Дипломної педагогічної освіти «Особистісно зорієнтований підхід у навчанні української мови і літератури»



Сторінка3/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.05 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

– Нам час закінчувати подорож. Мандрівники, повертаючись із доріг, привозять щось на згадку. А що візьмете із казки ви?

Продовжте речення: „Казка Валерія Шевчука „Панна квітів” допомогла мені зрозуміти, що...”

(... Навіть маленьке добро може перемогти велике зло.

... Коли допомагаєш іншим, сам стаєш чарівником.

... Людину хвалять не слова, а справи).

– Оцініть свою роботу на уроці.



Домашнє завдання.

Обов’язкове. Розкажіть казку „Панна квітів” батькам; доберіть прислів’я, які характеризують персонажів твору.

За бажанням. Уявіть, що ви зустрілися із Панною квітів. Про що запитали б у неї? Запишіть ці запитання. Або напишіть лист Валерію Шевчуку.

Додаток


Валерій Шевчук. „Панна квітів”

Подорож у казку
Казка вигадка, та в ній

щось повчальне зрозумій.

Ц і л і.



Знати:

• цікаві факти із життя В.Шевчука;

• зміст казки “Панна квітів”;

• основну думку твору;



Уміти:

• виразно читати та переказувати уривки з казки;

• характеризувати казкових героїв;

• давати власну оцінку їхнім рисам, учинкам;

• створювати словесні портрети казкових героїв;




Праворуч підеш – чарівний міст знайдеш
камінь


Ліворуч підеш – до письменника прийдеш
.


Прямо підеш – у казку прийдеш.

Валерій Шевчук – сучасний український письменник, учений-літературознавець, перекладач, охоронець і примножувач скарбів культурної спадщини нашого народу.

Автор творів “Дім на горі”, “Три листки за вікном”, "Юнаки з огненної печі" та інших, а також книг про літературу “Дорога в тисячу років”, “Із вершин та низин”.

„Панну квітів” написав для своїх дочок. „Завжди вважав і тепер уважаю: діти мудрі ... перед їхніми очима просторіше лягає широкий світ, вони йдуть у нього з широко розплющеними очима і з відкритими серцями".


Зеленоочка

Крінос

Запиши портретні деталі, які



характеризують персонаж.

Запиши одним словом,

що символізує персонаж.



Використовуючи зроблені записи, дай словесну характеристику персонажів.
Пройди чарівним мостом. Яку казку, вивчену на уроці зарубіжної літератури, нагадала тобі „Панна квітів” Валерія Шевчука? Чим саме?

Продовж висловлювання:



Казка Валерія Шевчука „Панна квітів” допомогла мені зрозуміти, що ____________________________________________
Т е м а. Уславлення сміливості, патріотизму, вірності, волелюбності в повісті Івана Франка «Захар Беркут» (7 клас).

М е т а: простежити, як у випробуваннях розкриваються характери персонажів; учити семикласників осмислювати вчинки героїв, розвивати уміння давати оцінку людським якостям; сприяти вихованню патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності у дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.

Ц і л і.

Учні знатимуть:

риси характеру Захара Беркута, Максима, Мирослави; як поводять себе персонажі у вирішальній ситуації.



Учні вмітимуть:

колективно характеризувати образ Захара Беркута; самостійно визначати риси характеру персонажів; висловлювати власні думки про їхні вчинки; обговорювати проблему вибору людини у вирішальній ситуації; виразно читати уривки з твору;



організувати роботу у парах; проводити рефлексію та взаємооцінку роботи у парах.

Т и п у р о к у. Урок формування знань, умінь, навичок.

О б л а д н а н н я: ілюстрації, «путівник» уроку.

М е т о д и, п р и й о м и, ф о р м и р о б о т и: психологічний тест «персонажі твору і я», бесіда, вибіркове читання, переказування, характеристика образів (робота у парах); проблемне питання.



Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Обмін побажаннями).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

Психологічний тест «Персонажі твору і я».



  • «Розсадіть» персонажів повісті за столом. Прокоментуйте свій вибір.



Я




  • Що ми робили? Вибирали тих персонажів, які симпатичні нам. Вам складно було робити вибір? А героям твору?


ІІ. Цілевизначення та планування.

  1. Колективне формулювання імені уроку.

Учитель пропонує сформулювати ім’я уроку і записати проблемне запитання: «Людина завжди має вибір» (поки що без розділового знака; його учні поставлять у кінці уроку).

  1. Визначення учнями цілей заняття.

  2. Колективне узгодження плану роботи.


ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Створення алгоритму характеристики образу.

– Сьогодні ми будемо вчитися пізнавати людину. А що цікавить вас у людині?

У ході подальшої роботи учні заповнюють таблицю.

Характеристика героя

Коментар або цитата

Хто персонаж

Зовнішність

Прагнення

Риси характеру:

-

-

-

-

Мова

Що уособлює персонаж

Авторське ставлення

Власна оцінка







  1. Бесіда з метою характеристики образу.

- Отож ватажок тухольської громади Захар Беркут. До речі, а чому саме Беркут?

  • Як змальовано зовнішність Захара Беркута (розділ ІІІ)? Про що свідчить такий портрет? Чи вдалося нашим художникам передати ці риси? (Розгляд учнівських ілюстрацій).

  • А що вважає Захар головною ціллю свого життя? Як він сам про це говорить? (Виразне читання учнями уривку з ІІІ розділу).

  • Він тільки говорить чи щось робить для блага громади? (… він навіть жертвує сина)

  • Захар мав вибір? Який? Чи легко було йому віддати в жертву сина. Заради чого?

  • А якби Захар зробив інший вибір – погодився б на пропозицію монголів. Ми б засуджували його за це? (Мабуть, ні. Ми б, звичайно, зрозуміли його як людину, як батька. Але чи міг би він бути ватажком, якби керувався власними інтересами? До речі, вимальовується досить яскрава паралель із сучасними керівниками.)

  • Виразно прочитайте останнє звернення Захара Беркута до громади (розділ ІХ). З якою інтонацією треба читати цей епізод? Чому? (Виразне читання).

  • На попередньому уроці ви ставили запитання до персонажів. Цікаве запитання до Захара було в Ігоря Ш. (Захаре, що ти хотів би сказати сучасним людям?)

– Завершіть роботу з таблицею самостійно. Що дало нам заповнення таблиці?

3. Організація роботи у парах.



  • Отже, такий Захар Беркут. А якими є інші персонажі? (Розгляд учнівських ілюстрацій). Далі попрацюємо у парах. Домовтеся, про кого ви хотіли б розказати.

Учні у парах домовляються, який образ характеризуватимуть. Через 5 – 6 хвилин представляють результати роботи. Після виступу клас (учитель) ставить запитання: «Чи погоджуєтеся ви з думкою..? Чи є доповнення?»

Завдання для роботи у парах:

І. Схарактеризуйте образ Максима за поданими цитатами. Запишіть риси характеру персонажа, розмістивши у центрі найважливіші.



Цитати для характеристики образу Максима

Все в нього виходило в свій час і на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами, Максим Беркут усюди був однаковий – спокійний, свобідний у рухах і словах, мов рівний серед рівних.

– Се наша Тухольщина, наш рай! – сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало котрий цар обзирає своє царство.

– Великої сили великого Чингісхана ми не лякаємось. Вона може зробити нас трупами, але не зробить нас рабами.

Очі Максима блищали огнями гордості й подиву, коли говорив про свого батька.

– Їй-Богу, славний молодець! – сказав він (Тугар Вовк) сам до себе. – Не дивуюся, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!

–Мій син радше дасть на кусні себе порубати, аніж узяти себе в неволю.

– Хоч і в путах , я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!

– Життя в неволі нічого не варте... краще смерть!

Запитання учителя: Чи мав Максим можливість вибору? Коли?



ІІ. Схарактеризуйте образ Мирослави, даючи відповіді на запитання (перелік укладається на основі запитань, сформульованих учнями на попередньому уроці, та визначених учителем ). Відповідаючи, посилайтеся на текст.

  1. Якою виховав Мирославу батько?

  2. Про що думала Мирослава, коли йшла до Захара Беркута? (Катя Б.)

  3. Що відчувала Мирослава, коли Захар Беркут назвав її дочкою? (Ліда П.)

  4. То хто ж Мирослава – зрадлива дочка свого батька чи вірна дочка рідної землі? Чому ви так думаєте?

4. Бесіда з метою узагальнення вивченого.

- Від чого залежить вибір персонажів твору? (Від мети. Вибираючи високу мету, людина виявляє свої найкращі якості. Спробуємо визначити ці якості.)



Людина

Чесна, мудра, добра, волелюбна, відповідальна, патріот…
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. Незакінчене речення: «Урок допоміг мені зрозуміти, що…»

  2. Взаємооцінювання (у парах), оцінка роботи учнів учителем.

Домашнє завдання (коментар).

Обов’язкове: підготуйтеся до характеристики образу Тугара Вовка (для цього доберіть цитати), поставте 3 запитання до персонажа.

За бажанням: запропонуйте 2 – 3 теми письмових творів.
Т е м а. Василь Голобородько. Світ людини і природи у вірші «З дитинства: дощ» (7 клас).

ТЛ: вільний вірш.

М е т а: зацікавити учнів творчістю В. Голобородька; вчити сприймати його вірші, пояснювати власне розуміння образного змісту; розвивати асоціативне мислення школярів.

Ц і л і.

Учні знатимуть:

2 – 3 цікавих факти з біографії поета; зміст виучуваного твору; визначення поняття вільний вірш.



Учні вмітимуть:

пояснити, чим зацікавила особа митця; виразно й усвідомлено читати поезію, прокоментувати власне розуміння образів.

Т и п у р о к у. Урок вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я: портрет письменника, комп’ютерна презентація «Дощ», аудіозапис, фрагменти інтерв’ю з письменником (роздавальні матеріали).

М е т о д и, п р и й о м и, ф о р м и р о б о т и: словесний настрій, передбачення, асоціювання, бесіда, читання дощиком, візуалізація, незакінчене речення.

І м’ я у р о к у: «Я дерево, я сніг, я все, що я люблю…» (Л.Костенко).


Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уроку. Словесний настрій.

- Я рада нашій зустрічі. А що відчуваєте ви? А чи можна радість (зацікавлення…) передати кольором? Який це буде колір?

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

- А якого кольору дощ? (Відповіді). А у Василя Голобородька дощ… зелений. Уявляєте?
ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Повідомлення теми уроку. (Учитель записує ім’я автора та назву вірша, залишаючи місце для продовження запису теми).

2. Передбачення: про що може бути вірш, який має таку назву? (Відповіді).

3. Виразне читання поезії учителем. (Перед читанням учні одержують настанову: «Послухайте вірш. Спробуйте уявити зображені автором картини. Після читання скажете, що побачили, почули, відчули»).



  1. Озвучення напрацювань.

Учні фіксують відповіді.


Побачив

eyeno1[1]

Почув

01[1]

Відчув


Зелене волосся дощу, дорога, хата, річка…

Шум дощу, шелест дерева…

Холод, тепло, босоніж по калюжах, затишок рідного дому…




  1. Самостійне формулювання учнями імені уроку.

Учні пропонують свій варіант імені уроку (ім’я уроку – це його описова, образна назва). Так, серед запропонованих учнями були й такі: «Повернення у дитинство», «Тепло рідного дому». На дошці і в зошитах буде записаний найбільш вдалий варіант. У журналі – той, який є у календарному плані вчителя.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Робота зі змістом поезії «З дитинства: дощ».

  • Перечитайте вірш мовчки. Чи всі слова в ньому зрозумілі? А можливо, є слова, вжиті у незвичному для вас значенні?

Зазвичай діти помічають лише рідковживані слова, лексичне значення яких може бути незрозумілим. А от незвичні сполучення слів помічають значно рідше. Цьому обов’язково треба вчити.

  • А для мене таким незвичним є зелене волосся дощу. Чому саме волосся і чому зелене? (Відповіді). Може, це густий рівний дощ, літній дощ? Зауважте: лише два слова – а в уяві нашій постає ціла картина – саме так твориться образ.

  • А як потрактувати метафору уплетений до нитки? Чому автор не каже: «Я змок до нитки… змокла дорога… змокла хата». Що хоче сказати поет? (Дощ – це не лише краплі води, він – і сам ліричний герой, і дорога, що веде до батьківської хати, і дерево, і річка, і череда корів. І всі разом вони творять єдиний світ. До речі, наші предки не розділяли одухотворене і неодухотворене. Діти теж так по-особливому сприймають світ).

  • «Хмара плете і плете зелене волосся дощу, холодне волосся дощу…», проте «усім тепло». Як же це? (Очевидно, йдеться про тепло як стан душі).

  • Звернімося до другої строфи. Хто ж напасеться? А хто набігається? Хто нахитається? Хто насидиться на горі? Хто належиться? А хто прийде додому у хату, наповнену теплом? Відповіді знайдете у першій строфі. (Автор не каже конкретно, про що чи про кого йдеться, але ми вичитуємо це з самого твору, якщо вміємо читати).

  • Чому у вірші про дощ згадується хата-гніздо? То про що ж вірш?

Вдруге на уроці учитель запитує, про що вірш. Можливо, після уважного читання учнями вірша дехто по-іншому (а може, тільки тепер) зрозуміє твір. Тому вважаємо доцільним ще раз визначити його тему.

  1. Робота зі змістом літературознавчого поняття. Підготовка до виразного читання вірша.

- Ви, мабуть, звернули увагу на ще одну особливість будови вірша: рядки не римуються, мають різну кількість складів. Такий вірш називається білим (вільним). У ньому головне не співзвучність рядків, а сконцентрована думка. І хоч рими нема, але вірш має певний ритм. Спробуємо прочитати і почути його.

3. Читання дощиком. Учитель читає перші два рядки у першій строфі і перші три рядки у другій строфі, учні по черзі читають по одному рядку. Звертаємо увагу на те, що ритм у першій і другій строфі різний. У першій – більш спокійний, плавний, у другій – енергійний. Отже, ритм теж допомагає передати картину дощу.1

4. Написання твору-візуалізації «Дощ».

- Спробуйте уявити себе частиною тієї картини, про яку говорить поет, і записати те, що уявили. Можливо, вам допоможуть у цьому фотографії і музика (демонстрація комп’ютерної презентації «Дощ»).

(Озвучення напрацювань).

4.Знайомство з письменником.


  • Що можна сказати про автора? (Це людина, яка вміє чути, бачити, відчувати природу, ніби створює з усім, що оточує її, окремий світ).

Про Василя Голобородька кажуть, що він поет-птах і поет-шахтар. Вам доводилося чути це прізвище? А що відомо про автора? А що хотілось би дізнатися? (Відповіді).

Пропоную попрацювати так: зараз ви отримаєте уривки інтерв’ю з письменником (до речі, він не дуже охоче дає інтерв’ю). Прочитаєте і розкажете, що в біографії митця вас особливо зацікавило.

(Відповіді учнів).
 ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

- Ось така вийшла наша розмова. Про що ми говорили? Що дала ця розмова?

Незакінчене речення:


  1. Цей урок допоміг мені зрозуміти, що…

  2. Щоб сприйняти поезію В.Голобородька, потрібно…

Домашнє завдання

Обов’язкове: підготуйтеся до виразного читання вірша; прочитайте його вдома батькам; поцікавтеся, чи сподобався їм твір.

За бажанням: а) запишіть першу строфу вірша в зошит і зафарбуйте кожен рядок тим кольором, який виник у вашій уяві під час його читання; зіставте побачену палітру кольорів із настроєм, який створюють ці рядки; б) намалюйте ілюстрацію до вірша.

Додаток

«…Народився я у квітні 1945 року в селі на шахтарському Донбасі...



Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покуті, я сипав із жмені пшеничне зерно і промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати...

...Коли усе це є: і звичаї, і традиції, і пісні, то сприймаєш їх, як щось цілком природне, як бути чорнявим чи білявим, а коли це зникає, чи від власного недбальства, чи з примусу, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним, хочеш зв'язати ту перервану нитку, яка тягнеться із глибини віків, хочеш, щоб і далі ткався той рушник із неповторними узорами, й далі».


«Від п'ятнадцяти років почав я робити фольклорні записи. Тепер уже й не знаю напевне, що до того спонукало. Можливо, усвідомлення (чи власне, чи підказане) того, що вірші мають бути образними (на той час я уже пробував віршувати). У тих віршах, які я в той час знав, головне із шкільної програми, образності я не знаходив. Взагалі школа якимось чином більше закриває, аніж відкриває красу поетичного слова. На той час я зачитувався поезіями С. Єсеніна. Там було те, чого я прагнув. Але то було в російській мові, неповторні російські вірші, мені ж хотілося, щоб мої вірші були так само неповторно українські. Тому захопився фольклором: і до джерел звернувся, і сам почав робити записи... Я аж до сього часу продовжую цікавитися фольклором...»
«1964-го я вступив до Київського університету імені Шевченка й рік навчався на філологічному факультеті. Потім склалося так, що в театральному інституті Володимир Денисенко набрав режисерську групу й у ній не виявилося жодного, який би знав українську мову, був причетний до нашої культури. Отоді Сергій Параджанов і порадив йому запросити навчатися мене. Я згодився. Однак в університеті не розрахувався, до інституту не перевівся. Після співбесіди походив з місяць на навчання й побачив, що там немає науки, що то ремісниче училище, яке готує ремісників. Поверхово і швидко. Університет я покинув, бо не відбув трудової практики в колгоспі, а то було страшніше за академнеуспішність – відрахували одразу ж. Подав заяву за власним бажанням та й розрахувався, а з 1966 року поновився в Донецькому університеті – на другому курсі...»
«Одним із мотивів, які спонукали мене звернутися до верлібру, був намір писати так, щоб кожен вірш мав неповторний малюнок, неповторний ритм. Це зближує вірші з музикою. Хоч не тільки це. Адже музика має лише план вираження, а тому й собі я завжди ставив завдання творити так, щоб головним у вірші був план вираження…»
«Мабуть, кожен поет у своїй творчості керується двома основними правилами. Одне з них дозволяє щось робити, а інше забороняє. Це стосується і тематики віршів, і окремих слів. На початку своєї творчості було для мене таке обмеження – не вживати абстрактних слів. А якщо виникала потреба у якихось поняттях, то намагався виразити їх конкретними образами. Також таким великим обмеженням було уникнення так званої поетичної мови… Було іще одне обмеження у моїй творчості, це – не називати у віршах імена відомих поетів, художників і так далі. Критики це іменують інтелектуалізмом. Хоча я усвідомлював, що виникне небезпека підозри, що я  належно не начитаний, і знаю тільки фольклор та літературу зі шкільної програми».
«...Процес народження вірша схований для мене, я не знаю, чому зупиняюся душею саме на цих виразах.. Крик птаха у природі і стан закоханості людини не мають нічого спільного, але в мові позначені одним виразом. Я схотів написати вірша щоб виправдати якраз оте переносне його значення… Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці».

Цикл уроків української літератури з теми

«Із пісенних скарбів» (7 клас)
У р о к 1

Т е м а. Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Їхнє ідейно-художнє багатство.

М е т а: поглибити знання семикласників про усну народну творчість, зокрема про суспільно-побутові пісні; допомогти збагнути жанрово-тематичне розмаїття народних пісень; розвивати навички аналізу пісенних творів; виховувати естетичні смаки, інтерес до вивчення народних пісень.

Ц і л і.



Учні знатимуть: види суспільно-побутових пісень; тематику, зміст, основні мотиви виучуваних пісень;

відведений час та коло проблем, які будуть вирішуватися упродовж вивчення теми; порядок її проходження; дату й запитання тематичної атестації; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти; визначати провідні мотиви пісень;

аналізувати та обговорювати запропоновані вчителем цілі.

Т и п у р о к у. Урок вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я: фонозаписи, збірки українських народних пісень, висловлювання про українську пісню, виписані та оформлені учнями.

М е т о д и, п р и й о м и, ф о р м и р о б о т и: випереджувальні завдання, програвання, розповідь учителя, виразне читання, читання з позначками.


Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Звучить українська народна пісня.

2. Актуалізація суб'єктного досвіду.

– Ви любите народні пісні? А ваші батьки? Чому?

– Справді, магічну силу має пісня: вона об’єднує людей, робить їх кращими, благороднішими. Про цю дивну силу пісні згадує Григір Тютюнник в оповіданні „Оддавали Катрю”: „Від цієї давньої, ущерть налитої смутком пісні, з якою виросло не одне покоління хуторян і не одне покоління пішло на той світ, у жінок бриніли сльози на віях, а чоловіки хмурилися, сумнішали очима й прохмелялися”. Сусіди, які вчора сварилися, сьогодні „плечима до пліч сиділи за столами й співали пісню, знану ще з дитинства, і були схожі на слухняних та поштивих дітей одних батька-матері. Вони то були – і не вони”.


ІІ. Цілевизначення та планування.

Оголошення концепту теми, окреслення кола проблем, які будуть розв’язуватися.

Учні записують тему уроку, епіграф: Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу (О.Довженко), коментують його.

Аналіз та обговорення у класі визначених учителем цілей.


ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Перевірка домашнього завдання.

Виразне декламування напам’ять (виконання соло, дуетом, гуртом) улюбленої народної пісні.

Оцінювання.

Читання та коментар виписаних учнями висловлювань про українську пісню (Див. додаток до уроку).

2. Розповідь учителя з елементами бесіди.



(Під акомпанемент ліричної мелодії учитель виразно читає слова М.Стельмаха).

– Віки мужності і звитяги, віки з шаблею в боях і за плугом на кров’ю политому полі, віки мук на невольничих торговицях і віки боротьби проти загарбників, віки надії в очах і сльози на віях, віки журби в серці і нескореної думи на чолі, грозові ночі повстань і тугою пересновані дні жіночого чекання – така наша народна пісня. Вона, як і наша доля, виростала на чорному хлібі історії. Гинули її геніальні творці, ромашка і житечко проростали з їхніх сердець, а їхні пісні розходилися по всій Україні, вростали у вічність і ставали для нащадків хвилюючою історією.

Справді, у пісні – історія нашого народу. А ще його щира душа і весела вдача. Учитель, демонструючи підбірку фольклорних видань, продовжує розповідь. Цікаво, скільки ж пісень склав наш народ? Щонайменше 500.000. А повне видання їх охопило б 200 томів по 1000 сторінок кожен том! (Радимо скористатися: Степанишин Б. Космос українського фольклору: вивчення рідного фольклору в середній школі. – Рівне, 1999). За своїм змістом народні пісні дуже різноманітні.

– Пригадайте, що таке пісня. Назвіть види пісень.


Види пісень

календарно-обрядові родинно-побутові суспільно-побутові коломийки

– Які з цих пісень вам відомі? Пригадайте, які пісні відносимо до календарно-обрядових. Чи доводилося вам співати їх?


  • Напевно, добре відомі вам і родинно-побутові пісні – це пісні про кохання, родинні стосунки, колискові. А про що може йтися у суспільно-побутових піснях?

3. Робота з підручником. Читання з позначками (робота у парах).

Учитель пропонує прочитати статтю підручника, роблячи відповідні позначки: V – прочитане підтверджує те, що ви знаєте - – прочитане відрізняється від того, що ви знаєте; + – прочитане несе нову для вас інформацію; ? – ви натрапляєте на інформацію, про яку хочете знати більше.

Самостійне опрацювання учнями матеріалу підручника.

Аналіз читання з позначками.

4. Читання зразків суспільно-побутових пісень (робота над виразністю читання), прослуховування фонозаписів, визначення різновидів пісень, їхніх мотивів та настроїв.

5. Бесіда з метою узагальнення вивченого.

– Що об’єднує усі суспільно-побутові пісні?

– Визначте основні мотиви та образи цих пісень.


  • Який настрій переважає у піснях суспільно-побутового циклу? Чому?


ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Незакінчене речення: "Сьогодні на уроці я зрозумів, що...".

2. Взаємооцінювання у парах.

Домашнє завдання.

Обов'язкове: вивчити напам’ять одну народну пісню (на вибір).

За бажанням: а) підготувати повідомлення про козаків або чумаків; б) намалювати ілюстрації до прочитаних пісень; в) поставити запитання до однієї із вміщених у підручнику пісень.

Додаток

Висловлювання про українську народну пісню

Що за милозвучність та краса ці українські пісні. Се – джерело, з якого на здоров’я ще довго будуть пити нащадки (П.Грабовський).

Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу. Безсмертна українська пісня – це бездонна душа України, її слава (О.Довженко).

Без пісні нема духовного життя народу. Вона народжується від невловимого поруху людської душі... Ідучи в похід, воїн бере зброю, хліб і пісню. Зброю – для бою, хліб – для життя, пісню – як душу народну (А.Малишко).

Ця нація співає плачучи. Так чинять на планеті лише українці (Боплан, Франція).

Українська пісня – це справжня поезія серця і почуття (В.Ягич, Хорватія).




У р о к 2

Т е м а. Суспільно-побутові пісні „Ой на горі та женці жнуть”, „Стоїть явір над водою”, „Гомін, гомін по діброві”, „Ой у степу криниченька”. Трагічний і героїчний пафос козацьких і чумацьких пісень.



ТЛ: пафос твору.

М е т а: допомогти семикласникам розкрити ідейно-художнє багатство чумацьких та козацьких пісень; дати поняття про пафос твору; розвивати вміння виразно читати народні пісні, порівнювати їх, визначати спільні ознаки, аналізувати мову; збагачувати духовний світ учнів красою пісенного слова.



Ц і л і.

Учні знатимуть: назви і зміст виучуваних творів; основну думку та художні особливості опрацьованих пісень; зміст літературознавчого поняття пафос твору.

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти, визначати основну думку пісень; знаходити образи-символи, вивчені художні засоби та пояснювати їхню роль у творах; розуміти пафос козацьких і чумацьких пісень; пояснювати, яке значення має пісня у житті українського народу, висловлювати особисте ставлення до народних пісень;

проводити рефлексію та взаємооцінювання в кінці уроку.

Т и п у р о к у. Комбінований урок.

О б л а д н а н н я: фонозаписи народних пісень, „Запорозького маршу” М.Лисенка, репродукції картин О.Мурашка „Похорон кошового”, С.Васильківського „Сторожа запорозьких вольностей”, М.Дерегуса „Народження пісні”, І.Айвазовського „Чумацька валка”; картки із завданням для роботи у групах; картки само- та взаємооцінювання.

М е т о д и, п р и й о м и, ф о р м и р о б о т и: випереджувальні завдання, програвання, ілюстрування; розповідь учителя; виразне читання; укладання таблиці „Основні мотиви та художні особливості суспільно-побутових пісень” (робота у групах), літературний диктант.



Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уроку (Кольоровий настрій).

2. Актуалізація суб'єктного досвіду.

Звучить фонозапис „Запорозького маршу” М.Лисенка.

На дошці – репродукції картин О.Мурашка „Похорон кошового”, С.Васильківського „Сторожа запорозьких вольностей”, М.Дерегуса „Народження пісні”, І.Айвазовського „Чумацька валка”. Учитель пропонує послухати музику, розглянути картини і поміркувати, про що піде мова на уроці.
ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Визначення власних цілей уроку з подальшим обговоренням їх у парах.

2. Колективне планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Літературний диктант.



  1. Поетичні фольклорні твори, в яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв – це...

  2. Пісня – це...

  3. Запишіть види народних пісень.

  4. Установіть відповідність між групами та мотивами пісень:

А. Козацькі.
Б. Чумацькі.
В. Кріпацькі.
Г. Солдатські.
Д. Заробітчан-ські.

1. Важкі умови праці, самотність, туга за родиною.

2. Підневільна праця, безправ’я, прагнення до волі.

3. Прощання з родиною, коханою, героїзм, загибель на полі бою.

4. Від’їзд у дорогу, опис довгого шляху, сутички з ворогами, згадки про домівку.

5. Важкі умови служби, прощання матері із сином, нареченої з коханим, туга за домівкою, працею коло землі.

А

Б

В

Г

Д

 

 

 

 

 







5. Назвіть 2 – 3 українських письменників, які збирали та видавали народні пісні.

6. Запишіть одне висловлювання про українську народну пісню. Вкажіть, хто його автор.

Взаємоперевірка та оцінювання письмових робіт.


  1. Повторення та поглиблення знань із теорії літератури.

Учитель вивішує на дошку таблицю і пропонує укласти літературознавчий словник, записавши відповідні терміни до визначень.

Термін

Визначення




Однаковий початок рядків у вірші, пісні, що застосовується для підкреслення важливого за смислом слова.




Перенесення рис одного предмета на інший на основі схожості.




Паралельне змалювання явища природи і стану людини.




Стійке, постійне художнє означення якогось предмета чи явища.




Умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища, відтворення його сутності через умовний знак.




Повторення споріднених або близьких за значенням слів.

3. Організація роботи у групах.

Учні, об’єднані у чотири групи, отримують завдання: перевірити знання напам’ять народних пісень, обрати найкращого читця; проаналізувати одну з пісень: „Ой на горі та женці жнуть”, „Стоїть явір над водою”, „Гомін, гомін по діброві”, „Ой у степу криниченька”. Через 10 хвилин представляють класові напрацювання: виразне читання (напам’ять), характеристику пісні, підготовлені вдома ілюстрації, повідомлення про козаків або чумаків.

Учні, які вдома готували запитання, задають їх представникам груп відповідно до аналізованих творів.

Результати дослідження записуються у таблицю.

Назва пісні, вид

Почуття, настрої

Образи-символи

Основна думка

Художні особливості
















Завдання для роботи у групах.

Схарактеризуйте пісню, відповідаючи на запитання.



  1. Про що пісня? Визначте її вид.

  2. Які настрої (почуття) передано у творі?

  3. Які образи твору передають настрої (почуття) особливо виразно? Чи можна ці образи вважати символічними? Чому?

  4. Яка основна думка твору і в яких рядках вона виражена?

  5. Які художні прийоми використано у пісні (звертання, діалог, слова із пестливо-зменшувальними суфіксами, постійні епітети, порівняння, паралелізм, анафора)? З якою метою?

Зверніть увагу! Сутність, основна думка, спрямованість, висловлена з піднесенням, натхненням, називається пафосом твору. Визначте пафос проаналізованої вами пісні.

Ключ. Символічні образи народної лірики.

Вітер – символ швидкості; якоїсь звістки; шкоди, руйнації і водночас оновлення.

Дощ – символ очищення, пробудження і водночас суму і сліз.

Зозуля – символ суму та вдівства; туги за життям, минулим; провісниця весни і водночас нещастя.

Калина – символ життя, крові, вогню; ознака батьківщини.

Могила – символ безсмертя. Часто смерть героя змальовується як весілля із сирою землею, могилою.

Терен – символ труднощів, життєвих незгод, страждань.

Туман – символ суму, самотності, чогось невідомого.

Явір – символ козака, парубка; здоров'я та сили; молодості; вічної пам'яті.

4. Озвучення напрацювань.

5. Робота з ілюстраціями.

– Розгляньте ще раз репродукції картин. Поясніть, які з пісень вони ілюструють. Якими словами із вивчених пісень ви підписали б кожну з картин?


ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Незакінчене речення: "На мою думку, пісня для українського народу – це...".

2. Заповнення карток оцінювання роботи в групі.







Самооцінка

Оцінки членів групи

Загальна оцінка

1

Читання напам’ять



















2

Робота у групі для вирішення спільного завдання




















Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал