Домашнє читання. О. Генрі "Останній листок" "The



Сторінка1/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.62 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4


















c:\documents and settings\администратор\рабочий стол\po_011.bmp

(Інтегрований урок - англійська мова та зарубіжна література)

Нагорняк Т.В., вчитель зарубіжної літератури

Костюк Л.Ф., вчитель іноземної мови


Тема уроку: Домашнє читання. О.Генрі "Останній листок" ("The Last Leaf).

Тип уроку: бінарний (англійська мова та зарубіжна література).

Мета уроку:

  • формування уявлень про письменника О.Генрі та його твір "Останній листок";

  • вдосконалювання навичок читання, аудіюванн, говоріння, письма;

  • розвиток вміння бачити деталі, засоби виразності;

  • формування уявлень про загальнолюдські чесноти - доброту, милосердя, любов до ближнього;

  • прищеплення почуття милосердя, готовності до самопожертви в ім'я інших.

Корекційна мета: розвиток уяви - конкретизація літературних понять.

Обладнання: карта США; магнітофон; записи музики в стилі "кантрі" та з кінофільму "Генерали піщаних кар'єрів"; малюнки-ілюстрації до новели; портрет О.Генрі; стінгазета про О.Генрі; твори О.Генрі; плакати з епіграфами.

Хід уроку

Вчитель англійської мови.

Good morning! Today we have a home reading lesson based on the novel "The last leaf by О'Henry. It will not be an ordinary lesson. Your teacher of world literature will help us during this lesson to get more information about this novel and the author of it. Now let's recollect the biography of O. Henry.



Вчитель зарубіжної літератури.

Доля американського письменника Вільяма Сідні Портера, відомого всьому світу під псевдонімом О.Генрі, була такою незвичайною, що сама могла стати предметом дивовижної розповіді. Він мав усе, що робить життя людини драматичним: єдину велику любов, яка обірвалась рано і трагічно, втечу від суду, нелегальне існування на чужині не під своїм ім'ям, потім суд, в'язниця, а невдовзі - небачена слава і популярність.



Інсценізація (про біографію О.Генрі)

Звучить музика в стилі кантрі. Виходять асистенти і хлопчик в образі О.Генрі.

Асистент-літературознавець 1:

Містер О.Генрі, скільки новел ви написали?



О.Генрі:

Одні біографи стверджують - 300, інші - 600.



Асистент-літературознавець 2:

Як ви почали писати?



О.Генрі:

Як почав? Не знаю мені все життя кортіло бути письменником. Це і зробило мене тим, кого ви називаєте О.Генрі. писав вірші, п'єси, гумористичні оповідання. Вперше надрукувався в 22 роки.



Асистент-літературознавець 1:

Містер О.Генрі, чи позначилось ваше життя на зображенні героїв ваших оповідань? Чи зустрічались ви з ковбоями та бродягами, шахраями та засудженими? Ви багато подорожували?



О.Генрі:

Мушу вас розчарувати. Про ковбоїв я знаю тільки з книжок, ніколи не жив на ранчо, не подорожував далі Нью-Йорка. Нічого подібного зі мною в житті не відбувалось.



Асистент-літературознавець 1.

Скільки збірок новел ви надрукували?



О.Генрі:

За життя надрукував 10 збірок новел.



Вчитель зарубіжної літератури.

Ось перелік збірок новел О.Генрі: (плакат)



  1. «Королі і капуста» 1904 р.

  2. «Чотири мільйони» 1906 р.

  3. «Серце Заходу» 1907 р.

  4. «Палаючий світильник» 1907 р.

  5. «Голос великого міста» 1908 р.

  6. «Благородний шахрай» 1908 р.

  7. «Дороги долі» 1909 р.

  8. «На вибір» 1909 р.

  9. «Ділові люди» 1910 р.

  10. «Круговерть» 1910 р.

Ці збірки написані протягом 1903-1910рр. Героями цих збірок є люди різноманітніших професій і соціальних прошарків. Читаючи про них, відчуваєш, що симпатії автора завжди на боці «маленької людини», часто невдахи, яку однак, життєві випробування не роблять жорстокою, бо вона має справжній скарб - здатність любити, співчувати.

Хоч як це не дивно, але те, що письменник розповів про себе, було напівправдою. О.Генрі мав досить важливі підстави, щоб приховувати правду про власне життя.



Асистент-літературознавець 2:

Народився Вільям Сідні Портер у 1862 р. у Грінсборо, в родині лікаря, рано залишився без матері. У 14 років хлопчина, припинивши навчання в школі, став учнем в аптекарському магазині, де здобув професію фармацевта. В 1882 р. стан здоров'я Вільяма похитнулося. З'являються ознаки туберкульозу. Друзі Портера, сім'я Холлів, відвозять його для зміцнення здоров'я до далекого Техасу на ранчо. Суворе товариство ковбоїв випробувало на стійкість кожного, хто вперше потрапив до його середовища. Досить швидко юнак став серед ковбоїв «своїм» і навіть удостоївся почесного обряду «посвячення в ковбої».



Асистент-літературознавець 1:

Два роки, проведені в преріях Техасу, зміцнили здоров'я Вільяма. Крім того, він самостійно опанував іспанську, німецьку, французьку мови.



Асистент-літературознавець 2:

У 1884 р. брати Холл продали ранчо, і Портер переїздить до Остіна. Тут він за 12 років освоїв низку професій: фармацевта, кресляра, клерка в земельній управі, касира банку. Чимало часу віддавав самоосвіті; а також малював гострі карикатури на знайомих і незнайомих людей, грав на гітарі, співав у вокальному квартеті.



Асистент-літературознавець 1:

Одного разу на танцях 24-літній Білл познайомився з Етол Естес. Вони покохали одне одного, але для батьків дівчини він був ненадійним, бо не міг матеріально забезпечити їхню дочку.



Асистент-літературознавець 2:

Етол і Вільям таємно одружилися. Батьки дівчини примирилися з цим одруженням. Радість щасливого кохання відтворив О.Генрі в новелі «Дари волхвів».



Асистент-літературознавець 1:

Наприкінці 1894 року ревізія виявила у банку нестачу 5 тисяч доларів і Портер втратив робоче місце. Одні вважали, що він взяв гроші на видання «Ролінг Стоун» і не повернув. У 1896 р. його заарештували. Давши підписку про невиїзд, він таємно переправляється до Гондурасу, з дружиною і донькою листується. Дізнавшись про хворобу Етол, повертається додому, а після смерті дружини одразу потрапляє за грати. В 1898 р. Вільяма засудили до 5 років ув'язнення.


Асистент-літературознавець 2:

Від доньки він приховував своє ув'язнення. Але згідно з традицією слід було надсилати їй різдвяні подарунки. Де взяти гроші? І ось протягом 2 років Вільям Портер публікував свої оповідання в журналах Нью-Йорка. Його, вже відомого письменника ніхто ніколи не бачив у редакціях.


Асистент-літературознавець 1:

Але оповідання в'язня ніхто б не публікував, тому він висилав їх на адресу сестри свого товариша-в'язня, а та пересилала їх до редакції. Підпис Вільям ставив такий - О.Генрі. Працюючи в аптеці (у в'язниці Білл став аптекарем) користувався довідником Естена Оссіана. Генрі, взяв першу літеру імені та прізвище фармацевта. Так з'явився псевдонім, яким Портер підписав перше оповідання, написане у в'язниці.


Асистент-літературознавець 2:

Незабаром Америка помітила письменника О.Генрі, хоча мало хто знав, хто ховається під псевдонімом. За хорошу поведінку Уїльяма Портера достроково звільнили з в'язниці. А невдовзі він отримав листа від одного з редакторів, який запропонував йому поселитись у Нью-Йорку і писати оповідання для його журналу. Це трапилось у 1902 році, коли О.Генрі відсвяткував свій 40-річний ювілей! А через рік його ім'я стало відомо всій країні. Газета «Уорлд» запропонувала йому вигідну угоду: щотижня писати 1 оповідання за 100 доларів гонорару.

О.Генрі писав із захопленням. У 1905 р. О.Генрі отримав листа з міста Грінсборо від Салі Колмен, подруги своєї молодості, яка запитувала, чи не є ім'я О.Генрі псевдонімом Уїльяма Портера, якого вона колись знала. О.Генрі і Салі листувались, а в 1907 р. повінчались. У О.Генрі знову з'явилась сім'я, дім. Салі любила дочку О.Генрі - Маргарет, допомагала йому у літературній праці. Але жити письменникові вже залишилось недовго.

Влітку 1910 р. він помер ...


Асистент-літературознавець 1:

О.Генрі прожив лише 48 років. Із них 8 або 9 він серйозно займався літературною працею. Але його ім'я назавжди ввійшло в золотий фонд літератури. Недарма його називають королем світової новели.



Вчитель зарубіжної літератури.

На початок 20 ст. в Америці припадає пік слави О.Генрі. Його книги виходили мільйонними тиражами. Його називали «нью-йоркською богемою», «романтичним американським волоцюгою». Хто ж він насправді, цей мовчазний, блакитноокий, рудоволосий чоловік? (звучить перший куплет пісні з кінофільму «Генерали піщаних кар'єрів»)



Учитель-учень:

Які рядки пісні ототожнюються з життям О.Генрі?



  • «Я начал жить в трущобах городских ...» Цей рядок нагадав містечко Грінсборо, в якому народився письменник.

  • «Когда ласкали вы детей своих, я есть просил...» В.С.Портер дуже рано втратив маму, тож материнської, та й батьківської (батько пиячив), ласки не знав.

  • «Ведь я ни в чём, ни в чём не виноват...» - це нагадало про ув'язнення в Колумбусі.


Фізкультпауза.

Вчитель англійської мови:

You are tired . Let's play some game. Listen to me attentively.



  1. Change your places those who have fair hair.

  2. Change your places those who have dark hair.

  3. Change your places those who have sweaters on.

  4. Change your places those who have black shoes on.

Учитель-учень:

Світ письменника - то незвідана галактика. Погляньте на карту: чотири яскраві зірки - географічні об'єкти, пов'язані з життям О.Генрі.

З якими віхами життя вони пов'язані:

Грінсборо - місто, в якому народився О.Генрі.

Техас - два роки на ранчо, де опанував ремесло ковбоя, досконало вивчив іспанську, німецьку, французьку мови, перечитав Біблію.

Нью-Йорк - друкував свої оповідання в журналах Нью-Йорку, коли сидів у тюрмі, а вийшовши з в'язниці - поселився у Нью-Йорку.

Колумбус (штат Огайо) - місто, в якому О.Генрі відбував покарання 5р.

Гондурас - 1896 р. його заарештували через нестачу 5 тисяч доларів. Давши підписку про невиїзд - таємно перебрався в Гондурас, але дізнавшись про хворобу доньки, повертається 1898 р. і його засуджують до 5 років ув'язнення.
Вчитель зарубіжної літератури.

Я вважаю, що найкраще можна збагнути письменника, прочитавши його книги.


Вчитель англійської мови.

Now let us watch the scene from this novel acted by your classmates.


Інсценізація уривку з новели на англійській мові.
Вчитель англійської мови:
So you read novel at home, saw the extract from it. Now answer my questions on the text.


  1. Who were Sue and Johnsy?

  2. Who fell ill?

  3. What did the doctor say?

  4. What was Johnsy doing when Sue entered the room?

  5. What was Behrman?

  6. What did Sue tell Behrman about Johnsy?

  7. What did the two girls see on the wall in the morning?

  8. What did the last leaf teach her?

  9. Why did Mr. Behrman die?


THE LAST LEAF

BY O'HENRY

The cast: Johnsy, Sue, Doctor, Behrman, Author
ACT I

The scene: The room, poorly-furnished, several easels let us see that it belongs to artists. There is a large window through which we can see a wall of the neighbouring house with a yellowish vine on it. Two girls are at the window.

Johnsy: The summer passed so quickly. It's a pity! I like summer so much! I manage to paint well in summer.

Sue: It's quite cold now! But autumn is not worse than summer. It's a wonderful season. Look, how beautiful the leaves are.

Author (in front of the stage): Sue and Johnsy are good friends. They live together, paint pictures and dream of becoming great artists. They don't have much money, but they are young and full of hope; the life seems happy to them. But once in November Johnsy fell ill.

АСТ II


The scene: Sue and Behrman

Sue: Something happened to our Johnsy, she speaks less and less, only looks at the grey walls through the window.

Behrman: It troubles me much, my dear girl, you should call a doctor.

Author: This is old Behrman. He is a painter too, but not very lucky and very unhappy. But he is still sure that some day he will paint his masterpiece. He will certainly become famous and rich.

ACT III


The scene: Sue and Doctor

Doctor: Johnsy's life is in danger. She only has one chance often to live. I'll do everything I can, of course, but she is seriously ill.

Sue: Oh, doctor, she refuses meal, she doesn't speak to me.

Doctor: If she doesn't want to live, she will die.
ACT IV

The scene: Johnsy is in her bed, weak and pale; she looks through the window. Sue is at her bed.

Sue: Johnsy, my dear, how are you?

Johnsy: ... twelve, eleven ...

Sue: What are you counting, Johnsy?

Johnsy: ... six ... Three days ago there were almost a hundred; it made me tired to count them. But now it is easy. Now only five.

Sue: Five what, dear? Tell me! Johnsy. Leaves. On that vine. When the last leaf falls, I must go too.
ACT V

The scene: Behrman comes in and takes Sue away. Sue is crying.

Sue: She has a strange idea. She counts the leaves and says she will die with the last leaf.

Author: This night was awful. A cold rain was falling, mixed with snow and a strong wind was blowing. Sue didn't sleep that night. She thought about Johnsy and the last leaf.

The morning came.

ACT VI

The scene: The dull, grey morning. Still pale and weak Johnsy, staring at the window. Sue is near.

Johnsy: I heard the wind all the night. But the leaf is still on the vine. I can't understand why it has not fallen. It will fall today and I'll die at the same time.

Sue: Oh, Johnsy. Stop it! Think of me! What shall I do without you?!

Author: Slowly the day passed. Every minute seemed to last an hour. At the end of the day the north wind came again, it brought a cold autumn rain. It rained all night and in the morning the two girls both looked out of the window.

Sue, Johnsy: The leaf is still here!!! That last leaf taught me to fight for my life. Something made that leaf stay and survive. My dear Sue, bring me some broth and milk, and an apple pie.

Sue: What a good girl! Wait.

Johnsy: One more thing! Sue, I want to paint a picture!
ACT VI

The scene: Doctor enters. After examining Johnsy:

Well, Johnsy. Your life is out of danger. You will be fine soon.



Sue: I want to tell this to Mr. Behrman. He always takes care of us.

Doctor: I believe, it's bad news for you. He got into a hospital with pneumonia yesterday. I'm sorry, but we couldn't save him, he died.

Author: They found some brushes and yellow paint in his room. His shoes and clothing were wet through. Do you see that leaf against the wall? It is still there. Behrman painted it that terrible night when the last leaf fell. It is a real masterpiece.




Тестування: сильніші на англійській мові, слабші - на українській (додаток 1).

Вчитель зарубіжної літератури:

Проведемо невелику дослідницьку роботу. "Останній листок" О.Генрі за жанром - новела.

Що таке новела? (Новела (від італ. - новина) - прозовий твір невеликого обсягу, нерідко з напруженим сюжетом та несподіваною чи дотепною розв'язкою, в якому розповідається про якусь одну подію з життя звичайної людини).

Доведіть, що "Останній листок" новела.


  1. "Останній листок" – твір невеликий за обсягом;

  2. Невелика кількість персонажів – Сью, Джонсі, Берман;

  3. Напружений сюжет - тяжка хвороба Джонсі;

  4. Епізодичність – розповідь про хворобу і боротьбу за життя Джонсі, ми не знаємо нічого про їхнє минуле;

  5. несподівана розв'язка – одужання Джонсі і смерть Бермана.

Давайте тепер вияснимо, що таке композиція назвіть елементи композиції.

(Композиція – складання, створення-побудова художнього твору, зумовлена змістом, характером і призначенням.

Елементи композиції:


  • експозиція;

  • зав'язка;

  • розвиток дії;

  • кульмінація;

  • розв'язка.)

Яку композицію має новела "Останній листок"?

Експозиція - розмова Сью з лікарем про хворобу Джонсі.

Зав'язка - прихід Бермана.

Розвиток дії - хвороба Джонсі.

Кульмінація - Берман малює останній листок для хворої Джонсі.

Розв'язка - одужання Джонсі.


Вчитель англійської мови:

Who can retell this novel in English?



(Переказ новели англійською мовою)
Вчитель зарубіжної літератури:

Звернемо увагу на епіграфи до нашого уроку.



О.Генрі допомагає зрозуміти всім нам, що сенс життя у самому житті, треба жити всупереч обставинам і негараздам. Письменник переконаний, що у кожній людині приховується щось прекрасне, яке може розкритися навіть при невеликому поштовху. І тоді стає ясно, що «маленька людина» має велике серце. Разом з Джонсі ми усвідомлюємо, що життя нам дається один раз, тому маємо витратити його на добрі справи, заради продовження інших людей. І як то

1

























O







2




H













3 E













4







N










5













R







6 Y
















чно сказала наша українська поетеса Ліна Костенко про те, що жити потрібно всупереч обставинам і за будь-яких ситуацій.

Учень:

«Вірш з варіаціями»

І все на світі треба пережити.

І кожен фініш - це, по суті, старт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Хай буде вік прожито як належить.

На жаль від нас нічого не залежить.

А треба жити. Якось треба жити.

Це зветься досвід, витримка і гарт.

І наперед не треба ворожити.

І за минулим плакати не варт.

Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Єдине, що від нас іще залежить,

Принаймні вік прожити як належить.

Підсумок уроку.

Вчитель англійської мови.

What are your conclusions on this novel?

P1. Hope dies the last.

P2. It is a sin to lose hope.

P3. A man lives until he dreams about something.

P4. We see the best traits in a man when he does something in favors of another man.


Виставлення оцінок.

I think all of you are worth the excellent marks.


Домашнє завдання.

Розгадати кросворд (додаток 2).


Додаток 1

1. How many novel did O. Henry write?

a) 100

b) 250


c) 450

2. Did O. Henry work in the newspaper?

a) yes

b) no


c) sometimes

3. O. Henry's father was:

a) a lower

b) a doctor

c) a pas

4. Mr. Behrman was ill only

a) 2 days

b) 1 day


c) a week

5. Behrman's masterpiece was:

a) a tree

b) a flower

c) a leaf
Додаток 2


  1. The town where O. Henry was born.

  2. The main character of the novel.

  3. The name of O. Henry's wife.

  4. What was Behrmann?

  5. A real name of O. Henry.

  6. What colour was the last leaf on the vine?




(Інтегрований бінарний урок з географії і англійської мови)

Вовщук Л.В.,вчитель географії;

Костюк Л.Ф., вчитель іноземної мови




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал