Дипломна робота слухача інституту післядипломної освіти зі спеціальності «Психологія» Абрамової Лариси Миколаївни



Сторінка3/5
Дата конвертації04.01.2017
Розмір0.8 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4   5

2.3 Дослідження соціометричного статусу старшокласників

У класі 10 – А класі школи № 11 на момент обстеження по соціометричному тесту навчалось 24 учні. Дівчат -13, юнаків – 11.

Тестування досліджуваних проводилося за допомогою бланків, що включали три групи питань. За основу бралися відповіді, що відносяться до емоційного критерію. Учні мали зробити 5 виборів.

В результаті проведеного соціометричного дослідження у з метою вивчення статусної структури групи, ми визначили наступні середні показники статусних категорій, що наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Середня кількість виборів по статусним категорям



Статусна група

Середня кількість виборів

«Зірки»

10

«Популярні»

6

«Непопулярні»

2

«Аутсайдери»

- 10

Статусна структура 10 - А класу виглядає наступним чином:

1 – «зірки» - 3 учні;

2 – «середньопопулярні» - 6 учнів;

3 – «непопулярні» - 12 учнів;

4 - «аутсайдери» - 3 учні.

На рис. 2.1 графічно зображено середню кількість виборів згідно статусної структури класу.

Рис. 2.1

Діаграма розподілу середньої кількості виборів згідно статусної структури групи



У відсотковому відношенні структура групи наведена на рис. 2.2 у вигляді кругової діаграми.

Рис. 2.2

Статусна структура 10 – А класу школи № 11 м. Харкова




Результати соціометричних досліджень наведені у табл. 1 (див. додаток А).

З соціометричної матриці, наведеної у додатку видно, що статус «зірка» отримали такі учні: Лободюк Максим, Березанський Слава, Ісаєнко Лєна.

Статус «популярний» мають учні: Парфьонов Антон, Посохов Денис, Хорєв Олексій, Заєць Валерія, Холоша Даша, Овчінніков Женя.

До «непопулярних» належать: Миколенко Діма, Нікітченко Марина, Трач Єгор, Малікова Даша, Куценко Свєта, Міронов Альоша, Плахтій Ксенія.

Ольховський Ілля, Матвієнко Катя, Надєєва Яна, Лапченко Катя, Августова Марина.

«Аутсайдери» - Чернецький Андрій, Лобода Юля, Карпішена Ріта.

Таким чином ми бачимо, що до категорії членів зі сприятливим статусом (І і ІІ групи) входять 9 учнів (38 %). Це група «високостатусних». Вони отримали високе і середнє число виборів. Група, до якої увійшли учні з несприятливим статусом, нараховує 15 чоловік (62 %). Це група «низькостатусних». В цілому рівень благополуччя взаємовідносин, який кваліфікується як «коефіцієнт благополуччя взаємовідношення» (КБВ) в класі можна оцінити як низький.

«Індекс ізольованості» - процент членів групи дорівнює 0 %. В такому разі можна говорити, що статусна структура класу не повна, а відсутність ізольованих є позитивним показником для групи в цілому.


2.4. Дослідження особливостей емоційної сфери старшокласників

в залежності від статусної структури групи.

Ступінь вираженості особливостей емоційної сфери досліджувався за допомогою ряду методик.

Мета використання методики С. Є. Айзенк «J.E.H.I.» – дослідити у юнаків ступінь вираженості екстраверсії – інтроверсії, емоційної лабільності – емоційної стабільності з урахуванням рівня відкритості старшокласників.

В результаті дослідження статусних груп за допомогою особистісного опитувальника С. Є. Айзенк «J.E.H.I.», було виявлено у відсотковому відношенні склад соціометричних груп по названим вище характеристикам (див. дод. Б) і результати наведено у табл. 2.1

Із таблиці видно, що і «зірки» і «аутсайдери» на сто відсотків належать до екстравертів. Тому характеристику екстраверсіії доцільно розглядати з характеристикою емоційної лабільності – стабільності. «Зірки» також відрізняються максимальним ступенем відкритості.

Якщо брати загалом благополучну у статусному відношенні групу («зірки» і «популярні»), то результати дослідження по даній методиці наглядно наведені у таблиці 2.2 та на рис. 2.3.

Серед низькостатусних учнів значно переважають представники екстравертованого лабільного типу. Емоційно лабільні особистості (за С. Є. Айзенк) вирізняються помітною чутливістю, тривожністю, вразливістю, вони дуже переживають події.

Таблиця 2.1

Ступінь вираженості по групам характеристик особистості за методикою

С. Є. Айзенк «J.E.H.I.» (%)



Особистісні

характеристики


«Зірки»


«Популярні»


«Непопулярні»


«Аутсайдери»


Екстраверти


100

75

76

100

Емоційно лабільні


67

63

48

33


Екстраверти з рисами емоційної лабільності

67

87

33, 3

33, 3


Екстраверти

з рисами емоційної стабільності


33

13

33, 3

0


Інтраверти

з рисами емоційної стабільності


0

0

8, 3

0


Інтраверти

з рисами емоційної лабільності


0

0

8, 3

0


Екстраверти

емоційно


урівноважені

0

0

8, 3

66, 7


Амбіверти лабільні


0

0

8, 3

0

Відкритість

(правдивість)

100

73

36, 1

56, 1


Таблиця 2.2

Результати опитування за методикою С. Є. Айзенк «J.E.H.I.»





Особистісні типи



«Високостатусні»



«Низькостатусні»



%

1

Екстраверти

90

80

2

Емоційно лабільні

90

39, 6

3

Екстраверти з рисами емоційної лабільності

81

33

4

Екстраверти з рисами емоційної стабільності

9, 5

27,4

5

Інтраверти з рисами емоційної стабільності

9, 5

6, 6

6

Інтраверти з рисами емоційної лабільності

0

6, 6

7

Екстраверти емоційно урівноважені

0

19, 8

8

Амбіверти лабільні

0

6, 6

9

Відкритість (правдивість)

72

46, 2



З таблиці та гістограми видно, що перша («високостатусна») соціометрична група відрізняється більш високими показниками по шкалі «емоційна лабільність» та по кількості піддослідних, що є екстравертами з рисами емоційної лабільності. Різниця складає відповідно 50,4 та 48 відсотків.

Рис 2.3


Графік-гістограма співвідношення особистісних типів за методикою С. Є. Айзенк «J.E.H.I.»

0%

100%

80%

60%

40%

20%

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Високостатусні


Низькостатусні

Екстраверти

Емоційно лабільні

Екстраверти лабільні

Екстраверти стабільні
Інтроверти стабільні
Інтроверти лабільні

Екстраверти емоційно

Урівноважені
Амбіверти лабільні
Відкритість


Крім того, друга група учнів з несприятливим соціометричним статусом («низькостатусна» нрупа) налічує більше варіантів особистісних типів, тобто є більш різнорідною по своєму складу по даній класифікації.

Вищі (на 25,8 %) показники по шкалі відкритість належать першій групі.

Сила кореляції між рівнем соціометричного статусу та емоційною лабільністю відповідно до загальної системи класифікації кореляційних зв’язків оцінюється як помірна і відповідає r = 0, 362. Тобто можна зазначити, що з підвищенням емоційної лабільності підвищуються соціометричний статус старшокласника.
За допомогою методики В. В. Бойко визначили рівень емпатійних здібностей та диференціальні показники емпатії: канали емпатії – раціональний, емоційний та інтуїтивний, здатність до індифікації та проникнення в емпатії, установки, що сприяють емпатії. Результати досліджень наведені у табл.2.3 та у додатку

Таблиця 2.3

Результати дослідження рівня розвитку емпатійних здібностей згідно статусної структури групи за методикою В. В Бойко

Статусна група



Рівень емпатії


Занижений


Середній

Високий


«Зірки»

100 %

0 %

0 %

«Популярні»

83 %

17 %

0 %

«Непопулярні»

41, 4 %

49, 8 %

8, 8 %

«Аутсайдери»

0 %

33, 4 %

66, 6 %

З таблиці видно, що «зірки» та «аутсайдери» радикально відрізняються рівнем емпатії. Всупереч висунутій гіпотезі більш високі емпатійні здібності мають юнаки з ниьким статусом. Високостатусні учні мають занижений рівень емпатійних здібностей. Порівняння показників високостатусної і низькостатусної групи наведено в таблиці 2.4. та на рис. 2.4.

Таблиця 2. 4

Результати дослідження рівня розвитку емпатійних здібностей за методикою В. В Бойко

Рівень емпатії

«Високостатусні»

«Низькостатусні»

Високий

0 %

20,1 %

Середній

11, 1 %

46,9 %

Занижений

88, 9 %

33 %

Рис. 2.4

Діаграма розподілу юнаків по ступеню вираженості рівня емпатійних здібностей





Таким чином ми бачимо, що у представників високостатусної групи, значно переважає занижений рівень емпатії. У представників низькостатусної групи переважають, але не в значній мірі, крайні показники рівня емпатії: у 53, 1 % учнів - високий і занижений рівень емпатії.

Що до диференціації емпатійних здібностей, то показники між високостатусною та низькостатусною групами розподілилися, як показано в табл. 2.5.

З таблиці видно, що перша група дає високі показники по середній потужності раціонального каналу емпатії, а друга майже з такими показниками виходить по високій потужності інтуїтивного каналу. По емоційному показнику вирізняються групи учнів із середньою потужністю емоційного каналу: у благополучній групі цей показник більш, ніж втричі нижчий, ніж у неблагополучній.

Раціональний канал емпатії характеризується спрямованістю уваги, сприйняття та мислення емпатуючого на сутність іншої людини - на її стан, проблеми, поведінку. Цей спонтанний інтерес відкриває шлюзи емоційного та інтуїтивного відображення партнера. Емпатуючий неупереджено сприймає партнера.

Інтуїтивний канал емпатії свідчить про схильність особистості бачити партнера, користуючись інформацію про нього, спираючись на підсвідомий досвід, а не на усвідомлене сприйняття партнера.

Таблиця 2.5

Результати досліджень диференціації рівня розвитку емпатійних каналів за методикою В. В. Бойко

Канали емпатії



Потужність каналу

Групи

«Високостатусні»

«Низькостатусні»

Раціональний



Висока

22, 2 %

33, 5 %

Середня

66, 6 %

20,1 %

Низька

11, 2%

46, 4 %

Емоційний



Висока

44, 4%

33 %

Середня

11, 1 %

46, 9 %

Низька

44, 5 %

20, 1 %

Інтуїтивний



Висока

11, 1%

67 %

Середня

44, 4 %

33 %

Низька

44, 5 %

0 %


В цілому можна сказати, що емпатійність високостатусних спирається на помірну раціональність, а емпатійність низькостатусних – на максимальну інтуїтивність.

По таким диференціальним показникам як ідентифікація та здатність до проникнення в емпатії були отримані наступні результати, наведені у табл. 2.6.

Ідентифікація розгдядається як зхдатність до самоототожнення з іншою людиною на підставі сталого емоційного звязку, а також вкючення її у свій внутрішній світ і прийняття її норм, цінностей як власних.

Проникнення в емпатії розглядається як здатність створити атмосферу відкритості, довіри, що сприяє інформаційно – енергетичному обміну між партнерами.

Таблиця 2.6

Результати дослідження рівня розвитку ідентифікації та здатності до проникнення в емпатії


Групи


Ідентифікація

Здатність до проникнення в емпатії

Висока

Середня

Низька

Висока

Середня

Низька

«Високо-

статусні»



22, 2 %

33, 3 %

45, 5 %

11, 1 %

33, 3 %

45, 6 %

«Низько-

статусні»



26, 8 %

46,9 %

26, 3 %

60, 3 %

13, 4 %

26, 3 %



Перша група має низькі показники по обом характеристикам. Друга (низькостатусна) група має високі показники по здатності до проникнення і середні показники по здатності до ідентифікації.

Визначення кореляційного зв’язку між соціометричним положенням юнака у групі та рівнем емпатійних здібностей за допомогою формули Пірсона дали r = - 0, 396. По загальній класифікації кореляційних зв’язків ми маємо помірну негативну кореляцію. Це означає, що зі зниженням соціометричного статусу підвищується рівень емпатійних здібностей.

По приватній класифікації кореляційних зв’язків коефіцієнт, що дорівнює - 0,396 вважається значущим на рівні 0,05. Це означає, що ми маємо значиму кореляцію і існує вірогідність повторення даної кореляції в аналогічних дослідженнях.

За допомогою методики Б. І. Додонова було проведено діагностування типу основної емоційної спрямованості (ОЕС).

Результати опитування та їх розподіл по соціометричним групам наведено у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Ступінь вираженості ОЕС за методикою Б. І. Додонова (%)

Тип основної емоційної спрямованості

Соціометрична група

«Зірки»

«Популярні»

«Непопулярні»

«Аутсайдери»

Ромнтичний

100

28

69

0

Романтично-акізитивний

0

28

0

0


Комунікативний

0

28

0

0

Гностично-комунікативний

0

0

7, 6

0


Альтруїстичний

0

16

15, 4

0

Глористичний

0

0

0

33, 3

Гедоністичний

0

0

0

33, 3

Пугністичний

0

0

0

33, 3

Не визначився

0

0

7, 7

0

З таблиці видно, що високостатусні категорії учнів («зірки» та «популярні») мають переважно романтичний тип основної емоційної спрямованості.

Як і інші типи високостатусних (романтично – акізитивний, комунікативний, альтруїстичний) він належить до прогресивних, позитивних типів.

Представники низькостатусних груп мають як позитивну, так і негативну емоційну спрямованість.

«Непопулярні» мають позитивну емоційну спрямованість.

«Аутсайдери» мають виключно негативну емоційну спрямованість.

Учні, у яких високі показники по трьом і більше групам віднесені до групи таких, що не визначилися із основною емоційною спрямованістю.
Результати дослідження наведені графічно на рисунку 2.5.

Рис 2.5


Діаграма розподілу типів емоційної спрямованості в залежності від статусної структури групи



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал