Дизайн та архітектура



Скачати 65.59 Kb.
Дата конвертації24.03.2017
Розмір65.59 Kb.
Тема: Дизайн та архітектура

Мета:1. розширити знання учнів з архітектурного мистецтва; ознайомити з архітектурними стилями.

2.Розвивати спостережливість, зорову пам'ять, образне й логічне мислення.

3.Виховувати інтерес до вивчення архітектурної спадщини.

Обладнання: матеріали: кольорові олівці, папір.

зоровий ряд: репродукції із зображенням архітектурних чудес світу, фотографії споруд різного призначення.

Хід заняття

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань


  • Яка наука вивчає закономірності зображення предметного світу на площині відносно зорового сприйняття? (Перспектива.)

  • Які види перспективи вам відомі?(Лінійна, повітряна, ілюзорна, фронтальна.)

  • Назвіть основні елементи, необхідні при побудові лінійної перспективи об’ємних предметів у просторі?(Лінія горизонту, точки сходження.)

ІІІ. Оголошення теми уроку

На сьогоднішньому занятті ми ознайомимося з архітектурними стилями і створимо ескіз котеджу.



ІV. Вивчення нового матеріалу

Архітектура (від гр.– головний будівельник,зодчий) – мистецтво проектувати і будувати об’єкти, які оформлюють просторове середовище для життя і діяльності людини відповідно до призначення і естетичних поглядів суспільства.

Архітектурні форми є невід’ємною частиною навколишнього середовища, які створюють для призначення тих чи інших потреб людини. Тому з цільовим призначенням архітектуру поділяють на житлову, промислову, декоративну, меморіальну.

Архітектурна споруда є результатом праці будівельника і творчого задуму архітектора. Конструкція, внутрішній простір, зовнішній вигляд мають бути не тільки зручними і довговічними, але художньо виразними, тобто бути носіями певної ідеї.

Ідею втілюють за допомогою композиційних та образних засобів архітектури якими є:



  • створення загальної композиції окремої будівлі або ансамблю;

  • уміння вписати будівлю в оточуюче середовище;

  • гармонійне сполучення окремих частин будівлі між собою в цілому (пропорційність);

  • домірність споруди та її окремих частин (масштабність);

  • використання різних обробних матеріалів, що мають ту чи іншу фактуру й певні пластичні властивості;

  • сполучення архітектури зі скульптурою, живописом, графікою і декоративним мистецтвом;

  • використання кольору і різних декоративних елементів.

Стилі в архітектурі

Кожна епоха має властиве «художнє обличчя». Його можна розглядати і вивчати лише в історичному контексті: враховуючи звичаї та релігійні вірування народів, їхні переселення, технічні здобутки тощо. Усе це відобразилось у стилі, змісті та формі творів мистецтва.

Мистецтво Єгипту пов’язано з релігійними віруваннями. Серед творів мистецтва, що прославляють життя і віддзеркалюють благоговіння перед смертю, домінуюче положення займає образ фараона. Розміри фігур фараонів у скульптурі і живописі перевищують за розмірами простих смертних.

Єгипетські храми розташовано на гігантських колонадах або їх висікали в глибинні скелі. Їх фасади оздоблювали різними зображеннями й ієрогліфами, особливої рельєфності яким надають промені сонця. Архітектура стародавнього Єгипту чудово вписується в пустельний пейзаж. Для спорудження храмів та пірамід використовували місцевий будівельний матеріал, який добре гармоніював з навколишнім середовищем.

В основі старогрецької архітектури – бездоганна, фізично і духовно розвинена вільна людина. Античні архітектори всі свої будівлі створювали відносно пропорцій людського тіла, яке уособлювало гармонію.

Грецькі храми величні та органічні. На триступеневій основі зводили приміщення святилища, в якому знаходилась статуя божества. Навкруги святилища вибудовували колони. Їх завершення – капітелі – були однією з прикрас храму. Колони підтримували мармурові балки перекриття. Двосхилий дах утворював з торцевими стінами трикутники – фронтони, на яких розміщували скульптурні або рельєфні композиції. Ними щедро прикрашали грецькі храми. Стародавня Греція залишила людству архітектуру, яка назавжди зберегла значення образу і суттєво вплинула на увесь наступний розвиток мистецтва.

Тисячолітню історію античної архітектури завершує давньоримська архітектура. Оскільки перед архітектурою римської держави стояли нові завдання, то для будівництва доріг, акведуків, мостів, палаців з гігантськими залами тощо потрібні були нові ідеї, а головне – нова будівельна техніка. Було винайдено бетон, і це допомогло вирішити найскладніші технічні проблеми. Кожна архітектура свідчила про міцність держави і непохитність влади імператора.

Романським стилем зазвичай називають західноєвропейську архітектуру XІ –XІІІ ст. З розвитком феодальних відносин поступово утворювались нові типи укріпленого житла феодалів та культових споруд. Особливого розвитку набули монастирі.

Окремі романські будівлі і комплекси зводили серед сільського ландшафту, вони планували над місцевістю, гармонували з навколишнім середовищем: їхні компактні форми та ясні силуети ніби повторювали та узагальнювали природній рельєф, а місцевий камінь органічно сполучався з ґрунтом і зеленню.

У другій половині XІІ ст. в житті країн Європи відбулись істотні зміни. Швидко зростало міське населення. Це сприяло розвитку міського будівництва.

Велику роль у громадському житті міста відіграв собор, у якому відбувались богослужіння. Тут укладали торгівельні угоди, читали лекції студентам. Тому собор мав бути величезних розмірів і потребував нових конструктивних рішень, які лягли в основу готичного стилю, що став характерним для більшості європейських країн у XІІ-XV ст.

Висота будівлі, суворі обличчя святих, написаних на внутрішніх стінах соборів, звуки органа це все зливалось в єдине складне ціле, захоплювало людину духовним началом і водночас пригнічувало її, змушувало відчути свою недосконалість.

Ренесанс ознаменував народження нового стилю. Його мистецтво навчило бачити, любити і радіти прекрасному життю.

Архітектори того часу ( Брунелескі, Браманте, Палладіо, Рафаель) будували світлі просторі споруди. Будівлі уособлювали досконалу гармонію, монументальність і ясну домірність архітектурних образів.

Ознаки ренесансу, художня цілісність задуму, багатство і різноманіття композиційних рішень, симетрія будови, чітка ритмічність усіх частин споруди, розчленування фасадів на поверхи.

В XVІ-XVІІІ ст. запанував новий художній напрям – стиль бароко, тобто «пишномовний», «примхливий». Це мистецтво грандіозних, величних, пишно прикрашених будівель: монументальні палаци складної, але витонченої форми, які оточували садки парки, де зводили альтанки і фонтани незвичайної форми. Зали і кімнати палаців перетинали сходи конфігурації. В кожному приміщенні підлога, стіни і дзеркала зі складними візерунками. Складні ліпні оздоблення і декоративна скульптура були й на фасадах споруд. Усе це виконували із величезною художньою майстерністю та смаком.

У другій половині XVІІІ ст. формувались нові прийоми планування, органічне поєднання міської забудови з елементами природи, створення відкритих майданів, які просторово зливались із вулицею, набережною.

Класицизм – стиль, ідеалом якого було античне мистецтво. Йому притаманні логічність, простота планування і геометричність форми. На зміну ламаним лініям і багатому декору бароко прийшли прямі, чіткі лінії і площини, простота і суворість.

У нові часи велике поширення на Заході отримав конструктивізм, архітектурна форма якого підпорядкована призначенню споруди. Будівлі цього стильового напрямку – строго геометричної форми, без жодних прикрас. Конструктивізм підкреслював призначення будівель. З’явились каркасні конструкції споруд, великі вікна, пласкі дахи, будівлі здавались «легкими» і високими.

В останній чверті XX ст. стилістичні напрямки змінюються дуже швидко. Одночасно існують функціоналізм,постмодернізм, стиль хай-тек та інші. В архітектурі широко застосовуються нетрадиційні матеріали (алюміній, сталь та яскраві кольори).



V. Практична робота

Сьогодні на занятті у вас є можливість створити ескіз свого будинку. Різноманітність стилів із якими ми ознайомилися дозволяє надати вашому будинку неповторного вигляду. Для втілення свого задуму виконайте малюнок у такій послідовності:



  1. Визначте лінію горизонту.

  2. Побудуйте будинок з двома точками сходження.

  3. Намалюйте віна, двері і другорядні елементи. Завершивши малюнок олівцем.

  4. Почніть роботу фарбами технікою «по вологому» всієї композиції в цілому.

  5. Завершіть роботу фарбами в техніці «по сухому». Детальніше промалюй перший план.

Зверніть увагу на правильність і послідовність перспективної побудови будинку в цілому та його частин. Під час роботи фарбами, передаючи глибину простору за законами повітряної перспективи, не забувай про виражальні засоби живопису.

VІ. Завершення уроку

Демонстрація робіт. Завдання на наступний урок: принести картон, папір, ножиці, клей, кольорові олівці.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал