Дисципліни кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології: «вступ до спеціальності»




Сторінка4/4
Дата конвертації11.05.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4
Тема 1. Вступ. Види довідково- енциклопедичних видань
Тема 2. Енциклопедичні видання.
Редакторське опрацювання авторських та видавничих оригіналів, методика і техніка виправлень
Тема 3. Словники та довідники.
Застосування основ логіки та логічних засад редагування у підготовці видавничого оригіналу довідникового видання
Тема 4. Розробка загальної концепції майбутнього власного довідкового видання
Тема 5. Специфіка технічного редагування довідково-енциклопе- дичних видань. Використання сучас- них видавничих (комп'ютерних) та поліграфічних технологій, їх зв'язок

Тема 6. Робота над службовою час- тиною видання. Практичне застосу- вання набутих знань про видавничі стандарти
Тема 7. Розробка та презентація власного проекту

Залік

Мета курсу: формування наукових знань, умінь та навичок редакторської підготовки різних видів довідкових видань: енциклопедичних, словників, довідників.
Основні завдання курсу:


підготувати майбутніх фахівців книговидавничого комплексу до самостійних редакторських дій, передусім виробити вміння та навички редакторського аналізу й редагування перевидань;


вироблення навичок роботи з авторами довідкових статей;


сприяти засвоєнню понятійно-термінологічного апарату видавничої справи та поліграфії;


вибору доцільного художньо-технічного оформлення;


закріплення знань студентів, отриманих за час навчання, для створення видавничої продукції, що забезпечує професійну підготовку майбутніх фахівців — редакторів, видавців;


навчити студентів працювати з замовником, орієнтуватися в сучасних технологіях по виготовленню друкованої та електронної продукції.
10. Результати навчання:
Студент повинен знати:


редакційно-видавничі норми та стандарти;


аспекти взаємин між замовником та видавництвом;


законодавчу базу України, яка безпосередньо стосується видавничої діяльності та авторського права;


основні положення типології книги;


загальну організацію сучасного редакційно-видавничого процесу у видавництвах різних форм власності;


роль редактора як головної відповідальної особи за якість підготовленого до друку видання;



загальну теорію редагування та головні методичні засади редакторського аналізу;


застосування категорій редакторського аналізу при роботі з різноманітними за цільовим та читацьким призначенням текстами,


навички редакторського та коректорського опрацювання авторських та видавничих оригіналів, методику і техніку виправлень;


суть сучасних видавничих (комп'ютерних) та поліграфічних технологій, їх зв'язок з якістю підготовлених видань;


основи логіки та логічні засади редагування;


специфіку дитячих довідково-енциклопедичних видань;


специфіку підготовки довідкового видання до друку.
Студент повинен вміти:


формувати науково обґрунтований підхід до оцінки довідкової та енциклопедичної літератури (з урахуванням типу виду жанру, цільового та читацького призначення);


оволодіти теоретичними та методичними основами редакторського аналізу й опрацювання творів довідкової і енциклопедичної літератури;


формування комплексу знань про сучасні методи підготовки різних типів видань (енциклопедій, словників, довідників та ін.);


набуття навичок роботи з авторами довідково- енциклопедичних видань;


оволодіння принципами формування видавничого репертуару;


розробляти оригінал-макет майбутнього видання;


володіти професійними програмами верстки та обробки
ілюстрацій;


підготувати оригінал-макет перевидання до друку на видавничому підприємстві.

Методи викладання:


словесні методи (розповідь-пояснення, бесіду);


наочні методи (ілюстрація, демонстрація);


практичні методи (досліди, вправи, навчальна праця, лабораторні та практичні роботи, твори, реферати студентів);


проблемно-пошукові;


навчальна робота під керівництвом викладача — самостійна робота в аудиторії;


самостійна робота студентів поза контролем викладача — самостійна робота вдома;


використання пізнавальних ігор,


навчальні дискусії,


аналіз життєвих ситуацій,


диференційований та індивідуальний підходи;


методи стимулювання обов'язку й відповідальності;


роздавальний матеріал,


рольові ігри,


мозкові атаки.
Методи оцінювання:


нормативи двобальної (зараховано, не зараховано);


чотирибальної (відмінно, добре, задовільно, незадовільно);


семибальної (A, B, C, D, E, FX, F);


стобальної системи оцінювання.
Контроль знань:
Поточний:


поточне опитування на практичному занятті;


методи усного контролю;


методи письмового контролю;



методи практичного (лабораторного) контролю;


метод тестового контролю;


метод самоконтролю;


метод проблемних ситуацій.
Проміжний:


захист індивідуальних навчально-дослідних занять.
Підсумковий: контроль знань студентів проводиться у вигляді заліку.
Викладацький склад: Клименко Т.Є. – доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1,5 кредита ECTS / 54 години – 10 тижнів, 1 година на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.

Дисципліна: Прес-служби й інформаційні агентства
Статус: варіативна.
Рік семестр: 4 рік, 7 семестр.
Мета: ознайомлення з актуально-практичними та науково-прикладними основами зв’язків з громадськістю, дослідження функціонування типових прес-служб й інформаційних агентств, ознайомлення із специфікою роботи провідних фахівців відповідних структур та із специфікою їхнього функціонування в умовах сучасного інформаційного простору, вивчення типології зв’язків з громадськістю, ознайомлення із регулюванням ПР- рекламної діяльності.

Завдання:
- ознайомлення із специфікою роботи прес-служб й інформаційних агентств;
- ознайомлення із структурою типових прес-служб, інформаційних агентств й інформаційних центрів;
- ознайомлення із провідними заходами відповідних структур та
інформаційними документами;
- дослідження специфіки роботи провідних фахівців типової прес- служби;
- дослідження комунікативного впливу паблік рилейшнз у контексті провідних комунікативних технологій.
Зміст дисципліни. Предмет, об’єкт, суб’єкти та основні завдання прес- служб й інформаційних агентств. Прес-служба як інструмент реалізації PR.
Основні моделі та функції ПР. рилейшнз. Класифікація соціальних груп та методи при реалізації ПР. Три форми зв’язків із громадськістю залежно від мети. Основні різновиди ПР-діяльності та їхні завдання в залежності від царин застосування. Закони України про інформацію, прес-служби та
інформаційні агентства. Прес-служба як інструмент реалізації PR. Закони
України про інформацію. Закон України «Про інформацію». Закон України про ЗМІ. Закон України «Про авторське право та суміжні права». Закон
України «Про державну таємницю». Закон України «Про інформаційні агентства». Попередня юридична експертиза інформації. Структура типової західної прес-служби. Прес-служба як інструмент реалізації паблік рилейшнз.
Складники роботи прес-служби. Робота прес-служби. Заходи типової прес- служби. Історія виникнення інформаційних агентств. Класифікація
інформаційних центрів. Специфіка обробки інформації типовою прес- службою. Основні функції посадовця прес-служби. Режими роботи прес- служби. Специфіка планування інформаційних подій. Правила підготовки

інформаційних повідомлень, прес-релізів, інформаційних аркушів та
інформаційних оголошень. Специфіка підготовки інтерв’ю. Специфіка та найголовніші моменти проведення прес-конференцій.
Різновиди конференцій. Різноманітні форми виступів прес-служби. Програмні виступи прес-служби. Особливості підготовки матеріалів. Комунікативні технології у реалізації комунікативного впливу прес-служб. Ідеологія прес-служби.
Розробка стратегії інформаційної кампанії. План інформаційної роботи типової прес-служби. Інформаційна робота у надзвичайних ситуаціях.
Особливості роботи прес-служби у різних режимах надання інформації.
Цільові та пріоритетні групи громадськості. Управління громадською думкою. Установка, орієнтація та коорієнтація у паблік рилейшнз.
Викладацький склад: Євченко О.В, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології
Тривалість: 1,5 кредита ЕСТS / 54 години – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.

Дисципліна: Риторика
Статус: нормативна.
Рік семестр: 4 рік, 7 семестр.
Мета: оволодіння знаннями про підготовку усного та письмового публічного виступу, способи переконання, ефективні форми вербального та паралінгвістичного впливу на аудиторію.
Завдання:

- окреслити особливості розвитку зарубіжної та вітчизняної риторики в різні історичні епохи;
- всебічно проаналізувати основні види красномовства та їх жанри;
- формувати у студентів навички й уміння підготовки ораторського твору: вдосконалення його структури, логічних та емоційних засад;
- сформувати усталені навички публічного виступу;
Зміст дисципліни. Риторика як наука та практична діяльність. Зв’язок риторики з іншими науками та навчальними дисциплінами. Загальні особливості ораторської промови. Стилістичні особливості ораторської промови. Різновиди полемічності та специфіка ораторської діяльності.
Специфічні риси ораторської промови. Провідні засоби інтеграції тестової
єдності усного ораторського виступу. Політичне красномовство. Жанри академічного красномовства. Судове красномовство Суспільно-побутове красномовство. Релігійне (церковне) красномовство. Основні закони риторики. Концептуальний закон. Закон моделювання аудиторії.
Стратегічний закон. Тактичний закон. Закон ефективної комунікації.
Налагодження контакту з аудиторією. Специфіка налагодження та збереження контакту. Процесс корегування виступу. Управління поведінкою аудиторії. Управління власною поведінкою. Емпатія. Мовленнєвий закон.
Стиль та слог. Робота над стилем. Якість слога. Ясність слога. Краса слога.
Системно-аналітичний закон. Аналіз якості комунікативного впливу на аудиторію. Самоаналіз та аналіз умов виголошення та сприймання промови..
Специфіка структури та композиції ораторської промови. Способи обрамлення основної частини. Організація вступу. Різновиди вступної частини. Організація заключної частини. Різновиди заключної частини.
Методи аргументації при організації основної частини. Функціонально- смислові типи мовлення в основній частині ораторської промови. Схема побудови промови. Особливості написання конспекту промови. Логічні
прийоми аргументації. Психологічні прийоми впливу. Етичні прийоми переконань. Тип промови. Специфіка підготовки публічного виступу відповідно до типу промови. Структура роздуму. Діалогічність ораторської промови. Основні прояви діалогічності у публіцистичних та журналістських текстах і текстах ораторських промов. Конструктивні прийоми в ораторській промові. Виразні засоби мови. Специфіка впливу оратора на аудиторію.
Схема оцінки аудиторії. Врахування особливостей аудиторії під час виступу.
Складові образу ритора. Пафос. Логос. Етос. Аналіз проблемної ситуації.
Вирішення проблеми. Винахід і визначення теми. Мета риторичного висловлювання. Психогенні компоненти мови. Інтрига в публічному виступі.
Риторика як комунікативна технологія.
Викладацький склад: Євченко О.В, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології
Тривалість: 1,5 кредита ЕСТS / 54 годин – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.

Дисципліна: РВФ «Перевидання»
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр.
Мета: підготувати майбутніх фахівців книговидавничого комплексу до самостійних редакторських дій, передусім виробити вміння та навички редакторського аналізу й редагування перевидань.

Завдання: входить формування науково обґрунтованого підходу до оцінки різних видів перевидань, оволодіння загальними методами аналізу текстів з урахуванням виду літератури, типу видання, жанру, читацького та цільового призначення, вироблення навичок редагування, роботи з авторами творів, сприяти засвоєнню понятійно-термінологічного апарату видавничої справи та поліграфії, формування вміння та навичок редакторської підготовки різних видів перевидань, вибору доцільного художньо-технічного оформлення та досконалого поліграфічного втілення.
Зміст дисципліни. Види перевидань. Класифікація за А. Мільчиним.
Класифікація за М. Тимошиком. Класифікація за В. Шевченко та
С. Водолазько. Дещо з історії факсимільних видань. Українські факсимільні перевидання. Їх цінність у світовому культурному просторі. Перевидання українських видавництв, які побачили світ за останніх 5 років. Асортимент перевидань. Тематика та концепція перевидань. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання. Головні аспекти при відборі творів для перевидань. Робота над змістовою частиною видання. Особливості роботи редактора з перевиданням сучасних творів. Робота над службовою частиною видання. Навички використання знань нормативних документів видавничої галузі: створення анотації, розробка службової частини видання — всіх її компонентів. Розробка власного проекту перевидання.
Викладацький склад: Клименко Т.Є. – доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1,5 кредити ЕСТS / 54 години – 10 тижнів, на тиждень 3,8 год.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (1), підсумковий контроль — залік.



Дисципліна: Художнє оформлення видань
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр.
Мета: З’ясувати процес художнього оформлення друкованого видання.
Навчитися створювати план художнього оформлення. Проаналізувати найкращі зразки оформлення видань. Знати графічні показники елементів видань, що відповідають певному типу друкованого видання. Навчитися застосовувати композиційні закони і засоби при оформленні друкованих видань.
Завдання: Програмою дисципліни передбачено вивчення процесу оформлення різних типів видань, правил та прийомів опрацювання текстових
і зображальних елементів, обкладинок і палітурок, титулів, довідково- допоміжної частини видання з урахуванням змісту, категорії читачів, призначення, можливості поліграфічних підприємств і забезпечення навичок художнього та технічного редагування на всіх етапах оформлення видання.
Усі питання розглядаються у відповідності з вимогами сучасних державних стандартів. Вміти створювати план-проект оформлення друкованого видання; визначати необхідні елементи титулу та обкладинки; створювати ескізи обкладинок, палітурок, титульних елементів, спускних та кінцевих сторінок; надавати потрібних характеристик елементам видання відповідно до змісту і читацького призначення; зв’язувати у єдиний композиційний ряд текстові та зображальні матеріали; створювати робочий зміст з урахуванням
ієрархічної системи рубрикації, встановлювати потрібні характеристики шрифтів для кожного рівня; оформити основний, додатковий та довідковий текст.
Зміст дисципліни. Поняття «мистецтво» книги. Типи професійної художньої творчої діяльності у процесі створення видання. Подвійна форма
результату творчої діяльності в процесі оформлення видання. Роль художника видання. Композиція як основний засіб досягнення цілісності видання.
Архітектоніка книги. Вираження ідейної направленості твору через
ілюстрації. Композиція зовнішнього оформлення друкованих видань.
Художні засоби дизайну. Художнє оформлення неперіодичного видання.
Особливості художньо-технічного редагування складових тексту. Художньо- технічне редагування видань специфічних жанрів Композиція зображення та тексту. Види зображальної верстки.
Викладацький склад: Безверха Т.М. – асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 годин – 10 тижнів, 7,2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (2), підсумковий контроль – екзамен.
Дисципліна: Музеєзнавство
Статус: варіативна
Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр
Мета: засвоєння базових знань з актуальних питань музейної освіти, яка займається накопиченням, збереженням соціальної інформації та передає знання, традиції за допомогою музейних предметів.
Завдання.
Ознайомити студентів із всесвітніми багатствами музеїв та музейними багатствами України. Розкрити перед студентами процеси, пов’язані з виникненням, розвитком і суспільними функціями музею та музейної справи, оволодіти навичками фахового рівня.
Зміст дисципліни.

Музеєзнавство як наукова і навчальна дисципліна. Роль і функції музеїв,
їх різновиди. Дослідницька діяльність музеїв. Музейні фонди та робота з ними. Комплектування фондів. Облік фондів і наукова документація.
Збереження музейних фондів. Музейна експозиція. Архітектурно-художнє вирішення музейної експозиції. Музейне будівництво. Масова робота в музеях.
Викладацький склад. Масловська М.В., ст. викладач кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1 кредит ЕСТS / 36 годин – 9 тижнів, 1,5 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.
Дисципліна: Міжнародна журналістика
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр.

Мета: ознайомити студентів із засадами функціонування міжнародної журналістики та із особливостями формування міжнародного
іміджу країни.

Завдання: розглянути базову термінологію міжнародної журналістики; з’ясувати функції міжнародної журналістики; ознайомитися із принципами роботи журналіста-міжнародника та основними принципами журналістської етики; розкрити особливості отримання міжнародними журналістами
інформації з різних джерел; окреслити тенденції розвитку міжнародної журналістики в світі та Україні, ознайомитися із досвідом роботи найкращих працівників, які висвітлюють події за кордоном; з’ясувати особливості роботи журналіста-міжнародника за кордоном та всередині своєї країни; висвітлити міжнародний досвід роботи журналіста у зоні військового
конфлікту; схарактеризувати особливості ведення інформаційних воєн у світі та Україні, ознайомитись із методом протидії інформаційній зброї; виявити міжнародний вимір PR-технологій у процесах глобалізації та встановити специфіку стратегії української держави; з’ясувати роль журналістів у вигідному позиціонуванні держави та творенні позитивного іміджу своєї країни; розглянути особливий вид інформаційного впливу – міжнародну рекламу; окреслити особливості популяризації культурних надбань людства у багатокультурному світі.
Зміст дисципліни. Міжнародна журналістика в системі ЗМІ. Джерела міжнародної інформації. Історія міжнародної інформації. Тенденції розвитку міжнародної журналістики. Громадське ЗМІ: поняття, міжнародний досвід і перспективи для України. Особливості роботи журналіста-міжнародника за кордоном. Робота журналіста-міжнародника всередині країни. Особливості роботи міжнародних журналістів у зоні воєнного конфлікту. Роль мас-медіа в
інформаційних війнах. Міжнародний піар. Міжнародна реклама. Особливості творення іміджу країн. Роль журналістів у вигідному позиціонуванні держави. Формування міжнародного іміджу України. Популяризація культурних надбань людства у багатокультурному світі.
Викладацький склад: Слюсар В.М., доцент кафедри філософії.
Тривалість: 2,5 кредити ЕСТS / 90 годин – 17 тижнів, 6 годин на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (2), підсумковий контроль – залік.
Дисципліна: Синтаксична організація письмової мови текстів ЗМІ:
складне речення
Статус: нормативна.

Рік, семестр: 4 курс, 8 семестр.
Мета: формування вмінь і навичок синтаксично правильного усного та писемного мовлення, вироблення засад для мовного самовдосконалення, необхідного для ефективної участі в комунікативних процесах.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Синтаксична організація текстів ЗМІ: складне речення” є:

ознайомити студентів з поняттями синтаксису складного речення;

розкрити суть і структурні особливості синтаксичних одиниць різних рівнів;

оволодіти уміннями і навичками синтаксичної організації складного речення;

ознайомитися зі специфікою функціонування вказаної синтаксичної одиниці у засобах масової інформації.
Зміст дисципліни: Поняття про складне речення. Типи складних речень, критерії розрізнення типів складних речень. Складносурядне речення: семантико-синтаксичні відношення між компонентами, засоби зв’язку.
Розділові знаки у складносурядному реченні.
Складнопідрядне речення: засоби зв’язку, семантика. Типи підрядних речень (типи підрядних речень, сполучні засоби, перехідні випадки між сурядністю й підрядністю, пунктуація). Перехідні випадки між сурядністю й підрядністю. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
Складне безсполучникове речення: семантико-синтаксичні відношення між компонентами,
інтонація.
Структурно-семантичні типи безсполучникових речень. Пунктуація у безсполучниковому реченні.
Вживання складних безсполучникових речень у газетних текстах.
Складні багатокомпонентні сполучникові складносурядні речення, їх структурні особливості, смислові відношення між предикативними частинами. Різновиди зв’язку підрядних частин у межах ускладненого
складнопідрядного речення. Безсполучникові складні багатокомпонентні речення, особливості їх будови і синтаксично-смислових відношень між предикативними частинами.
Поняття про складну синтаксичну конструкцію (складне синтаксичне ціле). Складносурядні багатокомпонентні речення. Складнопідрядні багатокомпонентні речення. Безсполучникові багатокомпонентні речення.
Складні багатокомпонентні речення з різними видами зв’язку. Поняття періоду. Різновиди періоду. Місце і роль періоду в текстах ЗМІ.
Сутність тексту і його особливості. Поняття про складне синтаксичне ціле. Засоби зв’язку між частинами синтаксичної єдності. Статус конструкцій із прямою мовою. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.
Різновиди прямої мови. Непряма та невласне пряма мова. Цитата.
Використання засобів передачі чужого мовлення мас-медіа.
Викладацький склад: Навальна М. І., доктор філологічних наук, професор кафедри.
Тривалість: 2,5 кредити ЕСТS / 90 годин – 17 тижнів, 2,5 годин на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.

Дисципліна: «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ ПОЛОВИНИ ХХ
СТОЛІТТЯ»
Статус: нормативна
Рік, семестр: 4 курс, 7 семестр
Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу історії української літератури ХХ століття (ІІ половина) є навчити студентів розуміти особливості літературно-художніх процесів, визначати в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні етичні й естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання особистості.
У процесі викладання і вивчення курсу є необхідність врахувати особливості і суперечності літературного процесу другої половини ХХ століття, творчі змагання між різними літературними організаціями і угрупуваннями. Вимагає нового підходу і прочитання творчості письменників, які протягом багатьох років піддавалися ідеологічному тиску.
Нагальною потребою є ознайомлення студентів з творчістю письменників української діаспори як складової частини духовної культури.
Завдання курсу:
- озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями основ
історії української літератури ХХ століття, вміннями застосовувати знання у педагогічній діяльності та творчій праці;
- допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова;
- розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури;
Зміст дисципліни: Змістовий модуль 1 Тема 1. Українська література в умовах тоталітарної системи (40-50 роки) Тема 2. Особливості літературних пошуків «МУРу» та «Нью-Йоркської групи»
Змістовий модуль 2. Історія української літератури 60-80 рр. ХХ ст.
Тема 1. Літературний процес 60-80 рр. ХХ ст. Тема 2. М.П. Стельмах Тема 3.

О.Т. Гончар Тема 4. Григорій Тютюнник Тема 5. О.Ф. Коломієць Тема 6.
П.А. Загребельний Тема 7. Василь Земляк Тема 8. В. Малик Тема 9. Ю.М.
Мушкетик Тема 10. В.А. Симоненко Тема 11. В.С. Стус Тема 12. Григір
Тютюнник
Викладацький склад: Башманівський В.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 3 кредити ЕСТS / 108 годин – 13 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.
Дисципліна: «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХХ
ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ»
Статус: нормативна
Рік, семестр: 4 курс, 8 семестр
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ
ХХІ СТОЛІТТЯ» є навчити студентів розуміти особливості літературно- художніх процесів, визначати в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні етичні й естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання особистості.
У процесі викладання і вивчення курсу є необхідність врахувати особливості і суперечності літературного процесу кінця ХХ початку ХХІ століття, творчі змагання між різними літературними організаціями і
угрупуваннями. Вимагає нового підходу і прочитання творчості письменників, які протягом багатьох років піддавалися ідеологічному тиску.
Нагальною потребою є ознайомлення студентів з творчістю письменників української діаспори як складової частини духовної культури.
Завдання курсу:
- озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями основ
історії української літератури ХХ-ХХІ століття, вміннями застосовувати знання у педагогічній діяльності та творчій праці;
- допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова;
- розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури;
Зміст дисципліни:
Модуль 1. Історія української літератури 80-90 рр. ХХ ст. Тема 1.
Загальна характеристика літературного процесу 1980-1990 рр. Тема 2. Д.В.
Павличко Тема 3. І.Ф. Драч Тема 4. Б.І. Олійник Тема 5. Ліна Костенко
Модуль 2. Історія української літератури 90-2015 рр. ХХ-ХХІ ст. Тема 1.
Загальна характеристика літературного процесу 1990-2015 рр. Тема 2.
Валерій Шевчук Тема 3. В. Яворівський Тема 4. В. Шкляр Тема 5. Ю.
Андрухович Тема 6. Я. Стельмах
Викладацький склад: Башманівський В.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.

Тривалість: 2,5 кредити ЕСТS / 90 годин – 17 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.
Дисципліна: Інформаційна культура фахівця
Статус: варіативна
Рік; семестр: 5 рік (2 семестр)
Мета: вивчення студентами основних положень та відомостей про роль
і місце інформації у розвитку гуманітарних наук, про закономірності розвитку філології та шляхи її інформаційного забезпечення; формування
інформаційної культури вчителя української мови і літератури, вмінь і навичок інформаційного пошуку, відбору та оцінки інформації; підготовка кваліфікованого користувача, який вільно орієнтується в інформаційно- пошукових системах, як традиційних так і електронних; оволодіння алгоритмом та методикою пошуку інформаційних ресурсів, оформлення результатів інформаційного пошуку.
Завдання: сформувати та поглибити знання і навички в області пошуку
інформації в різних інформаційних системах; розвинути у студентів вміння та навички роботи стосовно збору, обробки та зберігання інформації; допомогти засвоїти технології підготовки та оформлення результатів навчально-наукової діяльності.
Зміст дисципліни. з’ясувати смислове наповнення поняття
«інформація», визначити роль інформації у розвитку суспільства, охарактеризувати соціальну роль інформації та інформаційні процеси сучасності; з’ясувати етапи формування та вдосконалення інформаційної культури суспільства, окреслити соціальне значення інформаційної культури сучасної людини; з’ясувати сутність поняття «інформаційна культура вчителя», окреслити структуру професійної компетентності вчителя,
з’ясувати роль інформаційної культури вчителя в науково-навчальній професійній діяльності; з’ясувати поняття «інформатизація суспільства»,
«електронна держава», «електронний уряд», визначити основні нормативно- правові акти, що регулюють діяльність в даній сфері, правові джерела з
інформаційної діяльності в Україні (Закон України «Про інформацію»), з’ясувати права та обов’язки громадянина в інформаційному суспільстві; з’ясувати поняття «джерело інформації», «інформаційні ресурси», охарактеризувати форми існування інформації та її види, з’ясувати види
інформаційних ресурсів та їх властивості; з’ясувати особливості методики пошуку інформації: за допомогою традиційної (карткової) та електронної
інформаційно-пошукової систем; з’ясувати сутність понять «інформаційна етика», «авторське право», опрацювати правила цитування, посилання на
інформаційне джерело, визначити роль науково-тематичних, бібліографічних видань в інформаційному забезпеченні.
Викладацький склад: Горбова І. О., асистент.
Тривалість: 2 кредити ECTS / 72 години – 10 тижнів, 1,5 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль не передбачений.

Дисципліна: РВФ Електронні видання та Інтернет
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 5 рік, 1 семестр.
Мета: опанування студентами необхідних теоретичних і практичних основ, оволодіння уявленням про способи та доцільність використання елементів онлайнових медіа, ознайомлення з принципами композиції і оформлення роботи та функціонування мережевих ЗМІ, сприяння формуванню художнього смаку в майбутніх спеціалістів.

Завдання: навчити студентів розбиратися в композиції зовнішніх і внутрішніх елементів електронних видань, розуміти роль, види і призначення мережевих ЗМІ та особливостей їх оформлення, відтворення ідеї видання неповторними і логічно вмотивованими відповідно до тематики, структури та змісту засобами з метою виділення серед множини Інтернет-ресурсів.
Зміст дисципліни: ознайомлення студентів з базовими поняттями електронних видань, класифікацією їхніх складових, поданням інформації в мережі Інтернет, способами та доцільністю використання в електронній продукції різних жанрів, графіко-зображальних елементів, принципів композиції і оформлення, формування художнього смаку в майбутніх фахівців.
Викладач: Дюжева К.В., кандидат філологічних наук, асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ філології та журналістики.
Тривалість: 3 кредити ECTS / 108 годин, 13 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (9), модульний контроль (2), підсумковий контроль – залік.

Дисципліна: Квалілогія видань
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 5 рік, 1 – 2 семестри.
Мета: розуміння важливості поняття якості видань майбутніми фахівцями з видавничої та редакторської справи.
Завдання: надати студентам комплекс знань, що стосуються основних аспектів якості видань; сприяти засвоєнню понятійно-термінологічного апарату видавничої справи та поліграфії; розглянути якість продукції як об’єкт управління; розглянути правові аспекти забезпечення якості (контракт
та юридична відповідальність за якість); надати студентам комплекс знань щодо вимог до якості готових книжкових та електронних видань.
Зміст дисципліни. Основні поняття квалілогії. Основні поняття і визначення у сфері якості. Якість продукції як об’єкт управління. Основні принципи системи управління якістю. Витрати на якість продукції. Правові аспекти забезпечення якості (контракт та юридична відповідальність за якість). Кваліметричні методи оцінки якості друкованої продукції. Вимоги до якості готових книжкових видань. Критичні дефекти, за якими бракують примірник підручника, видання, газети, журналу. Естетика та естетичні вимоги до поліграфічної та електронної продукції.
Викладацький склад: Чернюк С.Л. – доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 6 кредитів ЕСТS / 216 годин – 20 тижнів, 1,5 годин на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (9,10), модульний контроль (4), підсумковий контроль – 2 екзамени.

Дисципліна: Теорія та історія соціальних комунікацій
(комунікаційні процеси в громадській думці та новітні медіа та
комунікаційні технології)
Статус: нормативна
Рік, семестр: 5 рік, 1 семестр.
Мета: підготовка якісних кадрів для медіагалузі, для належного задоволення комунікаційних потреб українських громадян та вироблення і реалізації ефективної комунікаційної політики держави.

Завдання: осмислити важливі аспекти функціонування новітніх медіа;
навчити студентів користуватися засобами міжособистісної комунікації в
Інтернеті; сформувати навички пошуку необхідної інформації в Інтернеті;
ознайомити із найпопулярнішими пошуковими системами та принципами роботи в них; розкрити особливості редакційного опрацювання та текстового контенту інтернет-ЗМІ; ознайомитись із типологією інтернет-видань та особливостями їх розвитку в Україні; навчитися розробляти ефективні концепції електронних видань; розглянути специфіку віртуальної комунікації як нової форми міжособистісного спілкування; усвідомити сучасний стан розвитку та особливості функціонування новітніх медіа в Україні; навчитися створювати та наповнювати контентом блоги, дописувати нові статті та редагувати існуючі у Вікіпедії.

Зміст дисципліни. Поняття «нових медіа» та засобів масової комунікації, їх призначення. Особливості нових медіа, їх оригінальні властивості: гіпертекстуальність, мультимедійність, інтерактивність. Вплив нових медіа на журналістику. Історія мережі Інтернет. Якісна та кількісна еволюція аудиторії Інтернету. Основні інформаційні інтернет-технології: електронна пошта, файлові архіви FTP і Веб. Особливості мережевого спілкування. Обмін інформацією за допомогою електронної пошти. Чати як засіб інтерактивного спілкування. Інтернет-пейджинг, голосовий та відеозв’язок: (ISQ, QIP, Google talk, Skype). Веб-форуми. Спеціалізовані та неспеціалізовані веб-форуми. Види інформаційно-пошукових систем: пошукові каталоги, рейтингові системи, індексні бази даних.
Найпопулярніші пошукові системи та принципи роботи з ними. Пошук у соціальних мережах, на пошті, у новинах, у зображеннях та інші спеціалізовані інструменти пошуку. Особливості Веб 1.0. Веб 2.0 як особлива побудова інформаційних відношень. Основні риси Веб 2.0. Соціальні мережі як найпотужніший продукт концепції Веб 2.0. Концепція розвитку інтернет- технологій Веб 3.0. Основи вікі-технології. Переваги та недоліки реклами в
Інтернеті. Види інтернет-реклами: текстова, банерна, контекстна,
брендування сторінок, вірусна реклама, Е-mail-розсилка. Поняття та функції спаму. Причини появи інтернет-ЗМІ. Ідентифікаційні ознаки інтернет-ЗМІ.
Типологія інтернет-видань: копії традиційних ЗМІ та власне інтернет- видання. Мережева етика журналістів. Тенденції та перспективи розвитку ринку інтернет-видань. Ніші інформаційного простору мережі Інтернет.
Особливості ринку інтернет-видань України. Мова українських інтернет-ЗМІ.
Критерії підбору інформації для новин в електронних ЗМІ. Структура та оформлення текстового контенту інтернет-ЗМІ: рубрикація, основний текст, мультимедійні засоби. Культура контенту інтернет-видання. Дотримання копірайту. Редакційне опрацювання запозиченої лексики в інтернет-ЗМІ.
Інтернет-меми та їх специфіка. Маніпулятивні технології в інтернет- журналістиці. Тактики маніпулювання: гіперболізація, компроментація.
Використання гіперпосилань. Модерація як основа успішної комунікації в
інтернет-просторі. Роль модератора у популяризації ресурсу. Типи модерації: промодерація, постмодерація, автомодерація. Форми та засоби взаємодії
інтернет-ЗМІ із аудиторією. Методи обрахунку аудиторії інтернет-видань: статистика відвідування сайту, опитування аудиторії професійними кампаніями, інтерактивні опитування, аналіз відвідуваності матеріалів.
Поняття «блогосфера», «блог». Значення блогів у сучасному інформаційному просторі. Тролінг як субкультурне явище та форма соціальної агресії.
Технологія «товстого» та «тонкого» тролінгу. Флейм, флуд і офтоп як види порушення мережевого етикету.
Викладацький склад: Свінціцька О.І. – доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 3 кредити ЕСТS / 90 годин – 17 тижнів, 4,5 годин на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (1), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.

Дисципліна: Публіцистика
Статус: варіативна
Рік семестр: 5 рік, 1 семестр.
Мета: оволодіння студентами теоретичними знаннями щодо форм, методів і технологій створення прагматичної текстової єдності, ознайомлення з провідними жанрами газетно-журнальних творів та творів літературної публіцистики, осмислення власного досвіду, формування професійної готовності.
Завдання:
- ознайомитися зі специфікою написання газетно-журнальних текстів та текстів літературної публіцистики;
- оволодіти знаннями про теоретичні засади, технологічні прийоми та методи творення газетно-журнальної текстової єдності;
- оволодіти уміннями й навичками викладу прагматичної інформації та написання газетно-журнальних текстів;
- схарактеризувати особливості сучасної журналістики та публіцистики.
Зміст дисципліни. Публіцистика як рід літератури та журналістики.
Ідейно-тематичні різновиди публіцистики. Специфіка публіцистичного образу. Особливості виявлення авторського начала. Авторське «я» у журналістських та публіцистичних текстах. Жанротворчі фактори. Основні способи відображення дійсності у публіцистиці. Групи жанрів та їхні специфічні особливості відповідно до цільової установки прагматичної текстової єдності. Характер публіцистичних текстів. Типи побудови газетно- журнальних текстів. Специфіка інформаційної групи жанрів. Специфіка аналітичної групи жанрів. Специфіка художньо-публіцистичної групи.
Особливості побудови композиції. Способи вияву авторського «я».

Структурна організація жанрів. Специфіка композиційної побудови.
Принципи побудови розширеної інформації. Теза як провідний елемент доведення у тексті статті. Антитеза та її особливості. Специфіка побудови аргументації у тексті. Основні риторичні правила при написанні статті.
Риторична композиція статті. Логічний спосіб репрезентації матеріалу в статті. Мовно-стилістичні зміни у текстах ЗМІ та публіцистики. Характер змін у стилях ЗМІ та публіцистики. Зміна інформаційної норми у стилі.
Підсилення інформаційної функції. Експлікація функції впливу. Зміни у жанровій системі. Зміна у стилістиці ЗМІ різних типологічних груп.
Стилістична різнобарвність. Зниження стилю у текстах ЗМІ та публіцистики.
Перерозподіл статусу адресанта й адресата у текстах ЗМІ та публіцистичних текстах. Еволюція жанрів у публіцистичних тестах.
Викладацький склад: Євченко О.В, кандидат філологічних наук, доцент кафедри.
Тривалість: 4 кредити ЕСТS / 144 годин – 18 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (2), модульний контроль – (4), підсумковий контроль – 2 екзамени.
Дисципліна: Історія української літературної критики
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 5 рік, 1 семестр.
Мета: дати знання про специфіку української літературної критики як одного з розділів літературознавства, а також окремого виду естетичної діяльності, формувати уміння давати обґрунтовану оцінку творів художньої літератури, творчості письменників, стильових течій, сенсу й змісту
літературного новаторства в різні естетичні епохи і оцінку їх критичної рецепції.
Завдання: сформувати уявлення про логіку становлення й змін оцінок окремих творів, творчості письменників, стильових течій, сенсу й змісту літературного новаторства в різні естетичні епохи, сприяти узагальненню здобутих студентами-філологами знань із історії української літератури та
інших предметів гуманітарного циклу допомогти поглиблено осмислити логіку розвитку літературного процесу, а також з´ясувати специфіку оцінювання української літератури як мистецького явища представниками українського літературознавства. Курс формує уміння чіткіше розрізняти
“справжні думки письменників” як свідків епохи та “обов’язкову риторику”, характерну для певної ідеології, а, отже, вміння критично ставитися до вербальних та інших видів інформації, спрямований на оптимістичне позиціонування української літератури й критики в агресивному оточенні.
Зміст дисципліни.
Загальна характеристика літературної критики й історії літературної критики. Особливості літературної критики в Україні Х- початку ХІХ століття. Літературна критика в Україні періоду романтизму (20-60-ті роки
ХІХ ст.). Українська літературна критика періоду реалізму (70-90-ті роки
ХІХ ст.). Українська літературна критика періоду модернізму кінця ХІХ – початку ХХ століття та 20-30-х років ХХ століття. Українська літературна критика кінця 30-х – початку 90-х років ХХ століття. Сучасна українська літературна критика.
Викладацький склад: Чернюк С.Л., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології;
Василюк В.І., старший викладач кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.

Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 годин – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (9), модульний контроль – (1), підсумковий контроль – екзамен.
Дисципліна: Сучасний літературний процес
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 5 рік, 2 семестр.
Мета: дати знання про стан і специфіку літературного процесу в сучасній українській літературі. Оскільки сучасна українська література не лише зберігає традиції української літератури, культури, але виразно
інтегрована в світову (переважно європейську), то велику увагу приділено з’ясуванню специфіки постмодернізму – складного поняття на окреслення сучасної ситуації в світі.
Завдання: актуалізувати знання, одержані під час вивчення попередніх літературознавчих дисциплін – історії літератури, вступу до літературознавства, історії української літературної критики, певною мірою
історії зарубіжної літератури, політології, історії України, історії культури.
Дисципліна є логічним завершенням у вивченні літературознавчих дисциплін. Вона доповнює попередні тлумачення української літератури як
історичного, ідеологічного, політичного, етичного й естетичного явища тлумаченням літературного твору як товару, літератури як чисто гри смислів.
Формувати уміння аналізувати й оцінювати твори сучасної літератури як складні естетичні явища, написані не лише в межах традиційної естетики, але й поза нею, віднаходити необхідні джерела інформації про сучасну українську літературу.
Зміст дисципліни.

Загальна характеристика української літератури ХХ століття як основи української літератури ХХІ століття: спадкоємність, перерваність і злам.
Постмодернізм як один із суспільно-політичних періодів у розвитку людства
Постмодернізм як культурно-літературний період, мистецька епоха.
Постмодернізм як мистецька практика. Художньо-естетичні особливості постмодерних творів. Шістдесятництво як „точка відліку” сучасної української літератури. Сучасна українська поезія. Сучасна українська драматургія. Сучасна українська проза.
Викладацький склад: Чернюк С.Л., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 години – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (10), модульний контроль – (1), підсумковий контроль – екзамен.
Дисципліна: Комунікаційні процеси в громадській думці та новітні
медіа та комунікаційні технології
Статус: нормативна
Рік, семестр: 5 рік, 1 семестр
Мета: ознайомлення студентів з основними аспектами становлення та розвитку громадської думки як соціального інституту у світі та в Україні, соціології громадської думки як науки, основними принципами їх вивчення.
Завдання:
- ознайомлення зі змістом поняття «громадська думка» та її суб’єктами;

- визначити закономірності і механізмами формування громадської думки, особливості її вираження та функціонування;
- проаналізувати специфіку становлення соціології громадської думки як спеціальної соціологічної теорії;
- охарактеризувати основні методи вивчення громадської думки;
- визначити особливості взаємовідносин у системі «мас-медіа – громадська думка»;
- проаналізувати умови функціонування громадської думки у посттоталітарному суспільстві та охарактеризувати стан та проблеми
інституціалізації громадської думки в Україні.
Зміст дисципліни.
Зміст поняття «громадська думка». Суб’єкти громадської думки.
Сутність та ознаки громадської думки. Громадська думка як соціальний
інститут. Суб’єкт і об’єкт громадської думки. Функції громадської думки.
Формування громадської думки та її вираження. Канали висловлювання громадської думки. Характеристики розвитку громадської думки. Види вираження громадської думки. Чутки як об’єктивний атрибут міжособистісної комунікації. Маніпулювання громадською думкою.
Становлення соціології громадської думки як спеціальної соціологічної теорії. Сутність соціології громадської думки, її об’єкт та предмет.
Виникнення теоретичних та практичних аспектів громадської думки в зарубіжній соціології. Основні підходи до вивчення громадської думки в період Російської імперії (1860–1910-ті рр.). Соціологія громадської думки в
СРСР. Партійно-радянська система «вивчення настроїв трудящих».
Соціологія громадської думки в СРСР у 60-х – наприкінці 80-х рр. ХХ ст.
Методи вивчення громадської думки. Спостереження. Аналіз документів.
Опитування громадської думки. Інтерв’ю. Анкетне опитування.
Взаємовідносини мас-медіа і громадської думки. Функції мас-медіа у контексті функціонування громадської думки. Вплив мас-медіа на формування громадської думки. Особливості представленні громадської
думки у ЗМІ. Умови функціонування громадської думки в посттоталітарному суспільстві. Особливості та суть посттоталітарного суспільства. Структурні елементи громадянського суспільства.
Структурні елементи посттоталітарного суспільства. Ознаки суб’єктів громадської думки у посттоталітарному суспільстві. Громадська думка в Україні: стан і проблема
інституціалізації. Теорія та практика соціології громадської думки в Україні в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Інститут соціології НАН України. Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
Український інститут соціальних досліджень.
Викладацький склад: Свінціцька О.І. доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 3 кредити ЕСТS / 108 годин – 9 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (5), модульний контроль – (1), підсумковий контроль – залік.

Дисципліна: Політична журналістика
Статус: нормативна
Рік, семестр: 5 рік, 1 семестр
Мета: з одного боку – це допомогти студентам в оволодінні комплексом про сутність і прояви політичних відносин у суспільстві; з другого – сприяти теоретико-практичній підготовці студентів для професійної роботи в газетах, на телебаченні і радіо у відділах і редакціях, які безпосередньо займаються висвітленням політичного життя країни та її регіонів
Завдання:

– проаналізувати розвиток політичної журналістики в новітній період
історії України;
– розглянути політичну журналістику як професійну спеціалізацію, та нормативне регулювання в ній;
– визначити особливості висвітлення політичних кампаній у ЗМІ;
– охарактеризувати твір політичної журналістики.
Зміст дисципліни.
Зародження незалежної української журналістики (кінець 80-х – початок 90-х рр. ХХ ст.). Свобода преси і гласність. Резолюція «Про українські засоби масової інформації». Самвидав. Альманах «Український вісник». Інформаційний режим. Інформаційний ринок. «Кланізація» українських ЗМІ (1994–1999 рр.). Втрата українськими ЗМІ свободи слова
(1999–
2004 рр.). Українська політична журналістика у 2005–2012 рр.
Політична журналістика і політична практика. Політична журналістика як концентрація політичної сутності журналістики. Зміст, форми існування, авторські сили політичної журналістики. Політичні, організаційні та творчі параметри політичної журналістики. Місце і роль політичної журналістики в демократичному суспільстві. Функції політичної журналістики. Аудиторія політичної журналістики. Абсентеїзм. Організаційні особливості політичної журналістики. Комплекс правових норм в політичній журналістиці. Доступ до державних інформаційних ресурсів. Інформаційна відкритість місцевого самоуправління. Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
Політична кампанія. Типи політичних кампаній. Фактори проведення політичної кампанії. Сутність та різновиди політичної пропаганди та агітації.
Пропаганда. Агітація. Фактори пропаганди. Види та засоби політичної реклами. Реклама. Основна функція політичної реклами. Завдання політичної реклами. Різновиди політичної реклами. Типологія політичної реклами.
Основні методи та засоби створення політичного іміджу. Імідж. Складові
технології побудови іміджу. Етапи створення іміджу. Технології політичного маніпулювання. Політичне маніпулювання. Причини політичного маніпулювання. Законодавство України щодо висвітлення передвиборчої агітації. Етичне регулювання. Джерела інформації в політичній журналістиці.
Носії політичної інформації. Учасники політичного процесу. Нормативні документи. Автор твору політичної журналістики. Журналіст. Текст твору політичної журналістики. Жанрові форми політичної журналістики.
Політична символіка.
Викладацький склад: Близнюк А.С., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 4 кредити ЕСТS / 144 години – 18 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (9), модульний контроль – (4), підсумковий контроль – залік, екзамен.
Дисципліна: Документознавство та архівознавство
Статус: нормативна
Рік, семестр: 5 рік, 2 семестр
Мета: ознайомлення студентів із загальнотеоретичними й практичними основами документознавства та архівознавства.
Завдання:
– охарактеризувати основи теорії документа;
– проаналізувати сутність архівознавства та систему архівних установ
України;
– ознайомитися з документацією офіційного походження;
– проаналізувати видання як вид документа;
– охарактеризувати іконічні та ідеографічні документи.
Зміст дисципліни.

Основні етапи розвитку документознавства. Основні системи документування. Розвиток носіїв інформації. Визначення терміну
«документ». Властивості, функції та ознаки документа. Матеріальна та
інформаційна складові документа. Види структур і реквізити документа.
Поняття архівознавства як навчальної та наукової дисципліни. Державна архівна служба України як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. Центральні, галузеві, місцеві державні архівні установи. Архівні підрозділи наукових установ, музеїв, бібліотек, органів влади. Архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних організацій, а також підприємств, установ та організацій, заснованих на приватній формі власності. Системи документації офіційного походження. Види документації установи. Економічна та наукова системи документації. Нормативні та патентні документи. Класифікаційна схема видань. Типологічні ознаки електронних видань. Книга як вид документа.
Періодичні та продовжувані видання. Картографічні документи. Музичні документи. Ізографічні документи. Аудіовізуальні документи.
Викладацький склад: Стельникович С. В., кандидат історичних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 години – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (10), модульний контроль – (2), підсумковий контроль – залік.


Document Outline

  • Стилістичне забарвлення афіксів у художніх, публіцистичних, наукових, ділових, розмовних текстах. Осново- і словоскладання як засіб стилізації. Неморфологічні способи словотворення.
  • Поняття засобів масової інформації як об’єкта правового регулювання. Засобами масової інформації. Закони України в сфері інформаційного законодавства. Міжнародні документи в сфері інформаційного законодавства. Правові ознаки функціонування ЗМІ Цензура...
  • Основні етапи розвитку документознавства. Основні системи документування. Розвиток носіїв інформації. Визначення терміну «документ». Властивості, функції та ознаки документа. Матеріальна та інформаційна складові документа. Види структур і реквізити до...


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал