Друга стать




Сторінка16/29
Дата конвертації02.12.2016
Розмір4.23 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   29
Четвертий розділ
ПОВІЇ ТА ГЕТЕРИ
Шлюб, як ми вже знаємо, має у своїй основі майже ту саму проституцію. «Гетеризм,— казав Морган супроводжує людство протягом усього періоду його розвитку, як похмура тінь, що впала на родину. З обережності чоловік прирікає свою дружину на цнотливість, алей сам незадоволений укладом життя, яке їй нав'язав.
«Перські царі розповідає Монтень, вихваляючи їхню мудрість запрошували своїх жінок на бенкети але як тільки вино починало їх збуджувати і робило надто розв'язною їхню поведінку, жінок відсилали назад до їхніх покоїв, щоб вони не стали жертвою власного непомірного апетиту, і кликали до бенкетної зали жінок, перед якими вони не мали жодних зо­
бов'язань, навіть у дотриманні етикету».
199
Щоб палаци сяяли чистотою, потрібні стічні труби напучували отці церкви. А Мандевіль у праці, яка наробила чимало галасу, писав Очевидно, все-таки необхідно жертвувати якоюсь частиною жіноцтва, щоб зберегти іншу й убезпечити від бруду природи. Одним із аргументів американських рабовласників на користь рабства був той, що білі з Півдня, вільні від необхідності виконувати важку фізичну працю, могли налагодити демократичніші, вишуканіші стосунки. Існування касти втрачених дівчат дозволяє ставитися до порядних жінок зі справжньою лицарською шанобою. Повія є свого роду офірним козлом, чоловік відмежовується од неї, од її паскудства і зрікається її. Чи перебуває вона на легальному становищі під поліцейським наглядом, чи працює нелегально, в будь-яко­
му випадку з нею поводяться як з парією.
З економічної точки зору її становище протилежне становищу заміжньої жінки. Між тими, які продаються через проституцію, і тими, які продаються через шлюб, єдина різниця полягає в ціні і тривалості договору зазначав Марро
\
Для цих двох сексуальних вчинків — одне обслуговування друга пов'язана життям з одним чоловіком, перша має багатьох прихильників, котрі їй сплачують кожен свою частку. Та, друга, захищена чоловіком від усіх інших, а перша захищена всіма проти одноосібної тиранії будь-кого. У всякому разі прибутки, які вони мають, торгуючи власним тілом, обмежені суперництвом. Чоловік знає, що він зміг би застрахуватися в іншій дружині адже виконання подружніх обов'язків» не є благодаттю, а дотриманням угоди. В проституції чоловіче бажання, будучи не своєрідним, але особливим, може втолитися будь-яким тілом. Дружинам чи гетерам вдається експлуатувати чоловіка, якщо вони завойовують його прихильність. Різниця між ними полягає втому, що законна жінка пригнічена, оскільки вона заміжня, шанована і є людською особистістю власне, ця повага починає серйозно перешкоджати гнобленню. Тимчасом повія позбавлена прав особи, і всі ці образив ній зводяться до однієї — рабського приниження.
Наївно запитувати себе, які мотиви спонукають жінку до проституції. Нині більше не вірять теорії Ломб-
1 Статева зрілість».
200
розо, який прирівнював повій до злочинців і вважав і тихі других моральними виродками. Статистика свідчить, що загальний рівень розумового розвитку повій трохи нижчий від середнього, а деякі з них і просто недоумкуваті. Жінки, у яких процес мислення уповільнений, шукають професії, що не вимагає жодної спеціалізації, проте більшість з них нормальні, а декотрі навіть дуже тямущі. Жодна спадкова приреченість, жодна фізіологічна вада не тиснена них. Щоправда, в світі, де лютують злигодній безробіття, як тільки виникає якась нова професія, знаходяться й люди, щоб обрати її. Скільки існуватимуть поліція, проституція, стільки ж будуть поліцейській повії. Тим більше, що назагал ці професії дають прибутки більші, ніж багато інших. Велике лицемірство дивуватися з попиту, що викликає чоловічий попит саме цей становить звичайний і поширений економічний процес. Із усіх причин, що породили проституцію писав 1857 року Паран-Дюшатле під час свого дослідження жодна не є вагомішою, ніж брак роботи та злигодні, які є неминучим наслідком низької заробітної платні. Добромисні моралісти глузливо зазначають, що жалісливі оповідки повій є лише романтичними випадками, призначеними для наївних клієнтів.
Насправді ж у багатьох випадках повія змогла б заробляти собі на прожиток іншим чином. Але навіть той факт, що шлях, який вона обрала, не здається їй найгіршим, аж ніяк не свідчить, що розпуста у повії в крові. Швидше це вада суспільства, де ця професія є для багатьох жінок менш відразлива, ніж інші. Що ж вони в ній знайшли Доречніше буде запитати, чого вони там не знайшли Слід зауважити, що велику частину дівчат подибуємо між служниць. За дослідженням Паран-Дюшатле, це характерно для всіх країн. Ділі Браун спостерегла таку закономірність, зокрема, в Німеччині, а Рікер — у Бельгії. Близько п'ятдесяти відсотків повій були спочатку служницями. Цей факт досить легко пояснити, якщо пильніше придивитися до становища покоївок. Експлуатована, пригнічена, відчуваючи себе швидше об'єктом, ніж особою, служниця виконує всю хатню роботу, не сподіваючись у майбутньому на жодні зміни у покращенні своєї долі. Приречена зносити примхи хазяїна дому, служниця потерпає від домашнього рабства, любовних
201
інтриг, опускається до найпринизливішої неволі, проте уявляє себе найщасливішою. Опріч того, жінки, які наймаються на службу, як правило, поривають зі своїм минулим і середовищем, у якому жили. Доведено, що близько вісімдесяти відсотків паризьких повій — вихідці з провінції або села. Близькість родини, турбота про свою репутацію не дають змоги жінці обирати професію, що може зганьбити її. Проте, загубившись серед великого міста, не будучи надто інтегрованою в суспільство, вона вжене зважає на абстрактну ідею моральності. Чим більше буржуазія оточує сексуальний акт — особливо той, котрий позбавляє дівчину цноти грізними табу, тим більше повій з'являється в сільських і робітничих середовищах, що є незаперечним фактом. Велика кількість анкет підтверджують цю точку зору чимало дівчат, котрі втрачають невинність непошлюбленими і без почуттів, вважають природним віддаватися згодом першому-ліпшому. Проаналізувавши анкети ста повій, лікар Бізар наводить такі факти одна з них була дефлорована в одинадцять років, дві — у дванадцять, дві — у тринадцять, шість — у чотирнадцять, сім — у п'ятнадцять, двадцять одна — у шістнадцять, дев'ятнадцять — у сімнадцять, сімнадцять — у вісімнадцять, шість — у дев'ятнадцять років, а решта — після двадцяти одного року. Отже, п'ять відсотків із них були згвалтовані ще до того, як фізично сформувалися. Більше половини засвідчили, що віддалися через кохання, інші — через необізнаність. Перший спокусник, як правило, молодий. Здебільшого це колега по ательє чи конторі, друг дитинства. Потім ідуть військові, старші за посадою, камердинери, студенти. Список лікаря Бізара включає в себе, крім того, двох адвокатів, одного архітектора, одного лікаря та одного аптекаря. Проте рідко подібні результати збігаються з реальним життям. Хазяїн списку сам грає роль ініціатора але часто це його син, небіж або один із друзів. Сорок п'ять дівчат віком од дванадцяти до сімнадцяти років, як свідчить у своєму дослідженні
Комманж, розповіли, що для того, аби повчитися, були дефлоровані незнайомцями, яких вони потім уже ніколи не бачили вони байдуже погодилися, не відчуваючи при цьому жодної втіхи. Серед інших лікар Бізар зазначив такі випадки:
«Пані Г. де Бордо, маючи вісімнадцять років, йшла
202
на постриг до монастиря. По дорозі їй трапилася халабуда з бродячими артистами. Без жодної задньої думки вона підсіла до них, де й була дефлорована незнайомим штукарем.
Одна тринадцятилітня дівчинка без вагань віддалася якомусь панові, зустрівши його на вулиці до цього його не знала і більше ніколи не бачила.
М... докладно нам розповіла, як її дефлорував сім­
надцятирічний молодик, якого вона не знала. все трапилося через цілковиту її необізнаність.
Р... дефлорував у сімнадцять з половиною років молодик, якого вона ніколи раніше не бачила і якого випадково зустріла в лікаря, коли прийшла, щоб покликати його до своєї хворої сестри. Цей юнак запропонував їй свій автомобіль, щоб швидше повернулася додому, згвалтував її і висадив прямо посеред вулиці.
Б... дефлорована в п'ятнадцять з половиною років незнайомим молодим чоловіком, навіть не втямивши достоту, що трапилось, як вона висловилася через дев'ять місяців Б. народила здорову дитину.
С... дефлорована чотирнадцятирічною молодим чоловіком, який затягнув її до себе додому, нібито щоб познайомити зі своєю сестрою. Насправді ж хлопець не мав сестри, до того ж був хворий на сифілісі заразив дівчину.
Р... дефлорована у вісімнадцять років у старому фронтовому окопі одруженим кузеном, з яким вона оглядала поле битви і який обіцяв покинути ради неї свою сім'ю. Дівчина завагітніла.
Ш... в сімнадцять років дефлорована на пляжі літнього вечора молодиком, з яким вона щойно познайомилася в готелі, а за сто метрів від них матері теревенили прорізні дурниці. Була заражена гонореєю.
А...,тринадцяти років, слухала радіо і була дефлоро­
вана своїм дядьком, тимчасом як її тітка, яка любила рано вкладатися спати, спокійно відпочивала в сусідній кімнаті».
Ці дівчата-підлітки, котрі віддалися без спротиву, не вельми й постраждали від цього, хоч трапляються випадки травматизму під час такої дефлорації. Звичайно, цікаво було б дізнатися, який психологічний вплив справило це брутальне насильство на їхнє майбутнє. Але дівчата не були піддані психоаналізу, вони не вміють висловлювати свої думки і вдаються лише до
203
штампів. Іноді легкість, з якою віддаються першому стрічному, пояснюється потаємним прагненням до проституції, про що ми вже згадували, іноді — сімейними чварами, огидою до сексуальності, що прокинулась, бажанням погратися у дорослу. Стрічаються молоденькі дівчатка, котрі вдають із себе повій надто сильно фарбуються, водяться з хлопцями, кокетують, заграють з чоловіками. Всі оці дівчата ще є дітьми, безстатевими, холодними, що можуть гратися з вогнем безкарно. Але одного дня якийсь незнайомець упіймає їх на слові, і марення стануть реальністю.
«Коли двері висаджені, їх дуже важко причинити заявила одна чотирнадцятирічна повія *. Тимчасом дівчата-підлітки рідко зважуються займатися проституцією одразу ж після дефлорації. В деяких випадках вони залишаються прив'язаними до свого першого коханця й продовжують з ним жити, інколи навіть обирають порядну професію. Коли партнер кидає дівчину, то знаходиться інший. Вона вжене належить лише одному чоловікові і вважає за можливе віддаватися всім. Трапляється, що саме коханець — перший, другий — спонукає її в такий спосіб заробляти гроші. Багато дівчат стали повіями через своїх батьків. У деяких родинах — скажімо, в такій знаменитій американській сім'ї, як Юки всі жінки присвятили себе цьому заняттю. Між розгульниць немало дівчат-підліт- ків, котрих покинули їхні родичі вони починали з жебрацтва, а закінчували проституцією. 1857 року
Паран-Дюшатле встановив, що з п'яти тисяч повій одну тисячу сорок одну спонукали до проституції бідність, різного роду спокуси й самотність, одна тисяча двісті п'ятдесят п’ять вдалися до проституції, бо їх покинули батьки без коштів на прожиття. Результати сучасного анкетування майже аналогічні. Часто на шлях проституції жінку штовхає хвороба, коли вона стає нездатною до справжньої роботи чи втрачає своє місце. За такої ситуації сімейний бюджет тріщить по швах, що змушує жінку квапливо шукати нові грошові джерела. Народження дитини також може спричинитися до того, що жінка обирає собі такий фах. Більше половини жінок Сен-Лазара мають принаймні одну дитину, багато — від трьох до шести дітей. Лікар Бізар
1 3 книжки М арро Статева зрілість».
204
повідомив про одну жінку, котра пустила в світ чотир­
надцятеро дітей, з яких вісім ще жили, коли він з нею познайомився. Мало хто з них покидає своїх дітей, зауважує він, і почасти саме для утримання дитини молода стає на цю стежку. Лікар наводить один із таких випадків:
«Дівчина з провінції, дефлорована в дев'ятнадцять років шістдесятилітнім хазяїном, коли вона ще жила із своєю родиною, змушена була, завагітнівши, покинути рідних. Згодом вона народила здорову дівчинку й пристойно її виховала. Після пологів їде до Парижа, влаштовується на роботу годувальницею і виходить заміж, маючи двадцять дев'ять років. Вдалася до проституції аж після тридцяти трьох років. Доведена до краю і відчаю, проситься тепер до лікарні в Сан-
Лазарі».
Зауважено також, що проституція посилюється під час воєн та економічних криз.
Авторка книги Життя повії, опублікованої частково в Там модерн \ так розповідає про свої похо­
деньки:
«Я вийшла заміж у шістнадцять років за чоловіка, на тринадцять років старшого від мене, і покинула своїх батьків одразу ж після одруження. Мій чоловік тільки те й робив, що стругав дітей. Тоді ти залишатимешся вдома і нікуди не виходитимеш казав він. Чоловік не дозволяв мені фарбуватися, не хотів ходити зі мною в кіно. Я змушена була терпіти бурчання свекрухи, яка приходила щодня і завжди булана боці свого сина-не- чупари. Першою дитиною був у мене Жак, через чотирнадцять місяців я народила другого хлопчика,
П'єра... Оскільки я дуже нудьгувала, то почала відвідувати курси санітарок. Це мені вельми подобалося. Потім почала працювати в госпіталі, на околиці Парижа, разом з іншими жінками. Одна незаміжня санітарка розповіла мені про такі речі, яких я зроду нечула. Спати зі своїм чоловіком стало для мене осоружним обов'язком. З чоловіками я провела шість місяців, не завівши жодного коханця. І ось одного дня зайшов до мене в кімнату красивий хлопчина. Він натякнув, що я могла б жити інакше, якби поїхала з ним до Парижа,
1
Вона таємно видала цю повість під псевдонімом Марі-Тезез;
я звернула на неї увагу через це прізвище.
205
там би я більше не працювала. Він добре знав, як мене спокусити. Я вирішила поїхати з ним. Цілий місяць я справді почувалася щасливою. Одного разу він привів незнайому жінку, добре зодягнену, навіть ошатно, і сказав Ось ця справляється добре. Спочатку я не погоджувалася, навіть знайшла місце санітарки в клініці нашого кварталу, аби показати йому, що не хочу займатися проституцією, але не могла опиратися довгий час. Він мені сказав Ти не любиш мене. Коли дуже люблять чоловіка, то зроблять для нього все. Я плакала. В клініці я була дуже сумна. Кінець кінцем я згодилася ходити до перукаря. Я почала ходити на побачення Жюло супроводжував мене, щоб переконатися, чия добре справляюся, і щоб попередити мене про лягавих, котрі стежили за мною...»
Ця оповідка грунтується на класичній історії дівчини, приреченої на проституцію сутенером. Іноді роль сутенера виконував її чоловіка інколи жінка. А. Февр
1931 року провів анкетування серед п'ятсот десяти молодих повій *. Він помітив, що двісті вісімдесят чотири з них жили одиначками, сто тридцять дві мали приятеля, дев'яносто чотири мешкали з подругами, з якими їх об'єднували, звичайно ж, гомосексуальні стосунки. Він цитує (залишаючи їхній стиль) уривки таких листів:
«Сюзанна, сімнадцять років. Я вдавалася до проституції, зазвичай із повіями. Одна, яка мене довго утримувала, була вельми ревнивою, і я змушена була покинути вулицю...
Андре, шістнадцять з половиною років. Я пішла від своїх батьків, щоб жити з подругою, з якою познайомилася на вечірці. Я швидко помітила, що вона хоче мене кохати як чоловік, і провела з нею чотири місяці, потім...
Жанна, чотирнадцять років. Мого нещасного кургу- зого таточка звали X..., він помер під час війни в госпіталі 1922 року. Мати одружилася знову. Я ходила до школи, щоб отримати свідоцтво про закінчення навчального закладу. По завершенні навчання пішла вчитися на швею... потім через мізерну платню почалися сварки з вітчимом. Згодом мене віддали на ліпшу службу до пані X..., що жила на вулиці. Я залишалася
1
Молоді гулящі повії у в'язниці».
206
сама протягом десяти днів з її дочкою, яка мала близько двадцяти п’яти років поряд із нею я дуже змінилася. По якомусь часі вона, мов який-небудь молодик, освідчилася у своєму великому коханні до мене. Я спершу завагалася, боячись, щоб мене не звільнили, а потім поступилася. Тоді збагнула деякі речі. Залишившись без роботи, почала відвідувати парк, де займалася проституцією із жінками. Там познайомилася з вельми благородною дамою...»
Досить часто жінка розглядає проституцію як тимчасовий спосіб заробітку. Хоч не раз описано, як мало-помалу вона потім стає його рабою. Якщо випадки торгівлі жінками, куди вона втягнута через ланцюг насильницьких дій, фальшивих обіцянок, містифікацій тощо, є відносно рідкісні, то здебільшого трапляється так, що жінка була залучена до цієї справи всупереч своїй волі. Необхідний початковий капітал їй забезпечує сутенер або звідниця, котрі купують на неї права, відтак пожинають левову частку її прибутків і повністю підкоряють собі. «Марія-Тереза» впродовж довгих років вела справжню боротьбу, перш ніж чогось добилася.
«Я нарешті зрозуміла, що Жюло хотів лише моїх грошей, і подумала, що якби не він, я б змогла трохи назбирати грошей. Попервах я була боязкою і не наважувалася підійти до клієнта й сказати ходімо. Жінка одного приятеля Жюло пильнувала за мною, за кожним моїм кроком. Одного разу Жюло написав мені, що я повинна щовечора віддавати свої гроші хазяйці, мовляв, інакше їх у тебе поцуплять Коли я захотіла купити собі сукню, то власниця будинку розпусти сказала, що Жюло заборонив віддавати мені заробіток. Я вирішила якнайшвидше покинути цей бордель. Коли хазяйка дізналася, що я збираюся йти від неї, то перед візитом лікаря вклала мені тампон \ як це бувало вжене разі мене запроторили до лікарні. Я змушена була повернутися до притону, тцоб розрахуватися за своє лікування. І затрималася в борделі лишена чотири тижні. Я відпрацювала кілька днів у Барбеса, як до цього, алея вже настільки
1 Коли хазяйка будинку розпусти хотіла позбутися якоїсь повії,
то перед візитом лікаря вкладала їй тампон, що усипляв, і лікар
визнавав таку дівчину хворою.
207
ненавиділа Жюло, що немала жодної змоги залишатися в Парижі. Ми сварилися, він навіть бив мене, а одного разу ледве не викинув через вікно. Я домовилася з одним капельдинером, що він відправить мене до провінції. Коли ж дізналася, що капельдинер знайомий Жюло, тоне пішла назустріч, як було попередньо домовлено. Дві дівки капельдинера перестріли мене на вулиці Бельйом і добряче відлупцювали. Наступного дня я спакувала валізу й подалася на острів Т. Через три тижні цей притон остогид мені, і я написала лікареві, який приходив до мене на виклик, щоб він мене виписав. Жюло перестрів мене на Бульварі Ма- жанта і відважив лункого ляпаса. Після цього я мала вельми непристойний вигляд. Жюло мені остогид. Тоді я уклала контракті виїхала до Німеччини...»
Література популяризувала образ «Жюло». Вжитті дівчини такий тип відіграє роль покровителя. Він видає їй завдаток на купівлю речей туалету, захищає її від конкуренток, від поліції — інколи сам є поліцейським — і від клієнтів, які раді погуляти задурно. Серед них трапляються й садисти, котрі вгамовують на жінці свої садистські нахили. В Мадріді ось уже кілька років одна фашистка із золотої молоді полюбляє холодними ночами кидати повій в річку. У Франції, задля розваги, відвозять жінок за місто й кидають їх там націлу ніч в чому мати народила. Щоб отримувати пристойний, а не сякий-такий заробіток, повії потрібне покровительство якогось чоловіка. Вона в ньому шукає також моральної підтримки. Єдине, що слід затямити, коли ти залишаєшся без цієї підтримки ти менш віддана цьому ремеслу кажуть деякі повії. Часто повія закохана в свого покровителя, і саме через любов до нього, як вона про це говорить, вдається до цієї професії. В такому компромісному виході прозирає величезна перевага чоловіка над жінкою цю дистанцію підтримує релігійна любов, якою й пояснюють палку самовідданість деяких повій. В насильстві чоловіка вони вбачають ознаку чоловічої влади і підкоряюг ться йому із ще більшою запопадливістю. З ним вони зазнають не лише мук ревнощів, ай радощів кохання.
Деякі жінки відчувають до чоловіка-покровителя тільки неприязнь і злобу страх утримує їх під його опікою, як це було у випадку з Марією-Терезою. Тоді
208
повії втішаються з полюбовником, якого шукають між клієнтів.
«Усі жінки, крім своїх Ж ю ло»г мали полюбовників, я також пише Марія-Тереза.— Це був один матрос, хлопець просто красень. Хоча він добре знався на коханні, я не діставала від цього задоволення, але відчувала до нього приязнь, яка була взаємною. Часто він піднімався до мене не для того, щоб забавлятися коханням, а просто поговорити. Він часто надоумлю- вав мене піти звідси, що тут мені не місце».
Повії втішаються також із жінками. Багато з них є гомосексуалістками. Зауважмо, що часто поштовхом до їхньої професії був саме гомосексуалізмі чимало з них продовжують співжиття зі своєю подругою. На думку Анни Руелінг, у Німеччині близько двадцяти відсотків повій гомосексуалістки. Февр зазначає, що у в'язниці такі дівчата обмінюються листами порнографічного змісту, насиченими палкими почуттями, під­
писуючись Навіки разом. Ці листи схожі на ті, що їх пишуть школярки, котрі плекають у своїх серцях палке кохання. Вони ще недосвідчені, соромливій безоглядно віддаються своїм почуттям, у них слово не розходиться з ділом. З історії Марії-Терези, яка була втаємничена в любощі завдяки одній жінці, бачимо, яку привілейовану роль грає приятелька порівняно із зневажливим клієнтом чи владним сутенером:
«Жюло привів одну дівчину, злиденну служницю, яка немала навіть взуття. Її зодягнули з ніг до голови, й вона почала ходити зі мною на роботу. Дівчина була дуже миловидною, а оскільки вона любила більше жінок, тонам велося непогано. Вона мені нагадала все те, що я спізнала із санітаркою. Ми часто розважалися і замість того, щоб працювати, ходили в кіно. Я була щаслива з нею».
Цілком очевидно, що приятелька в цій ситуації грає майже ту роль, що й друг серця для порядної жінки, оточеної всуціль жінками саме вона є подругою у забавах, саме з нею стосунки вільні, безкорисливі, котрі можуть стати необхідними. Втомлена від чоловіків, пересичена ними або бажаючи якоїсь різноманітності, повіяв обіймах іншої жінки часто знаходила спокій і втіху. В усякому разі, дружба, про яку я розповіла і яка об'єднує жінок, засвідчує, ще сильніше в цьому випадку, її велику силу. Справді, стосунки
209
з представниками другої половини людства мають суто комерційний характері тому загал спільноти поводиться з ними як з паріями, а повії з такими жінками тісно солідаризуються. Вони можуть бути суперницями, заздрити одна одній, сваритися, битися, водночас відчуваючи глибоку потребу одні водних утворенні антисвіту, девони віднаходять людську гідність. Подруга — це довірена особа і привілейований свідок саме вона оцінює сукню, зачіску, які повинні викликати заздрість і захоплення інших жінок, а також стати надійною зброєю у боротьбі за чоловіка.
Щодо стосунків повії з клієнтами, то тут існує стільки різних поглядів, скільки ж і ситуацій. Часто підкреслюють, що коханця вона обдаровує цілунком, який є виразом вільного почуття, і що її любовні обійми значною мірою різняться від професійних. На свідчення чоловіків покладатися не можна, оскільки їхній гонор змушує вдаватися до брехні, як якогось потішного комедіанта. Марія-Тереза здебільшого залишалася байдужою, задовольняючи примхи випадкових партнерів, але деякі ночі все ж приносили їй утіху. В цьому разі вона говорила про швидкоплинні захоплення, які були і в її подруг. Трапляються навіть випадки, коли повія відмовляється брати плату з відвідувача борделю, який їй сподобався, і часом, коли той у грошовій скруті, вона пропонує йому свою допомогу. В більшості ж випадків жінка працює без жодних почуттів. Деякі відчувають до своїх клієнтів лише зневагу. <Юх, які чоловіки телепні! Адже жінки мо­
жуть крутити їм голову скільки заманеться!» — пише
Марія-Тереза. А ле багатьом з них стосунки з чоловіка­
ми принесли одне тільки горе, серед повій є такі, котрі гидують їхніми пороками. Буває, чоловіки йдуть до борделю, аби вгамувати свої ниці пристрасті, про які вони не наважуються признатися жінці чи коханці, а ще тому, що сам факт перебування в борделі будить у них приховані вади, і тоді вони вимагають від жінки, аби та проявила хоч трохи «фантазії». Марія-Тереза нарікала, зокрема, на те, що французи мають ненатлу уяву. Хворі, котрі лікувалися в лікаря Бізара, довіряли йому, і той дійшов висновку, що всі чоловіки більшою чи меншою мірою мають якийсь гандж. Одна із моїх подруг часто розмовляла в госпіталі Божона з моло­
дою повією, вельми розумною, яка прилучилася до


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал