Дмитро донцов



Сторінка29/33
Дата конвертації02.12.2016
Розмір7.57 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33
абсентуватися (від франц. absenter – відлучатися) – бути відсутнім, не з’являтися

абсольвентка – випускниця навчального закладу

авгури – жерці, які, спостерігаючи блискавки та инші явища природи, польоти й поведінку птахів, угадували волю богів і провіщали майбутнє

авось небось (рос. авось да небось) – якось воно буде

авто-да-фе – аутодафе (португ. auto da fé – акт віри) – оголошення й виконання вироків інквізиції, зокрема спалення на вогнищі

адорація – глибока пошана; обожнення, культ

адоратор – шанувальник, обожнювач

акцес – участь; приєднання

Алєксєєв син – цар Пьотр Алєксєєвіч

алюр (франц. allure) – хода; манера, звичка

анальфабет – неписьменна людина; невіглас, неук

Антанта (від франц. еntente – згода, початок виразу франц. Entente cordiale – сердечна угода) – військово-політичне угруповання, основними членами якого були Великобританія, Франція і Росія, створене в 1904–1907 роках

антецедент – тут: попередник

антиципувати – заздалегідь складати уявлення про щось

апаш (франц. apache) – хуліган, бандит

апологія – відвертий, беззастережний захист

апостата – відступник

апотеоза – апофеоз, прославляння, звеличення

атентат – замах

афірмативний – стверджувальний
базаровський (тип) – від прізвища нігіліста Базарова – головного персонажа роману І. C. Турґенєва «Батьки і діти»

бар (рос.) – родовий відмінок множини рос. іменника барин – пан

Баратарія – легендарний острів багатьох середньовічних легенд

барщ (польськ.) – борщ

баскакмонголо-татарський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана; збирав данину і проводив облік населення в завойованій країні

бастардизм – від слова бастард (ісп. bastardo) – істота, що народилася від схрещування організмів, належних до різних родів або видів

батюшка (рос.) – слово, яким називають попа і звертаються до нього у Російській Православній Церкві

без озву – без відповіді, мовчки

безличність – безсоромність, безстидність

бляґа (польськ.) – похваляння, брехня, вигадка

бранжагалузь

бомбастичний – пишномовний, високомовний

бросовий товар (рос.) – товар, який викидають на продаж через його низьку вартість, непридатність тощо

Букарешт – Бухарест
Валаамова ослицяослиця пророка Валаама, зупинена ангелом, яка несподівано
заговорила людською мовою на знак протесту проти побоїв;
перен. про покірну,
мовчазну людину, яка несподівано висловила свою думку, протест


Вальпурґієва нічніч з 30 квітня на 1 травня, поганське свято початку весни у давніх германців, під час якого начебто відбувався відьомський шабаш. Згодом із цим святом збігся день пам’яти католицької святої Вальпурґії. Перен.: розгульна вечірка

вандрувати – мандрувати

вархол (польськ.) – заколотник, баламут, пліткар

варят – божевільний, психопат, навіжений

вербалізм – намагання за великою кількістю наукових термінів приховати відсутність глибоких знань і змістовної думки

великий корсиканець – Наполеон Бонапарт

вивротови (польськ. wywrotowy) – підривний; диверсійний

виемансипуватися – вивільнитися, виокремитися

виладуваннярозвантаження

вирід – виродок

витична (польськ) – напрямна, визначальна, директивна (лінія)

віватувати (від лат. vivat – хай живе) – вітати вигуками

вівісекція – живорізання; розтин тіла під час дослідів на живих тваринах

віґілянтес (лат. vigilant – пильний; той, що не спить) – охоронці, сторожі

відворот – відступ

відірваний – тут: абстрактний

відпоручник – представник

вікторія – перемога

воловодитися – тягатися

Володимир Ілліч – тут: Лєнін

воляп'юк – волапюк, штучна мова, створена 1879 р. німецьким католицьким священиком Йоганом Мартином Шляєром

вотум (лат. votum – бажання, воля) – думка, виражена шляхом голосування

встрикування (польськ. wstrzykiwanie) – впорскування

в чьом дєло (рос.) – у чому річ

вьоска ойчиста (польськ. wioska ojczysta) – рідне, батьківське, отче село
гайя сцієнца (італ.) – весела наука

галапасництводармоїдство, паразитизм

галліканізм (від лат. gallicus – галльський) сукупність церковних, політичних і правових доктрин у XIII–XIX ст. з обґрунтуванням особливого становища Французької католицької Церкви щодо папства; також особливий устрій, звичаї, привілеї і статус Католицької Церкви у Франції

гандель (нім. Handel) – торгівля, торгові операції

гетера – в античній Греції неодружена жінка вільного способу життя, яка привертала увагу чоловіків освіченістю й артистизмом

горендальний – жахливий, обурливий, нечуваний

Горгона – у давньогрецькій міфології страшна жіноча істота, від погляду якої кам’яніло все живе

горожанський – громадянський

гохштаплер (нім. Hochstapler) – шахрай, аферист, авантюрист

Ґалаґан Гнат – козацький полковник, який 1708 р. зрадив гетьмана Мазепу і перейшов на бік Петра I, а 14 травня 1709 р. допоміг царським військам зруйнувати Стару Січ. За це отримав від Петра І великі земельні володіння

ґаудіум (лат. gaudium) – радість, утіха, задоволення

ґдирання (польськ. gderanie) – бурчання, вуркотання

ґлєба (польськ. gleba) – ґрунт, земля
даймон латинізована форма грецького слова δαίμων, що використовується на позначення демонів у давньогрецькій релігії, міфології, та філософії

дактилографка – друкарка

девотство – святенництво

девятдесятий – дев’яностий. У «Словарі» Б. Грінченка слова дев’яносто немає, є тільки девятдесят

дезагрегація – розпад, дезінтеграція, розподіл на складові частини

деліріум – порушення свідомості людини за деяких інфекційних отруєнь (зокрема, алкоголем), запальних уражень головного мозку тощо. Виявляється в маренні, галюцинаціях

«Держава – це я» – цей вислів приписують королеві Франції Людовікові ХІV де Бурбону (1638–1715), прихильникові засад абсолютної монархії та божественного права монархів

десперація – відчай, безнадія

десператський – нестямний, ризикований, небезпечний

«Дзєннік Львовскі» (польськ.) – «Львівський щоденний часопис»

дефетист (франц. défaitiste) – пораженець, капітулянт

дефетистичний – поразницький; від дефетизм – поразництво, невіра в успіх; передрікання поразки

дитирамб – дифірамб

долой (рос.) – геть

дописувати (з польськ.) – виправдовувати надії

дорпатський – від топоніма Дорпат – однієї з історичних назв естонського міста Тарту

дофін – від ХІV ст. титул спадкоємців французького престолу; скасований 1830 р.
еґаліте (франц. l'égalité) – рівність

едукація – виховання й освіта

ексгібіціонізмформа сексуальних відхилень, коли досягнення статевого збудження і насолоди реалізується шляхом демонстрації статевих органів особам протилежної статі поза ситуаціями статевих контактів

елекційний – виборний. У Республіці Польскій (Речі Посполитій) короля обирали

еманація – витікання, випромінювання

емерит – пенсіонер

енциклікаосновний документ із різних питань, адресований вірянам, єпископам,
архієпископам, що ним Папа звертається до Католицької Церкви

еремитство – пустинництво

ерупція – виверження; спалах

есенція (лат. еssentia – суть) – тут: ліпші люди, еліта суспільства

еспрі (франц. esprit) – дух; розум

етаблювати (франц. établier) – засновувати, встановлювати, влаштовувати

ефемерида – комаха-одноденка
єсєнь (польськ.) – осінь

живе срібло – ртуть
з полудня – з півдня

з’єднати собі опінію (з польськ.) – привернути на свій бік громадську думку

заcтінковий (польськ. zaściankowy) – малопомісний (шляхтич); провінційний, закутковий, відсталий

забор (польськ. zabor) – окупація, загарбання; агресія

заборчий (польськ.) – окупаційний, загарбницький; агресивний

займанщина – тут: захоплена чужинцями земля

закуси (польськ. zakusy) – підступи, зазіхання, інтриги

збавителька (з польськ.) – рятівниця

згіршений (з полсььк.) – шокований; обурений

здезавуювати – тут: повідомити про спростування повідомлення

здрайця (польськ.) – зрадник, запроданець

зеспаля з тлумем (польськ.) – єднає з натовпом

зесполєнє з тлумем (польськ.) – об’єднання з натовпом

зецер – набірник

зквітувати (з польськ.) – відповісти, відплатити

змора – виснаженість, втома

знаки наведення – лапки

«Зораний переліг» – рос. «Поднятая целина» (роман М. А. Шолохова)

зрабував – пограбував

зревольтований – збунтований

зрізницьований – диференційований
ігноранція – необізнаність, незнання, невігластво

Іван ІV – цар Московський Іван Грозний

ігнорант – невіглас

ідіосинкразія – хвороблива реакція, що виникає в окремих людей на подразники, які в більшості инших не викликають подібних реакцій

ізувєрскій (рос.) – бузувірський

інвазійний – прикм. від інвазія

інвазія (від лат. invasio) – напад, навала, вторгнення, нашестя

індекс – тут: список

індетермінізм (лат. indeterminatus невизначений, необмежений) – філософське вчення, що заперечує об'єктивну зумовленість явищ природи, суспільства і людської психіки, необхідний і закономірний зв'язок між ними

інтелігенція – тут: розум, тямущість, кмітливість

іредентист – прихильник політичного об’єднання роз’єднаних частин нації

іритуватися – дратуватися, злитися, сердитися
йозефінізм – йосифінізм, від імени австрійського монарха Йосифа ІІ (1765–1790), який у дусі просвіченого абсолютизму істотно реформував Церкву, ліквідувавши понад 400 монастирів, створивши Освітній фонд (з майна забороненого чину Єзуїтів) для оплати вчителів народних шкіл, заклавши Релігійний фонд для оплати священиків та утримання духовних семінарій (у т. ч. Barbareum у Відні для греко-католиків), зрівняв у правах різні конфесії
казання – проповідь, повчання

казьонний (рос.) – належний державі; який існує за рахунок державної скарбниці

калоскагасія – калокагатія (давньогрецьк. καλὸς καὶ ἀγαθός – «прекрасний і гарнний», «красивий і добрий») – гармонійне поєднання фізичних (зовнішніх) і моральних (душевних, внутрішніх) рис, досконалість особистости як ідеал виховання людини

калькуляція – обчислення, розрахунок

каналія – шахрай, шельма, бестія, пройдисвіт

капарство – погана праця, партацтво; нужденне життя, злидні

капарське – бідацьке, злиденне

карабеля (польськ. кarabela) – карабела, тип шаблі, поширеної серед польської шляхти у XVII–XVIII ст.; мала руків’я у формі «орлиної голови», з загненою донизу головкою

карбонари – карбонарії (італ. сarbonari – вуглярі), члени таємної політичної організації початку ХІХ ст. в Італії, які боролися за її самостійність та соборність

кармін – яскраво-червона фарба

карність – дисципліна

квалітативність – якісність, якісний аспект явищ

квієтизм – містично-споглядальне ставлення до дійсности, цілковите покладання на волю Божу, байдужість до добра і зла; пасивність

кейф (від арабськ. كيف (kīf) – («неробство, відпочинок») – відпочинок після обіду з кавою або палінням; приємне неробство і відпочинок

кертиця (діял.) – кріт

киринник – безладна, нехлюйна людина, нехлюй; халтурник, бракороб

кириня – безлад

кінська курація (з польськ. kuracja końska) – лікування дуже сильними засобами, «кінськими дозами»

кітлувати – клекотати

клеймити (з рос.) – таврувати, плямувати

кнут (рос.) – батіг

Ковно – Каунас, столиця міжвоєнної Литви

козли (рос.) – передок (сидіння в екіпажі)

колідувати – суперечити, не відповідати

комасація – ліквідація посмужности для збільшення земельних ділянок; поєднання в одне ціле, концентрація

коммі – комівояжер, роз’їзний торговий агент, що займається збутом товарів

конвент – найвищий законодавчий орган Франції в 1792–1795 рр.

конгрегація – об’єднання католицьких монастирів

Конґресівка (польськ. Коngresόwka) – Польське королівство (рос. Царство Польское), створене на основі російсько-австрійсько-пруського трактату, який увійшов до кінцевих постанов Віденського конгресу 1815 р. Пізніше так називали польські землі, що належали до Росії

кондомініюмспільне володіння єдиним об’єктом

кондотьєр – керівник найманого військового загону в Італії ХІV–ХVІ ст.; перен. людина, готова за плату битися за будь-яку справу

конкордатугода між папою Римським як главою Католицької Церкви і певною державою; регулює правове становище Церкви в цій державі та її стосунки з папським престолом

конкубінат – позашлюбне співжиття

консеквентно – послідовно

консеквенція – наслідок, результат

консумція – споживання

контемпляційний – споглядальний

контрагент – сторона в договорі

косоворотка (рос.) – сорочка з боковим розрізом для шиї

кострище – вогнище

кошон (франц. cochon) – свиня

креатурний – від креатура – ставленик впливової особи, слухняний виконавець її волі

кресовий (польськ. kresowy) – окраїнний, кордонний, обміжний

кулацтво (з рос.) – куркульство, заможні селяни, які вміли і любили працювати. Цілковито як клас знищене радянською владою, що призвело до перманентної кризи сільського господарства

кулич (з рос.) – паска

КуомінтанґГоміньдан Китаю, Китайська Націоналістична партія

купелі – водні курорти

куча – хлівець, невелике приміщення для тварин (здебільшого свиней) і птахів
ландскнехт – продажний вояка, найманець

лахизневажл. одяг

легіслатура – законодавчий орган

литвак, літвак – білоруський єврей

лічниця – лікарня

логізант – людина, яка в міркуваннях керується правилами логіки як наукової дисципліни

люка – прогалина, лакуна, порожнє (незаповнене) місце тощо

люксус – розкіш; комфорт

ляїк (польськ.) – мирянин; дилетант, профан
маєстат – величність

мазур – мазурка (танець)

мандарин – европейська назва високих чиновників у старому Китаї

маратонський – марафонський

маркантно (нім. markant) – помітно, яскраво, характерно

мегаломан – людина з манією величности, що спостерігається за маніякально-депресивного психозу

миза – розташована окремо за містом садиба з сільськогосподарськими будівлями

міліє (франц. milieu) – середовище, оточення, сфера

мілітанс (лат.) – тут: войовнича

мімеограф – апарат для отримання незначної кількости відбитків з тексту, виготовленого у вигляді трафарету з провоскованого паперу

мір (рос.) – російська селянська община

Містраль – провансальський поет і лексикограф Frederic Mistral (1830–1914), організатор руху фелібрів, які відстоювали права окситанської (провансальської) мови та літературну самобутність Провансу

Мойра – в давньогрецькій міфології були три богині долі – мойри, сестри Клото, Лахесіс, Атропос. Вони, старі жінки, прядуть нитку людського життя; перен. доля, фортуна, приречення

молів – родовий відмінок множини слова міль

моцний – міцний, сильний

морґ – міра площі ~ 56 арів

мурґа (польськ.) – селюк; груба, неотесана людина

муринський – негритянський

мус – іменник від дієслова мусити

на всі земли (діял.) – на всій землі

наворот (діял.) – повернення

нав’язуючи до – тут: привертаючи увагу до

на ґвалт (потрібний) – вкрай (потрібний)

напрасний (діял.) – раптовий, несподіваний; несправедливий

народний комісаріят – так у перші десятиліття більшовицького режиму називали міністерство в СССР

«Наканунѣ» (рос.) – «Напередодні»

наративний – розповідний

нашкіцувати – накинути, окреслити

нап’ятнувати (польськ. napiętnowa

) – гостро засудити, скритикувати



начасний – який є на часі, своєчасний

невідкличний – обов’язковий для виконання

невідь – невідомо

негліже – ранковий домашній одяг; недбалий одяг або вигляд

неделание (рос.) – неробство, бездіяльність

недошлий (польськ.) – недозрілий, недоношений

нездецидований (польськ.) – такий, що не може ухвалити рішення

Немезида – Немесида; у давньогрецькій міфології крилата богиня помсти, відплати, що карає за порушення суспільних і моральних норм; перен. відплата, помста, кара за злочин

непосполитий – не плебейський

неприєднаний – тут: незгідливий, непоступливий

не рехт (нім. recht) – неправильно, негарно, не підходить

несамовитий Орландо – герой однойменної лицарської поеми Лодовіко Ариосто (італ. «Orlando furioso», перша версія 1516 р.), яка помітно вплинула на розвиток европейської літератури Нового часу

ничево (рос.) – нічого

нірвана (санскр.) – стан повного спокою; знетямлення

номад – кочовик

нотабль (франц. notable) – значний, видатний, знаменитий; нотабль, почесна особа, знатна особа

ноторичний – закоренілий, невиправний, упертий, явний
обіход (рос.) – вжиток

обіходщина (рос.) – побутово-звичаєва закостенілість

оболоки – хмари

обсервувати – спостерігати

обходи (польськ.) – святкування

огоновщина – від прізвища відомих галицьких учених та громадських діячів братів Огоновських

одідичений – успадкований

Оксидент – Захід

ординація – статут, положення

Ормузд – він же Аху́ра Ма́зда, Орма́зд, «Господь Мудрий», проголошений засновником зороастризму Заратустрою єдиним Богом і батьком Аші (праведности-істини) – законом, за яким розвивається світ, покровителем праведної людини і главою всіх сил добра

ортодоксія – правовірність (православність), неухильне дотримання певного вчення, поглядів

осібняк – індивід, особа

оспалість – сонливість, сонність; млявість, лінивство, повільність

офензива – наступ, напад

офіція – офіційні чинники

охлап (польськ.) – недоїдки, залишки
пактувати – домовлятися, провадити перемовини

паліятив – захід, що не забезпечує повного розв’язання проблеми

паношитися – порядкувати, розпоряджатися, верховодити

паризьке убивство – вбивство у Парижі Симона Петлюри С.-Ш. Шварцбардом

парій – парія, людина з касти парайян, однієї з нижчих каст недоторкуваних в Індії; перен. пригноблена, безправна людина

пароксизм – сильний приступ хворобливого стану; перен. гостра форма переживання якогось почуття: гніву, сміху тощо

пахабный мир (рос.) – паскудний мир

Пацифік – Тихий океан

пенетрація – проникнення

пепеесівка – членкиня ППС (Польської Партії Соціялістичної)

первісток – тут: начало

передновок – час перед новим урожаєм (звичайно голодний)

пересаджувати – перебільшувати


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал