Державний вищий навчальний заклад



Сторінка1/4
Дата конвертації05.12.2016
Розмір0.68 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________ проф. Лемак В.В.

«__25__»______лютого_______2013___ р.




РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


________________ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ__________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки: 6.051003 – приладобудування; 6.050102 – компютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи

(шифр і назва напряму підготовки)

Спеціальність: _6.051003 – приладобудування; 6.050102 – комп’ютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

факультет__________________інженерно-технічний__________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

Ужгород – 2013


Робоча програма ____________Історія української культури______________для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки - спеціальністю 6.051003 – приладобудування; 6.050102 – комп’ютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи

«__21_» ___лютого___, 2013__ року- _47_ с.

_____к.і.н.,_ст. викл. кафедри історії України Світлик Н.М.______________

Розробники: (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ___________Історії України________

Протокол від «_21_»___лютого_____2013___ року № _8_


В.о. завідувача кафедри _______________________ ( проф. Офіцинський Р.А. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____»___________________ 2013___ року
Схвалено методичною комісією

історичного факультету__________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від. «__28__»___лютого____2013__ року № _5___


“____”______________2013__ року Голова _______ ( ___проф. Офіцинський Р.А._ )

(підпис) (прізвище та ініціали)




ЗМІСТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1. Опис навчальної дисципліни 4

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 5

3. Програма навчальної дисципліни 7

4. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни 15

5. Структура навчальної дисципліни 16

6. Плани лекцій 17

7. Тематика практичних занять 19

8. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи 29

9. Завдання для контролю навчальних досягнень студентів 32

10. Зразок варіанта модульної контрольної роботи 37

11. Перелік питань для підсумкового модульного контролю (іспит) 39

12.Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів 42

13. Розподіл балів, котрі можуть отримати студенти 43

14. Методичне забезпечення 44

14. Рекомендована література 44

15. Інформаційні ресурси 47




  1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Курс:

підготовка бакалаврів



Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів відповідно ECTS – 2

Модулів: 1

Змістових модулів: 2

Загальна кількість годин:

60 год.


Галузь знань: 0510 – метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні технології; 0501 – інформаційна та обчислювальна техніка; 0601 – будівництво і архітектура; 0505 – машинобудування та матеріалообробка; 0508 – електроніка.

Напрями підготовки: 6.051003 – приладобудування; 6.050102 – компютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр


Нормативна


Рік підготовки:

4-й



Семестр

8-й



Лекції

18 год.



Практичні, семінарські

8 год.



Самостійна робота

34 год.



Вид контролю

іспит



Тижневих годин: 4 год.











2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна «Історія української культури» відіграє важливу роль у підготовці майбутнього фахівця. Базуючись на національних пріоритетах освіти, вона формує у студентів науковий світогляд, високі моральні якості, забезпечує національно-патріотичне і полікультурне виховання, підвищує загальнокультурний рівень особистості. Формування знання і сприйняття культури як соціальної пам’яті людства сприяє глибшому розумінню студентами історичної ролі, місця і специфіки сучасної української культури.

Програма побудована із врахуванням принципів системності, історизму, науковості, діалектичної взаємодії культурологічного та антропологічного підходів, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей.

У курсі на конкретному матеріалі обґрунтовується система культурних цінностей, простежуються чинники, що забезпечують процес розвитку певних матеріальних і духовних надбань українського народу. Програма побудована за історико-хронологічним принципом і охоплює найсуттєвіші явища української культури.



Мета дисципліни: ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури, проблемами етногенезу та культурогенезу українського народу, виявити їх зв’язок з соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами.

Завдання курсу «Історія української культури» полягає у тому, щоб ознайомити студентів з основними історичними періодами становлення феномену української культури, закономірностями її функціонування і розвитку, формування у студентів поглибленого розуміння фундаментальних понять і категорій української культури, оволодіння сучасними методами культурологічного аналізу, розуміння тенденцій сучасних соціокультурних трансформацій в українській культурі.

Кваліфікаційні вимоги до знань, умінь та навичок які ставляться до студента (напряму підготовки: 6.051003 – приладобудування; 6.050102 – комп’ютерна інженерія; 6.060101 – будівництво; 6.050502 – інженерна механіка; 6.050802 – електронні пристрої та системи).

У результаті вивчення дисципліни «Історія української культури» студенти повинні знати:


  • суть, зміст поняття «культура», структуру та функції культури;

  • головні етапи розвитку, характерні особливості періодизації та репрезентанти української культури;

  • процеси та події, які зумовлювали зміну умонастроїв та перехід від одного періоду української культури до іншого;

  • визначення та зміст основних мистецьких стилів та напрямів української культури (у архітектурі, художньому та образотворчому мистецтві, літературі);

  • світоглядні засади визначних представників української культури різних періодів, їх здобутки, досягнення, особливості діяльності в процесі культурно-історичного поступу;

  • місце та значення української культури в системі світової культури;

  • зіставлення культурних явищ національної культури з відповідними процесами та періодами світової культури;

  • світоглядні тенденції, які притаманні сучасній українській культурі.

Вміти:

  • пояснити суть феномену культури, її роль у людській життєдіяльності, способи набуття, збереження та передачі базових цінностей культури;

  • аналізувати головні етапи розвитку, закономірності функціонування та становлення української культури;

  • ідентифікувати явища культури за їх історичною значущістю, національною приналежністю та художньою вартістю;

  • аналізувати основні тенденції розвитку культури в їх історичній ретроспективі й перспективі;

  • характеризувати, вміти пояснити та наводити приклади кращих здобутків та пам’яток культури України;

  • порівняти (зіставити, знайти спільне) особливості різних культурних періодів;

  • визначати роль і місце української культури в світовій цивілізації, пояснити історичну специфіку української національної культурної традиції;

  • аналізувати тенденції новітніх соціокультурних трансформацій та сучасних культурологічних процесів, які стосуються як історії української, так і світової культури;

  • обґрунтовувати власні світоглядні позиції на основі знань історико-культурної спадщини України, а також турбуватися про збереження та примноження національної культурної спадщини.



3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовий модуль 1. Cтародавня культура України
Тема 1. Вступ. Сутність і структура культури

Культура – духовний і суспільний феномен, її сутність та філософський зміст. Раціоналістично-просвітницькі, моралістичні, естетичні, теологічні тлумачення поняття культури. Культура як спосіб буття людини та людства, вища форма існування суспільства. Культура як критерій досконалості людини і суспільства. Предметні і персональні форми існування культури. Матеріальна і духовна культура. Функції культури. Культурна картина світу. Закономірності розвитку культури. Багатоманітність і типологія культур.

Cтановлення культурології як самостійної галузі гуманітарного знання.

Структура культурологічного знання. Моделі та методи культурологічних досліджень.

Співвідношення культури та цивілізації в культурологічних концепціях

Українська культура в контексті європейської та світової культури.

Предмет і завдання «Історії української культури», джерельна база й методологічні засади вивчення дисципліни.
Тема 2. Витоки української культури.

Українська культура як соціокультурний феномен. Етнонаціональна культура та етнонаціональний культурний процес. Національний характер, архетипи та ментальність. Походження та періодизація розвитку української культури.

Джерела формування української культури як своєрідний синтез автохтонних і зовнішніх культурних взаємовпливів. Трипільська культура IV–III тис. до н.е. та кімерійсько-скіфсько-сарматський культурний симбіоз як автохтонні джерела української культури. Контакти з культурами народів Середземномор’я, Близького Сходу й Індії. Вплив античної культури.

Найважливіші ознаки археологічних культур на території України І тис. н.е.: зарубинецької, зрубівської, вельборської, черняхівської, київської, райковецької та інших, що хронологічно передували культурі доби Київської Русі.

Мова і менталітет народу, релігійні вірування, звичаї й обряди, побут – вагомі елементи української духовної культури.

Характерні риси української культури: гуманістична спрямованість, відкритість перед культурами інших народів, демократизм, творчий характер.


Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства у контексті загальноєвропейського культурного розвитку (ІХ-ХІІІ ст.)

Особливості європейського середньовіччя і його культури.

Матеріальна та духовна культура дохристиянської Русі. Політеїстичні релігійні вірування давніх слов’ян.

Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру. Взаємозв’язок давньоруської культури з культурою Візантії. Розвиток писемності й освіти, утвердження церковнослов’янської мови як літературної мови Київської Русі. Перекладна та паломницька література. Остромирове Євангеліє – визначна пам’ятка духовної культури.

Пам’ятки оригінальної літератури Київської Русі. Основні ідеї праці «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Повісті временних літ» Нестора, «Слова о полку Ігоревім». «Ізборник» Святослава як перший бібліографічний довідник на Русі. Житійна література. Києво-печерський патерик.

Прикладний характер розвитку наукових знань. Система освіти в Київській Русі. Державні, кафедральні та монастирські школи. Система приватного навчання. Гуманістичні ідеї усної народної творчості.

Юридична система Київської Русі. «Руська правда» як пам’ятка давньоруського звичаєвого права.

Архітектура й образотворче мистецтво Київської Русі. Мозаїки та фрески. Іконописання. Особливості давньоруського малярства. Ювелірне мистецтво. Музика. Історичне значення культури Київської Русі.

Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця культури Київської Русі. Духовна культура. Архітектура. Іконописні традиції. Мініатюри. Декоративне й ужиткове мистецтво. Галицько-Волинський літопис як історична та літературна пам’ятка.
Тема 4. Особливості розвитку української культури в литовсько-руську та польсько-литовську добу (XIV – перша половина XVII ст.)

Специфічні риси культури Відродження: ідея самоцінності й самодостатності людської особистості, гуманізм, універсалізація, відновлення античного принципу гедонізму.

Розвиток української культури XIV – першої половини XVII ст.: умови формування, специфіка та періодизація. Проблема татарської загрози як одна з детермінант формування української культури даного періоду. Польські впливи на розвиток соціокультурної ситуації на Україні. Формування Російського царства та проблема формування української ідентичності. Витоки козаччини.

Інтерпретація феномену ренесансу в українській культурі. Специфіка поєднання ренесансних італійських та реформаційних впливів в українській культурі. Релігійний чинник в еволюції української культури. Унійні тенденції в середовищі українського духовенства та магнатів.

Періодизація українського ренесансу. Олельковицький ренесанс як зародження гуманістичних ідей в українській культурі. Ранній гуманізм в українській культурі: Юрій Дрогобич, Станіслав Оріховський-Роксолан, Лукаш з Нового міста, Шимон Шимонович.

Культурні здобутки українського Ренесансу. Освіта і наука. Діяльність культурно-освітніх осередків. Острозький вчений гурток. Братства як просвітницькі організації та православні церковні об’єднання.

Початок кириличного книгодрукування. Полемічна література як елемент української ренесансної культури.

Відродження в українській архітектурі. Галицька та волинська архітектурно-будівельні школи. Типи оборонних споруд. «Золотий вік» львівського архітектурного Ренесансу.

Український іконопис доби Ренесансу. Розвиток української музичної культури. Усна народна творчість: календарні, сімейно-обрядові та побутові пісні. Танцювальні жанри інструментальної музики. Виникнення історичних пісень та дум. Виникнення нових жанрів світської музики: канти.

Розвиток театрального мистецтва. Ляльковий театр, скоморохи. Виникнення шкільного театру.


Змістовий модуль 2. Українська культура нового і новітнього часу
Тема 5. Розвиток культури у другій половині XVII – XVIIІ ст.

Доба бароко та її особливості в Україні

Соціокультурний світ Західної Європи другої половини ХVІІ − ХVІІІ ст.: зміна світоглядних парадигм. Формування моделі культури Нового часу. Загальна характеристика епохи бароко.

Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури. Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького як передумова формування нового типу української культури. Процес формування української нації. Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя. Іван Мазепа та розквіт української барокової культури.

Світоглядно-естетичні засади українського бароко: антиномічність, динамізм, нагромадження прикрас, алегорій та емблем, парадокс та надмірна театральність. Формування нового ідеалу людини − «людина національна».

Піднесення суспільного престижу освіти. Києво-Могилянська академія: історія виникнення та розвитку.

Мистецтво та його функції: «docere, delectare, movere». Декоративізм, орнаментальність та колористика як характерні риси українського архітектурного бароко. Рококо в українських архітектурних пам’ятках: Б. Растреллі. Розвиток української барокової скульптури. Головні напрямки розвитку живопису: іконопис, батальний та портретний жанри. Жовківський художній осередок. Народна творчість в живописі ХVІІ − ХVІІІ століть.

Напрямки розвитку письменства: 1) світський розповідно-публіцистичний, 2)світський панегіричний та емблематичний, 3) духовний. Розвиток драми: релігійна, шкільна, історична драма. Інтермедії. Вертеп. Думи як пам’ятка козацької культури. Літописи як історико-літературний жанр. Виникнення ліричного жанру.

Нові здобутки українського барокового музичного мистецтва. Формування національної української культури бароко як стильова домінанта епохи.


Тема 6. Українське національно-культурне відродження ХІХ ст.

Світоглядно-естетичні засади епохи романтизму і своєрідність розвитку його національних шкіл. Соціально-політичні, культурно-історичні, гносеологічні витоки реалізму. Феномен модернізму в культурі кінця ХІХ –початку ХХ ст. Культурне життя епохи, її демократизм і політичний пафос, революційний потенціал громадянського впливу мистецтва.

Суспільно-політичні обставини формування української культури у ХІХ ст. Територіальний розподіл українських земель. Ліквідація Гетьманщини, Запорізької Січі та остаточне запровадження кріпосного права. Ліквідація магдебурзького права.

М.Грох і поняття національно-культурного відродження. Академічний, культурний і політичний етапи національно-культурного відродження. Р.Шпорлюк і проблема українського національного відродження − часові рамки та характерні особливості.

Проблема трансформації структури українського культурного життя. Просвітительські ідеї в культурі України. Розвиток історичної науки та фольклорні дослідження. «Історія русів». Поширення освіти, відкриття шкіл, народних училищ.

Розвиток науки та філософської думки. Харківський, Київський, Новоросійський університети як наукові центри.

Зв’язок народного та професійного мистецтва. Формування української класичної літератури. Творчість І. Котляревського, Т.Шевченка. Роль Харківського та Київського університетів. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. Внесок М. Лисенка в розвиток української музики.

Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво. Три центри українського образотворчого мистецтва: Київ, Харків, Одеса. Розвиток мистецьких шкіл.

Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток української культури: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо.

Особливості розвитку української культури в Галичині і Закарпатті.


Тема 7. Культура України ХХ ст.

Соціально-політичні умови розвитку культури України у ХХ ст. ХХ ст. і нова модель культури. Особливості культури ХХ ст. Періодизація українського культурного процесу.

Тенденції новаторства та європеїзації в українській культурі поч. ХХ ст. Дискурс європейського модернізму в українській літературі: символізм, неоромантизм, неокласика, експресіонізм, психологізм.

Світові тенденції в українському мистецтві. Модерн в українській архітектурі. Феномен українського авангарду: декоративізм, етнографізм, колористичність. Головні течії українського авангарду: фовізм, експресіонізм, неопримітивізм, неовізантинізм, кубізм, футуризм, кубофутуризм, абстракціонізм, лучизм, симультанізм, супрематизм. Найвідоміші постаті українського авангардного мистецтва: брати Бурлюки, К. Малевич, О. Богомазов, О. Екстер, В. Меллер, Соня Делоне. Світове значення творчості О. Архипенка.

Піднесення в сфері українського музичного та театрального мистецтва. М. Лисенко і створення київської музично-драматичної школи. Перший український стаціонарний театр М. Садовського. Виникнення Товариства українських акторів. Лесь Курбас і «поворот до Європи» в українському театральному мистецтві. Формування національного музичного стилю: синтез класичних і сучасних тенденцій. М. Леонтович, К. Стеценко, О. Кошиць.

Українське культурне відродження в умовах радянської системи. «Коренізація» та «українізація». Боротьба з неписьменністю як важливе досягнення соціалістичного устрою. Новий етап розвитку української літератури: «Пролеткульт», «Плуг», «Гарт», неокласики, неосимволізм, панфутуризм.

Український театр: проблема трансформацій і напрямків. Початки українського кіномистецтва: Київська та Одеська кіностудії. Розвиток українського художнього кіно і творчість О. Довженка.

Остаточне формування «соціалістичного» устрою та трансформація української культури. Індустріалізація, колективізація, ідеологічний монополізм та культ особи як соціокультурний контекст. Метод соцреалізму.

«Розстріляне відродження».

Часткова лібералізація комуністичного режиму 60-х рр. ХХ ст. Реформування освіти. Творчість шістдесятників.

Епоха «застою» в українській культурі. Ідеологічна концепція «радянського народу» і заходи щодо її реалізації. Примусова русифікація і переслідування дисидентів. Друга еміграційна хвиля і розвиток української діаспорної культури в США.

Суспільно-історичні умови розвитку західноукраїнської культури. Українські землі в складі Румунії, Чехо-Словаччини та Польщі. Формування політичних партій, українські економічні організації, діяльність культурних установ (Наукове товариства ім. Т. Шевченка, «Пласт», «Сокіл», «Просвіта», «Общество им.А.Духновича»).


Тема 8. Національно-державне відродження та культура України на сучасному етапі

Специфіка соціокультурної ситуації в незалежній Україні: зміна соціальних орієнтацій та ідеалів, переоцінка цінностей та формування нової ціннісної ієрархії, зростання строкатості напрямів духовного життя, формування нової інфраструктури культури і нових принципів управління нею, складання нових відносин між учасниками культурного життя, зміна статусу, ролі і функцій національної культури.

Мовна проблема та її соціокультурний контекст. Національна ідея та спроби її дефініції. Спроби декомунізації та дерадянізації.

Наука і освіта в сучасній Україні. Академія Наук та виникнення нових закладів. Реформи в системі освіти. Болонська система і Українська вища школа.

Український андерграунд як ідейний фундамент сучасного українського мистецтва. Постмодернізм в сучасному українському мистецтві.

Нові тенденції в українській літературі: повернення забутих імен. Постмодернізм в українській літературі. «Бу-Ба-Бу», «Пропала грамота», «Нова дегенерація».

Проблеми і досягнення українського кіно. О.Янчук, О. Бійма. Ю. Іллєнко. Спроби створення масової кінопродукції («Штольня», «Інді», «Помаранчеве небо»). Історична тематика в українському кіно («Вогнем і мечем», «Молитва за гетьмана Мазепу»). Фестивалі українського кіно: «Молодість», «Відкрита ніч», Одеський міжнародний кінофестиваль.

Сучасний український театр. Р. Віктюк, А. Жолдак. Проблема зв'язку театру і суспільно-політичної ситуації. Театральні фестивалі як фактор розвитку українського театрального мистецтва: «Золотий лев», «Вересневі самоцвіти», «Драбина».

Розвиток української музики. Естрада в Україні: успіхи і проблеми. Фестивалі і конкурси.
4. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»
Історія України
Українська мова

Релігієзнавство

забезпечуючі

забезпечувані



ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Філософія

Етика і естетика

Соціологія

Курси, які забезпечують викладання даної дисципліни

Курси, які забезпечуються даною дисципліною



5. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




ТЕМА

Лекції

Практичні

Самостійна та індивідуальна робота

Змістовий модуль 1. Cтародавня культура України

1.

Вступ. Сутність і структура культури

2




4

2.

Витоки української культури.

2




4

3.

Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства у контексті загальноєвропейського культурного розвитку (ІХ-ХІІІ ст.)

2

2

4

4.

Особливості розвитку української культури в литовсько-руську та польсько-литовську добу (XIV – перша половина XVII ст.)

2




4

Змістовий модуль 2. Українська культура нового і новітнього часу

5.

Розвиток культури у другій половині XVII – XVIIІ ст. Доба бароко та її особливості в Україні.

2

2

4

6.

Українське національно-культурне відродження ХІХ ст.

2

2

4

7.

Культура України ХХ ст.

4

2

4

8.

Національно-державне відродження та культура України на сучасному етапі

2




4

9.

Контрольна робота







2

ВСЬОГО

18

8

34



6. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ (18год.)


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал