Дипломної освіти ім П. Л. Щупіка Державний заклад " Дніпропетровська медична академія"



Сторінка17/18
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.92 Mb.
ТипДиплом
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Визначення груп крові моноклональними антитілами (цоліклонами)


Реагенти:

Стандартні моноклональні антитіла (МКА): цоліклони анти-А (червоного кольору) і анти-В (синього кольору).



Спеціальне устаткування:

  • Білі планшети або порцелянові (емальовані) тарілки.

  • Скляні або пластмасові палички.

  • Піпетки.

  • Захисні рукавички.

Методика виконання:

  • Визначення проводять у приміщенні з достатнім освітленням при температур і від+15до+25°С.

  • Цоліклони анти-А і анти-В наносять на білий планшет або тарілку по одній великій краплі (0,1 мл) під відповідними написами: анти-А або анти-В.

  • Поряд з краплями антитіл наносять по одній маленькій краплі (0,01 мл) досліджуваної крові у співвідношенні 1:10.

  • Змішують окремими скляними паличками кожну краплю крові (еритроцитів) з відповідним Цоліклоном.

  • Змішавши всі краплі, пластину погойдують, потім на 1-2 хв. залишають у спокої і знову погойдують. Аглютинація з Цоліклонами анти-А і анти-В починається в перші 3-5 секунд, спостереження за ходом операції проводять протягом 2,5 хв.

  • Позитивний результат підтверджується наявністю аглютинації, появою невеликих червоних агрегатів, які швидко утворюють пластинки. Якщо результат негативний, аглютинація відсутня, крапля рівномірно профарбована у червоний колір.

Інтерпретація результатів:

Якщо аглютинація відсутня в усіх краплях - кров О(І) групи.

Наявність аглютинації з Цоліклоном анти-А при відсутності з Цоліклоном анти-В - кров А(II) групи, еритроцити містять тільки антиген А,

Наявність аглютинації з Цоліклоном анти-В при відсутності з Цоліклоном анти-А - кров В(III) групи, еритроцити містять тільки антиген В.

Наявність аглютинації з Цоліклоном анти-А і Цоліклоном анти-В - кров належить до IV групи, еритроцити містять обидва антигени А і В.


Група крові, що досліджується

Цоліклони





анти-В

антиА

О(І)

-

-

А(ІІ)

-

+

В(ІІІ)

+

-

АВ(ІV)

+

+

*(-) - відсутність аглютиноцій, (+) - наявність аглютинацій


Можливі помилки:

  • Висока температура повітря (в нормі не більше 25°С).

  • Використання вологих піпеток, пластинок, забруднених паличок.

  • Використання недостатньо активних реагентів (слід стежити за терміном придатності реагентів, умовами зберігання реагентів).

  • Низька якість реагентів (необхідно слідкувати за зовнішнім виглядом: прозорість реактиву, відсутність плівок, пластівців, запаху гниття та ін.).

  • Технічні помилки (слід дотримуватись інструкції).

  • Особливості досліджуваної крові (незрілість антигенних детермінант на мембрані еритроцитів новонародженої дитини).


Визначення групи крові за стандартними сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб)

Цей метод визначення групи крові дає повну серологічну характеристику крові. Спосіб найбільш часто використовується в серологічних лабораторіях. Суть методу полягає у визначенні наявності або відсутності в досліджуваній крові групових антигенів А і В за допомогою стандартних сироваток, а також групових антитіл за допомогою стандартних еритроцитів.



Реактиви:

  • Стандартні сироватки.

  • Стандартні еритроцити трьох груп крові: О(І), А(ІІ), В(ІІІ).

  • Фізіологічний розчин.

Спеціальне устаткування:

  • Біли планшети або порцелянові (емальовані) тарілки.

  • Скляні або пластмасові палички.

  • Піпетки.

  • Захисні рукавички.

Методика виконання:

  • Стандартні еритроцити готують із крові донорів із заздалегідь відомою групою крові, зберігають при температурі 4-8°С. Термін придатності 2-3 дні.

  • Кров для дослідження беруть з вени в суху пробірку, центрифугують або залишають у спокої на 20 -30 хвилин для поділу на сироватку і еритроцити.

  • На маркіровану тарілку або планшет піпеткою в шість осередків наносять по одній великій краплі сироватки досліджуваної крові з пробірки (0,1 мл), а поряд з ними - по одній маленькій краплі (0,01мл) стандартних еритроцитів груп О(І), А(ІІ), В(ІІІ) (дві серії).

  • Відповідні краплі змішують скляними паличками, планшет погойдують, спостерігають протягом 5 хв., в краплі з аглютинацією додають ізотонічний розчин NaCl, після чого оцінюють результат.

  • Реакція зі стандартними сироватками проводиться описаним вище способом, паралельно з реакцією зі стандартними еритроцитами.

Оцінка результатів:

  • При аналізі результатів оцінюють дані, отримані при обох реакціях зі стандартними сироватками і стандартними еритроцитами.

  • Еритроцити групи О(І) є контрольними в реакції зі стандартними еритроцитами.

  • Результат перехресного способу вважається достовірним, якщо результати реакції зі стандартними сироватками і зі стандартними еритроцитами по групі досліджуваної крові збігаються. Якщо ні, обидві реакції слід переробити.

Примітка:

При плановому дослідженні аналізу крові лікар визначає групу крові за стандартними сироватками або за допомогою цоліклонів. Після проведення дослідження кров відправляється в серологічну лабораторію для перевірки групи перехресним методом.



При необхідності визначення групи крові в екстреному випадку, коли необхідне термінове переливання крові, лікар визначає групу самостійно, а підтверджуючі перевірки в лабораторії проводяться постфактум.

НАВИЧКА 42

Визначення резус-належності
Резус-фактор є тільки на еритроцитах. Анти-резус антитіла присутні в слізній рідині, сечі, транссудаті, ексудаті, крові. В залежності від наявності Rh-фактора на еритроцитах, люди розподіляються на дві групи: Rh-позитивні (85%) та Rh-негативні (15%). Rh-фактора неоднорідний: виділяють 6 його антигенів: Rh0 (D), rh´(C), rh´´(E), H0 (d), h´2 (c), h´´2 (e). Найбільш активний антиген - Rh0 (D). Лабораторне дослідження базується на виявленні в крові антигенів Rh за допомогою стандартної сироватки анти- Rh.

Реактиви:

  • Стандартний реагент-антирезус (сироватка анти резус групи АВ(ІV), який містить 33% розчин декстрану) специфічний за АВО.

  • Стандартні Rh-позитивні еритроцити.

  • Стандартні Rh-негативні еритроцити.

  • Кров новонародженого (дозволяється використовувати кров з пальця, еритроцити з пробірки після утворення згустку.

Спеціальне устаткування:

  • 6 пробірок.

  • Піпетки.

  • Захисні рукавички.

Методика виконання:

  • Пробірки розташовують у 2 ряди (по 3 штуки), маркірують.

  • В усі пробірки чистою піпеткою вносять по 1 краплі стандартного універсального реагенту анти резус 2-х серій.

  • До 1 та 2 пробірки пастерівською піпеткою вносять краплю крові, що досліджується.

  • У 3 та 4 піпеткою вносять стандартні Rh-позитівні еритроцити.

  • У 5 та 6 піпеткою вносять стандартні Rh-негативні еритроцити.

  • Пробірки струшують і проводять спостереження впродовж 3 хвилин.

  • Трактування результатів:

    • Аглютинація в 1, 2, 3, 4 пробірках - Rh-позитівна кров дитини;

    • Немає аглютинації - Rh-негативна кров дитини.



Навичка 43


Проведення фототерапії
Фототерапія - метод лікування гіпербілірубінемії, заснований на фотоокисленні непрямого білірубіну з утворенням білівердину, дипіролів та з конфігурацією його молекули за для утворення нетоксичних водорозчинних ізомерів, які виводяться з організму з сечею та випорожненнями і не потребують процесу кон'югації.

Показання:

  • Наявність «небезпечної» жовтяниці (Таблиця). При появі симптомів «небезпечної» жовтяниці необхідно негайно розпочати проведення фототерапії, не очікуючи отримання результату загального білірубіну сироватки крові.

  • Рівні загального білірубіну, що знаходяться в діапазоні для проведення фототерапії на номограмах відповідно до гестаційного віку і перебігу перинатального періоду.

Таблиця
Критерії «небезпечної» жовтяниці новонародженого (ВОЗ, 2003 ISBN 92 4 154622 0)


Вік дитини, год.

Локалізація жовтяниці

Висновок


24

Будь-яка


«Небезпечна» жовтяниця

24-48


Кінцівки


>48


Ступні, п'ясти рук


Потипоказання:

Рівень прямого білірубіну 20% від загального або вище.



Відносними протипоказаннями для проведення фототерапії можуть вважатися: гостра ниркова недостатність, тяжка серцева недостатність, пологова травма, що супроводжується судомами.

Методика проведення:

  • Дитину, якій призначено фототерапію, розміщують в інкубаторі або відкритій реанімаційній системі чи ліжку з підігрівом. При виконанні маніпуляції дитина повинна бути повністю роздягнута.

  • Очі дитини та статеві органи у хлопчиків треба прикрити сонцезахисним матеріалом. Для захисту очей краще використовувати спеціальні окуляри, а не лицеву пов’язку, яка може, зсунувшись, порушити прохідність верхніх дихальних шляхів дитини.

  • Джерело фототерапії розташовують над дитиною на висоті до 50 см (якщо в технічному описі установки для проведення фототерапії не передбачено інших параметрів). З метою попередження перегріву повітря в інкубаторі необхідно стежити, щоб відстань між лампою та кувезом була не меншою ніж 5 см.

  • При використанні одного джерела світла необхідно кожні 1-2 години треба змінювати положення дитини відносно джерела світла, повертаючи її то на живіт, то на спину (щоб опромінювалася максимальна поверхня тіла новонародженого).

  • При вираженій гіпербілірубінемії доцільно перейти до проведення інтенсивної фототерапії з використанням принаймні 2 джерел світла (лампи фототерапія, фотоматрацик).

  • Для отримання найбільшого ефекту, фототерапію проводять безперервно, окрім періодів годування, гігієнічних та лікувальних маніпуляцій.

  • Для збільшення інтенсивності опромінювання необхідно закрити бокові стінки ліжечка (інкубатора) білою тканиною.

  • Кожні 2 години потрібно вимірювати температуру тіла дитини (краще - ректальну), якщо в кувезі не підтримується автоматичне регулювання шкірної температури новонародженого. Використання серворегулюючого кувезу потребує захисту датчика шкірної температури спеціальним екраном або фольгою.

  • За відсутності показань бажано зберегти ентеральне годування в повному обсязі (найкраще – грудним молоком, на вимогу без нічної перерви, не рідше 8-12 разів на добу). Якщо під час проведення фототерапії дитина не отримує достатньої кількості грудного молока, доцільно догодовувати дитину зцідженим грудним молоком

  • Добову потребу в рідині, яку вводять дитині, збільшують на 10-20% (дітям з екстремально низькою вагою – на 40%) відносно фізіологічної потреби в рідині. Інфузійна терапія показана тільки тоді, коли додаткову гідратацію неможливо провести шляхом напування дитини.

  • При частковому або повному парентнральному вигодовуванні використання жирових емульсій обмежують до уникнення загрози білірубінової енцефалопатії.

  • Під час проведення фототерапії необхідно продовжити лікування основного / супутнього захворювання.

Моніторинг:

  • Оцінка клінічного стану дитини проводиться не рідше 3 разів на добу.

  • Рекомендується підтримка температури тіла дитини в межах 36,5 – 37,5°С, здійснення її контролю кожних 3 години.

  • Контроль маси тіла дитини здійснюється не рідше 1-го разу на добу.

  • Забарвлення шкіри дитини не відтворює наявного рівня гіпербілірубінемії під час фототерапії та 24 години після її припинення.

  • Показаннями до продовження фототерапії або замінного переливання крові може служити тільки рівень загального білірубіну в сироватці крові новонародженого. При фототерапії щоденно проводять біохімічний аналіз крові на рівень білірубіну (у разі загрози білірубінової енцефалопатії – кожні 6-12 годин), оскільки це основний критерій її ефективності.

  • Фототерапію признають ефективною, якщо її проведення супроводжується зниженням рівня загального білірубіну на 20-35 мкмоль/л або зниженням інтенсивності приросту білірубіну нижче рівня, що вимагає замінної трансфузії, протягом 4-6 годин. В протилежному випадку слід перейти до інтенсивної фототерапії або замінного переливання крові.

  • Фототерапію можна відмінити, якщо відсутні ознаки патологічного приросту білірубіну в сироватці крові нижче від показників, які стали підґрунтям для призначення фототерапії.

  • Через 12 години після закінчення фототерапії визначають рівень білірубіну в крові.

Побічні ефекти:

  • Більше ніж за 40 років застосування фототерапії в медичній практиці не виявлено навіть віддалених несприятливих побічних дій на організм людини. Але в ході лабораторних досліджень на тваринах було виявлено потенційний ушкоджуючий вплив на сітківку ока та сіменники яєчок. Це стало основою для забезпечення відповідного захисту очей та статевих органів у хлопчиків під час фототерапії.

  • В деяких дітей у відповідь на фототерапію можуть виникнути алергічні висипи, збільшитись частота випорожнень (діарея зеленого кольору). В поодиноких випадках шкіра може набувати бронзового відтінку (шкіра набуває нормального кольору через декілька тижнів). Всі три ефекти, пов’язані з накопиченням в організмі фотоізомерів білірубіну, зазвичай зникають після припинення фототерапії.

  • Збільшення, порівняно зі звичайним, невідчутні втрати рідини.

  • Тенденція до тромбоцитопенії.

  • Зменшення темпів росту на момент проведення фототерапії.

  • Підвищення температури тіла дитини.

Показання для фототерапії та замінного переливання крові у доношеного новонародженого без ознак гемолітичної хвороби

Показання до фототерапії та замінного переливання крові у новонародженої дитини з ознаками гемолітичної хвороби або в недоношеного новонародженого





НАВИЧКА 44


Операція замінного переливання крові (ОЗПК)
ОЗПК – це гострий метод детоксикації, що спрямований на виведення білірубіну та його токсичних метаболітів, вільних Rh або АВО - антитіл і гемолізованих еритроцитів з крові новонародженого з гіпербілірубінемією.

проводиться в установі 3 рівня надання меддопомоги або в установах нижчого рівня при обов’язковій наявності в них відділення (палати) інтенсивної терапії новонароджених. ОЗПК є стерильною процедурою і проводиться з чітким дотриманням усіх відповідних вимог.



Показання: гострий розвиток гемолітичної хвороби новонароджених (резус-ізоімунізація, АВО-конфлікт) з інтенсивним зростанням жовтяниці та інших клінічних симптомів; концентрація загального білірубіну відповідно діапазону, коли необхідно проводити ОЗПК за номограмами згідно Наказу МОЗ України № 255 від 27.04.2006 року; в разі неуспішності фототерапії терапії протягом 4-6 годин при визначенні рівня загального білірубіну сироватки крові, який відповідає рівням замінного переливання крові та данні таблиці:
Показання до замінного переливання крові в доношених новонароджених з ГХН:


Фактори

Показники

Рівень загального білірубіну в пуповинній крові

> 80 мкмоль/л *

Погодинний приріст білірубіну (за умови фототерапії, що проводиться):

- несумісність за Rh-фактором

- несумісність за системою АВО


7 мкмоль/л

10 мкмоль/л


Рівень білірубіну відповідно малюнку**




Анемія на першу добу (незалежно від рівня білірубіну)

Нb 100 г/л***, Ht<35%*

Співвідношення рівнів загального білірубіну сироватки (мкмоль/л) та альбуміну (г/л)****

в залежності від ваги дитини:



< 1250.0 грам

1250,0-1499,0 грам

1500,0-1999,0 грам

2000,0-2500,0 грам

> 2500,0 грам


Білірубін (мкмоль/л) =

Альбумін (г/л)


6,8

8,8

10,2

11,6

12,2

* Ці лабораторні показники є також показанням до замінного переливання крові в недоношених новонароджених

** Показання до фототерапії та замінного переливання крові у новонародженої дитини з ознаками гемолітичної хвороби або в недоношеного новонародженого;

*** Зниження рівня гемоглобіну  100 г/л в першу добу є показаннями до замінного переливання крові незважаючи на рівень білірубіну

**** Співвідношення рівнів загального білірубіну сироватки (мкмоль/л) та альбуміну (г/л) визначається у випадках, коли проводилося визначення рівня альбуміну

Якщо рівень загального білірубіну сироватки знаходиться на рівні проведення замінного переливання крові на малюнку 2, слід негайно направити кров дитини в лабораторію для повторного визначення групи крові та Rh-фактору та проведення проб на сумісність.

При визначенні погодинного приросту використовувати показники лише загального білірубіну сироватки крові.


Необхідне обладнання:

  • Джерело променевого тепла або кувез.

  • Обладнання для реанімації та проведення респіраторної терапії: реанімаційний мішок, маски, джерело кисню, розчин адреналіну.

  • Монітори для проведення контролю за станом системи дихання, ССС (пульсоксиметр, монітори для контролю за АТ та серцевою діяльністю).

  • Назогастральний (орогастральний) зонд.

  • Набір інструментів і матеріалів для катетеризації судин: стерильний пуповинний катетер (для новонароджених з масою тіла менше 2000 г – 5F, для новонароджених з масою тіла більше 2000 г – 8F), стерильні ножиці, стерильний скальпель, стерильний зонд, стерильні голки, стерильний шовк.

  • Стерильні шприці об’ємом 10,0 мл та 20,0 мл (2-3 шт.).

  • Стерильні шприці об’ємом 5,0 мл – 2 шт., 2,0 мл – 1 шт.

  • Одноразова система для переливання крові 1 шт.

  • Пінцети 2 шт., пуговчатий зонд, скальпель.

  • 3 стерильні склянки, 3 стерильні пробірки для забору крові.

  • 96% розчин спирту, 2% розчин йоду.

  • Стерильні вата та бинт, стерильні пелюшки.

  • Термометр

  • Водяна баня з контрольованим підігрівом для зігрівання крові (до 37°С).


Підготовка крові та плазми для проведення ОЗПК:

Вибір необхідної крові та плазми для ОЗПК в залежності від виду несумісності:









Кров для перелівання







Еритроцити


Плазма


Несумісність за Rh-фактором

1

Одногрупна з дитиною Rh-негативна кров

2

Rh-негативна еритромаса О(І) групи

АВ (ІV) групи крові

Несумісність за АВО-системою

1

Однакова за Rh-фактором еритромаса О(І) групи

АВ (ІV) групи крові

2

В ургентних випадках: Rh-негативна еритромаса О(І) групи

АВ (ІV) групи крові

Несумісність за Rh-фактором та АВО-системою

Rh-негативна еритромаса О(І) групи

АВ (ІV) групи крові

Об’єм циркулюючої крові (ОЦК) становить



При переливанні цільної крові об’єм крові для переливання розраховується:

  • 160 мл/кг для доношених новонароджених;

  • 180-190 мл/кг для недоношених новонароджених.

Рекомендується проведення простого замінного переливання крові в об’ємі двох ОЦК або ізоволемічне ЗПК також в об’ємі двох ОЦК з одночасним виведенням крові з пуповинної (або іншої) артерії та введенням донорської крові в пуповинну (або іншу) вену (такий вид ЗПК краще переноситься недоношеними новонародженими або новонародженими з набряковою формою ГХН).

При переливанні відновленої крові розрахунок використаної еритроцитарної маси та плазми крові проводиться по одній з нижче приведених формул:


Формула 1

Загальний об’єм для ОЗПК х 0,5 (бажаний Ht)

Кількість еритромаси (мл) =

0.7 (Ht еритромаси)



Формула 2

Кількість плазми = Загальний об’єм для ОЗПК - об’єм еритромаси


Формула 3

Якщо неможливо визначити гематокрит, співвідношення між плазмою та еритроцитами орієнтовно складає 2,5 : 1;


Гематокрит крові для переливання повинен складати 45-50%;

Температура крові для переливання повинна бути 37°С.


Методика виконання:

  • Зважити дитину;

  • Перед проведенням ОЗПК кров дитини негайно транспортується в лабораторію для повторного визначення групи крові та Rh – фактору;

  • Визначають групу та Rh-приналежність донорської крові, її гематокрит, а також проводять проби на групову, індивідуальну та біологічну сумісність;

  • Використовувати кров, заготовлену не пізніше 3 останніх діб (в виключних випадках можна використовувати кров, заготовлену не пізніше 5 діб). Кров повинна бути обстежена на наявність збудників гепатиту В та С, ВІЛ, сифілісу (реакція Вассермана);

При неускладненій гіпербілірубінемії провести просте ЗПК в об’ємі 2 ОЦК:

  • Дитина лежить на спині, руки на ноги повинні бути надійно зафіксовані;

  • Вміст шлунка видалено за допомогою зонда, який залишається в шлунку для декомпресії, профілактики регургітації та аспірації;

  • Вимити руки, одягти стерильні рукавички;

  • Операційне поле (пуповинний залишок та шкіру живота) обробити 96% розчином спирту та 2% розчином йоду;

  • Відновити зріз пуповинного залишку таким чином, щоб він залишився не менше ніж 1-1,5 см від кільця пуповини;

  • В вену пуповини ввести попередньо заповнений 0,9% розчином NaCl катетер на глибину, що дорівнює відстані від мечоподібного відростка до пуповинного кільця + 1,5-2 см;

  • Кров виводити та вводити рівними об’ємами:

    • По 5 мл в дітей з вагою до 1500,0 грам

    • По 10 мл в дітей з вагою 1500,0-2500,0

    • По 15 мл в дітей з вагою 2500,0- 3500,0

    • По 20 мл в дітей з вагою більше 3500,0

  • Так, у середньому, ОЗПК розпочинають забором крові в об’ємі 8-10 мл, після чого ввести 10-12 мл донорської крові;

  • Забір та введення потрібно робити зі швидкістю 3-4 мл за хвилину для запобігання раптового підвищення або зниження тиску у кров’яному руслі дитини;

  • Після кожного забору крові шприц промити 0,9% розчином NaCl і розчином цитрату натрію;

  • Після кожних перелитих 100 мл крові ввести 2,0 мл 10% розчину глюконату кальцію;

  • Перші 10 мл виведеної крові використати для визначення гематокриту, рівня гемоглобіну, білірубіну та його фракцій, кількості еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів та лейкоцитарної формули;

  • Останні 10 мл виведеної крові використати для проведення лабораторних досліджень (визначення гематокриту, рівня гемоглобіну, білірубіну та його фракцій, глюкози крові, білка та його фракцій, електролітів, активності трансаміназ, кількість еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів та лейкоцитарної формули);

  • Після проведення ЗПК рекомендовано зробити посів крові;

  • ОЗПК триває не менше 3 годин, зазвичай – 100 мл/годину (виведення 10 мл – 3 хвилини, введення 10 мл – 3 хвилини = заміна 10 мл – 6 хвилин, тому заміна 100 мл – 60 хвилин);

  • Протягом ОЗПК дитина отримує 40% кисень.

  • Під час проведення ОЗПК бажано продовжувати фототерапію;

  • Під час проведення ОЗПК необхідно вимірювати температуру тіла дитини мінімум 1 раз на годину;

  • Під час проведення ОЗПК проводити контроль частоти дихання, ЧСС, АД та сатурації (при можливості), діурезу не рідше 1 разу на годину;

  • Враховуючи високий ризик інфікування дитини під час проведення ОЗПК, з профілактичною метою після проведення переливання вводиться антибіотик. Якщо дитина отримувала антибактеріальну терапію, необхідно ввести наступну дозу препарату після ЗПК;

  • У випадку, якщо дитина після ОЗПК не потребуватиме інфузійної терапії, необхідно витягнути катетер та накласти давлючу пов’язку на пуповинний залишок;

  • У випадку, якщо дитина після ОЗПК потребуватиме проведення інфузійної терапії, необхідно закріпити катетер в вені;

  • Зробити загальний аналіз сечі;

  • Контроль за рівнем білірубіну провести через 2, 4, 6 годин після ЗПК, а потім кожні 6 годин;

  • Після проведеного ЗПК рекомендується проводити визначення рівня білірубіну, гематокриту, глюкози крові та загальний аналіз сечі кожних 4-6 годин;

  • Заповнити протокол замінного переливання крові.

Ускладнення:

  • Інфекція.

  • Судинні ускладнення: емболія, тромбоз, спазм артерій нижніх кінцівок, інфаркти життєво-важливих органів.

  • Коагулопатії (тромбоцитопенія, дефіцит фа кротів згортання).

  • Порушення обміну електролітів (гіперкаліємія, гіпокальціємія).

  • Метаболічний ацидоз.

  • Метаболічний алкалоз (повільна утилізація цитрату печінкою).

  • Виразково-некротичний ентероколіт.


ПРОТОКОЛ ОПЕРАЦІЇ ЗАМІННОГО ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ (ОЗПК) від (дата)________
Початок ОЗПК _____год. ________хв. Закінчення ОЗПК _____год. ________хв.
З дотриманням правил асептики та антисептики після обробки рук лікаря та операційного поля в вену пуповини введено пуповинний катетер №________ на глибину __________ см, що забезпечило вільний зворотній ток крові з пуповинної вени.
Визначено групу крові та резус приналежність реципієнта ---------------------------
Визначено групу крові та резус приналежність донора --------------------------------
Дата заготовки крові (еритромаси, плазми)___________ серія________________
Прізвище донора______________________________ дата заготовки_____________
Переливалася кров групи ________ та Rh-приналежності ______________ або
еритромаса групи _______________ та Rh-приналежності___________________ та нативна плазма АВ (IV) групи.
Проведені проби на групову, індивідуальну, біологічну сумісність ______________________________________ кров сумісна (несумісна)
ОЗПК розпочато шляхом виведення та введення рівних об’ємів крові донора та реципієнта

по 5 ( 10; 15; 20 ) мл.

Рівень білірубіну в першій порції крові_________________________(вказати)
Рівень білірубіну в останній порції крові_________________________(вказати)
Швидкість введення ____________________(вказати)
Всього введено _________________ мл, виведено _________________ мл.
Після кожних 100 мл перелитої крові введено___________10% розчину кальцію глюконату.
Катетер витягнено з пуповинної вени ____год ____ хв. (катетер залишено в пуповинній вені)
Діурез за час ОЗПК____________________________( вказати)
Ускладнення _______________________________________(якщо були, вказати)
Проводив ОЗПК (підпис) Прізвище
Асистував (підпис) Прізвище

Медсестра (підпис) Прізвище





НАВИЧКА 45


Оцінка показників кислотно-лужного стану у новонароджених

Визначити рН (potentia hydrogen – сила водорода):

рН менше за 7,36 – ацидоз

рН вища за 7,44 – алкалоз




Визначити раСО2 (4,7 – 6,0 кПа; 35 – 45 мм.рт.ст.)




↑ рН

N або ↑ раСО2

Надлишок ВЕ >2

↑ рН

раСО2

Зміна ВЕ не характерна

↓ рН

N або ↓ раСО2

Дефіцит ВЕ >2

↓ рН

раСО2

Зміна ВЕ не характерна


Респіраторний ацидоз

Метаболічний алкалоз

Респіраторний алкалоз

Метаболічний ацидоз

Вірогідні причини:



Респіраторний ацидоз:

  • Порушення функції легень;

  • Порушення управління функцією дихання:

    • центрального ґенезу,

    • порушення нервово-м’язової передачі,

    • патологія дихальних м’язів

Метаболічний ацидоз:

  • Лактат-ацидоз (шок, гипоперфузія, мітохондріальні дисфункції);

  • Кетоацидоз про ЦД;

  • Порушення обміну кислот (органічні ацидурії, аміноацидурії);

  • Порушення екскреції кислот (ниркова недостатність, норковий тубулярний ацидоз)

  • Надлишок іонів хлору (великий об’єм інфузії фізіологічного розчину, розчину Рингера)

  • Отруєння (саліцилати)

Респіраторний алкалоз:

  • Гіпервентиляція внаслідок болю, збудження, подразнення дихального центру (менінгіт), отруєння (саліцилати)

Метаболічний алкалоз:

  • Втрата іонів Н+ та Cl- : тяжка блювота внаслідок пілоростенозу, механічної обструкції шлунку або дванадцятипалої кишки тощо.

  • Тяжка блювота або інша причина гіповолемії, застосування діуретинів (фуросеміду): затримка іонів Na+ та H2O нирками з підвищеною екскрецією К+ та Н+

Література

  1. Актуальні питання педіатрії: навчально-методичний посібник для лікарів загальної практики-сімейної медицини /За ред. проф. В.В.Бережного. -К.: «Червона Рута-Турс».- 2006.-430 с.

  2. Актуальные проблемы неонатологии /Под ред. Н.Н.Володина.- М.: ГЭОТАР-МЕД.- 2004.-448 с.

  3. Аряев Н.Л. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного.- Одесса.- 2005.-262 с.

  4. Аряев Н.Л., Циунчик Ю.Г. Принципы диагностики и лечения ЗВУР и гипотрофии.- Одесса: Ярослав.- 2005.-254 с.

  5. Аряєв М.Л. Неонатологія.- АДЕФ: Україна.- 2003.-756 с.

  6. Асфиксия новорожденных / Шабалов Н.П., Любименко В.А., Пальчик А.Б. – Москва:- Медпресс.- 1999. - 410с.

  7. Базовая помощь новорожденному-международный опыт / Под редакцией Володина Н.Н., Сухих Г.Т. – М.:- ГЭОТАР-Медиа, 2008.-208 с.

  8. В.Д. Кохран. Анамнез та об’єктивний огляд новонародженого / Посібник з неонатології: Пер. з англ. Джон Клоерті, Енн Старк (Ред.). – К.: Фонд допомоги дітям Чорнобиля.- 2002.-751с.

  9. Внутрибольничная инфекция /В.Л.Осипова.-М.:ГЭОТАР-Медиа.- 2009.-256 с.

  10. Воспалительные заболевания новорожденных Ю.К.Абаев /Ростов-на-Дону: Феникс.- 2007.-256 с.

  11. Врожденные и перинатальные инфекции, предупреждение, диагностика и лечение /Под.ред. Мари-Луис Ньюэлл и Джаймса Мак- Интайра (перевод с английского А.В.Михайлова). – Спб. -2004. - 442с.

  12. Гайдукова С.М., Ковалкіна Л.О., Видиборець С.В., Сивак Л.А. / Трансфузіологія. Еталони практичних навичок: навч. посіб. для студ. І викладачів мед. університетів та лікарів.-К.: Ювента.- 2003.-60 с.

  13. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик, Н.П.Шабалов.-2-е изд., испр. и доп.-М.: МЕДпресс-информ.- 2009.-256 с.

  14. Годованець Ю.Д., Шунько Є.Є., /Адаптація новонароджених дітей: функціональний стан гепатобіліарної системи в нормі та при перинатальній патології. Монографія. – Чернівці.- БДМУ.-2007.- 302с.

  15. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд.2-е испр. /М.; Спб.: ЗАО «Издательство БИНОМ», «Невский Диалект».- 2000. - 344с.

  16. Діагностика, лікування та профілактика респіраторного дистрес-синдрому новонароджених. Шунько Є.Є., Вдовиченко Ю.П., Романенко Т.Г., Кончаковська Т.В., Лакша О.Т. -Методичні рекомендації– Київ.- 2005.-36с

  17. Заболевания сердца у новорожденных и детей раннего возраста Н.С.Черкасов- / Ростов- на-Дону: Феникс.- 2006.- 192 с.

  18. Зрение и слух у новорожденных. Диагностические скрининг-технологии / Ю.И.Барашнев, Л.П.Пономарева–М.:Триада-Х-2008.-200с.

  19. Зростаємо разом: книга для батьків дітей раннього віку. Посібник для батьків /І. В. Братусь, І. О. Зоріна, Н. В. Кошечка, Р. О. Моісеєнко, О. Л. Нагула, О. П. Шлемкевич – К.: ВД „Калита”. – 2007. – 154 с.

  20. Информационные материалы по акушерской и гинекологической помощи.- Київ. -2007-88с.

  21. Кампф Гюнтер. Гигиена рук в здравоохранении.- / К.-2005. - 274с.

  22. Карманный справочник по диагностическим тестам. /Под ред. В.С.Камышникова (пер. с англ.).-М.:МЕДпресс-информ.- 2004.-464 с.

  23. Клиническая неонатология / А.И.Хазанов.-СПб.:Гиппократ-2009.-424 с.

  24. Клінічні аспекти сучасної перинатології // Навч.-метод. посібник за ред. Вдовиченко Ю.П.- К.- 2005.-135с.

  25. Консультирование по грудному вскармливанию: курс обучения. – Руководство для преподавателя. ВОЗ, Женева. 2003.- 422 с.

  26. Критические состояния новорожденных (технология дистанционного консультирования и эвакуации) /А.Н.Шмаков, В.Н.Кохно. - Новосибирск, 2007. - 168 с.

  27. Лабораторные тесты (клиническое использование) // Справочник врача.-К.: ТОВ «Доктор-Медиа».- 2008.-288 с.

  28. Маркова И.В., Шабалов Н.П. Клиническая фармакология новорожденных. С-Петербург.- 2004.-244с.

  29. Матеріали 4-го конгресу неонатологів України «Актуальні питання неонатології» - К.- 2006.-208с.

  30. Медицина дитинства. - К.: "Вища школа". - 2004.-456с.

  31. Мэррей Энкин, Марк Кейрс, Джеймс Нейлсон Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка / Пер. с англ. под ред. Михайлова А.В..- С.-Пб.: Петрополис. -2003.-477с.

  32. Наказ № 152 МОЗ України від 04.04.2005.-„Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною” -36 с.

  33. Наказ № 234 від 07.05.2007. Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах.- К.-36 с.

  34. Наказ № 255 МОЗ України від 27.04.2006.- 32с. Про затвердження клінічного Протоколу надання неонатологічної допомоги дітям «жовтяниця новонароджених».- К.- 42с.

  35. Наказ № 225 МОЗ України від 28.03.2014р. «Про затвердження уніфікованого клінічного протоколу Початкова, реанімаційна та післяреанімаційної допомоги новонародженим».- К., 2014

  36. Наказ № 484 МОЗ України від 21.08.2008.-Про затвердження протоколу надання медичної допомоги новонародженій дитині з дихальними розладами – К.–42с.

  37. Наказ № 584 МОЗ України від 29.08.2006-Про затвердження протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні".-К. - 42с.

  38. Наказ № 798 МОЗ України від 21.09.2010 Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу».-К -24 с.

  39. Наказ № 676 МОЗ України від 31.12.2004 - „Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги” – К. -24 с.

  40. Неврология недоношенных детей /А.Д.Пальчик, Л.А.Федорова, А.Е.Понятишин.-М.: МЕДпресс-информ.- 2010.-352 с.

  41. Неврология новорожденных: Острый период и поздние осложнения / А.Ю.Ратнер.-3 изд.-М.: БИНОМ. Лаборатория знаний.- 2006.-368 с.

  42. Недоношенные новорожденные дети: учебное пособие /В.Н.Тимошенко - Ростов- на-Дону: Феникс; -Красноярск: Изд. проекты - 2007.-192 с.

  43. Неонатология / Под ред. Т. Л. Гомеллы, М. Д. Каннигам. - пер с англ. - М.: Медицина.- 2005. - 640 с.

  44. Неонатология. Национальное руководство /Под ред. Володина Н.Н.- М.- 2007.-848 с.

  45. Неонатология: учеб. пособие: в 2 т. / Н.П. Шабалов-5-е изд., испр. и доп.-М.:МЕДпресс-информ.- 2009.-Том 1.-736с., Том 2.-768с.

  46. Неонатологія. навч. посіб. / За ред. Мощича П.С., Суліми О.Г. - К.: Вища школа.- 2004. - 407 с.

  47. Основная дородовая, перинатальная и постнатальная помощь. Учебный семинар. Европейское региональное бюро ВОЗ.- 2002. с.5-9. -Модуль 18.

  48. Основы Инфекционного контроля /Практическое руководство.- пер. с англ.-2 издание - М.:Альпина Паблишер.-2003.-478с.

  49. Основы перинатологии /Под. ред. Н.П.Шабалова, Ю.В.Цвелева.-М.:Медпресс-информ.-2004.-640с.

  50. Основы ухода за новорожденными и грудное вскармливание // Мат. Учебного семинара.- Европейское региональное бюро ВОЗ-2002.- 173с.

  51. Пiдручник з реанiмацiї новонароджених / Американська Кардiологiчна Асоцiацiя, Американська Академiя Педiатрiї. / Пiд ред. Дж. Катвінкела – Львiв:Галицька видавнича спілка - 2007. - 264с.

  52. Пальчик А.Б., Шабалов Н. Н. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных.- С.-Пб.- 2005. – 222с.

  53. Пальчик А.Б., Шабалов Н. Н. Токсические энцефалопатии новорожденных.-М.: Медпресс-информ.-2009. – 160с.

  54. Патология новорожденных детей: учебн. Пособие / Р.А.Авдеева и др.-Ростов- на-Дону: Феникс; Красноярск: Изд. проекты.- 2007.-208 с.

  55. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів/ За ред. проф. О.В.Тяжкої /вид.3.-Вінниця: Нова книга.- 2009.-1136с.

  56. Перинатальная неврология / Ю.И.Барашнев.-М.: Триада-Х.-2005.-672 с.

  57. Перинатальные инфекции // Под ред. Сенчука А.Я., Дубоссарской З.М.- М.- 2005.- 318с.

  58. Перинатологія: посібник для акушерів, неонатологів та сімейних лікарів.- Кіровоград.- ПОЛІУМ.- 568с.

  59. Петрушина А.Д. и соавт. Неотложные состояния у детей.- М.: Мед. книга. – 2001.- 186с.

  60. Посібник з неонатології: пер. з англ./ Джон П.Клоерті, Ерік К. Ейхенвальд, Енн Р. Старк.- Шосте видання.- К.: Фонд допомоги і розвитку дітям Чорнобиля; Вид-во "Фенікс".- 2010.-856 с.

  61. Последовательность выполнения основных манипуляций в неонатологической практике / Под ред. Царегородцева А.Д.-М.- 2004.-146с.

  62. Практика гигиены рук / Г.И.Корчак, Н.С.Морозова.-К.: Ника-Центр.-2010.-112 с.

  63. Стабілізація стану новонароджених

  64. Практические навыки педиатра / Усов И.Н., Чичко М.В., Астахова Л.Н. – Минск. – «Вышэйшая школа». – 1990. – 400с.

  65. Практическое руководство по неонатологии / Под ред. Г.В.Яцык.-М.: ООО «Медицинское информационное агентство».- 2008.-344 с.

  66. Практичний посібник з неонатології /За ред. С.Езутачана, Д.Добрянського: пер. з англ. – Львів.- 2002. – 344 с.

  67. Принципы ведения новорожденных с респираторным дистресс-синдромом //Методические рекомендации. Под редакцией проф. Володина Н.Н. – М.-1997.-68с.

  68. Пясецкая Н.М. Клинический взгляд на проблему железодефицитной анемии в неонатологии и педиатрии //Лекция для врачей-практиков.- К.- 2004.-16с.

  69. Пясецька Н. М./ Анемії новонароджених і дітей раннього віку.- К.- 2006.-88с.

  70. Рациональное вскармливание недоношенных детей: методич. указ. /2-е изд., доп. и перераб.-М: Союз педиатров России.-72 с.

  71. Респираторная поддержка у детей. Руководство для врачей / Гордеев В.И., Александрович Ю.С., Паршин Е.В.-СПб.:ЭЛБИ-СПб- 2009.-176 с.

  72. Респираторный дистресс-синдром у новорожденных / Гребенников В.А., Миленин О.Б., Рюмина И.И. - М.-1994. – 137с.

  73. Респираторный дистресс у новорожденных / Коллектив авторов: Баженов Д.В., Иванов С.Л., Мельне И.О., Пруткин М.Е., Стасенко В.Л., Шведов К.С. под редакцией Фомичева М.В. - Екатеринбург. - 2007. - 482с.

  74. Руководство по педиатрии //Неонатология под. ред. Яцык Г.В., Самсыгиной Г.А.- М.-2006.-464с.

  75. Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка: перевод с англ. / М.Энкин, М.Кейрс, Дж.Нейлсон, К.Краутер, Л.Дьюли, Э.Ходнет, Дж.Хофмейер. – С-Пб.: Петрополис.- 2003.– 480 с.

  76. Руководство по практическим навыкам в гинекологии, акушерстве и неонатологии / Под ред. проф. А.Я.Сенчука.-2006.-368с.

  77. Сестринский уход за новорожденным в амбулаторно-поликлинических условиях:уч.пособие / под ред. Д.И.Зелинской.-М.: ГЭОТАР-Медиа.-2010.-176 с.

  78. Сидельникова В.М., Антонов А.Г. /Преждевременные роды. Недоношенный ребенок. – ГЭОТАР-Медиа.-2006.-448 с.

  79. Суліма О.Г., Добрянський Д.О., Пясецька Н.М. Діагностика, профілактика та лікування гострих легеневих захворювань у новонароджених дітей: Навчально-методичний посібник для лікарів. – Львів: ТзОВ „Простір-М” 1999. – 88 с.

  80. Сучасні принципи виходжування новонароджених з надзвичайно малою масою тіла. / О.С.Яблонь,Є.Є.Шунько Метод. реком.- К.- 2007.-24 с.

  81. Токсические энцефалопатии новорожденных /А.Б.Пальчик, Н.П.Шабалов.-М.:МЕДпресс-информ.- 2009.-160 с.

  82. Уход в педиатрии /П.Г.Кюль и др; пер. с нем. под ред. Н.Ю.Головановой.-М.: ГЭОТАР-медиа.-2009. – 768 с.

  83. Уекслер Лінді Д., Тренті Паролі Е. Недоношені діти- посібник.-друге видання.- 2012.-466с.

  84. Фомичев М.В. Респираторная терапия новорожденных: Практическое пособие. – СПб.: СпецЛит.- 2000. – 79 с.

  85. Цинзерлинг А.В., Мельникова В.Ф. Перинатальные инфекции, - С.-Пб., 2002. - 352 с.

  86. Цыбулькин Э. К. Угрожающие состояния у детей. - С.-Пб.- 2004. -192 с.

  87. Шабалов Н. П. Неонатология. - I, II ч.- С.-Пб.- 2005. - 512 с., 517с.

  88. Шунько Є.Є., Краснова Ю.Ю., Костюк О.О., Лакша О.Т. / Сучасні підходи до профілактики та лікування бактеріальних інфекцій у новонароджених // Метод. рекоменд.- К.- 2008.-32с.

  89. Шунько Є.Є., Тутченко Л.І., Костюк О.О., Марушко Т.Л. Сучасне веденя лактації та грудного вигодовування: Навчальний посібник.- К.- 2002.-152 с.

  90. Шунько Є.Є., Ханес Г. С., Лакша О.Т. Перинатальний сепсис.- К. -Рутенія.- 2001.- 64с.

  91. Шунько Є.Є., Пясецька Н.М., Кончаковська Т.В., Лакша О.Т. та співавт. Еталони практичних навичок в неонатології // Навчально-методичний посібник. – Київ, 2011. – 255 с.

  92. Янковский Д.С. Микробная экология человека: современные возможности ее поддержания и восстановления.- К. – Эксперт ЛТД. -2005. – 362с.

  93. Ященко Ю.Б., Безруков Л.О. Синдром гострого ушкодження легенів у новонароджених.- Чернівці: Медуніверситет.- 2008.-198 с.

  94. ЯщенкоЮ.Б., Колюбакіна Л.В., Моісеєнко Р.О. Неонатологія. Навчальний посібник. –Київ.- 2010.-198 с.

  95. Andersson G.C. et al. early skin-to-skin contact for mothers and their healthy newborn infants. Review. Cochrane library.- issue 1.- 2004.

  96. Ballard JL, Khoury JC, Weding K et al: New Ballard Score, еxpanded to include extremely premature infants. J Pediatr 1991; 119: 417-423.

  97. Care of the Umbilical Cord: A Review of the Evidence. Geneva, WHO (document WHO/RHT/MSM/98.4)/ WHO (1999).

  98. Managing Newborn Problems: A guide for doctors nurses and midwives. Word Health Organization.- 2004.-C-51-52; -F-155;

  99. Rabe H, Reynolds J, Diaz-Rossello J.Early versus delayed umbilical cord clamping in preterm infants. The Cochrane Database of Systematic Review.- 2005 Issue 2

  100. Tan K.L. Blood pressure in very low birth weight infants in the first 70 days of life. J. Pediatr.988; 112:266-270.

  101. Topical umbilical cord care at birth. Zupan J., Garner P. Cochrane review. Cochrane Library.- issue 4.- 2003.


Додаток 1

Перелік документів, які повинні бути у керівників інтернів базах стажування

1. Накази, вказівки, інструктивні документи МОЗ України, управління охорони здоров'я області з питань інтернатури.

2. Положення про інтернатуру.

3. Список інтернів, які проходять підготовку на базі стажування (П.І.Б, рік народження, рік закінчення і назва ВНЗ, родинний стан, адреса); Примітка - список інтернів повинен бути затверджений головним лікарем лікувальної установи та завірений у відділі кадрів.

4. Типовий учбовий план і програма зі спеціальністі «Неонатологія».


  1. Річні плани і звіти по підготовці інтернів.

  2. План-графік роботи інтернів у лікувально-діагностичних відділеннях (затверджений головним лікарем).

  3. Графіки чергувань лікарів-інтернів.

  4. Тематично-календарний план семінарських занять.

  5. Облік проведення семінарських занять з персональною оцінкою за кожне заняття.

  6. Оцінки засвоєння практичних навичок.

  7. Тематика науково-практичних робіт.

  8. Відомості про пропущені робочі дні, дисциплінарні зауваження.

  9. Журнал зауважень і пропозицій перевірок установи .

Уся документація повинна знаходитися в папці з написом «Документація керівника інтернів».

Додаток 2



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал