Державний вищий навчальний заклад



Сторінка1/5
Дата конвертації13.02.2017
Розмір0.83 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»



ОНІКІЄНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК (33.01 + 330.222 + 336.71) : 005.44] (043.3)


РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2015
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківських інвестицій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ



Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Диба Михайло Іванович,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри банківської справи.




Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Луців Богдан Любомирович,

Тернопільський національний

економічний університет,

завідувач кафедри банківського

менеджменту та обліку;





доктор економічних наук, професор

Кузнєцова Людмила Вікторівна,

Одеський національний економічний університет,

завідувач кафедри банківської справи;





доктор економічних наук, професор

Береславська Олена Іванівна,

Національний університет державної податкової служби України,

завідувач кафедри банківської справи та фінансового моніторингу.

Захист відбудеться « 3 » вересня 2015 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою:

03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.


Автореферат розісланий «___» _____________ 2015 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підвищення ролі регулювання в активізації інвестиційного процесу є пріоритетним фундаментальним завданням економічної науки. Удосконалення процесу регулювання інвестиційної діяльності банків має безпосередній вплив на динаміку структурних зрушень у банківській галузі, її модернізацію, підвищення ефективності і забезпечення стабільності функціонування національної фінансово-банківської системи.

Особливої гостроти це питання набуває в умовах євроінтеграції і глобалізації національної економіки де існуючі національні і міжнародні положення стосовно регулювання інвестиційної діяльності банків не змогли забезпечити підтримку стабільного економічного зростання. Руйнівні наслідки впливу світової фінансової кризи на діяльність вітчизняних банків, розуміння їх вразливості до коливань на світовому і національному фінансових ринках, системні і локальні проблеми в діяльності переважної більшості банків та загроза перетворення цих проблем на системну кризу, обумовлюють актуальність дослідження проблеми регулювання інвестиційної діяльності банків.

Фундаментальні засади державного регулювання банківського сектору і фінансових ринків дістали досить широке висвітлення в науковій літературі. У цьому контексті варто виділити науковий доробок Д.Кейнца, М. Фрідмана, С.Фішера, Р.Мертона, А. Маршалла, П.Самуельсона, Д.Стіглера, Ж.-Л.Мигу, П.Йоскова, Д.Стіглітца, М.Левайна, Х.Мінскі, А.Огуса, С.Пельтцмана, Р.Нолла та ін. Досліджуваній проблематиці присвячено цілий ряд наукових праць вітчизняних економістів, зокрема: А.Гальчинського, В.Гейця, А.Даниленка, М.Диби, В.Корнєєва, М.Крупки, І.Лютого, І.Малого, І.Манцурова, А.Мороза, М.Савлука, В.Федосова, та ін.

Питання управління фінансово-інвестиційною діяльністю банків знайшли своє відображення у наукових працях О.Барановського, О. Береславської, І. Брітченка, А.Бута, О.Васюренка, Б. Гапа, В.Грушка, І.Гуцала, М.Девантріпорта, О.Дзюблюка, Ж.Довгань, Дж.Долана, В.Зимовця, І.Івасіва, Г.Карчевої, В.Корнєєва, В.Кочеткова, Л.Кузнєцової, О.Любуня, І.Лютого, Ф.Мішкіна, В.Міщенка, С.Науменкової, Я.Пароуша, Л.Примостки, Б.Пшика, К.Раєвського, П.Роуза, Є.Фами, О.Чуб, Н.Швець та ін. Регулювання взаємодії банків і фінансових ринків у процесі інвестиційної діяльності банків ґрунтовно висвітлено в працях Д.Бенсона, В.Васенка, О.Вовчак, В.Грідасова, В.Грушка, А.Дамодарана, М.Дмитренка, С.Лєонова, Б.Луціва, Т.Майорової, Г.Марковіца, К.Маттена, А.Мертенса, О.Мозгового, Р.Пайка, А.Пересади, А.Сантомеро, Д.Синки, Ф.Фабоцци, Є.Фами, У.Шарпа та ін.

Разом з тим, з огляду на отримані результати, накопичений досвід та підвищення актуальності досліджуваної проблеми в умовах світової фінансової кризи, невирішеними остаточно залишаються ряд теоретичних і прикладних проблем пов’язаних з формалізацією сутності інвестиційної діяльності банку і її роллю в системі управління і регулювання діяльністю банку, визначенням функцій і місця регулювання інвестиційної діяльності банку у процесі забезпечення стабільності функціонування системи фінансового посередництва у складних фінансово-економічних системах на мікро- і макрорівнях. Недостатньо досліджено взаємозв’язок між управлінням і регулюванням інвестиційною діяльністю банків, сприйняття ризиків інвестиційної діяльності банку у контексті задачі ризикорієнтованого регулювання банку і використання концепції інвестиційного портфеля в регулюванні банківської діяльності і управлінні ризиками. Окремої уваги потребують рекомендації стосовно міжнародної гармонізації існуючих і розробки нових регуляторних положень, що мають стосунок до регулювання інвестиційної діяльності банків. Актуальність і практична значимість поставлених проблем обумовили вибір теми дослідження, його мету, завдання і зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри банківських інвестицій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у межах тем: «Формування інвестиційних ресурсів в Україні» (державний реєстраційний номер 0111U000292), де автором досліджено теоретико-інституційне забезпечення розвитку регулювання інвестиційної діяльності банків в Україні; «Фінансово-кредитні важелі в активізації інвестиційного процесу» (державний реєстраційний номер 0113U003555), де автором визначено роль регулювання інвестиційної діяльності банків в забезпеченні стабільності фінансово-банківської системи.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад регулювання інвестиційної діяльності банків та обґрунтування на цій основі практичних рекомендацій спрямованих на забезпечення стабільності функціонування банківського сектору і фінансових ринків і успішну інтеграцію банківської системи України до глобальних ринків.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:



- дослідити еволюцію економічної природи і реалізації теорій регулювання в економіці;

- визначити напрямки розвитку теорії регулювання інвестиційної діяльності банків і чинники, що його обумовлюють;

- обґрунтувати теоретичні підходи до визначення сутності поняття «інвестиційна діяльність комерційного банку»;

- дослідити особливості реалізації регулювання інвестиційної діяльності банків у процесі фінансового посередництва;

- дослідити роль регулювання інвестиційної діяльності банків як напрямку реалізації регуляторної політики держави;

- оцінити роль регулювання інвестиційної діяльності банків у забезпеченні стабільності функціонування банківського сектору і фінансових ринків;

- розробити пропозиції щодо модернізації регуляторної парадигми інвестиційної діяльності банків у посткризовий період в Україні;

- дослідити особливості реалізації ризиків інвестиційної діяльності банку на мікро- і макрорівнях, взаємозв’язок ризику, достатності капіталу і стійкості фінансово-банківської системи;

- оцінити придатність до використання у процесі управління і регулювання інвестиційної діяльності банку положень теорії портфеля;

- дослідити особливості діяльності інвестиційних банків на фінансовому ринку;

- узагальнити світовий досвід регулювання інвестиційної діяльності банків та виявити причини запровадження міжнародних стандартів регулювання банківської діяльності;

- обґрунтувати потребу в запровадженні наднаціональних стандартів регулювання інвестиційної діяльності банків та визначити напрямки оновлення концепції регулювання банківської діяльності в Україні;



- визначити основні напрямки розвитку наукових досліджень регулювання інвестиційної діяльності банків у посткризовий період.

Об’єктом дослідження є теоретико-методологічні засади регулювання та практичні аспекти формування і функціонування банківського регулювання.

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають у процесі регулювання інвестиційної діяльності банків з приводу забезпечення стабільності і ефективності банківської системи.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії, банківської справи, теорії фінансів, грошей і кредиту, сучасні концепції регулювання економіки, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань регулювання інвестиційної діяльності банків. У роботі, відповідно до поставлених завдань, використано такі методи дослідження, як: діалектичний (згідно з якими інвестиційна та фінансова діяльність комерційного банку розглядаються у нерозривному зв’язку і розвитку); кореляційний, регресивний, факторний і порівняльний аналізи (при оцінці динаміки зміни структури активів банківської системи); системно-структурний аналіз (при розробці методики розміщення капіталу банку у процесі формування інвестиційного портфелю); релятивістський аналіз (при розробці розширеної концепції банківського регулювання, яка відображає послідовність виникаючих взаємопов’язаних агентських проблем в рамках цілісного комплексу політичних, юридичних, культурних і технологічних факторів, що впливають на діяльність банків); методи експертних оцінок, індексний, групувань (при дослідженні структури активів банку та оцінці їх інвестиційних якостей); функціональний метод (при дослідженні ролі ризик-орієнтованого банківського регулювання і оцінки достатності капіталу в механізмі функціонування фінансово-банківської системи); індуктивний та дедуктивний методи (при формуванні стратегії розвитку регулювання інвестиційної діяльності банку); метод коефіцієнтів (при розробці моделі процесу розміщення банківських ресурсів і оцінки достатності капіталу банку з урахуванням ризиків).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, аналітичні та інформаційні матеріали НБУ, НКЦПФР, офіційна звітність фінансових установ, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних фахівців, аналітика Міжнародного валютного фонду, Світового банку та інших міжнародних фінансових організацій, рекомендаційні документи Базельського комітету з регулювання банківської діяльності, періодичні видання різних країн світу, електронні ресурси Інтернет та розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних засад регулювання інвестиційної діяльності банку в механізмі функціонування банківської системи України в процесі її інтеграції до глобальних фінансових ринків. Найбільш вагомі наукові результати дисертаційного дослідження такі:

вперше:

- обґрунтовано наявність і визначено механізм впливу ефекту регуляторної циклічності на процес регулювання інвестиційної діяльності банків в умовах об’єктивної потреби зміни пріоритетів державної регуляторної політики від засад приватного до суспільного регулювання при зростанні ризику і невизначеності на фінансових ринках. Такий підхід забезпечить наукове підґрунтя для випереджаючого коригування регуляторної політики НБУ шляхом внесення інституціональних змін у баланс регуляторних повноважень і обов’язків учасників регуляторного процесу через посилення макроекономічних складових пруденційного регулювання;

- розроблено парадигму реформування системи регулювання інвестиційної діяльності банків в основу якої покладено принцип пруденційного розподілу прав і обов’язків між регуляторами і агентами ринку. Альтернативою уже існуючим регуляторним заходам приватного регулювання зі зменшення ймовірності банкрутства банку має бути розробка тих складових регуляторної системи, які зможуть забезпечити мінімізацію втрат суспільства від банкрутства банків через встановлення слушних стандартів достатності капіталу. Це дозволить компенсувати моральну загрозу, яку створює державна система гарантій для вкладників та інших кредиторів банку, а контроль ризику делегувати банківським інститутам або їх саморегульованим організаціям;

- виявлено суперечність, що виникає у процесі регулювання інвестиційної діяльності банку між управлінням ризиками банку через операції з цінними паперами і управлінням інвестиційним портфелем банку та розкрито її сутнісну характеристику. Обґрунтовано, що в основі цієї суперечності лежить подібність у методичному підході: в обох випадках існує потреба в оцінках волатильностей і кореляцій і одночасно існує відмінність у цілях оцінки і використання отриманих результатів. Доведено, що ризик-менеджмент у банку має визначатися з тим, як буде змінюватися вартість портфелю активів банку в результаті зміни ринкових факторів, у той час як створення банком портфелю цінних паперів вимагає оцінки точності прогнозів менеджера. Існування цієї відмінності обумовлює потребу у розділенні на методичному і інституціональному рівні діяльності з управління ризиками і діяльності з управління інвестиційним портфелем банку у відповідних функціональних системах банку.



удосконалено:

- зміст поняття «інвестиційна діяльність», як виду економічної діяльності, що визначається атрибутами: ціль – максимізація багатства; засоби – активи; процес – послідовність дій інвестора по управлінню економічною системою і відповідних змін стану об’єкту управління; результат – максимізація можливостей споживання. Це дало можливість диференціювати інвестиційну діяльність серед інших видів економічної діяльності і встановити ієрархічну підпорядкованість поняття «інвестиційний процес» до поняття «інвестиційна діяльність» у науковій термінології;

- науково-методичний підхід до обґрунтування ролі інвестицій банків на ринку цінних паперів у забезпеченні фінансової стійкості банку: інвестиційна діяльність має вимушений характер і виконує роль регуляторного компенсатора ліквідності у механізмі взаємодії між коштами банку, кредитним портфелем і депозитами. Це дозволило розглядати існування глибоких і ліквідних ринків як необхідну умову для здійснення банками інвестиційної діяльності і доводить, що за відсутності або звуження фінансових ринків необхідно обмежити активність банків на ринку цінних паперів шляхом опосередкованої демотивації участі банків у ризикових операціях з цінними паперами через вдосконалення комплексних методик фінансової стійкості і посилення регуляторних вимог до капіталу компаній, що управляються банками.

- методологію активного розміщення капіталу банку - на основі синтезу положень портфельної теорії, принципів управління банківськими інвестиціями і концепції достатності економічного капіталу банку - який може бути узятий за основу для прийняття інвестиційних рішень і, відповідно, формування інвестиційного портфелю банка та передбачає чотири етапи реалізації: визначення наявного капіталу – бажаної величини ризикового капіталу для банку; встановлення рівнів дохідності за групами активів; розміщення ризикового капіталу за напрямками інвестування; визначення дохідності капіталу та оцінка отриманих результатів за показниками RAROC або EVA.

- підходи до реалізації принципів інституціонального регулювання інвестиційної діяльності банків, як результату конвергентної еволюції приватної і суспільної теорій регулювання, в основі якої лежить задача пошуку балансу між незалежністю і підпорядкованістю банківського регулювання, що значною мірою визначається інституціональним середовищем де діють банківські регулятори, а основною його метою є недопущення кептивності. Це дасть змогу запобігти негативному впливу політичної кон’юнктури на прийняття регуляторних рішень; врахувати небажання органів влади брати на себе відповідальність за наслідки діяльності банків; здійснювати моніторинг результатів і перспектив реалізації банківського регулювання і визначитися з загальними підходами до вирішення проблеми регулювання у фінансово-банківській сфері;

набули подальшого розвитку:

- дослідження зв’язку між фінансовою і інвестиційною діяльністю з використанням діалектичного підходу, дозволило сформулювати дуалістичний підхід за якого фінансова діяльність є відповідальною за спадковість - зобов’язання вже існують і мають чітко визначені статичні характеристики, зміна яких у часі не передбачається, а інвестиційна діяльність відповідає за мінливість - вартісні характеристики активів обов’язково зазнають цільових змін у часі і просторі і мають ймовірнісний характер; подібне розуміння дає можливість подати структурно логічну схему взаємодії фінансової і інвестиційної діяльності банку як системи і виділити її системотворчі фактори;

- системне тлумачення нормативів платоспроможності і ліквідності у концепції ризик-менеджменту банка, де показник платоспроможності пов'язаний з невизначеністю у діяльності банку, а показники ліквідності мають відношення до актуальних ризиків - як суб’єктивної ймовірності, виокремленої з невизначеності; це дало змогу трактувати ліквідність банку як показник його опірності (як складної умовно закритої і саморегульованої системи) до негативного впливу, більшою мірою, ендогенних факторів – ризиків діяльності самого банку, а платоспроможність – як показник опірності банку (уже як складової частини складної відкритої системи) до усіх ризик-факторів комплексної взаємодії банку з ринковим середовищем;

- науковий підхід до формування вимог до теорії економічного регулювання яка, на відміну від існуючих, повинна пояснювати як і чому регулювання є найкращим з підходів до мінімізації транзакційних витрат у процесі ефективного розміщення ресурсів для виробництва конкретних товарів і послуг; це дало змогу сформулювати вимоги до такої теорії, яка повинна: визначати на майбутнє галузі і сектори економіки, які потребуватимуть регуляторного втручання; визначатися з тими формами регуляторного втручання, до яких варто вдаватися, як то субсидії, дотації, бар’єри входу на ринок або цінове втручання;

- обґрунтування реформування системи РІДБ України в умовах кризи, зокрема: підвищення впливовості і незалежності органів банківського регулювання і нагляду; реформування пруденційного регулювання як в сторону спрощення, так і простоти практичного використання; запровадження надійного механізму банківського менеджменту у період кризи, включаючи особливий режим для системно важливих інститутів; такий підхід забезпечить максимальний ефект від впровадження принципів пруденційного регулювання в практику банківської діяльності;

- теоретична інтерпретація базових функцій регулювання фінансово-банківської системи у концепції функціональних фінансів: забезпечення функціонування системи клірингу і розрахунків, мобілізація заощаджень, розподіл ресурсів у часі і просторі, управління ризиками, створення та перерозподіл інформації, стимули і мотивація. У випадку запровадження концепції єдиного регулятора фінансового ринку, такий підхід забезпечить конкурентну безпристрасність регулювання по відношенню до усіх інститутів фінансового посередництва;



- науково-методичні засади формування кредитно-інвестиційного портфеля банку у частині існування негативних наслідків від гіпердиверсифікації портфеля активів банку на користь цінних паперів, що призводить до зміни у ринковому позиціонуванні банку як спеціалізованого депозитарного фінансового посередника з подальшим запровадженням більш жорстких регуляторних вимог і неспроможності агентів ринку ідентифікувати банк саме як кредитну установу. Це дозволить мінімізувати ймовірність появи і реалізації у банківській системі неспецифічних ризиків і мінімізувати витрати на РІДБ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження дозволяють системно підійти до вирішення проблем з підвищення ефективності регулювання інвестиційної діяльності банків і формування на цій основі сукупності положень і практичних пропозицій, спрямованих на вирішення цієї задачі. Окремі висновки та рекомендації, викладені в дисертації, доведено до рівня практичного застосування, зокрема, в діяльності: Генерального економічного департаменту Національного банку України - щодо запровадження в практику регулювання банківської діяльності комплексного підходу до формування і управління портфелем ліквідних активів банків у частині вдосконалення методики оптимізації структури інвестиційного портфеля банків, мінімізації ризиків та забезпечення підтримки бажаного рівня ліквідності банківської системи (довідка №37-008/77419 від 24.12.2014); Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - використано пропозиції щодо реформування теорії та методології регулювання інвестиційної діяльності банків і інструментів його реалізації у рамках стратегічного планування збалансованого розвитку банківського сектору і фінансових ринків при підготовці проектів законів України, постанов Кабінету міністрів і інших нормативних актів (довідка № 1/703 від 11.03.2014); Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності - при обґрунтуванні секретаріатом Комітету пропозицій до нормативно-правових актів враховані пропозиції автора щодо використання економіко-правових інструментів у регулюванні інвестиційної діяльності банків і механізму використання засобів фіскальної політики для забезпечення необхідного обсягу інвестицій у розвиток і захист репутації ринку банківських послуг (довідка №287 від 11.12.2014); Департаменту фінансової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України – використано рекомендації стосовно необхідності врахування циклічності у використанні органами державного управління пруденційних підходів при регулюванні інвестиційної діяльності банків (довідка від 25.12.14); ПАТ «Златобанк» - використано рекомендації стосовно регулювання інвестиційної діяльності у процесі активного розміщення капіталу банку з урахуванням ризик-лімітів при прийнятті інвестиційних рішень і формуванні кредитно-інвестиційного портфеля банку (довідка № 09-24/720 від 13.02.2013); ПАТ «Сітібанк» - впроваджені основні положення дослідження у частині удосконалення ризик-менеджменту банку у процесі корпоративного регулювання інвестиційної діяльності підрозділів банку (довідка № 733 від 28. 08.2014); рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг» - використано положення і рекомендації щодо удосконалення методик аналізу ефективності регуляторного впливу у сфері регулювання інвестиційної діяльності банків для удосконалення методик оцінки статистичних спостережень за кредитно-інвестиційною діяльністю банків та присвоєння кредитних рейтингів комерційним банкам (довідка № 133 від 22. 05.2014).

Основні теоретичні і методичні підходи та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі кафедри банківських інвестицій Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у розробці методичного забезпечення і викладання навчальних дисциплін: «Інвестування», «Інвестиційний аналіз», «Проектне фінансування» (довідка від 12.11.2014)




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал