Діагностика готовності дитини до школи



Скачати 382.36 Kb.

Сторінка2/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір382.36 Kb.
1   2   3
Уміння орієнтуватися у своїй роботі на зразок, точно копіювати його особливості розвитку довільної уваги дитини.
ІІ. Рівень тривожності.
1. Схильність дитини до неврозу. ( тест-опитувальник „Оцінювання рівня тривожності й схильності дитини до неврозу”).
2. Оцінювання рівня тривожності. ( тест „ Тривожність”).
ІV . Емоційна стійкість.

14 1.
Емоційно-позитивне ставлення до навчання у школі.
Спостереження за поведінковим реакціями дитини.
2. Наявність або відсутність імпульсивних реакцій.
Щоб дитина успішно училася, вона насамперед, повинна прагнути до нового шкільного життя, до «серйозної» справи, «відповідальних» дорученням. На появу такого бажання впливає відношення близьких дорослих до навчання, як до важливої змістовної діяльності, набагато більш значимої, ніж гра дошкільника. Впливає і відношення інших дітей, сама можливість піднятися на нову вікову ступінь в очах молодших і зрівнятися в положенні зі старшими. Прагнення дитини зайняти новий соціальний стан веде до утворення його внутрішньої позиції. Л.И. Божович характеризує внутрішню позицію як центральне особистісне позиціонування, що характеризує особистість дитини в цілому. Саме воно і визначає поводження
і діяльність дитини і всю систему його відносин до дійсності, до самого себе і навколишнім людям. Спосіб життя школяра як людину, що займається в громадському місці суспільно-суспільно-значимим і суспільно оцінюваною справою, усвідомлюється дитиною, як адекватний для нього шлях до дорослості – він відповідає мотиву, що сформувався в грі, «стати дорослим і реально здійснювати його функції».
З того моменту, як у свідомості дитини представлення про школу придбало риси шуканого способу життя, можна говорити про те, що його внутрішня позиція одержала новий зміст – стала внутрішньою позицією школяра. І це значить, що дитина психологічно перейшла в новий віковий період свого розвитку – молодший шкільний вік.
Внутрішню позицію школяра можна визначити як систему потреб і прагнень дитини, зв'язаних зі школою тобто таке відношення до школи, коли причетність до неї переживається дитиною, як його власна потреба («Хочу в школу»).
Наявність внутрішньої позиції школяра виявляється в тім, що дитина рішуче відмовляється від дошкільно-ігрового,
індивідуально-

15 безпосереднього способу існування і виявляє яскраво позитивне відношення до шкільно-навчальної діяльності в цілому, особливо до тих її сторонам, що безпосередньо зв'язані з навчанням.
Така позитивна спрямованість дитини на школу, як на власний навчальний заклад – найважливіша передумова благополучного входження його в шкільно-навчальну дійсність, тобто прийняття їм відповідних шкільних вимог і повноцінного включення в навчальний процес.
Крім відношення до навчального процесу в цілому, для дитини, що надходить у школу, важливе відношення до вчителя, одноліткам і самому собі. До кінця дошкільного віку повинна скластися така форма спілкування дитини з дорослим, як позаситуативно-особистісного спілкування. Дорослий стає незаперечним авторитетом, образом для наслідування. Полегшується спілкування в ситуації уроку, коли виключені безпосередні емоційні контакти, коли не можна поговорити на сторонні теми, поділитися своїми переживаннями, а можна тільки відповідати на поставлені питання і самому задавати питання по темі уроку, попередньо піднявши руку.
Класно-визначена система навчання припускає не тільки особливе відношення дитини з учителем, але і специфічні відносини з іншими дітьми.
Нова форма спілкування з однолітками складається на самому початку шкільного навчання.
Особистісна готовність до школи включає також визначене відношення дитини до себе. Продуктивна навчальна діяльність припускає адекватне відношення дитини своїм здібностям, результатам роботи, поводженню, тобто визначений рівень розвитку самосвідомості.
Про особистісну готовність дитини до школи звичайно судять по його поводженню на групових заняттях і під час бесіди з психологом.
Існують і спеціально розроблені плани бесіди, що виявляє позицію школяра (методика Н.І. Гуткіна), і особливі експериментальні прийоми.
Наприклад, перевага в дитини пізнавального й ігрового мотиву визначається на вибір діяльності прослуховування чи казки ігри з іграшками.

16
Після того, як дитина розглянула іграшки протягом хвилини, йому починають читати казки, але на самім цікавому місці переривають читання.
Психолог запитує, що йому зараз хочеться – дослухати чи казку пограти з
іграшками. Очевидно, що при особистісній готовності до школи, домінує підготовчий інтерес і дитина воліє довідатися, що відбудеться наприкінці казки. Дітей, мотиваційно не готових до навчання, зі слабкою пізнавальною потребою, більше залучає гра.
Моральне формування дошкільника тісно зв'язано зі зміною характеру, його взаємин з дорослими і народженням у них на цій основі моральних представлень і почуттів, названих Л.С. Виготським внутрішніми етичними
інстанціями.
Д.Б. Ельконін зв'язує виникнення етичних інстанцій зі зміною взаємин між дорослими і дітьми. Він пише, що в дітей дошкільного віку, на відміну від дітей раннього дитинства, складаються відносини нового типу, що і створює особливу, характерну для даного періоду соціальну ситуацію розвитку.
У раннім дитинстві діяльність дитини здійснюється переважно в співробітництві з дорослими: у дошкільному віці дитина стає здатним самостійно задовольняти багато своїх потреб і бажання. У результаті спільна діяльність його з дорослими як би розпадається разом з чим слабшає і безпосередня злитість його існування з життям і діяльністю дорослих і дітей.
Однак дорослі продовжують залишатися постійним притягальним центром, навколо якого будується життя дитини. Це породжує в дітей потреба брати участь у житті дорослих, діяти за зразком. При цьому вони хочуть не тільки відтворювати окремі дії дорослого, але і наслідувати всім складним формам його діяльності, його вчинкам, його взаєминам з іншими людьми, - словом усьому способу життя дорослих людей.
В умовах повсякденного поводження і спілкування його з дорослими, а також у практиці рольової гри в дитини-дошкільника формується суспільне знання багатьох соціальних норм, але це значення ще до кінця не

17 усвідомлено дитиною і безпосередньо спаяно з його позитивними і негативними емоційними переживаннями.
Перші етичні інстанції являють собою поки ще відносно прості системні утворення, що є зародками моральних почуттів, на основі яких надалі формуються вже цілком зрілі моральні почуття і переконання.
Моральні інстанції породжують у дошкільників моральні мотиви поводження, що можуть бути по своєму впливі більш сильними, чим багато безпосередні, у тому числі й елементарні потреби.
А.Н. Леонтьев на підставі численних досліджень, проведених їм і його співробітникам, висунув положення, що дошкільний вік є періодом, у якому уперше виникає система супідрядних мотивів, що створюють єдність особистості, і що саме тому варто вважати, як виражається «періодом первісного, фактичного складу особистості».
Система супідрядних мотивів починає керувати поводженням дитини і визначати весь його розвиток. Це положення доповнене даними наступних психологічних досліджень. У дітей дошкільного віку виникає, по-перше, не просто супідрядність мотивів, а відносно стійку позаситуативну супідрядність.
Виникнення в дитини до кінця дошкільного віку щодо стійкої
ієрархічної структури мотивів перетворює його з істоти ситуативного, в
істоту, що володіє відомою внутрішньою єдністю й організованістю, здатна керуватися стійкими їм соціальними нормами життя. Це характеризує нову ступінь, що дозволила А.Н. Леонтьеву говорити про дошкільний вік як про період «первісного, фактичного складу особистості».
Таким чином, узагальнюючи все викладене можна сказати, що шкільна готовність – це комплексне явище, що включає в себе інтелектуальну особистісну, вольову готовність. Для успішного навчання дитина повинна відповідати пропонованим йому вимогам.

18
РОЗДІЛ

ІІ
.
Експрес
-
методика

визначення

готовності

дитини

до

шкільного

навчання

2.1.
Визначення

ступеня

психологічної

готовності

дитини

до

шкільного

навчання

Визначення ступеня психологічної готовності дитини до шкільного навчання (як шестирічок, так і семирічок) здійснюється за допомогою комплексу (набору) перег вірних тестів (стандартних завдань). Комплекс складається із чотирьох тестів:
1) фонематичного слуху;
2) словника;
3) копіювання безглуздих складів;
4) короткочасної нам'яті та міркувань.
Останній тест, як видно з його назви, є складним — він дає відразу два показники: один щодо пам'яті й один щодо логічного мислення.
Зазначені тести є портативними й порівняно простими за змістом, що визначається піковими можливостями майбутніх першокласників, необхідністю обмежити випробування 15—20 хв. Однак слід мати на увазі, що жоден, навіть найшир-ший, тест не може охопити психологічну якість, що перевіряється, у повному обсязі.
Для повнішого й різнобічного охоплення психічної індивідуальності дитини в умовах жорсткого ліміту часу вдаються до такого прийому. На- основі спостережень за ходом виконання дитиною всіх чотирьох тестів екзаменатор та асистент визначають рівень розвитку в дитини розумової активності. Під час оцінювання з окремих тестів дитині спочатку за кожне завдання за певною шкалою нараховують відповідний бал. Потім бали за всі завдання тесту підсумовують і дають оцінку за тест. За допомогою наведених нижче таблиць (вони дуже прості за своєю структурою) оцінки відносять до

19 одного з трьох рівнів розвитку даної здібності: низького, середнього чи високого.
Рівні розвитку всіх здібностей, що перевіряються: розумової активності, саморегуляції, фонематичного слуху, словника, пам'яті та логічного мислення—дають змогу перевіряючим зробити обґрунтований висновок про ступінь психологічної готовності дитини до шкільного навчання.
Послідовність проведення окремих тестів диктується «тактичними» міркуваннями. Наприклад, якщо ви бачите, що дитина переступила поріг кабінету, де проводиться співбесіда, у стані тривоги, емоційного напруження, загальмованості, знайте: вона може спочатку не піти на контакт з перевіряючим, а отже, і не розкрити свої можливості. Варто почати перевірку з тесту фонематичного слуху, оскільки цей тест добудований у звичній для дітей ігровій формі. Буває, однак, що стан тривоги, навпаки, виявляється в перезбудженості дитини, у підвищеній руховій активності, балакучості тощо.
У таких випадках перевірку найкраще почати з тесту копіювання безглуздих складів. У його основу покладені самостійні графічні дії дитини, і виконання такого завдання, звичайно, діятиме на дитину заспокійливо. Загалом обстеження, яке складається із чотирьох-п'яти тестів, має тривати не більше
30 хв. Варто зазначити, що найрозвинутіші діти виконують усі завдання протягом значно меншого відрізку часу.
З цього приводу необхідно підкреслити важливість правильного вибору темпу проведення випробувань. Якщо він буде надто високим, дитина може відставати від екзаменатора. Але й надто низький темп також не-гативно впливає на перебіг перевірки—вона набуває млявого, нединамічного характеру. Педагогічна проникливість та інтуїція мають підказати екзаменатору, у яких випадках потрібно знизити або, навпаки, підвищити темп співбесіди з тим, щоб вона відбулася в спокійній і динамічній атмосфері. Переходимо до опису окремих тестів.

20
2.2.
Тест

фонематичного

слуху

Екзаменатор пропонує дитині: «Давай пограємося у школу: ти будеш учителем, а я—учнем». Діставши згоду, продовжує: «Я повторюватиму якесь слово, а якщо зіб'юся, зроблю помилку і ти почуєш інше слово, відразу вдар долонькою по столу, ось так (показує). Цим ти начебто вкажеш мені на мою помилку. А далі назвеш те слово, яке я сказала помилково. Якщо ж називатиму тільки те слово, яке ми вибрали, то, коли я закінчу, ти скажеш:
«Все правильно». Отже, слухай: «Стіл, стіл, вікно». Почувши — «вікно», учень стукає долонею по столу і говорить: «Ви сказали «вікно». Переконав- шись, що завдання зрозуміле, екзаменатор переходить до іспиту. Якщо дитина не зрозуміла завдання, то слід продовжувати гру, використовуючи фонематично схожі слова до повного розуміння суті роботи. Іспит включає чотири завдання.
Якщо за дещо пришвидшеного темпу промовляння (1 слово на 1 с) дитина не змогла виявити «зайве» слово чи припустилася помилки, то через
1—2 наступних завдання слід знову повернутися до цього ряду, повторивши його в повільнішому темпі (1 слово на 1,5 с).
Система оцінювання у цьому тесті має суттєву особливість: з одного боку, вища оцінка (3 бали) виставляється лише за бездоганного виконання всіх чотирьох завдань: з іншого боку, не має значення, у скількох завданнях учень припустився помилки — в одному чи чотирьох.
Якщо наявні помилки, то оцінка за виконання тесту виставляється за тим завданням, яке виконане найгірше (тобто помилки, допущені в кількох завданнях, не додаються).
Використовується чотирибальна шкала оцінювання:
0 балів — якщо хоча б в одному завданні дитина не змогла правильно помітити «зайве» слово навіть під час повторного (з уповільненим темпом) зачитування;
1 бал — помітила «зайве» слово лише під час повторення ряду в уповільненому темпі;

21 2 бали — помітила «зайве» слово за звичайноготемпу, але відразу не стукнула долонею по столу, «зайве» слово назвала лише після прослуховування всього ряду;
3 бали — в усіх завданнях із першого прочитання вчасно стукнула долонею по столу і правильно назвала «зайве» слово.
Завдання до тесту фонематичного слуху наведено у дод. 1
Ця шкала застосовується як до тестування шестирічок, так і до семирічок. Адже сам по собі вік мало впливає на розвиток даної здібності. Її рівень визначається за такими єдиними критеріями:
Кількість отриманих балів
Рівень розвитку фонематичного слуху
0 низький
1-2 середній
- 3 високий
2.3.
Тест

копіювання

безглуздих

складів

Раніше для прогнозування рівня саморегуляції під час виконання дитиною письмових дій рекомендувався тест копіювання фраз Керна-
Йірасека. Однак, як показала практика, відмінності в результатах виконання вказаного тесту визначаються не тільки рівнем сформованості даної здібності, а й тим, чи спроможна дитина прочитати фразу (наприклад, «Він їв суп»). Діти, які вміють читати, впораються з цим завданням краще, ніж діти, які не володіють таким умінням. Крім того, деякі батьки, прагнучи підвищити шанси своєї дитини на зарахування до бажаного класу, спеціально тренували її в написанні вказаної фрази. У се це якоюсь мірою спотворювало
істинну картину психічного розвитку дитини.
Враховуючи цю обставину, вирішено було замінити копіювання фрази копіюванням безглуздих складів, у яких вміщено всі графічні елементи, необхідні для прогнозування успішності оволодіння навичкою письма в

22 шкільному класі. Ось ці склади (даємо 10 варіантів взаємозамінюваних завдань):
Один набір складів із наведених десяти подають дитині на спеціальній картонці.
«Подивись, — говорить перевіряючий, — тут щось написано.
Виявляється, у нас у гостях був зайчик і залишив тобі записку. Ти ще писати не вмієш, але спробуй це перемалювати: Гарненько придивись, як тут написано, і напиши так само ось на цьому аркуші.. Намагайся намалювати точнісінько так, як тут. І якомога швидше».
Час виконання завдання необмежений. Однак перевіряючі звертають увагу на випадки, коли дитина виявляє особливу повільність, яка свідчить про приналежність її до флегматичного типу темпераменту.
Буває, що несмілива, сором'язлива дитина каже, що вона не може перемалювати літери, бо не вміє писати. У такому випадку їй можна запропонувати перемалювати спочатку будиночок, потім простий геометричний візерунок — квадратики, кубики, ромбики — і лише потім, після неодноразового заохочення до виконання дій, знову запропонувати перемалювати склади з літер. Оцінюється, звісно, тільки це останнє завдання.
Шкала оцінювання:
1 бал — каракулі;

23 2 бали — є схожість із зразком, але можна розпізнати не більше трьох літер;
З бали — прочитуються принаймні 4 літери;
4 бали—можна прочитати всі літери;
5 балів—кожна літера написана чітко, вся фраза має нахил не більше, ніж на
30°.
Із приводу цього тесту можуть виникати запитання. По-перше, чому цей тест характеризує розвиток саме здатності до саморегуляції? Відповідь має бути такою: щоб більш-менш точно скопіювати набір складів, дитина має виконати цілий комплекс регулятивних дій:
1) проаналізувати заданий зразок, виділити в ньому основні елементи;
2) зафіксувати першу частину у своїй зоровій короткочасній пам'яті;
3) перевірити якість відображення цієї частини на папері, порівняти з відповідним еталоном;
4) за необхідності — виправити допущені помилки і лише потім розпочати копіювання наступного елемента.
Як бачимо, усе це операції, з яких складається структура будь-якої письмової дії.
Друге запитання стосується врахування вікових відмінностей між шестирічками і семирічками. Як показав проведений нами аналіз, вимоги до

24 семирічок у цьому тесті не повинні перевищувати вимоги до шестирічок, бо в здібності, яку він визначає , у дошкільному дитинстві спеціально не вправляються. Тому рівень розвитку саморегуляції під час виконання графічних дій у цих двох вікових групах також визначаєть-. ся за єдиними критеріями. Ось вони:
Кількість отриманих балів
Рівень розвитку саморегуляції
1 низький
2—3 середній
4—5 високий
2.4.
Тест

словника

Як і інші тести нашого перевірного комплексу, цей тест побудований за принципом вибірки: беруть певну (стандартну) сукупність слів (ми обмежили
її десятьма) і визначають, які слова дитині відомі. На основі отриманих відповідей роблять висновок про словниковий розвиток дитини взагалі.
Такий підхід дав змогу подолати один досить відчутний недолік, який, як виявилося внаслідок попередньої апробації, був хибою цього тесту. Маємо на увазі використання в початковому варіанті лише одного стандартного. набору слів: це уможливлювало спеціальне муштрування дітей напередодні перевірки. Щоб усунути таку можливість, у розпорядженні перевіряючих є тепер аж вісім взаємо-замінюваних стандартних наборів. Тому в процесі обстеження майбутніх першокласників перевіряючі можуть (і повинні) чергувати ці комплекти: одній дитині дають один набір, другій — інший і т. д. При цьому в кожному наборі слова розташовані в порядку переходу від конкретних до абстрактних понять. Ось ці набори:
1.
Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, гойдатися, з'єднувати, кусати, гострий.
2.
Літак, молоток, книжка, пір'я, друг, стрибати, розділяти, бити, тупий.
3.
Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.
4.
Автобус, лопата, альбом, капелюх, пух.

25 5.
Вертітися, розв'язувати, чесати, м'який.
6.
Мотоцикл, щітка, зошит, черевики, шкура, ворог, збирати, погладжувати, шорсткий.
7.
Пароплав, граблі, посилка, пальто, волосся, неробатїхати, розрізати, розкидати, твердий.
8.
Човен, ганчірка, ручка, рукавиця, шкіра, ледар, повзти, приліпити, жувати, липкий.
9.
Самокат, викрутка, журнал, хустка, умілець, кружляти, відриватися, відкривати, складати, мокрий.
Взаємозамінюваність, психологічна еквівалентність цих наборів забез- печується тим, що в кожному з ниху певній послідовності містяться однотипні слова. Наприклад, на першому місці в кожному ряду стоїть слово, яке означає певний вид транспорту, знайомий дітям шестирічного, а тим більше—семирічного віку. На другому місці — слово, що означає предмет домашнього вжитку, тощо.
Підготувати дітей таким чином, щоб вони зазубрили значення всіх 80 слів, мабуть, неможливо. Це, звичайно, розуміють і самі батьки: переконавшись у тому, що різним дітям пропонують усе нові й нові набори слів, вони змушені відмовитися від сподівання обдурити перевіряючих (а фактично — себе і свою дитину).
Розпочинаючи перевірку словникового запасу дитини, екзаменатор каже: «У яви собі, що ти зустрівся (зустрілася) з іноземцем, людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І ось вона попросила тебе пояснити, що означає слово «велосипед». Як ти відповіси?»
Оскільки свої відповіді дитина дає в словесній (усній) формі, виникає можливість зробити висновок як про її пасивний (знання значень окремих слів), так і активний (уживання тих-чи інших слів у активному мовленні) словник. Якщо дитина не може дати словесної відповіді, то перевіряючий пропонує їй намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів чи рухів.

26
Слід підкреслити, що до завдання тесту не входить перевірка того, чи володіє учень поняттям, позначеним певним словом. Трапляється, що учень цим поняттям володіє, але, не будучи знайомим із відповідним словом літературної мови, вживає замість нього будь-яке інше (найчастіше діалектне) слово. Не отримавши відповіді на стандартне слово, перевіряючий
інколи замінює задане слово сино-німом, значення якого, на його думку, відоме учневі. Цього робити не можна, оскільки тест спрямований не на перевірку оволодінням тим чи іншим поняттям, а на знання слів, причому саме таких, які далежать літературній мові.
Інша справа, що своє розуміння заданого слова дитина може виразити за допомогою жесту або ескізного малюнка. Під час тестування екзаменатор і асистент, слідкують за темпом відповідей дитини, за її мовленням — чи не є воно надто уповільненим?
Оцінкою за даний текст є сума балів, виставлених за кожне з десяти слів набору.
0 балів — відсутність розуміння слова: дитина говорить, що не знає значення слова або неправильно пояснює його зміст, наприклад: «Хутро - його кладуть у подушку та сплять на ній».
1 бал — розуміє значення слова, але своє розуміння може виразити лише за допомогою малювання чи жестів.
1,5 бали — дитина словесно описує предмет, наприклад: «Велосипед: на ньому катаються; у нього два колеса, а буває і більше — два великих і одне маленьке». Або: «Це, щоб на ньому кататися», «Парасолька—щоб ховатися від дощу»
2 бали — дитина дає визначення, яке наближається до наукового, тобто таке, у якому є вказівка на рід та окремі видові ознаки, наприклад: «Лист —
це папір, на якому можна написати про себе та відіслати в конверті поштою».
Отже, максимально можлива оцінка за даний тест: 2x10 = 20 балів.
Оскільки з віком словник дитини швидко збагачується, відповіді шестирічок та-семирічок логічно оцінювати по-різному, ставлячи до останніх

27 дещо-вищі вимоги. З огляду на це для визначення рівнів розвитку даної здібності рекомендується користуватися такою таблицею:
Рівні словникового розвитку
Вікові групи низький середній високий
Щестирічки
6,5 7—13 13,5
Семирічки
11,3 12—16 16,5


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал