Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»



Скачати 52.73 Kb.
Дата конвертації25.04.2017
Розмір52.73 Kb.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо формування української держави та громадянського суспільства
15 грудня 2014 р.
Відповідно до результатів обговорення проблем формування української держави та громадянського суспільства учасниками Міжкафедрального науково-методичного семінару «Українська держава та громадянське суспільство: нові виклики» у складі завідувачів та викладачів кафедр управління персоналом та економіки праці, макроекономіки та державного управління, теорії та історії держави і права, політології та соціології та політичної історії ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» до розгляду та впровадження органами державного управління України вносяться наступні рекомендації:


Колот Анатолій Михайлович, д.е.н.., професор, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці, проректор з науково-педагогічної роботи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»:


Основними характерними рисами постіндустріальної соціальної держави має стати:

  • безперервний, пожиттєвий характер навчання, перенавчання та опанування компетенцій, яких потребує швикдозмінювана, мобільна, гнучка глобальна економіка;

  • безперервний, пожиттєвий характер покращення, підтримання здоров’я, коли люди перебувають у якості об'єкта охорони здоров’я упродовж життя;

  • поєднання усуспільнення та індивідуалізації соціальних послуг, коли людина не самотужки, а за допомоги, сприяння суспільних, у т.ч. державних інститутів має можливість обирати власну освітню траєкторію, як і траєкторію та механізми збереження та підтримки здоров’я, вибору із переліку можливих найбільш індивідуально прийнятних медичних послуг. Такою ж диверсифікованою має бути пенсійна система за збереження суспільно визнаних гарантій;

  • підвищення ролі приватних соціальних платежів у розвитку людського капіталу, задоволенні соціальних потреб (понад рівні, що визначені державними соціальними стандартами);

  • розвиток державно-приватного партнерства у соціальній сфері за провідної ролі держави у формуванні соціальної політики;

  • глобалізація надання соціальних послуг та розвиток міжнародної конкуренції за клієнтів;

  • поява нових соціальних технологій, які радикально змінюють зміст, характер надання соціальних послуг.

Порівняння ролі і функцій держави у розвинених країнах Європи і в Україні, небажані тенденції у царині соціально-трудового розвитку та ускладнення «у світі» праці, що є наслідком дії цілого ряду об’єктивних і суб’єктивних чинників, дає підстави для висновку, що в Україні існує нагальна потреба у:

  • модернізації класичних функцій держави;

  • імплементації нових функцій до сфери діяльності органів державної влади, оскільки розширюється коло питань, що потребують розв’язання за безпосередньої чи опосередкованої участі держави;

  • оволодінні новим інструментарієм впливу з боку органів державної влади на економічний та суспільний розвиток.

Економічна наука стоїть перед необхідністю пошуку та опрацювання нової парадигми впливу держави на соціально-трудову сферу в умовах глобальних викликів. Однією з передумов формування останньої є усвідомлення специфічних умов і чинників, під впливом яких відбувається трансформація соціально-трудової сфери. Державне регулювання соціально-трудової сфери за умов сьогодення необхідно не скасовувати або, навпаки, посилювати, вибудовувати відповідно до нових завдань, що формуються в умовах складного, паралельного протікання різновекторних, багатопланових процесів та нелінійних залежностей.
Дудко Ірина Дмитрівна, д.п.н., професор, завідувач кафедри політичної історії ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»:

Реалізація курсу на євроінтеграцію вимагає відповідної інформаційної і виховної політики на державному рівні і рівні відповідних міністерств - Міністерства у справах інформполітики, Міністерства освіти і науки, Міністерства молоді та спорту, Міністерства закордонних справ, інших. Особлива роль у виховній діяльності має належати вищий школі. З урахуванням особливої ролі ДВНЗ КНЕУ у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю пропонується посилення політико-інформаційної і патріотично-виховної складової навчального процесу. Є необхідність розробки програми заходів щодо реалізації даного завдання.

Серед запропонованих напрямів наукової, політико-інформативної і виховної роботи:


  • проведення засідань міжкафедральних, міждисциплінарних наукових гуртків, із запрошенням студентів молодших і старших курсів для обговорення актуальних проблем сьогодення, включно з проблемами євроатлантичних орієнтирів. У більш широкому вимірі – проведення круглих столів, конференцій міждисциплінарного характеру. Зазначене могло б стати частиною загальноуніверситетської студентської конференції або набути самостійного характеру у вигляді окремого заходу.

  • проведення загальноуніверситетських конкурсів студентських робіт із підведенням підсумків у вигляді виступів студентів-переможців – представників різних факультетів.

  • значний виховний емоційний вплив могли б мати зустрічі студентів з представниками політичних і державних кіл, що опікуються реалізацією євроатлантичних інтеграційних орієнтирів; представниками дипмісії, у тому числі єс і нато. Статус університету дозволяє звернутися до зазначених представництв з пропозиціями виступити перед студентами і, передбачаємо, не буде мати відмови.

  • посилення патріотичного виховання повинно здійснюватись з урахуванням й традиційних заходів в межах кожної академічної групи під керівництвом кураторів, студентської академічної ради, профспілок тощо.


Бульбенюк Світлана Степанівна, к.п.н., доцент кафедри політології та соціології ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»:

Для України нині нагальною проблемою є розширення співпраці громадянського суспільства з інституціями державної влади на центральному та місцевому рівнях. Одним з перспективних напрямів поглиблення такої співпраці має стати удосконалення нормативно-правової бази, що регулює діяльність інституцій та організацій громадянського суспільства, зокрема у напрямі зміни режимів оподаткування волонтерських, благодійних, освітніх та інших організацій, розширення їх прав, визначення офіційного статусу (шляхом прийняття відповідних законів і нормативно-правових актів), забезпечення реальних можливостей впливу на діяльність окремих чиновників та органів державної влади і місцевого самоврядування. Окрему увагу варто звернути на діяльність молодіжних організацій. Адже формування активної соціально-політичної позиції у студентської молоді є важливим не тільки для громадянського становлення особистості, але й для її подальшого професійного зростання (у частині країн Європи та США громадська активність студента вагомим чином впливає на його кар’єрні перспективи у майбутньому).


Єфремов Дмитро Петрович, к.е.н., доцент кафедри макроекономіки та державного управління ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»:

Децентралізація повинна стати засобом прискорення зростання України. Як засвідчує досвід Китаю, регіональний експеримент може стати способом апробації стратегії розвитку в Україні. Основне завдання держави – забезпечити фундамент для міжрегіональної конкуренції та механізм винагородження успішних регіональних лідерів.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал