Дотримання прав люДини у пенітенціарній системі україни ХаркіВ «праВа людини»




Сторінка29/46
Дата конвертації25.12.2016
Розмір4.69 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   46
2
Отже, можемо констатувати відсутність в теперішній час законодавчо визначеної компетенції ДПтСУ, його органів і установ в частині забезпечення надання засудженим правової допомоги, що виключає існування необхідної правової гарантії реалізації засудженими цього права. У підсумку, існуючі елементи механізмів забезпечення гарантій реалізації цього права не дозволяють вести мову про їх ефективність, а право на правову допомогу залишається загальною декларацією.
Ускладнює ситуацію й можливість коригування законодавчо визначених прав та порядку їх реалізації на відомчому рівні та штучно обмежувати законодавчо надані права. Навіть утому випадку, коли засуджений якимось засобами, незалежними від адміністрації установи виконання покарань, намагається реалізувати право на правову допомогу, існує чимало можливостей для перешкоджання цьому. З одного боку це знову ж таки пов’язано з нечіткістю законодавчих визначень. Як витікає зі змісту КВК України, правову допомогу засудженим можуть надавати два види суб’єктів: адвокат або інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Проте, усталена практика свідчить, що участь у такого роду діяльності, принаймні щодо засуджених, може брати лише адвокаті тоне всякий, а лише член адвокатського об’єднання. У ч. 3 ст. 110 КВК закріплено, що надання побачення з засудженим фахівцю у галузі права відбувається при пред’явленні іншого відповідного документа».
У Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 р.
№ 2186/5 (до речі, які у раніше діючих Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, схвалених наказом ДДУПВП від 25.12.2003 р.
№ 275) розтлумачено, що побачення надається адміністрацією установи при пред’явленні адвокатом ордера, а іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, угоди або доручення юридичної особи, а також документів, що посвідчують їх особу.
У кримінальному процесі повноваження захисника на участь у справі повинні бути підтверджені:
а) адвоката, який є членом адвокатського об’єднання, — свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та ордером адвокатського об’єднання про наявність угоди чи доручення на участь у справі;

3 Проблеми забезпечення правового статусу засуджених
25
б) адвоката, який не є членом адвокатського об’єднання, — свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та угодою чи дорученням на участь у справі. Це є цілком виправданим, оскільки перебування в будь-якому об’єднанні не надає адвокату жодних переваг. Проте ДПтСУ, затверджуючи Правила внутрішнього розпорядку, безпідставно та неправомірно обмежив перелік документів, на підставі яких адвокат допускається до засудженого, виключно ордером, який може мати лише член адвокатського об’єднання. Тобто, повноваження адвокатів на надання правової допомоги, визначені Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність звужені відомчим актом, що є неприпустимим.
Натомість, навіть враховуючи, що для фахівця у галузі права за встановленим порядком достатньою підставою для надання побачення є угода, його, як правило, до засудженого не допускають. Можливість подібних дій витікає з постанови Пленуму Верховного Суду України від
24.10.2003 року № 8 Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захисту кримінальному судочинстві, в якій зазначено При вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту в кримінальній справі належить також з’ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам. Визнати правильною практику тих судів, які за відсутності спеціального закону не допускають таких фахівців до здійснення захисту в кримінальних справах (п. 5). З урахуванням того, що нині в Україні немає жодного спеціального закону, який би надавав якимось фахівцям таке право, норма про їх участь у кримінально-вико- навчому процесі є мертвою. Більше того, на сьогодні не існує ні однієї норми, що взагалі визначала б зміст терміну фахівець у галузі права. Враховуючи, що норма про можливість та підстави участі фахівця у галузі права міститься яку кримінальному процесуальному, такі у кримі- нально-виконавчому законодавстві, на підставі вищезгаданого фахівці у галузі права на стадії виконання кримінальних покарань до цієї діяльності не допускаються.
Отже, забезпечити участь не адвоката, а фахівця у галузі права у захисті прав засудженого є не тільки складним, а взагалі неможливим, що значно обмежує процес реалізації засудженими права на правову допомогу, особливо безкоштовну, оскільки адвокатська діяльність у переважній більшості випадків є платною.
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
2
З іншого боку стан справ погіршується через наявність у криміналь- но-виконавчому законодавстві підстав для штучного обмеження реалізації права на правову допомогу. Так, навіть за найбільш сприятливих умов — засуджений має адвоката-члена об’єднання, написав заяву про надання побачення з ним, адвокат прибув до установи — адміністрація може таке побачення не надати на законних підставах. Зокрема, як вказується у п. 11 ст. 134 КВК, засудженим забороняються побачення під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері. На підставі цієї норми поза правовою допомогою залишаються якраз ті засуджені, які найбільше її потребують. Водночас, виникає й інше проблемне питання. Як уже зазначалось, закон передбачає, що засуджений може повідомити про застосування до нього стягнення адвоката. Безумовно, ця норма чинного законодавства покликана забезпечити оперативне реагування на можливі випадки порушень прав засуджених при дисциплінарному покаранні. Однак, яким чином навіть адвокат повинен забезпечити правовий захист за умови відсутності особистого контакту з покараною особою — залишається невідомим.
Також Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань дозволяються відміняти побачення й у разі епідемії, стихійного лиха або інших надзвичайних обставин, що перешкоджають нормальній діяльності установ. За такого формулювання скасувати можна практично будь- яке побачення, оскільки чинне законодавство не передбачає обов’язкове інформування про конкретні причини відмови у ньому. Складнощі у наданні правової допомоги виникають й тоді, коли до адвоката звернувся не сам засуджений, а його рідні чи представники громадської організації. У цьому випадку адміністрація установи виконання покарань, як правило, відмовляє в наданні побачення, посилаючись на відсутність заяви самого засудженого, передбаченої ст. 110 КВК. При цьому не враховується, що засуджений фактично позбавлений можливості отримати інформацію про укладення угоди з адвокатом, тому й не може звернутися до адміністрації з заявою.
Дещо інакше підходять до питання правової допомоги засудженим міжнародні документи та стандарти. Так, відповідно до ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 Генеральною Асамблеєю ООН, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-08 від 19 жовтня 1973 року [148], кожна

3 Проблеми забезпечення правового статусу засуджених
2
держава зобов’язується забезпечити будь якій особі, права і свободи якої порушені, ефективний засіб правового захисту і розвивати можливості судового захисту. Право на правову допомогу, гарантоване пп. с п. 3 ст. 6 Конвенції про захист праві основних свобод людини, прийнятої 11 квітня
1950 року Радою Європи, ратифікованої Законом України № ВР від
17 липня 1997 року, передбачає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального злочину має право захищати себе особисто або через обраного ним захисника, а якщо у нього немає достатніх коштів для оплати послуг захисника, мати призначеного йому захисника безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
У рішенні по справі «Пакеллі проти Федеративної Республіки Німеччина Європейський Суд відзначив, що це положення Конвенції гарантує особі, обвинуваченій у вчиненні кримінального злочину, три права захищати себе особисто мати обраного ним самим представника, і, за визначених умов, мати призначеного йому захисника безоплатно. Таким чином, дане конституційне право закріплюється Європейською Конвенцією як одне із прав обвинуваченого у вчинення злочину. Разом із тим, дія права на правову допомогу не обмежується тільки сферою кримінального судочинства. Права, передбачені пунктом 3 статті Європейської конвенції, є складеним елементом загального поняття справедливого судового розгляду (рішення по справі «Девер проти Бельгії, 1980 року, а воно охоплює і випадки визначення цивільних праві обов’язків». Враховуючи це, Європейський суду ряді рішень викладає більш широке трактування правна правову допомогу, ніжу пп. с пункту 3 ст. 6 Конвенції. Перед розглядом справи Ейрі проти Ірландії заявник намагалась отримати допомогу адвоката у справі про роздільне проживання подружжя, однак не змогла знайти нікого, хто б погодився представля-
239
Конвенція про захист праві основоположних свобод людини // Офіційний вісник України. — 2006. — № 32. — 2371 с Постановление Европейского Суда по правам человека от 25.04.1983 г. «Пакел- ли (PAKELLI) против Федеративной Республики Германии //http://bestpravo.ru/
fed1991/data03/tex14588.htm
241
European Court of Human Rights: Judgments and Decisions. Strasbourg, 27 February
1980 (Deweer v. Belgium). Series A. no. 35. (Судебное решение «Девер против Бель- гии» от 27 февраля 1980 г. 35) // http://sim.law.uu.nl/SIM/CaseLaw/hof.nsf/2422ec00 f1ace923c1256681002b47f1/a44c4ecc9150fc43c1256640004c2664?OpenDocument
242
Європейський Суд з прав людини. Рішення. Справа Ейрі // http://search.ligazakon.
ua/l_doc2.nsf/link1/SO0540.html. — Заголовок з екрана.
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
2
ти її інтереси, оскільки безоплатна правова допомога поданій категорії справне надається. У рішенні по справі Європейський суд відмітив, що пп. с п. 3 ст. 6 відноситься тільки до кримінального процесу. Тим не менш, суд також відзначив, що ст. 6 може у деяких випадках спонукати державу надавати допомогу адвоката, коли вона є необхідною для реального доступу до правосуддя у випадках, коли по деяким категоріям справ юридичне представництво є обов’язковим за внутрішнім законодавством. або у силу складності процесу. У рішенні по справі «Кемпбелла і Фелла проти Сполученого Королівства Європейський суд констатував порушення пп. с пункту 3 ст. 6 Конвенції, оскільки заявники не мали права на юридичне представництво під час розгляду справи у Раді піклувальників. Необхідно підкреслити, що вирішуючи питання про порушення права на юридичну допомогу у зазначеній справі, викладеного у пп. с пункту 3 ст. 6 Конвенції, Європейський суд визнав Раду піклувальників судовим органом, оскільки термін суду п. 1 ст. 6, на його думку, немає обов’язково тлумачитись як юрисдикція класичного типу, інтегрованого у загальну систему держави.
Основним елементом права на юридичну допомогу є право на вільний вибір захисника. Європейський суд підкреслює, що обвинувачений має право користуватися послугами захисника на свій вибір, якщо він має достатні для цього фінансові засоби. У коментарях до Конвенції відмічається, що право на вибір адвоката існує тільки у тих випадках, коли обвинувачений має достатні кошти для оплати послуг захисника. Разом із тим, право на вибір захисника не є абсолютним, оскільки держава має право регламентувати доступ адвокатів до суду, а уряді випадків забороняти це окремим особам.
Виходячи із того, що Конвенція про захист прав людини і основних свобод є частиною національного законодавства України (Конвенцію було ратифіковано відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист праві основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року
№ 475/97), можна зробити висновок, що відповідно до взятих міжнародно-правових зобов’язань Україна повинна забезпечувати кожній особі право на правову допомогу як під час провадження по кримінальним
243
Право на справедливий судовий розгляд стаття 6 та статті 2–4 Протоколу № 7 // http://www.coe.kiev.ua/putivnn/f_010.htm

3 Проблеми забезпечення правового статусу засуджених
2
справам, такі під час судового провадження по іншим категоріям судових справ (адміністративним, цивільним, тощо. Окрім того, Україна повинна гарантувати дотримання конституційного права на правову допомогу з метою сприяння особі у реалізації нею всього комплексу прав та свобод, визначених законодавством (як внутрішньодержавним, такі міжнародним. Неостанню роль в удосконаленні конституційного законодавства України із цього питання має відіграти досвід набуття чинності та функціонування міжнародних загальновизнаних актів із прав людини при виконанні кримінальних покарань у високорозвинених соціально- орієнтованих країнах світу.
У сфері поводження з засудженими до позбавлення волі базовим документом є Звід принципів захисту всіх осіб, що підлягають затриманню та ув’язненню у будь-якій формі, затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1988 року. Вказаний документ хоча й немає сили обов’язкового міжнародного акту, проте має велику вагу серед міжнародної спільноти, оскільки був прийнятий шляхом консенсусу. Відповідно до цього документу, будь-яка затримана або піддана ув’язненню особа має право на отримання правової допомоги адвоката. Зміст даного принципу розкривається у таких пунктах Зводу) затримана особа має право на одержання юридичної допомоги збоку адвоката. Вона незабаром після арешту інформується компетентним органом про своє право, і їй надаються розумні можливості для здійснення цього права) якщо затримана особа немає адвоката за своїм вибором, вона у всіх випадках, коли цього вимагають інтереси правосуддя, має право скористатися послугами адвоката, призначеного для нього судовим чи іншим органом, без оплати його послуг, якщо ця особа немає достатніх коштів) затримана чи ув’язнена особа, має право зв’язуватися і консультуватися з адвокатом) затриманій чи ув’язненій особі, надаються необхідний часі умови для проведення консультацій зі своїм адвокатом) право затриманого чи ув’язненого на його відвідування адвокатом, на консультації і назв язок з ним, без зволікання чи цензури
244
Збірник нормативно-правових актів з питань забезпечення діяльності кримі- нально-виконавчої системи / За заг. ред. В. А. Льовочкіна — К МП Леся, 2002. — Т. 2 — 568 с.
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
20
й в умовах повної конфіденційності, не може бути тимчасово скасоване чи обмежено, крім виняткових обставин, що визначаються законом чи установленими відповідно до закону правилами, коли, на думку судового чи іншого органа, це необхідно для підтримки безпеки і порядку) побачення затриманого чи ув’язненого з його адвокатом можуть мати місце в умовах, що дозволяють посадовій особі правоохоронних органів бачити їх, але не чути) зв’язок затриманого чи ув’язненого з його адвокатом не може використовуватися як свідчення проти обвинувачуваного чи ув’язненого, якщо він немає відношення до злочину, що вчиняється чи замишляється.
На VIII Конгресі ООН з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (27 серпня — 7 вересня 1990 року, м. Гавана) були прийняті Основні принципи, що стосуються ролі юристів та Основні положення про роль адвокатів. Основна увага в цих документах приділяється наданню допомоги бідним та іншим особам, що перебувають у несприятливому становищі, для того, щоб вони могли відстоювати свої права і, коли це необхідно, звертатися за допомогою до юриста. Основні принципи, що стосуються ролі юристів передбачають, що кожна людина має право звернутися до будь-якого юриста за допомогою для захисту і відстоювання своїх прав та захисту їх на всіх стадіях кримінального судочинства (принцип 1); жодний суд чи адміністративний органу якому визнається право на адвоката, не відмовляється визнавати права юриста відстоювати в суді інтереси свого клієнта, за винятком тих випадків, коли юристу було відмовлено управі виконувати свої професійні обов’язки відповідно до національного права і практики та цих Принципів принцип. Основні принципи, наведені у названому акті, сформульовані для надання допомоги державам-членам ООН у здійсненні їх завдання розвитку та забезпечення належної ролі юристів, повинні дотримуватись і враховуватись урядами в рамках їх національного законодавства
245
Основные принципы, касающиеся роли юристов. Приняты Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi?nreg=995_313 246
Основні положення про роль адвокатів. Прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року Електронний ресурс. — Режим доступу http://
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_835

3 Проблеми забезпечення правового статусу засуджених
21
і практики та повинні бути доведені до уваги юристів (адвокатів, а також інших осіб, таких, як судді, обвинувачі, представники виконавчих та законодавчих органів і населення в цілому. Ці принципи, за необхідності, також застосовуються до осіб, котрі виконують функції юристів, не маючи офіційного статусу таких.
Основні принципи містять положення про доступ до адвокатів та юридичних послуг. Зазначається, зокрема, що кожна людина має право звернутись до будь-якого юриста по допомогу для захисту і відстоювання її правна всіх стадіях кримінального провадження. Крім того, уряди держав повинні забезпечувати ефективні процедури та гнучкі механізми ефективного і рівного доступу до юристів для всіх осіб, які перебувають на території і підпадають під їх юрисдикцію, без будь-яких обмежень, таких, як дискримінація за ознакою раси, кольору шкіри, етнічного походження, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, соціального, економічного чи іншого стану. Уряди мусять забезпечувати надання достатніх фінансових та інших засобів для надання допомоги з правових питань бідним та, у випадку необхідності, іншим особам, які перебувають у несприятливому становищі.
Юристи за будь-яких обставин зберігають честь та гідність, притаманні їх професії, як відповідальні співробітники в області здійснення правосуддя. Стосовно своїх клієнтів юристи виконують наступні функції:
а) консультування клієнтів у відношенні їх юридичних прав та обо- в’язків та роботи правової системи в тій мірі, в якій це стосується юридичних прав та обов’язків клієнтів;
б) надання клієнтам допомоги будь-якими доступними засобами та вжиття законодавчих заходів для захисту їх інтересів;
в) надання, у разі необхідності, допомоги клієнтам в судах, трибуналах чи адміністративних органах. Захищаючи права своїх клієнтів та відстоюючи інтереси правосуддя, юристи повинні сприяти захисту прав людини та основних свобод, визнаних національним та міжнародним правом, і у всіх випадках діяти незалежно та добросовісно у відповідності з законом і визнаними нормами та професійною етикою юриста. Юристи завжди зобов’язані суворо дотримуватись інтересів своїх клієнтів. Отже, на підставі принципів 1 та 19 можна зробити висновок, що міжнародно-пра- вові акти передбачають право кожного захищати себе особисто
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
22
або через вільно вибраного ним на власний розсуд захисника з-поміж юристів, які можуть надати ефективний правовий захист. Інакше кажучи, суб’єктами надання правової допомоги засудженим можуть виступати не лише адвокати, ай інші представники, що володіють правовими знаннями.
У Основних положеннях про роль адвокатів визначено, що будь- яка людина вправі звернутися по допомогу до адвоката за своїм вибором для підтвердження своїх праві захисту в усіх стадіях кримінальної процедури. Уряди повинні гарантувати ефективну процедуру і працюю- чий механізм для реального і рівного доступу до адвокатів усіх осіб, які проживають на його території і підпорядковані його юрисдикції незалежно від раси, кольору шкіри, етнічного походження, статі, мови, релігії, політичних та інших поглядів, національного або соціального походження, економічного чи іншого статусу. Уряди мають забезпечити необхідне фінансування та інші ресурси для юридичної допомоги бідним та іншим незаможнім людям. Професійні асоціації адвокатів мають співробітничати в організації та створенні умов подання такої допомоги та повинні розробити спільну з Урядом програму, що має наметі інформування членів суспільства про їх права і обов’язки, про роль адвокатів у захисті основних свобод. З цією метою особлива увага має приділятися бідним та іншим незаможнім людям, оскільки вони самі неспроможні відстоювати свої права і мають потребу у допомозі адвоката.
«Основні положення про роль адвокатів передбачають, що поміщеній в тюрму особі мають бути забезпечені необхідні умови, часі засоби для зустрічі або комунікацій й консультацій з адвокатом без зволікань, перешкоді цензури, з повною їх конфіденційністю. Такі консультації можуть бутив полі зору, протеза межами чутності уповноважених посадових осіб. Як бачимо, у понятті правової допомоги об’єднуються різні її види, включаючи оплатну та безоплатну, а також широке коло суб’єктів надання такої допомоги. При цьому саме на органи виконавчої влади й покладається обов’язок забезпечити умови та порядок отримання правової допомоги особами, втому числі, й поміщені до місць позбавлення волі.
Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року особливо підкреслює, що кожна позбав Конвенція про права дитини // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=
995_021

3 Проблеми забезпечення правового статусу засуджених
2
лена волі дитина повинна мати право на негайний доступ до правової та іншої відповідної допомоги (п. 9 ст. 37). Правила ООН, які стосуються неповнолітніх, позбавлених волі, затверджені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 45/113 від 14 грудня 1990 року, розвиваючи положення Конвенції про права дитини, встановлюють, що кожен неповнолітній повинен мати право звертатися при поданні скарги з проханням про надання допомоги, коли це можливо, зі сторони членів родини, юрисконсультів, груп з надання гуманітарної допомоги та інших осіб. Неписьменним засудженим повинна надаватися допомога у тих випадках, коли вони потребують послуг державних або приватних установі організацій, які надають правову допомогу або тих, що мають право на розгляд скарг п. 78). Крім того, у Правилах визначено, що після поміщення до виправної установи всі неповнолітні мають отримувати примірник правил поведінки у цій установі та письмовий опис їх прав та обов’язків у доступному виді разом з адресою органів, правомочних отримувати скарги, а також адресами державних або приватних установ або організацій, які надають правову допомогу. Для тих неповнолітніх, які є неписьменними або не можуть читати на відповідній мові, така інформація доводиться до відома у формі, що забезпечує її повне розуміння.
І хоча поверховий погляд на названі вище міжнародні акти та рекомендації створює враження, що вони стосуються лише осіб, узятих під варту, на нашу думку, подібним чином закладається основа для розуміння та реалізації права на правову допомогу і в процесі виконання-відбу- вання кримінальних покарань. Можливо саме тому у рекомендаціях, які розроблялися для поводження з особами, позбавленими волі, — Мінімальних стандартних правилах поводження з ув’язненими — засуджені фактично й не згадуються, а мова ведеться про підслідних (п. 93), оскільки міжнародними експертами визнається, що саме в період перебування в місцях позбавлення волі особа стає вельми вразливою та такою, що потребує допомоги різних видів, включаючи й правову 248
Конвенція про права дитини. Правове положення неповнолітніх в Україні Текст : збірник нормативних актів / Уклад. Кройтор В. Л, Євко В. Ю. — Х Еспада, 2002. —
567 с Ансель М. Новая социальная защита (гуманистическое движение в уголовной политике) / М. Ансель ; перс франц. Н. С. Лапшиной ; под ред. проф. А. А. Пионт- ковского. — М «Прогресс», 1970. — С. 277; Бадира В. А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання : Дис. канд. юрид. наук 12.00.08 /
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   46


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал