Деякі рекомендації з підготовки журналів для зарубіжної аналітичної бази даних scopus



Скачати 95.89 Kb.

Дата конвертації17.01.2017
Розмір95.89 Kb.

Деякі рекомендації з підготовки журналів
для зарубіжної аналітичної бази даних SCOPUS *
Пропонуючи журнали в базу даних (БД) SCOPUS необхідно добре розуміти, яку роль інформація з журналу повинна виконувати в цій БД, де вся аналітика будується на взятих з журналу даних.
Журнал виконує широкий спектр функцій, які в цілому дають уявлен - ня про: напрями розвитку науки, її досягнення і конкуренто спроможність;
публікаційну активність авторів і рейтинг організацій, які вони представ - ляють; оцінку ступеня затребуваності видань у світовій спільноті за даними їх цитування тощо.
Коректними та повними ці дані можуть вважатися тільки за умови якісного представлення національною та англійською мовами такої інфор - мації: назва журналу; заголовки статей; анотації до кожної наукової статті;
пріз вища авторів; адресні відомості про місце роботи авторів, в першу чер - гу, назви організацій (дані про приналежність авторів (author affiliation)).
Необхідні також надавати пристатейні списки літератури в романській абетці (латиниці) в такому вигляді, щоб ці посилання могли бути враховані у ході вивчення цитування публікацій авторів і журналів.
Всі ці дані слугують інформаційними індикаторами для оцінки науки,
вчених, організацій та самих журналів.
Функціонально інформація, що входить до БД, ділиться на дві
основні групи: 1) тематична, що сприяє отриманню відомостей щодо проблематики наукових досліджень, результати яких відображаються в публікаціях вчених (змістова (реферативна) складова); 2) суб’єктна, тобто аналітична складова (бібліометричні досліджен ня).
Говорячи про першу складову необхідно усвідомлювати, що інформа - ція, надана в зарубіжну БД, повинна бути зрозуміла і цікава, в першу
94
Додаток 3
* підготовлено співробітниками групи з науково-методичного забезпечення видав - ничої діяльності НАН України за матеріалами видання "подготовка российских журналов для зарубежной аналитической базы данных SCOPUS: рекомендации и комментарии", авт. – О.В. Кирилова, к. т. н. завідувач відділенням ВІНІТІ РАН, член
Експертної ради (CSAB) БД SCOPUS.
чергу, закордонним вченим, які, не знаючи мови публікації, могли б без звернення до повного тексту отримати найповніше уявлення щодо тема - ти ки і рівня опублікованих результатів досліджень.
Для другої складової найважливішим є те, що система бібліометрич - ного аналізу ґрунтується на статистиці, одержуваної в результаті автома - тичного накладання інформаційних одиниць та отримання їх збігів (вста - нов лення зв’язків, ідентичності аналізованих об’єктів) за їх формальними ознаками належності до певної семантичної одиниці (в даному випадку,
до певного автору, організації, видання тощо).
Безумовно, щоб увійти до SCOPUS, якісних відомостей про статті в журналі ще недостатньо. Журнал оцінюється також за наявністю таких складових:
– міжнародного ідентифікаційного коду серіального видання – Між - народного стандартного номера серіального видання (ISSN International
Standard Serials Number);
– апарату рецензування статей;
– міжнародного складу редакційної ради; виняток можуть становити журнали, що спеціалізуються на регіональній тематиці; однак ця тема - тика повинні бути цікава міжнародному співтовариству;
– міжнародного складу авторів (з тим же винятком, що і для редак - ційної ради);
– чіткої періодичності і регулярності виходу у світ чергових випусків видання;
– якісного оформлення статті (структури наукової статті, наявності
ілюс т ративного матеріалу, який демонструє результати дослідження тощо);
– англомовного веб-ресурсу, на якому повинна бути представлена повна інформація про журнал: переконливо викладена політика журналу
(описані цілі і завдання журналу), повний склад редакційної ради із зазначенням країни перебування (приналежності) кожного члена ради;
змісту та анотації кожної статті, що завантажуються на сайт оперативно відпо відно до виходу чергових випусків журналу. Це мінімальний і
обов’яз ковий перелік відомостей про журнал на сайті. Позитивно сприймають зазвичай наявність повних текстів статей у відкритому доступі або з пропозицією одержання їх за передплатою.
На сайті можуть бути представлені й інші відомості (правила для авторів, функції пошуку за тематикою або авторами статей, новини,
95
умови передплати, посилання на інші сайти або на інші статті авторів у журналі тощо). Чим краще оформлений сайт, тим вище він буде оцінений.
У разі невиконання викладених умов SCOPUS залишає за собою право не розпочинати експертизу журналу.
Необхідно також мати на увазі, що одним з основних показників, який впливає на експертну оцінку журналу, є цитування праць трьох членів редакційної ради (головного редактора і двох членів ради за пропозицією редакції), а також самого журналу. Якщо члени редакційної ради і журнал мають хороші показники цитування за даними SCOPUS, це забезпечує
50 % позитивного рішення щодо прийняття журналу до складу джерел БД
SCOPUS.
Нижче по пунктах розглянемо найбільш проблемні точки підготовки журналів для БД SCOPUS.
Назва журналу. Для спрощення процесу прийняття рішення про те,
в якому вигляді заявляти назву, корисно орієнтуватися на дані про журнал, представлені в міжнародному довіднику Ulrich’s Periodicals
Directory (http://www.ulrichsweb.com). За відсутності відомостей про журнал в Ulrich’s, рекомендується подати заявку про включення його і в цей покажчик. Якщо у журналу є ISSN, він повинен бути в Ulrich’s,
оскільки генератори Ulrich’s тісно взаємодіють з ISSN-центром і саме звідтам одержують усі відомості про видання.
Якщо журнал вказує англомовний варіант назви і не зазначає
транслітерованого, то під час аналізу цитування назви в процесі
підготовки його експертизи посилання на національний транслітерований варіант будуть втрачені.
Необхідно чітко усвідомлювати, який варіант назви більш поширений
і найчастіше використовується в посиланнях на статті з журналу, щоб надалі була можливість відслідковувати ці посилання і якомога повніше враховувати їх в аналітичній системі БД.
Для журналів, що вже ввійшли до SCOPUS, можна рекомендувати вияви ти всі можливі варіанти написання журналу в посиланнях і напи - сати прохання в SCOPUS включити всі варіанти назви в опис журналу.
Наступний важливий момент, що заважає формуванню повної інфор - ма ції про цитування журналу, полягає у тому, що існують перекладні
версії наукових журналів. У першу чергу це стосується тих версій,
видання яких у перекладі здійснюють закордонні видавці, що одержали
96
авторське право на іншомовну версію журналу. Якщо така (переважно англомовна) перекладна, видана закордонним видавцем, версія включена в SCOPUS, то вона розглядається в системі як самостійне видання. Отже до Journal Analyzer включається тільки ця версія та враховуються посилання тільки на неї. Мабуть, правильніше було б включати в опису журналів в аналітичній системі SCOPUS всі варіанти його назви –
оригінальну й у перекладі. Такий підхід дозволив би вирішити проблему втрат посилань внаслідок використання різних варіантів назв журналів.
Одним з варіантів представлення посилань на латиниці можна розглядати використання в описі їх перекладної версії (з англомовного перевидання).
Зміст журналу англійською мовою. Всі без винятку журнали,
пропоновані в SCOPUS, повинні мати повний зміст англійською мовою, в якому обов’язково зазначені транслітеровані прізвища авторів.
Заголовок статті англійською мовою. Для всіх журналів без винят - ку існують вимоги, пропоновані зарубіжними базами даних до заголов - кам статей:
– заголовки наукових статей повинні бути інформативними (Web of
Science це вимога розглядає в експертній системі як одне з основних);
– у заголовках статей можна використовувати тільки загальноприй - няті скорочення;
– у перекладі заголовків статей англійською не повинно бути ніяких транслітерацій, окрім неперекладних назв власних імен, приладів та
інших об’єктів, що мають власні назви; також не використовується неперекладний сленг.
Це стосується й авторських резюме (анотацій) і ключових слів.
Авторські резюме (анотації) англійською мовою. Прагнення скоро - ти ти обсяг друкованого видання, укластися в обмежені фінансові рамки,
змушує редакції взагалі ігнорувати анотації та виключати вимогу про їх обов’язкову наявність з правил для авторів, або обмежувати обсяг анота - цій кількома рядками, реченнями, певною кількістю знаків (100–200).
Однак слід мати на увазі, що анотації (реферати, авторські резюме)
англійською мовою є для іноземних учених основним і, як пра вило, єди - ним джерелом інформації про зміст. Зарубіжні фахівці з анотації оціню - ють публікацію, можуть використовувати її в своїй публікації та зробити на неї посилання, відкрити дискусію з автором, запросити (передплатити)
97
повний текст. Анотація англійською за обсягом може бути більше анотації
національній мовою.
Наведемо обов’язкові риси анотацій англійською мовою: інформатив - ність (без загальних слів); оригінальність (не копіювати скорочену анота - цію, подану національною мовою); змістовність (відображати основний зміст статті та результати досліджень); структурованість (можливо, навіть рубрикація, як у статті: предмет, тема, мета, метод або методологія,
результати, область застосування результатів, висновки); "англомовність"
(якісна англійська мова); компактність (обсяг 100–250 слів).
Досвід показує, що найскладніше для автора у підготовці анотації –
короткий виклад результатів роботи. Тому найбільш оптимальний варіант анотації – стисле повторення структури статті, саме він поширений і в зарубіжних журналах.
Послідовність викладу змісту статті можна змінити, почавши з викладу результатів роботи і висновків. Предмет, тему, мету роботи вказу - ють у тому випадку, якщо вони не чітко з заголовка статті. Відомості, що містяться в заголовку статті, не повинні повторюватися в тексті реферату.
Метод (методологію) проведення роботи доцільно описувати в тому випадку, якщо вони відрізняються новизною або їх розробка стано вить самостійну частину роботи. У рефератах документів, що описують експе - ри ментальні роботи, вказують джерела даних і характер їхньої обробки.
Результати роботи описують гранично точно й інформативно. Наво - дять основні теоретичні та експериментальні результати, фактичні дані,
виявлені зв’язки і закономірності. При цьому перевага надається новим результатам і даним довгострокового значення, важливим відкриттям,
висновкам, які спростовують наявні теорії, а також даними, що, на думку автора, мають практичне значення.
Висновки можуть містити рекомендації, оцінки, пропозиції, гіпотези,
описані у статті.
Слід уникати зайвих вступних фраз (наприклад, "автор статті розгля - дає"). Історичні довідки, якщо вони не становлять основний зміст доку - мента, опис раніше опублікованих робіт та загальновідомі положен ня в рефераті не наводять. У тексті реферату слід вживати синтаксичні конст - рук ції, властиві мові наукових і технічних документів, уникати складних граматичних конструкцій (не застосовуваних у науковій англійській мові).
98

У англомовному тексті слід застосовувати термінологію, властиву
іноземним спеціальним текстам. Скорочення та умовні позначення, крім загальновживаних (в тому числі в англомовних спеціальних текстах),
застосовують у виняткових випадках або дають їх визначення при пер шо - му вживанні. Одиниці фізичних величин слід наводити в міжнародній системі СІ. Можна наводити в круглих дужках поряд з величиною в сис - те мі СІ значення величини в системі одиниць, використаної у вихідному документі.
На сайті видавництва EMERALD наведені приклади того, як не треба
(http://www.emeraldinsight.com/authors/guides/write/abstracts.htm?part=3
&) і як треба писати реферат (резюме, анотацію).
Прізвище автора, назва організацій та відомств. Прізвища авторів ста тей та назви місць їх роботи наводять згідно з однією з традиційних між народних систем транслітерації. Однак довільний вибір транслітера ції
кожної редакцією (видавництвом або самим автором) неминуче при зво - дить до виникнення різних варіантів написання прізвища одного автора,
відтак ускладнює його ідентифікацію та об’єднання даних щодо його пуб - лікацій і цитування під одним профілем (ідентифікатором – ID автора).
Оскільки SCOPUS враховує будь-які системи транслітерації, викорис - товувані в публікаціях (SCOPUS нічого сам не транслітерує і не перекла - дає), то для того, щоб якнайповніше та коректніше був створений профіль автора, важливо дотримуватись правил транслітерації за однією систе - мою. Також, щоби всі відомості щодо цитування публікацій одного автора "збирались" під одним профілем, слід чітко й однотипно вказувати місце роботи (назву наукової організації).
Назва організації в SCOPUS використовується для ідентифікації
авторів, для створення їхніх профілів та профілів організацій. Ці дані
дозволяють також робити висновки щодо цитованості публікацій різних організацій (установ). Ці відомості також враховуються іншими аналі - тичними системи видавництва Elsevier. Наприклад, Scimago (http://www.
scimagojr.com/), SciVal Spotlight (http://www.spotlight.scival.com/) тощо.
Вживання в статті офіційної, без скорочень, назви організації англій - ською мовою дозволить точно ідентифікувати приналежність авторів, за - по бігатиме втраті цитувань. Вживання скорочень або абревіатур у назвах також призводить до втрати цитувань у процесі обліку публікацій організації, особливо якщо абревіатури не є загальновживаними. У назвах
99
всі значущі слова (крім артиклів і прийменників) повинні починатися з великої літери (абсолютно неприпустиме написання лише частини смислових слів з великої літери).
Найбільш ефективний вихід із ситуації – спільне з розробниками
SCOPUS формування кластерів найменувань організацій з урахуванням усіх можливих варіантів перекладу, транслітерації, скорочень, що використовуються в наукових статтях.
Пристатейні списки літератури. Подання національних джерел у списках літератури в латиниці – окрема складна проблема. Більшість наших журналів, включених до БД SCOPUS, на сьогодні не надають в латиниці посилання на україно- чи російськомовні публікації.
Отже, практично всі вони не додають у БД відомості про національні
посилання у пристатейній бібліографії. Тобто, вони не є корисними для самої БД, оскільки не добавляють цитувань нікому, не можуть бути включені до жодних рейтингових оцінок. Тому навряд чи є перспективи подальшої наявності таких журналів у БД SCOPUS – їхній інформаційний
і наукометричний внесок у БД нульовий.
Можливості даної конкретної системи (SCOPUS) дозволяють за поси - лан нями здійснювати оцінювання значення і визнання робіт конкретних авторів, наукового рівня журналів, організацій і країн, визначення актуаль них наукових напрямів і проблем, виявлення їх точок розвитку й занепаду тощо. Тому в усьому світі вимоги до цієї складової наукових статей високі. Навіть попри те, що наукова спільнота ставиться до порів - ня льної наукометрії дещо скептично, стаття з представницьким списком літератури демонструє професійний світогляд і якісний рівень до - сліджень її авторів.
Правильний опис використовуваних джерел у списках літератури є
запорукою того, що цитована публікація буде врахована в оцінці наукової
діяльності авторів, отже (по ланцюжку) – організації, регіону, країни. За цитованістю журналу визначають його науковий рівень, авторитетність,
ефективність діяльності його редакційної ради тощо.
Відповідно, найбільш значущими складовими бібліографічних поси - лань є прізвища авторів та назви видань. Причому для того, щоб всі авто - ри публікації були враховані в системі, необхідно в опис статті вносити всіх авторів, не скорочуючи перелік до трьох, як це рекомендовано чинними у нас державними стандартами.
100

Список літератури (References) для SCOPUS та інших зарубіжних БД
необхідно наводити повністю окремим блоком, повторюючи список літе - ра тури, наданий національною мовою, незалежно від того, є в ньому
іноземні джерела чи немає. Якщо в списку є посилання на іноземні публі - кації, вони повністю повторюються у списку, наведеному у латиниці.
Стандарти представлення бібліографічних посилань. У SCOPUS
пропонується вісім варіантів стандартів для складання бібліографічних списків з результатів пошуку: APA American Psychological Association
(5th ed.); Council of Biology Editors CBE 6th, Citation-Sequence; Chicago
15th Edition (Author-Date System); Harvard; Harvard British Standard;
MLA (Modern Language Association) 6th Edition Single Spaced Reference
List; NLM National Library of Medicine; Uniform Requirements for
Manuscripts Submitted to Biomedical Journals.
Ні в одному із зарубіжних стандартів на бібліографічні записи не використовуються розділові знаки («/ /» і «-»). Назва джерела та вихідні
дані відокремлюються від авторів і заголовка статті типом шрифту,
найчастіше, курсивом (italics), точкою або комою.
У мережі інтернет є досить багато безкоштовних програм для створення бібліографічних описів у романській абетці. Досить набрати в
GOOGLE пошук зі словами "create citation" і ви отримаєте декілька безкоштовних програм, що дозволяють автоматично створювати посилання за одним зі світових стандартів:
http://www.easybib.com/
http://www.bibme.org/
http://www.sourceaid.com/
Є також платні програми для створення бібліографічних посилань.
Під час складання списків літератури для наукометричних БД
важливо розуміти, що чим більше будуть ці посилання відповідати вимогам до джерел, тим легше їх сприйматиме система. І чим ретельніше автори поставляться до наданої ними інформації, тим точнішими будуть статистичні та аналітичні дані про них у системі, отже – у рейтингах
(зокрема, у SCOPUS).
Статті з електронних журналів описуються аналогічно друкованим виданням з доповненням даних щодо адреси доступу. Найточніше дозволяє ідентифікувати електронні публікації запроваджений порівняно недавно унікальний ідентифікатор, який використовують практично всі
101
провідні закордонні журнали для ідентифікації своїх статей – DOI (Digital
Object Identifier).
Отже, при складанні посилань у публікаціях, призначених для зару - біжних БД, необхідно:
1. Дотримуватись однієї з поширених систем транслітерації.
2. Відмовитися від використання національного стандарту на користь міжнародних.
3. Однотипно подавати інформацію про два основних елементи описів – авторів і джерело.
4. Не перевантажувати посилання транслітерацією назв статей, або наводити до них також і переклад.
5. За наявності перекладної та національної версії періодичного видання для посилань обирати перекладну.
Всі правила подання даних для зарубіжних наукометричних систем
(БД) слід чітко зазначати у правилах для авторів. Це дозволить, не тільки підвищити рівень і культуру подання матеріалів до опублікування, а й позбавить редакції від невластивої їм величезної роботи з упорядкування та перекладу необхідних для БД відомостей.
Схема подання відомостей до статті в журналі (за вимогами SCO-
PUS). Вся необхідна для БД SCOPUS інформація повинна бути представ - лена разом з повним текстом статті. Розміщення пристатейних списків на сайті на окремих сторінках поруч з анотаціями вважається недостатнім і
не сприймається системою (не є переконливим, оскільки не підтверджує
ідентичність з інформацією в журналі). Електронна і паперова версія журналу, що претендує на включення до БД SCOPUS, повинні бути повністю ідентичними. Тому не можна включити транслітерований пристатейний список тільки в електронну версію журналу, не наводячи при цьому повнотекстових варіантів статей. Одна з версій видання повинна бути повною. Якщо за рішенням редакційної колегії журналу на веб-ресурсі у відкритому доступі повнотекстові версії не представлені, то транслітеровані пристатейні списки слід обов’язково включати у друковану версію видання. Зрозуміло, що включення дублів пристатей - них списків у романській абетці у друковану версію журналу значно збіль шує його обсяг, але...
Рекомендується приблизно така схема представлення наукової статті
в журналі (електронної версії журналу):
102

Блок 1. Національною мовою: назва статті; автор(и); адресні дані
авторів (організація(і), адреса організації(й), електронна пошта усіх або одного автора); анотація (авторське резюме); ключові слова.
У цьому блоці в адресних даних можна залишити назви організацій,
відомств і місце знаходження організації (місто, країна), решту адресну частину віднести в кінець статті (після списків літератури).
Блок 2. У романській абетці та сама інформація в тій самій послідовності: автори (транслітерація); заголовок, анотація, ключові
слова, назва організації, адреса організації англійською мовою.
Блок 3. Повний текст статті мовою оригіналу.
Блок 4. Список літератури з кириличними посиланнями. Національ - ний стандарт представлення посилань в цьому блоці для SCOPUS не має
значення.
Блок 5. Список літератури в романській абетці.
Назва списку літератури має бути англійська: REFERENCES, у жод - ному разі її не слід транслітерувати: SPISOK LITERATURY або якось іще.
Адже всю інформацію для БД (у друкованому вигляді та на веб- ресурсах) обробляють люди, які не знають української чи російської
мови. А їм має бути все зрозуміло для того, щоб БД була зацікавлена у вашому журналі.
Необхідно мати на увазі, що всі наукові статті, або 90 % статей (за винятком новин, рекламно-інформаційних повідомлень тощо), повинні
мати пристатейні списки. На експертизу до БД посилають тільки повні
тексти зі списками.
Невелика кількість пристатейної бібліографії в журналі негативно позначається на його оцінці фахівцями БД і перешкоджає входженню видання до наукометричної системи – ваше видання повинно бути корисним для БД, додавати щось до наукометричних показників .
З цієї точки зору найбільш виграшною є електронна версія журналу, в якій окремо представлена наукова частина (у змісті виділяються відповідні розділи).
Існує також варіант реєстрації самостійної електронної версії
журналу і отримання ISSN на цей варіант. Тоді редакційна колегія періо- дичного видання (вида вець, наукова установа) одержує додаткові можли - вості представлення інформації в електронному вигляді: таке видання може істотно відрізнятись від свого друкованого прототипу.
103

Висновки. Нашим науковим періодичним виданням для подальшої
інтеграції в міжнародний науковий простір необхідно переглянути своє
ставлення до відомостей, використовуваних в інформаційних аналітич - них зарубіжних системах, паралельно спрямовуючи всі зусилля на розвиток електронних версій журналів.
Підготовлені в SCOPUS аналітичні дані щодо публікаційної актив - ності наших авторів, організацій, журналів та їх цитованості на теперіш - ній час є неповними, не враховують всієї інформації, наявної в статтях.
Основна причина цього – неякісне подання відомостей у публікаціях,
неповнота необхідних метаданих.
Це не тільки наша проблема. Для вирішення питання щодо корект но - сті й уніфікованості представлення посилань для цитування багато зару - біжних наукових журналів почали складати посилання на свої статті самі.
Тобто на першій сторінці кожної статті журнал представляє грамот но скла дене транслітероване посилання на цю статтю. Уніфікована інфор ма - ція про те, "як на нас посилатися" значно спрощує процес наукової кому - нікації та включення конкретного видання до наукометричних баз даних.
104


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал