Дитина з порушенням розумового розвитку



Сторінка2/3
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.65 Mb.
1   2   3

Як саме орієнтувати розвиток активності дитини у дошкільному дитинстві?

Слід пам'ятати, що саме мотивація, яка формується ще в ранньому дитинстві — необхідна основа становлення особистості дитини та її діяльності протягом усього життя. Саме тому активна позиція батьків щодо формування осмислення та вираження дитиною власних потреб і бажань сприятиме її подальшій ефективній адаптації та соціалізації в соціумі й досягненню власних цілей. Зазначимо, що особливістю розвитку мотивації у дошкільному віці є формування її спрямованості. Спрямованість особистості дитини — результат домінуючих установок, сформованих саме у цей період її життя.
Домінуючі установки готовність та схильність дитини до певної форми реагування
Так, в одних дітей можуть з'явитися престижні (егоїстичні) домінуючі установки, у других, навпаки, — альтруїстичні, у третіх — спрямовані на досягнення успіху. Такі установки впливають на формування інтересів дитини, які починають набувати стійкості і, відтак, утворюється її індивідуальна мотиваційна система.
Альтруїстична установка готовність та схильність дитини до поведінки, спрямованої на її позитивні дії у ставленні до інших людей (прагнення бути слухняною).

Престижна (егоїстична) установка схильність дитини до поведінки, дії, що спрямовані на задоволення власних інтересів, бажань.

Установка на досягнення успіху схильність дитини до поведінки, дії, які спрямовані на отримання позитивного схвалення з боку інших та задоволення власних потреб, інтересів і бажань
Особливість розвитку дитини полягає в тенденції до формування та закріплення у неї егоїстичних установок. Батькам слід сконцентрувати зусилля на виробленні альтруїстичних та успішних установок, оскільки вони сприятимуть формуванню інтересів дитини, що спрямовуватимуться на розвиток власної особистості та конструктивної позиції, ролі й статусу в подальшому житті. Установки є показниками розвитку мислення дитини. Саме тому батькам необхідно з раннього дитинства у спілкуванні та ігровій діяльності формувати її установки, підґрунтям яких є усвідомлене ставлення до себе та до оточення.
Що треба знати про розвиток поведінки дошкільника?

Поведінка на цьому етапі розвитку дитини формується у двох напрямах: перший - це розвиток моторних умінь та фізичної активності, другий — розвиток соціальної поведінки. У першому випадку у дитини слід формувати знання про власне тіло та навички володіти ним. Часто можна спостерігати, що поряд з ігровою діяльністю, яка приносить задоволення дитині, вона може займатися безглуздими, на думку дорослих, заняттями: довго хлюпатися у воді, кидати камінці у ціль, пробувати на смак рослини, гратися з тваринами, бігати, стрибати, присідати, крутитися на одному місці, "ганяти" на велосипеді, вовтузитися один з одним, стусати один одного. Саме завдяки цим заняттям дитина отримує нові відчуття, наслідок яких — удосконалення її моторики, краща координація рухів та формування психологічного конструкту в структурі особистості дитини — "схеми тіла", аби надалі відображати особливості ставлення дитини до власного тіла.
"Схема тіла" це психічна структура, яка відображає конструкцію власного тіла у свідомості людини. Формування "схеми тіла" у розумово відсталого дошкільника сприяє формуванню знань про будову власного тіла, розвитку контролю над власними рухами та успішній координації різноманітних частин тіла. "Схема тіла" — необхідний показник розвитку самооцінки та особистості дитини у підлітковому віці.

Соціальна поведінка розвивається шляхом розширення міжособистісних контактів дитини з навколишнім світом. Так, у період від народження і до 2 - 3 років дитина взаємодіє з батьками та близькими людьми, тобто коло її взаємодії обмежене. З 3 — 4 і до 6 років для дитини великого значення набуває взаємодія з іншими дітьми, яка наприкінці дошкільного дитинства відіграватиме практично провідну роль в організації поведінки дитини.



Слід пам'ятати, що дитина, перебуваючи тривалий час у домашніх умовах, має тенденцію до недостатньо інтенсивного й позитивного розвитку поведінки як на рівні моторних умінь та фізичної активності, так і в формуванні соціальної поведінки. Саме тому, батьки мають постійно розширювати сфери контактів дитини з однолітками, а також не стримувати її бажання до занять, які сприятимуть формуванню навичок моторики поведінки.

Що потрібно знати про розвиток контролюючих дій у дошкільника?

Контроль розвинена здатність дитини стримувати власні спонуки й емоції та підкоряти їх вимогам взаємодії з іншими людьми.

Варто пам'ятати, що розвиток контролю у дитини в цей період здійснюється за допомогою засвоєнням нею мовлення. Оволодіваючи мовленням, дитина отримує засіб не тільки до ефективного спілкування з оточенням, а й для ефективного управління власною поведінкою. Формуючи у дитини мовлення, дорослий розвиває у неї здатність до визначення цілей власних дій, планування їх послідовності, а також співвіднесення змісту і цілі дій з відповідними моральними категоріями. Дорослий має повідомляти й пояснювати моральні критерії через мовлення. Воно формує здатність дитини підпорядковувати власні дії вимогам з боку оточуючих.

Слово, яке виражає команду або прохання, має належати дорослому, і тільки опанувавши мовлення, дитина розвиває здатність віддавати команди самій собі для того, щоб спрямувати власні дії або навпаки - утриматися від виконання інших. Саме у цьому й полягає сутність контролю дитини, коли вона здатна сказати собі, що "це не можна". Формування навичок контролю у дитини з порушенням розумового розвитку потребує неабияких зусиль батьків, тож потрібно пам'ятати: що саме постійна мовленнєва взаємодія між батьками і дитиною сприятиме розвитку усвідомленої позиції дошкільника.


Що означає готовність дитини до навчання у школі?

Готовність до навчання у школі — це певний рівень загального психічного розвитку дитини (пам'яті, мислення, мовлення, уваги та ін.), що складається наприкінці дошкільного віку й забезпечує її успішну адаптацію до вимог школи. Це стосується, насамперед, рівня розвитку дитячого мислення: здатності порівнювати об'єкти, знаходити між ними спільне й відмінне, однакове, робити елементарні узагальнення (назвати одним словом предмети або їх зображення), володіти поняттями, котрі свідчать про обізнаність дитини з навколишнім світом (одяг, взуття, меблі, посуд, овочі, фрукти, квіти, рослини, тварини тощо), а також визначати великі й маленькі предмети, орієнтуватися у просторі (внизу, вгорі, під, над). Усе це - основа для подальшої навчальної діяльності дитини, засвоєння нею. знань шкільної програми.


Як готувати дитину до навчання в школі?

У дошкільному віці, щоб підготувати до школи, потрібно вчити дитину розглядати предмети, аналізувати їх, порівнювати за розміром, величиною (великий, маленький, однакові), за формою (кружечок, трикутник, квадратик), орієнтуватися у просторі (вгорі-внизу, праворуч — ліворуч, довше - коротше, важче - легше, під, над, між, посередині) на прикладі розташування предметів.



Звертати увагу дитини на характерні ознаки кожної пори року, на добові зміни (ранок, день, вечір, ніч), на погоду (тепло, прохолодно, дощ, сніг, вітер, сонце світить тощо), який одяг потрібно вдягати залежно від погоди та пори року, називати дні тижня, місяці. Визначати пори року та погоду на відповідних малюнках у дитячих книжечках.

Слід розказати дитині про родину: хто старший за віком (тато, мама, бабуня, дідусь), хто молодший (сестричка, братик), хто з них працює, хто навчається, а хто веде домашнє господарство.

Корисно розглядати разом з дитиною дитячі книжечки, аналізувати малюнки, визначати на них об'єкти, місце їх розташування, форму, колір та інше.

Увага! Навчання дітей читати, писати, виконувати математичні дії, стосується більше школи, оскільки вимагає знань спеціальної методики навчання дітей з порушенням розумового розвитку.

Аби сформувати у дитини дошкільного віку уміння порівнювати предмети, можна використовувати повсякденні ситуації, предмети, які є в побуті, в оточенні. Це овочі, фрукти, посуд тощо. Наприклад, спочатку показати дитині один і той самий предмет (кубики великий і маленький). Це можуть бути олівці, палички, дитячі іграшки. Запропонувати вибрати лише великий предмет, потім до великого дібрати маленький, однаковий, вибрати предмети однакової величини. Показати дитині маленькі та великі ложки, тарілки. При цьому обов'язково називати: "Це великі ложки, а це маленькі", "Це велика тарілка, а це маленька", "Однакові тарілки" тощо. Для заохочення дитини до виконання запропонованих навчальних вправ доцільно створювати різні ігрові ситуації.

Слід також розвивати у дитини елементарні ручні уміння, користуватися олівцем, ножицями; вчити її виготовляти різні вироби; разом з нею виготовляти вироби з паперу, пластиліну, з природних матеріалів (шишки, жолуді, каштани, листя), конструювати із готових форм будинки, пірамідки та ін. Важливо, щоб дитина отримувала задоволення від виконаної роботи, раділа результатам своєї праці. При цьому дозувати співвідношення між допомогою дитині та мірою її самостійності: завжди мають залишатися для неї посильні завдання для самостійного виконання.

Доцільно влаштовувати домашні виставки зі зроблених дитиною виробів з паперу, з пластиліну, солоного тіста тощо.

Важливо! Батьки завжди мають помічати найменші досягнення дитини, хвалити за старанність, радіти її успіху.

Корисно також навчити дитину розуміти й виконувати практичні завдання за словесною інструкцією, яка містить прохання, розпорядження чи настанову.

ШКОЛА: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
Де має навчатися дитина з порушенням розумового розвитку?

Рекомендацію про оптимальні умови навчання вашої дитини має дати регіональна психолого-медико-педагогічна консультація на основі діагностичного обстеження відповідними спеціалістами (психологом, лікарями, педагогом, логопедом), ознайомлення з документами дитини, які подають батьки залежно від віку її та умов виховання (дошкільний заклад, виховання вдома, заняття в реабілітаційному центрі тощо). Обстеження дитини здійснюється у присутності батьків, котрі особисто звертаються до цієї установи на підставі одержаних ними матеріалів, що свідчать про особливості психічного розвитку дитини.
Діти з особливими потребами це діти з порушенням психічного та фізичного розвитку (незрячі, з порушенням слуху, з розладами опорно-рухового апарата, розвитку інтелекту та ін.), які потребують особливих умов навчання та виховання.
Дитина з порушенням розумового розвитку: в масову чи спеціальну школу?

У Законі України "Про загальну середню освіту" зазначено, що батьки мають право вибору навчального закладу для своєї дитини. Це — загальноосвітня масова школа із дванадцятирічним терміном навчання або спеціальний загальноосвітній навчальний заклад для розумово відсталих дітей (допоміжна школа) із дев'яти чи десятирічним терміном навчання. Отже, дитина може бути учнем масової або спеціальної школи залежно від бажання батьків та можливостей навчального закладу забезпечити відповідні умови для її навчання.
Як правильно обрати навчальний заклад для дитини, яка відстає у розумовому розвитку?

Для правильного вибору навчального закладу потрібно: > ознайомитися зі змістом освіти закладу та умовами навчання щодо виправлення тих недоліків психічного та фізичного розвитку, характерними для вашої дитини;

  • співвіднести вимоги освітніх закладів (масової школи та спеціальної) до учнів щодо опанування ними знань та умінь з тих предметів, які є базовими для характеристики успішності навчання школярів, та інтелектуальні можливості вашої дитини;

  • спрогнозувати комфортність перебування дитини у цьому середовищі (масової чи спеціальної школи) та перспективи її подальшої соціально-трудової адаптації.


Соціально-трудова адаптація — це набуття дитиною сукупності певних знань, умінь, навичок, зокрема трудових, а також рис особистості, що забезпечують їй успішне пристосування до життя в суспільстві
Що таке спеціальна загальноосвітня школа?

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (або школа) для розумово відсталих дітей (допоміжна школа) — складова загальної системи освіти, вона визначає соціальне і правове становище осіб з розумовою відсталістю у суспільстві, узаконює для них рівні громадянські права на одержання освіти.

Навчання у допоміжній школі здійснюється за спеціальним навчальним планом, оригінальними програмами та підручниками, за спеціальною методикою формування шкільних знань та умінь. Нині школа має підготовчий клас, початкову ланку — І ступінь навчання (1-4 класи) та II ступінь навчання (5—9 класи) та у деяких школах є 10 клас із підвищеною професійною підготовкою. Наповнюваність класів — до 16 дітей. Випускники одержують документ усталеного зразка про закінчення спеціальної загальноосвітньої школи.
Увага! Це потрібно знати! На відміну від інших типів шкіл, допоміжна школа не дає учням цензової освіти
Основна форма навчання дітей — урок. За навчальним планом передбачено вивчення таких предметів: українська мова (російська мова для шкіл з російською мовою навчання), математика, природознавство, географія, основи здоров'я, "Я і Україна", хімія і фізика, історія, трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, фізична культура, соціально-побутове орієнтування. Передбачені спеціальні корекційні заняття з ритміки, ЛФК, з логопедом. Здійсненню трудової підготовки учнів слугують навчальні майстерні та шкільне підсобне господарство (для шкіл, розташованих у сільській місцевості).

Великого значення у допоміжній школі надається підготовці школярів до самостійної життєдіяльності. Така підготовка здійснюється протягом усього періоду навчання: у процесі вивчення різних навчальних предметів, ознайомлення з предметами та явищами дійсності, під час екскурсій, а також у загальній системі навчально-виховної роботи у школі; на спеціальних заняттях із соціально-побутового орієнтування, які спрямовані на практичну підготовку дітей до самостійного життя та праці, на формування у них знань і умінь, що сприяють соціальній адаптації, на підвищення загального розвитку. Зміст навчання із соціально-побутового орієнтування спрямований на розвиток в учнів навичок самообслуговування, ведення домашнього господарства (готування їжі, прибирання помешкання), на економічне виховання, формування морально-етичних норм поведінки, вироблення навичок спілкування, розвиток художнього смаку тощо.

Навчання загальноосвітніх предметів у допоміжній школі має практичну та корекційну спрямованість. Перша з них, необхідна дітям у їх повсякденному житті. Крім того, знання вони одержують практичним шляхом у процесі відповідних вправ. Корекційна спрямованість полягає у використанні спеціальних методів і прийомів навчання для виправлення недоліків розвитку школярів з опорою на їхні можливості.

Навчально-виховний процес у цій школі здійснюють вчителі-дефектологи, спеціалісти з трудового навчання, фізичного виховання, логопед. Школа має медичних працівників для проведення лікувально-профілактичної та санітарно-гігієнічної роботи (лікар-психіатр або педіатр та медсестра).

Одне з основних завдань допоміжної школи - корекція порушень психічного та фізичного розвитку, пізнавальної діяльності (пам'яті, сприймання, мовлення, мислення) школярів. Виправлення мовленнєвих порушень здійснюється на корекційних заняттях з логопедом, виправлення фізичних порушень — на заняттях з ритміки та ЛФК.
Корекція це виправлення порушень психічного та фізичного розвитку дитини.
Що треба знати про психологічний розвиток молодшого школяра?

Молодший шкільний вік — визначальний етап у розвитку дитини:

    • кардинально змінюється її соціальний статус — вона стає школярем, що веде до зміни всієї системи її життєвих відносин;

    • якщо у дошкільному дитинстві основною діяльністю дитини була гра, то тепер нею стає діяльність пізнавальна, у процесі якої дитина отримує й опрацьовує певні обсяги інформації;

    • має здійснитися перехід від наочно-дійового мислення (яке давало можливість дитині маніпулювати предметами та вчитися визначати зв'язки між ними) до абстрактно-логічного (сформованість якого дасть можливість дитині встановлювати якісні характеристики предметів та об'єктів дійсності, визначати між ними зв'язки на рівні мисленнєвих дій та операцій);

    • під впливом навчальної діяльності у молодшого школяра змінюється характер функціонування його пам'яті, формується основна її форма — довільна пам'ять.


Пізнавальна діяльність діяльність молодшого школяра, яка передбачає набуття ним інформації про дійсність та сформовані знання про неї.

Наочно-дійове мислення вид мислення, який забезпечує реалізацію дитиною практичних дій з реальними предметами.

Абстрактно-логічне мислення вид мислення, сутність якого визначається засвоєнням і використанням дитиною понять.

Довільна пам'ять якісна характеристика пам'яті, сутність якої полягає у засвоєнні та запам'ятовуванні інформації дитиною за допомогою вольових зусиль.
Молодший школяр із порушенням розумового розвитку навчається у спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному закладі, структура діяльності якого спрямована на забезпечення максимального розвитку усіх потенційних можливостей дитини. Слід пам'ятати, що відвідування такого закладу - необхідна складова розвитку особистості дитини, що у майбутньому забезпечить їй ефективну соціалізацію на етапі дорослого життя.

Які особливості емоційної готовності молодшого школяра до навчальної діяльності?

Одна з основних особливостей психологічного розвитку дитини у дошкільному дитинстві — сформованість на етапі його завершення психологічної готовності до шкільного навчання, яка визначається ще і як шкільна зрілість. Шкільна зрілість розподіляється на інтелектуальну, емоційну та соціальну складові. Особливе значення для молодшого школяра має емоційна зрілість. Саме розвиненість у дитини здатності підпорядковувати власну поведінку нормам і правилам шкільного життя — запорука подальшого становлення дитини у ролі школяра, її особистісних якостей і властивостей. Емоційна зрілість передбачає формування довільності психічних процесів (пам'яті, уваги, сприйняття, мислення), емоцій та поведінки.

Емоційна зрілість здатність дитини контролювати власні імпульсивні бажання та потреби, прояви емоцій та сформовані у дитини навички підпорядковувати власні емоції до норм і вимог дорослих; розвинена здатність виконувати не досить цікаве для неї завдання
Варто пам'ятати, що у молодшому шкільному віці дитина стикається з проблемами оволодіння правилами та нормами навчального процесу. Батьки мають дбати про збереження психологічного здоров'я й комфорт дитини, надавати їй постійну підтримку, допомагати знімати емоційне напруження, яке виникає внаслідок оволодіння навчальною діяльністю та засвоєння знань щодо виконання правил та норм. Дитині треба дозволяти гратися та дослухатися до своїх потреб і бажань, розпитувати, як вона провела свій день, гратися з нею на повітрі.

У випадку досить низького рівня сформованості емоційної зрілості батькам доцільно звернутися за допомогою до психолога, оскільки несформованість емоційної зрілості може бути й показником наявності у дитини негативних психічних станів (страх, тривога, агресія, депресія та ін.).


Що треба знати про інтелектуальний розвиток молодшого школяра?

Інтелект дитини у молодшому шкільному віці допомагає оволодіти навчальною програмою. Особливості інтелекту у дітей з порушеннями розумового розвитку визначаються через розлади таких операцій як аналіз та синтез. Сутність аналізу полягає у розвиненій здібності дитини до виділення змістовних та структурних характеристик зв'язків між предметами оточуючої дійсності. Синтез дає змогу дитині виділені нею зв'язки об'єднати у групи за певними ознаками (наприклад: добрі вчинки — значить добра людина).

Молодшому школяреві буває досить складно встановити зв'язки між навчанням (урок) та дотриманням дисципліни на уроці, у школі, що нерозривно поєднано. Внаслідок недорозвиненої здатності мислення молодшого школяра визначати спільне між навчанням і дисципліною на уроці, можна спостерігати труднощі, особливо на перших етапах входження у навчальну діяльність.

Водночас, недорозвиненість інтелекту — не вирок у тому випадку, коли дитина як на етапі раннього дитинства, так і в дошкільному дитинстві отримувала не тільки мінімальну для життєдіяльності турботу батьків, а й постійно, саме за активної участі батьків, опановувала знання про дійсність, постійно спілкувалася з однолітками. Не дивлячись на те, що у дитини констатуються особливості інтелектуального розвитку її мислення, пам'ять, увага та сприйняття активно розвиваються. Постійний вплив корекційно спрямованого навчання, яке розраховано на існуючі ресурси дитини, та своєчасна психологічна корекція сприяють розширенню можливостей учня до її активної соціалізації у дорослому житті.


Інтелектуальна сфера розумові здібності дитини, які сприяють формуванню її активної життєвої позиції та забезпечують життєдіяльність у соціумі
Які особливості навчальної діяльності молодшого школяра?

Навчальна діяльність для молодшого школяра — показник не тільки розвиненої здатності до научування, а й форма адаптації та соціалізації до середовища. Успішність навчальної діяльності школяра залежить від ефективного оволодіння ігровою діяльністю. Тобто, має бути сформований перехід від емоційного мимовільного сприйняття міжособистісних стосунків дитини з однолітками та дорослими до усвідомленого, довільного ставлення до нової рольової позиції — школяра.



Варто пам'ятати: дитині з порушенням розумового розвитку досить складно сприйняти навчальну діяльність, оскільки це вимагає від неї не тільки сидіти за партою, слухати вчителя, виконувати завдання, а й сприйняття та виконання завдань учителя за допомогою мисленнєвих операцій.

У такого школяра також недостатньо стійка мотивація й низький пізнавальний інтерес. У більшості випадків потреби дітей з порушеннями розумового розвитку стосуються задоволення безпосередніх потреб, які базуються на виконанні мимовільних бажань та дій (наприклад на уроці дитині хочеться гратися, а не читати). Тому розвиток довільності, який забезпечує формування здатності дитини до контролю за власними імпульсивними бажаннями й потребами та 'їх відповідність вимогам дорослих, має бути основним завданням для батьків. Слід пам'ятати, що організація навчальної діяльності дитини має бути досить обмеженою за змістом та регламентуватися у часі й обов'язково враховувати особливості психологічного розвитку.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал