«дитячі страхи. Їх причини І наслідки» Підготувала практичний психолог знз І- ііі ст. №15



Скачати 486.13 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації16.01.2017
Розмір486.13 Kb.
1   2   3

Будь-який страх супроводжується складним комплексом реакцій з боку нашої вегетативної нервової системи і входить в організмі в звичку. І якщо з віком психологічний компонент страху втрачається (наприклад, не буде ж нормальний дорослий боятися темряви, то вегетативна реакція на лякаючі обставини залишається.

Найчастіші наслідки дитячих страхів - асоціативні спогади, що супроводжуються серцебиттям, пітливістю, відчуттям нестачі повітря, позивами в туалет, відчуттям м'язової слабкості (синдром "ватяних ніг»).
ІГРОВА КОРЕКЦІЯ СТРАХІВ

Корекцію та профілактику страхів варто використовувати у роботі не тільки з дошкільнятами але і з школярами.

Гра дозволяє краще зрозуміти дітей, їхні інтереси, потреби, характер, темперамент. Вона допомагає дитині набути визначених навичок у тій чи іншій діяльності, в тому числі і спілкуванні, засвоїти соціальні норми поведінки; приносить дітям задоволення, підвищує життєвий тонус, покращує емоційний і фізичний стан. Особлива увага надається саме корекційній функції гри. Психокорекційні функції полягають у тому, що може змінюватися ставлення дитини до себе й до інших, змінюватися її психічне самопочуття, соціальний статус, шляхи спілкування у колективі. Зміна психічного стану відбувається у тому, що у грі деякі життєві обставини переживаються в умовному, послабленому вигляді.

Система ігрової корекції:


  • релаксаційні ігри з елементами медитації;

  • народні ігри;

  • сюжетно-рольові ігри;

  • дидактичні ігри;

  • ігри-драматизації, театралізації, етюди (арттерапевтична корекція);

  • музично-ритмічні ігри (музикокорекція);

  • рухливі ігри (афектносенсомоторна корекція);

  • спортивні ігри (сенсомоторна корекція).

Релаксаційні ігри з елементами медитації

За допомогою цих ігор можна сформувати стійку позитивну самооцінку, самоповагу, вміння виражати добре ставлення, підтримку, долати невпевненість у собі та у своїх силах, переборювати страх неуспіху, комплекс меншовартості.

Ці ігри варто використовувати з дітьми, починаючи зі старшого дошкільного віку (не раніше!).

•  Гра «Що ти зараз відчуваєш?» — профілактика і корекція страху самотності, страху темряви, профілактика комплексу меншовартості.

•  Гра «Реклама» — профілактика і корекція страху самотності, страху не бути прийнятим у гру, страху відповідати на занятті.

•  Гра «Співаємо ім’я» — профілактика і корекція страху самотності, страху словесних покарань, страху не сподобатися дорослому.

•  Гра «Аплодисменти» — профілактика і корекція страху бути не прийнятим дитячим колективом, страху самотності, неуспіху.

•  Гра «Хвастощі» — профілактика і корекція комплексу меншовартості, страху неуспіху.

•  Гра «Ворона-самоїд»— профілактика і корекція страху неуспіху, невстигання, страху бути не прийнятим, страху осуду колективом.

•  Гра «Розмова рук» — профілактика і корекція страху самотності, страху фізичних покарань, страху вступити в контакт, страху спілкуватися.

Гра «Розмова рук» (10 хв)



Ведучий. Знайдіть собі пару, візьміть стільці і сядьте одне навпроти одного так, щоб не заважати іншим парам. Ви опинилися  на незнайомій вам планеті й раптом помітили, що нічого не бачите, нічого не чуєте, не можете говорити… Але ваші руки стали такими розумними й винахідливими! Тепер ви можете отримати інформацію лише за допомогою рук. І ось ви простягаєте їх… і зустрічаєте щось! Виявляється, що це теж руки. Хтось потрапив у таку саму ситуацію, як і ви. Але може це ворог? Спробуйте за допомогою рук показати, що ви добра людина і бажаєте добра… По-перше, ви не повинні проявляти силу, показувати свою перевагу, дряпатися. Ваші руки ласкаві, турботливі, ніжні…Ви зрозуміли, що зустріли друга. Чому б не запросити його з собою? Удвох веселіше! Поясніть руками, що ви надійний супутник… Тепер ви разом. Але іноді буває так, що ваш партнер щось робить не так, і це вас дратує. Спробуйте сказати йому, що вас не влаштовує. Може бути так, що партнер вас не зрозумів. І почалася маленька боротьба. Зобразіть цю сценку. А тепер дайте зрозуміти, що всі неприємності залишилися осторонь, настав час примирення. От уже знову відновився дружній контакт. Пограймося? Як ви запропонуєте це товаришеві? Ви чуєте? (Звучить музика.) Запросіть партнера потанцювати…Як швидко скінчився день. Настав час лягати спати…Побажайте товаришеві спокійної ночі…Можете відкрити очі й повернутися до нашого кола. Це був лише початок гри. А що може бути  наступного дня? Які цікаві пригоди спадуть на думку вашим рукам?

Поділіться враженнями — як ви відчували себе протягом усієї гри, що було легко, що викликало труднощі, що було приємним, а що навпаки.

Народні ігри

Діти із задоволенням грають у ці ігри, тому що їхній зміст цікавий і доступний.

У народної гри — психопрофілактичний ефект, ці ігри сприяють зняттю загальмованості, скутості, страху, які виникають під час неочікуваного звертання до дитини сторонньої людини. Використовуються яку приміщенні, так і на прогулянках (починаючи з молодшого дошкільного віку).

•  Гра «Котики» — корекція страху неуспіху, неправильної дії, темряви, страху відповідати на заняттях, неправильно відповісти.

•  Гра «Куца баба» — корекція страху темряви, страху втратити рівновагу, фізичних покарань, словесних покарань.

•  Гра «Первістки» — профілактика страху фізичних покарань, страху не встигнути.

•  Ігри «Латки», «Квач» — профілактика і корекція страху не встигнути, неуспіху, не-

очікуваної дії, допомагає зменшити страх покарання з боку батьків.

•  Ігри «Піжмурки», «Вовки і пастухи» — профілактика страху темряви.

•  Ігри «Відьма», «Чаклун» — профілактика і корекція страху перед казковими персонажами, вигаданими істотами.

•  Ігри «Була в лісі», «До баби по сіль», «Вовк і лисичка»— профілактика страху тварин, неочікуваної  дії, різкого руху.
Сюжетно-рольові ігри

Сюжетно-рольові ігри сприяють створенню оптимістичного і життєстверджуючого настрою через те, що обов’язково в них щасливе закінчення. Психокорекційний ефект цих ігор полягає в тому, що діти стають більш контактними, долається скутість.

•  Ігри «Дитячий садок», «Школа» — профілактика страху перед дитячим садком, школою, перед вихователем, педагогом.

•  Гра «Медичні представники»—профілактика страху перед лікарнею, лікарем, уколами.

•  Гра «Сім’я» — профілактика та корекція страху самотності.

•  Гра «Будівництво»— профілактика та корекція страху бути не прийнятим у гру.


Дидактичні ігри

Найчастіше дидактичні ігри використовуються як частина сюжетно-рольових, наприклад, у іграх «Ляльковий дитячий садок», «Нас лікують лікар і медсестра», «Магазин». У цих іграх діти залучаються до співпраці, до взаємного контролю й оцінки дій, рішень однолітків, що сприяє розвитку впевненості у собі. Психопрофілактична дія цих ігор полягає в тому, щоб сприяти подоланню, послабленню страху неуспіху, невдачі, страху відповідати на заняттях, сказати чи зробити щось неправильно, страху перед дорослим, який може покарати за неправильну відповідь, страху бути не прийнятим до гри.

•  Ігри «Школа», «Ляльковий дитячий садок»— профілактика страху перед школою, дитячим садком.

•  Гра «Наслікують лікар і медсестра» — профілактика страху перед лікарнею, лікарем, уколами.

•  Гра «Знайди товстий (тонкий) предмет» — профілактика страху перед казковими персонажами.
Ігри-драматизації, театралізації, етюди (арттерапевтична корекція)

Ігри-драматизації використовуються для подолання страхів, що виникають у дітей через переляк або через надзвичайно високі вимоги й залякування. Мають психопрофілактичний ефект щодо боязні негативних казкових персонажів. У цих іграх діти навчаються грати не тільки позитивні ролі, але й негативні, бо якраз у такій грі страшне стає зовсім нестрашним, і дитина може проявити й відчути себе сильною, сміливою, захисником.

Основа гри — імпровізація, уява. Наступна серія ігор спрямована на подолання конкретних страхів.

•  Театралізація-етюд «У лікаря» — корекція страху перед уколами, лікарнею.

•  Театралізація-етюд «Дружок» — корекція страху перед тваринами.

•  Театралізація-етюд «Страшний сон» — корекція страху перед темрявою, страху засинати наодинці, страху перед вигаданими істотами.

•  Театралізація-етюд «Гроза»—корекція страху перед стихією, страху бути на самоті.

•  Гра-драматизація «Подорож до Баби Яги» — профілактика та корекція страху перед негативними казковими персонажами.

•  Лялькові ігри-драматизації, театралізація— корекція сором’язливості, страху неуспіху тощо, для роботи з дітьми, які відмовляються спілкуватися за допомогою слів.
Рухливі ігри

Велике значення для подолання страхів надуманих небезпек мають рухливі ігри, спрямовані на зміцнення психомоторного компоненту, тілесно-орієнтованої психокорекції. Відпрацьовуючи рухливі дії в іграх, діти забувають про зайву обережність і в той же час легко долають психологічні перешкоди, розвивають сміливість.

•  Ігри «Пташка і кіт», «Вудка», «Шуліка /Лови останнього»— профілактика страху різких рухів, неуспіху, не встигнути, фізичних покарань.

•  Ігри «Кеглі», «Хто вийшов», «Заборонений рух» — профілактика страху неуспіху.

•  Ігри «Діти і вовк», «Жабки і журавлі», «Мисливці і зайці»— профілактика страху неуспіху, страху перед казковими персонажами, страху не встигнути, страху фізичних покарань.

•  Гра «Бій півнів» — профілактика страху болю, фізичного покарання.

•  Гра «Зроби фігуру» — профілактика страху втратити рівновагу.

•  Гра «Карлики і велетні» — профілактика страху неправильної відповіді.

Спортивні ігри - це профілактика і корекція страху не встигнути щось зробити вчасно; страху неуспіху, невдачі, страху не бути прийнятим у гру; страху перед змаганнями.

Казкотерапія

Для психопрофілактики і корекції страхів також використовують казкотерапію— читання казок та їхнє обговорення, складання власних казок.

Чарівні історії допомагають дитині справлятися зі своїми страхами. Наприклад, казка, в якій описується смерть когось із дійових осіб, відкриває для дитини можливість обговорити цю проблему з батьками (іншими дорослими). Смерть головного героя у казці не буває остаточною, він оживає, стає ще кращим і сильнішим. У багатьох казках дійовими особами бувають люди, які залишилися без одного чи двох батьків.

Підростаючи, дитина починає боятися ще й смерті рідних. Обговорюючи цю тему з дорослими (за допомогою казок), дитина легко позбувається таких комплексів. Складання казок допомагає малюку справлятися і з іншими страхами, що притаманні різною мірою усім людям (страх пожежі, стихійних лих тощо).

У казках присутні різні страшні дійові особи: Баба Яга, Кощій Безсмертний, Змій Горинич, різні чудовиська. Як не дивно, але такі образи допомагають дитині боротися з власними проблемами. Метафори і символи казок запускають глибинні механізми підсвідомого, допомагають пережити важливі життєві кризи розвитку дитини.

Казки діють не тільки напряму. При ідентифікації дитини з одним із головних героїв, опосередковано казки допомагають зберегти психічну цілісність шляхом впливу на підсвідомість.

Придумувати казки — це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого — дозволяє малюку повідомити оточуючим про свої проблеми. Краще не втручатися в те, що, про що та як вигадує дитина. Хоча на початковому етапі, щоб показати приклад малюку, можна придумати казку разом із ним. Почута від дитини казка допоможе усвідомити її проблеми і труднощі. Ви можете зрозуміти, що вона чогось боїться, про що мріє. Слухайте дитину уважно!

Не треба боятися читати дітям страшні казки, складати власні страшні казки, треба підбирати їх відповідно до віку. Щоправда, краще це робити вдень, а не ввечері, детально обговорювати все прочитане, придумане з дитиною — і тільки так можна краще пізнати дитину і допомогти їй подолати її труднощі, страхи.



Інші методи подолання страху дитини

• Уявне тренування, або репетиція. Учіть малюка долати страх за допомогою ігор, програвання ситуацій (боїться лікаря – пограйте в лікарню; темряви – у розвідників), детально відпрацьовуючи різну поведінки. Якщо дитина боїться чогось реального, поясніть їй походження явища.

• Доведення до абсурду. Запропонуйте дитині зображати тривогу, страх в абсолютно невідповідних ситуаціях. У результаті тривожність зменшується – малюк спостерігає свої емоції ніби збоку.

• Виконання ролі. Дитині пропонують обрати будь-який приклад для наслідування – реальну людину або кіногероя – і намагатися діяти „як він”. Цей прийом дає малюку можливість, діючи ніби від імені свого героя, почуватися впевненіше у складних ситуаціях.

• Приємний спогад. У тривожній для дитини ситуації запропонуйте згадати той момент, коли вона відчувала спокій.

• Танець. Покращує психологічне самопочуття через самовираження в експресивних рухах, усвідомлення мови власного тіла.

• Терапевтичні метафори. Діти люблять фантазувати. Скористайтеся цим – нехай малюк складе казку, в якій він сильний та сміливий. Так дитина ідентифікуватиме себе з героєм, який відчуває ті ж труднощі, що й вона, і з успіхом долає їх. Вдала терапевтична метафора досягає свого ефекту найбільш точним викладенням проблеми малюка, але воно має бути не надто прямим, аби не викликати в дитини почуття незручності, сорому чи спротиву.

• Іграшка-захисник. На ніч покладіть у ліжечко улюблену іграшку дитини. Може згодитися іграшкова зброя, вона допоможе малюку відчувати себе впевненіше (дасть змогу „захищатися”).


КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ, ЯКІ ВІДЧУВАЮТЬ СТРАХИ

АБО ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ НЕ БОЯТИСЯ

Якщо дитина відчуває страхи:



  • приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;

  • розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;

  • з розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;

  • заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.

  • Оскільки «нездорові страхи» характеризуються тим, що діти «бояться боятися», то, насамперед, допоможіть дитині спокійно сприймати сам факт наявності страхів. Якщо вона вирішить, що боятися – це неприпустимо погано чи соромно, вона уникатиме страшних ситуацій і ніколи не зможе навчитися долати їх.

  • Не лякайтесь страхів своєї дитини, не намагайтеся відвертати її увагу від спогадів про страшний сон чи страшну фантазію. Якщо ми відганяємо страх – він переслідує нас і атакує тоді, коли ми найменше захищені від нього.

  • Зрозумійте ситуацію чи стан дитини, а потім давайте поради чи настанови.

  • Допоможіть своїй дитині зустрітись із її страхом у безпечній атмосфері: коли Ви поруч, коли вона почувається спроможною протистояти страху. Нехай вона розповість чи намалює Вам те, що її лякає, і отримає від Вас розуміння і підтримку.

  • Утримуйтесь від різного роду залякувань дитини, інакше це підсилить її страхи.

  • Нехай Вас не бентежать невдалі спроби Вашої дитини подолати свій страх. Хваліть її за незначні досягнення, відзначайте найменший прогрес: «Страх став трохи меншим, отже ти його поступово долаєш».

  • Зберігайте власне психічне та емоційне здоров'я, тому що у невдоволених життям батьків не буває щасливих дітей.

  • Пам’ятайте! У кожного є право боятися! У кожного є можливість перемогти свій страх, і шляхи його подолання у кожного свої!


КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО СП1ЛКУВАННЯ 3 ДІТЬМИ,

ЯКІ МАЮТЬ ЕМОЦ1ЙНІ ТРУДНОЩ1

  1. Емоції виникають у процесі взаемодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.

  2. Не існуе поганих і хороших емоцій і дорослий у взаемодії з дитиною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емощйної сфери.

  3. Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції — це результат тривалого стримування емоцій.

  4. Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.

  5. Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.

  6. Не слід у процесі занять з «важкими» дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.

  7. Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні, а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.

  8. Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.

  9. 3 метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.

  10. Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар’ери для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки.

  11. Не навіюйте негативне. Не акцентуйте увагу дитина на жахах, поганих звичках, хворобі, проблемі. «Ось зараз тебе собака з’їсть», «Машина задавить». Потім важко звільнити дитину від руйнівного впливу таких турботливих застережень.

  12. Будьте впевнені. Приблизно 70% того, що говориться дитині, і 50% того, що робиться, може взагалі не говоритись і не робитись: наша тривожність і страхи породжують надмір у всьому. Дамо собі право на помилку.

  13. Давати відпочинок від навіювання. Уявімо, що з нами станеться, якщо 37 разів на добу до нас будуть звертатися у наказовому тоні, 42 рази – в наставницькому, 50 – у звинувачувальному? Ці цифри не вигадані. Вони типові для батьків, діти яких мають найбільші шанси стати невротиками і психопатами.


ПАМЯТКА ДЛЯ ДІТЕЙ

Як подружитися з казкою

  • Не вигадуй страшних істот, які начебто ховаються в темних кутках.

  • Ти ж знаєш, що коли настає темрява, нічого не змінюється.

  • Пам’ятай, що в твоїй кімнаті з тобою нічого страшного не може трапитися.

  • Привчайся спати без світла. Якщо тобі страшно – відчини двері дитячої кімнати або увімкни лампу.

  • Не забувай, що поряд завжди є батьки, які тебе заспокоять та прийдуть на допомогу.

  • Запам’ятай, що всі казкові герої живуть тільки в казках.

  • Намагайся не дивитися страшні фільми та не читати страшних казок, особливо перед сном.

  • Якщо тебе лякають герої казок і фільмів, спробуй намалювати їх смішними і добрими.

  • Пам’ятай, що всіх страшних героїв придумали письменники та сценаристи для того, щоб вразити і зацікавити читача і глядача.

  • Вигадуй сам казки, де казкові персонажі будуть веселими і потішними. Адже в усіх казках добро завжди перемагає зло.

**************




Нарисую я в альбоме

Ступу с Бабкой Ежкой,

А за нею скачет домик

На куриной ножке.

Змей Горыныч вдоль опушки

Лешего катает.

Две Кикиморы-подружки

В салочки играют.

Есть и дедушка Кощей

На моей картинке.

Ловит в речке он лещей

Нюхает кувшинку.

Голубой веселой краской

Небо я раскрашу.

Подружился я со сказкой –

Мне теперь не страшно!





Софья Буланова


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Пов’якель Н. І.

Психологія дитячих страхів / Надія Пов’якель, Оксана Скляренко. - К.: Шк.світ, 2011. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  1. Чуб Н. В.

Довідник для батьків. Психологія дитини від А до Я / Худ. Є. А. Мартиненко. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. - (Серія: «Для турботливих батьків»).

  1. Туріщева Л. В.

Робота шкільного психолога з батьками. Навчально-методичний посібник для вчителя. – Х.: Вид.група «Основа»: «Тріада+», 2007. – (Серія «Психологічна служба школи»).

  1. Робота психолога з батьками / Упорядник Т. Гончаренко. – К.: Вид.дім «Шкільний світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. - (Б-ка «Шк.світу»).

  2. Пізнай себе: Уроки для підлітків / Упоряд. Т. Гончаренко – К.: Ред.загальнопед.газ., 2005 - (Б-ка «Шк.світу»).

  3. http://kinderpsiholog.wordpress.com/%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8-4/

  4. http://oleh-sj.com/DV/DV-Adamdety-4-2-5.html

  5. Войлова Надія, Лободенко Наталія

Історія в картинках. Техніки арт-терапії // Психолог - 2012. - № 13 - 14 (493 - 494), липень.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал