Діти з порушеннями психофізичного розвитку як суб'єкт корекційної освіти план



Скачати 145.37 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір145.37 Kb.
ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ

ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

ЯК СУБ'ЄКТ КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ

План

  1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку.

  2. Причини порушень психофізичного розвитку.

  3. Особливості процесу аномального розвитку.

Література

  1. Бородулина С Ю Коррекционная педагогика- психологопедагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении школьников /СЮ Бородулина — Ростов н/Д Феникс, 2004 - 352 с

  2. Выготский Л. С.Собрание сочинений в 6-ти томах / Л С Выготский, под ред Т А Власовой — М Педагогика, 1983 — Т 5 Основы дефектологии — 368 с

  3. Ефимова Л К Почему болеет ребенок / Л К Ефимова — К Здоров'я, 1984 - 70 с

  4. Лапшин В А Основы дефектологии учеб пособие для студ пед ин-тов / В А Лапшин, Б П Пузанов - М.: Просвещение, 1991 - 143 с

  5. Петрова В Г Кто они, дети с отклонениями в развитии? — 2-е изд В.Г.Петрова, И В Белякова - М Флинта , Мое ковский социально психологический институт, 2000. – 104 с

Контрольні запитання

  1. Дайте визначення поняття «аномальна дитина» та наведіть сучасні наукові синоніми.

  2. У чому полягає внесок Л. С. Виготського у дефектологію?

  3. Назвіть основні категорії порушень психофізичного розвитку у дітей.

4 Охарактеризуйте причини порушень психофізичного розвитку у дітей.

5 У чому сутність складної структури аномального розвитку?

6. Заповніть таблицю:




Категорія порушення

Первинний дефект (ядро)

Вторинні порушення

Супутні порушення

1.

Порушення слуху










2.

Порушення зору










3.

Розумова відсталість










4.

Порушення мовлення










5.

Порушення опорно-рухового апарату










7. Обґрунтуйте необхідність знань про дітей з порушеннями психофізичного розвитку для вихователя дошкільних закладів та вчителя загальноосвітньої школи.
1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку

Суб'єктом корекційної освіти, на який спрямоване вивчення, виховання, навчання й корекційна психолого-педагогічна допомога, є особистість дитини з вадами психофізичного розвитку.

У нормативно-правовій документації та практиці корекційної освіти використовуються різні терміни для позначення цієї категорії учнів. Наведемо окремі з них.

У понятійно-термінологічному словнику зі спеціальної педагогіки дається наступне визначення: «Аномальні діти (діти з вадами психофізичного розвитку) — це діти, які мають суттєві відхиленні від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими або набутими дефектами, і потребують спеціальних умов навчання й виховання» [8, с 25-26]. Зауважимо, що не кожна дитина з проблемами здоров'я чи порушеннями фізичного і (або) психічного розвитку вважається аномальною, а лише та, вади якої відображаються на усьому розвитку дитини (складна структура аномального розвитку за Л. С. Виготським) і перешкоджають засвоєнню культурного досвіду (і традиційної освіти водночас) у звичайних умовах життя й виховання. Саме тому для цієї категорії дітей створені заклади системи корекційної освіти.

Найбільш поширеними синонімами до терміну «аномальні діти» на часі є такі: діти з вадами (порушеннями) психофізичного розвитку; діти, що потребують корекції психофізичного розвитку; діти з особливими освітніми потребами; діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, неповносправні діги. У освітній галузі України найбільш прийнятними є два перших терміни.

Дітей з вадами психофізичного розвитку поділяють на декілька категорій. У науконій літературі існують різні класифікації, наприклад, залежно від галузі застосування чи мети поділу. Найбільш поширеною у корекційній освіті є класифікація дитячих аномалій за видом порушення, оскільки саме з урахуванням цього визначаються зміст і методи роботи з дитиною, добирається заклад для неї та форма організації навчання і виховання. Відповідно виділяють наступні категорії порушень психофізичного розвитку у дітей:



  • виразні та сталі порушення слухової функції (глухі, сла-бочуючі, пізно оглухлі діти);

  • виразні порушення зору (сліпі, слабкозорі діти);

  • важкі мовленнєві порушення (діти-логопати);

  • стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (розумово відсталі діти);

  • затримка психічного розвитку (діти із ЗПР);

  • порушення опорно-рухового апарату (діти з вадами онорно-рухового апарату);

  • емоційно-вольові розлади (діти з вадами емоційно-вольової сфери);

  • комплексні порушення декількох функцій (сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху, опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю).

Порушення слухової функції

За ступенем виразності та складністю порушення слухової функції поділяються на такі види:



  • глухота — глибоке стійке двостороннє порушення слуху, вроджене або набуте у ранньому віці до того, як у дитини сформувалось мовлення;

  • туговухість - часткова слухова недостатність з різним ступенем виразності, яка є причиною порушень мовленєвого розвитку;

  • пізнооглухлість — втрата слуху після того, як мовлення було сформованим.

Порушення зорової функції

Відповідно до ступеня порушення функції зорового аналізатора дітей із стійкими вадами зору поділяють на сліпих і слаб-козорих:



  • сліпота- зорові відчуття у дітей або зовсім відсутні, або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір, проте недостатній для звичайної життєдіяльності;

  • слабкозорість — виразне зниження гостроти зору або значне порушення інших зорових функцій (наприклад, звуження меж поля зору), або прогресуюче захворювання. Проте навіть сильно порушений зір є провідним аналізатором.

Важкі мовленнєві порушення

Порушеннями мовлення вважаються відхилення від норми, загальноприйнятої у певному мовленнєвому середовищі, які повністю або частково перешкоджають мовленнєвому спілкуванню та обмежують можливості соціальної адаптації людини.

Специфіка та ступінь відхилень залежать від часу їх виникнення, рівня психічного та інтелектуального розвитку дитини, впливу соціального середовища. Порушення можуть виявлятись в усному чи писемному мовленні у різних його компонентах (звукова сторона, лексика, граматика та ін.) або функціях (комунікативна, мотиваційна, регулююча тощо).

Порушення мовлення можуть бути самостійними, у різних сполученнях, а можуть проявлятись при інших аномаліях, як наслідок основного захворювання.



Порушення інтелектуального розвитку

Поняття «розумова відсталість» в українській спеціальній психології розглядається як стійке порушення пізнавальної діяльності на основі органічного ураження центральної нервової системи.

Розумова відсталість поділяється на два види: олігофренія і деменція, що відрізняються за часом виникнення та протіканням.

За складністю й виразністю порушення розумову відсталість поділяють на три ступені: ідіотія; імбецильність, дебільність.

Згідно сучасної міжнародної класифікації хвороб (МКХ — 10) розумова відсталість поділяється таким чином: розумова відсталість легкого ступеня (дебільність); помірна розумова відсталість (легка імбецильність); важка розумова відсталість (виразна імбецильність); глибока розумова відсталість (ідіотія).

Затримка психічного розвитку (ЗПР)

ЗПР виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. ЗПР може бути зумовлена як біологічними, так і соціальними факторами, а також різними варіантами їх поєднання. Особливості психічного розвитку цієї категорії дітей перешкоджають повноцінному засвоєнню ними навчальної програми загальноосвітньої школи без спеціально створених умов. Проте ці діти істотно відрізняються від розумово відсталих, оскільки здатні оволодіти ширшим і глибшим обсягом знань, є спроможними самостійно узагальнювати й застосовувати засвоєні знання, сприймають допомогу. Основними типами ЗПР є наступні:

ЗПР конституційного походження (психічний та психофізичний інфантилізм);

ЗПР соматогенного генезу;

ЗПР психогенного генезу;

цереброастенічна ЗПР.

Ці типи є різними за характеристикою, а діти, відповідно, потребують неоднакової допомоги, часто водночас з педагогічною - психологічної, медичної.

Порушення опорно-рухового апарату

До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини. А саме:

■ захворювання нервової системи:


  • дитячий церебральний параліч,

  • поліомієліт;

  • вроджені патології опорно-рухового апарату:

  • вроджений звих стегна,

  • кривошия,

  • аномалії розвитку хребта (сколіоз),

  • клишоногість та інші деформації стоп,

  • недорозвиток і дефекти кінцівок,

  • аномалії розвитку пальців кисті,

  • артрогрипоз (вроджене каліцтво);

■ набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату:

  • травматичні ураження спинного і головного мозку, кінцівок,

  • поліартрит,

  • захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, остеомієліт),

  • системні захворювання хребта (рахіт, хондродистрофія).

Захворювання та порушення опорно-рухового апарату є досить різними, проте у більшості дітей спостерігаються подібні проблеми, зокрема, провідною вадою є рухова (затримка формування, порушення або втрата рухових функцій).

Порушення емоційно-вольової сфери

Відхилення у розвитку дітей, шкільна неуспішність, негативні зміни у поведінці дітей можуть бути обумовлені тяжкими психічними переживаннями дитини, довготривалими несприятливими впливами, різними формами психопатій. До емоційно-вольових розладів, зокрема, відносяться:



  • ранній дитячий аутизм;

  • реактивні стани;

  • конфліктні переживання;

  • психопатичні форми поведінки.

Комплексні порушення декількох функцій

Ця категорія дітей характеризується поєднанням двох чи навіть декількох виразних психофізичних порушень: зору, слуху, мовлення, рухового й пізнавального розвитку. Наприклад, сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху чи опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю або затримкою психічного розвитку.

Класифікації дитячих аномалій набувають вагомого значення для визначення закладу та планування індивідуальної програми спеціальної корекційно-педагогічної допомоги.

У всіх вище означених категорій дітей є специфічні труднощі й проблеми розвитку, обумовлені характером і ступенем виразності наявних відхилень, умовами соціально-педагогічного оточення дитини на ранніх етапах її розвитку. Водночас властивими для всіх категорій дітей з вадами психофізичного розвитку є наступні проблеми розвитку (О. Л. Венгер, О. А. Єкжанова, Н. М. Назарова, О. А. Стрєбелєва):



  • соціальна дезадаптованість дитини;

  • уповільнене й обмежене сприймання;

  • недоліки розвитку моторики;

  • вади мовленнєвого розвитку;

  • недоліки розвитку мислиннєвої діяльності;

  • недостатня у порівнянні із звичайними дітьми пізнавальна активність;

  • прогалини у знаннях і уявленнях про навколишній світ, міжособистісні стосунки;

  • недоліки у розвитку особистості (невпевненість у собі, невиправдана залежність від оточуючих, низька комунікабельність, егоїзм, песимізм, занижена або завищена самооцінка, невміння керувати власною поведінкою).

Ці особливості призводять до суттєвої затримки розвитку психічних новоутворень на кожному віковому етані і якісній своєрідності становлення особистості дитини. Вище означені недоліки можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях.

2. Причини порушень психофізичного розвитку

Відхилення у розвитку дітей можуть бути обумовлені різними несприятливими факторами, які поділяються на ендогенні (генетичні або внутрішні впливи) і екзогенні (середовищні або зовнішні) впливи. Найчастіше фахівці групують патологічні фактори залежно від періоду впливу на здоров'я дитини: пренатальні - причини, що діють на зародок і плід у період вну-трішньоутробного розвитку; натальні — у період пологової діяльності; постнатальні - після народження дитини.

У внутрішньоутробному (пренатальному) періоді відхилення у розвитку дитини можуть викликати наступні фактори:


  • спадкові захворювання (наприклад, міопатія — порушення обміну речовин у м'язовій тканині, галактоземія — незасво-єння галактози, що входить у грудне молоко, муковісцидоз - дефект ферменту підшлункової залози, певні типи порушень зорового та слухового аналізаторів, ринолалія та ін.);

  • генетичні захворювання (наприклад, фенілкетонурія, тиро-зиноз — хвороби, пов'язані з порушенням ферментної діяльності організму);

  • хромосомні порушення (хвороба Дауна, синдром «котячого крику» та ін.);

  • порушення харчування зародку і плоду — ця причина обумовлена неправильним харчуванням вагітної жінки (хаотичним, нераціональним, незбалансованим), в разі якого зародку і плоду не вистачає поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин тощо);

  • інтоксикації (хімічний вплив) безконтрольний прийом вагітною жінкою ліків, алкоголізм майбутньої матері, куріння, наркотичний вплив, радіація тощо;

  • інфекційні захворювання вагітної жінки токсоплазмоз, мі-коплазма, сифіліс, вірусні інфекції (червінка, герпес, грип, цитомегалія. гепатит);

  • травми зародку і плоду (механічний вплив);

  • температурний вплив — переохолодження чи перегрівання вагітної жінки;

  • соматичні та психічні захворювання вагітної жінки - ревматизм, хвороби серця, гіпертонія, цукровий діабет та ін.;

  • несумісність груп крові чи резус-фактору матері та плоду.

Вагітній жінці слід пам'ятати, що самолікування, безконтрольне вживання ліків, голодування, неправильне і нераціональне харчування, хронічні та гострі захворювання важливих органів негативно відображаються на внутрішньоутробному розвитку плоду і можуть призвести навіть до його загибелі. При чому існує прямий зв'язок між часом дії патологічного фактору і негативними наслідками — чим раніше у внутрішньоутробному розвитку пошкоджується ембріон, тим важчими виявляються наслідки.

У період пологової діяльності (натальний період) несприятливими можуть бути такі фактори:



  • стрімкі пологи;

  • затяжні пологи;

  • некваліфікована акушерська допомога.

Дія цих факторів призводить до асфіксії (кисневе голодування) або травм дитини.

  • У постнатальному періоді розвитку можуть діяти як біологічні, так і соціальні фактори:

  • інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина, менінгіт, енцефаліт, поліомієліт, отит та ін.);

  • інтоксикації (передозування лікарських препаратів (особливо антибіотиків), радіація, алкоголізм чи паління матері, яка годує дитину грудним молоком та ін.);

  • травми;

  • порушення харчування дитини;

  • тривалі соматичні захворювання;

  • соціальні фактори (соціально-психологічні причини):

  • тяжкі переживання дитини, обумовлені несприятливим
    становищем у сім'ї чи школі, постійними стресами, хро
    нічними соматичними і фізичними дефектами;

  • несприятливі соціально-побутові умови;

  • недостатність мовленнєвого спілкування;

  • наслідування неправильного мовлення;

  • психічні травми;

  • педагогічна занедбаність.

Наголосимо, що окремі соціальні фактори впливають передусім на дітей із ослабленою нервовою системою, вразливих, ранимих, із певними характерологічними особливостями (замкнутість, сором'язливість, несамостійність), із відсутністю інтелектуальних інтересів тощо.

Правильне виховання у сім'ї, емоційний контакт із близькими людьми є джерелом повноцінного розвитку дитини.

3. Особливості процесу аномального розвитку

Л. С Виготський дослідив, що діти з порушеннями психофізичного розвитку розвиваються за тими ж закономірностями, що й нормальні, зокрема: психічний розвиток має поетапний характер, і кожен етап завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку. Динаміка розвитку нормальної та аномальної дитини підпорядковується єдиним загальним закономірностям, при цьому кожен вид психофізичних порушень характеризується своїми специфічними особливостями. Проте є й загальні особливості процесу аномального розвитку.



Л. С Виготський розробив теорію складної структури аномального розвитку, яка означає, що дефект не призводить до випадіння чи порушення якоїсь однієї функції, а відображається на всьому розвитку дитини. Структура аномального розвитку складається із первинного дефекту (ядра), викликаного певним хворобливим фактором, і вторинних та супутніх порушень, що виникають під впливом первинного дефекту у процесі розвитку дитини. Всі структурні компоненти є взаємозалежними, окрім того вторинні ускладнення пов'язані з дією середовищних факторів у розвитку психіки дитини. У складній структурі аномального розвитку вчені виділяють такі закономірності:

  • на рівень розвитку дитини суттєво впливає ступінь і якістьпервинного дефекту (тотальне чи часткове, органічне чи функціональне ураження);

  • від ступеня вираження та якості первинного дефекту залежить не лише кількісна, а і якісна своєрідність вторинних відхилень у розвиткові аномальної дитини;

  • своєрідність розвитку аномальної дитини залежить від часу виникнення первинного дефекту: чим раніше діє хворобливий фактор, тим важчим є ступінь порушення;

  • особливості розвитку аномальної дитини визначаються і середовищними факторами, особливо педагогічними умовами;

  • чим далі від першопричини знаходиться порушення, тим більше воно піддається виховному і лікувальному впливу (Л. С Виготський);

  • відсутність педагогічних умов, що враховують специфічні особливості дитини, обумовлені первинним дефектом, призводить до дивергенції (розходження біологічного та соціального розвитку), внаслідок чого виникають складні вторинні відхилення;

  • чим раніше створюються спеціальні умови для розвитку і виховання дитини з психофізичними вадами, тим менше виникає вторинних ускладнень;

  • у корекційній роботі слід враховувати не лише порушення дитини, а і наявні позитивні можливості (опора на збережені функції або «пуди здоров'я» за Л. С Виготським);

  • вагомого значення у розвитку та соціалізації дітей набуває мовлення оточуючих (членів родини, педагогів);

  • процес навчання дітей з психофізичними порушеннями має враховувати не лише рівень актуального розвитку, а й ґрунтуватись на потенційних можливостях дитини, тобто зоні найближчого розвитку (навчання має вести за собою розвиток за Л. С Виготським);

  • закономірністю психічного розвитку аномальних дітей є труднощі їхньої соціальної адаптації, складність взаємодії із соціальним середовищем;

  • виховання і навчання дітей з психофізичними порушеннямимає бути корекційно спрямованим, корекційний вплив має поєднуватись із формуванням практичних навичок і вмінь.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал