Довідка Про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів 5-6 класів за новим державним стандартом



Сторінка1/6
Дата конвертації07.06.2017
Розмір0.57 Mb.
ТипДовідка
  1   2   3   4   5   6

Довідка

Про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів 5-6 класів за новим державним стандартом

На сьогоднішній день дуже актуальними є слова В.О.Сухомлинського:



«Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове появляється в житті поступово і не збентежує лавиною переживань.»

Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — 12 років тому. Державні стандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст. Основні державні документи зазначають, що «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу». У Законі України «Про загальну середню освіти» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні».

Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін». Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Причому, якщо в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти 2004 року було подано лише перелік деяких компетентностей (формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів), то в новому стандарті 2011 року дається більш ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та особистісно-орієнтованим. Зміни стануть можливими лише, якщо збагнути, що традиційною метою шкільної освіти завжди було оволодіння системою знань, основами наук; пам’ять учнів перевантажувалась чисельними фактами, поняттями, іменами, датами. Але знання не завжди віддзеркалюються в діях. Наукою доведено, що для життєвого успіху необхідні не самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої ситуації. «Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями». Таким чином, необхідність змістити акценти в освіті із засвоєння фактів на оволодіння способами взаємодії зі світом призводить до осмислення необхідності змінити характер навчального процесу та способів діяльності учнів. Сьогодні актуалізується поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища». Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то: забезпечує створення єдиного освітнього простору; посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти; забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах; приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни; створює умови для диференційованого навчання тощо.

Позитивними ознаками Стандарту є те, що:

• в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту загальної освіти:

«Мови і літератури»,

«Суспільствознавство»,

«Мистецтво»,

«Математика»,

«Природознавство»,

«Технології»,

«Здоров’я і фізична культура»;

Зміст освітніх галузей, їх складові, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідають завданням основної і старшої школи у їх послідовному взаємозв’язку. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами і курсами, програми яких затверджує МОН.

Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.

У цьому Державному стандарті поняття вживаються у такому значенні:

1) громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11) комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14) навчальна програма - нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18) предметна мистецька компетентність - здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

Цей Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) - комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

У цьому Державному стандарті враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.

Основні інновації такі:


  • для забезпечення високого рівня знань іноземних мов – учні з 5 класу вивчають дві іноземні мови;

  • з 5 класу почалось вивчення інформатики;

  • передбачено посилення використання здоров.язбережувальних технологій;

  • підвищена увага приділятиметься екологічній освіті (почалось вивчення географії та біології),

Організація навчання здійснюється за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 03.04.2012 року № 409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (зі змінами)».

З рекомендаціями по викладанню навчальних предметів у 5 класах можна ознайомитись у Додатку 2 до листа Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 24.05.2013 року № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів та вивчення навчальних дисциплін в основній школі», а також у Додатку 1 «Педагогічні особливості навчання учнів у 6 класах» до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 року 31/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі».

У відповідності до річного плану роботи школи протягом листопада 2014 року дирекцією школи вивчався стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які працюють за новими навчальними програмами, т.т. за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів від 23.11.2011 року № 1392. Починаючи з 1 вересня 2013 року учні 5 (теперішні 6-ти класники) перейшли на навчання за новими програмами.

Тема перевірки:


  1. Робота 5 та 6 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1392.

Мета перевірки:

1.Вивчити якість викладання та рівень навчальних досягнень учнів 5 та 6 класів за новим Держстандартом.

2.Виявити рівень мовленнєвої компетенції учнів, адекватність оцінок вимогам навчальних програм.

Вид контролю.


  1. Відвідування уроків, проведення контрольних робіт.

  2. Індивідуальна співбесіда з учителем.

Аналіз відвіданих уроків показав, що учні засвоюють навчальний матеріал, а основне завдання вчителя – допомогти учню самостійно здобувати знання, користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп’ютером, Інтернетом.

У 2013/2014 навчальному році 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейшли на навчання за новими програмами для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті
Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.

У 2014/2015 навчальному році 6 класи загальноосвітніх навчальних
закладів продовжать навчання за новими програмами для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті
Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.
Учні 6 класів продовжили вивчати 2 іноземні мови, інформатику, почали вивчати географію та біологію.

У своєму аналізі хочеться зупинитись на декількох основних навчальних предметах, які викладаються у 5-6 класах.

Українська мова - це державна мова українського народу, скарбниця культурних надбань нації і це визначає систему завдань, які постають перед учителем, головне з яких – підготовка грамотної особистості, з високим рівнем комунікативної компетенції.

У 2014-2015 навчальному році вивчення української мови здійснюється за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012р. № 664: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий світ «Освіта», 2013.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 (Інформаційний збірник Міністерства. –
№ 14-15. – 2010. – С. 3-17).

Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.


Українську мову у 5-6 класах викладають: Кабацій Є.М., Шніцер Г.Г. та Сливка Т.М.. Відвідані уроки свідчать про високу фахову майстерність вчителів. Але, якщо вчитель фахово підготовлений, то учні не завжди вміють показати і підтвердити свої знання.

Наприклад, проведена контрольна робота у 5 класах показала про велику різницю між оцінками за ДПА та диктантом.


Результати КР
Українська мова 5-А клас (вчитель Кабацій Є.М.)

 

високий

достатній

середній

низький

відсутні

ДПА

9

9

9

1

0

КР

3

7

8

3

3

 

 

 

 

 

 














































































































































































































































































































Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал