Діагностика готовності дитини до школи



Скачати 382.36 Kb.

Сторінка3/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір382.36 Kb.
1   2   3
2.5.
Тест

короткочасної

пам

яті

та

міркувань

Як видно з назви, цей тест має комбінований характер. Це виявляється у використанні одного й того самого стимульного матеріалу для оцінювання двох, хоча й взаємопов'язаних, але якісно різних здібностей — короткочасної пам'яті та логічного мислення (остання здібність відображена одним із видів міркувань).
Комбіноване випробування цих двох здібностей обумовлене не лише міркуваннями щодо економії часу для перевірки; але, передусім, їхніми внутрішніми психологічними взаємозв'язками.
У наших початкових рекомендаціях короткочасна пам'ять перевірялася у такий спосіб: ставили завдання запам'ятати нісенітницю, що виключало можливість використання будь-яких розумових прийомів. Проте для шкільного навчання характернішим є запам'ятовування смислового матеріалу. Таким чином, новий тест точніше відображає ті здібності, які активізуються в навчальній роботі молодших школярів.
Випробовування починається зі звертання екзаменатора до обстежуваної дитини: «Чи любиш ти слухати різні оповідання? (Дитина, як правило, відповідає ствердно). Я зараз розпочну маленьке оповідання, а ти постарайся добре його запам'ятати, щоб точно повторити. Слово в слово.
Нічого не пропускаючи і не додаючи. Згоден? (Дитина, як правило, відпові- дає згодою). Жили собі три хлопчики: Ми-колка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий за Петрика, а Петрик нижчий за Іванка. Повтори».

28
Якщо обстежуваний не може дослівно відтворити ці три фрази, перевіряючий говорить: «Нічого, не сумуй. Зараз це не виходить. Давай спробуємо ще раз. Слухай уважно, жили собі...»
У протоколі випробування фіксується кількість повторень, які потрібні були дитині для виконання завдання. Цей показ-никелугує для оцінювання рівня короткочасної смислової пам'яті обстежуваної дитини: чим менше потрібно було повторень, тим вищий рівень її розвитку. При цьому використовується таблиця:
Рівні розвитку короткочасної смислової пам'яті
(кількість повторень інформації)
Вікові групи низький середній високий
Шестирічки
≥8 4—7 1—3
Семирічки
≥7 3—6 1—2
Як тільки дитина дасть повну та правильну відповідь, екзаменатор розпочинає перевірку здатності до нескладних міркувань: «Молодець! Ось тепер ти повторив правильно. А тепер подумай і скажи, хто ізхлопчиків найвищий?» Якщо дитина не в змозі дати правильну відповідь, екзаменатор каже: «Давай подумаємо ще раз. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка. То хто ж із них найвищий? (Повторюється лише заключна частина оповідання та саме запитання.)
Після того, як дитина дасть правильну відповідь, їй ставлять і ще одне запитання: «А хто із хлопчиків найнижчий?».
Для того, щоб уникнути спроби батьків підготувати свою дитину для готової відповіді, варто різним дітям пропонувати різні варіанти даного тесту, які відрізняються лише за формою, а саме:
2-й варіант
Жили собі три дівчинки: Оля, Ганна та Наталка. Оля молодша за Ганну,
Ганна молодша за Наталку. Хто з дівчаток найстарший? Ахто наймолодший?
3-й варіант

29
Жили собі троє поросят: Хрюша, Пацик і Бублик. Хрюща товстіший за
Пацика, Пацик товстіший за Бублика. Хто із поросят найтовстіший? А найхудіший?
4-й варіант
У лісі живуть три зайчики: Хвостик, Вухастик та Пухнастик. Хвостик бігає швидше, ніж Вухастик, а Вухастик швидше, ніж Пухнастик. Хто із зайчиків бігає найповільше? А хто найшвидше»?
5-й варіант
Сиділи біля нірки три мишки: Норушка, Шкряботушка та Квапушка.
Норушка менша за Шкряботушку, Шкряботушка менша за Квапушку. Яка з мишок найбільша? А яка— найменша?
Під час визначення рівня здібностей дитини міркувати враховують загальну кількість повторень, яка потрібна була для виконання цього тесту загалом (починаючи із запам'ятовування). Наприклад, шестирічний учень уперше правильно відтворив задані фрази лише після того, як екс- периментатор повторив їх 5 разів. Потім Йому необхідне було ще одне повторення для першого міркування, а для другого — жодного. Отже, для тесту міркувань йому потрібно було 6 повторень, що, згідно із наведеною таблицею, визначається як середній рівень:
Рівні розвитку здібностей до міркування (кількість повторень, які потрібні були для виконання цього тесту загалом)
Вікові групи низький середній високий
Шестирічки
>10 4—9 1—3
Семирічки
>8
'3—7 1—2

30
2.6.
Визначення

розумової

активності

дитини

Як уже зазначалося, це завдання розв'язується спостереженнями за виконанням дитиною всіх чотирьох описаних вище тестів. При цьому використовують такі критерії.
За низького рівня розумової активності інтерес дитини до наступної перевірки обмежується, переважно атмосферою, у якій проводиться обстеження. Дитина розпочинає завдання лише після додаткових спонукань, а під час роботи часто відволікається. Під час виконання тесту на фонематичний слух інтерес дитини викликає не виявлення помилок в артикуляційних діях експериментатора, як це передбачає задум тесту, а можливість цілком зовнішньої реакції — стукнути по столу долонею."
Середній рівень. Дитина не виявляє особливого інтересу до виконання запропонованих завдань, хоча в роботу включається порівняно охоче.
Можливий варіант, коли дитина спочатку виявляє до роботи підвищений
інтерес, який, однак, потім дуже швидко згасає. Ставить порівняно небагато запитань, та й ті найчастіше спрямовані не на суть завдання, а на якісь дру- горядні моменти: «Хто намалював ці гарні літери?», «А зайчик злий чи добрий?» тощо. Власної ініціативи у спілкуванні з перевіряючими тау виконанні завдання не вносить.
За високого рівня активності дитина виявляє значний інтерес до тих завдань, які їй пропонуються, до вчителя. Із задоволенням підтримує з ним розмову, сама ставить запитання. У виконання завдань включається без зволікань, докладає зусиль для подолання труднощів. Нерідко намагається продовжити спілкування з учителем. Під час виконання тесту словника охоче включається в ігрову ситуацію, вносячи елементи ініціативи, фантазування, творчості.
Ось характерний приклад. Семирічна Катя так відповіла на завдання тесту словника: «Велосипед — вид транспорту, на якому катаються. Має два колеса, кермо, сідло. Молоток—Інструмент. За його допомогою можна

31 відремонтувати велосипед. Книга" — в ній надруковані різні відомості, наприклад, як відремонтувати велосипед за допомогою молотка».
Отже, готовність дитини до школи можна визначити за такими критеріями:

Фізична зрілість

Спеціальна готовність

Психологічна готовність
Діагностику функціональної готовність проводять за тестом Керна-
Їрасика, тестом на фонематичний слух дитини.
Емоційно-вольова та особистісна
(мотиваційна) готовність визначається за методиками «Графічний диктант», „Хатка”.
Встановлючи інтелектуальну готовність дитини до навчання психолог визначає розвиток вербального та невербального інтелекту дитини та загального рівня її розумової активності.

32
Розділ

ІІІ
.
Експериментальне

дослідження

готовності

дитини

до

навчання

у

школі

З метою експериментальною перевірки психодіагностичного
інструментарію визначення готовності дитини до навчання у школі ми провели аналіз карток психологічного обстеження дітей-шестиліток, що вступили у 2008році до школи.
Базою дослідження виступила ЗОШ №15 м. Житомира.
У дослідженні взяли участь 10 дітей, що бажають йти до школи.
Психологічне обстеження першокласників проведено психологом школи кухар Інною Миколаївною протягом травня 2008року.
Дослідження проводилося за
Експрес-методикою визначення готовності дитини до школи, описаної у розділі ІІ курсової роботи.
Характеристика вибірки досліджуваних представлена у табл. 1.1.
Таблиця 1.1.
Характеристика досліджуваної групи дітей
№п/п ПІБ дитини
Дата
народження
Характеристика дитини
1
Радзієвська
Марія
Анатоліївна
26.10.2002р
Дівчинка невпевнена, швидко втомлюється, має гарний словниковий запас, сформоване початкове длогічне мислення, чітко відповідає на питання.
2
Михайлівська
Катерина
Юріївна
04.12.2001
Дівчинка спокійна, має добру пам'ять, чітко будує речення та без остраху відповідає на питання
3
Горай Вадим
Петрович
16.08.2002
Хлопчик скований, страх перед очікуванням незнайомої людини, пам'ять розвинута недостатньо
4
Шевчук
Костянтин
Петрович
3.06.2001
Хлопчик врівноважений, уважний, пам'ять розвинута достатньо
5
Гуторович
Дмитро
Ігорович
01.06.2002
Хлопчик боязкий, невпевнений у своїх словах, важко орієнтується у завданнях, невпевнено дає відповіді, словниковий запас небагатий
6
Гуторович
Вероніка
Генадіївна
08.09.2001
Дівчинка впевнена, швидка, словниковий запас достатній
7
Чорний
Артем віталійович
01.04.2002
Хлопчик спокійний, має гарний фонематичний слух, швидко включається у роботу
8
Ляшук Ілля
Русланович
2.08.2002
Хлопчик врівноважений, гарно працює над завданнями, багатий словниковий запас

33 9
Огороднік
В’ячеслав
Валерійович
21.08.2002
Хлопчик спокійний, посидючий, пам'ять розвинута достатньо
10
Осадчук
Віталій
Вікторович
21.12.2002
Хлопчик швидкий, активний, словниковий запас достатній
Дослідження готовності дитини до школи включає визначення шести складових:

функціональної готовності (тест Керна-Йерасика);

розвиток дрібної моторики рук (графічний диктант);

фонематичний слух;

короткочасної памяті;

сформованості навичок роботи умовиводи;

розумова активність.
Проведемо аналіз всіх складових та встановимо, чи готові діти до вступу до школи.
Тест Керна-Йерасика вклюав таку процедуру:
Завдання 1. Намалювати людину.
Інструкція: «Візьми цей аркуш паперу і намалюй людину. Можна хлопчика чи дівчинку, чоловіка чи жінку — кого хочеш».
Завдання 2. Дати дитині 0,5 стандартного нелінованого аркуша паперу, де дослідник написав як зразок фразу: «їй дано чай» або «Він їв суп».
Інструкція: «Подивисьуважно, як тут написані букви і спробуй написати такі ж букви і точно так».
Завдання 3. Дослідник на 0,5 аркуша паперу малює п'ятикутник у вигляді крапок і пропонує дитині скопіювати цей зразок.

34
Результати дослідження функціональної готовності дітей наведені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2.
Функціональна готовність
№п/п ПІБ дитини Малювання
людини
Написання
літер
Копіювання
крапок
Загальна
кількість
балів
Рівень
1
Радзієвська
Марія
Анатоліївна
3 3
3 9 середній
2
Михайлівська
Катерина
Юріївна
2 3
3 8 середній
3
Горай Вадим
Петрович
3 3
3 9 середній
4
Шевчук
Костянтин
Петрович
2 3
3 8 середній
5
Гуторович
Дмитро
Ігорович
3 3
4 10
Нижче середнього
6
Гуторович
Вероніка
Генадіївна
3 2
3 8 середній
7
Чорний
Артем віталійович
3 2
3 8 середній
8
Ляшук Ілля
Русланович
2 3
1 6
Вище за середній
9
Огороднік
В’ячеслав
Валерійович
3 3
3 9 середній
10
Осадчук
Віталій
Вікторович
2 2
2 6
Вище за середній
Як видно з табл.1.2. у більшості дітей спостерігається середній рівень функціональної готовності дитини до школи, у 5% - нижче середнього, і лише у 10% досліджуваних спостерігається рівень вище за середній (див. рис. 1.1.)

35
Проаналізуємо розвиток довільної регуляції діяльності у досліджуваної групи дітей за методикою «Графічний диктант».
Результати заносимо до таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Розвиток довільної регуляції діяльності
№п/п
ПІБ дитини
К-ть балів
Рівень
1
Радзієвська Марія
Анатоліївна
3 середній
2
Михайлівська Катерина
Юріївна
4 середній
3
Горай Вадим Петрович
3 середній
4
Шевчук Костянтин
Петрович
3 середній
5
Гуторович Дмитро
Ігорович
3 середній
6
Гуторович Вероніка
Генадіївна
4 середній
7
Чорний Артем віталійович
4 середній
8
Ляшук Ілля Русланович
4 середній
9
Огороднік В’ячеслав
Валерійович
3 середній
10
Осадчук Віталій
Вікторович
4 середній

Рис
. 1.1.
Рівень

функціональної

готовності

дитини

до

школи
9 8
9 8
10 8
8 6
9 6
0 2
4 6
8 10 12
Радзієвська
Марія
Анатоліївна
Михайлівська
Катерина
Юріївна
Горай
Вадим
Петрович
Шевчук
Костянтин
Петрович
Гуторович
Дмитро
Ігорович
Гуторович
Вероніка
Генадіївна
Чорний
Артем віталійович
Ляшук
Ілля
Русланович
Огороднік
В

ячеслав
Валерійович
Осадчук
Віталій
Вікторович

36
Графічно показники рівня розвитку довільної регуляції діяльності можна представи наступним чином (див. рис. 3.2.)
Рис
. 3.2.
Рівень

розвитку

довільної

регуляції

діяльності

3 4
3 3
3 4
4 4
3 4
0 0,5 1
1,5 2
2,5 3
3,5 4
4,5
Радзієвська
Марія
Анатоліївна
Михайлівська
Катерина
Юріївна
Горай
Вадим
Петрович
Шевчук
Костянтин
Петрович
Гуторович
Дмитро
Ігорович
Гуторович
Вероніка
Генадіївна
Чорний
Артем віталійович
Ляшук
Ілля
Русланович
Огороднік
В

ячеслав
Валерійович
Осадчук
Віталій
Вікторович
Як бачимо, всі досліджувані показали середній рівнь розвитку довільної регуляції діяльності.
Аналізуючи рівень розвитку фонематичного слуху, можна сказати, що лише 10% досліджуваних мають високий рівнь розвитку, 5% - достаній, 85%
- високий рівень (див. табл. 1.3.)
Таблиця 1.3.
Розвиток фонематичного слуху
№п/п
ПІБ дитини
Рівень
1
Радзієвська Марія Анатоліївна
Високий
2
Михайлівська Катерина Юріївна
Високий
3
Горай Вадим Петрович
Середній
4
Шевчук Костянтин Петрович
Високий
5
Гуторович Дмитро Ігорович
Середній
6
Гуторович Вероніка Генадіївна
Достатній
7
Чорний Артем віталійович
Високий
8
Ляшук Ілля Русланович
Високий
9
Огороднік В’ячеслав Валерійович
Високий
10
Осадчук Віталій Вікторович
Високий


37
Розглянемо рівіеень розвитку короткочасної памяті у досліджуваних
(див. табл. 1.4.).
Таблиця 1.4.
Рівень розвитку короткочасної памяті у досліджуваних
№п/п
ПІБ дитини
Рівень
1
Радзієвська Марія Анатоліївна
Високий
2
Михайлівська Катерина Юріївна
Високий
3
Горай Вадим Петрович
Середній
4
Шевчук Костянтин Петрович
Середній
5
Гуторович Дмитро Ігорович
Середній
6
Гуторович Вероніка Генадіївна
Високий
7
Чорний Артем віталійович
Високий
8
Ляшук Ілля Русланович
Високий
9
Огороднік В’ячеслав Валерійович
Високий
10
Осадчук Віталій Вікторович
Високий

Аналізуючи дані табл. 1.4., ми бачимо, що 15% досліджуваних мають середній рівень розвитку короткочасної памяті, 85%- високий рівень.
Щодо розумової активності у шестиліток, що готуються до вступу у школи, то вона на достатньому рівні розвитку. Практично всі досліджувані легко йшли на контак, чітко висловлювали свої думки, всі вправи викликали у дітей значний інтерес.
У табл. 1.5. представлено усі показники дослідження рівня готовності дітей до школи.
Аналізуючи ці показники, ми бачимо, що лише 10% досліджуваних мають високий рівень готовності до школи, 90% - середній рівень.
Таким чином, аналізуючи дані дослідження готовності дитини до школи, ми можемо зробити висновок, що вказана група досліджуваних готова до школи і діти можуть йти до першого класу.





38
Таблиця 1.5.
Узагальнена даних дослідження рівня готовності дитини до школи
№п/п ПІБ дитини
функціональна готовність довільна регуляція діяльності фонематичний слух короткочасна пам"ять рівень готовності
1
Радзієвська
Марія
Анатоліївна середній середній
Високий
Високий сердній
2
Михайлівська
Катерина
Юріївна середній середній
Високий
Високий середній
3
Горай Вадим
Петрович середній середній
Середній
Середній середній
4
Шевчук
Костянтин
Петрович середній середній
Високий
Середній середній
5
Гуторович
Дмитро
Ігорович
Нижче середнього середній
Середній
Середній середній
6
Гуторович
Вероніка
Генадіївна середній середній
Достатній
Високий середній
7
Чорний
Артем віталійович середній середній
Високий
Високий середній
8
Ляшук Ілля
Русланович
Вище за середній середній
Високий
Високий високий
9
Огороднік
В’ячеслав
Валерійович середній середній
Високий
Високий середній
10
Осадчук
Віталій
Вікторович
Вище за середній середній
Високий
Високий високий

39
Висновок

Проаналізувавши проблему дослідження готовності дитини до школи, ми прийшли до висновку, що готовність до школи – це сукупність морфофізіологічних і психічних особливостей дитини старшого дошкільного віку, яка забезпечує успішний перехід до систематичного організованого шкільного навчання. Вона обумовлена дозріванням організму дитини, зокрема її нервової системи, ступенем сформованості особистості, рівнем розвитку психічних процесів (сприймання, уаги, пам’яті, мислення).
В педагогічній і психологічній літературі поряд з терміном “готовність до школи “ вживають термін “ шкільна зрілість”. Ці терміни майже синоніми, хоча другий більшою мірою відображає психофізіологічний аспект дозрівання організму.
Готовність до школи включає такі компоненти: мотиваційну, вольову, розумову, комунікативну й мовну готовність.
Комунікативна готовність до школи – рівень розвитку умінь та навичок спілкування з людьми дитини 6-7 років.
Мотиваційна готовність до школи – наявність у дитини, що йде до школи системи мотивів, що забезпечують високий інтерес до навчання в школі.
Таким чином, показниками готовності дитини до шкільного навчання виступає комплекс якостей і характеристик, які свідчать про досягнення в розвитку дитини. Ці показники слід розглядати як діагностичну основу навчальної, розвивальної та виховної діяльності вчителів уже в першому класі. За підсумками визначення готовності дитини до навчання у школі складаються картки.
Результати готовності дитини дозволяють:

конкретно визначити спрямованість навчання;

отримати дані для здійснення індивідуального підходу до дитини в навчально-виховному процесі;

скомплектувати спеціалізовані та диференційовані класи.

40
З метою експериментальною перевірки психодіагностичного
інструментарію визначення готовності дитини до навчання у школі ми провели аналіз карток психологічного обстеження дітей-шестиліток, що вступили у 2008році до школи.
Дослідження проводилося за
Експрес-методикою визначення готовності дитини до школи.
Аналізуючи показники дослідження, ми бачимо, що лише 10% досліджуваних мають високий рівень готовності до школи, 90% - середній рівень.
Таким чином, аналізуючи дані дослідження готовності дитини до школи, ми можемо зробити висновок, що вказана група досліджуваних готова до школи і діти можуть йти до першого класу.
Отже можна зробити висновок, що Експрес-методика визначення готовності дитини до школи повністю підходить для обстеження дітей, що бажають вступити до школи, вона дає цідлісну картину про рівень їх готовності до навчання.


41
Список

використаної

літератури

1.
Бардин К. В. Подготовка ребенка к школе. — М.: Знание, 1983.
2.
Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Як визначити рівень розумового розвитку дитини? Діагностика готовності дітей до навчання в школі. —
Тернопіль: “Богдан”, 1998.
3.
Безруких М. М., Ефимова С. П. Ребенок идет в школу. — М.: Academia,
1996. С. 12 –70.
4.
Білан О. І., Партико Т. Б., Хома О. Є. Методичні рекомендації для діагностики шкільної зрілості дітей 6 — 7 років. — Українській освітній журнал. Конспект. Серія психологічна. – 1994. - № 1. - С. 39 -
105.
5.
Божович Л. И. Психологические вопросы готовности ребенка к школьному
6.
Бурменская Г. В., Карабанова О. А., Лидерс А. Г. Возрастно- психологическое
7.
Венгер Л. А., Венгер А. Л. Готов ли ваш ребенок к школе? — М., 1994.
8.
Власова О.І. Педогогічна психологія. – Київ: „Либідь”, 2005 – С.101-
210.
9.
Головань Н. О. Вікові особивості дітей шестирічного віку та їх діагностика. — В кн.: Навчання і воховання шестирічних першокласників / Упоряд. К. С. Прищепа. — К.: Рад. Шк., 1990. С. 47 –
60.
10.
Діагностика та корекція готовності дитини до школи// Практична психологія та соціальна робота. – 1998. - № 3. - с. 14 – 22; № 4, с. 18 –
23.
11.
Коломинский Я. Л., Панько Е. А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. — М.: Просвещение, 1988. С. 5 – 49.
12.
Кондратенко Л. О., Богуславська Л. О. Я хочу, можу, буду добре вчитися.

42 13.
консультирование. — М.: Изд-во МГУ, 1990. С. 40 – 46.
14.
Немов Р.С. Психологія. Книга 2. – Москва, ВЛАДОС, 2001, стор. 284-
377.
15.
обучению // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста / Под ред. А. Н. Леонтьева, А. В. Запорожца. — М., 1995. С. 132 – 142.
16.
Овчарова Р. В. Справочная книга школьного психолога. — М.:
Просвещение, 1996. - С. 87 – 102.
17.
Риженко Г. М. Визначення готовності шестирічних дітей до навчання і піклування про їхне здоров’я. — В кн.: Навчання і воховання шестирічних першокласників / Упоряд. К. С. Прищепа. — К.: Рад. шк.,
1990. С. 10 – 15.
18.
Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія. – К., „Просвіта”,
2001, стр 281-377.
19.
Фридман А. М., Кулагина И. Ю. Психологический справочник учителя.
— М.: Просвещение, 1991. С. 19 – 22.
20.
Чейпи Дж. Готовность к школе. Как родители могут подготовить детей к успешному обучению в школе. — М.: Педагогика-Пресс, 1992.

43
Д

О

Д

А

Т

К

И


44
Додаток 1
Завдання до тесту фонематичного слуху

Рама, рама, рама, рама, лама, рама, рама, рама, рама.
Поріг, поріг, поріг, поріг, політ, поріг, поріг, поріг, поріг.
Рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, лампа, рампа.
Коса, коса, коса, коса, коса, коза, коса, коса, коса, коса.
Сірка, сірка, сірка, зірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка.
Світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, цвіт, світ.
Ситий, ситий, ситий, ситий, шитий, ситий, ситий, ситий.
Шар, шар, шар, шар, шар, шар, шар, шар, жар. шар, шар. шар.
Пошити, пошити, пошити, пошити, пожити, пошити, пошити.
Шашка, шашка, шашка, шашка, чашка, шашка, шашка, шашка.
Шукати, шукати, сукати, шукати, шукати, шукати, шукати.
Гора, гора, гора, гора, гора, кора, гора, кора, гора, гора, гора.
Гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, зірка, гірка.
Голос, голос, голос, голос, колос, голос, голос, голос.
Догодити, догодити, догодити, доходити, догодити, догодити.

45
Додаток 2
Приклади карток обстеження

46

47




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал