Дипломної педагогічної освіти «Особистісно зорієнтований підхід у навчанні української мови і літератури»



Сторінка4/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.05 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4


Домашнє завдання.

Напишіть невелику письмову роботу на одну з тем:

„Геніальна поетична біографія українського народу”;

„Улюблена пісня моєї родини”;

„Коли лунає пісня...”

У р о к 3

Т е м а. Коломийки — “перли розсипаного намиста”. Особливість жанру і його життєвість. Побудова, ритм коломийок. Життєствердний, гумористичний пафос.



ТЛ: коломийки.

М е т а: допомогти семикласникам зрозуміти тематику, жанрові особливості коломийок; розвивати вміння виразно читати пісенні твори; коментувати художні особливості коломийок; сприяти вихованню оптимізму, почуття гумору.

Ц і л і.

Учні знатимуть: особливості будови, ритму; тематику, зміст, основні мотиви виучуваних коломийок; зміст літературознавчого поняття коломийка.

Учні вмітимуть: виразно читати тексти коломийок, аналізувати їхній зміст, образи, настрої, з’ясовуючи художні засоби, специфічні ознаки;

проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку.

Т и п у р о к у. Урок вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я: фонозаписи, фотокартки із зображенням краєвидів Карпат.

М е т о д и, п р и й о м и, ф о р м и р о б о т и: асоціювання, виразне читання, дослідження (робота у парах), прослуховування коломийок у виконанні сучасних співаків.


Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уроку (Обмін побажаннями).

2. Актуалізація опорних знань і суб'єктного досвіду.

Читання учнями написаних удома творів, взаємооцінювання.

– Послухайте мелодію. Які асоціації вона викликає?

Звучить фонозапис мелодії коломийки.

Учні укладають асоціативний ряд.

Життя, радість, ритм, енергія, юність, весілля, свято...

– Ось такі життєрадісні, енергійні, ритмічні, юні, весільні, святкові... коломийки. Іван Франко сказав про них: „Коломийки – це немов розсипане намисто з перлів, що перекочується з місця на місце, і мерехкотять, приваблюють своїм блиском. Ці слова будуть епіграфом нашого уроку.
ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Оголошення учителем цілей уроку. Визначення учнями власних цілей.

2. Колективне планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота над виразністю читання. Виразне читання коломийок (ланцюжком).

2. Дослідження (у парах):

а) проаналізуйте будову коломийок (кількість рядків та складів у кожному із них);

б) доведіть, що коломийки мають двопланову будову, для цього проаналізуйте зміст першого та другого рядків;

в) визначте тематику коломийок;

г) з’ясуйте, які настрої переважають у коломийках;

д) зверніть увагу на особливості мови пісень.

3. Озвучення напрацювань.

4. Розповідь учителя.

„Народилися” коломийки у ХV столітті як пісні до танцю, тому так гармонійно поєднали у собі поетичне слово і музику. Схожі приспівки, що поєднують елементи співу й танцю в колі, збереглися у фольклорі інших слов’янських народів: сербське коло, болгарське хоро, чеське до колечка. Цим пояснюють і саму назву „коломийка”, хоча є й інше тлумачення: назва жанру пов’язується з містом Коломия. Географічно коломийки переважно „прописані” на Прикарпатті, у Карпатах та Галичині (учитель демонструє фото), хоча люблять їх по всій Україні. Послухайте сучасні коломийки.

Звучать фонозаписи коломийок у виконанні сучасних співаків.

5. Підсумки вивченого.

Прокоментуйте висловлювання Івана Франка: „Коломийки – це немов розсипане намисто з перлів, що перекочується з місця на місце, і мерехкотять, приваблюють своїм блиском. Вони складаються на широкий образ нашого сучасного народного життя, де бачимо сльози, й радощі, і спочивки, турботи і забави, серйозні мислі й жарти нашого народу... його життя від колиски до могили, його традиції і вірування, його... ідеали”.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Саморефлексія учнів за запитаннями: Що нового я дізнався на уроці? Чого навчився? Навіщо це мені?

2. Взаємооцінка в парах (Записати словесну оцінку роботи партнера в його зошиті. Висловити побажання на майбутнє).

Домашнє завдання.

Обов'язкове: а) прочитати статтю в підручнику про коломийки; б) опрацювати завдання після статті.

За бажанням: а) скласти кросворди, ребуси за вивченими творами фольклору; б) інсценувати одну з народних пісень (завдання для груп).

У р о к 4

Т е м а. Позакласне читання. Конкурс знавців українських пісень.

М е т а: поглибити знання семикласників про українську народну пісню; розвивати почуття гумору, дотепність, кмітливість; формувати почуття відповідальності за команду; викликати бажання збирати, вивчати, виконувати народні пісні.

Ц і л і.



Учні знатимуть: назви і зміст 3 – 4 українських народних пісень; мелодії популярних у народі пісень; роль пісні у нашому житті.

Учні вмітимуть: виразно читати народні пісні, слухати та інсценізувати їх; працювати у команді для досягнення спільної мети;

проводити рефлексію роботи у командах.

Т и п у р о к у. Урок позакласного читання.

О б л а д н а н н я: збірки народних пісень, малюнки учнів, фонозаписи українських народних пісень, картки із завданнями для конкурсів.

М е т о д и, п р и й о м и, ф о р м и р о б о т и: незакінчене речення, випереджувальні завдання, інсценізація, прослуховування фонозаписів пісень, конкурси.


Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уроку („Світлофор”).

2. Актуалізація суб'єктного досвіду та опорних знань:

а) коментар епіграфа уроку: Втіхо моя, пісне українська! (П.Грабовський);

б) незакінчене речення: „Від сьогоднішнього уроку я очікую...”
ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Самостійне формулювання цілей уроку.

2. Колективне планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Для проведення конкурсу учні завчасно об’єднуються у команди, виконують домашні завдання. Результати оцінює журі (обирається серед учнів класу).

Конкурс перший. „Привітання команд”.

Упродовж 2 – 3 хвилин кожна команда розказує про себе, вітає учасників конкурсу.



Конкурс другий. „Розминка”.

Розгадайте кросворди та ребуси, запропоновані командами-суперниками.



Конкурс третій. „Хто швидше”.

Відповідає та команда, яка першою повідомила про свою готовність дати відповідь.

Назвіть народні пісні, зміст яких можна передати так:

Пісня про нерозважливого козака, який зробив необдуманий обмін. („Ой на горі та женці жнуть”).

Пісня про дівчину, яка щодня обдурювала парубка. („Ти ж мене підманула”).

Пісня про парубка, якому не хочеться працювати, а кортить оженитися. („Грицю, Грицю, до роботи).



Конкурс четвертий. „Юні художники”.

Створіть ілюстрацію до пісні, запропонованої командою-суперником.



Конкурс п’ятий. Музична вікторина.

Відгадайте, мелодії з яких пісень прозвучали.



Конкурс шостий. Домашнє завдання.

Учасники кожної із команд інсценізують одну із українських народних пісень (під фонограму чи самостійне виконання): „Ой на горі два дубки”, „Їхали козаки із Дону додому”, „Вийшли в поле косарі”.


ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. „Незакінчене речення”: „Сьогодні на уроці я зрозумів, що...”

2. Оголошення результатів участі команд у конкурсах.

3. Рефлексія роботи у командах.



Домашнє завдання.

На вибір: а) дібрати прислів’я про пісні; б) підготувати усне повідомлення „Цікаві факти з біографії Івана Франка”.

Календарне планування уроків української літератури у 8 класі

за програмою Н.Волошиної, О.Бандури

І семестр (фрагмент)





Зміст уроку

К-сть

год


Дата

Очікувані результати

Учні знатимуть



Елементи ОЗОН

Методи, прийоми, форми роботи

1

Вступ. Художня література як мистецтво слова. Художня й наукова література. Початкові відомості про художній образ. Літературознавство як наука.

1




Знати: зміст літературознавчих понять художній образ, літературознавство, художня література, головні функції художньої літератури.

Уміти: визначати особливості створення художніх образів у різних видах мистецтва, визначати в тексті художні образи; за допомогою слова створювати елементарні образи; пояснювати різницю між художньою та науковою літературою. За технологічною карткою планувати навчальну діяльність на семестр.

Планування навчальної діяльності на І семестр; прогнозування результатів роботи.

„Реклама” прочитаних влітку творів, розповідь учителя, ілюстрування, програвання, виразне читання.

2-3

Усна народна творчість. Народна лірика. Відтворення болісних переживань роз’єднаного селянського роду („Віє вітер на долину”). Оспівування любові козаків до України, готовності захищати її („Розлилися круті бережечки”). Спогади про часи гетьманщини („Із-за гори вітер віє”). „Ой ясне сонце високо сходить” – зразок чумацької пісні. „Вилітали орли з-за крутої гори” – зразок рекрутської пісні. „Ой матінко-зірко...” – наймитська пісня. „Ой та зажурились стрільці січові” – пісня січових стрільців. Жартівливі пісні.

2




Знати: зміст літературознавчих понять народна лірика, паралелізм, постійний епітет; види соціально-побутових пісень; тематику, зміст, основні мотиви, художні особливості виучуваних пісень.

Відведений час та коло проблем, які будуть вирішуватися протягом вивчення теми; порядок її проходження; дату й запитання тематичної атестації; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.

Уміти: пояснювати, яке значення має пісня у житті українського народу, висловлювати особисте ставлення до народних пісень; виразно і вдумливо читати тексти, визначати провідні мотиви пісень, знаходити вивчені художні засоби та пояснювати їхню роль у творах.

Аналізувати та обговорювати запропоновані вчителем цілі, план уроку; проводити рефлексію та взаємооцінку в кінці уроку.

Планування навчальної діяльності (робота з технологічними картками); вибір цілей із запропонованого учителем переліку; усна рефлексія роботи на уроці, взаємооцінювання.

Випереджувальні завдання (усне повідомлення про Марусю Чурай та її пісні, розповідь про січових стрільців), прослуховування аудіозаписів народних пісень, виконання пісні „Засвіт встали козаченьки”, розповідь учителя, виразне читання, укладання таблиці „Основні мотиви та художні особливості соціально-побутових пісень” (колективно та у парах).

4

Урок позакласного читання. Пісні літературного походження („Їхав козак за Дунай”, „Дивлюсь я на небо”, „Чорнії брови, карії очі”).

1




Знати: назви трьох – чотирьох пісень літературного походження, їх зміст, імена авторів.

Уміти: виразно читати народні пісні, слухати та виконувати їх, ділитися враженнями від прочитаного та почутого, працювати з додатковою літературою.

Вироблення умінь самостійно формулювати цілі навчальної діяльності; усна рефлексія роботи на уроці, взаємооцінювання.

Випереджувальне завдання (усне повідомлення про пісню „Їхав козак за Дунай” та її автора – козака С.Климовського),

виразне читання, прослуховування аудіозаписів пісень, усна зв’язна розповідь учнів.



5

ЗМ 1. Твір-розповідь з елементами роздуму у публіцистичному стилі за вивченими народними піснями.

1




Уміти: добирати матеріал до твору, продумувати композицію, аргументовано доводити думки; виявити своє ставлення до народних пісень.


Визначення цілей уроку; усна рефлексія роботи на уроці.

Колективне складання плану до твору на одну із тем, складання усного твору, самостійна робота учнів.

6

Давньоруська література

„Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 р.” (уривок з Іпатського літопису). Розповідь про боротьбу слов’ян з кочовиками.



1




Знати: зміст понять літопис, літописний список; зміст літописної повісті „Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році”.

Уміти: переказувати зміст виучуваного твору; пояснити значення застарілих слів, винесених у примітки, обґрунтувати своє ставлення до літопису та до подій, описаних у ньому.

Обговорення цілей класом, визначення спільних цілей; рефлексія в кінці уроку.


Виразне читання; переказування; прийом незакінчених речень; спостереження над мовою твору; розповідь учителя; самостійна робота з довідковою літературою.

7

Хоробрість руських воїнів. Розкриття причин поразки Ігоревого війська.

1




Знати: риси характеру князя Ігоря; ідеї, висловлені князем Святославом у „золотому слові”.

Уміти: усно відтворювати картини бою, використовуючи цитати з тексту; визначити риси характеру князя Ігоря за його вчинками; самостійно схарактеризувати образи повісті, обґрунтувати своє ставлення до персонажів, з’ясувати авторську оцінку; розкрити причини поразки Ігоревого війська.

Визначення цілей уроку; усна рефлексія роботи на уроці; самооцінювання.

Вибіркове читання, укладання таблиці-опори „Вчинки, риси характеру князя Ігоря, ставлення до нього персонажів твору” (робота у малих групах); самостійна характеристика образу за опорною таблицею.

8

Патріотизм літописного казання. Літопис як історична і літературна пам’ятка.


1




Знати: провідну думку твору; художні особливості літопису.

Уміти: дати письмову зв’язну відповідь на запитання „Що нового про історичне минуле України я дізнався, читаючи літописну повість”; пояснити, чому літописи вважаються історичними й літературними пам’ятками; писати стилізацію літопису.

Усна рефлексія в кінці вивчення теми; взаємооцінювання.

Письмовий твір-мініатюра після вивчення літопису, стилізація, ілюстрування; усна зв’язна розповідь учнів (технологія „ПРЕС”); усна рецензія на відповідь однокласника.

9

Тематичне оцінювання. Контрольна робота за темою „Усна народна творчість. Давньоруська література”.

1




Знати: власний рівень засвоєння вивченого, причину невдач (якщо вони були).

Уміти: робити узагальнення, виконувати тестові завдання різних видів, сформулювати роль вивченого для особистісного розвитку; написати творчу роботу на основі вивченого.

Письмова рефлексія вивчення теми.

Виконання тестових завдань.


Позакласна робота
Літературно-краєзнавча експедиція як засіб реалізації

особистісних зацікавлень та пізнавальних інтересів учнів
Особистісні інтереси учнів потрібно розвивати не лише на уроках, а й під час позакласної роботи. Особливо плідними для цієї справи, як засвідчив досвід роботи, є літературно-краєзнавчі експедиції.

Туристична подорож. Чи може бути більш цікавий і корисний відпочинок? Може, якщо ця мандрівка допомагає реалізувати власні зацікавлення, збагачує знання, приносить естетичне задоволення, прилучає до культурних надбань свого народу.

Експедиції проводяться на засадах проектної діяльності.

Під час подорожі учні не тільки поглиблюють знання з літератури, а й пізнають географію, історію рідного краю, вчаться спілкуватися, долати труднощі. Крім того, зміцнюється дружба між дітьми, стають більш довірливими стосунки між учителем та учнями. Так, для мене гімназисти – це юні колеги, з якими разом відкриваємо такі цікаві сторінки нашої культури.


Проект „Літературно-краєзнавча експедиція „Франковими стежками”
Мета. Викликати в учнів інтерес до вивчення життя і творчості Івана Франка, поглибити знання гімназистів про письменника; сприяти розвитку особистісних зацікавлень школярів; формувати вміння працювати в команді.
Цілі. Учні знатимуть:

- цікаві факти із біографії письменника, пов’язані із його перебуванням у с.Нагуєвичі;



  • алгоритм організації і проведення літературно-краєзнавчих експедицій;

- способи опрацювання зібраного матеріалу.
Умітимуть:

  • розподіляти доручення;

  • спланувати свою роботу під час підготовки та проведення експедиції;

  • збирати і систематизувати матеріали про письменника: спогади, біографічні відомості, перекази, розповіді земляків;

  • оформляти матеріали;

  • працювати спільно для реалізації мети проекту.


Тип проекту. Творчий проект.

Організація роботи
Перший етап – підготовка проекту.

Мета першого етапу – спланувати роботу для реалізації проекту.


Збирання матеріалів про письменника : спогадів; біографічних відомостей

Розподіл обов’язків:

  • фотограф;

  • оператор;

  • журналіст;

- художник

Обговорення маршруту, визначення часу, цілей подорожі

Визначення способів представлення результатів експедиції: стаття у гімназійну газету, фоторепортаж, відеоролик

Другий етап – реалізація проекту.

На цьому етапі учитель організовує подорож, допомагає школярам систематизувати та оформити матеріал.


Оформлення результатів експедиції

Збирання матеріалів про письменника: розповідей земляків, переказів

Відвідування музею-садиби Івана Франка у с.Нагуєвичі

Знайомство і спілкування з місцевими жителями



Спілкування з природою


Третій етап – представлення проекту.

Мета третього етапу – представити проект, зацікавити ним гімназистів та батьків.


Стаття у „Газету для батьків”

Фоторепортаж у гімназії

Презентація на уроці української літератури



Четвертий етап – рефлексія та оцінювання.

На цьому етапі гімназисти порівнюють результати роботи із запланованим, визначають складові успіху, висловлюють побажання щодо організації наступних експедицій.


Само- та взаємооцінювання роботи

Планування подальшої роботи

Обмін враженнями від експедиції

Пропонуємо журналістський проект за матеріалами літературно-краєзнавчої експедиції „Франковими стежками”: статтю, фоторепортаж та відеоролик.


Журналістський проект за матеріалами літературно-краєзнавчої експедиції „Франковими стежками” (с. Нагуєвичі Львівської обл. 26 серпня 2006 р.)

Темна ніч... Стукіт коліс... Кожен думає про своє, а тим часом поїзд все швидше наближає нас до батьківщини Франка.

Кажуть, щоб зрозуміти письменника, треба піти у його рідний край. Саме з цією метою юні краєзнавці Рівненської української гімназії вирушили у мандрівку Франковими стежками. Ця подорож відбулася 26 серпня 2006-го року, у переддень 150-річчя Франка.

О краю мій! Підгір’я ти прекрасне,

Як я люблю, як я люблю тебе!

Мов зірка та, що світить і не гасне,

Так та любов в душі моїй живе, -

захоплено писав Іван Франко.

Кутаються у хмари сиві Карпати, про щось весело гомонять гірські потічки, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. Підгір’я ... Мальовничий куточок України. Тут, у Нагуєвичах, 27 серпня 1856 року народився Іван Франко. У цьому селі проминуло його дитинство, тут він часто бував, коли навчався у Дрогобичі і Львові, сюди приїжджав зі своєю сім’єю, тут знайшов притулок після другого арешту.

Усю Дрогобиччину Франко сходив пішки. Пройдімо і ми його стежками.

Першу зупинку ми зробили у Львові. Тут Франко жив з 1875р., коли став студентом Львівського університету, і до кінця життя. А далі наш шлях проліг до Дрогобича – міста юності Франка, тут він навчався у школі та гімназії. Звідси ми вирушили у рідне село Івана Франка – Нагуєвичі.

В передчутті зустрічі з величним ми пролетіли 16 кілометрів і зупинилися на узліссі, де починається художньо-меморіальний комплекс “Стежки-дороги Івана Франка”.

Згори видно Франкове село, оточене дубовими та ялиновими лісами і горами.

Біля дороги – великий камінь, на якому виведено слова Максима Рильського:



Свята святих землі цієї,

Що у Франковій стороні.

Шановні гості, зупиніться

І поклоніться цій землі.

Трохи далі – старий дуб, який називають Франковим, – місце відпочинку й роздумів молодого письменника. Звідси бере початок Стежка Івана Франка, яка тягнеться в глибину лісу. Обабіч стежки – дерев’яні скульптури – символічні образи персонажів художніх творів Каменяра: композиції “Кохання”, “Дзвін”, “Прометей”, “Мойсей”. На великій галявині зібралися герої Франкових казок.

Прощаємося із лісом і прямуємо до села.

Садиба Франків знаходиться на горбі у нижньому кінці села Нагуєвичі, яке розтягнулося вздовж річки Збір. Колись, у давнину, на хуторі стояв укріплений замок, який, за народними переказами, був зруйнований татарами.

Час не зберіг ні родинної хати, ні батьківської кузні. Садибу Франків реконструйовано у 1980-1981 роках. В основу відтворення покладено етнографічний нарис-спогад Івана Франка “Моя вітцівська хата”.

Тут бігав колись босоніж малий Івась, з кузні долинав стукіт ковальського молота його батька, у хаті співала мати.

Із завмиранням серця ми переступили поріг у минуле.

У будинку дві кімнати (долішня і світлиця) і сіни. У долішній кімнаті привертає увагу велика піч:



В хаті піч трохи не в півкімнати

З запічком і припічком із глини,

Вічно тепла – то жолудок хати,

Величезний, як живіт дитини, – писав Франко.

Посередині кімнати стоїть довгий дерев’яний стіл. Навколо нього збиралась уся сім’я Франків. Поряд зі столом є мальована скриня для святкового одягу. На центральній стіні рядочком – образи.

З долішньої кімнати виходимо у великі сіни. Сюди виведено димник. За комин на хаті треба було платити податок – подимне, тому й виводили димник у сіни, і коли в хаті палилося, вони наповнювалися димом (хата була напівкурна).

З сіней заходимо у світлицю. У цій кімнаті Іван Франко працював, коли приїжджав до села. Найдовше він перебував у Нагуєвичах у свого вітчима (цікаво, що вітчим Гринь Гаврилик був війтом) після другого арешту – з квітня 1881 до грудня 1882 р. Тепер тут відтворено робочий куток письменника: стіл і на ньому твори, написані в Нагуєвичах. Це повісті “Борислав сміється”, “Захар Беркут”, оповідання “Добрий заробок”, “Слимак”, “Неначе сон”, “Циган”, “Історія моєї січкарні”, цикл поезій “Галицькі образки”, поема “Нове життя”, переклади українською мовою творів Гоголя, Гете, Гюго, Вергілія, Шекспіра, переклад німецькою мовою “Заповіту” Т.Шевченка; наукові статті. На столі лежить журнал “Світ”, який виходив у Львові у 1881 – 1882 роках. Більшість художніх творів і статей Івана Франка нагуєвицького періоду були опубліковані у цьому журналі.

Востаннє Іван Франко приїздив до Нагуєвичів у 1910р.

Через дорогу, навпроти музею-садиби, у двоповерховому будинку розміщено літературну експозицію.

Біля музею – пам’ятний хрест, встановлений батьком письменника на честь скасування панщини у 1848р., та скульптурна композиція “Іван Франко і світова література”.

Ще кілька років тому у Нагуєвичах стояла церква, де хрестили малого Франка, тут зберігалося Євангеліє у срібній оправі, яке Яків Франко подарував церкві. На жаль, храм у 1996 році згорів, вогонь знищив і Євангеліє. Зараз церква відбудовується.

Із Нагуєвичів ми вирушили у сусіднє село Ясеницю Сільну, звідки була родом мати Франка. Тут малий Івась навчався у початковій школі (1862 - 1864). Жив він тоді у свого дядька Павла Кульчицького, хата якого була поряд зі школою.

Із Ясениці Сільної шлях веде до Борислава, описаного в багатьох творах Франка, далі – до Трускавця. Із цього міста ми вирушили до Львова.



Минають роки. Час змінює вигляд міст і сіл, зникають під асфальтом та бруківкою стежки, якими ходив Франко, та зберігається пам’ять. І йдуть до Нагуєвичів люди, щоб вклонитися землі, яка дала світові невтомного Каменяра, українського Мойсея – Івана Франка (Матеріали підготували Власюк Мар’яна, Плютинська Ольга).

Запрошуємо пройти Франковими стежками.


dscf0402

dscf0271dscf0271



О краю мій! Підгір’я ти прекрасне,

Як я люблю, як я люблю тебе!

Мов зірка та, що світить і не гасне,

Так та любов в душі моїй живе (Іван Франко).

Кутаються у хмари сиві Карпати, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. Підгір’я... Мальовничий куточок України. Тут, у Нагуєвичах, 27 серпня 1856 року народився Іван Франко.



dscf0390

dscf0399

Тут живуть герої Франкових казок.


Вражає скульптура Мойсея.



dscf0279

dscf0273

У будинку Франків затишно. Тут завжди радо вітали гостей.


dscf0289

dscf0264

На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь... у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя („У кузні”).


Мене тягло до кузні. Мені хотілося власними очима дивитись на все, слухати всього, що там робиться і говориться. Мене манило звучне батькове ценькання і грубий, уриваний стук важких молотів... („Злісний Сидір”).



Публікації


  1. Гаврилюк О. Вивчення творчості Івана Франка у школі. 10 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 64 с.

  2. Гаврилюк О. Вчимося журналістики. Стаття в газету на морально-етичну тему // Сільська школа України. – 2001, № 5.– с. 3 – 4.

  3. Гаврилюк О. Краса рідної природи у віршах В.Сосюри „Зима”, „Люблю весну”// Українська література в загальноосвітній школі. – 2004, №4.– с. 8 – 10.

  4. Гаврилюк О., Минюк О. Українська мова для абітурієнтів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 144 с.

  5. Гаврилюк О.Особливості опису приміщення. Усний переказ розповідного тексту з елементами опису приміщення // Українська мова та література. – 2005, № 13. – с. 21 – 22.

  6. Гаврилюк О. Календарне планування уроків української літератури за методикою ОЗОН, 7-й клас // Українська мова та література. – 2005, № 25 – 28. – с. 79 – 96.

  7. Гаврилюк О. Тема духовного розкріпачення жінки у творчості О.Кобилянської (На матеріалі повістей „Людина” і „Царівна”) // Дивослово. – 2006, № 4 . – с. 15 – 18.

  8. Гаврилюк О. Неповне речення. Тренувальні вправи // Українська мова і література в школі. – 2006, № 4. – с. 38 – 39.

  9. Гаврилюк О. Відміни іменників та їх групи // Дивослово. – 2006, № 10. – с. 17 – 18.

  10. Гаврилюк О. Що запишемо в книгу життя? (Урок позакласного читання за оповіданням М.Коцюбинського у 8 класі) // Урок української. – 2005, № 9 – 10. – с. 47 – 49.

  11. Гаврилюк О., Фасоля А. Як доторкнутися до душі (Поліфонія звуків, барв, почуттів у поезії Павла Тичини „Світає” на особистісно зорієнтованому уроці у 8 класі) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007, № 5. – с.14 – 18.

  12. Гаврилюк О. Діалог учня з автором під час вивчення творчості Василя Стуса у 8 класі (Система уроків) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007, № 9 – 10. – с. 13 – 21.

  13. Гаврилюк О., Минюк О., Фасоля А. Особистісно зорієнтоване планування та моделювання уроків української літератури (7 клас 12-річної школи, І семестр) // Бібліотечка „Дивослова”. – 2007, № 10. – 64 с.

  14. Гаврилюк О., Фасоля А. Особистісно зорієнтоване планування та моделювання уроків української літератури (7 клас 12-річної школи, ІІ семестр) // Бібліотечка „Дивослова”. – 2007, № 12. – 64 с.

  15. Гаврилюк О. Подорож у казку (Урок позакласного читання у 5 класі за казкою В.Шевчука „Панна квітів”) // Дивослово. – 2008. – № 1. – с.20 – 23.

  16. Гаврилюк О. Уславлення сміливості, патріотизму, вірності, волелюбності в повісті І.Франка «Захар Беркут» (Урок у 7 класі) // Дивослово. – 2009, № 1. – с. 23 - 25.

  17. Гаврилюк О.В. Творчість Михайла Коцюбинського (Цикл уроків) // Особистісно зорієнтоване планування та моделювання уроків української літератури. 8 клас 12-річної школи. ІІ семестр // Бібліотечка «Дивослова». – 2008, № 9. – С. 29 – 37.

  18. Гаврилюк О. Підручник з української літератури у системі формування умінь діалогічної взаємодії учня з текстом // Українська мова і література в школі. – 2010, № 4.

  19. Гаврилюк О. Читаємо поезію В. Голобородька (Урок української літератури у 7 класі) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010, № 9.

  20. Гаврилюк О. Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття (Вступний урок у 10 класі) // Дивослово. – 2010, № 8. – с. 11 – 15.


Картка

обліку об’єктів перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора



Прізвище, ім’я, по батькові – Гаврилюк Оксана Володимирівна.

Рік народження - 1970.

Освіта – вища.

Фах – українська мова і література.

Звання, нагороди – вчитель-методист. Грамота управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, 2004; грамота управління освіти і науки Рівненського міського виконавчого комітету, 2005; грамота управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, 2006.

Посада – вчитель української мови і літератури.

Педагогічний стаж – 15 років.


Адреса досвіду – Рівненська українська гімназія.

33028, м. Рівне, вул 24 Серпня, 2

тел. 8 (0362) 26 – 57 – 25, тел./факс 8 (0362) 63 – 59 – 59

e-mail:rug@rv.uar.net

http://www.rug.rivne.com

Інформація про досвід




Тема. „Особистісно зорієнтований підхід у навчанні української мови і літератури”.
Мета. Вивчення й узагальнення творчих надбань учительки з проблеми особистісної орієнтації літературної освіти школярів, зокрема технології і методики особистісно зорієнтованого уроку літератури, та пропаганда ідей досвіду серед учительства області.
Короткий зміст.

Протягом останнього десятиріччя в системі освіти України відбуваються значні перетворення, спрямовані на заміну унітарної моделі школи диференційованою, особистісно зорієнтованою. Пріоритет такого підходу до навчання утверджується в нормативних документах, що регламентують розвиток освітніх процесів. Закономірним є впровадження особистісно зорієнтованого навчання як новітньої парадигми освіти у практику роботи школи. Гаврилюк О. В. працює над впровадженням особистісно зорієнтованої моделі навчання на уроках рідної мови та української літератури.

Оксаною Володимирівною розроблено календарне планування уроків української літератури за методикою особистісно зорієнтованого навчання, виготовлено технологічні картки, за якими школярі вчаться планувати та аналізувати свою діяльність, підготовлено різнорівневі контрольні роботи з мови та літератури, які забезпечують здійснення комплексної оцінки навчальних досягнень школярів.

Учителька використовує в роботі активні й інтерактивні форми і методи навчання, створюючи на уроці атмосферу мовленнєвого співробітництва. Аби навчити школярів самостійно здобувати знання, проводить різні види дослідницької роботи, як-от: підготовка індивідуальних повідомлень, укладання опорних конспектів, написання науково-пошукових робіт, літературні експедиції.

Гаврилюк О.В. є автором методичного посібника „Вивчення творчості Івана Франка у 10 класі”, у співавторстві із Минюк О.М. підготувала і видала посібник для абітурієнтів з рідної мови. Як член науково-дослідної лабораторії «Особистісно зорієнтоване навчання української літератури» у співпраці зі старшим науковим співробітником лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України підготувала посібники «Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології», «Особистісно-зорієнтоване планування та моделювання уроків української літератури, 7 клас». Матеріали з досвіду роботи вчительки публікуються у фахових виданнях.

Учителька переконана: уроки української дають широкі можливості для реалізації поставленого перед школою завдання – формування активної самостійної особистості.



Форма відбору:

  • учасник Всеукраїнського професійного конкурсу «Вчитель року»;

  • виступи з досвіду роботи перед учителями-курсантами області;

  • участь у роботі Всеукраїнських та обласних семінарів, конференцій;

  • виступи в районах на запрошення райметодкабінетів;

  • засідання майстер-класу на базі досвіду для керівників районних шкіл ППД.


Основні показники результативності:

  • навчання має чітке особистісно зорієнтоване спрямування;

  • результатом реалізації ОЗОН є зростання рівня внутрішньої мотивації, зниження тривожності, зростання впевненості у своїх силах, розвиток самостійності, формування компетентностей , наслідком чого є підвищення успішності.

  • учні Оксани Володимирівни стають призерами олімпіад, конкурсів захисту науково-дослідницьких робіт МАН;

  • особистісно зорієнтоване навчання сприяє саморозвитку особистості, допомагає самовизначитися і самореалізуватися. Діти вірять, що вони – „не безліч стандартних „я”, а безліч всесвітів різних”.


Форма узагальнення – брошура.

Досвід роботи Гаврилюк О. В. вивчений та узагальнений кабінетом рідної мови, української і зарубіжної літератури Рівненського ОІППО у 2008 році і схвалений науково-методичною радою інституту (затверджено на засіданні науково-методичної ради РОІППО, протокол № 3 від 25.09.2008).



Місце збереження – кабінет рідної мови, української і зарубіжної літератури Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Шляхи розповсюдження в системі

післядипломної педагогічної освіти

Інформація про використання досвіду.


Оксана Володимирівна систематично виступає з лекціями перед слухачами курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури в Рівненському ОІППО. ЇЇ запрошують працівники рай(міськ)методкабінетів для обміну досвідом роботи з учителями-словесниками.

На базі досвіду вчительки Рівненським ОІППО проведено обласний семінар для методистів відділів (управлінь) освіти, організовано роботу майстер-класу для керівників районних (міських) методичних об’єднань, записано відеоуроки.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал