Дніпропетровський коледж транспортної інфраструктури



Сторінка6/10
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема: «Табличний процесор MS Excel. Обчислення в таблицях. Формули. Відносні та абсолютні посилання на комірки. Статистичні функції»

Мета: сформувати навички виконання обчислень у MS Excel та використання у формулах відносних та абсолютних посилань на комірки.

Хід роботи:

ЗАВДАННЯ 1

Створіть документ MS Excel з ім’ям Практ_8. При створенні формул пам’ятайте позначення і приоритет дій:



Пріоритет дій

  1. «:» - оператор діапазону;

  2. “%” — взяття відсотка;

  3. “*” та “/” — множення та ділення;

  4. “+” та — додавання та віднімання.

У формулах можна використовувати круглі дужки “()” для зміни приоритету дій.

Виконайте кожну задачу на робочому аркуші з відповідним ім’ям: Задача 1, Задача 2,...



Задача 1

Використовуючи дані таблиці 17.1, обчисліть необхідні економічні показники.



Таблиця 17.1. Відомість заробітної плати

Методичні рекомендації


  1. Для зручності роботи розділіть вікно на два: в одному нехай буде відкрита таблиця, а в другому — цей алгоритм. За межами виділеної таблиці оберіть комірку, наприклад 15, І введіть у цю комірку значення 20 %.

  2. Виділіть комірку F7, введіть до неї формулу

=$I$5*(D7+E7)

і натисніть клавішу Enter. При створенні формули клацайте на відповідних комірках.

Заначаючи абсолютну адресу, після клацання на відповідній комірці натисніть функціональну клавішу F4.

Зверніть увагу на те, що у формулі посилання на комірку 15 є абсолютним. Тобто значення податку у відсотках береться при обчисленні тільки з цієї комірки навіть тоді, коли формулу буде скопійовано в інші комірки. Посилання на інші комірки є відносним, тому адреси комірок можуть змінюватися при копіюванні цієї формули в інші комірки.



  1. Для розрахунку суми до виплати виділіть комірку G7, введіть у неї формулу

=D7+E7-F7

і натисніть клавішу Enter. При створенні формули клацайте на відповідних комірках.



  1. Виділіть діапазон комірок F7 : G7 і скопіюйте формули в комірки діапазону F8 : G11 за допомогою маркера заповнення виділених комірок.

  2. Проведіть дослідження: виділіть по черзі кожну з комірок діапазону F8 : G11 і перегляньте формули, які вони містять.

Чи містить формула кожної з комірок стовпчика F цього діапазону абсолютну адресу $І$5?

Чи змінились відносні адреси в формулах?



  1. Виділіть комірку G12 і обчисліть величину “Всього до виплати”, натиснувши кнопку Автосумма на панелі інструментів Стандартная, а потім натисніть клавішу Enter.

  2. Виділіть комірку 15 і введіть у неї нове значення, зумовлене зміною розміру податку, наприклад 18 %, і натисніть клавішу Enter.

Зверніть увагу на те, що в таблиці всі обчислювані значення змінились автоматично, без вашого втручання.

  1. Збережіть зміни у документі Практ_8.


Задача 2

Перейдіть на інший робочий аркуш, дайте йому ім’я Задача 2. Використовуючи дані таблиці 17.2 у комірку С11 введіть формулу для обчислення відповідного значення.




Задача 3

Перейдіть на новий робочий аркуш, якому дайте ім’я Задача 3. Введіть формули для обчислення відповідних значень для незаповнених комірок таблиці 17.3. Використайте кнопку Автосумма панелі інструментів Стандартная.




Задача 4

Додайте до книги ще один робочий аркуш, з ім’ям Задача 4. Виконайте необхідні розрахунки за допомогою формул для даних таблиці 17.4. Побудуйте гістограму для кількості відпрацьованих днів для перелічених працівників.


Виконайте форматування діаграми за власним баченням. Розмістіть діаграму на цьому робочому аркуші. Назва діаграми: Кількість відпрацьованих днів. Назва вісі: Z днів.



Зауваження. При побудові діаграми потрібно виділити несуміжні діапазони комірок.

Задача 5 Складіть таблицю множення на робочому аркуші з ім’ям Задача 5.
Методичні рекомендації


  1. У суміжні комірки по вертикалі С24 : С32 та по горизонталі Ф23 : К23 введіть числа від 1 до 9, використовуючи автозаповнення (табл. 17.5).

  2. Надайте виразності майбутній таблиці множення, застосувавши форматування комірок (табл. 17.6).


  1. Результат множення числа у рядку на число у стовпчику знаходитиметься у комірці на перетині відповідного рядка і відповідного стовпчика.

Формулу для виконання такого множення можна задати для однієї комірки, а потім копіювати її на всі інші. При цьому потрібно врахувати, що у формулі один множник береться з фіксованого стовпця, тому адреса відповідної комірки має бути абсолютною по стовпцю. Другий множник береться з фіксованого рядка, тому адреса відповідної комірки повинна бути абсолютною по рядку.

  1. Враховуючи наведені вище міркування, введіть у комірку D24 формулу.

=$C24*D$23,

Натисніть клавішу Enter.



Зауваження: при створенні формули клацніть на відповідних комірках, а потім натискайте функціональну клавішу F4 доти, поки не побачите у формулі потрібну мішану адресу.

  1. Скопіюйте формулу на весь діапазон виділених незаповнених комірок: спочатку в рядку або стовпчику, а потім на той діапазон комірок, що залишився і отримаєте таку таблицю (табл. 17.7):


Примітка: після виконання збережіть зміни у вашому документі.
Задача 6

На робочому аркуші з ім’ям Задача 6, застосовуючи статистичні функції для даних таблиці 17.8, обчисліть, створивши відповідні формули (формули після перевірки запишіть у звіт):



  1. у комірці Е12 фонд заробітної плати;

  2. у комірці Е13 фонд заробітної плати відділу контролю (застосуйте функцію СУММЕСЛИ);

  3. у комірці Е14 фонд заробітної плати відділу релізації;

  4. у комірці Е15 фонд заробітної плати відділу забезпечення;

  5. у комірках Н2 : Н4 кількість працівників за заданими у комірках G2 : G4 відділах (застосуйте функцію СЧЕТЕСЛИ);

  6. у комірках Н8 : Н13 кількість працівників, які отримають задані у комірках G8: G13 посади (застосуйте функцію СЧЕТЕСЛИ);

  7. у комірці Н14 кількість посадових одиниць;

  8. у комірці Н5 найменшу чисельність за відділами;

  9. у комірці Н6 найбільшу чисельність за відділами;

10) використовуючи засіб автообчислення, обчисліть і запишіть у звіт:

  1. величину середнього окладу;

  2. величину мінімального окладу;

  3. величину максимального окладу;

  4. кількість табельних номерів у таблиці.

Зауваження: виділіть діапазон комірок Е2 : Е11 і у рядку списку клацніть правою кнопкою миші і з контекстного меню оберіть потрібну функцію.
Примітка: збережіть зміни у документі.
Контрольні питання:


  1. Як задати відносне посилання на комірку?

  2. Як задати абсолютне посилання на комірку?

  3. Як задати абсолютне за рядком посилання на комірку?

  4. Як задати абсолютне за стовпчиком посилання на комірку?

  5. Букви якого алфавіту використовують як заголовки (імена) стовпчиків?

  6. Яка технологія використання функціональної клавіші Е4 при створенні формул для обчислень?

  7. Яке призначення має кнопка панелі Форматирование?

  8. Яке призначення має кнопка панелі інструментів Стандартная?

  9. З якого символу починається введення формули у комірку?

  10. Як скопіювати формули у суміжні комірки?

  11. Чи змінюються відносні посилання при копіюванні формули?

  12. Чи змінюються абсолютні посилання при копіюванні формули?

  13. Як змінюються абсолютні по стовпчику посилання на комірки при копіюванні?

  14. Як змінюються абсолютні по рядку посилання на комірки при копіюванні?

  15. Як виділити необхідні для побудови діаграми несуміжні діапазони комірок?

  16. В яких випадках використовують абсолютне посилання на комірку?

  17. В яких випадках використовують відносне посилання на комірку?

  18. В яких випадках використовують абсолютне по рядку посилання на комірку?

  19. В яких випадках використовують абсолютне по стовпчику посилання на комірку?

  20. Які різновиди числових форматів підтримує MS Excel?

  21. Яка технологія призначення для комірки чи діапазону комірок певного числового формату?

  22. Які ви знаєте статистичні функції?

  23. Як активізувати засіб автообчислення?

  24. Якій даті ставиться у відповідність число 1?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9
Тема: «Табличний процесор MS Excel. Використання логічних функцій. Створення колонтитулів сторінок»
Мета: засвоїти технологію адресації в Excel, проведення розрахунків, використання логічних функцій для реалізації обчислювальних процесів із розгалуженням, створення колонтитулів сторінок.
Хід роботи:
Запишіть тему і мету практичної роботи, вирішивши завдання складіть звіт про її виконання.

Завдання 1

Вивчіть теоретичні відомості про логічні функції, використовуючи довідкову систему Ехсеl

До логічних функцій належать:



  1. Функція ЕСЛИ;

  2. Функція И;

  3. Функція ИЛИ;

  4. Функція НЕ;

  5. Функція ИСТИНА;

  6. Функція ЛОЖЬ.

Запишіть у звіт ім’я та синтаксис кожної функції.
ЗАВДАННЯ 2

Виконайте необхідні розрахунки для показників таблиці 18.1 на робочих аркушах з іменами: Вправа 1, Вправа 2, Вправа 3, Вправа 4.



Робочий аркуш Вправа 1

Створіть таблицю з даними і заголовками як у таблиці 18.1. Знижка становить 3 % від вартості продукції


Для наведених даних виконайте необхідні розрахунки:

  1. У комірку FЗ введіть 3 % і скопіюйте це значення в усі комірки діапазону F4: F17, а у комірку N4 введіть розмір податку на додану вартість, напр. 20 %.

  2. У комірку ЕЗ введіть формулу =СЗ*DЗ.

За допомогою маркера автозаповнення діапазону скопіюйте формулу в усі рядки таблиці до 15 запису включно.

  1. У комірку G3 введіть формулу =ЕЗ*(100 % -FЗ).

  2. У комірку Н4 введіть формулу =G3*$N$4.

  3. У комірку ІЗ введіть формулу =G3+Н3.

  4. Виділіть діапазони комірок G3: ІЗ.

За допомогою маркера автозаповнення діапазону скопіюйте формули в усі рядки таблиці до 15 запису включно.

Зверніть увагу на зміну формул у комірках стовпчиків.



  1. У комірку КЗ введіть формулу =J3*СЗ.

  2. У комірку LЗ введіть формулу =G3-К3.

  3. Виділіть діапазон комірок К3: L3.



За допомогою маркера автозаповнення скопіюйте формули в усі рядки таблиці до 15 запису включно.

Зверніть увагу на зміну формул у комірках цього стовпчика. Проаналізуйте результат. Обчисліть загальний прибуток у комірці L18.


  1. Скопіюйте створену на робочому аркуші ВПРАВА 1 таблицю на інші робочі аркуші та виконайте відповідні обчислення.

  2. Збережіть внесені в робочу книгу зміни.

  3. Скопіюйте створену на робочому аркуші ВПРАВА 1 таблицю на інші робочі аркуші та виконайте відповідні обчислення.

Збережіть внесені в робочу книгу зміни.

Робочий аркуш Вправа 2. Знижка залежить від вартості партії продукції

Ускладнимо задачу, ввівши додаткову умову застосування знижок: якщо вартість замовлення за однією позиції перевищує 10 000 грн, то застосовується знижка 2 % . За меншої вартості - не надається зовсім.

Це приклад обчислювального процесу з розгалуженням.

Реалізація цієї умови здійснюється шляхом використанням логічної функції ЕСЛИ.

Алгоритм розв’язання


  1. У комірку F3 введіть формулу

=ЕСЛИ(Е3>10000;2 %;0 %)

Порада: при створенні формули використовуйте майстра функцій.

  1. За допомогою маркера автозаповнення скопіюйте формулу в усі рядки таблиці до 15 запису включно.

  2. Проаналізуйте обчислені значення економічних показників.

Робочий аркуш Вправа 3. Знижка залежить від вартості партії та кількості продукції

Розглянемо більш складну умову надання знижок: якщо вартість замовлення за однією позицією перевищує 10 000 грн, то застосовується знижка. За меншої вартості — не надається зовсім.

Якщо вартість замовленої продукції за однією позицією більша 10 000, але менша 20 000 грн, а кількість проданої продукції при цьому більша 10 т, то надається знижка у розмірі 2 %.

Якщо вартість замовленої продукції цього різновиду не менша 20 000 грн, то незалежно від кількості проданої продукції надається знижка у розмірі 3 %.

Це приклад більш складного обчислювального процесу з розгалуженням.

Реалізація цієї умови здійснюється шляхом використання логічних функции ЕСЛИ та И.

Алгоритм розв’язання


  1. У комірку ЕЗ введіть формулу

=ЕСЛИ (Е3>=20000;3 %; ЕСЛИ (И (Е3<20000; Е3>10000; С3>10);2 % ;0 %))

  1. Скопіюйте формулу в усі рядки таблиці до 15 запису включно.

  2. Проаналізуйте обчислені значення економічних показників.

Робочий аркуш Вправа 4. Знижка залежить від вартості партії продукції та кількості продукції

Розглянемо ще одну умову надання знижок: якщо вартість замовлення за однією позицією перевищує 20 000 грн або кількість продукції не менша 10 т, то застосовується знижка у розмірі 2 %.

Реалізація цієї умови здійснюється шляхом використання логічних функцій ЕСЛИ та ИЛИ.

Алгоритм розв’язання



  1. У комірку ЕЗ введіть формулу

=ЕСЛИ (ИЛИ (Е3>20000; С3>=10);2 % ;0 %)).

  1. Скопіюйте формулу в усі рядки таблиці до 15 запису включно.

  2. Проаналізуйте обчислені значення економічних показників.

ЗАВДАННЯ 3. Створення колонтитулів

Для створення колонтитулів виконайте:



  1. Меню Вид —> Колонтитулы (або меню Файл —» Параме ры страницы —» вкладка Колонтитулы).

  2. Далі у діалоговому вікні Параметры страницы натисніть кнопку Верхний колонтитул.




  1. У діалоговому вікні Верхний колонтитул (рис. 18.2) створіть зміст колонтитула:




  • зліва — поточну дату;

  • по центру — “Логічні функції”;

  • справа — назву робочого аркуша;

Натисніть кнопку ОК.

  1. Аналогічно створіть нижній колонтитул, в якому по центру вставте нумерацію сторінок.

Закріпіть область для друку (виділіть необхідний діапазон комірок: меню Файл —» Область печати —> Задать) і перегляньте вигляд сторінок у режимі Предварительный просмотр.
Контрольні питання:

  1. Запишіть синтаксичну формулу функції ЕСЛИ.

  2. Запишіть синтаксичну формулу функції И.

  3. Запишіть синтаксичну формулу функції ИЛИ.

  4. Запишіть синтаксичну формулу функції НЕ.

  5. Яка максимальна кількість вкладень для функції ЕСЛИ?

  6. Які обчислювальні процеси дає змогу реалізувати функція ЕСЛИ?

  7. Поясніть зміст обчислювального процесу за формулою, яку містить комірка F4 у Вправі 2.

  8. Поясніть зміст обчислювального процесу за формулою, яку містить комірка F4 у Вправі 3.

  9. Поясніть зміст обчислювального процесу за формулою, яку містить комірка F4 у Вправі 4.

  10. Які логічні функції використані у формулах, які містять комірки F4 у Вправі 3 та Вправі 4?

  11. Як створити колонтитули сторінок документу MS Excel?

  12. Як задати область друку на робочому аркуші?

ПРАКТИЧНА РОБОТА №10
Тема: «Побудова діаграм та графіків під час роботи з ЕТ»
Мета: Навчитись створювати діаграми та графіки на основі табличних даних в системі електронних таблиць Excel.
Хід роботи:

Завдання 1
1. Запустити табличний процесор Excel.

2. Створити кругову діаграму розподілу акцій компанії "Vektor" між власниками за введеними нижче даними.


Діаграма повинна включати легенду, поміщену справа, де кожен колір буде відповідати прізвищу власника. На самій діаграмі потрібно розмістити надписи, що будуть включати в себе категорію і долю кожного власника в процентному відношенні.



Завдання 2
Створити графік коливання курсу валюти за рік за наведеними нижче даними.
Завдання 3
Створити гістограми (стовпчикові діаграми) кількості продажу умовного товару 1 і 2 за рік окремо за даними, вміщеними нижче.

Зауваження: кожна діаграма повинна включати заголовок та легенду. Бажано також, щоб поряд із зображенням виводились значення. Координатні осі повинні бути підписані І мати контрольні маркери, за якими можна було б визначити величину зображення.
Порядок виконання роботи:

1. Ввімкнути комп'ютер.

2. Дочекатись повної закрузки Windows.

3. Виконати завдання №1.

4. Замалювати результати роботи в зошит.

5. Виконати завдання №2.

6. Замалювати результати роботи в зошит.

7. Виконати завдання №3.

8. Замалювати результати роботи в зошит.

9. Записати висновки до зошита з практичних робіт.

10. Записати результати роботи на диск А: під іменем "Практична робота №10.xls".

11. Вигрузити Excel.

12. Вимкнути комп'ютер.
Контрольні питання:

1. З яких етапів складається побудова діаграм та графіків в ЕТ?

2. Що називають легендою діаграми?

3. Як зробити надписи з даними на діаграмі?



ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11
Тема: Інтерфейс програми Delphi
Мета роботи: ознайомитись з середовищем програмування Delphi,  структурою проекту, навчитися обробляти події, розробити і виконати найпростішу програму, навчитися виводити і форматувати текст, зберігати програму.
Хід роботи:

1. Запустіть Delphi

2. Необхідно створити просту програму, що виконує наступні дії:


  • З’являється вікно діалогу з кнопкою «Привітання», при клацанні на яку з’являється напис «Привіт, «ім’я сусіда зліва»! Це моя перша програма!»

  • Також вікно діалогу має кнопу «Вихід»

  • Форма повинна мати своє оформлення!

3. Розмістити на формі екземпляри компонентів: мітку Label і 2 кнопки Button. Вони містяться на сторінці Standart Палітри компонентів.

4. Далі необхідно змінити шрифтові  налаштування для кнопок в Инспекторі об’єктів. Для мітки:



  • Font – характеристики шрифту

  • Caption – текст, якій відображається в метці

  • AutoSize – для отримання пострібного розміру необхідно встановити значення True;

Для форми:

  • Color – зміна кольру форми

  • Caption – им’я форми

    1. На етапі проектування вікно форми матиме подібний вигляд: 

6. Виділіть на формі компонент Button1 - кнопку. Перейдіть в Інспектор Об'єктів і змініть її властивість Caption (напис), яке за замовчуванням дорівнює Button1 (ім'я, яке за замовчуванням привласнила цьому компоненту Delphi) на «Привітання».

7. Виділіть на формі компонент Button2 - кнопку. Перейдіть в Інспектор Об'єктів і змініть її властивість Caption (напис), яке за замовчуванням дорівнює Button2 (ім'я, яке за замовчуванням привласнила цьому компоненту Delphi) на «Вихід».

8. Переходимо в вікно Редактору коду (подвійний щиглик по кнопці «Вихід») та пишемо код програми:

close;


9. Зітріть текст у властивості Caption мітки Label1, щоб він не висвічувався, поки користувач не натисне кнопку програми. Тепер залишилося тільки написати оператор, який заносив б у властивість Caption мітки Label1 потрібний текст в потрібний момент. Цей момент визначається клацанням користувача на кнопці. При клацанні в кнопці генерується подія OnClick. Отже, обробник цієї події необхідно написати

10. Переходимо в вікно Редактору коду (подвійний щиглик по кнопці «Привітання!») та пишемо код програми:

Label1.Caption := 'Привіт, Андрійко! Це моя перша програма!';

11. Випробувати своє оформлення і показати викладачу.

12. Завершіть роботу, оформіть звіт, дайте відповіді на контрольні запитання.

Контрольні питання


  1. Що таке Delphi?

  2. Скількі і які вікнаа має проект Delphi?

  3. Що таке об’єкт у термінології візуального проектування?

  4. Як створюється стартова форма?

  5. Як починається робота над новим проектом?

  6. Що визначає зовнішній вигляд форми?

  7. Що таке вікно Инспектор об’єктів?

  8. Що таке подія?

  9. Що таке процедура обробки події?

  10. Що таке редактор коду?



Теоретичні відомості

Delphi — це середовище швидкої розробки, у якій як мову програмування використовується мова Delphi. Borland Delphi 7 Studio дозволяє створювати самі різні програми: від найпростіших одновіконних додатків до програм керування розподіленими базами. До складу пакета включені різноманітні утиліти, що забезпечують роботу з базами даних, XML-документами, створення довідкової системи, рішення інших задач. Відмінною рисою сьомої версії є підтримка технології .NET.

         Початок роботи. Запускається Delphi вибором з меню Borland Delphi 7 команди Delphi 7 (рис. 5).

Рис. 60 Запуск Delphi

Після запуску Delphi на екрані з'являються п'ять вікон:


  • головне вікно — Delphi 7;

  • вікно стартової форми — Form 1;

  • вікно редактора властивостей об'єктів — Object Inspector;

  • вікно перегляду списку об'єктів — Object TreeView;

  • вікно редактора коду — Unitl.pas.

Вікно редактора коду майже цілком закрито вікном стартової форми. 
У головному вікні (рис. 7) знаходиться меню команд, панелі інструментів і палітра компонентів.
 
Рис. 61Вид екрана після запуску Delphi

Рис. 62Головне вікно

Вікно стартової форми (Forml) являє собою заготівлю головного вікна розроблювальногододатка. Вікно Object Inspector (рис. 8) — вікно редактора властивостей об'єктів - призначено для редагування значень властивостей об'єктів.

 
Рис. 63 На вкладці Properties перераховані властивості об'єкта і зазначені їхні значення


У термінології візуального проектування об'єкти — це діалогові вікна й елементи керування (поля введення і виведення, вид, положення і поводження об'єкта.

Властивості width і Height задають розмір (ширину і висоту) форми, властивості тор і Left — положення форми на екрані, властивість caption — текст заголовка.

У вікні редактора коду (рис. 9) треба набирати текст програми. На початку роботи над новим проектом це вікно редактора коду містить сформований Delphi шаблон програми.


 
Рис. 64 Вікно редактора коду  Форма


Робота над новим проектом починається зі створення стартової форми. Так на етапі розробки програми називають діалогові вікна.

Стартова форма створюється шляхом зміни значень властивостей форми Form1 і додавання до форми необхідних компонентів (полів введення і виведення тексту, командних кнопок). Властивості форми (табл.1) визначають її зовнішній вигляд: розмір, положення на екрані, текст заголовка, вид рамки. Для перегляду і зміни значень властивостей форми і її компонентів використовується вікно Object Inspector. У верхній частині вікна Object Inspector зазначене ім'я об'єкта, значення властивостей якого відображається в даний момент. У лівому стовпчику вкладки Properties (Властивості) перераховані властивості об'єкта, а в правої — зазначені їхні значення. При створенні форми в першу чергу варто змінити значення властивості caption (Заголовок). Форма — це звичайне вікно. Тому його розмір можна змінити захопленням і переміщенням (за допомогою миші) границі. По закінченні переміщення границь автоматично зміняться значення властивостей Height і width. Вони будуть відповідати встановленому розмірові форми.



Таблиця 3 - Властивості форми (об'єкта Tform)

Властивість

Опис

Name

Ім'я форми. У програмі ім'я форми використовується для керування формою і доступу до компонентів форми

Caption

Текст заголовка

Width

Ширина форми

Height

Висота форми

Top

Відстань від верхньої границі форми до верхньої границі екрана

Left

Відстань від лівої границі форми до лівої границі екрана

BorderStyle

Вид границі. Границя може бути звичайною (bsSizeable), тонкою (bs Single) або відсутня (bsNone). Якщо у вікна звичайна границя, то під час роботи програми користувач може за допомогою миші змінити розмір вікна. Змінити розмір вікна з тонкою границею не можна. Якщо границя відсутня, то на екран під час роботи програми буде виведене вікно без заголовка. Положення і розмір такого в час роботи програми змінити не можна

Borderlcons

Кнопки керування вікном. Значення властивості визначає, які кнопки керування вікном будуть доступні користувачеві під час роботи програми. Значення властивості задається шляхом присвоєння значень уточнюючим властивостям biSystemMenu, biMinimaze, biMaximaze И biHelp. Властивість biSystemMenu визначає приступність кнопки Згорнути і кнопки системного меню, biMinimaze— кнопки Згорнути, biMaximaze— кнопки Розгорнути, biHelp — кнопки виведення довідкової інформації

Icon

Значок у заголовку діалогового вікна, що позначає кнопку виведення системного меню

Color

Колір тла. Колір можна задати, указавши назву кольору або прив'язку до поточної колірної схеми операційної системи. В другому випадку колір визначається поточною колірною схемою, обраним компонентом прив'язки і міняється при зміні колірної схеми операційної системи

Font

Шрифт. Шрифт, використовуваний "за замовчуванням" компонентами, що знаходяться на поверхні форми. Зміна властивості Font форми приводить до автоматичної зміни властивості Font компонента, що розташовується на поверхні форми. Тобто компоненти успадковують властивість Font від форми (мається можливість заборонити спадкування)

Положення діалогового вікна на екрані після запуску програми відповідає положенню форми під час її розробки, що визначається значенням властивостей тор (відступ від верхньої границі екрана) і Left (відступ від лівої границі екрана). Значення цих властивостей також можна задати шляхом переміщення вікна форми за допомогою миші.

Рис.65 Установка значення властивості шляхом уведення значення

При виборі деяких властивостей, наприклад, Borderstyle, праворуч від поточного значення властивості з'являється значок списку, що розкривається. Очевидно, що значення таких властивостей можна задати шляхом вибору зі списку (рис. 11). Деякі властивості є складними, тобто їхнє значення визначається сукупністю значень інших уточнюючих властивостей. Перед іменами складних властивостей стоїть значок "+", при клацанні на якому розкривається список уточнюючих властивостей (рис. 12). Властивість BorderIcons визначає, які кнопки керування вікном будуть доступні під час роботи програми. Так, якщо властивості biMaximize привласнити значення False, то під час роботи програми кнопки Розгорнути в заголовку вікна не буде.

Рис. 66 Установка значення властивості шляхом вибору зі списку


Рис. 67 Розкритий список вкладених властивостей складної властивості BorderIcons

Поруч зі значеннями деяких властивостей відображається командна кнопка з трьома крапками. Це значить, що для завдання значення властивості можна скористатися додатковим діалоговим вікном. Значення складної властивості Font можна задати шляхом безпосереднього введення значень уточнюючих властивостей, а можна скористатися стандартним діалоговим вікном вибору шрифту. В іменах деяких властивостей є крапка. Це значить, що треба задати значення уточнюючої властивості. 

Подія і процедура обробки події

Вид створеної форми підказує, як працює додаток. Очевидно, що користувач повинний ввести в поля редагування вихідні дані і клацнути мишею на кнопці Обчислити. Щиглик на зображенні командної кнопки — це приклад того, що в Windows називається подією. Подія (Event) — це те, що відбувається під час роботи програми. У Delphi кожній події привласнене ім'я. Щиглик кнопкою миші - це подія OnClick, подвійний щиглик мишею подія OnDblClick. 


Реакцією на подію повинне бути яка-небудь дія. У Delphi реакція на подію реалізується якпроцедура обробки події. Таким чином, для того щоб програма виконувала деяку роботу у відповідь на дії користувача, програміст повинний написати процедуру обробки відповідної події. Варто звернути увагу на те, що значну частину обробки подій бере на себе компонент. Тому програміст повинний розробляти процедуру обробки події тільки в тому випадку, якщо реакція на подію відрізняється від стандартної або не визначена. Методику створення процедур обробки подій розглянемо на прикладі процедури обробки події OnClick для командної кнопки Обчислити. Щоб приступити до створення процедури обробки події, треба спочатку у вікні Object Inspector вибрати компонент, для якого створюється процедура обробки події. Потім у цьому ж вікні потрібно вибрати вкладку Events (Події).
У лівому стовпчику вкладки Events перелічені імена подій, що може сприймати обраний компонент (об'єкт). Якщо для події визначена (написана) процедура обробки події, то в правому стовпчику поруч з ім'ям події виводиться ім'я цієї процедури.

Для того щоб створити функцію обробки події, потрібно зробити подвійного щиглика мишею в поле імені процедури обробки відповідної події. У результаті цього відкриється вікно редактора коду, в яке буде доданий шаблон процедури обробки події, а у вікні Object Inspector поруч з ім'ям події з'явиться ім'я функції його обробки Delphi привласнює функції обробки події ім'я, що складається з двох частин. Перша частина імені ідентифікує форму, що містить об'єкт (компонент), для якого створена процедура обробки події. Друга частина імені ідентифікує сам об'єкт і подію. У нашому прикладі ім'я форми — Form1, ім'я командної кнопки — Buttoni, а ім'я події -Click. У вікні редактора коду між словами begin і end можна друкувати інструкції, що реалізують функцію обробки події.


 
Рис.68 На вкладці Events перелічені події, що може сприймати компонент (у даному випадку — командна кнопка)

        Редактор коду 

Редактор коду виділяє ключові слова мови програмування (procedure, var, begin, end, if і ін.) напівжирним шрифтом, що робить текст програми більш виразним і полегшує сприйняття структури програми. Крім ключових слів редактор коду виділяє курсивом коментарі.

 
Рис. 69 Шаблон процедури обробки події, які згенеровані Delphi


У процесі розробки програми часто виникає необхідність переключення між вікном редактора коду і вікном форми. Зробити це можна за допомогою командної кнопки Toglle Form/Unit, що знаходиться на панелі інструментів View (рис. 15), або натиснувши клавішу . На цій же панелі інструментів знаходяться командні кнопки View Unit і View Form,використовуючи які можна вибрати потрібний модуль або форму у випадку, якщо проект складається з декількох модулів або форм.

Рис. 70 Панель інструментів View



ПРАКТИЧНА РОБОТА №12
    



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал