Доводиться виконувати на уроках мови, по- в’язане з усним і писемним мовленням учнів



Pdf просмотр
Дата конвертації01.01.2017
Розмір77.9 Kb.

72 НАУКОВИЙ В І СНИ КМ НУ ІМЕНІ В . ОСУ Х ОМ ЛИН С Ь КОГО. ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ За сучасними концепціями навчання державної мовив Україні визначено, що у знаннях учнів є багато формалізму, зумовленого вербальним заучуванням теоретичних положень. Заняття змови забезпечують найміцніший зв’язок теорії з практикою, бо все, що доводиться виконувати на уроках мови, по- в’язане з усним і писемним мовленням учнів. Мова та мовлення у психології, філософії та педагогіці розглядаються передусім як вагомі складники навчального та виховного процесу. Відтак, наявне прагнення вчених з’ясува- ти місце мовлення в системі означених складників та ступінь їхнього взаємозв’язку, а також особливості мовлення, що впливають на розвиток навичок говоріння молодших школярів. У зв’язку з цим, метою статті є визначення стану мовлення молодших школярів, що впливає на розвиток навички говоріння та окреслення чіткої системи вправ щодо роботи учнів на уроках української мови з розвитку зв’язного мовлення. Означеними позиціями зумовлюється необхідність цілеспрямованої, систематичної роботи з розвитку зв’язного мовлення, яке є показником навички говоріння учнів початкової школи. Названі поняття стали об’єктом монографічних та дисертаційних досліджень не лише багатьох вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, лінгводидактів (КД. Ушинський, Н. Д. Бабич, ОМ. Біляєв, Л. О. Варзацька, МС. Вашуленко, ВВ. Виноградов, Г. М. Іва- ницька, Г. П. Коваль, МІ. Пентилюк), ай психологів, представників педагогічної психології (Л. С. Виготський, ДБ. Ельконін, С. Л. Ру- бінштейн). У словникових джерелах зафіксовано, що мова – це система знаків, що слугує засобом людського спілкування мистлительної діяльності, способом вираження самосвідомості особистості, передачі від покоління до покоління та збереження інформації. Мовлення заданими словникових джерел це історично усталена форма спілкування за допомогою мови. З розвитком зв’я- зного мовлення в сучасній методиці втанов- люють три основних напрями роботи
1. Збагачення словникового запасу учнів і розвиток граматичної будови їхнього мовлення.
2. Навчання норм української мови.
3. Формування вмінь та навичок зв’язного мовлення. На думку О. І. Синиці, «зв’язність мовлення насамперед, логіка його думок, їхня послідовність, взаємозалежність, доказовість. Головними якостями мовлення є його правильність, чистота, нормативність, точність, комунікативна доцільність (ТО. Ла- диженська), виразність, доречність (МІ. Пен- тилюк), логічність, різноманітність (Н. Д. Ба- бич. Педагогічний аспект цієї проблеми розкриває закономірності мовленнєвої комунікації, механізм породження усних і писемних висловлювань. Варто зауважити, що всі вищезазначені положення перебувають у тісному зв’язку, оскільки якість мовлення залежить від його нормативності та зв’язності, які вимагають граматичної првильності та доречності. Спираючись на широке коло літературних джерел, які розкривають проблему розвитку зв’язного мовлення, об’єктом його дослідження можна вважати теоретичний аналіз тексту, бо він є результатом мовленнєвої діяльності в сучасній лінгвістиці. Під поняттям А. В. ГАМЗА Аналіз тексту – теоретико-практична основа розвитку мовлення в учнів початкових класів
УДК 373.3.016:81-028.31
А. В. ГАМЗА
м. Рівне nyse4kaa@mail.ru
АНАЛІЗ ТЕКСТУ – ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНА ОСНОВА
РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
У статті визначено важливість мовлення дитини як основи формування навички говоріння
розглянуто основні умови розвитку мовлення дитини важливість застосування аналізу тексту
як теоретичного об’єкту зв’язного мовлення обґрунтовано правильну систему вправ практичного
спрямування на досягнення високо результату в розвитку мовлення учнів початкових класів.
Ключові слова мова, мовлення, зв’язне мовлення, навичка говоріння, комплексний аналіз,
текст.

73
№ 1 ( 4 8 ) , лютий тексту лінгвістиці розуміють поєднану смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними властивостями якої є зв’язність та цілісність як витвір мовлення висловлювання, відтворене на письмі чи друком (І. Р. Гальперін); одиниця мови, її найвище рівневе поняття після звуків мовлення фонем, морфем, слів, словосполучень і речень, а також основна одиниця мовлення, що виражає завершене висловлювання (МС. Ва- шуленко); висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову і структурну завершеність (МІ. Пентилюк). Проте шкільна практика засвідчила, що безпосередньому формуванню зв’язного мовлення шляхом аналізу тексту приділяється недостатньо уваги в початковій школі. Проблема вдосконалення методики зв’язного мовлення учнів може бути успішно розв’яза- на за умов дотримання відповідних лінгводи- дактичних принципів, що лежать в основі визначення змісту, вибору форм, методів, прийомів роботи науковості, систематичності й перспективності, послідовності, доступності, єдності мови та мовлення, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, зв’язку усного й писемного мовлення, побудови алгоритму тем із розвитку зв’язного мовлення на уроках української мови. Мовознавчі поняття, що становлять теоретичну основу навчання зв’язного мовлення, засвоюються учнями практично, без спеціальних визначень, уявлення в них формуються поступово, розширюючись у процесі вдосконалення відповідних умінь і навичок. Система вправ, будучи складовою частиною загальної системи навчання зв’язного мовлення, є водночас важливою умовою дієвості навчання. За допомогою вправ учні оволодівають способами творчої діяльності, оскільки вчаться створювати тексти. Варто зауважити, що розвиток мовлення учнів початкових класів доволі складний процес, тому аналіз тексту та складання власних висловлювань є одним із прийомів, проте варто актуалізувати увагу на фонетичній й граматичній будові рідної мови. На думку АН. Гвоздєва, під час навчання, кожних три місяці у мовленні дитини проявляються будь- які граматичні форми, розвиваються їхні функції, здійснюється процес удосконалення. Дитина ще до вивчення мовленнєвої теорії практично опановує не тільки засоби мови – звуки, слова, словосполучення, речення, ай їхні закономірності, правила, утворює нові слова, їхні форми за аналогією, на основі фор- муючого в неї мовленнєвого чуття [3, 187]. КД. Ушинський пропонує систему різноманітних ловникових, логічних і стилістичних вправ, скерованих на розвиток грамотного письма та розвитку мовлення. Оволодіння зв’язним мовленням, на його думку, завжди слугувало розвитку логічного мислення та творчого застосування знань. Один із дослідників, який розглядав класифікацію вправ із розвитку зв’язного мовлення, був КБ. Бархін, який виділив серед їхніх видів творчу розповідь, зумовлену розвитком спостережливості дітей, умінням оформляти власні враження. Наприклад
– Придумайте середину тексту, закінчіть розповідь такими словами Ну, рибки, постривайте – крикнув Кіт-Воркіт. – Вище потрапите до мене в лапи
– Розкажіть свою улюблену казку, використайте в казці різні закінчення І стали вони жити-поживати і добра наживати. Ось і казці кінець, а хто слухав – молодець. Складання казок або творчих розповідей сприяють пізнанню навколишньої дійсності та розвитку особистості дитини. Діти пробують складати власні казки продовжуючи почуте (прочитане, створюючи сюжет за аналогією, чи власні оригінальні казки (4 клас Чому в Снігура червоні грудці, Горобчик- хвалько, Як місяць зігрів Зайчика. А. Рибникова звертала увагу на значення думки учнів, розвитку свідомого відношення до життя. Робота з розвитку зв’язного мовлення учнів починається з го класу шестирічного віку та базується на принципі випереджувального засвоєння усного мовлення перед писемним, врахуванні індивідуальних та вікових особливостей і можливостей. Методична доцільність застосування мовленєвої ситуації полягає в стимулюванні учнів до конкретних висловлювань на теми, близькі життєвому досвіду шестирічних школярів. Сюди ми мо-
А. В. ГАМЗА Аналіз тексту – теоретико-практична основа розвитку мовлення в учнів початкових класів

74 НАУКОВИЙ В І СНИ КМ НУ ІМЕНІ В . ОСУ Х ОМ ЛИН С Ь КОГО. ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ жемо уналежнити опис обставин, за яких здійснюється творення тексту-розповіді, тек- сту-опису чи міркування з урахуванням мети, умов, завдань, пов’язаних із добором мовних засобів та інтонації висловлювання. Наприклад, учитель зачитує три тексти розповідь, опис, міркування – без уживання термінів у 1 класі) і ставить запитання до учнів Порівняйте тексти і скажіть, з якою метою тут застосоване мовлення Формуванню цих умінь сприяє аналіз текстів, опрацювання лексики, складання тво- рів-мініатюр, колективне визначення заголовку твору-мініатюри. Наприклад, складання тексту-опису першого зимового дня за власними спостереженнями, даючи обов’язково зразок. Перше речення можна скласти колективно (Справжній зимовий день, Як чудово навколо, Випав перший сніг. Важливе місце в розвитку мовлення шес- тирічок відіграє зразок мовлення вчителя. Дуже цікаво дітям, коли вчитель вводить в ігрові ситуації казкових персонажів – Незнайка, Буратіно, Барвінка, які допускають помилки у вимові слів, будові речень, складанні тексту. Щоб кожен урок був насиченим і цікавим для кожного учня, вчитель повинен чітко продумувати кожен етап уроку, знаходити вдалі форми опанування матеріалу.
Вправа-гра Кордон
На дошці хаотично записано 10–16 слів однієї тематики. Потрібно провести кордон так, щоб усі слова поділити на дві групи. Тема Риси характеру
1) хороший, чесний, добрий, відданий, радісний, веселий
2) злий, упертий, боягузливий, жадібний.
Вправа-гра Шифрувальник
Матеріал до цієї вправи різноманітний, корисно використовувати словникові слова- терміни, пов’язані між собою якоюсь темою. Наприклад, Квіти Р. М. Ш. АГА. І. Л. С. ГО. ДИКУ цих ігрових вправах значно збагачується словниковий запас дітей, слова пасивної лексики переходять до активної, розвивається мислення та пізнавальна активність дітей. Щоб сформувати найважливіші комунікативні вміння, учитель навчає дітей добирати заголовки до навчальних вправ, картин, установлювати відповідність заголовка до змісту, відновлювати деформований текст, відповідаючи на запитання Чому так названо оповідання Чому речення, частини твору не можна переставляти Діти починають усвідомлювати, як утворюється будь-яке зв’язне висловлювання, пізнають головні вимоги щодо побудови тексту
1. Усі речення та частини тексту пов’язані за змістом, їх не можна переставляти на власний розсуд.
2. До тексту можна добирати заголовок.
3. Заголовок указує нате, про що розповідається таз якою метою (тему та головну думку висловлювання. Добрий розвивальний ефект має форма роботи з текстом-редагування. Ми вважаємо, що редагуючи вправи, діти зможуть сформувати власні вміння вдосконалювати усні та письмові висловлювання, доречно вживати слова чи речення (відповідно до теми та мети, слідкувати за послідовністю викладу. Отже, розвиток зв’язного мовлення дитини є важливим компонентом установленні її як гармонійної мовної особистості, оскільки найбільш точно відображає в мовленні творчий потенціал людини. Основними педагогічними умовами, що сприяють ефективному розвитку зв’язного мовлення, є систематичність та послідовність роботи щодо реалізації критеріїв зв’язного мовлення послідовне комплексне розв’язання мовленнєвих завдань (розвиток словника, збагачення граматичної структури доцільна частотність планування різноманітних видів роботи з розвитку зв’язного мовлення на уроках української мови, практичне їхнє спрямування. Важливо виокремити той факт, що розвиток зв’язного мовлення спрямований на здійснення систематичної та послідовної роботи та конструюванні власних висловлювань.
Список використаних джерел
1. Богуш А. М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку програма та методичні нотатки А. М. Богуш. – К. : Освіта, 1997.
2. Вашуленко МС. Українська мова і мовлення в початковій школі / МС. Вашуленко. – К. : Освіта,
2006. – 268 с.
3. Гвоздєва АН. Розвиток мовлення учнів початкових класів / АН. Гвоздєва. – К, 1998. – 324 с.
4. Коваль Г. П. Методика викладання української мови Навчальний посібник для студентів педінститутів, гуманітарних університетів, педагогіч-
А. В. ГАМЗА Аналіз тексту – теоретико-практична основа розвитку мовлення в учнів початкових класів

75
№ 1 ( 4 8 ) , лютий них коледжів / Г. П. Коваль, НІ. Деркач, ММ. Наумчук. – Тернопіль : Астон, 2008. – 287 с.
5. Наумчук ММ. Розвиток зв’язного мовлення учнів класів / ММ. Наумчук, Н. О. Будна. – Тернопіль Навчальна книга – Богдан, 2001. – 64 с.
6. Сухомлинський В. О. Слово рідної мови / В. О. у- хомлинський // Українська мова і література в початковій школі. – 1968. – № 12.
7. Синиця О. І. Українська мова для початкових класів О. І. Синиця. – К, 2001. – 112 с. М. В. ГАНЖА Пошук нових перспективних форм взаємодії учасників естетико-виховного процесу
A. V. HAMZA
Rivne
ANALYSIS OF THE TEXT – THEORETICAL AND PRACTICAL BASIS
OF LANGUAGE DEVELOPMENT IN PRIMARY SCHOOL PUPILS
In the article the importance of a child's speech, as the basis of formation of speaking skills; discusses
the main terms of a child's speech; the importance of analyzing the text as a teoretical object connected
speech; determined the correct system of exercises practical direction to achieve good results in language
development of primary school pupils.
Key words: language, speech, connected speech skills of speaking, a comprehensive analysis of text.

А. В. ГАМЗА
г. Ровно
АНАЛИЗ ТЕКСТА – ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧЕСКАЯ ОСНОВА
РАЗВИТИЯ РЕЧИ В УЧАЩИХСЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ
В статье определена важность речи ребенка как основы формирования навыка говорения; рас-
смотрены основные условия развития речи ребенка; важность применения анализа текста как
теоретического объекта связной речи; обоснована правильная система упражнений практическо-
го направления на достижение высоко результата в развитии речи учащихся начальных классов.
Ключевые слова язык, речь, связная речь, навык говорения, комплексный анализ, текст.
Стаття надійшла до редколегії 13.02.2015
УДК 37.015.31:7
М. В. ГАНЖА
м. Рівне ganzha_i@ukr.net
ПОШУК НОВИХ ПЕРСПЕКТИВНИХ ФОРМ ВЗАЄМОДІЇ
УЧАСНИКІВ ЕСТЕТИКО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
У статті визначено потенціал дизайну в естетичному вихованні школярів та спроектовано
робочу програму гуртка-студії дизайну як перспективної форми організації виховної роботи з учня-
ми, спрямованої на реалізацію мети естетичного виховання. Дизайн має стати не лише методом
конструктивної взаємодії особистості з предметним довкіллям, алей новою перспективною фор-
мою взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Ця стаття допоможе вчителю спланувати
й організувати власну педагогічну діяльність та діяльність учнів у позакласній роботі, скеровану
на розвиток есетичної культури школярів засобами дизайну.
Ключові слова мистецька освіта, естетичне виховання, дизайн-діяльність, системний підхід.
Школа набула великого досвіду з естетичного виховання в навчально-виховному процесі школярів. Робота з учнями ведеться в різних видах мистецтва й у найрізноманітніших формах, а також створених відповідними програмами. Однак необхідність глибокого аналізу освіти сучасності та розробки найбільш перспективних нових підходів до виховання, розбудова української освіти на засадах гуманізації та демократизації, усвідомлення
цінностей і унікальності особистості кожного учня, визнання його творчих талантів і можливостей вимагають певних зміну роботі школи, її виховній практиці. У цьому складному процесі важлива роль належить мистецтву, що допомагає школярам глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення, творчого розвитку особистості. Усі люди мають творчий потенціал. Мистецтво створює середовище та практику, де учні беруть активну участь у творчій діяль-


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал