«Донбаський державний педагогічний університет» Затверджую




Сторінка2/4
Дата конвертації17.01.2017
Розмір0.53 Mb.
1   2   3   4
3.
Принцип
демократизму передбачає визнання академічною спільнотою права кожного на свободу виявлення своєї творчої
індивідуальності, усунення авторитарних методів виховання.
4. Принцип цілісності – виховання організовується як системний педагогічний процес; спрямовується на гармонійний та всебічний розвиток студентської молоді, формування в неї цілісної картини світу. Передбачає наступність в реалізації напрямів і етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях.
5. Принцип цілеспрямованості виховання передбачає спрямування виховного процесу на досягнення основної мети виховання – всебічно розвиненої особистості, підготовка її до свідомої і активної трудової діяльності.
6. Принцип виховання в активній діяльності пов’язаний з психологічними особливостями студентської молоді. У процесі діяльності формується психіка людини, і студенти прагнуть реалізувати себе в активній діяльності. Через те, в основу процесу виховання повинна бути покладена різноманітна діяльність, зокрема розумова, трудова, громадська, ігрова тощо.
7.
Принцип
неперервності

виховання
є багатогранним
і багатофакторним процесом, який не обмежується ні часовими, ні віковими межами; виховання здійснюється з часу народження і триває впродовж усього життя; соціальне і природне середовище, діяльність особистості так чи так впливають на формування певних якостей; процес навчання – важливий чинник виховання як через зміст навчального матеріалу, так і через організацію діяльності.
8. Принцип послідовності і систематичності вимагає забезпечувати певний вплив на особистість студента з урахуванням його вікових можливостей і розвитку, поступово розширювати систему вимог до діяльності; забезпечувати доцільну єдність вимог до вихованця з боку викладачів: створювати оптимальні умови для вияву самостійності студента при розв’язанні виховних завдань, дбаючи про розумне педагогічне керівництво.
9. Принцип єдності виховання і життєдіяльності: процес виховання
- не відокремлена сфера діяльності уособлених людей, він залишається цілісною системою організації життєдіяльності студентської молоді в університеті, в соціально-природному середовищі; кожен компонент такої діяльності певним чином впливає на формування тих чи тих якостей особистості; організовуючи будь-який вид діяльності, необхідно дбати, щоб вона несла в собі виховний потенціал.

13
10. Принцип народності передбачає єдність загальнолюдських і національних цінностей; забезпечення національної спрямованості виховання; оволодіння духовними багатствами свого народу: мовою, традиціями, звичаями, національно-етнічною культурою; шанобливе ставлення до національних надбань тих народів, які мешкають в Україні.
11. Принцип етнізації передбачає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування національної свідомості і національної гідності; створення умов для студентської молоді усіх національностей, що є громадянами України, навчатися рідною мовою, вивчати традиції, звичаї, обряди свого етносу; забезпечувати умови для відчуття етнічної причетності до свого народу, його культури, формування рис національної ментальності; виховувати в молоді почуття соціальної відповідальності за збереження, примноження і продовження етнічної культури.
12. Принцип виховання особистості в колективі передбачає вплив колективу на виховання особистості, згуртування колективу, участь студентів у самоврядуванні, що сприяє розвитку самостійності, самодіяльності, ініціативи. Індивід стає особистістю завдяки спілкуванню і пов’язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі. Отже, цей принцип виховання зумовлений об’єктивними закономірностями розвитку особистості. Його реалізація передбачає усвідомлення студентами того, що колектив – це могутній засіб виховання, що деякі позитивні риси особистості формуються лише в колективі. Саме розвиткові самостійності, самодіяльності, ініціативи, взаємодопомоги сприяють згуртованість колективу, участь студентів у роботі студентського самоврядування. Виховна цінність колективу полягає в тому, що між його членами виникають різноманітні стосунки: взаємної відповідальності і залежності, морально-ділові, викладачів і студентів, старших і молодших, морально-етичні (симпатії, товариськості, дружби, любові). Лише сукупність цих принципів забезпечує успішне вирішення завдань виховання через підбір змісту, методів, засобів і форм виховання.
Єдність принципів виховання потребує від педагога вміння реалізовувати їх у взаємозв’язку, з урахуванням конкретних можливостей і умов.
6. Основні напрямки виховної роботи

Кожен із напрямків виховної роботи: національне, духовне та моральне, правове, естетичне, трудове, професійне, виховання культури поведінки та спілкування, виховання культури навчальної та науково-дослідної діяльності, екологічне, фізичне − спрямований на досягнення певної мети, вирішенням конкретних завдань передбачає використання відповідних форм та методів роботи. Незмінна єдність, взаємодоповнюваність усіх видів виховання є важливою умовою результативності виховної роботи в цілому. Формування світоглядної культури передбачає збагачення i розвиток світогляду студентів як системи знань i переконань щодо навколишнього світу, свого місця та ролі

14 у ньому, кристалізацію життєвих принципів особистісного буття, виховання толерантності, поваги до людей, які мають інші світоглядні цінності.
Неабияке значення має залучення студентської молоді до активного суспільного життя, виконання громадських доручень, особиста ініціатива й участь у підготовці та проведенні культурно-масових i суспільно-політичних заходів.
Реалізація зазначеного та основних завдань і принципів виховної роботи в університеті здійснюється в наступних пріоритетних напрямках виховання:
Національне виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та
інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності молоді, виховання її у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Система виховання ґрунтується на
ідеях національного світогляду, філософії, ідеології. Національна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, етнопедагогіки, наукової педагогічної думки, що ввібрали в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально- естетичні цінності, трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну і систематичну виховну діяльність сім’ї, державних і громадських навчально-виховних закладів, осередків (практичний аспект).
Патріотичне виховання - його метою є формування у студентів поваги та любові до Батьківщини, відданості, готовності захищати, збагачувати особистою працею, максимально сприяти вивченню та досконалому володінню державною мовою. Принципово важливим є вивчення історії, культури, традицій, звичаїв України, кращих досягнень у галузях науки, освіти, техніки, мистецтва як минулого, так i сучасності. Патріотичне виховання здійснюється з урахуванням специфіки навчальних дисциплін на лекціях, семінарах, практичних заняттях та у позанавчальний час.
Патріотизм - це поєднання знань, почуттів i дій. Патріотичне виховання не протиставляється, а органічно доповнюється національним та
інтернаціональним вихованням. У процесі патріотичного виховання культивуються кращі риси української ментальності - любов до України, працелюбність, індивідуальна свобода, зв’язок із природою, щирість i доброта, гостинність, повага до рідних та iн.
Інтернаціональне виховання - це залучення студентської молоді до економічних, політичних, соціальних, культурологічних та інших цінностей, створених народами світу, формування поваги до міжнародного суспільного досвіду, бажань i вмінь його переймати, допомагати представникам інших етносів, суспільств та держав у розв’язанні наявних питань i проблем.
Важливе значення для формування у молодих людей інтернаціональних почуттів має вивчення іноземних мов, упровадження в навчальний процес
європейських технологій навчання і критеріїв оцінок знань, стажування та участь у міжнародних конференціях, співпраця ДДПУ з провідними вузами

15
України та зарубіжжя, виступи перед студентами викладачів університету, які мають досвід роботи за кордоном, лекції іноземних фахівців, проведення тематичних «круглих столів», відвідування виставок, на яких репрезентовані новітні досягнення іноземних науковців, фахівців, фірм, підприємств у галузях освіти, науки, техніки та технологій.
Інтернаціональне виховання повинно доповнювати патріотичне виховання, допомагати глибше усвідомити місце i роль Української держави у світі, чіткіше визначити шляхи її інтеграції у європейське i світове співтовариство.
Духовне та моральне виховання – це спрямований, планомірний вплив на морально-емоційний розвиток студентської молоді через організацію умов, в яких формується її духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка, яка формується відповідно до суспільних норм та морально- етичних цінностей: загальнолюдські цінності – набуті попереднім поколінням морально-духовні надбання, що є основою поведінки і життєдіяльності окремої людини та суспільства загалом; національні цінності – це історично зумовлені і створені народом погляди, ідеали, традиції, звичаї, обряди, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але відрізняються національними проявами і є основою соціальної діяльності людей певної етнічної групи; громадянські цінності – це цінності, які проявляються у почутті власної гідності, внутрішньої свободи, дисциплінованості, повазі до інших, у гармонійному поєднанні патріотичних, національних та міжнаціональних почуттів; сімейні цінності – це цінності, які є основними в стосунках у сім’ї, що проявляються у шанобливому ставленні до членів родини, до старших, згадках про предків, всебічне піклуванні про сім’ю.
Таким вихованням забезпечується засвоєння студентами моральної культури суспільства, норм поведінки, сприйняття їх як правил, що регулюють власну життєдіяльність. У результаті морального виховання досягається єдність етичних знань, моральних почуттів та переконань i потреб у високоморальних вчинках.
Важливим показником рівня моральності особистості є ступінь зрілості її основних моральних рис – честь, совість, гідність, доброта, відповідальність, сором, принциповість. У моральному вихованні поєднуються принципи i норми загальнолюдської моралі та національної моральної цінності. Моральне виховання пов’язане з правовим вихованням. Поєднуючись, вони забезпечують формування культури людської поведінки.
Студент є носієм певної моралі i виховується як під час навчально- виховного процесу, так i середовищем, в якому він перебуває. Тому важливу роль відіграють соціогуманітарні дисципліни, зокрема етика, бесіди на моральну тематику, спілкування з видатними особистостями, читання художньої літератури, неухильне додержання правил внутрішнього розпорядку університету. Значний потенціал морального впливу на студентів має первинна профспілкова організація студентів та аспірантів і органи студентського самоврядування..

16
Отже, у процесі організації життєдіяльності студентів у культурно- освітньо-виховному просторі ДДПУ складається система цілей, які орієнтують професорсько-викладацький склад та органи студентського самоврядування на розвиток виховання студента передусім як громадянина, висококваліфікованого спеціаліста, високоморальної, інтелігентної, творчої, конкурентоспроможної особистості, як культурної людини.
Виховання студента як громадянина передбачає становлення патріота: людини з активною громадянською позицією, орієнтованої на демократичні цінності та свободи, здатної до захисту права та виконання своїх громадських обов’язків, закріплених у Конституції України.
Виховання студента як висококваліфікованого спеціаліста орієнтовано на розвиток:
- глибокої зацікавленості, любові до вибраної професії, професійної самосвідомості, ерудиції та компетенції;
- усвідомлення професійного інтересу й відповідальності;
- здатності ставити творчі завдання та ефективно їх розв’язувати у вибраній сфері професійної діяльності;
- готовності приймати нестандартні рішення;
Важливу роль у цьому процесі відіграє особистість викладача, насамперед дисциплін фахового спрямування.
Виховання студента як високоморальної особистості має на меті розвиток:
- високого рівня моральних чеснот
(чесності, обов’язку, відповідальності, доброзичливості тощо);
- моральної культури, включаючи розуміння високоморальних національних і загальнолюдських цінностей;
- гуманістичних поглядів, переконань і світогляду.
Виховання студента як інтелігентної особистості спрямовано на розвиток:
- високої культури спілкування та поведінки;
- високого рівня ерудиції;
- системності та критичного мислення;
- естетичної, художньої культури;
- прогресивних поглядів та переконань;
- толерантності й поважного ставлення до людей
іншої національності та інших поглядів і переконань;
- кращих рис і традицій української інтелігенції.
Виховання студента як творчої особистості передбачає розвиток:
- методологічної, дослідницької культури;
- творчо-пошукових умінь та здібностей;
- здібностей як до індивідуальної, так і до колективної творчості у вибраній сфері професійної діяльності;
- здібностей до креативного, системного застосування знань у розв’язанні професійних теоретичних і практичних завдань.

17
Виховання студента як конкурентоспроможної особистості ставить за мету розвиток:
- працьовитості;
- креативності;
- постійного професійного саморозвитку;
- комунікативних і лідерських якостей;
- етично-правової відповідальності;
- уміння виконувати роботу на високому професійному рівні;
- прагнення постійно підвищувати свій рівень інформаційної культури.
Інтеграція цих якостей уможливлює виховання студента як культурної людини, тому велика відповідальність покладається на кафедри гуманітарних дисциплін.
Правове виховання - це формування соціально зрілої, відповідальної поведінки студентської молоді на основі знань, норм i принципів чинного законодавства України, поваги до прав i свобод інших людей, шанобливого ставлення до державних символів. Правова культура особистості невід’ємна від активної протидії особам, організаціям i установам, що порушують закони, зазіхають на територіальну цілісність i незалежність України, завдають збитків державі та її громадянам.
Важливим складником цього напряму виховання є правова освіта, яка забезпечується викладанням правових дисциплін, пропагандою чинного законодавства викладачами університету, організацією зустрічей студентів і співробітників університету з працівниками правоохоронних органів, проведенням «круглих столів», вечорів запитань i відповідей, виставок тематичної літератури.
Важливим засобом правового виховання в ДДПУ є створення атмосфери вимогливості щодо сумлінного виконання студентами своїх функціональних обов’язків, дотримання положень i правил внутрішнього розпорядку університету, наказів та розпоряджень керівництва університету.
Естетичне виховання передбачає розвиток естетичних почуттів, смаків, поглядів, формування естетичного ставлення до дійсності, творчої активності студентської молоді. Воно здійснюється через лекційні курси, що містять естетичні знання, а також у процесі роботи гуртків і студій, участь студентів у художній самодіяльності, відвідування музеїв, театрів, виставок, проведення зустрічей у літературно-музичних, театральних вітальнях, зустрічі з діячами літератури та мистецтва, організація чемпіонатів КВК, різноманітних інтелектуальних ігор, організацію щорічного фестивалю творчості студентів «Студентська весна», дебюту першокурсників «Алло, ми шукаємо таланти!».
Трудове виховання - має на меті формування любові до праці, потреби в набутті знань i вмінь професійно здійснювати діяльність, реалізовувати через неї свої нахили i здібності, виконувати свої обов’язки професійно, відповідально, якісно. Трудове виховання ефективно впливає на становлення i розвиток волі, здатності цілеспрямовано переборювати труднощі, що виникають на життєвому шляху людини, сприяє усвідомленню цінності

18 праці та її провідної ролі в утвердженні індивіда у суспільстві й розвитку суспільних відносин, учить правильно організовувати трудовий процес, творчо, ініціативно та зацікавлено ставитись до самої праці, її результатів, до людей, які люблять i вміють працювати.
Трудове виховання здійснюється передусім через залучення студентів до конкретних видів діяльності. Основний вид праці студентів - навчання.
Належно організований навчальний процес спонукає студентів до цілеспрямованого набуття знань i досвіду, сумлінного виконання своїх обов’язків, оволодіння вибраною професією. Формування поваги та любові до праці й потреби в ній відбувається також через залучення студентів до
інших видів діяльності, зокрема громадсько-політичної, науково-дослідної, художньої самодіяльності, спортивних змагань, суспільно корисної праці.
Важливу роль у трудовому вихованні відіграють ректорат, деканат, кафедри, первинна профспілкова організація студентів та аспірантів, органи студентського самоврядування, наукове студентське товариство.
Професійне виховання взаємозв’язане з трудовим вихованням і є його
логічним продовженням. Суттю професійного виховання є становлення студента як фахівця. Розв’язанню даного завдання підпорядковується діяльність усіх структурних підрозділів ДДПУ перш за все – ректорату, деканатів, кафедр та кураторів академічних груп i кожного викладача.
Навчальний процес в університеті є основною ланкою професійного становлення студента. Принципово важливо поєднувати теорію i практику, з найбільшою ефективністю передавати студентам необхідний обсяг знань i вмінь, навчати їх систематично працювати над собою, вміло користуватися набутими знаннями в ринковій економіці. Лекції, практичні заняття, зустрічі з фахівцями, самостійні робота в бібліотеках, науково-дослідна робота, підготовка курсових, дипломних та магістерських робіт – це одні із форм роботи на шляху професійного становлення майбутніх фахівців. Важливою в цьому процесі є особистість викладача, передусім дисциплін фахового спрямування. Одним із складників професійного становлення є оволодіння знаннями та навиками роботи з людьми, психологічна готовність працювати в ринкових умовах та відповідати за результати своєї роботи. Результатом професійного виховання є любов i повага до вибраної професії, глибокі та різнобічні фахові знання i вміння, творчий підхід індивіда до розв’язання
існуючих проблем, готовність приймати нестандартні рішення, особиста відповідальність за справу, відкритість для нових досягнень науки, техніки i практики.
Організовують та здійснюють заходи з цього напряму первинна профспілкова організація студентів та аспірантів, студентське самоврядування, наукове студентське товариство.
Виховання культури поведінки та спілкування спрямоване на набуття сукупності усталених морально-естетичних і соціально значущих якостей особистості, які виявляються в повсякденному житті та умінні співіснувати з
іншими людьми.

19
Виховання культури поведінки ставить за мету засвоєння моральних вимог суспільства, закріплених у нормах, принципах та ідеалах, та їх
інтеграцію в особистий досвід.
Виховання культури спілкування, у свою чергу, передбачає формування таких якостей:
- гуманності й толерантності;
- уміння передбачати морально-психологічні наслідки власної поведінки;
- здатності до компромісів.
Виховання культури навчальної та науково-дослідної діяльностіце цілісна, багатовимірна, багаторівнева, відкрита особистісно- й ціннісно- орієнтована система творчої самореалізації, саморозвитку, самовиховання, заснована на інтеграції логічних, інтуїтивних, евристичних, рефлексивних, емпатійних компонентів.
До найбільш ефективних педагогічних технологій, які забезпечують саморозвиток і самовиховання студентів, належать:
- технологія проблемно-пошукового навчання;
- особистісно-орієнтовані технології організації навчально-виховної діяльності студентів;
- тренінги творчого саморозвитку, особистісного зростання, релаксації, аутотренінгу;
-
ігри-дослідження;
- суб’єктно-орієнтовані дослідні практикуми;
-
інформаційні технології.
Екологічне виховання - спрямоване на формування екологічної культури особистості, що регулює взаємовідносини людини та природи й орієнтує студента на збереження та відновлення природи як середовища
існування всього живого. Здійснюється екологічне виховання через лекційні курси екологічної спрямованості та через виділення екологічного компонента у більшості навчальних дисциплін, а також через роботу студентського наукового товариства, екологічних гуртків, організацію екскурсій до краєзнавчих музеїв, на підприємства, туристичних походів, проведення тижня Землі, природоохоронних акцій та заходів.
Фізичне виховання - утвердження здорового способу життя як невід’ємного компонента загальної культури особистості, протидія факторам, що негативно впливають на здоров’я членів вузівського колективу, вироблення вмінь самостійного використання методів і форм фізичної культури в трудовій діяльності та відпочинку. Фізичне виховання реалізується на заняттях з фізичної культури, через діяльність колективів фізкультури на факультетах, спортивного клубу ДДПУ, роботу спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізкультури, роботу спортивних секцій, клубів, проведення спортивних змагань, спартакіад, турнірів, зустрічей, туристичних походів, молодіжних акцій проти куріння, алкоголізму, наркоманії тощо.

20
Організовує та проводять роботу в цьому напрямку кафедра фізичної культури з долученням викладачів факультету фізичного виховання, профспілкового комітету студентів та аспірантів, органів студентського самоврядування.
7. Організація виховної роботи в університеті
У «Донбаському державному педагогічному університеті» створено систему виховної роботи, яка дає можливість охоплювати виховним впливом усіх студентів протягом навчального року, здійснювати виховний процес як у навчальний, так i в позанавчальний час. Виховання студентів забезпечується через діяльність усіх структурних підрозділів університету: від студентської академічної групи до ректорату.
7.1. Суб’єкти, що забезпечують реалізацію виховної роботи в
університеті

Суб’єктами, які організовують забезпечення реалізації концепції виховання студентів університету, є:
- ректорат університету;
- вчена рада університету;
- деканати та кафедри;
- студентська рада університету;
- первинна профспілкова організація студентів та аспірантів;
- студентський молодіжний клуб;
- студентський спортивний клуб;
- гуртки за інтересами;
- бібліотека;
- загальноуніверситетська газета «Педагог».
Зазначені суб’єкти планують свою роботу на навчальний рік, підбиваючи її підсумки в кінці навчального року з відповідними висновками, зауваженнями та пропозиціями щодо подальшого удосконалення системи виховної роботи в університеті на наступний період.
Для визначення потреб та інтересів студентів, їхніх ціннісних орієнтацій, специфіки сприйняття ними процесів суспільного життя в університеті проводяться соціологічні опитування студентів.
Контроль за плануванням, реалізацією i координацією виховних заходів в університеті покладено на проректора із науково-педагогічної роботи.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал