Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки кафедра «Вокально-хорового мистецтва та музикознавства» «затверджую»



Скачати 194.74 Kb.
Дата конвертації14.07.2017
Розмір194.74 Kb.
ТипПротокол
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА АКАДЕМІЯ

МУЗИКИ ім. М. ГЛІНКИ
Кафедра «Вокально-хорового мистецтва та музикознавства»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»


Проректор з навчальної роботи

___________________С.В. Хананаєв

“______” __________________ 20__ р.


Матеріали до самостійної роботи студентів, контроль знань студентів

з дисципліни


КУЛЬТУРА МОВИ


Рівень вищої освіти перший

Ступінь вищої освіти бакалавр

Галузь знань 02 «Культура і мистецтво»

Спеціальність 025 «Музичне мистецтво»



спеціалізації: «Академічний спів», «Естрадний спів»

Дніпропетровськ

2016
Матеріали до самостійної роботи студентів, контроль знань студентів з дисципліни «Культура мови» / Укладач: кандидат мистецтвознавства, професор кафедри «Історія та теорія музики» Дніпропетровської академії музики ім. М.Глінки А.А. Тулянцев - Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, 2017. - 16 с.

Ухвалено на засіданні кафедри «Вокально-хорового мистецтва та музикознавства»


Протокол № _1_від _27_серпня 2016 року

Рецензенти:

завідувач кафедри «Вокально-хорового мистецтва та музикознавства», доктор філософських наук, професор О.П.Гужва;

доцент кафедри «Вокально-хорового мистецтва та музикознавства», народна артистка України та СРСР, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка Н.А.Суржина;



Матеріали до самостійної роботи студентів, контроль знань студентів з дисципліни «Культура мови» мають допомогти студентам повноцінно оволодіти базовими знаннями з оперної драматургії, вільно орієнтуватися в структурі навчальної дисципліни та головних поняттях. Матеріали призначені для здобувачів вищої освіти ступеня «бакалавр»

Схвалено Вченою радою Дніпропетровської академії музики ім. М.Глінки

Протокол від № 1 від «29»серпня 2016 року
© Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, 2016 рік

© А.А.Тулянцев, 2016 рік


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «КУЛЬТУРА МОВИ»

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета навчальної дисципліни «Культура мови» – підвищення загального мовно-сценічного рівня студентів; курс безпосередньо пов'язаний з проблемами функціонування мови в суспільстві, на музично-театральній сцені, науковим обґрунтуванням правил організації мовних одиниць залежно від вибору типів мовлення у різних сферах суспільної комунікації, питаннями підвищення культури усного й писемного, а також сценічного мовлення.
Завдання навчальної дисципліни «Культура мови» : курс передбачає оволодіння студентами стилістичною системою мови (стилістикою ресурсів і функціональною стилістикою); вироблення вмінь і навичок визначати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів; ознайомлення із стилістичними прийомами і способами використання мовного матеріалу відповідно до умов і цільової настанови; вироблення умінь оцінювати стилістичні можливості мовних засобів; закріплення стилістичних навичок за допомогою конструювання стилістично довершеного тексту; оволодіння текстотворенням в усіх функціональних стилях, підстилях і жанрах; підвищення культури професійного (сценічного), ділового і побутового мовлення.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для більш продуктивного засвоєння дисципліни «Культура мови» рекомендуємо дотримуватися наступних позицій: 1. Студент повинен уважно прочитати методичні рекомендації до виконання самостійної роботи. У відповідності до вимог студент має обирати варіант, виконати та вчасно подати (продемонструвати) роботу на рецензію викладачу. Самостійна робота має бути не тільки надрукована, але й захищена в усній (прилюдній) формі.

2. Студент повинен опрацювати практичні питання, використовуючи рекомендовану літературу. Для кращого засвоєння знань бажано зробити конспект практичного матеріалу.

3. Студент повинен уважно прочитати теоретичні питання до тем практичних занять та за допомогою методичних вказівок надати на них розгорнуті відповіді.

4. За допомогою питань для самоперевірки студент має зробити самостійну оцінку якості самостійного засвоєння тем дисципліни.

5. Готуючись до заліку, студент має ознайомитися із питаннями, поданими у конкретному розділі. Якісно підготуватися до заліку студенту допоможуть: конспект лекцій, відповіді на питання практичного заняття, ретельно написана контрольна робота (аналіз виконуваного твору), розв‘язання тестових завдань, список рекомендованої літератури, стисла хронологія процесів становлення та розвитку культури мови та словник.

6. У зазначеному озділі студент має можливість ознайомитися з критеріями оцінювання його знань з дисципліни «Культура мови».



7. Наприкінці методичних рекомендацій до самостійної роботи з дисципліни «Культура мови» надруковано список рекомендованої літератури та додатки.

2.ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦСИПЛІНИ

Модуль 1.

Змістовий модуль 1.
Стилістичні засоби словотвору
Тема 1.Предмет «Культура мови»
Культура мови як предмет вивчення. Теоретичний і практичний аспект поняття «культура мови». Зв’язок культури мови з іншими мистецтвознавчими дисциплінами. Мова і мовлення в житті людини. Поліфункціональність мови і мовлення. Етичне і естетичне у мові. Культура побутової мови. Культура мовлення співака. Культура ділового мовлення. Культура мовлення і письмо.
Основні комунікативні ознаки культури мови. Правильність мовлення. Засвоєння імперативних та диспозитивних норм. Надання визначень і наведення прикладів-ілюстрацій граматичних і орфографічних; позитивних і негативних правил. Точність і логічність мовлення. Чистота як комунікативна ознака мовлення. Сфери функціонування і критерії стилістичної оцінки лексики обмеженого стилістичного використання. Стилістична характеристика неологізмів, архаїзмів та історизмів, діалектизмів. Стилістична оцінка іншомовних слів залежно від міри засвоєння їх літературною мовою і сфери поширення. Терміни і поняття. Стиль, норма, загальномовна норма. Літературна, театральна, вокальна норми мови, стилістичні норми, стилістичне значення (конотація), експресія, стилістема, стилістичні засоби, стилістичний прийом. Стилі: експресивні, функціональні, індивідуальні. Стилі: художній, публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, конфесійний, епістолярний , розмовно-побутовий.

Тема 2 . Анатомія і фізіологія мовного апарату
Побудова та механізми управління мовним апаратом. Центральний та периферійний відділ мовного апарату. Системи периферійного відділу. Гігієна мовного апарату. Органи людини, які беруть участь у творенні мовних звуків. Артикуляція - робота органів мовлення: губи, язик, м’яке піднебіння, голосові зв’язки. Три «поверхи» мовного апарату: нижній, середній і верхній. Нижній «поверх»: легені, бронхи, трахея, діафрагма. Середній «поверх» - гортань: щитовидний хрящ, персневидний хрящ, пірамідальні хрящі, голосові зв'язки. Видих: голосові зв'язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину. Шепіт: голосова щілина звужена, між хрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум. Голос: пірамідальні хрящі зближені і міжхрящова щілина закрита. Міжв'язочна щілина дуже вузька, голосові зв'язки напружені і коливаються ритмічно під тиском повітряного струменя. Виникнення тону. Верхній поверх: фаринкс (порожнина глотки), ротова порожнина, носова порожнина. Резонаторами; творення обертонів і резонаторних тонів та шумів. Породження конкретних звуків.
Тема 3. Дихання
Виховання фонаційного (звукотворчого) дихання. Носове дихання. Самомасаж м’язів, які беруть участь у процесі дихання. Опанування змішано-діафагматичного типу дихання. Вправи в русі (нахили, присідання, біг). Тренувальні вправи (слова, прислів’я, скоромовки). Дихання: зовнішнє дихання; збагачення газів кров'ю; внутрішнє дихання. Дихання людей можливе через ніс та через ротову порожнину. Еволюція типів дихання. 1.Ключичне (високо здіймаються плечі, а за ними і ключиці, лопатки та верхні ребра). 2. Грудне («жіноче» в театральному середовищі); в медицині – середньо реберне. 3. Діафрагматичне (черевне, абдомінальне): ґрунтується на роботі м'язів діафрагми. Причини порушення регуляції дихання: фізичне навантаження, нестача кисню у повітрі, хвороби серця, легенів, підвищена температура довкілля, порушення функцій центру дихання (травма голови, дія отрути), втрата нервового зв'язку між дихальним центром і дихальними м'язами (пошкодження шийного відділу хребта і спинного мозку).

Тема 4. Виховання мовного голосу
Значення резонування та артикуляції в роботі над голосом (грудна клітина, трахея, піднебіння, глотка). Резонатори. Атака звука (тверда, м’яка, придихальна). Голос - головний інструмент виконавця.
Діапазон – звуковий обсяг, межа від найнижчих до найвищих тонів звучання. 3 регістри: а) нижній (трахея, бронхи); б) середній; в) верхній (гортань, носоглотка). Тембр – природнє звукове забарвлення.Вади голосів: слабкість, млявість, сиплість, хриплість, гугнявість, верескливість. Природні властивості голосу: сила, висота, тембр, діапазон. Набуті: темп, політ, звучність, гнучкість. Регістри голосу (грудний, головний, змішаний). Центрове звучання голосу. Робота над гекзаметром (розширення діапазону голосу, розвиток сили і легкості звучання). Застосування Гекзаметру: антична поезія (епос, ідилія, гімн, сатира, послання). Сполученняз іншими розмірами (пентаметр) — в елегіях та епіграмах,

Тема 5. Дикція
Манера вимовляти слова, склади й звуки у розмові, співі й декламуванні. Виразність дикції – важлива сторона майстерності актора, співака, промовця. Артикуляційна гімнастика (вправи для губ, язика, щелеп). Голосні та їх роль у звучанні. Таблиця голосних. Беззвучна артикуляція. Приголосні звуки, їх значення у формуванні слова. Класифікація приголосних. Артикуляція приголосних окремо, а також в сполученні з голосними. Голосні та приголосні звуки (склади, слова, сполучення слів, прислів’я). Скоромовками. К. Станіславський про значення роботи над скоромовками. Правильна артикуляція голосних.

Модуль 2.

Змістовий модуль 2.
Робота читця над текстом
Тема 6. Комплексна система вправ для виховання голосу та мови

Вправи з мови та голосу з реальними предметами (м’яч, скакалка, стільці, палка). Умови ускладненого сценічного руху (стрибки, вправи з м’ячем). Розподіл звука в просторі, у спілкуванні з партнером, в конкретних сценічних умовах (колективні вправи, етюди, мовні ігри). Основні положення виразності читання, мовлення — основні засоби логічної та емоційної виразності. 1.  Паузи, їх різновиди і тривалість. 2.  Логічні наголоси (тактові та головні) і емоційна функція наголошених слів. 3.  Мелодика та її основні види (видозміни). 4.  Темп і його варіювання. 5.  Позамовні (рухові) засоби виразності (поза, жест, міміка). Пауза: синтаксичні, логічні, психологічні, віршові та фізіологічні. Статичні вправи («Лопаточка», «Пташенята», «Чашка», «Голочка», «Стрілка», «Трубочка»). Динамічні вправи («Конячка», «Грибок», «Гойдалки», «Смачне варення», «Змійка», «Часики», «Маятник», «Котушка», «Маляр»)




Тема 7. Орфоепічні норми
Українська орфоепія та норми вимови звуків (голосні і приголосні). Звукосполучення у процесі асиміляції (подвоєння, подовження, спрощення, збіг звуків). Вимова голосних і приголосних звуків: повнозвучно в будь-якій позиції (наголошеній чи ненаголошеній) (конвенція, інвестор); звуки [а], [і],[у] передаються завжди чітко і виразно (аудит, акція); ненаголошений [о] не наближається до [а], як у російській мові (конкурент, монополія), але перед складом з наголошеним [у] та [і] – [о](корупція, запорука); ненаголошений [е] вимовляється як [еи], а ненаголошений [и] – як [ие] (вексель, дисконт); звуки [е], [і] в іншомовних словах після голосних можуть йотуватися (клієнт, егоїст). Приголосні дзвінкі: не оглушуються в кінці слів та в середині перед глухими, тільки [г] у словах нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю та в похідних від них перед глухими вимовляється як [х]. Глухі приголосні перед дзвінкими: дзвінко (клятьба, просьба); прийменник і префікс з перед глухими послідовно оглушуються (з товаром, з попитом); звук [з] у префіксах роз-, без-, через- та прийменниках без, через перед глухими залежно від темпу мовлення вимовляються дзвінко або оглушено (розпорядчий, безприбутковий, через транспорт). Губні, шиплячі(неподовжені), задньоязикові і гортанний [г] звучать твердо, лише перед [і] пом’якшено (біржа, мільйон, шість, банкір, архів). У деяких питомо українських та іншомовних словах губні, задньоязикові, гортанний та подовжені шиплячі пом’якшуються перед я, ю (бюджет, кювет, річчю, бездоріжжя); перед [е] приголосні вимовляються твердо (цейтнот, тендер)тощо.
Тема 8.Словесний наголос

Український наголос: вільний (різномісцевий). В одних словах він на першому складі (Сумщина, позначка, високо, широко, глибоко), в інших — на другому (навчання, синонім, шофёр, індустрія, низький, ходжу, кошу, роблю, була, було, були), на третьому чи й на останньому (сантиметр, постамент, гастрономія, некролог, чотирнадцять, беремо, живемо, донести). Рухомий наголос української мови: перехід з одного складу на інший: сестра — сестрою — сестри, садити — саджу — садять. Суфіксальні іменники: наголос на суфіксах: -ак (-як) — у назвах людей за національною чи територіальною належністю (поляк, подоляк); у назвах конкретних речей (держак); збірних понять (березняк, сушняк); тварин (рисак); -аль — у назвах людей за родом занять, за внутрішніми чи зовнішніми ознаками (скрипаль, носа’ль); -ань — у назвах людей за зовнішніми чи внутрішніми ознаками (здоровань, черевань); -ач — у назвах людей за родом занять (збирач, викладач, але: попихач, привласнювач); у назвах конкретних предметів (рогач, приймач); -up — у назвах людей за родом занять (командир); у назвах конкретних предметів (пустир); -ій — у назвах людей за внутрішніми чи зовнішніми ознаками (бабій); за родом занять (водій); -ист, -іст (-їст) — у назвах людей за належністю до певних політичних або інших напрямів (ідеаліст, матеріаліст, атеїст); за родом занять (бандурист, цимбаліст); -ук, -ун, -ай, -чук — у назвах людей за родом занять, за зовнішніми чи внутрішніми ознаками (хапун, бородай, але: глашатай, при менш вживаному глашатай); у назвах тварин та інших істот (піску’н, цвіркун, ведмедчу’к); -ильник (-ільник) — на означення людей за родом занять (кріпильник); на означення конкретних предметів (холодильник); -итель — на означення людей за родом занять (повелитель); -унок (-юнок) — на означення конкретних предметів, явищ (поцілунок, малюнок).



Тема 9. Підготовка художнього твору
Вибір твору та пізнання його. Закономірності словесної дії. Вияв теми, ідеї, надзавдання в виконавчому творі. Вияв лиш думки, тісно пов’язаної зі стрічкою бачень (уява та поетичність – види стійких бачень). Дійовий аналіз тексту. Пошук підтексту. Процес підготовки художнього твору: застосування цілого ряду прийомів, які, власне, ведуть до сценічного розгляду, переростають у сценічний аналіз. Характеристика змальованого портрету персонажа, його деталей (очі, руки, поза та інше) у їхній змістовності, індивідуальній та художній неповторності, взаємозалежності є художнім і одночасно естетичним розглядом. Жести і міміка – видима мова душі. Діалоги і монологи – голос внутрішнього «я». Аналіз: принципи побудови епізодів, розгортання зображеної дії, композиція драматичних творів.
Свідомість персонажа як вища форма психічної діяльності: суспільний характер, здатність головного мозку узагальнено й цілеспрямовано відображати дійсність при допомозі відчуттів. Критерії: психологічний - покликаний розкрити його глибинну таїну, невичерпність і різнобічність. Асоціативний зв’язок: принцип подібності, суміжності і контрасту. Шляхи різних асоціацій у створенні образів: природність їх виникнення й розвитку в зв’язку з темою, ідеєю автора, його задумом та життєвим середовищем (джерело образу). Розмова про талант драматурга, про його творчу потугу й красу.

Тема 10. Особливість роботи читця над дієвою прозою
Виразне читання дієвої прози: синтаксична пауза. Значення розділових знаків для виконавця як «графічних сигналів інтонаційних рухів: допомога у розкритті змісту кожної фрази при попередній роботі над текстом; наочний показник виразності в процесі читання. Два функціональні завдання: 1) логіко-емоційне: функціонування у тому місці фрази, де немає розділових знаків; 2) логіко-пунктуаційне: функціонування у фразі на місці розділових знаків. Два види наголосів: синтагматичний і логічний. Логічне осмислення тексту: поступове і поглиблене проникнення в текст. Найголовніший елементі інтонації - мелодика мовлення. Поняття «темп»: швидкість, певний рух. У мовленні — це швидкість, яка вимірюється кількістю виголошуваних складів на секунду. Темп і настрій: зміни відповідно у бік прискорення чи сповільнення. Основна смислова функція: залежність від форми самого матеріалу мовлення, від ступеня важливості виголошення, від індивідуальних особливостей мовця, від його психофізичного стану.

3.ПИТАННЯ ДО ТЕМИ ПРОГРАМ

Тема 1.Предмет «Культура мови». Питання.
1.Теоретичний і практичний аспект поняття «культура мови»

2.Зв’язок культури мови з іншими мистецтвознавчими дисциплінами

3.Мова і мовлення в житті людини

4.Літературна, театральна, вокальна норми мови


5.Стилі: експресивні, функціональні, індивідуальні


Тема 2.Анатомія і фізіологія мовного апарату. Питання.
1.Побудова та механізми управління мовним апаратом

2.Центральний та периферійний відділ мовного апарату

3.Органи людини, які беруть участь у творенні мовних звуків

4.Артикуляція - робота органів мовлення

5.Три «поверхи» мовного апарату: нижній, середній і верхній

Тема3. Дихання. Питання.
1.Виховання фонаційного (звукотворчого) дихання

2.Носове дихання

3.Змішано-діафагматичний тип дихання

4.Ключичне дихання

5.Грудне дихання


Тема 4. Виховання мовного голосу. Питання.

1.Резонатори

2.Атака звука (тверда, м’яка, придихальна)

3.Голос - головний інструмент виконавця


4.Діапазон – звуковий обсяг, межа від найнижчих до найвищих тонів звучання

5. Регістри: а) нижній (трахея, бронхи); б) середній; в) верхній (гортань, носоглотка)


Тема 5.Дикція. Питання.
1.Виразність дикції – важлива сторона майстерності актора, співака, промовця

2.Артикуляційна гімнастика (вправи для губ, язика, щелеп)

3.Голосні та їх роль у звучанні. Беззвучна артикуляція.

4.Приголосні звуки, їх значення у формуванні слова. Класифікація приголосних

5.Артикуляція приголосних

Тема 6. Комплексна система вправ для виховання голосу та мови
1.Вправи з мови та голосу з реальними предметами (м’яч, скакалка, стільці, палка)

2.Умови ускладненого сценічного руху (стрибки, вправи з м’ячем)

3.Розподіл звука в просторі, у спілкуванні з партнером, в конкретних сценічних умовах (колективні вправи, етюди, мовні ігри)

4.  Логічні наголоси (тактові та головні) і емоційна функція наголошених слів.

5. Статичні вправи («Лопаточка», «Пташенята», «Чашка», «Голочка», «Стрілка», «Трубочка»). Динамічні вправи («Конячка», «Грибок», «Гойдалки», «Смачне варення», «Змійка», «Часики», «Маятник», «Котушка», «Маляр»)

Тема 7.Орфоепічні норми. Питання.
1.Українська орфоепія та норми вимови звуків (голосні і приголосні)

2.Звукосполучення у процесі асиміляції (подвоєння, подовження, спрощення, збіг звуків)

3.Вимова голосних і приголосних звуків

4.Приголосні дзвінкі

5.Губні, шиплячі
Тема 8.Словесний наголос. Питання.
1.Український наголос: вільний (різномісцевий)

2.Рухомий наголос української мови

3.Суфіксальні іменники

4. Назви конкретних предметів

5.Назви людей за внутрішніми чи зовнішніми ознаками

Тема 9.Підготовка художнього твору. Питання.
1.Закономірності словесної дії

2.Вияв теми, ідеї, надзавдання в виконавчому творі

3.Дійовий аналіз тексту. Пошук підтексту

4.Характеристика змальованого портрету персонажа, його деталей (очі, руки, поза та інше)

5.Діалоги і монологи – голос внутрішнього «я»

Тема 10.Особливість роботи читця над дієвою прозою. Питання.
1.Виразне читання дієвої прози: синтаксична пауза

2.Значення розділових знаків для виконавця як «графічних сигналів інтонаційних рухів

3.Логіко-емоційне функціональне завдання

4.Логіко-пунктуаційне функціональне завдання

5.Темп і настрій

4.КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ КУРСУ «КУЛЬТУРА МОВИ»
Варіант 1.

Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 2001 — …



Варіант 2.

Твори Лесі Українки на аудіобібліотеці litplayer

Варіант 3.

Франко І. «Мойсей». — Університетське видавництво «ПУЛЬСАРИ», 2010.



Варіант 4.

Франко І. «Зів'яле листя» / Упоряд. та підгот. текстів Б. Тихолоза. — Л.: Літопис, 2006.



Варіант 5.

М.Кропивницький («Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Перед волею»)

Варіант 6.

М.Старицький «За двома зайцями» — К. : Молодь, 1996. — 94 с.



Варіант 7.

Пушкин А. «Борис Годунов» 



Варіант 8.

Костенко Л. «Маруся Чурай» (1979)



Варіант 9.

Костенко Л. «Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)



Варіант 10.

Забужко О. «Вибрані вірші» 1980—2013 (2013)



5.СПИСОК РЕФЕРАТІВ


Тема 1. Предмет «Культура мови»
1.Джерела живого слова.

2. Слово - форма спілкування.

3. Культура мови режисера.
Тема 2. Анатомія і фізіологія мовного апарату
1. Культура української мови.

2. Слово і образ.

3. Анатомія вокального апарату.
Тема 3. Дихання
1. Мовна норма і стиль.

2.Функції дихання.

3. Вокальне дихання.
Тема 4. Виховання мовного голосу
1.Культура ділового мовлення.

2. Складні випадки вживання слів.

3. Мовний голос у вокальній практиці.
Тема 5. Дикція
1. Дикція артиста драми.

2.Дикція артиста-вокаліста.

3. Дикція читця віршів.

Тема 6. Комплексна система вправ для виховання голосу та мови
1. Вправа «Лопаточка».

2. Вправа «Пташенята»

3. Вправа «Чашка»,

Тема 7. Орфоепічні норми

1. Вправа «Голочка».

2. Вправа «Стрілка».

3. Вправа «Трубочка».



Тема 8. Словесний наголос

1.Вправа «Конячка».

2. Вправа «Грибок».

3. Вправа «Гойдалки».



Тема 9. Підготовка художнього твору

1. Поезія Т.Шевченка.

2. Поезія Лесі України.

3. Поезія Л.Костенко.



Тема 10. Особливість роботи читця над дієвою прозою

1. Драматургія І.Карпенка-Карого.

2. Лібрето М.Чайковського.

3. Лібрето опер Дж. Верді.


6. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Поточний контроль: проведення практичних занять, демонстрація підготовлених літературно-сценічних уривків, усні опитування, письмові опитування, доповіді, реферати, відпрацювання академічних заборгованостей тощо.

Методи усного контролю: фронтальне опитування, співбесіда, підготовка літературно-сценічних уривків, доповідей та ін.

Методи письмового контролю: виконання контрольних робіт, тестові завдання, виконання рефератів та ін.

Підсумковий контроль – залік.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

  1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

  2. Культура української мови: Довідник/С.Я.Єременко, Н.Я.Дзюбишина-Мельник, К.В.Ленець та ін.: За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 304 с.

  3. Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови : навч. Посібник / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.

  4. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.

  5. Семеног О. М. Культура наукової української мови : навч. посібник / О. М. Семеног. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 216 с.

  6. Токарська А.С., Кочан І.М. Культура фахового мовлення правника: навч.посібник. – Львів: Світ, 2003. – 312 с.


Допоміжна

  1. Антисуржик. Вчимося поводитись і правильно говорити/За заг. ред. О.Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.

  2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. –К.: Либідь, 1991. – 254 с.

  3. Бацій І.С. Краса і сила слова. – К.: Рад. школа, 1983. – 96 с.

  4. Вінницький В.М. Наголос у сучасній українській мові. – К.: Рад. школа. 1984. – 160 с.

  5. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування. – Вид. 3-є. – К.: Вища школа, 1982. – 187 с.

  6. Мова і культура / Відп. ред.В.М.Русанівський. – К.: Наук. думка, 1986. – 184 с.

  7. Мова. Людина. Суспільство. – К.: Наукова думка, 1987. – 268 с.

  8. Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки. РідномовнийКатехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства. – Слово, 1991. – Ч.13. – Липень. – с. 4-5.

  9. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1993. – 248 с.

  10. Русанівський В.М., Мова в нашому житті. – К.: Наук. думка, 1989. – 112 с.

  11. Русанівський В.М., Єрмоленко С.Я. Життя слова. – К.: Вид-во при КДУ видавничого об’єднання „Вища школа”, 1978. – 192 с.

  12. Социально-лингвистическиеисследования / Под ред. Л.П.Крысина и Д.Н.Шмелева. – М.: Наука, 1976. – 232с .

  13. Томан І. Мистецтво говорити / Пер. з чес. – К.: Політвидав України, 1986. -223с.

  14. Учіться висловлюватися / П.І.Білоусенко, Ю.О.Арешенков, Г.М.Віняр та ін. – К.: Рад. школа, 1990. – 126с.

  15. Чак Є.Д. Барви нашого слова. – К.: Рад. школа, 1980. – 176с.

  16. Чак Є.Д. Складні випадки вживання слів. Вид. 2-е, переробл. К.: Рад. школа, 1984. -184с.

Словники

  1. Орфографічний словник української мови . – К.: Довіра, 1994. – 864 с.

  2. Русско-украинскийсловарь: У 3-х т. – К., 1987-1989.

  3. Українсько-російський словник. – К.: Наук. думка, 1977. – 944 с.

  4. Словник української мови: В 11-ти т. – К.: Наук. думка, 1970-1980.

  5. Етимологічний словник української мови: В 7-и т. – Т. 1-3. – К., 1987.

  6. Словник лінгвістичних термінів / Укл. Д.І. Ганич, І.С. Олійник. – К.: Вища шк., 1985. – 360 с.

  7. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1985. – 775 с.

  8. Морфемний словник / Укл.Л.М. Полюга. – К.: Рад. шк., 1985. – 461 с.

  9. Словник наголосів / Укл. М.І Погрібний. – К.: Рад. шк., 1999. – 639 с.

  10. Орфоепічний словник / Укл. М.І. Погрібний. – К.: Рад. шк., 1985. – 630 с.

  11. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови / У 2-х т. –К.: Наук. думка, 1984.

  12. Фразеологічний словник української мови: У 2-х кн. – К.: Наук. думка, 1993.

  13. Новий тлумачний словник української мови: В 4-х томах. – Т. 1-4. – К.: Аконіт, 1998.

  14. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Довіра, 2001. – 224 с.

  15. Український правопис: 4-е вид., випр. й доп. – К.: Наук. думка, 1993. – 240с.

  16. Словник труднощів української мови / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Вища шк., 1989. – 334 с.



Інформаційні ресурси:

1.(укр.) Культура мови на сайті «Litopys.org.ua»



2.(укр.) Мовлення як форма існування живої мови на сайті «Osvita.ua»

3.(укр.) Основи культури мовлення на сайті «Dilovod.com.ua»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал