Державний стандарт базової І повної середньої освіти



Скачати 463.84 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір463.84 Kb.
ТипДержавний стандарт
1   2   3

Актуальність.

Візитною карткою Донбасу завжди вважалися шахтарські терикони – піраміди з чорно-бурої породи, піднятої з-під надр землі під час добування вугілля. Удень їх вершини димляться, а вночі, під час сутінок, видніється неяскравий вогонь – голубуватий, зелений, жовтий: горить газ.

З часом ця візитка втратила свою привабливість. Породні відвали забруднюють навколишнє середовище, великі ділянки займає санітарна зона навколо териконів та закритих шахт. Актуальні питання сьогодення – ліквідація териконів.

Гіпотеза.

Із історії. Техногенні катастрофи: про загибель Помпеї відомо усім. Але не всі знають, що за часів Радянського Союзу , на Донбасі, в невеличкому містечку Димитрів одного разу сталася подібна техногенна катастрофа?

Травневим ранком 1966 року у місті вибухом терикону було знищено ціле селище, загинуло близько 60 осіб. Сталася техногенна аварія, про яку попереджали науковці. Більше того, вона може повторитися в наш час. Сильні ливневі дощі можуть спровокувати зсуви частин породного відвалу на окремих териконах. Ці сповзаючі тони відкривають жерло вулкана. Адже всі наші терикони - напластування породи, вугілля, виданого із шахти, багатьох інших елементів, в тому числі і рідкоземельних металів. Температура у центрі такого відвалу, особливо конусоподібного, сягає кількох тисяч градусів. Так що, по суті, шахтарські міста оточені повільно прогресуючими вулканами. Під час попадання дощової води різко змінюється температура: відбувається вибух. Тобто безпосередня дія ливневих потоків на терикон може призвести до катастрофічних наслідків.

Мета роботи та задачі. Метою даного дослідницького проекту було виявлення територій з териконами, придатними для можливого подальшого озеленення, ознайомлення з їх особливостями (місцем розташування, площею, формою).

Виходячи з мети були поставлені наступні задачі:



  • зібрати інформацію, фотографії про стан ділянок з териконами, їх особливостями у передмістях Красноармійська;

  • ознайомитись з проблемою рекультивації териконів;

  • розглянути процес інженерної підготовки до озеленення териконів;

- виявити рослини, які пристосовані для зростання на кам'янистих ґрунтах .

Предметом досліджень є антропогенні ділянки смт Шевченко на околиці міста Красноармійська Донецької області.

Об’єктом досліджень є представники антропогенних пейзажів – шахтні терикони, які зустрічаються на цій ділянці.

Методи досліджень: безпосередній виїзд на місце, фотографування об’єктів, робота з теоретичним матеріалом.

Практичне значення проекту. Після спеціальної додаткової підготовчої роботи (з тривалістю в кілька років ) на териконах у великій кількості розсаджують дерева , кущі та багаторічні трави окремих видів з метою припинити руйнування насипів від дії руйнуючих факторів погодних умов. У процесі рекультивації земель терикони є об'єктами озеленення та залісення.

Обсяг і структура роботи. Робота складається із 10 сторінок, має Вступ, 2 Розділи, Висновки, Додатки.

Розділ1. Терикони як антропогенні представники рельєфу.

Людина, яка ніколи не була на Донбасі, напевно вважає, що робити тут зовсім нічого. Напевно, вона не помиляється. Хоча, з подібним відношення таким людям до нас краще не їхати. Агітувати, переконувати або доводити свою правоту не будемо, лише розповімо про одне із чудес світу – донецькі терикони. Третя частина України живе з ними, як із штучним повсякденням, останні дві третини сприймають як неясність, яку дістали з-під землі.

Терикон або терріконік (фр. Terri - відвал породи, фр. Conique - конічний) - відвал, штучний насип пустої породи, яку дістали при підземній розробці покладів вугілля та інших корисних копалин.

Насипи зустрічаються не тільки конусоподібні. Усе залежить від способу утворення. Конусоподібні насипаються вагонеткою, яку тросом або рейкою доставляють нагору. Інший варіант – насипи териконів машинами. Відповідно утворюється закручена по спіралі доріжка для руху машин з породою.

На території Донецької області нараховується 641 терикон (на Донбасі – близько 1257), які займають площу в 5000 га або 0,2% від загальної площі області. Перші донецькі терикони з’явилися тут ще до революції.

Ніяких географічних назв або специфічної нумерації терикони не мають. Існують лише народні назви та орієнтація на найближчі названі об’єкти. Звичайно. Ці факти дають можливість нам замислитися про сенс буття. На картах терикони зображуються у вигляді обмеженої території, яка покрита написами «тер.» (подібно позначенню яру, тільки штрихами назовні). За кожен терикон в оригіналі відповідає шахта, яка його породила. На практиці ж велика кількість шахт закрита, а ці рожево-сірі гіганти пустої породи повинні існувати самостійним життям під голубим небом Донбасу.

Існує думка, що наявність териконів шкідлива для здоров’я. Досить пристойна думка. По санітарним нормам захисна смуга навколо терикону повинна складати 300-500 метрів в залежності від того, наскільки він димить. 4% шкідливих викидів у регіоні приходиться на рахунок териконів. Оксид сірки піднімається в повітря і потроху повертається на землю разом з кислотними дощами.

Часто відбувається так, що терикони горять. Найцікавіше те, що горять не ззовні, а зсередини. 169 териконів Донецької області безпосередньо задіяні у цьому процесі, саме вони й являються об’єктами найбільшої загрози. Вгору непомітно підіймається угарний газ , а температура всередині місцями досягає 3000 градусів. Терикони ще й вибухають. У травні 1966 року в місті Димитрів у результаті вибуху було зруйновано селище Нахаловка і загинуло 60 осіб. Вони погоріли заживо під розжареною породою. Неприємний інцидент перед святкуванням 9 травня. Подібні трагедії у Радянському Союзі не прийнято було афішувати. Після цього і з’явилися санітарно-захисні зони.

В процесі рекультивації земель терикони стають об’єктами озеленення. Принаймні, так пишуть. Рішення про озеленення териконів було прийнято в 1948 році виконкомом міста Сталіно (він же Донецьк). На практиці це мало наступний вигляд: група альпіністів із каперськими лопатами і мішками саджанців за спиною викопували лунки, промивали їх вапняком, щоб порода не палила коріння, додавали небагато чорнозему і примушували майбутнє дерево виживати в умовах Марсу. У центрі Донецька озеленених териконів майже третина. При цьому використовуються невибагливі дерева, які згодні рости мало чи не на камінні, а саме: акація біла і жовта,абрикоса, шипшина, липа срібляста, лох вузьколистий, вишня степова, терен, із трав’янистих рослин – еспарцет посівний, буркун, представники родин бобових, складноцвітих, розоцвітих.

Розділ ІІ. Практична частина.

Етапи роботи під час озеленення териконів



№пп

назва заходу

короткий коментар

Термін*

1

створення робочої групи

- виїзд на місця розповсюдження териконів;

- збирання та аналіз інформації;



6 місяців

2

діяльність робочої групи

-створення плану дій на основі глибокого аналізу фахівців окремих сфер

6 місяців

3

вибір учасників втілення проекту

-залучення суб’єктів підприємницької діяльності, спонсорів, окремих творчих громадян міста

2 місяці

4

зменшення висоти териконів

-у піраміди висотою 60-80 м слід зрізати верхівку, при 40 м терикон вже не горить, тобто не виділяє вуглекислий газ, сірководень та інші шкідливі речовини

протягом року

5

інженерна підготовка

-уздовж терас слід укласти поливальний водопровід;

- насипати шар суглинного ґрунту і гумусованого ґрунту ;

- виконати нарізування спіральної тераси від вершини до основи


протягом року

6

озеленення териконів

-висаджування саджанців дерев і чагарників висотою до 1 метра( більш великі схильні до розгойдування вітром)

- дерева висаджують у внутрішньому ряді; з обох боків від них – чагарники, які можна чергувати з низькорослими деревами;

-висаджування спеціальних сортів рослин, які приймаються на кам'янистих ґрунтах;

-міжтерасний простір рекомендується вкривати за допомогою ліан , висаджених біля самого краю тераси;

-на плоских переформованих верхівках і на полотні терас найбільш результативним є посів багаторічних трав;

-навколо відвалу створюється захисна смуга з 2-3 рядів чагарників і 1 ряду дерев для запобігання зносу породи



протягом кількох років, в залежності від приживання рослин

7

залучення громадськості

-підтримка і поповнення кількісного фонду висаджених рослин



Висновок.

Серед населення часто зустрічається думка, що терикони – напасть, від якої просто необхідно якнайшвидше позбавитися. Чи розділяємо ми цю думку?

Перш за все, у ті часи, коли України ще залежала від Радянського Союзу, японці пропонували просте і вигідне рішення – викупити породні відвали і вивезти терикони далеко до меж Країни Сонця. Мотивацією були кроки щодо розширення , розвитку і збільшення корисної площі власних островів. Але виявилося, що радянських інженерів не так легко обдурити, вони знали, що в очах маленьких японців зовсім інші мотиви. Тому склад териконів було ретельно досліджено в найкращих радянських лабораторіях і, як виявилося, вони були «майже із золота». В їх складі знайшли в достатній кількості для добування алюміній, галій,германій, скандій, ітрій, і навіть цирконій. Японцям відмовили.

Було розроблено кілька напрямків щодо використання териконів:


  • відходи від вуглевидобування додавали до звичайної глини, отримували прочну морозостійку цеглу, яка під дією радіації тільки покращувала свої властивості; першу ж партіє відправили до Чорнобиля для створення саркофагу, певна кількість цегли була відправлена на експорт;

  • технологія добування цінних елементів із териконів методом електровибуху; залізо та інші більш цінні метали збирають магнітом, фільтрують, залишок іде на будівельні матеріали;

  • використання енергії терикону, який горить; взяти такий терикон, пробурити у ньому свердловину, опустити в неї сприймач тепла, таким чином, енергетична проблема вирішена на кілька років;

  • у людей екстремальних знаходять втілення ідеї щодо підкорення териконів області, робити фотозвіти, описувати враження, створення каталогу терниконів; першим реалізатором цих ідей став донецький журналіст Євгеній Ясенов.

Для нашого ж міста найбільш оптимальним вирішенням проблеми, на нашу думку, є озеленення териконів. Засаджені деревами, кущами, травами вони будуть очищувати повітря, сприяти збереженню самих же себе від руйнуючих факторів погодних умов, озеленення є одним із факторів рекультивації земель.

Модуль 8. Особливості оцінювання комп’ютерних учнівських робіт, їх діяльності в ході вивчення теми.

До оформлення кожного виду проекту є певні вимоги. Наприклад,

Вимоги до створення мультимедійної презентації. Для полегшеного сприймання учнями та для подальшого використання вчитель роздруковує вимоги у вигляді алгоритмів до виконання роботи для кожного учня.

1. Загальні правила дизайну.



  • Правила шрифтового оформлення:

  • Шрифти з зарубками читаються легше, ніж гротески (шрифти без зарубок);

  • Для основного тексту не рекомендується використовувати великі літери.

  • Шрифтовий контраст можна створити за допомогою: розміру шрифту, товщини шрифту, накреслення, форми, напрямки і кольору.

2.Правила вибору кольорової гами.

  • Колірна гамма повинна складатися не більше ніж з двох-трьох кольорів.

  • Існують не поєднувані комбінації кольорів.

  • Чорний колір має негативний (похмурий) підтекст.

  • Білий текст на чорному фоні читається погано (інверсія погано читається).

3.Правила загальної композиції.

  • На смузі не повинно бути більше семи значущих об'єктів, тому що людина не в змозі запам'ятати за один раз більше семи пунктів чого-небудь.

  • Логотип на смузі повинен розташовуватися справа внизу (зліва вгорі і т. д.).

  • Логотип має бути простий і лаконічної форми.

  • Дизайн повинен бути простим, а текст - коротким.

  • Зображення домашніх тварин, дітей, жінок і т.д. є позитивними образами.

  • Великі об'єкти в складі будь-якої композиції виглядають досить поганенько. Аршинні літери в заголовках, кнопки навігації висотою в 40 пікселів, верстка в одну колонку шириною в 600 пікселів, роздільник одного кольору, розтягнутий на весь екран - все це додає дизайну непрофесійного вигляду.

Не варто забувати, що на кожне подібне твердження є сотні прикладів, що доводять зворотне. Тому наведені твердження не можна назвати загальними й універсальними правилами дизайну, вони вірні лише в певних випадках.

4.Рекомендації по дизайну презентації.

Щоб презентація добре сприймалася слухачами і не викликала негативних емоцій (підсвідомих або цілком усвідомлених), необхідно дотримувати правила її оформлення.

Презентація передбачає поєднання інформації різних типів: тексту, графічних зображень, музичних і звукових ефектів, анімації і відеофрагментів. Тому необхідно враховувати специфіку комбінування фрагментів інформації різних типів. Крім того, оформлення та демонстрація кожного з перерахованих типів інформації також підпорядковується певним правилам. Так, наприклад, для текстової інформації важливий вибір шрифту, для графічної - яскравість і насиченість кольору, для найкращого їх спільного сприйняття необхідно оптимальне взаєморасташування на слайді.

5.Рекомендації з оформлення та подання на екрані матеріалів різного виду.

5.1.Текстова інформація



  • розмір шрифта: 24-54 пункту (заголовок), 18-36 пунктів (звичайний текст);

  • колір шрифту і колір фону повинні контрастувати (текст повинен добре читатися), але не різати ока;

  • тип шрифту: для основного тексту гладкий шрифт без засічок (Arial, Tahoma, Verdana), для заголовка можна використовувати декоративний шрифт, якщо він добре читаємо;

  • курсив, підкреслення, жирний шрифт, великі літери рекомендується використовувати тільки для смислового виділення фрагмента тексту.

5.2.Графічна інформація

  • малюнки, фотографії, діаграми покликані доповнити текстову інформацію або передати її в більш наочному вигляді;

  • бажано уникати в презентації малюнків, що не несуть смислового навантаження, якщо вони не є частиною стильового оформлення;

  • колір графічних зображень не повинен різко контрастувати із загальним стильовим оформленням слайда;

  • ілюстрації рекомендується супроводжувати пояснювальним текстом;

  • якщо графічне зображення використовується як фон, то текст на цьому фоні повинен бути добре читаємо.

5.3Анімація

Анімаційні ефекти використовуються для залучення уваги слухачів або для демонстрації динаміки розвитку якого-небудь процесу. У цих випадках використання анімації виправдано, але не варто надмірно насичувати презентацію такими ефектами, інакше це викличе негативну реакцію аудиторії.

5.4.Звук.


  • звуковий супровід має відображати суть або підкреслювати особливість теми слайда, презентації;

  • необхідно вибрати оптимальну гучність, щоб звук був чутний всім слухачам, але не був оглушливим;

  • якщо це фонова музика, то вона повинна не відволікати увагу слухачів і не заглушати слова доповідача. Щоб всі матеріали слайда сприймалися цілісно, і не виникало дисонансу між окремими його фрагментами, необхідно враховувати загальні правила оформлення презентації.

5.5.Єдине стильове оформлення

  • стиль може включати: певний шрифт (гарнітура і колір), колір фону або фоновий малюнок, декоративний елемент невеликого розміру та ін;

  • не рекомендується використовувати в стильовому оформленні презентації більше 3 кольорів і більше 3 типів шрифту;

  • оформлення слайда не повинно відволікати увагу слухачів від його змістовної частини;

  • всі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі;

5.6.Зміст і розташування інформаційних блоків на слайді

  • інформаційних блоків не повинно бути занадто багато (3-6);

  • рекомендований розмір одного інформаційного блоку - не більше 1 / 2 розміру слайда;

  • бажана присутність на сторінці блоків з різнотипною інформацією (текст, графіки, діаграми, таблиці, малюнки), яка доповнює один одного;

  • ключові слова в інформаційному блоці необхідно виділити;

  • інформаційні блоки краще розташовувати горизонтально, пов'язані за змістом блоки - зліва направо;

  • найбільш важливу інформацію слід помістити в центр слайду;

  • логіка пред'явлення інформації на слайдах і в презентації повинна відповідати логіці її викладу.

Крім правильного розташування текстових блоків, потрібно не забувати і про їхній зміст - тексті. У ньому ні в якому разі не повинно міститися орфографічних помилок.

ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ - http://comp-science.narod.ru/Word/prezent.htm



Модуль 9. Диференціація навчання в ході вивчення теми, формування самоспрямованості учнів у навчанні та від слідкування їх прогресу у навчанні.

Епоха універсалізації освіти, енциклопедичних знань відходить у минуле. Темпи сучасного життя потребують більш раннього визначення сфери подальшої професійної підготовки. Таку можливість надає школярам диференціація освіти.

Диференціація (лат. differentia — відмінність) в освіті — процес та результат створення відмінностей між частинами освітньої системи (підсистем).

Обдарована дитина - це дитина, що виокремлюється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) у тому чи іншому виді діяльності

Основні контури розвитку — це те, чого необхідно прагнути, ті якості, на які слід звернути особливу увагу.

Психосоціальна сфера.

Сфера пізнавального процесу.


  • переважання мотивів, пов'язаних зі змістом діяльності;

  • самостійність, уміння приймати рішення;

  • наполегливість у виконанні завдання;

  • прагнення приводити продукт будь-якої своєї діяльності у відповідність до найвищих вимог (перфекціонізм);

  • соціальна автономність, готовність і прагнення обстоювати власну точку зору,

незалежність у судженнях;

  • схильність до лідерства, домінування в міжособистісних стосунках;

  • здатність розуміти мотиви поведінки інших людей;

  • терпимість до особливостей інших людей;

  • схильність до самоаналізу;

  • терпимість до критики;

  • готовність ділитися ідеями;

  • чуйність в аналізі моральних проблем;

  • упевненість у своїх силах

  • уміння нестандартно мислити, пропонувати несподівані, оригінальні рішення;

  • здатність знаходити альтернативні шляхи розв'язання проблем;

  • здатність передбачати, прогнозувати наслідки;

  • прагнення завжди перевіряти нову ідею;

  • здатність оцінювати процес і результат дій;

  • винахідливість у виборі й використанні різних предметів;

  • здатність захоплюватися, занурюватися з головою в заняття, що цікавить;

  • здатність не лише пропонувати власні, але й розробляти власні та чужі ідеї;

  • великий словниковий запас;

  • уміння гарно викладати свої думки;

  • володіння значним обсягом інформації;

  • здатність добре вловлювати зв'язок між різними подіями, між причиною й наслідком;

  • здатність до перенесення засвоєного досвіду на новий матеріал;

  • інтерес до розв'язання складних задач, що вимагають розумового зусилля, напруження;

  • широкий кругозір;

  • здатність легко навчатися, усе схоплювати на льоту;

  • уміння швидко запам'ятовувати почуте й прочитане без спеціального заучування;

  • прояв яскраво вираженої різнобічної допитливості;

  • уміння робити висновки й узагальнення.




Учні, що мають проблеми у навчанні

Обдаровані учні

У складі групи може бути 4—6 учнів. Група може бути гомогенна (однорідна, учні мають однаковий рівень навчальних можливостей) або гетерогенна (неоднорідна, учні мають різний рівень навчальних можливостей).

Групове навчання сприяє використанню пошукових завдань, створює передумови для використання комплексних розумових дій. Навчальні завдання вирішуються у процесі спілкування учнів у групі, що сприяє вихованню колективізму, формуванню комунікативних якостей. Учитель здійснює розподіл праці між учнями групи, формулює основні та додаткові запитання, розраховує час на їх виконання, здійснює оперативний контроль. При цьому він прогнозує власну педагогічну діяльність на занятті.




1.Творчі, тематичні, індивідуальні завдання, спрямовані на розширення та поглиблення знань.

2.Проблемно – ситуативні завдання, які формулюються так, щоб набули характеру морально – етичної чи суспільно – політичної проблеми, яку необхідно розв’язати учням, користуючись різними мисленевими операціями.

3.Науково – дослідницька діяльність ― це шлях ознайомлення учнів з методами наукового пізнання, який формує:

Пізнавальну компетентність;

Самоосвітню компетентність;

Особистісну компетентність (розвиток індивідуальних здібностей, талантів);

Соціальну компетентність (співпраця, робота в команді, здатність приймати рішення, розуміння особистісних потреб та вимог).

Під час науково – дослідницької діяльності у обдарованих дітей формуються теоретичні й філософські підходи, експериментаторські вміння, винахідницькі навички та відчуття себе громадянином.

Результатом науково – дослідницької діяльності є захист творчих робіт (колективних проектів, рефератів, випуск наукових учнівських журналів тощо).


Для кожного учня для від слідкування його досягнень роздрукована «Особиста картка участі у проекті» відповідно до особливостей диференціації

Модуль 10. Фасилітація навчального процесу

Фасилітація – полегшення взаємодії всередині групи. Це одночасно процес і сукупність навичок, що дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми чи ситуації без втрат часу та за короткий термін виконати всі пункти порядку денного зборів або наради із максимальним залученням учасників процесу.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал