Дотримання прав люДини у пенітенціарній системі україни ХаркіВ «праВа людини»




Сторінка2/46
Дата конвертації25.12.2016
Розмір4.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   46
1
Звернемо увагу, що у Програмі на завдання модернізація інженерно-технічних засобів охорони і нагляду, впровадження сучасних технологій з метою створення багаторівневої системи централізованої охорони і відеомоніторингу, автоматизованих інформаційних та телекомунікаційних систем ДПтС» передбачалось 1107,01 млн. грн., тобто більше мільярда гривень — приблизно шоста частина бюджету, що планувалося виділити на її виконання. Згідно з розробленим ДПтСУ Робочим планом заходів цієї Програми на впровадження відеорегістраторів в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах планувалось витратити 3,8 млн. грн., на впровадження зовнішніх відеокамеру установах виконання покарань та слідчих ізоляторах 5,75 млн. грн., на внутрішні відеокамери цих установ млн. грн., на портативні відеореєстратори 4,63 млн. грн., а напри- дбання цифрових терміналів аудіо- та відеозв’язку для потреб установ виконання покарань та слідчих ізоляторів управлінь ДПтСУ планувалось витратити 4,15 млн. грн.
Це завдання заслуговує на окрему увагу. Останніми роками дуже чітко прослідковується бажання ДПтСУ якомога ширше впроваджувати застосування технічних засобів нагляду та контролю для забезпечення режиму в УПУВП у повсякденній практиці. Свідченням цього є не тільки зазначені величезні кошти, які планувалося використати на їх закупку та встановлення, ай початок підготовки нормативного підґрунтя для їх тотального застосування і, наприклад, означення спеціального пріоритету з цього приводу у власних програмних документах.
Так, у Пріоритетах діяльності Державної пенітенціарної служби України нарік містився пріоритет 2 Модернізація інженерно-технічних засобів охорони, створення сучасних охоронних, інформаційних та телекомунікаційних систем в органах і установах, що належать до сфери уп-
7
До речі, пріоритети Служби згідно з цим документом є досить слушними і заслуговують позитивної оцінки. Серед них поліпшення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту удосконалення системи охорони здоров’я засуджених та осіб, узятих під варту, підвищення якості медичної допомоги Підвищення рівня організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, дотримання прав дітей, які перебувають у конфлікті із законом подернізація підприємств установ виконання покарань, а також удосконалення системи професійної підготовки засуджених підвищення ефективності виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі підвищення ефективності діяльності персоналу органів та установ виконання покарань (Пріоритети діяльності Державної пенітенціарної служби України нарік (останній перехід по посиланню здійснено 30.05. 2014))
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
1
равління Державної пенітенціарної служби України і для його виконання з поміж іншого спеціально планувався такий захід як запровадження сучасних комплексів технічних засобів охорони, утому числі систем відеоспостереження У частині 1 статті 103 Кримінально-виконавчого кодексу України вказується, що адміністрація колонії має право використовувати аудіовізуальні, електронній інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених. У частині продовжувалось, що перелік технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначаються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань (далі ТЗНіК).
Раніше нами зазначалось, що адміністрація колонії взагалі немає права на використання технічних засобів нагляду та контролю покине буде прийнято спеціальний нормативно-правовий акт або акти. Цей висновок обґрунтовувався наступним. По-перше, відповідно до частини 3 статті 103
КВК перелік технічних засобів нагляду та контролю має бути визначено у підзаконних нормативно правових актах, крім того, у цих же актах має бути визначено і порядок їх використання. На сьогодні таких документів не існує. Виходить незрозуміло, які технічні засоби можна відносити доза- собів нагляду та контролю, які з них можуть застосовуватись у колоніях, а також який порядок їх застосування. По-друге, у статті 19 Конституції України вказується, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому відсутність акту, який необхідний у відповідності з ч. 3 ст. 103 КВК, свідчить про неможливість діяти шляхом використання вказаних засобів.
Що стосується використання таких засобів у слідчих ізоляторах, виправних центрах, арештних домах, то законодавством взагалі непередбачена можливість їх застосування в цих установах. Виходячи із вищезгада-
8
Човган В. До питання про використання освітлення, та засобів нагляду й контролю в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України // http://www.khpg.org/index.php?id=1326711173 (останній перехід по посиланню здійснено 31.05. 2014).
9
Щоправда п. 3.2.5 нещодавно прийнятих скандальних Правилах внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби Украї-

1 Реформування кримінально-виконавчої служби України
15
ної статті 19 Конституції України використання технічних засобів нагляду та контролю у обох типах установ було і залишається неправомірним.
Разом з тим нещодавно ДПтСУ було розроблено проект Наказу Про затвердження нормативно-правових актів з питань використання технічних засобів нагляду і контролю в місцях перебування засуджених та осіб, узятих під варту, який був спрямований за своєю суттю на формальне виконання вимог статті 103 КВК України про необхідність прийняття спеціального акту, а не на створення бар’єру для необґрунтованого обмеження прав засуджених та зловживань збоку адміністрації установ. Детальний аналіз цього документу показав його вкрай негативний потенціал.
Річ утім, що у ньому практично дозволяється підглядати за ким завгодно, коли завгодно та де завгодно (навіть у туалеті) та коли це заманеться адміністрації в’язниці. Через це проекту разі прийняття стане тотальним порушенням ст. 8 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово встановлював порушення цієї статті через те, що закріплене уній право обмежувалося необґрунтовано, втому числі і в пенітенціарній сфері
10
Критерії обґрунтованості обмежень закріплені у частині 2 цієї статті. У відповідності до неї будь-які обмеження цього права (чим є застосування
ТЗНіК з огляду на практику ЄСПЛ) повинно відповідати таким вимогам:
а) здійснюватися згідно з законом (що означає не тільки прийняття нормативного документу, ай його якість, свідченням чого є наявність чітких підстав для застосування ТЗНіК);
б) застосовуватися в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту праві свобод інших осіб. Ця вимога могла б бути майже буквально втілена у Наказі, однак, з урахуванням специфіки цілей обмежень в установах виконання покарань, а саме шляхом додавання ни вказано, що для забезпечення належного нагляду та контролю за поведінкою ув’язнених і засуджених у коридорах, прогулянкових двориках, приміщеннях, камерах, карцерах та стаціонарах медичних частин СІЗО установлюються відеокамери, на вікнах камер встановлюються додаткові технічні засоби виявлення, що не є припустимим у такому вигляді з огляду на міркування, які будуть висловлені нами infra.
10
Детальніше про питання обмежень див. розділ цієї книги Проблеми обґрунтуван- ня правообмежень, що застосовуються до в’язнів».
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
1
цілі, з якою може застосовуватись ТЗНіК, як досягнення інтересів внутрішнього порядку і безпеки в установі. Така специфіка була детально описана у рішеннях Великої Палати ЄСПЛ «Hirst v. the UK» і «Dikson v. the UK». Також в них було описано важливість того, щоб обмеження були:
в) пропорційними (такими, що відповідають цілям, на досягнення яких вони спрямовані, тане обмежують право більше, ніж це потрібно для їх досягнення) та необхідними у демократичному суспільстві (категорія передбачає наявність нагальної суспільної потреби, а також справедливого балансу між індивідуальними інтересами особи, права якої обмежуються, та суспільства. Цей пункт має особливе значення, адже попередня запропонована ціль досягнення інтересів внутрішнього порядку і безпеки вуста- нові у разі її самостійного застосування відкриває широкі можливості для зловживань.
Крім того, мала б бути закріплена така вимога, як мінімальність, що узгоджується із вимогою правила 3 Європейських в’язничних правил, який передбачає, що всі обмеження, які застосовуються до в’язнів, повинні бути мінімально необхідними та відповідати тій обґрунтованій меті, з якою вони накладалися».
Повинні бути встановлені додаткові процесуальні гарантії дотримання права на приватність. Причому такі гарантії у разі застосування
ТЗНіК повинні застосовуватися тільки якщо при цьому здійснюється втручання управо на приватність. Це пов’язано з тим, що окремі випадки застосування ТЗНіК можуть не вважатись втручанням управо на приватність (встановлення систем сигналізації, засоби з виявлення заборонених предметів та ін.), атому поширення гарантійних норм на них було б нераціональним та недоцільним.
Особливої ваги набуває стандарт, який вимагає обмеження прав тільки на підставі оцінки індивідуального ризику та загрози безпеці установи у кожному конкретному випадку, який зовсім не відображений у проекті наказу.
Необхідність здійснення такої оцінки узгоджується із практикою та стандартами ЄСПЛ та КЗК. Про недопустимість застосування автоматичних обмежень (без оцінки індивідуального ризику) ЄСПЛ чітко висловився, наприклад, у рішенні Trosin v. Ukraine (§§62–74), Messina v. Italy (no. 2)
(§§62–74). Проте, що автоматичний підхід до застосування обмежень

1 Реформування кримінально-виконавчої служби України
1
до засуджених суперечить Європейській конвенції, йдеться й у одному із найсуттєвіших рішень про застосування обмежень праву пенітенціарній сфері Dikson v. Т UK.
КЗК недвозначно вказує про недопустимість автоматичних обмежень прав засуджених (ув’язнених) без оцінки індивідуальних ризиків у головному виді своїх стандартів — Загальній доповіді № 11 2001 року, пункт 30. Теж саме вказувалось у доповідях за результатами візитів до України (див, наприклад, п. 91, 92 доповіді за результатами візиту в Україну
2009 року).
У доповіді про візит 2012 року була висловлена більш конкретна рекомендація (п. 52): Утримання всіх жінок і чоловіків, які відбувають довічне ув’язнення, під постійним відеоспостереженням у своїх камерах є ще одним прикладом занепокоєння Комітету. У колонії № 89, делегація відмітила, що водній камері навіть туалет знаходився в межах охоплення відеоспостереження.
КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку. Проте будь-яке рішення про застосування відеоспостереження стосовно конкретного засудженого повинно завжди ґрунтуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і повинно переглядатися частота на регулярній основі. Необхідно також вжити заходів для забезпечення того, щоб ув’язнені підлягали відеоспостереженню із гарантією розумного ступеню конфіденційності під час використання ними туалету / санвузла.
Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, під час застосування протягом тривалого часу. Таким чином комітет виступає про-
ти систематичності встановлення відеоспостереження в камерах
і вважає, що ресурси, що виділяються на таке установлення, можуть
бути використані з більшою користю (виділення тексту додано. — В. Ч) шляхом взаємодії персоналу з ув’язненими, які представляють високий ризик. У разі встановлення камери відеоспостереження, в’язні повинні бути детально проінформовані про це. Крім того, важливо, щоб відповідні записи зберігалися протягом не менше 48 годину всіх випадках і на невизначений строку разі, якщо трапиться інцидент.
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
1
комітет рекомендує, щоб українська влада переглянула вико-
ристання відеоспостереження в камерах пенітенціарних установі прийняла детальні регулятивні норми, з урахуванням цих заува-
жень» (виділення тексту збережено).
Релевантні положення, які повинні бути використані для розроблення норм про втручання управо на приватність засуджених шляхом відеоспостереження, були висловленій щодо застосування відеоспостереження до Ю.В. Тимошенко (п. 64, 65): Делегація також підкреслила, що заходи безпеки, які застосовувалися до пані Тимошенко, не можуть вважатися пропорційним. Ці заходи включали в себе використання постійного відеоспостереження протягом декількох місяців поспіль. На жаль, українська влада не надала інформацію про будь-які індивідуальні оцінки реальних ризиків, які могли б виправдати використання відеоспостереження в колонії № 54 або в лікарні».
На щастя, розроблений ДПтСУ наказ був запропонований ДПтС України до громадського обговорення. Залишається сподіватись, щоці зауваження, надіслані Харківською правозахисною групою, будуть враховані.
Слід зазначити, що ми розуміємо й практичну спрямованість намірів потенційного тотального відеоспостереження. ДПтСУ бажає таким чином полегшити роботу із нагляду та контролю за дотриманням порядку виконання-відбування покарань. Такого роду наміри можна з одного боку зрозуміти, але, як буде показано, вони є помилковими та стосуються питання про один із ключових пріоритетів розвитку Служби у напрямку дотримання прав людини та їх балансування із вимогами безпеки та порядку в установах.
Справа втому, що за умов, коли кількість співробітників, які безпосередньо контактують із ув’язненими, є недостатньою ДПтСУ вирішила перейти до забезпечення безпеки та порядку (чи режиму, як це називає вітчизняне законодавство та доктрина) шляхом застосування техніки так званої статичної безпеки».
З цього приводу варто звернути увагу на рекомендацію Комітету з запобігання катуванням, висловлену у своїй доповіді про візит до України уроку Природно, КЗК повністю розуміє, що установка камер відеоспостереження може бути важливим додатковим інструментом для забезпечення безпеки в загальних зонах ув’язнення (коридори, спортивні зали і т. д, спеціальних камерах (наприклад, спеціальні камери спостереження, дисциплінарні камери) та прогулянкових майданчиках. Це, од-

1 Реформування кримінально-виконавчої служби України
1
нак, є значним втручанням в приватне життя ув’язнених, коли такі камери встановлені в їх власних камерах, зокрема, коли в’язні залишаються там протягом тривалих періодів часу. Таким чином, Комітет нагадує, що він проти систематичної практики установки камер відеоспостереження в камерах і вважає, що ресурси, що виділяються на такі схеми, можуть бути більш корисно використані для покращення відносин персоналу зданими ув’язненими. В цілому, слід згадати пункт 18 Рекомендації Rec
(2003) 23 Комітету Міністрів Ради Європи з питань управління тюремними адміністраціями довічно ув’язнених та інших ув’язнених на тривалі строки, яка чітко зазначає, що технічні засоби не може бути заміною для динамічного методу безпеки. Цей пункт (18.b) рекомендує, щоб там, де використовуються технічні пристрої, такі як сигнали тривоги і відеоспостереження, вони завжди повинні бути доповненням до динамічних методів безпеки.
Термін динамічна безпека (dynamic security) був введений в обіг як наслідок масових безладів х — х років у в’язницях у Великобританії) в 1985 році Яном Дунбаром, колишнім директором тюремної адміністрації Великобританії, який став дуже відомим завдяки впровадженню прогресивних ідей в роботу підпорядкованої служби. З його точки зору, динамічна безпека — це ситуації, коли відносини і індивідуалізм поєднуються в запланованій (і корисній) діяльності, коли вус- танові як максимального, такі мінімального рівня безпеки результат складається в гнучкому і кращому порядку у в’язниці». Підкреслювалося, що основна увага має бути спрямована наставлення до співробітників і засуджених як до індивідів, на справедливі і ввічливі відносини
«персонал-засуджений». Це не фізичне або процедурне обмеження, а розвиток відносин з засудженими, заняття їх корисними справами, встановлення довіри та ефективна комунікація і, як позитивний наслідок, знання того, що відбувається. Практично це призводить до того, що ув’язнені в підсумку самі розповідають про всі проблеми, які загрожують безпеці, або ж персонал дуже добре відчуває на нюх, коли щось не так в їх установі Dynamic Security: The Democratic Therapeutic Community in Prison / Edited by Michael
Parker. — London: Jessica Kingsley Publishers, 2006. — P. 233–234; див. також про ризики нівелювання динамічної безпеки на користь статичної Van Zyl Smit D., Snacken S.
Principles of European Prison Law and Policy: Penology and Human Rights. — New York:
Oxford University Press, 2009. — Р. 264–267.
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
20
Зрозуміло, західними теоретиками розглянуті і можливі крайнощі таких сприятливих відносин. Саме тому вказується, що члени персоналу повинні бути дружніми, але не друзями, адже в протилежному випадку є ризик трансформації в те, що у нас називається неслужбові відносини, що в Україні часто трактується перекручено і сприймається як необхідність підтримки мінімуму відносин. А це якраз і є бар’єром для запровадження в наших установах динамічної безпеки, на необхідність чого не один раз вказував і КЗК.
Слід також уміти відрізняти динамічну безпеку від системи доносів, оскільки вона навпаки тільки створює атмосферу напруженості та насилля
12
Відомо, що ДПтСУ декларує необхідність навчання власного персоналу підтримці нормальних взаємовідносин з ув’язненими та розробляє спеціальні курси з цією метою. Тим не менш, такі теоретичні знання до цих пір вважаються поверховими та непотрібними на практиці, атому вони мало застосовуються. Це призводить до браку позитивної інтеракції без якої неможливе існування динамічної безпеки. Про існування проблеми впровадження методу динамічної безпеки зазначається й у Розясненні Міністерства юстиції Формування повноцінної системи підготовки пенітенціарного персоналу — головна умова практичних зміну Державній пенітенціарній службі України від 11.07.2012 13
, де робиться посилання на відомого дослідника тюремних проблем Е. Койла. Однак із Розяснення видно, що необхідність розв’язання проблеми поки що сприймається як віддалена ідея.
Натомість обрання шляху статичної безпеки, який повністю протилежний динамічному, і полягає у максимальному контролі, відеоспостереженні та інших способах механічного контролю за поведінкою замість
розвитку позитивних відносин між співробітниками пенітенціарних установ та особами, що у них утримуються є і все більше буде ставати однією із головних проблем майбутньої діяльності ДКВС. Ця проблема зможе бути вирішена тільки шляхом впровадження нової політики, спря-
12
Меры, связанные и не связанные с лишением свободы. Тюремная система Посо- бие по оценке систем уголовного правосудия. — Нюь-Йорк: ООН, 2010. — С. 26.
13
Розяснення Міністерства юстиції України Формування повноцінної системи підготовки пенітенціарного персоналу — головна умова практичних зміну Державній пенітенціарній службі України від 11.07.2012 // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/
show/n0027323-12 (перехід по посиланню здійснений 02.06.2014)

1 Реформування кримінально-виконавчої служби України
21
мованої на зближення персоналу та в’язнів у повсякденному житті та розвитку позитивних відносин між ними настільки, наскільки це можливо.
Обов’язковим першим кроком для цього має стати демілітаризація ДКВС та переведення її до розряду цивільної служби, яка не буде мати спеціальних військових знань.
Потрібно також брати до уваги той факт, що на превалювання статичного підходу до безпеки впливає недостатня кількість пенітенціарного персоналу. У той час, коли на одного начальника соціально-психологічно- го відділення подекуди доводиться близько ста засуджених, з якими він один має залишатися у особистому контакті, такий підхід є чи не єдино можливим.
З іншого боку, це призводить ідо розвитку тюремної субкультури, адже контроль за поведінкою в’язнів відділення на практиці часто встановлюється за допомогою використання неформальних лідерів. Це призводить до маси негативних наслідків насильство, опосередковане та безпосереднє заохочення існування субкультури, вимагання і т. ін. Підтвердженням цього є остання доповідь КЗК про результати візиту в Україну, в якій описуються до чого призводив такий підхід в українських колоніях (особливо показовим є приклад із Криворізькою виправною колонією Звернімо також увагу на питання змін врегулюванні діяльності в’язничного відомства. 6 квітня 2011 року Президент України видав Указ
№ 394/2011, яким затвердив Положення про Державну пенітенціарну службу України (Положення. Виходячи з цього, втрачає свою чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 587 Про затвердження Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань. Створення ДПтСУ, за висловом, колишнього Голови
ДПтСУ Лісіцкова О. Вбуло відображенням стратегічного курсу державної політики у напрямку соціальної переорієнтації процесу виконання кримінальних покарань з урахуванням міжнародних стандартів, дотримання принципів законності, гуманізму, демократизму та справедливості, а також сучасної світової пенітенціарної доктрини 14
Детальніше див Човган В. Нове Положення Про державну пенітенціарну службу України / В. Човган // Юридичний журнал. — 2011. — № 7/8. — С. 196–199.
15
Лісіцков О. В. Державна пенітенціарна служба України сьогодення та перспективи Теоретичні та практичні проблеми удосконалення діяльності кримінально-ви-
Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України
22
Вже починаючи з першого пункту Положення на себе звертає увагу той факт, що в ньому вжене міститься норми проте, що Державна пенітенціарна служба України виконує правоохоронні та правозастосовні функції, спрямовує, контролює діяльність Державної кримінально-вико- навчої служби України.
Досить цікавим нововведенням є зміна кола актів, якими керується
ДПтСУ, а саме, замість указів Президента України тепер регулювання здійснюватиметься такими актами Президента України як акти (відповідно до статті 106 Конституції України до них відносяться укази і розпорядження) і доручення. Крім того, тепер до кола актів, які регулюють діяльність
ДПтСУ відносяться Накази Міністерства юстиції України, доручення Міністра юстиції України (далі — Міністр юстиції. Зазначимо, що незважаючи нате, що незмінним залишилось положення, що ДПтСУ керується також іншими актами законодавства, тепер серед них окремо не виділяється саме Положення.
В попередньому Положенні одним із ключових його завдань було назване забезпечення дотримання прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізації законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту. У новому ждана норма певною мірою видозмінена й завдання викладене, як контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту. Навіть просте порівняння змісту слів забезпечення та контроль показує значне звуження ролі ДПтСУ в цій діяльності забезпечувати означає) постачати щось у достатній кількості, задовольняти кого, що- небудь у якихось потребах надавати кому-небудь достатні матеріальні засоби до існування постачати) здійснювати надійні умови для здійснення чого-небудь, гарантувати щось) захищати, охороняти кого, що-небудь від небезпеки
16
конавчої системи України матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (4 травня 2011 р) — К Нац. акад. внутр.. справ. — 2011. — С. 3.
16
Тлумачний словник української мови. / За ред. проф. Калашника В. С. — Харків Прапор С. 324.

1 Реформування кримінально-виконавчої служби України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   46


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал