Дипломна робота Проблемний підхід до вивчення фольклорних творів на уроках читання Зміст Вступ



Сторінка3/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.97 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4

2.2 Пошук шляхів вдосконалення вивчення усної народної творчості
"Школа - духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє", - писав В.О.Сухомлинський,

Сьогодні, коли взято курс на відродження й дальший розвиток національної культури, школи, мови всіх народів України, особливої актуальності набуло використання традицій народної педагогіки, фольклору,

Великі можливості для цього закладені в уроках читання, і класного, й позакласного. Недаром народне прислів'я говорить: "Читання найкраще навчання". Читання книг відкриває кожному дивовижний, багатоманітний світ людей і природи, всього, що нас оточує. Найбільшою мірою це стосується дітей. Учні початковий класів прилучаються до цього світу, саме на уроках читання.

Метою читання в сучасній школі є формування першооснов читацької культури школярів, плекання творчого, національного свідомого покоління молоді засобами художнього слова .

Предмет сприймання у художній літературі провідний у навчанні й вихованні учнів початкових класів. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їхній загальний мовленнєвий розвиток. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів і кожної особистості зокрема. А тому так важливо вчити дітей сприймати твори художньої літератури через активу естетичну діяльність.

Художній твір є основою сучасного уроку читання, організація роботи з яким є складною справою для кожного педагога. Це зумовлено тим, що в кожному класі протягом навчального року діти ознайомлюються з творами різними за жанром, за обсягом, складністю. Це в свою чергу потребує від учителя творчого підходу до кожного уроку читання. Але від того, наскільки цілеспрямовано вчителеві вдається врахувати особливості сприймання учнями певного віку жанру, змісту, активізувати емоції, мислення, значною мірою залежить результат опрацювання твору, позитивного впливу його на всебічний, а особливо мовленнєвий розвиток дитини.

Серед основних завдань, які стоять перед школою і кожним учителем, є формування в учня позитивної стійкої мотивації до навчальної діяльності, такої мотивації, яка б спонукала його до наполегливої самостійної роботи.

Кожен учитель, кожен батько мріє про те, щоб його діти виросли допитливими людьми, «щоб у юному серці запалав вогник жадоби пізнання». З цього приводу В.О. Сухомлинський зазначав, що саме від нас , дорослих, залежить, чи відчує дитина романтику, красу пізнання. Він підкреслював, що діти повинні починати навчання з вивчення природи рідного краю, бо вона найбільш доступна розумінню дітей, з нею вони частіше зустрічаються у повсякденному житті, цей матеріал краще сприймається і засвоюється учнями. Українські народні твори мають чудову властивість емоційно висвітлювати звичне і буденне, тому важко переоцінити значення і можливості виховання любові до рідного краю, поваги до живої природи. Казки, легенди, загадки, прислів’я та приказки, утішки, народні пісні, лічилки, скоромовки, ігри – багатющий матеріал, що подає дітям загальнолюдські цінності і високу мораль не у вигляді нудних і сухих повчань та наказів, що занадто часто викликає у дітей природне прагнення чинити навпаки, а в такій словесно-емоційній формі, яка невимушено підводить дітей до самостійного висновку. Їхнє методично правильне використання скероване на виховання у дітей таких важливих рис, як чуйність, доброзичливість, милосердя, співчуття, порядність, рис, які й допомагають сформувати справжню людину. [38]

Серед наукових досліджень, що так чи інакше стосуються даної теми, більша частина праць присвячена проблемі реалізації педагогічного й виховного потенціалу фольклору в практиці роботи шкіл та позашкільних закладів.

Провівши анкетування серед учнів 2-4 класів Боянецької ЗОШ І-ІІ ступенів для визначення якості знань жанрів усної народної творчості, виявили, що лише частина учнів (38%) знає і розуміє, що таке фольклор, вміє відрізнити казку від байки, прислів’я від приказки, народну казку від літературної; знає напам’ять назви українських народних казок, прислів’я, приказки, загадки, які часто використовує у своєму мовленні. Але більша частина учнів (40%) не може дати визначення жанрам усної народної творчості, не може їх пояснити. Такі учні часто плутають народну і літературну казку ( крім учнів 2 класу, вони ще не вчили літературної казки), не можуть правильно підібрати прислів’я до прочитаного твору, назвати українські народні казки чи казкових героїв.

У значної частини школярів(22%) відсутня елементарна літературна грамотність. Цей недолік проявляється в тому, що учні не можуть назвати, що таке казка, байка, прислів’я, скоромовка, не знають прислів’їв, не можуть пояснити їхнього змісту.

Судження школярів про прочитаний твір часто виявляються стандартними, позбавленими почуття особистісного ставлення. Відставання емоційного розвитку культури почуттів від рівня інтелекту проявляються досить часто в процесі анкетування. Проте відомо, що знання, не зігріті почуттями, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають. Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.

Проаналізувавши дані анкетування, ми зрозуміли, що учні дуже рідко використовують усну народну творчість у позакласному читанні, у власному мовленні, під час написання творчих робіт; багато з них не вміє грамотно пояснити прислів’я і обґрунтувати свою точку зору на питання: «Чому мені подобається усна народна творчість?». Це свідчить про те, що учні не цікавляться усною народною творчістю вдома, не проводять позакласний час бавлячись у народні ігри з використанням лічилок, забавлянок, а більше часу проводять перед телевізором, комп’ютером, читають лише те, що є підручнику, не роздумуючи над прочитаним. Але це все залежить від сім’ї, у якій проживає дитина, від того, чи батьки прищеплюють їй любов до рідного народного слова, народної творчості.

Цікавим питанням у сучасній початковій школі є те, що у сучасних підручниках немає фольклорних творів у тій кількості, що були у підручниках 1994-1997 р. видання. Для аналізу були вибрані «Первоцвіт» 1 клас, «Читанка» 2 клас, «Читанка» 3(2) клас, «Читанка» 4(3) клас. У цих підручниках для аналізування ми вибрали твори з усного народного фольклору, який вивчали учні: прислів’я, загадки, скоромовки, казки, народні пісні, лічилки, байки. Отже, якщо взяти до уваги те, що у сучасному букварі є лише 7 прислів’їв, то у первоцвіті їх налічується 67; загадок є лише 4, а у первоцвіті – 35; казок у букварі 2, а тут – 14. Така велика різниця спричинена програмовими вимогами до сучасних підручників.

Після кожного художнього твору є або прислів’я, або загадка, що дає змогу вчителю часто звертатися до народних джерел і пояснювати їх призначення для даного твору. У сучасних букварях цього немає. Саме тому багато вчителів не звертає належної уваги на малі фольклорні форми, не стараються подавати учням їхнє розмаїття, виховувати засобами народного слова. А це в свою чергу приводить до того, що учні забувають усну народну творчість і не знають де можна найкраще їх використати.

Дещо краща ситуація у підручниках з читання для 2 класу. Тут немає відчутної різниці між кількістю прислів’їв (50 і 43), казок (7 і 7). Але погано те, що у «Читанці» 2 клас (І частина) усній народній творчості присвячений лише один розділ, а у «Читанці» (2 клас, 1989р.) ці твори розкидані по всіх розділах підручника. Те, що усна народна творчість є лише в одному розділі має негативний наслідок. Учні на початку навчального року вивчивши прислів’я, казки, загадки до кінця навчального року не пам’ятають вивченого раніше. [44;51]

Проаналізувавши підручники «Читанка» 3 клас і «Читанка» 3(2) клас слід зауважити, що у другому підручнику є більше фольклорних творів, ніж у першому 73 і 49 прислівїв, 21 і 17 загадок, 14 і 2 народних пісні; але скоромовок, казок і легенд приблизно однакова кількість. Тут учні вже детальніше вивчають усну народну творчість, орієнтуються у її жанрах. Але проблемним залишається те питання, що дуже мало є українських народних казок у сучасній читанці( лише 1), у той час у «Читанці» 4(3) клас їх є 11. Така відчутна різниця має негативний наслідок – учні забувають українську казку із зарубіжною, а народну з літературною.[ 45;52]

Позитивним при аналізі підручників з української мови 2 – 4 класи і рідна мова 2, 3(2), 4(3) класи, є те, що кількість прислів’їв, загадок тут співпадає ( 39 і 39, 25 і 30, 25 і 16 ), а це вказує на те, що використовуючи їх на уроках учні розуміють усну народну творчість, вміють пояснити прислів’я чи приказку. Але на жаль із підручників з української мови виключено казки, лічилки, скоромовки .

Український фольклор – це високохудожній дидактичний матеріал, який повинен більшою мірою використовуватись вчителем, оскільки в ньому багатовіковий досвід народного виховання. Він допоможе не лише сформувати моральний світ дитини, але й оволодіти мовленнєвим етикетом, підвищить інтелектуальний рівень, національну свідомість, формуватиме бажання стисло, ясно, глибоко, гарно висловлювати свої думки.




Прислів’я,

приказки


Загадки

Скоро-мовки

Казки

Народні пісні

Лічилки

Байка,

Легенди


Буквар 2007р.

Первоцвіт 1997р.



7

67


4

35


6

7


2

14


-

18


1

8


-

1


Читанка 2кл. 2002р.

Читанка 2кл. 1989р.



50

43


21

17


3

7


7

7


13

13


4

1


-

-


Читанка 3кл. 2003р.

Читанка 3(2) кл. 1996р.



49

73


17

21


5

6


3

4


2

14


-

3


4

22


Читанка 4кл. 2004р.

Читанка 4(3) кл. 1997р.



46

31


18

12


6

13


1

11


3

12


-

-


8

9


Укр.мова 2кл. 2002р.

Укр.Мова 2кл. 1990р.



39

39


27

30


11

6


6

5


5

3


6

2


-

-


Укр.мова 3кл. 2003р.

Рідна мова 3(2)кл.1996р.



39

39


25

16


2

-


1

-


-

-


-

-


-

-


Укр.мова 4кл. 2004р.

Рідна мова 4(3)кл. 1997р.



87

625


36

17


2

-


-

-


1

2


-

-


-

-

Анкета

(2 клас)


  1. Чому у народних казках немає автора

  2. До якої казки це прислів’я: « Як підеш, так і найдеш»?

  3. Пригадайте прислів’я , які ви вивчали.

  4. Продовжити лічилку:

  • Де стоїш?

  • На камені.

  • Що п’єш?



  • Ану, ….

  1. Пригадайте і запишіть одну скоромовку.

  2. Назвіть українські народні казки, які ви читали.

  3. Запишіть 1-2 загадки.

З’єднайте прислів’я

На сонці тепло, * * там розум допоможе.

Праця чоловіка годує, * * нема роботи.

Де сила не візьме * * а лінь марнує.

Без охоти * * а біля матері добре.


  1. Чи подобається вам усна народна творчість. Чому?

Анкета

(3 клас)


1. У чому особливість чарівних казок?

2. Пригадайте декілька загадок (про рослини, працю, книгу)

3. Чим відрізняється прислів’я від приказок?

4. Які жанри усної народної творчості ви вивчали?

5. Що таке скоромовка?

6. Закінчіть прислів’я:

Від теплого слова … .

Без охоти … .

Вік живи - … .

7. Чим подібні казка і байка?

8. Назвіть героїв українських народних казок.

9.Запишіть із пам’яті одну лічилку.

У яких творах є повчальний висновок?

Анкета


(4 клас)

1. Відгадайте загадку:

На базарі не купиш,

І нічим не відбереш.

2. Поясніть, чим відрізняються прислів’я від приказок?

3. Чи знаєте ви прислів’я , які не вивчали у школі? Наведіть приклад.

4. Де найчастіше вживаєте приказки і прислів’я?

5. Чим відрізняються українські народні казки від літературних?

6. Наведіть приклади байки.

7. Поясніть прислів’я. « Золото добувається із землі, а знання – із книг

8. Пригадай і запиши декілька назв українських народних казок.

9. Запишіть із пам’яті одну скоромовку і одну лічилку.

10. Чи подобається вам усна народна творчість? Чому?

Висновок
Фольклор виник багато століть до того, як розвинулася писемна література. Він був своєрідним способом пізнання навколишнього світу. Через твори усної народної творчості книга знайомить дітей з рідним краєм, з культурою та побутом населення України, з віруваннями та обрядами.

Хто не зачарований українською піснею? Вона натхнена, мелодійна, безмежна широтою і красою образів. Найменшим дітям співають колискових та розважальних пісень, у них материнська ласка і любов, світ добра, щира віра в магічну силу слова. Через фантастичний світ казок діти вбирають досвід народу, національний характер. Казка переносила людей з дійсності до чогось кращого і обіцяла виконання найдивовижніших мрій.

До скарбів українського народу фольклору належать прислів’я та приказки, які тісно пов’язані зі щоденним життям і побутом людини. Їх складав народ віками, і саме тому прислів’я відображають досвід минулих поколінь.[38]

Важливе пізнавальне значення мають загадки. Тематика їх різноманітна, вона охоплює явища природи, духовне життя і трудову діяльність людини. Вони дають змогу відчути себе розумним та кмітливим. Скоромовки розвивають мовлення, роблять його виразним і правильним.

Отже, ми можемо сказати, що кожен жанр усної народної творчості має важливе значення для розвитку молодших школярі. Народна творчість має велике пізнавальне значення; їй завжди властиві реалістичне сприймання і відображення дійсності, романтичний порив у краще майбутнє, в ній яскраво виявлено національну самобутність народу.

Підсумовуючи дану роботу, ми мали змогу відчути і побачити, як розвивається український фольклор у сучасній школі. Змогли оцінити досягнення видатних письменників і вчених, які займалися збиранням фольклору. На практиці побачили, які недоліки має сучасна школа під час вивчення малих літературних жанрів на уроках читання і рідної мови. Розкрили суть таких всім відомих понять, як прислів’я, загадка, казка, легенда, міф, щоб можна було зрозуміти красу українського слова, красу народної мови, як цілющого джерела народної творчості.

Основною проблемою, яка потребує більшої уваги залишається те, що кількість творів усної народної творчості, які є у сучасних підручниках для початкової школи є дуже малою. Тому варто задуматися над тим, що наші діти вивчаючи літературні твори, дуже мало звертають уваги на прислів’я, приказки, лічилки, українські народні казки, а надають перевагу зарубіжним творам, фантастиці, телевізору, комп’ютеру, що в свою чергу робить їх дратівливими, розсіяними, призводить до психічних розладів здоров’я. Ми вчителі повинні про це пам’ятати і заохочувати учнів до читання на уроках, перервах і позаурочний час українські народні твори, які своїм глибоким змістом навчають, як треба жити і працювати.

Завдяки образності, афористичності, перлин народної творчості, їх високій мудрості, вони з давніх-давен були улюбленими в народі і бережливо передавалися з покоління в покоління. Як написаний моральний кодекс, як принцип народної педагогіки, як самотність самого життя – таке значення мали малі жанри у формуванні характерів і почуттів молодого покоління. Завдяки цьому виду народної творчості учні дістають уявлення про багатство мови, розвивають своє образне мислення, естетичні почуття, що в комплексі сприяє розвитку розумових здібностей дітей, формуванню особистості школяра. [49]

Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитися до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. Гоголь захоплено відкриваючи красу фольклору, колись висловив думку: «Саме народні пісні, може, навіть більше, ніж праці історико-документальні, відповідають нам справжню, не поверхову, історію народу, розвиток його моралі, психології, глибинні процеси духовного життя».

Усвідомлення знань, поряд з іншими факторами, сприяє змістовність дидактичного матеріалу, його емоційність, яскравість. Для цього класовод добирає малі жанри усної народної творчості: прислів’я, приказки, загадки, скоромовки.



Список використаних джерел


  1. Аксьонова Л.А. Чарівний барвінок. Хрестоматія усної народної творчості для 1 – 5 класів. - / Донецьк, 2007,- с. 7 – 21

  2. Бакіна Т. Література для дітей у контексті культури дитинства. - // Мандрівець.-№ 5.- 2003. –с. 44-47

  3. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості. - // Початкова школа.- № 9.- 1998.- с. 53-57

  4. Білецька М.А. Рідна мова. Підручник для 2 класу./ К.: Освіта, 2002.

  5. Білецька М.А. Українська мова. Підручник 2 класу. / К.:Рад. школа. 1989.

  6. Васильків І. Білик Н. Українознавство. Навчальний посібник./ Львів, 2007, с.87-90

  7. Варзацька Л.О. Рідна мова 4(3) клас / К.Освіта, 1997

  8. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3(2) клас./ К.: Освіта, 1996

  9. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3 клас / К.: Освіта, 2003

  10. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 4 клас / К.: Освіта, 2004

  11. Вікторенко І.Л. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна мова.-№3.- 2004.-с.54-56

  12. Вікторенко І.Л. Формування пізнавальної активності молодших школярів. / Словянськ, 2001, -с.27-34

  13. Головко З.Л. Уроки позакласного читання. / Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005, -с.40-47

  14. Гребенькова Л.О. Матеріали до уроків читання./ Харків, 2005, - с.47

  15. Грицай М. Бойко В. Українська народнопоетична творчість. / К.: 1983.-243 с.

  16. Губенко О.О. Не перо пише, а розум. Прислів’я на уроках української мови в 1-4 класах. // Тернопіль. Навчальна книга Богдан. – 2007.- 56с.

  17. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. - № 7.- 1998.- с.54-55

  18. Джежелей О.В. Уроки читання і види мовної діяльності .// Початкова школа. - № 8.-1994. – с. 9-13

  19. Жовнір –Коструба С. Читання і розвиток мовлення. // Початкова школа. - № 9.- 1998.-с.50

  20. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості. / К.: Веселка. – 1989.-с.9-19

  21. Кислий Ф.С. Вивчення байки в школі // К.: Рад. школа, 1982., с.14-33

  22. Кириченко – Стасюк Л. Соціокультурні орієнтації молодших школярів на приклади з рідного фольклору // Початкова школа. - № 12.- 2003.-с.55-58

  23. Курленкова В.А. Байки Л.Глібова // Розкажіть онуку. - №1.-2008.-с.26

  24. Кутковець С.Б. Організація фольклорно-пошукової роботи // Початкова школа. - № 6.-1996.-с.24

  25. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів.// Початкова школа. - № 1.- 1993.-с.27-31

  26. Лановик М. Лановик З. Українська усна народна творчість. / К.: Знання – прес, 2006.- с.95-116

  27. Луцик Д.В. Буквар./ Львів. Видавництво « Світ», 2007

  28. Ляховецька Л. Граматика І.Огієнка для народної школи. // Початкова школа. - № 2.-1997. с.56-58

  29. Мартиненко В. Орієнтовний календарний план з читання для 2(1), 3(2), 4(3) класів // Початкова школа. - №10.-1998.-с.24

  30. Методика викладання української мови./ К.: Освіта. 1989.- с.308-347

  31. Методика викладання української мови / К.: Освіта. 1992. –244 с.

  32. Мишанич В. Народні оповідання /К.: Техніка. 2008.- 448с.

  33. Мільченко Г.В. Загадки як засіб розвитку мислення першокласників. // Розкажіть онуку.-№ 8.- 2007.-с.111

  34. Мовчун Л. Запрошуємо у світ літературних термінів. // Початкова школа. - № 10.- 2003.-с.35

  35. Осадченко Л. Методика роботи над загадками і скоромовками // Початкова школа. - № 6.-2000.-с.6 -7

  36. Павлюк С.Г. Українське народознавство./ Львів, Фенікс, 1994.-с.79

  37. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів . / Початкова школа. – 2006.-с.12-107

  38. Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема // Початкова школа. - № 7.-1998.- с.18-22

  39. Пчілка О. Годі, діточки, вам спать! К.Веселка, 1991.- с.258.

  40. Плющ М.Я. Робота над текстом у початкових класах./ К. Рад. школа, 1986.

  41. Рєпа Н.О. Резнік Н. Значення народознавства у вихованні культури школярів. // Початкова школа. - №4.- 1993.- с.39-40.

  42. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. // Початкова школа. - №10. – 1998.- с.50

  43. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. К: Освіта, 2007, с.114-225.

  44. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 2 клас. – К. Освіта, 2002.

  45. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 3 клас. – К. Освіта, 2003.

  46. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 4 клас. – К. Освіта, 2004.

  47. Сінкевич О. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання // Початкова школа. - №4. – 1996. – с.21-22.

  48. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст // Початкова школа. - №2. – 1996. – с.17

  49. Скіпакевич О.В. Легенди і перекази на уроках читання // Початкова школа. - №1. – 2002. с.15.

  50. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 1 клас / К. Освіта. 1997

  51. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 2 клас / К. Освіта. 1989

  52. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 3 (2) клас / К. Освіта. 1996

  53. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 4 (3) клас / К. Освіта. 1997

  54. Сивачук Н. Хазяїна і Бог любить. Значення української пареоміографії // Рідна школа. - №5.- 1997. - с.20-21

  55. Сухомлинський В.О. Вибрані твори Т.З./ К.Рад школа, 1977 с.30

  56. Словник української мови / К. Наукова думка т.4 – 1973. 460 с.

  57. Удод Л.І. Вивчення усної народної творчості / К.: Рад.школа, 1986.

  58. Цимбалюк В.І. Дивограй: Навчальний посібник з українознавства для 2 класу / К. Педагогічна думка, 2001.

  59. Шемет Л. Прилучення дітей до фольклорної спадщини в умовах урбанізованого середовища // Рідна школа. - №1, 2004, с.22

  60. Ярмаченко М.Д. Питання освіти та виховання у творчій спадщині Г.Сковороди // Початкова школа. - №12, 1995, с.4


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал