їй накинули, шляху пасивності в той же час вона активно домагається незалежності, верховенства. Такий спосіб дій безумовно не належить до правил чесної війни, але він продиктований її вимушеним двоїстим становищем. Тимчасом чоловік, який вбачає в жінці особистість, обурюється, що вона лишається для нього пасткою коли ж він пестить і задарює її, як свою здобич, то дратується її претензіями на незалежність за всіх обставин він почувається ошуканим, а вона себе вважає скривдженою.
Незгода між чоловіком і жінкою триватиме доти, доки вони не визнають обопільної рівності, тобто доки лишатиметься незмінним світ жінки, уособлений у жіночності. Хто більше, чоловік чи жінка, зацікавлений у збереженні такого становища Жінка, визволившись, не хоче втрачати переваги, гарантовані жіночністю, а чоловік вимагає, щоб вона тоді погодилася на певні обмеження. Легше звинуватити одну стать, ніж виправдати другу каже Монтень. Роздавати догани і похвальні грамоти — марна справа. Адже це зачароване коло і справді важко розірвати кожна стать — жертва іншої статі і водночас власної. Між двома супротивниками, котрі виборюють абсолютну свободу, згода могла б легко встановитися тим більше, що ця
376
війна нікому не на користь, однак складність ситуації полягає саме втому, що кожен табір — співучасник свого ворога жінка домагається відставки, чоловік іде на поступки. Подібна позиція не виправдовує себе кожен звинувачує другого як призвідника своєї недолі, закоріненої нібито саме у поступці, бажанні порозумітися чоловік і жінка над усе ненавидять одне водному власну поразку — нездійсненність зловмисних замірів, ницість, боягузтво.
Ми вже знаємо, чому від самого початку чоловік підкорив жінку девальвація жіночності була необхідним етапом людської еволюції але вона могла б породити співпрацю обох статей утиски пояснюються схильністю екзистента тікати від самого себе, відчу­
жившись в іншому і тим самим чинячи на нього тиск нині кожна окрема людина виявляє цю тенденцію до втечі від самої себе величезна більшість поступається їй чоловік шукає себе в дружині, коханець укоханці, і все це не показуючи виду, таємно. Чоловік намагається знайти в жінці підтвердження міфа про свою ві- рильність, своє верховенство, свою значущість усього часному реальному житті. Мій чоловік ніколи не ходить до кіно каже чиясь жінка, і побіжна чоловіча заувага вкарбовується у мармур вічності. Однак і чоловік — раб свого двійника, своєї копії скільки докладено зусиль, аби витворити образу якому до того ж постійно криється загроза Адже попри все чоловік мусить враховувати мінливу природу жінки, її примхливу незалежність чоловік завжди заклопотаний власним реноме він мусить справляти враження непересічної особистості, справжнього мужчини. Він ламає комедію, бо із ним можуть утнути щось подібне. Чоловік буває агресивним, занепокоєним, якщо ж поводиться вороже з жінками, то через те, що боїться їх, а страх цей породжується невпевненістю йому лячно самого себе, того персонажа, з котрим він а\ив ся. Скільки часу і сил витрачає він, щоб подолати комплекси А розмови про жінок, а спроби їх причарувати, спокусити, а страхи Та він би сам нарешті звільнився, визволивши жінку. Втім, цього чоловік боїться найбільше і продовжує містифікувати з єдиною метою — утримати жінку в її в'язниці.
Чоловіки здебільшого свідомі того, що йдеться саме про містифікацію, оману. Яке безталання бути жін­
377
кою Та найгірше безталання полягає, по суті, втому, що вона не розуміє, що бути жінкою — це вже безталання каже К'єркегор '. Суспільство здавна намагалося причепурити, замаскувати це безталання. Скасувавши опікунство, жінці запропонували
«покровителя», який мав ті самі права, що й колишній опікуні діяв виключно в її інтересах. їй заборонили працювати і замкнули в хаті — захищаючи від себе самої, дбаючи про її щастя. Відомо, як вправно маскується у поетичному тумані виснажлива одноманітність накинутих їй навантажень хатнє господарство, функція материнства. В обмінна свободу їй дарують фальшиві скарби так званої «жіночності».
Бальзак дуже виразно змалював цей маневр, радячи чоловікові тримати жінку в рабстві і водночас переконувати її, що вона — королева. Багато чоловіків, менш цинічних, силкуються переконати й себе, ніби становище жінки винятково вигідне. Деякі американські соціологи всерйоз викладають теорію low class gain, тобто переваги нижчих станів. У Франції також не раз проголошувалося, щоправда не в такій науковій формі, що робітникам просто-таки пощастило, адже їм непотрібно репрезентувати у такому разі справжні щасливчики клошари, котрі можуть вбиратися у дрантя і спати просто неба граф Бомонт і бідолашні пани де Вандель позбавлені цієї втіхи. Та хіба лише клошари. Безтурботні вошиві голодранці, яких обсіли паразити, бадьоро чухаються веселі негри радісно підставляють спини під удари батога ще веселіші араби з Суса ховають своїх померлих від голоду дітей з посмішкою на устах. У цьому ряду й жінка, котра розкошує, користуючись своїм незрівнянним привілеєм безвідповідальністю вона не усвідомлює своєї відповідальності, отже й необтяжена нею. Жодних
1
In vino veritas. Він каже також Галантність зводиться — зде-
більшого — до жінки, і той факт, що вона її приймає не вагаючись,
пояснюється турботою природи про найслабшого, про істоту,
поставлену в несприятливі умови, для якої ілюзія- означає більше,
ніж компенсація. Однак ця ілюзія виявляється для неї фатальною...
Відчувати, що ти визволився від злигоднів життя завдяки вигадці,
бути одуреним уявою, хіба це не є ще більший поглум?.. Жінка аж
ніяк не Verw ahrlos (занедбана, але в певному сенсі вона є саме
такою, оскільки нездатна позбутися ілюзії, до якої вдається
природа, щоб її розрадити».
378
обов'язків, турбот, навантажень безумовно, їй випала найкраща доля. Однак непокоїть настирлива збоченість, закорінена, певно, у первородному гріху, яка спричиняється до чорної невдячності, коли люди всіх часів і країн, ощасливлені найкращою долею, невтомно волають, звертаючись до своїх благодійників Досить Це вже занадто Я б охоче помінявся з вами долею. А у відповідь пречудові капіталісти, шляхетні завойовники, неперевершені чоловіки наполягають Бережіть свою найкращу долю, бережіть її!»
Відома річ, чоловіки знаходять у своїх приятельок більше розуміння, ніж гнобителів пригноблених. Спираючись на це порозуміння, вони щонайнесумлінні- шим чином виставляють жінок своїми спільницями, аби проголосити, що жінка сама схотіла жити отим накинутим їй життям. Ми вже бачили, що виховання жінки перекриває її шляхи до опору і пригод. Усе суспільство — починаючи від шановних батьків — бреше їй, вихваляючи самовіддане кохання, високу цінність самопожертви при цьому замовчують, що ні коханий, ні чоловік, ні діти не годні взяти на себе її непідйомний вантаж. Жінка не замислюючись приймає ці побрехеньки, адже вони обіцяють торований шлях, похилий узвіз ось тут і криється найстрашніший злочин, що коїться проти неї все життя, починаючи з дитинства, її розбещують, означуючи її покликання, сутність якого — відмова од свободи. Якщо заохочувати дитину до лінощів, цілий день забавляючи її, не лишаючи їй часу для навчання, не пояснюючи, наскільки воно, навчання, необхідне й корисне, то, коли ваш вихованець подорослішає, не треба докоряти йому мовляв, неуцтво і невігластво, нездатність до навчання — його власний вибір. Саме так виховують жінку не прищеплюючи їй необхідних навичок до самостійного існування, не пробуджуючи в ній почуття відповідальності за власну долю. Тож вона радо й погоджується на підтримку, любов, захист, підпорядкування чиїмось настановам вона дає себе заворожити надією — не докладаючи жодних зусиль — реалізувати себе. Вона помиляється, поступаючись спокусі легкістю буття, але чоловік немає права дорікати їй за це, оскільки сам її й спокушає. Коли між ними вибухне сварка, кожен звинувачуватиме іншого, вважаючи його винним за ситуацію, що склалася. Вона казатиме,
379
що це він зробив її такою Мене не вчили розмірковувати, заробляти собі на життя Він ущипливо докине Але ж ти погодилася на таке життя. От і виросла нездарою Кожна стать сподівається виправдатися, переходячи в наступ але ж похибки одного не вибачають прорахунків другого.
Численні суперечки, які підбурюють чоловіків і жінок одне проти одного, відбуваються через те, що ніхто не хоче взяти на себе відповідальність за наслідки ситуації, коли одні висувають вимоги, а інші їх виконують, одні пропонують умови існування, а інші існують за цих умов доволі туманне поняття рівності в нерівності, до якого одні вдаються, аби приховати свій деспотизм, а інші — аби не виказати своєї легкодухості, не витримує перевірки практикою спілкуючись з чоловіком (а спілкування це нагадує товарообмін, жінка посилається на гарантовану їй абстрактну рівність, а чоловік тут-таки констатує її конкретну фактичну нерівність. Безкінечна обопільна незгода, а відтак і тривала суперечка між статями, закорінена у різночитанні слів давати і брати вона скаржиться, що все віддає, він обурено заперечує, мовляв, це вона в нього все забирає. Жінка мусить зрозуміти, що вартість запропонованого до обміну товару — а це головний закон політекономії — регулюється покупцем, а не продавцем колись її просто обдурили, запевняючи, що вона неоціненна насправді вона лише забавка, втіха, подруга для чоловіка, тобто щось потрібне, тане головне а головне — він сам, котрий і складає сутність її життя, виправдання її існування отож у нашому випадку товарообмін неадекватний, запропонований товарне рівноцінний. Цією нерівноцінністю особливо позначений час, який партнери, чоловік і жінка, проводять разом час, що облудно уявляється нейтральним, має різну вартість для кожного з партнерів перебуваючи вечірку разом із коханкою, чоловік не промине подбати про свою кар'єру і зав'яже корисні стосунки, зустрінеться з друзями, зрештою розважиться для чоловіка, нормально інтегрованого в суспільство, час — це багатство зі знаком плюс, це гроші, репутація, втіха. Інша справа — жінка, надто жінка бездіяльна, знуджена для неї час — це тягар, якого треба позбутися коли їй пощастить убити кілька годин, вона цілком задоволена, ніби здійс­
380
нила вигідну оборудку участь чоловіка в цій справі — чистий прибуток. Його здебільшого цікавить сексуальний бік стосунків із жінкою, і він не приховує цього власне кажучи, для спілкування з коханкою йому особисто вистачило б часу, що необхідний для здійснення відповідного акту. А жінка, за незначними винятками, прагне позбутися часу, котрий немає чим заповнити, і, як торговка на базарі, що продасть картоплю лише тому, хто візьме в неї на додачу ріпу, ладна поступитися коханцеві лише тоді, коли він на додачу до тіла забере в неї дещицю порожнього часу, заповнивши його розмовами або прогулянкою. Успіх операції залежить від ставлення чоловіка доданого товарообміну, зокрема від того, чи не видасться йому зависокою ціна запропонованого комплекту, що своєю чергою обумовлено силою його бажання, а також важливістю, на його думку, тих занять, якими він жертвує. Але якщо жінка вимагає пропонує надто багато часу, вона починає докучати, виходить з берегів, ніби річка у повінь, і тоді чоловік, певно, відмовиться від усього, аби не здобути забагато. У відповідь жінка зменшує свої вимоги однак найчастіше досягти угоди вдається ціною подвійного напруження вона вважає, що чоловік її взяв зі знижкою, задешево, а чоловік певен, що переплатив. Зрозуміло, наведені міркування забарвлено в дещо гумористичні тони, однак — окрім випадків палкої пристрасті, ревнивої жаги, коли чоловік прагне володіти жінкою цілком і повністю, вдень і вночі — ніжність, бажання, саме кохання позначені цим конфліктом чоловік постійно зайнятий, він має роботу і немає часу, а жінка шукає, чим заповнити вільні години. Через це чоловік вважає час, який йому віддає жінка, не дарунком, а тягарем, навантаженням. Здебільшого він погоджується на це навантаження, оскільки добре знає, що належить до привілейованої касти, і душа в нього нечиста він може — з доброї волі — спробувати компенсувати нерівність становища жінки своєю щедрістю а втім, виявлене співчуття він розцінює як свою засдугу і за перших ознак незгоди починає роздратовано докоряти жінці за невдячність Я надто добрий. Жінка відчуває, що поводиться ніби жебрачка, надто високо поціновуючи отримані подарунки, і це її принижує. Цим пояснюється також жорстокість, на яку буває
381
здатна жінка вона має чисту душу, бо належить до іншого табору, і не збирається жаліти привілейованих щасливчиків, адже мусить захищатися вона страшенно радітиме, якщо трапиться нагода висловити своє обурення коханцю, котрий не спромігся її вдовольнити оскільки він не дає їй стільки, скільки потрібно, вона, на превелику свою втіху, забере в нього все.
І ось тоді зачеплений заживе чоловік відкриває справжню вартість того зв'язку, яким він разу раз нехтував тепер він готовий обіцяти їй золоті гори, хоча знову відчує себе експлуатованим, коли ці обіцянки доведеться виконувати. Він звинувачує коханку як здирницю, шантажистку вона докоряє йому за скнарість обоє почувають себе ошуканими. Не варто тут когось гудити, а когось виправдовувати марно шукати справедливості у несправедливості.
Правитель у колонії немає жодної можливості поводитися добре щодо аборигенів, так само і генерал — щодо солдатів єдиний вихідне бути правителем або генералом але як може чоловік не бути чоловіком І ось уже на нього покладено провину за гріх, якого він не чинив так само й жінка постає жертвою й мегерою водночас всупереч собі самій інколи чоловік бунтується, вдається до жорстокості в цьому разі він співучасник несправедливості і його звинувачують по заслузі інколи він дозволяє своїй вимогливій жертві знищити себе, згладити з світу і тоді почувається обдуреним найчастіше він обирає принизливий компромісі почувається незатишно. Добропорядний чоловік переймається ситуацією навіть більше, ніж жінка у певному сенсі краще належати до переможених а проте, якщо і вона добропорядна, нездатна забезпечити себе власними силами і нездатна звалити на чоловіка тягар своєї долі, то неминуче опиниться у глухому куті, охоплена сум’яттям. У повсякденному житті можна знайти скільки завгодно прикладів ситуації справді безвихідної, оскільки до неї спричинилися безвихідні обставини чоловік, змушений продовжувати підтримувати матеріально й морально жінку, котрої вжене кохає, почувається жертвою але якщо він покине без засобів до існування ту, котра віддала йому все життя, жертвою стане вона, і це також несправедливо. Зло спричиняє не особиста зіпсутість чоловіка чи жінки — недоброзичливість, не­
382
сумлінність виникають лишена грунті обопільних кривд — зло спричиняє ситуація, за якої чоловік і жінка виявляються безпорадними. Жінка липне до чоловіка, стає для нього тягарем і через це страждає вона мовби та комаха-паразит, що присмокталася до чужого тіла і так живе надайте їй автономію, щоб вона самостійно виборювала своє місце в світі, і залежності буде покладено край чоловік також визволиться. І він, і вона почуватимуться набагато краще, тут нема жодних сумнівів.
Світ, у якому чоловіки й жінки були брівними, неважко уявити, оскільки це саме те суспільство, що його обіцяла радянська революція жінки, вихованій освічені як чоловіки, працюватимуть разом із чоловіками 1 і за однакову платню суспільна мораль прийматиме як належне еротичну свободу, але статевий акт ужене вважатимуть оплачуваною службою жінка буде зоб о в ' яз а на інакше заробляти собі на прожиття шлюб, заснований на засадах вільного вибору, не уярмлюватиме подружжя, котре зможе будь-ко­
ли розлучитися материнство стане добровільним, тобто жінка сама контролюватиме народження дітей, вирішуватиме, чи робити їй аборт кожній матері, кожній дитині будуть гарантовані рівні права, незалежно від того, народжена дитина у шлюбі чині відпустку вагітній жінці оплачуватиме суспільство, котре й піклуватиметься про дитину після народження це не означає, що дитину забирають у батьків, але вона не лишається під опікуванням самих тільки батьків.
А протечи досить змінити закони, мораль, громадську думку, весь соціальний контекст, щоб чоловіки й жінки дійсно зрівнялися Жінки завжди лишаться жінками кажуть скептики інші провидці передрікають, що жінка, позбавлена жіночності, не зможе стати рівною чоловікові і перетвориться на монстра. Йдеться проте, що сучасна жінка — чисте творіння природи повторимо ще раз людська спільнота немає нічого природного, і жінка також — продукт розвитку
1 Той факт, що деякі надто тяжкі професії заборонені для
жінок, не суперечить цьому проектові серед чоловіків також
дедалі ширше практикується професійний відбір з огляду на їхні
фізичні та інтелектуальні властивості в кожному разі найважливі­
ше, щоб не існувало жодного бар'єра між статями.
Ж
цивілізації стороннє втручання в її долю первісне характер цього втручання і визначає результат. Жіноча природа не залежить від гормонів, ані від таємничих інстинктів вирішальне значення має самовідчуття жінки, спричинене тим, як її сприймають інші. Прірва, що відділяє дівчину від юнака, створюється і цілеспрямовано поглиблюється з перших днів її життя зрештою дівчина перетворюється саме на ту жінку, якою її сформували вона доскону тягтиме за собою своє минуле зваживши тягар цього минулого, мусимо визнати очевидне — підмурок жіночої долі не закладено десь у вічності. Безумовно, не треба думати, що досить змінити економічні умови життя жінки, і вона сама зміниться цей чинник був і лишається першорядним для її еволюції однак якщо нові економічні обставини не викличуть необхідних зміну соціальній, культурній галузях, перегляду моральних підвалин суспільства, тонова жінка не народиться. Нині такої сукупності чинників немає ніде, ні в СРСР, ні у Франції або СІЛА отже, сучасна жінка розривається між минулим і майбутнім. Найчастіше ми бачимо її в образі справжньої жінки, перевдягненої чоловіком, і вона почувається однаково незатишно яку жіночому, такі в чоловічому вбранні. Вона повинна поміняти шкіру, знайти власну одіж. Жінка зможе домогтися цього лише за умови еволюції всього суспільства. Навіть найкращий вихователь не зможе сьогодні сформувати окрему людську істоту жіночої статі, котра б точно відповідала людській істоті чоловічої статі дівчина, вихована як хлопець, відчує свою винятковість і таким чином зазнає нового різновиду окремішності. Стендаль добре розумів це, коли казав Щоб виріс ліс, треба посадити усі дерева разом. Отож, якщо в суспільстві нарешті запанує реальна рівність статей, то ця рівність закріпиться по-новому і в кожному індивідуумі.
Коли б дівчинку з наймолодшого віку виховували в дусі тієї ж вимогливості і поваги, тієї ж суворості і свободи, що й її братів, коли б вони опановували ту саму науку, ті самі ігри, готуючись до того самого майбутнього, в оточенні дійсно рівноправних чоловіків і жінок, комплекс кастрації та «едипів комплекс ужене мали б того значення, що нині. Авторитет матері, котра поряд з батьком візьме на себе моральну та матеріальну відповідальність за родину, буде не
384
менш усталений. Зростаючи в такій родині, дівчинка відчувала б, що світ належить не лише чоловікам, що обидві статі мають рівні права і навіть коли вона буде прихильніша до батька, ніж до матері — а це зовсім не обов'язково,— то в її відданості переважатиме прагнення до змагальності, а не почуття безпорадності ніщо не спонукатиме її до пасивності. Коли б дівчинка мала змогу засвідчити свою суспільну цінність, виявити свої здібності у праці та спорті, активно змагаючись із хлопцями, то відсутність пеніса, компенсована функцією материнства, не спричинялася б до розвитку комплексу неповноцінності. Відповідно зійшов би нанівець і чоловічий комплекс зверхності, коли б хлопчик виховувався в суспільстві, де однаково шанують і чоловіків, і жінок *. Дівчинка не шукала б порятунку в нарцисизмі і марних мріях, не вважала б себе заріч, дане, а цікавилася б тим, що вона робить, і беззастережно займалася своїми справами. Я вже казала проте, що період статевого дозрівання був бидля дівчинки значно легшим, коли б опісля на неї, які на хлопчика, чекало вільне життя дорослої людини. Менструація викликає в неї такий жах лише тому, що брутально провіщає її жіночу долю так само, які перші ознаки еротизму. Подолати цю кризу їй значною мірою допомогло б послідовне статеве виховання. В обставинах спільного навчання хлопчиків і дівчаток образ таємничого недосяжного Чоловіка не зміг би народитися, знищений у зав'язку повсякденним спілкуванням і відкритим суперництвом. Усі заперечення проти такої системи навчання пов'язані передусім з статевими табу, що їх, мовляв, необхідно дотримуватися. Однак дитяча цікавість подолає будь-які табу наполягаючи на забороні, вихователь спричиниться до загальмованості, хворобливої нав'язливості, неврозів вихованця. Екзальтована сентиментальність, прояви гомосексуалізму, платонічні пристрасті дівчаток-підлі- тків і — як вислід — розбещена химерна поведінка завдають більшої шкоди, ніж деякі дитячі ігри і знайомс-
1 Я знаю восьмирічного хлопчика, котрий живе з матір'ю, тіткою
та бабусею — всі троє незалежній активні. Родину доповнює ще
й немічний дідусь. Хлопчик страждає від глибокого «комплексу
неповноцінності» щодо жінок, хоча мати всіляко намагається
протидіяти цьому. В ліцеї він виявляє зневагу до товаришів та
вчителів, оскільки вони — недолугі чоловіки.
385
тво з деякими конкретними речами. Збагнувши, що чоловік — не напівбога лише товариш, приятель, партнер, дівчина нарешті усвідомила б, що мусить сама подбати про себе, і це також був би корисний урок. Еротика, кохання втратили б характер самозречення, жертовності, перетворившись на стосунки двох вільних рівноправних особистостей. Звісно, одним розчерком пера неможливо усунути всі труднощі, які мусить подолати дитина, перш ніж стане дорослою людиною. Виховання, хай би яким розумним і м’яким воно було, не замінить власного досвіду. Треба прагнути, щоб воно бодай не шкодило, не захаращувало дитині шлях зайвими перешкодами. Нині зіпсутих дівчаток ужене таврують розпеченим залізом завдяки психоаналізу батьки дечого навчилися — прогрес А проте умовив яких і далі здійснюється виховання жінки (і статеве також, кричущі і потребують радикальних змін. Ідеться не проте, щоб звільнити жінку від випадковостей і знегод людського існування, а проте, щоб дати їй засіб протистояти таким випадковостям і знегодам.
Жінка не є жертвою жодного таємничого фатуму вага властивої їй окремішності визначається оточенням у новій перспективі відповідно можливий і новий погляд. Як ми вже знаємо, в еротичному житті жінка зазнає осоружної підлеглості чоловікові, однак це не означає, що жіноча фізіологія прирікає її до скону жити навколішках. Чоловіча агресивність виглядає як панський привілей лише у суспільстві, беззастережно націленому на утвердження чоловічого верховенства. Під час акту кохання жінка почувається пасивною насамперед тому, що вважає себе такою. Багато сучасних жінок, обстоюючи свою людську гідність, водночас зберігають традиційно рабське ставлення до еротичного життя. Саме тому їм здається принизливим лежати під чоловіком, відчувати в собі чоловічий член, що й спричиняється до фригідності. Але ж коли б суспільство було інакшим, той символіка любовних жестів і поз сприймалася б інакше. Так, жінка, котра платить коханцю, котра почуває свою вищість, може пишатися своєю повною пасивністю і вважати, що вона підкорила чоловіка, оскільки витрачає сили лише він. Крім того, вже тепер існує немало подружніх пару яких партнери в сексуальному відно­
386
шенні рівноправні поняття перемоги і поразки тут заступає поняття обміну. І дійсно, чоловік, так само як жінка, це плоть, отже пасивність він — іграшка гормонів і видових відмінностей, бунтівливий заложник свого бажання. А жінка, охоплена плотською пристрастю, так само як чоловік, активна, невідпорна, щира. Кожен із них на свій лад переживає дивовижну двоїстість існування, витворену їхніми тілами. У цих бйтвах-протистояннях кожен супротивник насправді б'ється проти самого себе, проектуючи на свого партнера ту частину себе, якої зрікається. Замість того, щоб усвідомити двозначність свого становища, кожен намагається звинуватити другого у всіх смертних гріхах, виставляючи себе праведником. Тимчасом, коли б обоє тверезо, скромно, з почуттям власної гідності визнали двозначну реальність, то визнали б відповідно й обопільну рівність, і еротична драма розгорталася б не так драматично на тлі обопільної дружньої підтримки. Всі ми люди, кожен належить до людського роду, і цей факт переважає будь-які особливості, будь- яку окремішність. Переваги не надаються разі назавжди те, що колись називали доброчесністю, визначається рівнем наших можливостей. Кожна стать — це кінна якому розігрується та сама драма плоті й духу, скінченності й трансцендентності. І чоловіків, і жінок підточує час, на них чатує смерть, вони над усе потребують одне одного. Свобода цілюща і для чоловіків, і для жінок, і якщо вони скористаються з неї як належить, то більше не буде підстав сперечатися щодо вигаданих привілеїв і між ними виникнуть братерські стосунки.
Мені можуть закинути, що всі ці міркування утопічні, оскільки, щоб змінити жінку, суспільство має вже тепер надати їй реально рівні з чоловіком можливості що ж, консерваторам ніколи не бракувало аргументів на користь усталеного коловороту а проте історія рухається не по колу. Безумовно, якщо якусь касту утримувати в межах нижчого стану, то члени такої касти і почуватимуться нижчими. Лише свобода розриває зачароване коло коли надати неграм право голосу, вони стануть гідними цього права коли покласти на жінку відповідальність, вона упорається з новими обов'язками. Інша річ, що не слід чекати від гнобителів безоплатної щедрості, великодушності.
387
А втім, заворушення пригноблених, з одного боку, та еволюційні зміни всередині самої привілейованої касти, з другого, спричиняються до нової ситуації. Таким чином, чоловіки мусили у своїх власних інтересах частково визволити жінку тепер їй треба лише продовжувати сходження досягнуті успіхи цьому сприятимуть здається майже очевидним, що раніше або пізніше жінка досягне справжньої економічної й соціальної рівності, а це викличе і глибокі внутрішні перетворення.
У кожному разі, заперечить дехто, якщо подібний світі можливий, він небажаний. Коли жінка стане така ж як чоловік, життя втратить свій незрівнянний аромат, неповторний присмак. Цей аргумент не новий ті, хто зацікавлений увічнити нинішній порядок, завжди сумують за неперевершеним минулим, яке відходить, навіть не всміхнувшись до новонародженого майбутнього. І справді скасування рабства спричинилося до зникнення величезних плантацій з розкішними азаліями та камеліями, була зруйнована вишукана культура південців старі мережива опинилися на горищах, пішовши у небуття, які кришталево чистий тембр кастратів Сикстинської капели, і ось тепер ще й жіночий шарм може зникнути, розпастися на порох. Відома річ, лише варвар не оцінить рідкісної квітки, мережив, співу євнухів, чарівності жінки. Коли вона постає у всій своїй красі, то це видиво хвилює значно більше, ніж дурні картини з її зображенням, розмальовані декорації, полотна з мандрівними акробатами, вивіски, лубок, які вражали Рембо; вона прийшла з глибини сторіч, з Феби, Міноса, Чичен Ітзи,— вичепурена, у всеозброєнні найсучасніших хитрощів і останніх досягнень науки причаровувати в африканських джунглях з неї зробили тотем вона подібна до гелікоптера ідо птаха і ось найбільше диво у її голівці підфарбованим волоссям шелест листя перетворюється на думки, а слова випурхують з її персів. Чоловіки простягають загребущі руки до дива, але варто ним заволодіти, як казка зникає дружина, коханка вимовляють слова ротом, як усі їхні слова коштують рівно стільки, скільки коштують перса, до речі, також. Таке скороминуще — і таке рідкісне — диво, чи слід заради нього підтримувати вкрай шкідливе для обох статей становище, в якому вони перебу­
388
вають? Можна цінувати красу квітів, чарівність жінки, але цінувати відповідно до їхньої справжньої вартості якщо за ці скарби доводиться платити кров'ю або знедоленістю, треба вміти жертвувати ними.
Чоловікам така жертва здається надмірною серед них мало хто щиро бажає, щоб жінка реалізувала всі закладені в ній здібності ті, котрі її зневажають, не бачать у цьому жодної користі для себе а ті, котрі ніжно її кохають, надто добре бачать свої втрати. Справді, сучасна еволюція загрожує не лише жіночому шарму починаючи жити для себе, жінка відмовляється бути дублером і посередником, що їй забезпечувало колись привілейоване місце у чоловічому всесвіті. Чоловікові, затиснутому між мовчазною природою і вимогливими голосами багатьох свобод, істота, котра водночас подібна до нього і лишається пасивною річчю, видається справжнім скарбом образ жінки, його обранки, може бути вигаданим і не відповідати життєвій реальності, які почуття, джерелом чи приводом до яких вона є це аж ніяк не принижує ні жінки, ні чоловічих почуттів. Певно залежність, або нижче становище в суспільстві, або знедоленість надають жінці її неповторної окремішності, створюють неповторний жіночий характер. Цієї неповторності ніхто не може заперечувати. Безумовно, в завтрашньому світі, де жінка здобуде незалежність, зникнуть умови для деяких любовних пригод, але це не означає, що з життя людей будуть виключені кохання, щастя, поезія, мрія. Будьмо насторожі нашого майбутнього, аби наша уява не збіднила його воно ж бо для нас лише абстракція кожен з нас таємно оплакує свою відсутність у ньому. А людство завтрашнього дня постане у своїй плоті і зі своїми свободами, для нього завтра перетвориться на сьогодні, і воно віддасть перевагу сьогоденню. Між статями виникнуть нові плотській емоціональні взаємини, яких ми ще не можемо уявити адже з'явилися між чоловіком і жінкою дружні зв'язки, суперництво, товариські стосунки, цнотливі або сексуальні контакти, яких не знали минулі сторіччя. Серед інших мені видається особливо спірною думка проте, що новий світ приречений на одноманітність, а отже нудьгу. Передусім я не вважаю, що у сучасному світі відсутня нудьга, а також що свобода породжує одноманітність. Між чоловіком і жінкою завжди збережуться певні
389
відмінності, кожен з них має свої еротичні властивості, свій сексуальний світ жіноча окремішність завжди буде пов'язана з властивою лише жінці чуттєвістю її ставлення до себе, до свого тіла, до чоловічого тіла, до дитини ніколи не будуть ідентичні ставленню чоловіка до себе, до свого тіла, до жіночого тіла, до дитини тим, хто так багато розводиться про рівність у відмінності, не випадає заперечувати можливість існування відмінностей у рівності. З іншого боку, саме різні інституції спричинюються до одноманітності молодій гарні, рабині сераля, побувавши в руках султана, стають однаковими християнство надало еротизмові присмак гріха, подарувавши самиці чоловіка душу. Якщо жінці повернуть її свободу і незалежність, обійми закоханих не втратять своєї палкості. Абсурдно твердити, що реальна рівність чоловіка й жінки знищить розпусту, оргії, любовну жагу, пристрасті. Суперечності між плоттю і духом, минущим і вічним, запамороченням іманентності і покликом трансцендентності, повною втіхою і повним забуттям ніколи не зникнуть у сексуальних стосунках завжди матеріалі- зуватимуться напруження, страждання, радість, поразка і тріумф. Коло зацікавлень вільної жінки значно розшириться, але це не означає, що її традиційна сфера — взаємини з чоловіком — зникне. Влаштовуючи свою долю, вона не викреслить з неї чоловіка. Визнаючи навзаєм один одного суб'єктом, кожен лишиться для іншого іншим рівність стосунків не знищить тих див, які виникають завдяки поділу людства на дві статі бажання, володіння, кохання, мрій, пригод. Збережуть свій сенс слова, які хвилюють нас сьогодні давати, перемагати, єднатися. Лише тоді, коли буде скасовано рабство половини людства і всю засновану на ньому лицемірну систему взаємовідносин, поділ людства на дві статі набуде свого справжнього значення, а подружжя знайде своє справжнє обличчя.
«Безпосереднім, природним, необхідним ставленням людини до людини є ставлення чоловіка дожі н к и » , — сказав Маркс \ З характеру цього ставлення стає зрозумілим, до якої міри чоловік сприймає себе як представника роду, як людину став-
1 Філософські твори, т. VI. Підкреслено Марксом.
390
лення чоловіка до жінки — це найприродніше ставлення однієї людської істоти до іншої людської істоти. В ньому виявляється, до якої міри природна поведінка чоловіка стала людською, інакше кажучи, до якої міри вияви людського стали його природною сутністю, до якої міри його людська природа стала його власною природою Краще не скажеш. Домогтися перемоги царства свободи людина має саме в умовах існуючого суспільства заради цієї найвищої перемоги чоловікові і жінці належить піднестися над їхніми природними відмінностями і — без сумнівів і недовіри — утвердити братерські стосунки
З МІСТ bbТом 1
Філософія жіночого існування.
Віра Агеєва
5
В ступ 23
П ер ш ач ас тин а
ДОЛЯ 44
Д р у га частина
ІСТОРІЯ 72
Т ре т я частина
М ІФ И 144
Ч ет в ер та частина
ВИХОВАННЯ 216
Том 2
П ер ш ач ас тин а
СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ В СУСПІЛЬСТВІ 6
Д р у га частина
ВИПРАВДАННЯ 280
Т ре т я частина
ДО ВИЗВОЛЕННЯ 337
В и с н о в к и
373

Сімона де Бовуар
ДРУГА СТАТЬ
У ДВОХ ТОМАХ
Том 2
Переклад з французької'
Редактор
Олег Жупанський
Відповідальна за випуск
Валентина Кирилова
Технічний редактор
Галина Семенова
Коректор
Тетяна Білецька

Здано до набору
25.03.94.
Підписано до друку
28.02.95.
Формат
8 4
х
Ю 8‘ з-
Гарнітура Балтика.
Папір друкарський № 1.
Зам. 4— 1975.
Видавництво ОСНОВИ, Київ, бульвар Лихачова, 5.
Головне підприємство
республіканського виробничого
об'єднання «Поліграфкнига».
252057, м. Київ, вул. Довженка, 3.

Бовуар, Сімона де.
Б72 Друга стать. Удвох томах, т. 2. / Пер. з фр. Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко.— К Основи, 1995.— 392 с 5-7707-5621-7
ISBN 5-7707-5623-3
Сімона де Бовуар (1908— 1986) — французька письменниця
екзистенціалістського спрямування й філософської орієн­
тації, дружина Ж ана-Поля Сартра. Її фундаментальне дослі­
дження місця та ролі жінки в історії, культурі, літературі,
суспільних взаєминах Друга стать (1949) давно визнане
одним із видатних класичних зразків феміністичної літера­
тури.
г 0301000000— 046
Б ------------------------------ Без оголош,
95
ББК 60.55

Видавництво «Основи»
пропонує українські переклади
класичних творів у галузі економіки,
менеджменту, гуманітарних
та суспільних наука також
фундаментальні суспільнонаукові
дослідження â навчальні посібники
ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ
Браун С.
Іноземна допомога на практиці
П ер. з
англ.
Представник ООН в Україні Стівен Браун на основі грунтов­
ного аналізу розкриває сутність іноземної допомоги слабо-
розвиненим країнам, викладає її історію та характеризує
сучасну практику.
Бем Г, Вернер Й, Гардт Г.г Шульц Г.
Видавець майбутнього Маркетинг і менеджменту видавництві
П ер з нім.
Автори книжки, присвяченої засадничим питанням успішно­
го книговидавничого бізнесу досвідчені практики, співро­
бітники Франкфуртського книжкового ярмарку — викладають
цей предмету багатьох країнах.
Гурне Б.
Державне управління Пер.
з фр.
Послідовний аналіз органів державної влади, популярний
виклад завдань та функцій адміністративних механізмів у
вирішенні гуманітарних та політичних проблем суспільства.
Дзюбик С, Ривак О.
Основи економічної теорії
Висвітлено основні теоретичні положення економічної науки
з широким використанням діаграм та графіків. Розкривають­
ся закони ринку та механізми їх реалізації в координатах
сучасних суспільних реалій.
Коваль Л.
Адміністративне право України
У підручнику розкривається механізм адміністративних пра-
вовідносин, правовий статус їх суб'єктів, зокрема службовців
державних органів, приватних структурі громадян.

Lexicon of terms and concepts In public abministration,
public policy and political science
Тлумачний словник англійської термінології з політичних
наук, державного управління, менеджменту, фінансів та
політекономії.
Нікбахт E.f Гроппеллі А.
Фінанси
Пер. з англ.
Визнаний у світі підручник для всіх, хто має справу з фінан­
сами, створений в доступній для широкого читацтва манері.
Містить повний обсяг економічних прийомів для досягнення
максимального успіху.
Сорос Дж.
Утвердження демократії
Пер. з англ
Відомий американський фінансисті громадський діяч розгля­
дає причини краху комуністичної системи і викладає свої
оригінальні погляди на розбудову нового демократичного
суспільства.
Райт Г.
Державне управління.
Пер. з англ
У посібнику розглядається американський спосіб управління,
цілком базований на економічній раціональності, поряд із
заснованим на правовій традиції європейським.
Розпутенко І.
Управління державними видатками в перехідних економіках
Узагальнено світовий досвід використання державних кош­
тів в умовах структурних економічних зміні фінансової
стабілізації.
УКРАЇНА: Соціальна сфера у перехідний період
Аналіз Світового банку
Схарактеризовано стан трудових ресурсів вході становлення
новоутворених інституцій незалежної України, вироблено
рекомендації по вдосконаленню ринку праці, реформуванню
системи соціального забезпечення.
Фрідман. Р.г Рапачинський А, Ерл Дж, Ста ін.
Приватизація в країнах Центральної Європи
Пер. з англ
Фрідман» P., Рапачинський А г Ерл Дж. Ста ін.
Приватизація в Росії, Україні та країнах Балтії
Пер. з англ
Н а
основі
доповідей
незалежної
наукової
установи —
Центрально-Європейського університету — висвітлюються пи-

тання великої, малої та масової приватизації як природного
процесу становлення ринкових відносин у посткомуністич­
них європейських державах.
Шаповал В.
Зарубіжний парламентаризм
Перше в Україні дослідження представницької демократії
в історичному та організаційному аспектах, написане в доступ­
ній формі передісторія парламентаризму, його становлення,
побудова, функціонування.
ФІЛОСОФІЯ, ПОЛІТОЛОГІЯ,
ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА
Берлін І.
Чотири есе про свободу.
П ер
з англ.
У книжці сучасного англійського філософа, лауреата Нобе­
лівської премії розглядаються різні аспекти особистої свободи
в тлумаченні філософів, істориків, соціологів.
Боєчко В.г Ганжа О, Захарчук Б.
Кордони України історична ретроспектива та сучасний стан
У книжщ розглядаються питання формування державних
кордонів України в X X столітті, подаються маловідомі історич­
ні документи часів Української Народної Республіки, Гетьма­
нату та радянського періоду.
Вебер М.
Протестантська етика і дух капіталізму Пер.
з нім.
У класичному творі світової соціології розглядається зв’язок
між віросповіданням і соціальним розшаруванням суспільства
в контексті формування капіталістичних відносин.
Гейзінга Й.
Homo Ludens
Пер. з англ
Класичний філософський твір X X століття присвячений теорії
гри із ясуванню ролі гри у виникненні і розвитку культури.
Гельвеціи К. А.
Про людину, її розумові здібності та її виховання
П ер. з фр.
Чільна праця видатного мислителя X V I I I століття обгрунтовує
ідею природної рівності людей.

Евріпід.
Трагедії
Пер. з давньогр.
Збірка з дев'яти трагедій славетного трагіка продовжує серію,
в якій уже побачили світ твори Нсхіла і Софокла.
Забужко О.
Філософія української ідеї та європейський контекст
Відома праця філософа і поетеси, в якій розглядається філософія національної ідеї як самостійна інтелектуальна течія, що
сягає далеко за межі політології.
Краус В.
Нігілізм сьогодні, або Терплячість світової історії
П ер з нім.
Праця відомого австрійського культуролога і політолога все­
бічно висвітлює заперечення загальновизнаних цінностей як
моральний принцип та історичний чинник.
Аисяк-Рудницький І.
Історичні есе
Пер. з англ.
До двотомника визначного українського вченого, професора
Альбертського університету ввійшли дослідження української
політичної та інтелектуальної історії.
Моріак Ф.
Поцілунок, дарований прокаженому
П ер. з
фр.
До книги відомого французького майстра психологічного ана­
лізу, лауреата Нобелівської премії, увійшли романи „Старо­
світський хлопчина, Агнець, Поцілунок, дарований прока­
женому" та повість „Мавпуля".
Ніцше Ф.
Так казав Заратустра Жадання влади
П ер
. з нім.
Дві найпопулярніші праці німецького класика філософії
накреслюють шлях до духовної свободи людини в його
баченні.
Ортега-і-Гасет X.
Вибрані твори
Пер. з ісп.
„Бунт мас, Дегуманізація мистецтва" та інші праці видатного
мислителя X X століття охоплюють усі грані його ідейної ево­

люції і творчості — від соціології та філософської антрополо­
гії до культурології й естетики.
Поппер К.
Відкрите суспільство та його вороги
Пер. з англ.
Класична праця з питань історії і теорії суспільства і держави
від початків, закладених стародавніми греками, до новітніх
філософських течій від Канта до наших днів. Незамінний твір
для студентів, політологів, політиків, оскільки подає зразок
наукової логіки і аналізу.
Превер Ж.
Видовище: Поезії та колажі
Пер. з фр.
Перше в Україні окреме видання творів видатного французь­
кого поета, що його твори вже перекладені десятками мов.
Рансмайр К.
Останній світ
Пер. з нім.
Трагічна
історія
давньогрецького поета-вигнанця
Публія
Овідія Назона із виразною проекцією на сьогодення.
Роттердамський £.
Похвала Глупоті. Домашні бесіди
Пер. з лат.
До книжки славетного гуманіста епохи Відродження увійшли
сатиричні твори, що не втратили своєї естетичної та історико-
пізнавальної цінності й нині.
Сартр Ж. П.
Нудота. Мур. Слова
П ер з фр.
Класичні зразки екзистенціалізму у французькій літературі та
публіцистична праця Слова якнайповніше характеризують
видатного майстра.
Французька п'єса XX століття:
Театральний авангард
Пер. з фр.
До книжки увійшли твори найвідоміших французьких драма­
тургів нашого сторіччя Ж. Ануя, С. Беккета, А . Жаррі,
Е. Йонеско, А . Камір та інших.
Українсько-іспанський словник
Перший українсько-іспанський словник містить бл. 20 000 слів
і створений на сучасній лексичній основі.

Звернення до цієї уславленої
й загадкової книжки
загалом мало нагадує
читання — від першого
до останнього речення
читача не полишає враження,
що він веде якусь
цікаву... гру...
Найбільше захоплюєте
що й авторка також вдається
до цієї божевільної спроби
написати майже про всіх жінок
і проте, як до них
будь-коли ставилися.
Елізабет Гардвік
СІМОНА
ДЕ БОВУАР
ДРУГА
СТАТЬ
ДРУГА
СТАТЬ
С ІМ О НА ДЕ БОВУАР

Щ отаке жінка. Нас благають:
" Будьте жінками Зоставайтесь жінками Ставайте жінками" Отже виходить, що не кожна людська самиця —
жінка і, щоб стати нею, вона має
володіт и зачарованою субстанцією, яка
перебуває нині під загрозою зникнення і
ім я якої ж іночніст ь...
Н а
обл и ч чі
Ж інки Матері
печать пітьми. Вона хаос, з якого
все виникло і куди все повинно колись
вернут ися.
Вона
— небуття. Ум ор­
ських глибинах завжди темно жінка —
це " похмуре море" , якого страхалися
стародавні мореплавці, а в надрах землі
ніч. Чоловік прагне неба, світла
вершин, заллятих сонцем, чистої і
п розор ої
,
м ов
криш т аль,
прохолоди
блакиті. А під його ногам — безодня,
драглиста, тепла, темна, ладна затягнутий о гов себе...
Сімома де Бовуар
На суперобкладинці використано
фрагмент картини французького
художника XIX ст. Жана Опоста
Домініка Енгра "Венера Анадіомена"

Подружжя Сімона де Бовуар
та Ж ан-Поль Сартр
Ж інка дворушна і несе в собі розчарування вона

все
те,
до чого
кличе чоловік
,
і все те, чого він не
досягає. Вона тілесно уособлює всі
моральні цінності і їхні протилежності
від добра до зла. Вона

вічне
розчарування.
Сімона де Бовуар

Document Outline

  • Сімона де Бовуар. Друга стать. В 2 т. Т. 2 (1995)
    • Перша частина. Становище жінки в суспільстві
      • Перший розділ. Заміжня жінка
      • Другий розділ. Мати
      • Третій розділ. Суспільне життя
      • Четвертий розділ. Повії та гетери
      • П'ятий розділ. Від зрілості до старості
      • Шостий розділ. Становище й характер жінки
    • Друга частина. Виправдання
      • Перший розділ. Нарциска
      • Другий розділ. Коханка
      • Третій розділ. Містика
    • Третя частина. До визволення
      • Перший розділ. Незалежна жінка
    • Висновки
    • Зміст


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал