Донецький обласний інститут післядипломної



Скачати 337.14 Kb.
Дата конвертації04.06.2017
Розмір337.14 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Факультет перепідготовки та спеціалізації
Відділ культури та естетики


КУРСОВА РОБОТА
Дизайн і реклама як складові художньої культури

Виконала


слухач курсу спеціалізації

"Художня культура"



Ільясова Наталія Іванівна
Керівник

завідувач відділу культури та

естетики Донецького обласного

інституту післядипломної

педагогічної освіти

Лобинцева Світлана Миколаївна

Донецьк – 2012
Анотація

Ільясова Н.І. Дизайн та реклама як складові художньої культури: Курсова робота. – Донецьк, Донецький облІППО, 2012. – 27 ст.

У даній роботі розкрито сутність понять "дизайн" та "реклама", визначено місце дизайну та реклами у системі культури загалом та у складі художньої культури, мету, завдання, можливості та особливості цих видів предметно-естетичної діяльності.

Особливу увагу в роботі приділено класифікації, диференціації та практичному застосуванню таких видів діяльності у життєвій сфері.

В роботі виділяється проблема ролі дизайну та реклами як засобів виховання естетичного смаку.

Ілюстр., Бібліогр. –24 найм.

Ильясова Н.И. Дизайн и реклама як составные части художественной культуры: Курсовая работа. – Донецк, Донецкий облИППО, 2012. – 27 стр.

В данной работе раскрыты суть понятий "дизайн" и "реклама", определено место дизайна и рекламы в системе культуры в целом и в составе художественной культуры, цель, задачи, взможности и особенности данных видов предметно-эстетической деятельности.

Особенное внимание в работе уделено классификации, дифференциа-ции и практическому применению таких видов деятельности в жизненной сфере.

В работе виделяется проблема роли дизайна и рекламы как средств воспитания эстетического вкуса.

Иллюстр., Библиогр. –24 наим.

ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………………..….4 РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗВИТОК

1.1. Історія розвитку дизайну у складі загальнолюдської культури……….7

1.2. Реклама: минуле та сьогодення…………………………………………..11

РОЗДІЛ ІІ. СКЛАДОВІ ДИЗАЙНУ ТА РЕКЛАМИ

2.1. Основні поняття дизайну та реклами……………………………………14

2.2. Засоби впливу на споживача дизайнерського та рекламного

продуктів………………………………………………………………………. 19

2.3. Класифікації дизайну та реклами в сучасному світі……………………22

ЗАКЛЮЧЕННЯ………………………………………………………………..26

БІБЛІОГРАФІЯ

ДОДАТКИ

4

ВСТУП


Термін "дизайн" зʼявився на початку ХХ століття. У перекладі з англійської означає "малювання". До цього проектування речей називалося "художнім конструюванням", а теорія створення речей – "технічною естетикою". Слово "дизайн" породило й похідні поняття: "дизайнер" – художник-конструктор, "дизайн-форма" – зовнішня форма предмету та інші.

І досі ведуться дискусії про сам зміст дизайну, його мету і можливості. Так, відомий італійський архітектор і дизайнер Д. Понті вважає, що мета дизайну – створення прекрасних форм, речей, які розкривали б справжній характер нашої цивілізації. Іншої думки дотримується теоретик дизайну Т.Мальдонадо. Він стверджує, що предмет ужитку не може виконувати функції художнього твору, а долі мистецтва не можуть збігатися з долями промислових виробів. За кордоном дуже поширена думка, що головне завдання дизайну - створення речей, які легко було б продавати. Таким чином, дизайн стає в пряму залежність від потреб та запитів ринку.

Визначити місце дизайну не завжди просто. Дизайн важко відокреми-ти від архітектури (якщо йдеться про проектування інтерʼєрів), від скульп-тури (коли проектують, наприклад, дитячі майданчики чи атракціони), від ужиткового мистецтва (створення нових видів посуду або меблів).

Будь-який предмет, на відміну від витвору мистецтва, має якесь життєво важливе призначення, інакше кажучи, функцію. Але майже в кожної людини є потреба в тому, щоб оточувати себе красивими предметами. Тому цінність речі охоплює два начала – користь і красу. У кожному предметі закладено технічне та естетичне начала, завжди непостійні й історично змінювані.

Практична користь речі не потребує пояснення, але виявляється, що користь може супроводжуватися й певним естетичним переживанням.

5 Справді, хіба не приємно стежити за тим, як працює машина, особливо коли процес, мета цієї роботи нам зрозумілі.

Ми рідко сприймаємо предмети відокремлено: адже вони створюють звичайно групи, комплекси або так зване предметне середовище. І це середовище має іноді свою, цілком певну характеристику. І стіни, і речі, й сам обʼєднуючий їх простір носять відбиток особистості людини, місця, часу.

Більшість пересічних громадян вважають, що дизайн – це надання красивого зовнішнього вигляду звичним речам заради самої краси. Та це не зовсім так. Завдання дизайну, насамперед, - це створення зручності користування будь-якими речами: автомобілем, пилососом, квартирою, сайтом тощо. Доріжки у ландшафті повинні не просто бути, а вести до певної мети, викликати певні відчуття (наприклад, простору або здивування). Жити в інтерʼєрі має бути в першу чергу зручно, а вже потім красиво. Текст повинен читатися легко та викликати ті емоції, для яких він створений. Є ряд задач, які дизайн має вирішити. Якщо ми маємо на увазі інтерʼєр, то в першу чергу треба вирішити, ДЛЯ ЧОГО ми створюємо його, тобто визначаємо його функції: представницька функція предʼявляє свої вимоги, інтерʼєр громадських приміщень – свої потреби, у власних апартаментах – свій набір задач і т.і.

Ці задачі включають у себе не тільки естетичні поняття, а й конкретні функціональні та економічні завдання.

Чи є дизайн мистецтвом? Так, безумовно. Але не тільки. Всі дизайнери-практики зазначають, що власне красиві речі складають лише 10-30% від дизайн-проекту. Все інше – це тяжкий труд креслення.

Дизайнер обʼєднує мистецтво з наукою. В його роботі поєднані й уміння психологічного дослідження, і матеріалознавство, і багато інших наукових знань. Результат дизайну – покращення функціональності будь-якого предмета, а не тільки зовнішнього вигляду.

6

Що хоче отримати виробник (або замовник), звертаючись до спеціаліста за розробкою дизайну? Гарний малюнок, створений у відповідності до правил побудови дизайну та художнього смаку автора? Звісно, ні. Він бажає отримати прибуток від продажу свого товару. Тому дизайнер, найчастіше, стає ще й рекламним креатором. Продуманий та професійно виконаний дизайн спирається на чіткий розрахунок максимального впливу на споживача. Тому дизайн органічно поєднується з рекламою як механізмом такого впливу.



Вивчаючи рекламу, ми маємо справу з багатоликим явищем, яке охоплює різні соціально-економічні сфери. Поняття "реклама" стало в останні часи терміном, що викликає певне коло асоціацій в економічному, соціокультурному та політичному змісті. В економічному контексті реклама асоціюється з виробництвом, бізнесом, торгівлею, комерцією, товарами, послугами, зайнятістю, в соціокультурному – з видовищними заходами, подорожами, модою, шоу, релігійними та благодійними акціями, знайомствами, в політичному – з політичними партіями, виборами, лідерами, листівками, акціями протесту, маніфестаціями тощо. Реклама починає відігравати певну естетичну роль, поступово перетворюючись на одну з форм мистецтва. Треба сказати, що свого часу в тому чи іншому вигляді до рекламної творчості зверталися Альбрехт Дюрер, Даніель Дефо, Володимир Маяковський, А.Хічкок, Ж.Сименон. Все більше (але, на жаль, далеко не більшість) сучасних "рекламних продуктів" виконуються зі смаком та майстерністю та, по суті, є витворами мистецтва.

Таким чином, діапазон впливу дизайну та реклами поширюється майже на всі основні форми людської життєдіяльності, просочує її, утворює, а подеколи й перетворює оточуючий світ та свідомість людини.

7

РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗВИТОК



1.1. Історія розвитку дизайну у складі загальнолюдської культури.

Свою історію слово "дизайн" веде від італійського "disegno" – поняття, яким в епоху Ренесансу визначали проекти, малюнки, а також ідеї, що лежали в основі роботи. Пізніше, в XVI столітті в Англії зʼявилося поняття "design", яке дійшло до наших днів та перекладається українською мовою як задум, креслення, візерунок, а також – проектувати та конструювати. У більш вузькому, професійному розумінні дизайн означає проектно-художню діяльність з розробки промислових виробів з високими споживчими та естетичними якостями, діяльність з організації комфортного для людини предметного середовища – житлового, промислового , суспільно-культурного.

Зароджувався дизайн на межі кількох видів діяльності: художньо-проектних програм, масового виробництва,інженерного проектування та науки. Сьогодні дизайн – це комплексна міждисциплінарна проектно-художня діяльність, що інтегрує природничонаукові, технічні, гуманітарні знання, інженерне та художнє мислення, спрямована на формування на промисловій основі предметного оточення у надзвичайно поширеній "зоні контакту" його з людиною в усіх без виключення сферах життєдіяльності.

Центральною проблемою дизайну є створення культурно- та антроподоцільного предметного світу, що естетично оцінюється як гармонійний, цілісний. Звідси особлива важливість для дизайну – це використання поряд з інженерно-технічними та природничонауковими знаннями засобів гуманітарних дисциплін – філософії, культурології, соціології, психології, семіотики та інших.

Виникнення дизайну як особливого виду проектно-художньої діяльності відносять до кінця ХІХ ст., повʼязуючи його виникнення з

8

промисловою революцією – загальним розвитком масового машинного виробництва та виниклого внаслідок цього розділення праці. В умовах індустріального виробництва, товарного наповнення ринку увага виробників все більше зверталася на привабливість та різноманітність зовнішнього вигляду продукції, що випускалася, а також на споживчі якості продукції, зручність її експлуатації. В результаті виникла необхідність в особливому спеціалісті, який здатен не тільки створювати привабливий зовнішній вигляд, що відповідає віянням моди, запитам споживача, форму виробу, а й добре розбиратися в конструюванні та технології машинного виробництва. Тільки в умовах вирішення комплексних інженерно-технічних, художніх питань можливо, як показала практика, створити конкурентноздатну продукцію.



Вся історія індустріального дизайну повʼязана з історією розвитку техніки. такі винаходи як паровий котел, двигун внутрішнього згоряння, електромотор та інші створили не тільки нові галузі у машинобудуванні, але й стали історичними етапами у розвитку дизайну.

ХІХ століття було століттям неперевершеного прогресу. Одне технічне диво приходило на зміну іншому. Століття, що почалося діліжансами та гусячими перами, закінчився автомобілем та друкарською машинкою. За телеграфом слідував телефон, потім запрацювало радіо. Люди вигадали засіб робити точні зображення з натури, обходячись без художника, записувати та зберігати на віки людський голос, зробили перші спроби полетіти на апараті, що важчий за повітря, винайшли рухому фотографію – кіно…

Праця ремісника, процес створення форми предмету був повʼязаний безпосередньо з його виготовленням. З настанням епохи індустріалізації стали створюватися прототипи виробів у вигляді креслень, моделей та дослідних зразків, які потім виготовлялися численними накладами за допомогою машин вже іншими людьми. Таким чином, на рубежі століть в процесі промислового виробництва відбулося розділення праці, дизайн

9

відокремився в окрему форму проектно-художньої діяльності і сформувалася нова професія – дизайнер.



Дизайн як професія існує вже більше ніж 100 років. Її відлік ведуть від відомого руху " За звʼязок мистецтв і ремесел" в Англії кінця ХІХ ст., лідером якого був відомий художник і теоретик у галузі предметної творчості Вільям Моррис.Саме тоді були сформульовані основні положення теорії та творчі принципи дизайну, що вплинули на школи та напрямки пізніших років. Іноді дату виникнення професії повʼязують з початком ХХ ст., Коли художники зайняли високі пости у деяких промислових галузях і отримали можливість формувати фірмовий стиль підприємств, впливаючи на політику формоутворення продукції, що випускається. Існує також думка, згідно якої про дизайн як про професію можна говорити лише тоді, коли створилися школи з методиками викладання дизайну та зʼявилися перші дипломовані спеціалісти з дизайну.Це 20-ті роки ХХ століття, коли були відкриті перші школи дизайну – Баухауз в Німеччині та ВХУТЕМАС – в Радянській Росії. Існує також точка зору, згідно якої виникнення дизайну відносять до періоду всесвітньої кризи 1929 року, він описується, перш за все, як американський феномен. Дійсно, майже до 1929 року європейський дизайн залишався суто локальним явищем, який не впливав на виробництво так помітно, як ми звикли гадати. І тільки від початку кризи американський дизайн стає реальною комерційною силою, набуваючи поступово масового характеру, виникає професійна "індустрія дизайну". Сформований на початку ХХ ст. в архітектурі Америки та деяких європейських країн новий стильовий напрям "функціоналізм" став свого роду теоретичною базою і для розвитку принципів формотворення в дизайні. Його лідери, що бачили красу художньої форми в її функціональній доцільності, стояли й біля витоків машинного формотворення дизайну. Серед них такі відомі імена як Луїс Салівен – один із засновників Чиказької архітектурної школи, що відома своїми будівлями "машинної епохи"; Френк Ллойд Райт – патріарх амери-

10

канської архітектури та дизайну; Петер Беренс – німецький архітектор і художник, з чиїм імʼям повʼязують цілу епоху у розвитку дизайну та особливо появу "фірмового стилю"; Міс Ван дер Рое – один із лідерів відомого німецького виробничого союзу Веркбунда та засновників раціоналістичної архітектури та дизайну в Німеччині; Вальтер Гропіус – засновник "Баухауз" – всесвітньо відомої школи сучасної архітектури та дизайну; Герит Томас Рітвельд – голандський архітектор, його концептуальне "червоно-синє крісло" стало скульптурним символом сучасного дизайну.



Серед піонерів дизайну були й архітектори та художники-модерністи, що на початку ХХ ст. прийшли працювати на виробництво. Представники модерну шукали вихід з тупику набридлого наслідування стилям минулого, відкидали еклектику, різко критикували оздоблення та орнаменталістику, вели пошуки у сфері раціональних, геометричних форм, особливу увагу приділяючи красі вихідного матеріалу, виявлення його. По суті, ці погляди були так званим шляхом до філософії індустріального формотворення. Серед них такі відомі імена як Анрі Ван де Вельде – засновник появи стилю "модерн", Міхаель Тонет та його відомий усьому світові "венський стілець", Чарлз Макінтош – шотландський архітектор, лідер стилю "ар нуво", дизайн якого вважається однією з вершин європейського модерну і його меблі початку століття відтворюються донині, Реймонд Лоуї – один із засновників професійного дизайну в США, його часто називають батьком промислового дизайну, Камілло Оліветті та Ервін і Артур Брауни, з іменами яких повʼязують цілі стилі в історії дизайну, Джованні Понті – італійський архітектор, засновник найвідомішого часопису з дизайну "Домус", Алвар Аалто – засновник сучасної фінської архітектури і дизайну, а також наші співвітчизники – К.Малевич, А.Родченко, В.Татлін, Л.Лисицький та інші, що стали у витоків радянського дизайну.

11

1.2. Реклама: минуле та сьогодення.



Термін "реклама" походить від латинського слова "reklamare" – голосно кричати, про щось сповіщати (в Давній Греції та Римі оголошення голосно викрикувалися або зачитувалися на площах та в інших місцях скупчення людей). Фактично реклама – цілеспрямоване поширення інформації про різноманітні види товарів та послуг, здійснене для створення їм популярності, привернення до них уваги споживачів з метою створення запиту на товари та послуги та збільшення їх реалізації. Рекламні повідомлення відрізняються від звичних інформаційних тим, що їх метою є пробудити у людини бажання купити ту чи іншу річ або послугу.

Найпримітивніші види реклами існували ще до нашої ери. Одним з перших рекламних повідомлень, що дійшли до нас, вважається єгипетський папірус, в якому повідомлялося про продаж невільника. Сучасні дослідники також вважають одним з найдавніших рекламних текстів вирубаний в камені напис, знайдений у руїнах найдавнішого міста Мемфіса: "Я, Ріно з острова Крит, з волі богів тлумачу сновидіння".

Таким чином, джерела рекламної діяльності мають початок у первісній давності. Антична культура народжує вже доволі зрілі форми рекламної діяльності, основою яких є згустки оперативної інформації. Ці форми рекламної діяльності виражалися за допомогою різних наборів словесних, звукових, письмових та зображувальних прийомів, що створювали рекламні образи (іміджі) рекламованих обʼєктів.

Ренесанс ознаменував народження нової ери в історії людства. Розквітли торгівля і, звісно, рекламна справа. Використовувалося, як і раніше, живе слово. Спеціально найняті люди біля дверей таверни розхвалювали вина, біля дверей лавки – товари. Більшість населення була неграмотною, тому легше сприймала малюнки, а зовнішня реклама – вивіски, емблеми, зображення товарів – швидко поширилися в Англії. Зʼявилися універсальні символи: три

12

кулі – у ростовщика, розмальований білими та червоними рисами спис – у брадобрія, ступа та пестик – у алхіміка, золотий чобіт – у чоботаря. А за відсутністю назв вулиць та нумерації будинків, ці символи служили вказівниками місцерозташування.



Новий якісний стрибок у розвитку реклами починається з винайденням книгодруку. Винахід Гуттенбергом друкарського станку у 1450 році ознаменував початок епохи становлення системи засобів масової комунікації, результатом якої став якісно новий рівень розвитку реклами. Тексти, написанню яких приділялося дуже багато часу в минулому, тепер могли бути готові дуже швидко. Перше друковане рекламне оголошення датується 1472 роком. Текст був вивішений на дверях однієї з церков Лондона та інформував про продаж молитовника.

В 1612 р. у Парижі вийшов перший журнал оголошень про наміри та бажання. З того часу, коли встановився активний товарообмін між Європою та Сходом, друкована реклама міцно встановилася у світі комерції.

Засновником друкованої реклами в Європі вважають лікаря Теофраста. Він започаткував у 1630 році в Парижі довідкову контору, що друкувала рекламні оголошення у "Французькій газеті". Першим рекламним оголошенням, що було опубліковане, вважається оголошення про нагороду за вказання місцезнаходження 12-ти вкрадених коней.

Індустріальна революція, що почалася в Англії в середині ХVІІІ ст., досягла Америки. Виробники товарів зрозуміли цінність реклами як засобу проникнення на нові ринки збуту товарів та завойовування цих ринків, отримання великих прибутків. Поступово змінювалися й самі рекламні оголошення. З появою фотографії в 1839 році рекламний текст почав доповнюватися фотоілюстраціями, що надавали інформації більшої достовірності.

Знаменним для реклами стало ХІХ століття. Одна з найважливіших подій для рекламної справи відбулася у 1825 році, коли в друкарні нью-йоркської

13

"Газетт" був встановлений німецький прес, що робив 2000 віддруків на годину. Прес мав окупитися, він був завантажений роботою так, щоб максимально використати нечувану на той час продуктивність. Збільшення накладів газет призвело до здешевіння друкованої продукції, а разом із тим, більшому поширенню рекламного продукту.



Рекламі віддавали свій талант відомі художники. Високими витворами мистецтва вважалися афіші Анрі Тулуз-Лотрека, Альфонса Мухи. Темою одного з плакатів П. Боннара є французьке шампанське.

Завдяки вдалій рекламі багато товарів стали бестселлерами: напій "Кока-Кола", фотоапарати та фотоматеріали "Кодак", цигарки "Кемел", "Лакі Страйк" тощо, а підприємства, які їх виробляли – потужними транснаціональними корпораціями.

З усього вищезазначеного можемо зробити висновок. Знайомство з історією дизайну та реклами дає нам можливість через факти дизайнерської та рекламної практики дізнатися, які цілі та завдання ставилися перед дизайнером у різні історичні періоди , як формувалися основні напрями та школи теорії дизайну. Ми визначили, що дизайн – це сполучення складних явищ матеріальної та духовної культури суспільства, де поєднані між собою художньо-образне, інженерно-конструкторське та наукове начала. Маючи глибокі історичні корені, дизайн та реклама поєдналися у розкішній кроні сучасної культури.

14

РОЗДІЛ ІІ. СКЛАДОВІ ДИЗАЙНУ ТА РЕКЛАМИ



2.1. Основні поняття дизайну та реклами.

Дизайн та реклама існують одночасно у двох вимірах, у двох світах – в галузі чистого мистецтва та в галузі техніки. Відповідно, і мова понять поділяється на дві групи.

Першу можна позначити як "художню", яка прийшла зі "старших" видів мистецтва – живопису, скульптури. Це поняття загальні, фундаментальні для всіх видів мистецтв: стиль і стилізація, простір і середовище, композиція, пропорції, пластика, ритм, обʼєм, колір, світло, контраст і нюанс, поверхня і фактура.

Деякі з перелічених понять властиві будь-якому середовищу – наприклад, простір, світло, пропорції та обʼєм, поверхня. Їх можна за бажанням змінювати, для чого необхідно оволодіти спеціальними прийомами роботи.

Ритм, колір, контраст і нюанс, фактура, частково світло – це і є прийоми та принципи перетворення середовища.

Друга група понять прийшла в дизайн з області техніки, конструювання та будівництва, тому й називається вона "технічною". До технічних понять має сенс віднести реконструкцію, перепланування, кубатуру, перспективу, зонування, масштаб, ескіз, проект, креслення, фарбування, інсоляцію, декорування,модуль,план."Технічна" група не випадково займає місце після "художньої". Вона є перекладом абстрактних понять на практичну мову. Так, філософське поняття "простір" в перекладі на технічну мову стає "кубатурою" з конкретною кількістю метрів, а "колір", якому мистецтвознавці всього світу присвятили томи досліджень, відповідає термінам "фарбування" і "колор". Очевидно, що, перейшовши в своїй дизайнерській творчості до етапу технічних понять, ви впритул наблизилися до реального втілення задуму в життя. Адже кінець кінцем зусилля дизайнера

15

направлені якраз на те, щоб ідея перетворилася на проект, а проект - в живий індивідуальний простір, придатний для достовірно комфортного життя.



Середовище - це організоване дизайнером або архітектором наочно-просторове оточення людини. Наприклад, анфіладний простір з парадним чергуванням зал і позолоченими меблями створює "палацово-показове" середовище. А простір офісу з економною і раціональною розстановкою меблів і відповідним освітленням характеризує середовище ділове, що налаштовує на роботу. В процесі дизайнерської діяльності ми повинні чітко і обгрунтовано ставити перед собою задачі та уявляти образ майбутнього середовища - чи інтимна це обстановка спальні, затишно-діловита - кабінету або атмосфера вітальні, що налаштовує на відпочинок.
Простір можна назвати "оформленою пусткою". Спробуємо уявити її собі через наші відчуття: у маленькому замкнутому паралелепіпеді ліфта і в чистому полі, в палаці епохи бароко і в петербурзькому дворі-колодязі. Простір завжди забарвлений емоцією, воно підвладне волі дизайнера і в той же час, певною мірою, формує особу і настрій людини. Дизайнер, як правило, має справу з внутрішнім простором. 

Композиція "тримає" наш простір, організовує його і підпорядковує так званим законам композиції. Виділення головного і другорядного. Найчастіше зустрічається центрична композиція. У доісторичній печері центром, навколо якого зосереджувалось життя роду, було вогнище, в Елладі і Стародавньому Римі - внутрішній двір, в середньовіччі - комин і, нарешті, в сучасній "sitting-room" смисловим і композиційним центром став друг сім'ї - телевізор. Якщо ми будуємо будинок або переплановуємо квартиру, постараймося уважно продумати і насамперед виділити смисловий центр композиції житлового простору. Найчастіше таким центром є вітальня або їдальня. Композиційний центр їдальні або вітальні - обідній стіл, комин, телевізор, журнальний або картковий столик - ви призначаєте особисто, або він визначається сам собою, відповідно до традицій і способу життя родини.

16

Пропорції знайомі нам ще з підручників математики як співвідношення частин між собою і відношення кожної частини до цілого. Пропорції якнайповніше виражали уявлення людей про гармонію. Знайдене в Стародавній Греції ідеальне співвідношення пропорцій одержало назву "Золотого перетину" і вважається найдосконалішим.У дизайні інтер'єру до відвернутих математичних понять додане ще одне, конкретне - людина.Вираз "людина - міра всіх речей" буквально означає наступне: з висотою зростання середньої людини, з довжиною його рук і ніг порівнюється висота приміщення, ширина віконних і дверних отворів, розміри ланок драбин. Недаремно до появи метричної системи всі міряли "частинами тіла" - ліктями, саженями.Пропорції потрібні нам для досягнення максимального комфорту. "Правильні" і "неправильні" пропорції - поняття в застосуванні до інтер'єру достатньо умовні. Те, що красиве для стилю high-tech, жахливо потворне для готики, і навпаки. Створюючи потрібне вам середовище або образ житла, ми можемо використовувати абсолютно неправильні пропорції. Наприклад, є намір відтворити готичний простір. Для цього значно збільшімо висоту стіни по відношенню до площі кімнати (разів у п'ять), додамо витягнутий дверний отвір, міцно порушивши співвідношення його ширини і висоти, "витягнемо" вікно - ось і "готика". Якщо ще попрацювати зі світлом, декором і меблями, то вийде ефектна стилізація під готичний стиль. Іншими словами, пропорція може стати одним із фундаментальних елементів.


Та все ж вправи з пропорціями краще проводити на папері! Різні системи пропорцій ми бачимо в будь-якому стилі - від бароко до мінімалізму. Але завжди пропорції міняються з огляду на тенденції розвитку суспільства.
Стиль складається, як правило, з ряду стійких прийомів і форм, властивих тільки йому. Повторення в реальному інтер'єрі якого-небудь історичного стилю у всій його чистоті неможливе і недоцільне, кожен існує в своєму часі. Творче відтворення історичного стилю в сучасному варіанті називається стилізацією. Сьогодні стилізація - тонка і складна гра із стилем,

17

що додає вигляду інтер'єру особливий шарм. В цьому випадку не повторюють завчені формальні прийоми, а ненавʼязливо, узявши кращі і характерніші риси стилю, включають їх в сучасне житло. Зовсім не обов'язково відтворювати на сьомому поверсі блокового будинку зали Зимового палацу, це затія неперспективна. Якщо ми хочемо створити атмосферу бароко на сорока квадратних метрах, краще звернутися до стилізації.


Ритм - це рівномірне чергування дій або елементів, несвідоме або організоване, створене людиною, машиною, в природі і т.д. Перші ритми, які ми відчуваємо з народження, - биття нашого серця і зміна дня і ночі. Живим істотам ритм властивий органічно. В архітектурі і дизайні його використовують як виражальний прийом, щоб додати зовнішньому вигляду будівлі або інтер'єру емоційність, позначити чіткий порядок або, навпаки, "зламати" одноманітність і монотонність простору. Ритм може підкреслити граничну офіціозність і манірність - пригадаємо впорядкований лад колон періоду класицизму. Ритм, що збивається, переривчастий, як джазова імпровізація, характерний для простору постмодернізму.
Ритм буває пластичний (лінійний), світловий, колірний, ритм об'ємів і просторів.
Пластичний, або, інакше, лінійний ритм, як правило, задається формою основного, спеціально підкресленого предмету або конструкції. Таким виділеним елементом може стати незвичайної форми вікно, рельєф стіни або стелі. Ефектні або рідкісні меблі теж доцільні як джерело пластичного ритму. Лінія або форма, неодноразово повторена в просторі, утворює пластичний (лінійний) ритм.Якщо як провідний колірний ритм вибраний, скажімо, жовтий, то він стає колірним акцентом інтер'єру. Жовтий колір, почавшись в передпокої, ритмічно рухається і повторюється в кольорі килима вітальні, абажурі, диванній подушці і т.д. Це можуть бути речі з різного матеріалу, з різною фактурою поверхні, але їхній колір, якщо ми

18

досягаємо саме ритмічних зв’язків, повинен точно відтворювати один і той же відтінок. Приблизність погубить стиль.Ритмічна організація простору - вищий пілотаж дизайну. Проте можна стати майстром і в цій справі.


Колір - один з найважливіших елементів інтер'єру (безбарвний інтер'єр просто неможливий). Як робочий прийом при оформленні простору використовують колірний контраст, нюанс і акцент. Перший крок у виборі майбутньої палітринеобхідно робити, керуючись стилем житла. Наприклад, інтер'єр в стилі high-tech може бути побудований на колірному контрасті ("батьками" high-tech були мінімалізм і поп-арт; останній якраз дозволяє використовувати яскраві, відкриті кольори). Синій, жовтий, фіолетовий, червоний розташовуються за правилами авангардного живопису, тоді композиція кімнати нагадуватиме полотно поп-арту.

У мистецтві реклами, як і у дизайні, художні виражальні засоби мають неабияке значення. Тим більше зорові засоби: стиль, колір, пропорції, простір тощо. Використання таких засобів підпорядковується певним факторам:

1) фокусування або фіксація уваги на етикетці або пакуванні;

2) демонстрація товару в динаміці дії, в роботі;

3) концентрація уваги на особливостях, перевагах товару;

4) представлення користувачів, тих людей, які користуються товаром;

5) створення образу торгової марки, наділення її субʼєктивними цінностями, надання їй індивідуальності, неповторності, назамінності;

6) створення образу виготовителя, магазину або поставника послуг.

Менш очевидна, але не менш важлива функція зображення або створення певного настрою або почуття. Це можуть бути почуття впевненості, благополуччя, впливовості, або комфорту, надійності, або збудження, новизни, ризику, реальності, обʼєктивності, науковості, або почуття особистої участі, теплоти. Зорові та словесні елементи часто розраховані на створенння одного й того ж настрою, і настрій цей відповідає

19

потребам та бажанням, які задовольняє товар або послуга, та ставленню споживацької аудиторії до цього товару або послуги.



В рекламі переважно та найширше використовуються зображальні зорово-словесні, ілюстративні засоби. Щоб зображення допомогли встановити значимі звʼязки між товаром та споживачем, візуальні елементи слід відбирати з урахуванням власного зорового досвіду споживача. Адже для більшості з нас географічна карта, мікробна культура під мікроскопом або інші наукові розробки не мають по суті ніякого значення.

Колір в рекламі відіграє чи не найважливішу роль. Колір дозволив виробникам "включити" в споживацькі якості товару цілу низку додаткових, адже колір впливає на емоційний стан людини, кожна людина оточує себе комфортними за кольором предметами та організує свій життєвий простір за законами зорової гармонії. Борошно біле, а кекси з неї – апетитно коричневі. Холодильник білий, але завдяки продуктам у своїй природній кольоровій гамі, що заповнюють його, він стає більш привабливим для будь-якого споживача.

2.2.Засоби впливу на споживача дизайнерського та рекламного продукту.

Досліджено особливості впливу дизайну та реклами на споживача. Доведено, що для збільшення впливу дизайнерського рішення або рекламної кампанії необхідно, щоб дизайн оточуючого світу був яскравим, комфортним, надихаючим, а реклама стала більш адресною, орієнтованою на конкретні сегменти ринку. Реклама, як і дизайн, повинна нести різні аспекти інформації, у комплексі, впливаючи на почуття й думки людини, опираючись на його соціальний і фізіологічний досвід.Сьогодні реклама почала агресивніше втручатися в життя пересічних громадян і при цьому вона намагається стати його невід’ємною частиною. Реклама поступово проникає в усі його сфери і створює певні стереотипи для людей. Але ж

20

треба пам’ятати, щоб реклама могла впливати ефективно на свідомість споживачів, ця свідомість повинна бути відкритою.



Проблему впливу реклами на споживача розглядали такі вчені, як Ф. Котлер, А. Менегетті, В.Л. Музикант, Н.Н. Богомолова, Р.І. Мокшанцев, С.Ю. Хамініч, але для сьогодення характерне те, що це питання потребує більшої актуалізації і подальшого детального розгляду.

Взагалі, коли в сучасному світі заходить мова про рекламу, то під цим словом вже розуміють не інформування, а саме вплив на людину. Реклама набула такого визначення: «реклама – це процес впливу однієї групи людей на іншу з метою активізації в неї певного відношення до об’єкту рекламної діяльності та утворення активних реакційних дій, спрямованих безпосеред-ньо на об’єкт» . Реклама є необхідним елементом ринку, її головною метою є прагнення найскоріше й найдорожче продати товар. У сучасному світі реклама – це вже не додаток до бізнесу, а сам по собі прибутковий бізнес .

Методи, які використовують при реалізації рекламних задумів,взаємозалеж-ні від відсотка відкритості реклами. Абсолютно «прозора» реклама, тобто така, що не приховує свого прямого відношення до агітаційної сфери

впливу, тим самим подається після звукового чи відеоряду, що свідчить про початок рекламного блоку, розташована на рекламних проспектах, білбордах, сіті-лайтах, друкується в спеціалізованих буклетах, газетах, журналах з поміткою «реклама» та ін. Приховані ж види реклами з’явилися через перенасиченість інформаційного ринку рекламними матеріалами, що призвело до зменшення довіри у споживачів стосовно продукції, яка

рекламується, і виступають у вигляді: матеріалів ЗМІ за замовленням, епізодичного використання продукції у кінострічках, спонсорстві певних акцій тощо .

Найголовнішим завданням рекламної діяльності є створення проектів, які можуть та здатні забезпечити так званий «зупиняючий вплив». Для того, щоб досягти такого ефекту, рекламісти все частіше використовують

21

різноманітні «фішки» та «пастки». Прикладом таких пасток можуть слугувати так звані «чарівні» слова: новинка, безкоштовно, знижка, ексклюзивно, лише сьогодні, дуже просто . Метою рекламістів є вплив на свідомість споживачів, цього можна досягнути, перш за все, через привертання його уваги, що є першою ланкою в ланцюгу психологічного



впливу реклами. Даний прийом є дуже важливим, бо саме увага супровод-жує такі психологічні процеси, як сприйняття покупцем рекламної інформа-ції і перетворення її у свідомість. Ефективність реклами залежить від того, чи враховуються в ній і в якій мірі особливості психічних процесів людини. Тобто, використання у рекламних зверненнях методів навіювання та переко-нання.

Дизайн та реклама – це віддзеркалення бажань і потреб споживача, тому в першу чергу саме психологічні особливості аудиторії повинні визначати характер, тематику, сюжет і акценти дизайнерського та рекламного продукту. Культура, відповідно до досліджень французького науковця Леві Строса, – це відображення універсального, часом неусвідо-мленого, незмінного бачення людиною навколишнього світу. Оскільки

культура – це синтез характеристик, притаманних соціально-культурній аудиторії, то грамотне їх використання при створенні дизайнерських та рекламних проектів може забезпечити високий рівень ефективності впливу.

Вагомий вплив на успіх конкретного дизайну або реклами має їх фізична реалізація, а саме: місце та гармонійність розташування, розпізнаваність логотипу,стилізація, лаконічність і розбірливість друку рекламного оголошення, час, у який з’являється реклама, можливість потенційних клієнтів побачити рекламне повідомлення. Оптимізація вибору місця розташування реклами вимагає особливої ретельності, оскільки безпосереднє розташування залежить не лише від бажання рекламодавця, але й від реальних можливостей та взаємодії з іншими рекламодавцями . Вибір товарів і послуг людина здійснює на основі власних потреб, які є рушійною силою

22

поведінки. Майстерність дизайнера або рекламодавця полягає в тому, щоб розпізнати ту потребу, що є найголовнішою та найважливішою для даного суспільства в певний час .



На людину, як єдиний суб’єкт дизайнерської або рекламної діяльності, вплив здійснюється через органи чуття. Найбільш пов’язаними з дизайном та рекламою є зорові та слухові відчуття. Певні співвідношення кольорів часто можуть неприємно впливати на зір, а саме підвищувати зорову стомлюваність. Також варто враховувати відтінки, яскравість і насиченість. Загальна гармонія кольоропередачі у дизайнерській роботі або на рекламному проекті сприяє оптимізації якості впливу. Те ж стосується і звукового ряду, тобто приємний, не різкий звук і голос викликає позитивні емоції, відповідно підвищуючи ефективність впливу.

Для максимальної ефективності дизайнерського продукту або рекламного повідомлення виробникові мало знати переваги свого продукту, особливості ринку та цільову аудиторію – йому потрібно також стати психологом та маніпулятором. Діючи на психіку споживача (пам’ять, мислення та навіть емоційні установки) дизайнери та рекламісти не тільки

змушують купувати товар, але й створюють нові потреби, конструюють суб’єктивний світ людини, змінюють її моральні орієнтири, відносини з близькими людьми, стиль життя.

2.3. Класифікації дизайну та реклами в сучасному світі.

Сьогодні добре відомий такий ряд різновидів дизайну як:

- промисловий дизайн;

- графічний дизайн;

- дизайн середовищ;

- дизайн іміджу людини.

23

Промисловий (індустріальний) дизайн – це галузь дизайну, метою якого є визначення формальних якостей промислово створених виробів. Він передбачає ефективний розвиток ідей через процес, який призводить до виготовлення нових товарів (машин та обладнання, інструментів, меблів, побутової техніки, посуду, автомобілів, літаків тощо).



Графічний дизайн спрямований на створення візуальних повідомлень, які поширюються за допомогою засобів масової комунікації. Головна особливість, яка вирізняє його з-поміж інших видів - звʼязок з художнім проектуванням світу інформації. Ця галузь дизайну відносно молода. Існують два підходи до трактування поняття:

1. Графічний дизайн є сферою дизайну друкованої продукції (книги, плакати, афіші, візитівки, рекламні оголошення, товарні знаки).

2. Графічний дизайн є засобом створення на площині будь-якого виробу (ескізи, креслення, технічні малюнки тощо). Компʼютерна графіка.

Дизайнери вирішують такі комплексні завдання проектування складних структур, як вироблення єдиних систем знаків, створення фірмових стилів, образу цілих галузей промисловості, оновлення зорово-інформаційного ряду підручників, створення візуальних комплексів для великих заходів, виставок тощо. Сьогодні графічний дизайн використовується в рекламі, видавничій діяльності та друку, кіно, телебаченні, компʼютерній та електронній техніці, усіх сферах засобів масової інформації. Недарма його найчастіше називають комунікаційним дизайном.

Веб-дизайн у складі графічного дизайну має свої особливості. Виконуючи подібні види робіт, веб-дизайнер та графічний дизайнер мають різну початкову підготовку, що стосується деяких технічних нюансів.

Дизайн середовищ передбачає проектування та створення елементів для організації оточуючого простору для людини. Він поділяється на дизайн екстерʼєру, інтерʼєру, екологічни, ландшафтний та фітодизайн.

Робота по створенню екстерʼєру прикликана надати зовнішньому

24

вигляду будівлі красу та гармонію для споживача та оточуючого середовища.



Дизайн інтерʼєру має на меті проектування, декорування та обставлення внутрішнього простору будівель. Головною метою архітектури в усі часи її існування та розвитку було та є створення всередині будівлі, в кожному приміщенні, унікального середовища для людини, яке співпадало б з її практичним та естетичним призначенням.

Екологічний дизайн порівняно молоде поняття, новий напрям в дизайні, що базується на ідеї захисту оточуючого середовища. Екодизайн по своїй суті – природна краса, його головними принципими є: використання натуральних матеріалів, нетоксичність, гіпоалергенність матеріалів, використання енергозбережувальних технологій, простота та безпечність утилізації.

Завданням майстра ландшафтного дизайну є створення особливої реальності на звичайній ділянці землі, продумування та розплановування кожного сантиметру ділянки. З ним повʼязана діяльність фітодизайнера, який має обʼєднати світ рослин з предметним світом.

Дизайн іміджу людини має на меті гармонізувати зовнішній вигляд людини з його внутрішнім станом за допомогою одягу, зачіски, макіяжу тощо.

У класифікації реклами розрізняють два поняття: рекламу як процес і рекламу як продукт. На підставі наукових досліджень зарубіжних спеціалістів створено цілісну систему класифікації реклами. Основою цієї системи є поділ реклами на групи за такими ознаками:

- вид реклами;

- способи передачі рекламної інформації;

- метод поширення реклами;

- предмет реклами;

- цілі реклами;

- сфера реклами і рекламної діяльності;

25

- інтенсивність реклами;



- тип рекламодавців;

- способи передавання рекламної інформації;

- охоплення рекламної аудиторії;

- форма використання носіїв реклами;

- характер емоційного впливу.

Вид реклами. За цією ознакою реклама поділяється на комерційну, соціальну, політичну та релігійну. Способи передачі рекламної інформації. За цією ознакою реклама поділяється за такими напрямами:

• реклама у засобах масової інформації;

• пряма реклама;

• реклама на місці продажу;

• особиста реклама.

Форма використання носіїв реклами. За цією ознакою рекламу поділяють на такі види:

• рекламні оголошення в друкованих засобах масової інформації (газети, журнали);

• рекламні оголошення (відеосюжети) на телебаченні;

• рекламні оголошення (аудіоролики) на радіо;

• рекламні оголошення на зовнішніх носіях (рекламні щити, троли, світлові рекламні пристрої тощо);

• рекламні оголошення в спеціалізованих друкованих виданнях (каталоги, рекламні проспекти, буклети, рекламні листки, купони тощо);

• рекламну сувенірну продукцію (ручки, блокноти, годинники, брелоки, альбоми, календарі, сувенірна галантерея тощо);

• рекламу на транспорті;

• поштову рекламу;

• рекламу в засобах телекомунікацій (телемаркетинг, банерна реклама, рекламні оголошення й пропозиції в засобах Internet).

26

ЗАКЛЮЧЕННЯ



Дизайн нині головна, найбільш розвинена та теоретично осмислена сфера діяльності людини по законах краси поза мистецтвом.Він охоплює сферу проектування, виробництва та бутності речей, що виготовляє промисловість, з урахуванням їх користі, зручності та краси.

Дизайн проникає в усі сфери життя та діяльності людини. Дизайн забезпечує глибоку взаємодію будь-якого предмету з його споживачем – людиною. Обʼєктом дизайну може стати будь-яка річ, сукупність речей, предметно-просторове середовище або будь-яке інформаційне повідомлення.

Метою дизайну виступає гуманізація матеріального оточення людини, що виражається в підпорядкуванні згідно етичних та естетичних норм певної епохи та певного культурного регіону.

Методи дизайну найчастіше наближені до композиційних методів, що мають місце в архітектурі, але включають в себе евристичні прийоми винахідництва, а також низку прийомів та методів, які використовуються у різних видах художньої та наукової творчості.

Адресатами дизайну та реклами можуть бути усі та кожен окремо, тому в методології дизайн-проектування та реклами посилену увагу приділяють не тільки ергономічним, але й соціально-культурним, а також психологічним характеристикам споживача конкретного рекламного та дизайнерського продукту.

Сутність та можливості дизайну та реклами – безграничні. Вони відкривають вільні можливості матеріалізації естетичних ідей, нові горизонти взаємодії з оточуючим світом.

Види, форми дизайну та рекламної діяльності, їх суть і способи функціонування змінюються в залежності від соціально-економічного стану суспільства, розширення виробництва, чинників цивілізації. На нинішньому етапі дизайн та реклама всебічно  проникають у загальні культурні процеси,

27

зрощуються з ними та стають своєрідним відображенням тривіальної культури.



Сучасну тенденцію розвитку реклами та дизайну у дослідженні визначено як глобальний синтез, універсалізацію різних культурних явищ. Підсумовуючи,треба наголосити, що, формуючись як своєрідна художня творчість,дизайн та реклама стають нетрадиційними тривіально-синтетичними видами сучасного мистецтва.

Як вид соціальної взаємодії,дизайн та реклама апелюють до загальнолюдських цінностей, використовуючи механізми художнього сприйняття, несуть в собі велику образність, яскравість і видовищність, а також дають їй можливість естетизувати поведінку людини.



БІБЛІОГРАФІЯ

1.  Батра Р. Рекламный менеджмент/ Пер. с англ. – К.: Вильямс, 1999. – 784 с.
2.    Бове К.,  Аренс У.  Современная  реклама. – Тольятти: Довгань, 1995. – 256 c. 
3.    Болгов В.В. Торгівельні марки та фірмові найменування від А до Я. – К.: Знання, 2005. – 176 с. 
4.    Бронштейн Я.Н.  Рекламний робот.  Все  или  почти  все  об  умении  делать “крутую” рекламу. – К.: Украинский Центр духовной культуры, 2000. –  440 с.
5.    Васильев Г.А., Поляков В.А. Основы рекламной деятельности: Учебн. пособие для вузов. – М.: Юнити-Дана, 2004. – 414 с.
6.    Викентьев И. Приемы рекламы. – СПб.: Триз-шанс, 1995. – 212 c.
7.    Волкова  В.   Дизайн  рекламы. –  М.:  Книжний  дом  “Университет”,  1999. – 315 c.
8.    Джефкінс Ф. Реклама: практичний посібник. – К.: Знання, 2001. – 456 c.
9.     Доценко Е.Л. Психология манипуляции. – М.: МГУ, 1998. – 265 с. 
10.     Краско Т.И. Психология рекламы/ Под ред. Э.В. Ромата. – Харьков: Студцентр, 2002. – 216 c.
11.     Кромптон А.  Мастерская  рекламного  текста.  –  Тольятти:  Довгань, 1995. – 185 c.
12.     Крылов И. Теория и практика рекламы. – М.: Центр, 1996. – 275 c.

13.    Лисиця Н. Реклама як соціальний інститут// Соціологія: теорія, методи, практика. –  1998. –  №3. –  С.125-130.
14.     Лук’янець Т.І.  Рекламний  менеджмент:  Навч.  посібн. –  К.:  КНЕУ,  1998. – 275 c.
15.     Музыкант В.А. Теория  и практика современной рекламы. – М.: Евразийский регион, 1998. – 434 c.
16.     М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000. – 345 c.

17.     Обритько Б.А. Реклама і рекламна діяльність: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 240 c.
18.     Огилви  Д.  Откровения  рекламного  агента.  –  М.:  Финстатинформ,  1994. – 450 c.
19.     Психологія/ За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 234 c.
20.     Редькіна С., Захарчук В. Рекламний слоган та його функції // Соціологія: теорія, методи, практика. 2003. №3. С.133-136.
21.     Ромат Е.В. Реклама в системе маркетинга: Учебн. пособие. – Харьков, 1995. – 226 c.
22.     Семкин В. Дизайн и реклама: Учеб. пособие. – К.,  2002. – 34 c.
23.    Суїменко Є. Реклама: економічні функції та психологічний терор// Соціологія: теорія, методи, практика. – 2004. –  №1. –  С.135-151.
24.    Суковата В. Гендерний аналіз реклами// Соціологія: теорія, методи, практика. – 2002. –  №2. –  С.176-182.

ДОДАТКИ


Реклама напою "Кока-Кола" 1900 рік



Графічний дизайн

Дизайн інтерʼєру





Фітодизайн



014

Ландшафтний дизайн



Дизайн іміджу людини





Фразы известных людей

«Больше всего в индустрии рекламы я ненавижу то, что она притягивает к себе умных и деятельных, оставляя в качестве художников тупых и самовлюбленных». (Художник Banksy, источник: Esquire, Правила жизни)

«У рекламы одна цель – продать товар, все остальное от лукавого» (Раймонд Рубикам, снователь рекламного агентства Young & Rubicam).

"Только не говорите, пожалуйста, моей матери, что я работаю в рекламном агентстве. Она думает, что я служу тапером в борделе" (Жак Сегела, гений политической рекламы).

"В погоне за наградами мы забываем о релевантности. Мы превратились в эзотерическое братство, которое больше думает о себе, и меньше о том, как изменить этот мир". (Джеф Гудби, основатель и креативный директор Goodby, Silverstein & Partners).

"Реклама - самое увлекательное из того, что можно делать не раздеваясь". Джерри Делла Фемина (1936)

"Без рекламы произойдет самое ужасное - не произойдет ничего" - Том Бискарди

Интересные цитаты

"Хорошие дизайнеры редко становятся хорошими рекламистами, поскольку они увлекаются внешней красотой и забывают о продаже продукта" (Джеймс Рэндольф Адамс, специалист по рекламе).

"Ничто не существует реально, пока это не покажут по телевизору" (Daniel J. Boorstin).

"Реклама – величайшее искусство 20 века" (Маршалл МакЛухан, специалист в области коммуникации).

Единственные настоящие поэты нашего времени служат в рекламных агентствах (Теннесси Уильямс).

"Массового Сознания не существует в природе. Масса состоит из личностей. Поэтому хорошая реклама всегда является обращением одного человека к другому. А реклама, нацеленная на всех, не трогает никого" (Фэрфакс Коун, специалист в области рекламы).

"Творчество без стратегии называется искусством. Творчество со стратегией называется рекламой" (Джефф Ричардс).

Писатели о рекламе

"Реклама должна объяснить нам без каких излишеств мы не можем прожить" (Э.Маккензи)

"Реклама убивает возможность выбора" Дуглас Коупленд, канадский писатель

"Реклама - это громыхание палкой внутри помойного ведра" (Джордж Оруэлл, писатель).

"Реклама – узаконенная ложь" (Герберт Дж. Уэллс, писатель)

"Реклама – искусство делать из полуправды полную ложь" (Эдгар Хоу, писатель)

"Единственные настоящие поэты нашего времени служат в рекламных агентствах" (Теннеси Уильямс, драматург)

"Идеалы нации можно легко определить по рекламным объявлениям" (Норман Дуглас, писатель)



"Многие мелочи стали важными вещами благодаря правильной рекламе" (Марк Твен, писатель)

"Реклама — это средство заставить людей нуждаться в том, о чем они раньше не слыхали" (Марти Ларни, писатель)

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал