Дипломної педагогічної освіти «Особистісно зорієнтований підхід у навчанні української мови і літератури»



Сторінка2/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.05 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4

Тема


Дата

Форма контролю

Основні вимоги до знань та вмінь


Література 70 – 90-х рр. ХІХ ст.

Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний.






Тест

Знати: історичні умови розвитку української літератури 70 – 90-х рр. ХІХ ст.; сутність змін у суспільній та індивідуальній свідомості, їх вплив на розвиток літератури та мистецтва; імена найвидатніших письменників цього періоду; основні етапи життєвого і творчого шляху І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного; зміст вивчених творів: «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного; наслідки пореформених обставин для українського села; засоби творення образів-персонажів; визначення та зміст понять реалізм, соціально-побутова повість, соціально-психологічний роман.

Уміти: розкрити взаємозалежність розвитку суспільства і літератури; дати власну оцінку вивченим творам; визначити проблематику; порівнювати образи, пояснювати роль образів у розкритті ідейного змісту твору; аргументовано висловлювати власну думку про життєвий вибір Чіпки; прокоментувати оцінку творчості І.Нечуя-Левицького І.Франком; порівнювати повість І.Нечуя-Левицького із романом Панаса Мирного.



Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький.




Твір.

Тести


Знати: біографічні відомості про І.Карпенка-Карого та М.Старицького; умови становлення українського професійного театру, імена представників театру корифеїв; зміст вивчених творів: «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого, «Оборона Буші» М.Старицького, проблематику творів; зміст літературознавчих понять жанри драматичних творів, засоби зображення характеру в драматичному творі.

Уміти: визначати й аргументувати тему, основну думку вивчених творів, характеризувати персонажів (із залученням тексту), пояснювати образ-символ Ісуса Христа у повісті М.Старицького; характеризувати внесок Івана Карпенка-Карого та М.Старицького у розвиток української літератури; написати творчу роботу на основі вивченого.



Іван Франко, Борис Грінченко.




Твір.

Тести


Знати: біографічні відомості про І.Франка та Б.Грінченка; зміст, тематику, проблематику вивчених творів: «Гімн», «Сікстинська мадонна», «Безмежнеє поле…», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» «Чого являєшся мені у сні?..», «Легенда про вічне життя», «Розвивайся ти, високий дубе…», «Мойсей», «Декадент», «Сойчине крило» І.Франка, «Каторжна» Б.Грінченка; напам’ять 2 поезії І.Франка (на вибір); зміст літературознавчих понять види і жанри лірики, сонет, філософська поезія, віршові розміри, терцини.

Уміти: висловлювати власні міркування про діяльність І.Франка та Б.Грінченка, визначати і пояснювати провідні ідеї вивчених творів; описувати відчуття, викликані творами; розкрити алегоричність образу Мойсея, розрізняти жанри поезій; виразно читати вивчені напам’ять вірші; написати творчу роботу (домашній контрольний твір) на основі вивченого.

Додаток 2


Літературний процес

  1. Постмодерн (кінець 20 – поч.. 21 ст.)

  2. Модернізм :

    1. Від межі 19 – 20 ст. до сьогодення:

      • Інтуїтивно-почуттєве світоспийняття.

      • У центрі уваги письменника – людська душа.

      • Індивідуалізм. Зосередження на «Я» автора, героя, читача.

    1. Друга половина 19 ст.:

      • Пізнавально-аналітичне сприйняття людиною світу.

      • Розкриття закономірностей суспільно-історичного процесу. Пояснення характеру, вчинків героя його соціальним походженням та умовами життя.

      • Типізація реалій життя.

    1. Романтизм - перша пол.. 19 ст.

    2. Сентименталізм - поч.. 19 ст.

    3. Класицизм – 18 – поч.. 19 ст.

    4. Бароко – 17 – 18 ст.

    5. Ренесанс та реформація – 16 – поч.. 17 ст.



Фольклор

Перехідний стиль

XIV - XV ст.

Готика

XI - XIII ст.
Тема. Місце жінки у суспільстві (За повістю Ольги Кобилянської „Людина”).

Ім’я уроку. Повість О.Кобилянської „Людина” – це „крик розпуки” (О.Маковей).

Ніяка сила в світі не стопче в мені

мислячої самостійної людини (О.Кобилянська).

Мета. Допомогти десятикласникам засвоїти зміст повісті; поглибити, зміцнити вміння учнів аналізувати художні образи; розвивати логічність і самостійність суджень; сприяти вихованню почуття людської гідності, прагнення до самовдосконалення.

Цілі.

Учні знатимуть: зміст і проблематику твору.

Учні вмітимуть: досліджувати певну проблему за текстом художнього твору; характеризувати образи з посиланням на текст, давати власну оцінку вчинкам персонажів.

Тип уроку. Урок поглибленого опрацювання тексту твору.

Методи, прийоми і форми роботи: „занурення в тему”, слово вчителя, бесіда, дослідницький (робота у групах), усна зв’язна розповідь учнів, „займи позицію”.

Обладнання. Тексти творів; комп’ютерна презентація, у якій використано репродукції картин із зображенням жінок (див. додаток); ілюстрації Л.Іванової до повісті „Людина”, картки із завданнями для роботи у групах.
Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Занурення в тему”.

Учитель або підготовлений учень декламує поезію І.Франка „Жіноче серце! Чи ти лід студений?”. У цей час ілюструються репродукції картин, звучить „Мелодія” М.Скорика.

Жіноче серце! Чи ти лід студений?

Чи запашний, чудовий цвіт весни?

Чи світло місяця? Огонь страшенний,

Що нищить все? Чи ти, як тихі сни

Невинності?

Чим б'єшся ти? Яка твоя любов?

В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш?

В чім змінне ти, а в чім постійне? Мов.

Справді, чим живе жінка, як збагнути її душу, зрозуміти бажання? Ці запитання здавна цікавили письменників, художників, філософів.

„Жіноцтво з кістки створив Ти, мій Боже,

Це часто в горлі стать кісткою може”, – зауважував ще у 17 столітті Данило Братковський.

„Як ідеш поміж жінки, не забудь батіг”, – писав німецький філософ Фрідріх Ніцше.

– А для чого цей батіг? (Відповіді учнів). До речі, наш сучасник Олег Гуцуляк так продовжив думку Ф. Ніцше: „Саме його слід вручити жінці в подарунок”.

– На межі XIX і XX ст. тема жінки стає однією з провідних у літературі. Пригадайте, як змальовано жінку у творах українських письменників ХІХ ст. (Зазвичай це пригнічена, безправна людина, покритка, наймичка чи бурлачка).
ІІ. Повідомлення теми уроку. Цілевизначення.

Але це чоловічий погляд на жінку. А що ж казала жінка про себе?

Продовжте речення: „Повість О.Кобилянської „Людина” – це твір про...” Осип Маковей назвав повість „криком розпуки”, тобто розпачу. Можливо, ці слова допоможуть нам глибше зрозуміти твір? Хто ж кричить? (Відповіді учнів). Кому? (Відповіді учнів). Про що? (Учні записують ім’я уроку та епіграф).

Чого ж прагне Олена? Чи почули її? З’ясувати це – завдання нашого уроку.


ІII. Опрацювання навчального матеріалу.

Щоб виконати ці завдання, пропоную попрацювати у групах.



Організація роботи у групах.

І група.

1. Знайдіть у тексті портретні деталі Олени. Опишіть її зовнішність.

2. Чого прагне Олена? (Зверніть увагу на думки Олени про освіту жінок, бажання самостійно утримувати себе у житті, погляди на подружнє життя). Як ви поясните те, що погляди і прагнення дівчини не збігаються із загальноприйнятими у її оточенні?

3. Як ставляться до дівчини її рідні, знайомі? Доведіть свої думки посиланнями на текст.



ІІ група.

  1. Яка роль у суспільстві традиційно відводилася чоловікові, а яка – жінці? Прокоментуйте слова персонажів повісті „Людина”: „Я паную над обставинами й тому можу сказати, що від мене залежить моя доля” (Стефан Лієвич); „Що почне жінка з надвишкою розуму при горшках і мисці?” (лікар); „...У всіх жінок остання філософія: вийти заміж” (доктор юриспруденції К.); „Читання час забирає, а надто жінкам при господарстві” (Фельс).

  2. Як ставилися у сім’ї пана Ляуфлера до єдиного сина й чому спадкоємцеві приділялося значно більше уваги, ніж донькам? Чи було це типовим для тогочасного життя?

  3. Які думки про шлюб та стосунки у сім'ї були традиційними у міщанському середовищі? Чи погоджуєтеся ви з цими судженнями?

Школярі обговорюють свої запитання у групах (до 7 хвилин), готуються до зв’язної відповіді, „доповідач” представляє результат роботи групи (час виступу – 3 - 5 хвилин).

Секретар групи заповнює відповідну колонку таблиці.

Прагнення Олени

Стереотипи суспільства






Де вихід?

Протистояти чи підкоритися вимогам суспільства?



Бесіда

– Олена прагне чогось нездійсненного, нереального? А суспільство дає їй можливість реалізувати себе?

– Як же протистоїть обставинам Олена? Чи вдається їй це? (Зверніть увагу на епіграф до другої частини повісті).

– Як передає Ольга Кобилянська внутрішню боротьбу у душі Олени?

– Олена закохує у себе Фельса. Чому? А що вона почуває? (Згадайте епізод, коли Фельс освідчується Олені. Що у такий момент має почувати дівчина? В Олени ж виривається: „Ідіот! ”).

– Прочитайте і прокоментуйте сцену прощання Олени з листами Лієвича. Чому Олена не радіє, а плаче перед весіллям?

– Як ви розцінюєте одруження Олени з Фельсом? Вона зламалася, підкорилася долі („...не буди в мені бувшої людини”) чи все-таки довела, що вона людина (це думка автора підручника)?

Займи позицію” (учні обґрунтовують обрану тезу).


ІV. Рефлексія та оцінювання.

– Який зміст у назву вкладає Ольга Кобилянська (зрештою, чому змінила назву)? А може, слова про крик розпуки стосуються і самої авторки?



Людина – це особистість, яка має неповторний внутрішній світ, відкритий розум, щире серце. Олена стає людиною; доводить, що жінка – також особистість. Олена залишається людиною: не може до кінця протистояти умовам.

– Що ж дало нам вивчення повісті? Незакінчене речення: „Ольга Кобилянська допомогла мені зрозуміти, що...”.



Самооцінка роботи на уроці




Оцініть себе за кожним із тверджень

Бали (0 - 2)

1

Я активно працював(ла) у групі.




2

Я висловлював(ла) нові ідеї.




3

Я уважно працював(ла) з текстом.




4

Я давав(ла) повні відповіді на запитання.




5

Я брав(ла) активну участь у дискусії.




6

Я узагальнював(ла) сказане на уроці.







Сума балів





VІ. Домашнє завдання.

Завдання на вибір: 1. Написати твір-мініатюру „Як тобі, жінко, в цьому сторіччі?” або „Бути людиною непросто...” 2. Підготувати 5 – 6 тестових завдань за вивченою повістю О.Кобилянської.


Т е м а. «Згине зло, і правда переможе!» (Урок позакласного читання у 5 класі за казкою В.Шевчука «Панна квітів»).



М е т а. Ознайомити учнів з цікавими фактами із життя письменника, змістом казки „Панна квітів”; розвивати навички виразного читання; формувати вміння давати власну оцінку вчинкам героїв твору; допомогти віднайти у творі те, що хвилює читача; виховувати інтерес до літературної казки, прагнення робити добро.

Ц і л і.

Учні знатимуть:

• цікаві факти із життя В.Шевчука;

• зміст казки “Панна квітів”;

• основну думку твору.



Учні вмітимуть:

• виразно читати та переказувати уривки з казки;

• створювати словесні портрети казкових героїв;

• давати власну оцінку їхнім рисам, учинкам.



Т и п у р о к у. Урок поглибленого опрацювання тексту.

О б л а д н а н н я: портрет письменника; Шевчук В. Панна квітів: Казки моїх дочок. – К.: Веселка, 1990; саморобні книжечки з казкою; „картка-путівник”; ілюстрації до казки; аудіозаписи ліричної мелодії, музики у поєднанні із шумом дощу.

М е т о д и, п р и й о м и т а ф о р м и р о б о т и: виразне читання, переказування, словесне малювання, бесіда, укладання таблиці (робота в парах), “Незакінчене речення”.

В и п е р е д ж у в а л ь н і з а в д а н н я. Запитати у батьків, чи люблять вони казки; якщо так, то чому. Прочитати казку В.Шевчука „Панна квітів”; підготуватися до виразного читання уривків; зробити палітурку до саморобної книжечки, а за бажання – проілюструвати казку.

Х і д у р о к у



І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (Словесний настрій).

– Діти, з яким настроєм ви сьогодні прийшли на урок? (Відповіді учнів). Я теж трохи хвилююся, але й радію: адже кожне нове знайомство чи нова зустріч розкриває мені щось цікаве. А сьогодні ми зустрічаємося ще й … із казкою.

2. Актуалізація суб'єктного досвіду.

– Ви любите казки? А ваші батьки? За що?

(Я люблю казки, бо в них відбуваються різні фантастичні пригоди; моїм батькам подобається те, що в казках завжди перемагає добро).

– Я теж із задоволенням читаю казки. Чому? Відповідь для себе я знайшла у такому вірші Ліни Костенко:

Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про царя Салтана

або про те, як весело козак

обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що кому не говорив,

а згине зло і правда переможе!


ІІ. Цілевизначення та планування роботи.

1. Повідомлення теми та завдань уроку.

– Запрошую вас у казку Валерія Шевчука „Панна квітів”. Ви прочитали її? Сподобалася вам ця казка? А які палітурки зробили ви до своїх книжечок? (Ілюструючи палітурки, діти пояснюють свій задум).

2. Ознайомлення з цілями уроку за „карткою-путівником”(Див. додаток).

– Зазвичай, вирушаючи в подорож, людина ставить перед собою якусь мету. Наприклад, відпочити, щось побачити... У нас теж є свої завдання. Розгорніть „картку-путівник” і ознайомтеся з цілями уроку. Чи хочете ви щось додати? (За потреби учні доповнюють запис).


  1. Планування роботи.

– Як і в кожній казковій подорожі, на нас чекають три дороги. З якої ж почати, як вважаєте? (Учні вибирають одну з трьох „доріг”). Отже, вирушаємо.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Робота зі змістом твору.

Учитель виразно читає напам’ять (під супровід ліричної мелодії) уривок (розд. 2): „Того ранку було багато сонця, а трава від роси аж голубіла, й кожна павутина, що її розкидали по світі павуки, тримала по великій, світлій, як дорогоцінний камінець, краплині. Ці краплі промінились і грали, відбиваючи від себе золоті списики променів, а Зеленоочка, прокинувшись у траві, довго сиділа, дивлячись на ті краплі. Її очі того ранку були чудові, як ніколи. Вона встала й роззирнулася і побачила тоненьку стежку. Зрештою пішла по тій стежці...”

– І поки Зеленоочка йде стежкою, пригадаймо, що ми знаємо про цю дівчинку Виразне читання учнями уривків із 1 розділу:

1. Ця дівчинка, щo про неї поведемо мову, жила, може, не в нашому часі і, може, не на нашій землі, як і всі, хто живе в казковому світі. Носила вона зелене платтячко, таке старе, що мусила щоранку зашивати його травою. На голові в неї була хустина, схожа на пелюстку, і світилася та хустина між травами, як голуба квітка.

2. Мала та дівчинка ледь-ледь кирпатий носик, від чого обличчя її здавалося трохи здивоване, і назвали б її люди простою, коли б не її очі. Були вони величезні й зелені, і коли хто придивлявся до них, то здавалося, що то не очі, а зірки якісь особливі світяться. Щось там таке промінилось у них і тріпотіло, таке щось цікаве й славне світилося й жевріло, що годі було не всміхнутися до тої дівчинки й не захотіти погладити її ніжно по голові.

3. І ще та дівчинка не мала власної хати, не знала ні тата, ні мами, а все кудись ішла, без кінця мандруючи по світі. І це не тому, що не могла всидіти на місці, а через химерну свою вдачу.

– А що ж такого химерного було у вдачі дівчинки?



(Йдучи кудись послана, завжди спинялася біля квітки, з якої спивала мед бджола, і стежила за тим пильно. Іншого разу дівчинка лягала на траву й дивилася, як хилитаються над нею суцвіття трави і як пишуть вони на хмаринках і на синьому тлі неба щось таке цікаво-небувале).

– А ви саме такою уявляли панну квітів, коли починали читати казку, чи, може, іншою?



(Я уявляв панну квітів схожою на троянду.

Я думала, що панна квітів має бути одягнена у пишне вбрання із пелюсток квітів).

Ось така ця дивна (чи не дивна) дівчинка… Але, здається, вона вже прийшла до… Куди привела стежка Зеленоочку?



(…До не великої і не малої хати, стіни якої були не білі й нe темні, вікна якої були з круглих шибочок, а дах із очерету. Двері були низькі, давно не фарбовані, а на ґаночку, що складався з двох сходинок, сидів сивий дід, у роті якого стриміла череп'яна люлька).

  • Що дід розповів дівчинці про себе?

(Дід розповів, що він співчуває бідним і знедоленим, сиротам і покинутим, сумним і загорьованим).

  • Чи здогадувалася Зеленоочка, хто він і який насправді? А ви? Що допомогло вам у цьому? Які слова?

(Мабуть, Зеленоочка не здогадувалася, хто ж насправді цей дід. А ми розуміли, що він каже неправду, бо коли дід говорив із дівчинкою, „засвітився в його очах такий вогник, який завжди засвічується в кота, коли полює він на птаха чи мишу”).

– Придивімося до героїв уважніше. Випишіть із 2 розділу портретні деталі персонажів у таблицю. (Учні за бажанням працюють індивідуально або у парах). Порівняйте образи Зеленоочки і Кріноса. Учитель пропонує розглянути ілюстрації у книжці „Панна квітів”, порівняти словесний портрет із намальованим.



  • А ще Зеленоочка зустрічає Димка. Хто він? Який?

(Це димовий чоловічок із люльки Кріноса. Чарівник назвав його Хвали-не-перехвали-більше!).

– Перевтілимося на хвилинку в Зеленоочку і Димка. Підготуємося до читання в ролях їхньої розмови. (Від слів „То, мабуть, ти мені щось сказати хотів...” до „Чи не це воно, Димку, тюльпанове поле...”).



Читання у ролях.

– Чи погоджуєтеся ви з думкою Зеленоочки, коли людина добра, то хвалити її не треба, діло її хвалить? Чому?



  • Що відчула Зеленоочка, побачивши тюльпанове поле? Спробуйте розказати від імені дівчинки.

(Мені здалося, що ці квіти живі. Вони ніби щось хочуть сказати, але не можуть. Я завжди раділа, коли бачила квіти, а зараз мені чомусь стало сумно).

  • Яку таємницю розкрив Сну Зеленоочки Димко? А чого так і не сказав вуж?

(Димко розказав, що тюльпани – це нещасні люди, яких Крінос перетворив на квіти. А вуж так і не відповів, чи хотіли ті люди стати квітами).

  • А чи так це важливо, як саме людина буде щасливою: за власною волею чи проти неї?

(Звичайно, це важливо. Силою зробити людину щасливою не можна).

  • Про що вперше в житті задумалася Зеленоочка?

(Чи піти далі, як це вже не раз робила, коли їй не подобався господар, у якого служила, чи залишитися).

  • Зеленоочка робить вибір: залишитися, щоб допомогти людям. І знаєте, що я подумала? Це був випадковий вибір чи ні? Є на це запитання відповідь у тексті?

(Розділ 7. Дівчинка говорить про себе: „Не мала я ні до кого лихого серця”. На сердиті слова Димка вона відповідає лагідно і гладить його по голові. Розділ 9. Коли вуж погрожує перебити дівчинку, у відповідь „до нього простяглася мала й ніжна долонька і торкнулася його голови”. Згадаймо ще й епізод з мурашками: дівчинка дозволяє себе вкусити, щоб ті мали чим похвалитися).

– Мурашки Вунько і Мунько сперечаються, хто ж Зеленоочка: фея чи ні. А ви як думаєте? Якщо звичайна дівчинка, то коли вона перетворилася на фею? (Робимо висновок про те, що людина, допомагаючи іншим, стає чарівником).



  • Перекажіть епізод, у якому розповідається, як Зеленоочка врятувала людей.

Учні переказують уривки з розділів 8, 9.

Учитель починає читати уривок (розд. 9): „Водночас линув з усіх хмар, що зібралися над полем, дощ”.

– Послухаємо дощ? (Фізкультхвилинка „Літній дощ”: учні, плескаючи долонями по колінах, імітують звук дощу). Далі під музику вчитель продовжує читати: „...І цей дощ, просвічений сонцем, раптом зазвучав, витворюючи нечувану, дивовижно гарну музику...” до слів ”...пили і сонце, і дощ, що щедро на них лилися”.

– Отже, казка має щасливий кінець. Маленька дівчинка перемогла сильного чоловіка, чарівника “великого з великих”. Що ж уособлює Зеленоочка? А Крінос? (Запишіть у картку. Спробуйте зробити висновок). (Учні роблять висновок, що у казці перемагає добро).

– Ми пройшли одну з трьох доріг. Але є ще дві. Й вони також цікаві. Пройдімо по чарівному мосту. Яку казку, вивчену на уроці зарубіжної літератури, нагадала вам „Панна квітів”? Чим саме? (Учні проводять паралель із казкою Андерсена „Снігова королева”).

– І нарешті третя дорога. Вона приведе нас до автора “Панни квітів”. Цікаво, якими ви уявляєте казкарів? А ось яким є Валерій Шевчук. (Учитель демонструє фото письменника).


  1. Розповідь учителя.

Народився Валерій Шевчук у 1939 році в Житомирі у сім’ї шевця (таки справжній Шевчук!). А його дід Іван запалював ліхтарі на стовпах.

Письменник згадує, що малим дуже любив мандрувати і постійно губився. Є ще й така згадка: увечері батько часто засиджувався за роботою, шив взуття, а мама сиділа поряд і читала йому. Слухали те читання і сини – Анатолій та Валерій. Та й дуже захопилися літературою. Навіть повість написали (старший брат тоді вчився у 7, а Валерій у 5 класі).

Друкуватися почав, коли навчався в Київському університеті. Він закінчив історико-філософський факультет. Мабуть, тому серед творів так багато історичних та філософських. В основному це „дорослі” книги. За роман „Три листки за вікном” отримав Шевченківську премію – а це найвища письменницька нагорода в Україні. Є у Валерія Шевчука і „дитяча” книжка – збірка казок „Панна квітів”, написана для дочок – Мирослави та Юліани. У цій книжці живе і дівчинка Зеленоочка, і Димко, а ще Дівчинка, яка шукала маму, є там Місто, у якому не ростуть квіти... і ще багато чого цікавого, про що дізнаєтеся, коли прочитаєте цю книжку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал