Дисципліни кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології: «вступ до спеціальності»




Сторінка3/4
Дата конвертації11.05.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4
Дисципліна: Радіожурналістика
Статус: варіативна
Рік, семестр: 3 рік, 5 семестр
Мета: сформувати уявлення про радіожурналістику, аспекти функціонування радіомовлення, специфіку роботи радіожурналіста.
Завдання: розкрити значення ключових термінів радіожурналістики;
охарактеризувати специфіку радіожурналістики у порівнянні з іншими видами журналістики; висвітлити питання поліфункціональності радіо;
окреслити основні критерії розмежування радіостанцій та охарактеризувати кожен окремий їх тип; ознайомитись із критеріями поділу журналістських творів на жанри, основними жанрами, представленими у сучасному
радіомовленні; охарактеризувати етапи створення радіостанцій; обговорити методику створення цікавих для слухачів радіоматеріалів; дослідити специфіку роботи радіожурналіста та радіоведучого, особливості їхньої підготовки до ефіру; ознайомитись із технологіями програмування радіомовлення: особливостями добової верстки та форматування радіостанцій; навчитися створювати сценарії передач на різноманітну тематику, готуватися до ефіру, характеризувати та уміло використовувати у своїй роботі виражальні засоби радіо з метою ефективного впливу на слухачів.
Зміст дисципліни. Радіомовлення як галузь журналістики. Місце радіомовлення в системі сучасних засобів масової інформації. Роль радіомовлення в духовному, політичному, економічному, культурному та естетичному житті суспільства. Виникнення радіо та особливості його функціонування в Україні та світі. Місія радіожурналіста та аспекти функціонування радіомовлення. Типи радіомовлення. Виражальні засоби радіо: усне слово, природні шуми, музика. Чинники поліпшення сприймання радіопередач. Структура радіоорганізацій. Типологія радіостанцій. Фактори організації радіостанції: світовий досвід. Стратегічний менеджмент радіостанцій. Етапи створення радіостанцій. Технології програмування радіомовлення: добова верстка і формат. Розмовні та музичні формати радіостанцій. Проблема поліформатності радіостанцій. Стилістичні особливості радіоматеріалів. Стильотворчі засоби радіожурналістики: ревербація, прийом «буратино», звукова мізансцена, голосовий грим.
Акустичний монтаж. Метод акустичного колажу. Специфіка роботи радіожурналіста. Методика підготовки до ефіру. Різновиди радіомовлення.
Функції радіомовлення. Критерії поділу журналістських творів на жанри.
Інформаційні жанри радіожурналістики: радіоповідомлення, радіозвіт, радіоінтерв’ю, радіорепортаж, радіовиступ, радіоогляд преси. Аналітичні радіожанри: радіокореспонденція, радіокоментар, радіобесіда, радіоогляд.

Художньо-публіцистичні жанри радіожурналістики: радіонарису, радіофейлетон, радіокомпозиція, радіофільм, радіодрама.
Викладацький склад: Горбова І.О. – асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1кредит ЕСТS / 36 годин – 9 тижнів, 1 година на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (5), модульний контроль (1), підсумковий контроль – немає.

Дисципліна: Тележурналістика
Статус: варіативна
Рік, семестр: 3 рік, 6 семестр
Мета: розкрити специфіку тележурналістики в системі ЗМІ, ознайомити студентів із процесом створення різножанрових телевізійних продуктів, зі специфікою роботи телевізійного журналіста.
Завдання: розглянути базову термінологію дисципліни тележурналістики; розкрити функції тележурналістики як одного із ЗМІ;
охарактеризувати тенденції розвитку телемовлення; окреслити основні риси жанрів тележурналістики; пояснити причини та наслідки синкретизму жанрів тележурналістики; висвітлити значення телевізійної реклами як ефективного
інструменту маркетингу; розглянути основні професії на телебаченні, специфіку роботи і функції кожного із членів творчого колективу;
ознайомитись із виражальними засобами телебачення, які забезпечують ефективність його впливу на глядачів; розглянути стратегії створення ефективних іміджевих образів на телебаченні; розкрити особливості складання сценаріїв передач відповідно до їх тематики, жанру; розглянути
прийоми інфотейнменту, визначити його роль у сучасних телепередачах; навчитись складати сценарії програм, програмну сітку телемовлення, створювати оригінальні телевізійні продукти, аналізувати іміджеві складові різних телеканалів.
Зміст дисципліни. Місце тележурналістики у системі ЗМІ. Функції телебачення. Історія і тенденції розвитку телемовлення. Жанри та жанрові різновиди телебачення. Жанри інформаційного телебачення. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики. Розмовні видовища: визначення і класифікація. Дифузія жанрів: причини та наслідки. Телевізійна реклама як ефективний інструмент маркетингу. Види телевізійної реклами. Виражальні засоби телебачення. Культура і техніка мовлення телебачення. Специфіка аудіовізуальної інформації та телевізійного мовлення. Складові мовленнєвого професіоналізму на телебаченні. Типові помилки у мовленні на телебаченні. Журналістські професії на телебаченні.
Функціональні обов’язки редактора, кореспондента, коментатора та оглядача. Особливості професії диктора і ведучого новин. Шоумен, продюсер та оператор. Критерії оцінки професійної діяльності на телебаченні.
Телевізійний імідж ведучого на телебаченні. Чинники створення позитивного
іміджу телеведучого. Відповідність іміджу ведучого жанру та тематиці передачі. Телевізійний сценарій як літературна першооснова телепередачі.
Формування та втілення режисерського задуму. Монтаж телевізійних програм відповідно до режисерського сценарію. Інфотейнмент як методика здійснення масовокомунікаційного впливу на аудиторію. Причини виникнення інфотейнменту. Прийоми інфотейнменту. Інфотейнмент на українському інформаційному телебаченні (огляд телепередач). Розважальна складова в новинах на телебаченні.
Викладацький склад: Головецький В.М. – старший викладач кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1кредит ЕСТS / 36 годин – 9 тижнів, 1 година на тиждень.

Оцінювання: поточне оцінювання (6), модульний контроль (1), підсумковий контроль – немає.


Дисципліна: Практична стилістика текстів ЗМІ
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 3 курс, 5, 6 семестри.
Мета: набуття знань щодо стилістичних особливостей сучасної української літературної мови і вироблення умінь і навичок застосування їх на практиці при підготовці журналістських матеріалів різних жанрів, під час проведення радіо- та телепередач. Професійна підготовка журналіста передбачає старанну роботу зі словом як головним об’єктом навчання і як основним засобом передачі інформації і скрупульозне дотримання стилістичних норм сучасної української літературної мови. а також уміти.
Завдання: сприяти оволодінню теоретичними знаннями щодо особливостей стилю української мови і практичними навичками написання журналістських матеріалів згідно з сучасними нормами української мови; навчити використовувати всі її стилістичні можливості.
Зміст дисципліни. Предмет,завдання, методи дослідження стилістики.
Функціональні стилі української мови. Практичне значення фоніки.
Фонетичні фігури як засоби вираження образності.
Архаїзми. Історизми. Старослов’янізми. Неологізми. Терміни.
Професіоналізми. Запозичення. Діалектизми. Арготизми і жаргонізми.
Просторіччя. Місце і стилістична роль названих одиниць у мовних стилях.
Лексична синонімія – основне джерело засобів словесної образності, стилістичної виразності.
Мовні і контекстуальні стилістичні синоніми.

Внутрішньо-стильові й між стильові синоніми. Полісемія як основа для формування стилістичних засобів української мови. Лексична антонімія – основа для творення стилістичних фігур контрастів, антитез, оксюморонів.
Омоніми як матеріал для версифікації і каламбурів.. Стилістичні функції паронімів.
Співвідношення типів фразеологізмів та їх стилістичних якостей.
Використання фразеологічних одиниць у нехудожніх та художніх стилях.
Трансформація фразем, їх роль, прийоми вживання і місце в тексті.
Стилістичне забарвлення афіксів у художніх, публіцистичних, наукових, ділових, розмовних текстах. Осново- і словоскладання як засіб стилізації.
Неморфологічні способи словотворення.
Стилістичне використання категорії роду й числа іменників у текстах різних стилів. Власні й загальні іменники. Стилістичні ресурси прикметників
і прислівників. Форми ступенювання. Повні й короткі, стягнені й нестягнені форми прикметників. Стилістичні можливості займенників.
Типи речень за метою висловлення й інтонацією. Повні й неповні, поширені й непоширені, ускладнені й неускладнені прості речення. Роль прямого порядку слів у реченнях наукового, офіційно-ділового і публіцистичного стилів. Інверсія як стилістичний засіб у художньому й розмовному стилях. Присудки ускладненої форми в тексті
(фразеологізовані вислови, розщеплені присудки). Стилістична роль дієслівної зв’язки бути та допоміжних дієслів. Своєрідність використання односкладних речень у різних сферах мовлення. Стилістична роль пасивних конструкцій (опис дій без зазначення виконавців). Роль називного відмінка уявлення (називного теми) у художньому й публіцистичному текстах.
Стилістична роль відокремлених членів речення (означень, обставин, додатків). Стилістична роль однорідних членів речення в тексті. Типи складних речень за характером синтаксичних стосунків між окремими предикативними центрами: складнопідрядні, складносурядні, безсполучникові. Використання рубрикації для ясності й точності
формулювань у науковому та діловому текстах. Нанизування безсполучникових речень як засіб посилення емоційно-експресивного впливу на читача в поетичних текстах. Абзац як засіб відтворення розвитку авторської думки (в науковому й офіційно-діловому текстах) й образно- асоціативний засіб (у художньому й публіцистичному текстах). Стилістичні можливості періоду як особливої синтаксичної конструкції.
Викладацький склад: Василюк В.І. – асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2,5 кредити ЕСТS / 90 годин – 17 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (5, 6), модульний контроль (2), підсумковий контроль – екзамен.
Дисципліна: Правові основи масової комунікації
Статус: нормативна
Рік, семестр: 3 рік, 5 семестр
Мета: дати майбутнім спеціалістам систему знань про розвиток
інформаційного суспільства в Україні у контексті правових нори; про правові засади інформаційної діяльності, інформаційної безпеки, функціонування засобів масової інформації; а також про шляхи, механізми реалізації та вдосконалення інформаційного законодавства України.
Завдання:
– охарактеризувати правове регулювання діяльності засобів масової
інформації в Україні;

– проаналізувати українське законодавство у сфері діяльності засобів масової інформації;
– охарактеризувати міжнародно-правові документи в інформаційній сфері загального характеру та міжнародно-правові документи Ради Європи в
інформаційній сфері;
– розглянути юридичну відповідальність у галузі інформаційної діяльності.
Зміст дисципліни.
Поняття засобів масової інформації як об’єкта правового регулювання.
Засобами масової інформації. Закони України в сфері інформаційного законодавства. Міжнародні документи в сфері інформаційного законодавства. Правові ознаки функціонування ЗМІ Цензура. Заснування
ЗМІ та їх правовий статус як суб’єктів інформаційної діяльності. Засновник
(співзасновник) ЗМІ. Реєстрація ЗМІ. Редакційний статут. Обмеження глядацької аудиторії. Інститут спростування інформації. Правовий статус творчих працівників ЗМІ. Права журналістів. Обов’язки журналістів.
Соціальний захист журналістів. Особливості правового регулювання діяльності електронних ЗМІ на сучасному етапі розвитку інформаційних відносин. Суспільне (громадське) телерадіомовлення. Компетенція Верховної
Ради України в сфері забезпечення інформаційної діяльності. Діяльність
Президента України в галузі забезпечення інформаційної діяльності.
Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі забезпечення
інформаційної діяльності. Повноваження Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Правові основи інформаційної діяльності громадських організацій. Правові основи інформаційної діяльності політичних партій в Україні. Загальна декларація прав людини. Конвенція
ООН про захист прав і основних свобод людини. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Конвенція про міжнародне право
спростування. Резолюція 37/92 Генеральної Асамблеї ООН «Принципи використання державами штучних супутників Землі для міжнародного телевізійного мовлення». Рекомендація Ради Європи «ЗМІ та культура демократії». Рекомендація Ради Європи «Свобода вираження поглядів у ЗМІ в Європі». Рекомендація Ради Європи «Про захист журналістів за умов конфліктів і тиску». Рекомендація Ради Європи «ЗМІ та сприяння культурі терпимості». Рекомендація Ради Європи «Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній». Конституційно-правова відповідальність за порушення
інформаційного законодавства. Юридична відповідальність. Конституційно- правова відповідальність. Кримінальна відповідальність за порушення
інформаційного законодавства. Кримінальна відповідальність. Цивільно- правова відповідальність за порушення інформаційного законодавства.
Цивільно-правова відповідальність. Адміністративна відповідальність за порушення
інформаційного законодавства.
Адміністративна відповідальність. Інші види відповідальності в галузі інформаційної діяльності.
Міжнародно-правова відповідальність.
Матеріальна відповідальність. Дисциплінарна відповідальність.
Викладацький склад: Стельникович С. В., кандидат історичних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1 кредит ЕСТS / 36 години – 9 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (5), модульний контроль – (1), підсумковий контроль – немає.
Дисципліна: Теорія твору
Статус: варіативна.
Рік семестр: 3 рік, 5 семестр.

Мета: оволодіння теоретичними знаннями щодо форм, методів і технологій творення тексту твору як складної структури численних, різноманітних за якістю елементів та характеристика твору з точки зору
єдності змісту і форми, оскільки текст твору постає як інформативний конструкт, котрому притаманні прагматичні та функціональні якості.
Завдання.
- окреслити особливості розвитку зарубіжної та вітчизняної теорії твору, що склалася у другій половині ХХ століття;
- визначити особливості розвитку теорії твору на межі таких наук, як теорія літератури, теорія тексту, зарубіжна література, філософія, психологія;
- проаналізувати основні механізми творення реалістичного, модерністського, постмодерністського текстів та визначити базові текстотворчі конструкти;
- формувати у студентів навички й уміння аналізу художніх і нехудожніх творів: вирізняти структуру, співвідношення логіко-поняттєвих,
інформаційних, експресивних та емоційних засад;
- формувати усталені навички щодо застосування у творі певних теоретичних конструктів;
Зміст дисципліни. Завдання теорії твору. Поняття про твір.
Комунікативність твору. Специфіка комплексного дослідження твору. Твір як цілісна образна система та впорядкована система теоретичних конструктів.
Специфіка текстів класичних реалістичних, модерністських/постмодерністських. Провідні оповідні інстанції тексту художнього твору. Фігура автора. Основні різновиди оповідача. Основні оповідні рівні художнього тексту. Пресупозиція та фонове знання у процесі сприймання тексту твору. Психологія відображення дійсності. Типи художнього образу. Форма суб’єкта оповіді. Сюжет. Фабула. Конструкція.
Дискурс. Наратив.

Форми репрезентації авторства у науковому, офіційно-діловому, художньому текстах. Особистісні, безособові, особистісно-безособові форми.
Власне-авторська мова. Невласне-авторська мова у текстах художніх творів.
Зміст та форма твору. Тема художнього твору. Специфіка тематичного аналізу твору. Ідея художнього твору. Композиція художнього твору.
Елементи композиції художнього твору. Художньо-образні засоби організації матеріалу у тексті художнього твору. Типи композиційної організації художнього твору. Подієвий тип композиційної організації художнього твору. Хронологічний тип композиційної організації художнього твору.
Ретроспективний тип композиційної організації художнього твору.
Інформаційна завантаженість текстів. Інформативність текстів. Міра
інформативних якостей тексту. Способи створення напруженого тексту.
Викладацький склад: Євченко О.В, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології
Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 години – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (5), модульний контроль (2), підсумковий контроль – екзамен.
Дисципліна: Теорія сприймання та розуміння тексту
Статус: варіативна.
Рік семестр: 3 рік, 6 семестр.
Мета: оволодіння студентами теоретичними знаннями щодо способів і методів організації текстової єдності з урахуванням процесу сприймання.
Завдання:

- оволодіння знаннями про теоретичні засади та методи творення прагматичної текстової єдності;
- проаналізувати основні механізми творення прагматичного тексту та визначити базові текстотворчі конструкти;
- формувати усталені навички щодо застосування у тексті певних теоретичних конструктів;
- проаналізувати механізми сприймання та розуміння текстової єдності;
- окреслити фізіологічні особливості психічних процесів сприймання та розуміння;
- виробити у студентів професійне ставлення до аналізу тексту як основної одиниці комунікації;
- сформувати уявлення про основні правила організації тексту як мовного втілення твору.
Зміст дисципліни. Предмет теорії сприймання художнього тексту у різних дослідницьких концепціях.
Сприймання як психічний процес. Психічні процеси та їхня фізіологічна основа: відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, почуття. Особливості аналізу прозового тексту. Основні завдання аналізу художнього твору та методологічні основи дослідження твору. Психологія сприймання. Мовне відображення дійсності. Специфіка сучасної журналістської творчості.
Журналістський текст та його специфіка. Функціональні особливості журналістського творчого процесу Монтаж як засіб організації журналістського тексту. Архітектоніка журналістських текстів. Рекомендації при роботі з архітектонікою журналістських текстів. Твір як втілення задуму автора. Система точок зору у художньому прозовому тексті. Неприхована змістовно-фактуальна та навколотекстова інформація. Прихована змістовно- фактуальна інформація. Прихована підтекстова інформація. Декодування підтексту як передумова сприйняття твору. Внутрішньотекстове авторське
втілення. Особливості категорії образу автора. Специфіка організації авторської мови. Авторська мова як внутрішньотекстове втілення автора.
Проблеми ідиостилю. Завершеність тексту. Завершеність тексту у процесі реалізації авторської мови та ідиостилю. Задум, тема, концепція, ідея твору, факти – основа журналістського твору. Композиція, конфлікт, сюжет, заголовок, лід журналістського твору. Заголовок тексту та його різновиди.
Ретроспективне зображення художньої дійсності. Основні способи композиційних рішень.
Викладацький склад: Євченко О.В, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології
Тривалість: 1 кредит ЕСТS / 36 годин – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (6), модульний контроль – немає, підсумковий контроль – залік.
Дисципліна: Синтаксична організація письмової мови текстів ЗМІ
(словосполучення, просте та просте ускладнене речення)
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 3 курс, 6 семестр.
Метою викладання навчальної дисципліни “Синтаксична організація письмової мови текстів ЗМІ (словосполучення, просте та просте ускладнене речення)” є формування у студентів системи лінгвістичних знань із синтаксичної організації словосполучення, простого та ускладненого речень, вироблення навичок ефективної комунікації у різних сферах життєдіяльності, перш за все фаховій.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Синтаксична організація письмової мови текстів ЗМІ (словосполучення, просте та просте ускладнене речення)” є


оволодіти уміннями й навичками синтаксичної організації словосполучення, простого та ускладненого речень;

ознайомитися зі специфікою функціонування вказаних синтаксичних одиниць у засобах масової інформації.
Зміст дисципліни.
Предмет синтаксису, основні напрямки його вивчення. Об’єкти синтаксису й синтаксичні одиниці. Типи синтаксичних одиниць і визначальні формальні та семантичні принципи їх виділення: словосполучення, просте та складне речення. Загальна характеристика одиниць синтаксису з точки зору
їх структури, граматичного значення, функції.
Поняття про словосполучення як мінімальну одиницю синтаксису.
Сурядні словосполучення. Відношення між компонентами сурядних словосполучень: єднальні, зіставно-протиставні, градаційні, пояснювальні.
Підрядні словосполучення.
Принципи класифікації підрядних словосполучень. Прості та складні словосполучення. Розмежування синтаксичних словосполучень і фразеологізмів. Уживання усіх різновидів словосполучень у публіцистичному мовленні.
Речення як основна одиниця синтаксису та комунікативна одиниця.
Основні ознаки речення: предикативність, модальність і часова віднесеність, семантико-інформаційна завершеність та ін.. Предикативність як граматичне значення речення. Просте речення. Структурно-семантичні типи речень. Поняття про просте та складне речення: граматичні принципи їх розмежування. Просте речення. Загальна характеристика речень за такими ознаками: а) за відношенням до дійсності; б) за метою висловлювання; в) за емоційною забарвленістю; г) за членуванням; ґ) за кількістю головних членів, що утворюють предикативну основу; д) за наявністю/відсутністю поширення; е) за наявністю структурно важливих компонентів; є) за наявністю/відсутністю ускладнюючих компонентів.

Двоскладне речення. Поняття про двоскладне речення. Вираження предикативності у двоскладному реченні. Особливості семантичної структури двоскладного речення.
Головні члени та їх роль у синтаксичній та семантичній організації двоскладного речення. Характер синтаксичного зв’язку між підметом і присудком у двоскладному реченні. Тире між підметом і присудком.
Використання у текстах ЗМІ типових і нетипових підметів і присудків.
Просте односкладне речення. Класифікація односкладних речень.
Односкладні речення (іменні і дієслівні). Непоширені й поширені односкладні речення, повні й неповні (загальний огляд). Структурно- семантичні різновиди односкладних речень: означено- особові, неозначено- особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні, номінативні, вокативні речення. Нечленовані (еквіваленти) речення, їх структурно-семантичні різновиди. Узагальнюючі слова у реченнях з однорідними членами. Розділові знаки. Порядок слів у простому реченні. Прямий і непрямий порядок слів, використання інверсії у мовленні засобів масової інформації. Поширене просте речення. Види другорядних членів за ознаками морфологізованості чи неморфологізованості, однозначності чи синкретичності (В.В. Бабайцева).
Додатки: прямий і непрямий Засоби вираження. Роль прямого та непрямого додатка у структурно-семантичній організації поширеного речення. Означення. Узгоджене та неузгоджене означення, засоби їх вираження, їх уживання у мовленні засобів масової інформації.Роль означення у структурно-семантичній організації поширеного речення.
Прикладка як різновид означення. Обставини. Семантико-синтаксичні різновиди обставин та їх роль у структурно-семантичній організації двоскладного речення. Синтаксична омонімія у сфері вираження другорядних членів, використання її у художньо-публіцистичних жанрах.
Повні та неповні речення. Поняття про неповні речення. Комунікативні умови їх функціонування. Еліптичні речення, їх уживання у
публіцистичному стилі. Використання синоніміки двоскладних і односкладних речень у публіцистичних текстах. Розділові знаки у простому неускладненому реченні. Авторська пунктуація у публіцистичному тексті.
Ускладнення структури і семантика простого речення. Загальна характеристика ускладненого речення.Речення з однорідними членами.
Поняття про лексико-семантичну, комунікативну, функціональну однорідність, засоби вираження однорідності, безсполучникові зв’язки однорідних членів; питання про речення з кількома присудками. Однорідні та неоднорідні означення.
Речення з відокремленими другорядними членами. Поняття про відокремлення. Умови відокремлення. Напівпредикативні відношення при відокремленні другорядних членів. Відокремлення означень. Пунктуація при відокремлених означеннях. Відокремлення прикладок. Засоби вираження непоширених і поширених відокремлених прикладок. Синонімія відокремлених прикладок. Синонімія відокремлених прикладок і підрядних речень. Пунктуація при відокремлених прикладках. Відокремлення обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах. Звертання. Значення та засоби вираження звертання. Інтонація при звертанні. Вставні та вставлені конструкції у структурі поширеного речення. Функціонально-семантичні різновиди вставних конструкцій. Вигуки в складі речення. Особливості
їхнього використання у текстах ЗМІ різних стилів і жанрів.
Викладацький склад: Навальна М.І. – доктор філол. наук, професор кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 години – 10 тижнів, 2,5 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (6), модульний контроль (2), підсумковий контроль – екзамен.


Дисципліна: Типологія помилок у ЗМІ
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 3 рік, 7семестр.
Метою викладання навчальної дисципліни “Типологія помилок” є набуття майбутніми фахівцями знань основних принципів функціонування української мови, вмінь знаходити анормативи та шляхи їх усунення.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Типологія помилок” є

проаналізувати та описати аспекти вивчення феномена помилки;

опрацювати термінологічний апарат; визначити мінімальний набір термінолексем, необхідних для дослідження мовних помилок у медіа- матеріалах;

з’ясувати лінгвістичну сутність таких понять, як мовна, мовленнєва та немовна помилка; орфографічна помилка, помилки процесу набору і процесу письма; лексична, морфологічна, словотвірна, синтаксична, синкретична помилки; помилконебезпечне місце; семантична модифікація; росіянізми, інтерферема тощо.

здійснити лінгвістичний аналіз газетних текстів.
Зміст дисципліни. Предмет і завдання курсу. Зв'язок девіалогії з іншими суміжними лінгвістичними та нелінгвістичними дисциплінами. Поняття
«помилки» у різних видах людської діяльності. Історія вивчення помилок. методи дослідження помилок. Значущість та вага помилок.
Сучасні напрями вивчення помилок. психологічний, психолінгвістичний, соціолінгвістичний, лінгвістичний (нормативний, нормативно-видавничий, дидактичний, когнітивний та
ін.).
Психолінгвістичний аспект помилкової діяльності. Теорія мовленнєвої діяльності – теоретична база дослідження онтогенезу мовлення. Зв’язок мови
і мислення. Породження мовлення: структура і моделі. Помилки у процесі породження мовлення.

Психолінгвістичний аспект помилкової діяльності. Теорія мовленнєвої діяльності – теоретична база дослідження онтогенезу мовлення. Зв’язок мови
і мислення. Породження мовлення: структура і моделі. Помилки у процесі породження мовлення.
Мовна компетенція. Типи мовних помилок. Помилки орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, стилістичні. Помилки, зумовлені ситуацією білінгвізму. Нормативні помилки.
Особливості побудови комунікативного акту. Складові та вимоги до комунікативного акту. Комунікативна компетенція мовця. Типи комунікативно-прагматичних помилок. Інформаційні, модальні, темпоральні, локальні, ситуативні помилки. Сприйняття мовлення. "Поля" можливих помилок реципієнта. Атенційні помилки. Реконструкція помилок реципієнтами. Особливості роботи над інтерв’ю, межі редакторського втручання в інтерв’ю. Основні види фактичних та логічних помилок. Робота автора і редактора з фактичним матеріалом. Основні закони мислення.
Реконструкція логічно деформованих текстів. Копіювальні помилки
(спотворення). Джерела виникнення, причини, основні види спотворень тексту. Локалізація спотворень у слові і тексті.
Викладацький склад: Денисевич О.В. – старший викладач кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1,5 кредита ЕСТS / 54 години – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.
Дисципліна: «Газетно-журнальне редагування»
Статус: нормативна.
Рік, семестр: III рік, V семестр.

Мета: оволодіння знаннями основних періодів становлення та розвитку редакторської справи в Україні, редакторської діяльності; знаннями головних надбань українських редакторів й використання цих надбань у сучасній практиці газетно-журнального редагування.
Завдання: оволодіння методичними прийомами роботи над текстами та над виданням загалом, методикою і технікою виправлень авторського оригіналу, засвоєння принципів роботи над редакційно-технічним оформленням видання, набуття практичних навичок підготовки газети, журналу.
Зміст дисципліни. Об’єкт, предмет, завдання курсу. Поняття про редагування. Історія розвитку редагування. Становлення редагувння в
Україні. Види правки тексту. Робота редактора над текстом. Редакакторський аналіз. Робота з автором. Редагування фактичного матеріалу. Більдредактор.
Редагування нетекстової частини. Заголовні елементи, їх редагування.
Редакторська підготовка текстів за допомогою комп’ютерних програм.
Законодавчо-правова база для редактора газетно-журнальних видань.
Авторське редагування. (Саморедагування). Тема матеріалу в структурі газетно-журнальних видань. Редагування тематичної сторінки. Процес планування в редакції спец випуску газети чи журналу.
Викладацький склад: Миколаєнко Н. М., асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2 кредит ЕСТS / 73 годин – 10 тижнів, 4 годин на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (9), модульний контроль (4), підсумковий контроль — іспит.
Дисципліна: РВФ «Журнальні видання»
Статус: нормативна.

Рік, семестр: III рік, VI семестр.
Мета: здійснення загального керівництва над організацією внутрішньої будови та художнім оформленням видання, поєднання всіх елементів у монолітну цілісність відповідно до концепції з гармонійно сполученими та узгоджено-діючими частинами за допомогою графічних засобів.
Завдання: поєднання змістового, структурного і зображального аспекту видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв’язки, взаємовідносини текстового та зображального матеріалу. Знання композиційних законів є необхідною умовою функціонування друкованого видання.
Зміст дисципліни. Об’єкт, предмет, завдання курсу. Види видань за
ДСТУ. Основні поняття, що визначають зовнішню форму друкованого видання. Особливості режисури періодичних друкованих видань.
Архітектоніка друкованого видання. Процес планування журналу. Структура
і композиція інтерпретованої інформації. Моделювання зовнішньої форми видання. Акцентування інформації шрифтовими та не шрифтовими засобами.
Оформлення журнальноговидання. Прояв індивідуальності журналу в оформленні обкладинки. Етапи підготовки журналу до друку.
Викладацький склад: Миколаєнко Н. М., асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1 кредит ЕСТS / 36 годин – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (6), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.
Дисципліна: «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ПОЛОВИНИ ХХ
СТОЛІТТЯ»

Статус: нормативна
Рік, семестр: 3 курс, 6 семестр
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу української літератури першої половини ХХ століття є навчити студентів розуміти особливості літературно-художніх процесів, визначати в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні етичні й естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання особистості.
У процесі викладання і вивчення курсу є необхідність врахувати особливості і суперечності літературного процесу першої половини ХХ століття, творчі змагання між різними літературними організаціями і угрупуваннями. Вимагає нового підходу і прочитання творчості письменників, які протягом багатьох років піддавалися ідеологічному тиску.
Нагальною потребою є ознайомлення студентів з творчістю письменників української діаспори як складової частини духовної культури.
Завдання курсу:
- озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями основ історії української літератури ХХ століття (І половина), вміннями застосовувати знання у педагогічній діяльності та творчій праці;
- допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова;
- розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури;
Зміст дисципліни:

Змістовий модуль 1. Історія української літератури 20-30 рр. ХХ ст.
Тема 1. Українська література к. ХІХ – п. ХХ ст. Періодизація української літератури ХХ ст. Тема 2. Особливості літературного процесу в
Україні у 20-30 рр. ХХ ст. Тема 3. Літературна дискусія 1925-1928 років Тема
4. Є.П. Плужник Тема 5. Богдан-Ігор Антонич Тема 6. В.П. Підмогильний
Тема 7. Г.М. Косинка Тема 8. М.Г. Куліш Тема 9. М.Г. Хвильовий
Змістовий модуль 2. Історія української літератури 30-50 рр. ХХ ст.
Тема 1. Українська література в умовах тоталітарної системи (30-50 роки)
Тема 2. П.Г. Тичина Тема 3. В.М. Сосюра Тема 4. М.Т. Рильський Тема
5. Ю.І. Яновський Тема 6. М.П. Бажан Тема 7. З.П. Тулуб Тема 8. І.А.
Кочерга Тема 9. О.П. Довженко Тема 10. Остап Вишня Тема 11. А.С.
Малишко Тема 12. Особливості літературних пошуків «Празької школи» та
«Нью-Йоркської групи»
Викладацький склад: Башманівський В.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 години – 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (6), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.

Дисципліна: Комп’ютерна графіка
Статус: нормативна
Рік, семестр: 4 рік, 7, 8 семестр
Мета: підготовка майбутнього видавця, який володіє широким спектром засобів створення графічного контенту, мультидисциплінарними знаннями і
навичками (графічного дизайну, шрифту, фотографії, реклами, візуальних комунікацій, креативних методик, проектних розробок та ор.).
Завдання.
1. Розкрити особливості створення та редагування растрової та векторної графіки.
2. Навчити працювати студентів із найпопулярнішими програмами комп’ютерної графіки (Adobe Photoshop та Adobe Illustrator).
3.
Створення власного портфоліо студента.
Зміст дисципліни. Основні формати графічних файлів. Поняття про растрові та векторні зображення. Базові команди роботи з Adobe Photoshop
CS 5 (CS
6). Інструменти та основні способи виділення растрових зображень в Adobe Photoshop CS 5 (CS 6). Робота з шарами в Adobe Photoshop CS 5
(CS
6). Команди редагування растрових зображень. Кадрування зображень.
Виправлення перспективи. Фотокомпозиція. Тонова корекція зображень.
Кольорова корекція зображень. Ретушування фотографій (основні підходи). .
Інтерфейс програми. Налаштування робочого поля. Створення та редагування контурів. Трансформація та заливка об’єктів. Обведення контура. Використання пензлів. Інструменти роботи з текстом.
Викладацький склад. Мосіюк О. О., асистент кафедри методики навчання математики, фізики та інформатики.
Тривалість. 3 кредити ECTS / 108 годин – 13 тижнів, 2; 2,5 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7,8), модульний контроль (2), підсумковий контроль – екзамен.


«УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ»
Статус: нормативна
Рік, семестр: 4 курс, 6 семестр

Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу української літератури першої половини ХХ століття є навчити студентів розуміти особливості літературно-художніх процесів, визначати в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні етичні й естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання особистості.
У процесі викладання і вивчення курсу є необхідність врахувати особливості і суперечності літературного процесу першої половини ХХ століття, творчі змагання між різними літературними організаціями і угрупуваннями. Вимагає нового підходу і прочитання творчості письменників, які протягом багатьох років піддавалися ідеологічному тиску.
Нагальною потребою є ознайомлення студентів з творчістю письменників української діаспори як складової частини духовної культури.
Завдання курсу:
- озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями основ історії української літератури ХХ століття (І половина), вміннями застосовувати знання у педагогічній діяльності та творчій праці;
- допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова;
- розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури;
Зміст дисципліни:
Змістовий модуль 1. Історія української літератури 20-30 рр. ХХ ст.

Тема 1. Українська література к. ХІХ – п. ХХ ст. Періодизація української літератури ХХ ст. Тема 2. Особливості літературного процесу в Україні у 20-
30 рр. ХХ ст. Тема 3. Літературна дискусія 1925-1928 років Тема 4. Є.П.
Плужник Тема 5. Богдан-Ігор Антонич Тема 6. В.П. Підмогильний Тема 7.
Г.М. Косинка Тема 8. М.Г. Куліш Тема 9. М.Г. Хвильовий
Змістовий модуль 2. Історія української літератури 30-50 рр. ХХ ст.
Тема 1. Українська література в умовах тоталітарної системи (30-50 роки)
Тема 2. П.Г. Тичина Тема 3. В.М. Сосюра Тема 4. М.Т. Рильський Тема 5.
Ю.І. Яновський Тема 6. М.П. Бажан Тема 7. З.П. Тулуб Тема 8. І.А. Кочерга
Тема 9. О.П. Довженко Тема 10. Остап Вишня Тема 11. А.С. Малишко Тема
12. Особливості літературних пошуків «Празької школи» та «Нью-Йоркської групи»
Викладацький склад: Башманівський В.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1 кредит ECTS / 36 годин – 9 тижнів, 1,5 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (5, 6), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.
«УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ»
Статус: нормативна
Рік, семестр: 4 курс, 7 семестр
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу історії української літератури ХХ століття (ІІ половина) є навчити студентів розуміти особливості літературно-художніх процесів, визначати в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні
етичні й естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання особистості.
У процесі викладання і вивчення курсу є необхідність врахувати особливості і суперечності літературного процесу другої половини ХХ століття, творчі змагання між різними літературними організаціями і угрупуваннями. Вимагає нового підходу і прочитання творчості письменників, які протягом багатьох років піддавалися ідеологічному тиску.
Нагальною потребою є ознайомлення студентів з творчістю письменників української діаспори як складової частини духовної культури.
Завдання курсу:
- озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями основ історії української літератури ХХ століття, вміннями застосовувати знання у педагогічній діяльності та творчій праці;
- допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова;
- розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури;
Зміст дисципліни: Змістовий модуль 1 Тема 1. Українська література в умовах тоталітарної системи (40-50 роки) Тема 2. Особливості літературних пошуків «МУРу» та «Нью-Йоркської групи»
Змістовий модуль 2. Історія української літератури 60-80 рр. ХХ ст.
Тема 1. Літературний процес 60-80 рр. ХХ ст. Тема 2. М.П. Стельмах Тема 3.
О.Т. Гончар Тема 4. Григорій Тютюнник Тема 5. О.Ф. Коломієць Тема 6.
П.А. Загребельний Тема 7. Василь Земляк Тема 8. В. Малик Тема 9. Ю.М.

Мушкетик Тема 10. В.А. Симоненко Тема 11. В.С. Стус Тема 12. Григір
Тютюнник
Викладацький склад: Башманівський В.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість. 3 кредити ECTS / 108 годин – 13 тижнів, 2,5 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.


«УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ»
Статус: нормативна
Рік, семестр: 4 курс, 8 семестр
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ
ХХІ СТОЛІТТЯ» є навчити студентів розуміти особливості літературно- художніх процесів, визначати в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні етичні й естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання особистості.
У процесі викладання і вивчення курсу є необхідність врахувати особливості і суперечності літературного процесу кінця ХХ початку ХХІ століття, творчі змагання між різними літературними організаціями і угрупуваннями. Вимагає нового підходу і прочитання творчості письменників, які протягом багатьох років піддавалися ідеологічному тиску.

Нагальною потребою є ознайомлення студентів з творчістю письменників української діаспори як складової частини духовної культури.
Завдання курсу:
- озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями основ історії української літератури ХХ-ХХІ століття, вміннями застосовувати знання у педагогічній діяльності та творчій праці;
- допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова;
- розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури;
Зміст дисципліни:
Модуль 1. Історія української літератури 80-90 рр. ХХ ст. Тема 1.
Загальна характеристика літературного процесу 1980-1990 рр. Тема 2. Д.В.
Павличко Тема 3. І.Ф. Драч Тема 4. Б.І. Олійник Тема 5. Ліна Костенко
Модуль 2. Історія української літератури 90-2015 рр. ХХ-ХХІ ст. Тема 1.
Загальна характеристика літературного процесу 1990-2015 рр. Тема 2.
Валерій Шевчук Тема 3. В. Яворівський Тема 4. В. Шкляр Тема 5. Ю.
Андрухович Тема 6. Я. Стельмах
Викладацький склад: Башманівський В.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 2,5 кредити ECTS / 90 годин – 17 тижнів, 3 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.

Дисципліна: РВФ Електронні видання
Статус: нормативна.
4 рік, VIII семестр
Мета: набуття студентами теоретичних і практичних навичок для роботи у сучасній видавничій структурі.
Завдання: найголовнішими завданнями курсу є ознайомлення студентів з особливостями і тенденціями розвитку електронних видань в Україні та світі; навчити основним методам роботи з електронними виданнями, видам електронних видань, визначати їх відмінності; особливості розміщення електронних публікацій на електронних носіях або ж за допомогою мережевих засобів; вивчити елементи архітектоніки сайтів, їх призначення та способи оформлення; визначати основні відмінності між друкованими та електронними виданнями; створювати власні електронні публікації; працювати у різних програмах та виконувати завдання; наповнення веб- сторінки текстом та графічними даними, створення гіперпосилань, завантаження файлів тощо.
Зміст дисципліни.
Основні види електронних видань. Основні характеристики електронних видань. Склад вихідних відомостей. Електронна книга: основні характеристики та формати. Технічні характеристики електронних книг.
Книжкові Інтернет-магазини. Електронний журнал: переваги, основні етапи розвитку в контексті світових тенденцій (модернізації, інновації, трансформації). Локальні та глобальні комп’ютерні мережі. Феномен
Інтернет. Історія виникнення Інтернету. Принципи та практика діяльності світової інформаційної мережі. Основні служби та сервіси в Інтернет.
Електронні сторінки. Наповнення веб-сторінки текстом та графічними даними, створення гіперпосилань, завантаження файлів.

Викладацький склад: Дюжева К.В., асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 3 кредити ЕСТS / 108 годин – 13 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.


Дисципліна: Художні видання
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр.
Мета: дати студентам загальне уявлення про майбутнє видання, навчити принципам художньо-технічного оформлення видань, композиційно-графічному моделюванню, визначати види подачі матеріалу в художніх виданнях та їх оформлення, різновиди художніх видань.
Завдання: застосовувати комплекс знань про сучасні методи підготовки видань художньої літератури; володіти понятійно-термінологічним апаратом видавничої справи та літературознавства; проводити редакторський аналіз текстів художніх творів; обґрунтовувати підхід до оцінки творів художньої літератури, враховуючи тип видання, жанр, цільове та читацьке призначення; знаходити, систематизувати та професійно опрацьовувати спеціальну літературу з питань підготовки та випуску художніх видань.
Зміст дисципліни. Літературно-художні видання. Основні різновиди, класифікація. Наукові літературно-художні видання. Науково-масові літературно-художні видання. Масові літературно-художні видання.
Редакторський аналіз художніх видань. Опрацювання текстів художніх
видань. Елементи оформлення художніх видань. Створення єдиної концепції оформлення художнього видання.
Викладацький склад: Давидова Л. В., асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1,5 кредита ЕСТS / 54 годин – 10 тижнів, 1 година на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.
Дисципліна: Технічне редагування
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр.
Мета: опанування студентами необхідних теоретичних і практичних основ технічного редагування, що дасть змогу їм брати участь у розробці проекту оформлення видань та виконувати їх технічне редагування, виходячи з можливостей видавництва і конкретного поліграфічного підприємства; послідовне вивчення основ технічного оформлення друкованих видань.
Завдання: висвітлити основи оформлення друкованих видань з урахуванням їхнього призначення, змісту, категорії читачів та забезпечення навичок технічного редагування на всіх етапах проходження видання;
описати рекомендації щодо складання і верстання текстових та
ілюстративних елементів видань, правильності застосування шрифтів, вибору форматів, використання коректурних знаків і практичного підрахунку обсягів видань; розкриття сутності вибору матеріалів для друкування тиражу видання.
Зміст дисципліни: ознайомлення студентів з базовими поняттями та методами технічного редагування, практичне оволодіння ними основами, методами оформлення друкованих видань з урахуванням їхнього цільового
призначення, наповнення, категорії реципієнтів та вироблення навичок технічного редагування на різних етапах підготовки видання; формування вміння розуміти і критично оцінювати авторський оригінал, приводити повідомлення у відповідність із поліграфічними нормами, стежити за правильністю набору й верстки текстових і нетекстових компонентів повідомлення.
Викладач: Дюжева К.В., кандидат філологічних наук, асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ філології та журналістики.
Тривалість: 1,5 кредити ECTS / 54 години, 10 тижнів, 3 години на тиждень.
Оцінювання: поточний контроль, підсумковий контроль – залік.


Дисципліна: РВФ Навчальні видання
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 8 семестр
Мета: опанування студентами необхідних теоретичних і практичних основ редакційно-видавничого опрацювання навчальної літератури, оволодіння уявленням про способи та доцільність використання специфічних елементів навчальних видань, ознайомлення з принципами композиції і оформлення навчальних видань та сприяння формуванню художнього смаку в майбутніх спеціалістів.
Завдання: навчити студентів розбиратися в композиції зовнішніх і внутрішніх елементів навчальних видань, розуміти роль, види і призначення навчальних видань та особливостей їх редагування, оформлення, відтворення
ідеї видання неповторними і логічно вмотивованими відповідно до тематики, структури та змісту засобами з метою виділення серед множини навчальних видань.

Зміст дисципліни: ознайомлення студентів з базовими поняттями навчальних видань, класифікацією їхніх складових, поданням інформації в різних типах навчальних видань, способами та доцільністю використання в навчальній продукції різних графіко-зображальних елементів, принципів композиції і оформлення, формування художнього смаку в майбутніх фахівців.
Викладач: Дюжева К.В., кандидат філологічних наук, асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ філології та журналістики.
Тривалість: 2 кредити ECTS / 72 години, 10 тижнів, 2 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (2), підсумковий контроль – залік.

Дисципліна: Художнє редагування
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 7 та 8 семестр.
Мета: опанування студентами необхідних теоретичних і практичних основ, оволодіння уявленням про способи та доцільність використання у друкованій продукції графіко-зображальних елементів, ознайомлення з принципами композиції і оформлення друкованих видань, сприяння формуванню художнього смаку в майбутніх спеціалістів.
Завдання: вивчення студентами художньо-графічного оформлення друкованих видань; ознайомлення з основами поліграфічного виконання друкованих видань; розкриття сутності естетичних вимог до редагованих видань; питання композиції зовнішніх і внутрішніх елементів друкованих видань, роль, види і призначення ілюстрацій, шрифтів, питання архітектоніки, макетування і особливостей оформлення видавничої продукції; розкриття сутності вибору матеріалів для друкування тиражу видання.

Зміст дисципліни: Постать художнього редактора. Основні функціональні обов’язки художнього редактора. Терміни, зміст, завдання художнього редагування. Естетичні норми редагування. Складові художнього оформлення видань та особливості їх редагування. Обкладинка, корінець, форзац, суперобкладинка. Колористичний аналіз видань. Види
ілюстрацій, специфіка застосування їх у видавничій практиці. Типові помилки в редагуванні зображального матеріалу. Художнє оформлення титульних сторінок. Художнє оформлення ініціалу (буквиці), заставки, кінцівки. Архітектоніка сучасного газетного видання. Оцінка якості композиції шпальти та розвороту видання. Оформлення набору різних видів тексту. Ілюстрування книги. Верстка різних видів тексту. Титульні елементи книги. Зовнішнє оформлення книжкового видання. Особливості оформлення видань. Цілісність (єдність) оформлення видання.
Викладач: Дюжева К.В., кандидат філологічних наук, асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ філології та журналістики.
Тривалість: 1,5 кредити ECTS / 54 години, 10 тижнів, 3 години на тиждень.
Оцінювання: поточний контроль, підсумковий контроль – залік.

Дисципліна: РВФ. Довідково-енциклопедичні видання
Статус: нормативна.
Рік, семестр: 4 рік, 7 семестр.
Мета: формування знань про довідкові видання та розуміння їх ролі у формуванні єдиного культурного простору України, підготувка майбутніх фахівців книговидавничого комплексу до самостійних редакторських дій, передусім вироблення вміння та навичок редакторського аналізу й редагування довідково-енциклопедичних видань.

Завданням У завдання курсу входить формування науково обґрунтованого підходу до оцінки довідкових та енциклопедичних видань, оволодіння загальними методами аналізу текстів з урахуванням виду літератури, типу видання, жанру, читацького та цільового призначення, вироблення навичок редагування, роботи з авторами творів довідкової та енциклопедичної літератури, сприяти засвоєнню понятійно-термінологічного апарату видавничої справи та поліграфії, формування вміння та навичок редакторської підготовки науково-довідкового апарата різних видів довідково-енциклопедичних видань, вибору доцільного художньо-технічного оформлення та досконалого втілення.
Зміст дисципліни. Види довідково-енциклопедичних видань.
Енциклопедичні видання: енциклопедичний словник, універсальна енциклопедія, спеціальні енциклопедичні видання. Довідкові видання: словники (мовний словник, тлумачний словник, термінологічний словник, розмовник), довідники, путівники. Редакторське та коректорське опрацювання авторських та видавничих оригіналів, методика і техніка виправлень. Складність редакційно-видавничої підготовки енциклопедичних видань. Особливості побудови кожного блоку енциклопедичного видання.
Специфіка редагування та коректорської обробки енциклопедичних видань для дітей. Словники та довідники. Застосування основ логіки та логічних засад редагування у підготовці видавничого оригіналу довідникового видання. Рівень складності редакційно-видавничої підготовки словників та довідників. Типова схема підготовки матеріалу відповідно до класифікації термінів за тематикою. Розробка загальної концепції майбутнього власного довідкового видання. Вибір тематики довідкового видання. Схема побудови видання. Розробка типової схеми підготовки матеріалів для видання.
Специфіка технічного редагування довідково-енциклопедичних видань.
Використання сучасних видавничих (комп'ютерних) та поліграфічних технологій, їх зв'язок з якістю підготовлених видань. Алфавітна або систематична структура видання. Важливість розробки якісної довідково-
пошукової системи видання. Значення настільних видавничих комплексів та якісного програмного забезпечення для створення високоякісних видань.
Сумісність видавничих та поліграфічних технологій. Робота над службовою частиною видання. Практичне застосування набутих знань про видавничі стандарти. Оформлення комплексу титульних елементів: титул, зворот титула, шмуцтитули. Оформлення вихідних та випускних відомостей видання згідно нормативної документації видавничої галузі. Розробка та презентація власного проекту довідкового / енциклопедичного видання.
Викладацький склад: Зайко Л. Я., аспірант кафедри філософії, асистент кафедри видавничої справи, редагування, основ журналістики та філології.
Тривалість: 1,5 кредити ЕСТS / 54 години – 10 тижнів, 4 години на тиждень.
Оцінювання: поточне оцінювання (6), модульний контроль (1), підсумковий контроль — залік.
Структурно-логічна схема навчання дисципліни
Змістовий модуль 1. Складові редакційно- видавничого етапу створення довідкового / енциклопедичного видання


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал