Державний комітет україни у справах містобудування І архітектури містобудування. Планування І забудова міських І сільських поселень дбн 360-92



Pdf просмотр
Сторінка12/12
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.97 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Регулювання мікроклімату
10.29 Мікрокліматична оцінка території міста повинна провадитися за трьома напрямами: забезпечення сприятливих умов території забудови за комплексом кліматичних факторів
(температура зовнішнього повітря, вітер, сонячна радіація); забезпечення достатньої
інсоляції території і приміщень інсольованих будинків; забезпечення мінімізації тепловтрат будинків і формування раціонального теплового режиму.
10.30* Розміщення та орієнтація житлових і громадських будинків (за винятком дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів) повинні забезпечувати тривалість інсоляції житлових приміщень, визначених нормами, і територій не менше 2,5 год. за день на період з 22 березня по 22 вересня.
Розміщення та орієнтація будинків дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, установ охорони здоров'я і відпочинку повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції у приміщеннях, передбачених санітарними нормами і правилами забезпечення інсоляції житлових і громадських будинків і територій житлової забудови.
Примітка. В умовах забудови 9-поверховими будинками і більше допускається одноразова переривчастість інсоляції житлових приміщень за умови збільшення сумарної тривалості інсоляції протягом дня на 0,5 год. відповідно до кожної зони.
10.31 У житлових будинках меридіонального типу, де інсолюються усі кімнати квартири, а також при реконструкції житлової забудови або при розміщенні нового будівництва в особливо складних містобудівних умовах (історично цінне міське середовище, дорога підготовка території, зона загальноміського і районного центру) допускається скорочення тривалості інсоляції приміщень на 0,5 год.
У III - IV кліматичних зонах потрібен захист будинків і територій від перегрівання шляхом застосування вільної, яка добре аерується, забудови, озеленення, обводнення, використання сонцезахисних засобів. Потрібно забезпечити зв'язок житлової забудови з прилеглими сприятливими у природному відношення ландшафтами, рівномірний розподіл забудованих і відкритих озеленено-обводнених територій.

10.32 Заходи щодо регулювання вітрового режиму повинні бути спрямовані на пом'якшення мікроклімату, у першу чергу, на ділянках дитячих дошкільних установ і шкіл, у зонах відпочинку і на основних пішохідних шляхах.
Найбільш ефективні прийоми вітрозахисту - багаторазове застосування вітрозахисних екранів по глибині забудови, створення аеродинамічних груп.
Санітарна очистка
10.33* Для міст з кількістю населення понад 250 тис. чоловік і курортів загальнодержавного значення треба передбачати підприємства промислової переробки побутових відходів - сміттєпереробні підприємства.
Влаштування місць складування або зберігання виробничого побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу допускається з дозволу місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування при додержанні нормативів екологічної безпеки та забезпеченні можливості їх подальшого господарського використання.
Норми накопичення побутових відходів приймати 280 - 300 кг на 1 людину у середньому по місту.
Розміри земельних ділянок і санітарно-захисних зон підприємств і споруд з транспортування, знешкодження і переробки побутових відходів слід приймати за таблицею 10.4.
Таблиця 10.4
Підприємства і споруди
Розміри земельних ділянок на 1000 т твердих побутових відходів за рік, га
Розміри санітарно- захисних зон, м
Підприємства промислової переробки побутових відходів потужністю до 100 тис. т за рік
0,05 300
Те саме, понад 100 тис. т за рік
0,05 500
Склади свіжого компосту: полігони*)
0,02 - 0,05 500 поля компостування
0,5 - 1,0 500 поля асенізації
2 - 4 1000
Зливні станції
0,2 300
Сміттєперевантажувальні станції
0,04 100
Поля складування і поховання знешкоджених осадів (по сухій речовині)
0,3 1000
____________
*)
Крім полігонів із знешкодження й поховання токсичних промислових відходів.

Примітка 1. Розмір земельних ділянок полів асенізації, компостування і полігонів слід приймати з урахуванням гідрологічних, кліматичних і геологічних умов.
Примітка 2. Забороняється розміщення полігонів на території I і II округів і зон санітарної охорони вододжерел і мінеральних джерел, усіх трьох округів зон санітарної охорони курортів: на ділянках з виходом на поверхню тріщинуватих порід; у місцях виклинювання і водоносних горизонтів; у місцях масового відпочинку населення і оздоровчих дитячих установ, на ділянках з виходами ґрунтових вод у вигляді джерел і боліт завглибшки більше
1 м.
10.34 Земельні ділянки, які відводяться для полігонів твердих побутових відходів
(удосконалені звалища) повинні відповідати вимогам: а) територія ділянки повинна бути доступною впливу сонячних променів й вітру; б) рівень ґрунтових вод не повинен бути ближчим як 1 м від основи полігона; при вищому рівні ґрунтових вод потрібно улаштовувати дренаж або водовідвід; в) на ділянках, де виявлені глини або важкі суглинки з ґрунтовими водами на глибині більше 2 м, потрібна гідроізоляція для захисту підземних вод від забруднення; г) ділянки для полігона не повинні розміщуватися на берегах відкритих водойм і у місцях, що затоплюються паводковими водами; д) територія полігона твердих побутових відходів повинна бути захищена від талих і зливових вод шляхом улаштування водовідвідних і водозбірних гідротехнічних споруд.
11 ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА
КУЛЬТУРИ
11.1 У плануванні і забудові міських і сільських поселень слід дотримуватись вимог законодавства України про охорону і використання пам'яток історії та культури, відповідних інструкцій та методичних вказівок.
11.2 Обліку і збереженню у плануванні і забудові підлягають: будинки і споруди, їх ансамблі та комплекси, містобудівні формування, цінні у художньому відношенні ландшафти, твори монументального мистецтва, археологічні об'єкти, пам'ятні місця, які мають історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, віднесені до категорії пам'яток історії і культури загальнодержавного і місцевого значення, а також пам'ятки заново виявлені у процесі досліджень.
11.3 Підлягають охороні такі види нерухомих пам'яток історії та культури (таблиця 11.1).
Таблиця 11.1
Пам'ятки
Характеристика об'єктів спадщини
Історії
Будинки, споруди, пам'ятні місця, пов'язані з найважливішими

історичними подіями у житті народу, з розвитком суспільства і держави, науки і техніки, культури і побуту народів, з життям видатних політичних, державних і військових діячів, народних героїв, діячів науки, літератури, мистецтва, місця їх поховань і масових репресій
Археології
Городища, кургани, рештки давніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, доріг, давні місця поховань, кам'яні статуї, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару давніх населених пунктів
Містобудування і архітектури
Архітектурні ансамблі та комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки планування і забудови населених пунктів; споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, а також пов'язані з ними твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного і садово-паркового мистецтва
Монументального мистецтва
Художні скульптурні монументи, надгробки, малі архітектурні форми та
інші твори монументального і декоративно-прикладного мистецтва, що стоять окремо
11.4 Поряд із будинками та спорудами - пам'ятками історії та культури - при проектуванні необхідно зберігати цінне історичне планування та забудову поселень, цінний природний ландшафт і пам'ятки природи, видові точки і зони, звідки розкриваються види на пам'ятки та їх комплекси.
Примітка. Знесення, переміщення або інші зміни стану пам'яток історії та культури провадяться у виключних випадках з дозволу Кабінету Міністрів України після попереднього погодження з державними органами і громадськими організаціями щодо охорони пам'яток історії та культури.
11.5 Виходячи з умов збереження фізичного стану нерухомих об'єктів, відстані від пам'яток історії та культури до транспортних та інженерних комунікацій слід передбачати, м, не менше: а) до проїжджих частин магістралей швидкісного і безперервного руху, ліній метрополітену мілкого закладання:
Примітка. В умовах реконструкції вказані відстані до інженерних мереж допускається скорочувати, але приймати не менше: до водонесучих мереж - 5 м, неводонесучих - 2 м. в умовах складного рельєфу
100 на плоскому рельєфі
50 б) до мереж водопроводу, каналізації і теплопостачання (крім розвідних)
15 в) до інших підземних інженерних мереж
5

При цьому слід забезпечувати проведення спеціальних технічних заходів при провадженні будівельних робіт.
11.6 Необхідно передбачати спадкоємність в архітектурно-містобудівному розвитку поселень, враховувати особливості історичного середовища (комплекс планування, яке склалося, і відповідної йому забудови), яке характеризується специфічними для конкретного поселення і етапів його розвитку співвідношеннями об'ємів архітектурних споруд і відкритих просторів, умовами зорового сприймання пам'яток та їх комплексів, зв'язками з природним ландшафтом.
11.7 Проекти планування і забудови міст, селищ і сільських поселень з цінною історико- культурною спадщиною можуть виконуватися тільки після відповідних передпроектних досліджень, на основі яких складаються історико-архітектурні плани і проекти зон охорони пам'яток історії та культури цих поселень. Ці документи як обов'язкові входять до складу генеральних планів.
Примітка. Для поселень з поодинокими об'єктами спадщини і порушеним історичним середовищем допускається фіксація пам'ятки на опорному плані забудови з розробкою зон охорони пам'ятки.
11.8 При плануванні і забудові міських і сільських поселень необхідно враховувати зони охорони пам'яток історії та культури: а) охоронні зони, до яких входять території пам'яток (земельні ділянки пам'яток у їх
історичних та природних межах) з доповненням ділянок прилеглих територій, у межах яких забезпечується фізична схоронність пам'яток та їх найближчого історичного оточення (середовища), а також оптимальні умови зорового сприймання пам'яток (у межах 350 - 500 м). У місцях концентрації пам'яток різних видів, об'єднаних спільністю планування, історичного середовища, ландшафту встановлюються групові (комплексні) охоронні зони; б) зони регулювання забудови, які прилягають до охоронних зон, що сприяють збереженню містобудівної ролі пам'яток в архітектурно-просторовій організації поселень; в) зони ландшафту, що охороняються, до яких входять вільні від забудови території, заплави, схили, пагорки, водойми, рослинність, у межах яких забезпечується схоронність
історичного характеру ландшафту поселення і його зв'язків з навколишньою природою; г) ділянки історичного культурного шару, які охоплюють території давніх поселень (до
XVIII ст. включно), що підлягають археологічним дослідженням.
Примітка. Навколо розкритих пам'яток археології, що підлягають музеєфікації, встановлюються охоронні зони, аналогічні охоронним зонам нерухомих пам'яток інших видів.
У стародавніх поселеннях на ділянках забудови і ландшафту, об'єднаних загальною планувальною та архітектурно-просторовою композицією, значно насичених пам'ятками різних видів і таких, що мають добру схоронність історичного середовища, установлюються заповідні зони (території).
У місцях, пов'язаних з історичними подіями, з життям і діяльністю видатних особистостей, створюються заповідні історико-меморіальні зони.

11.9 Необхідно суворо дотримуватися режимів зон охорони, конкретизованих стосовно специфіки населеного пункту. У цілому на заповідні території і охоронні зони поширюється принцип регенерації середовища, на зони регулювання забудови - режим реконструкції з обмеженим, частковим і активним перетворенням середовища (таблиця
11.2).
Таблиця 11.2
Статус і форми охорони території
Характер історичного середовища
Види збереження
Заповідники, заповідні території
Історичні містобудівні комплекси, архітектурні ансамблі і домінанти, пам'ятки історії та культури, елементи
історичного середовища
Регенерація
Комплексні групові охоронні зони
Архітектурні домінанти, пам'ятки
історії та культури у цілісному міському середовищі
Регенерація
Охоронні зони окремих пам'яток
У цілісному історичному середовищі
У порушеному історичному середовищі
Регенерація
Обмежене перетворення
Зони суворого регулювання забудови
Окремі пам'ятки історії та культури у частково порушеному історичному середовищі, до якого входять об'єкти цінної історичної забудови
Реконструкція з обмеженим перетворенням середовища
Зони регулювання забудови
Поодинокі пам'ятки історії та культури у порушеному історичному середовищі
Реконструкція з частковим або активним перетворенням середовища
11.10 Для заповідників, заповідних територій і комплексних охоронних зон слід передбачати збереження історичного планування і забудови, історичного середовища і ландшафту, виведення промислових підприємств, майстерень, складів та інших дисгармоніюючих споруд, які наносять фізичну та естетичну шкоду пам'яткам та їхньому середовищу. Не допускати прокладання комунікацій для транзитного транспорту, підземних інженерних мереж загальноміського значення, улаштування повітряних ліній електропередачі, установлення торговельних кіосків, рекламних щитів та інших споруд, що порушують сприймання пам'яток і навколишнє історичне середовище. Слід передбачати тільки відновлювально-реставраційні, консерваційні та ремонтні заходи, роботи щодо використання пам'яток і навколишньої історичної забудови, благоустрій території.
Нове будівництво може здійснюватися у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося історично, у тісному планувальному, масштабному і архітектурному погодженні з оточенням.
Примітка. У заповідниках і заповідних територіях відтворювання втрачених елементів забудови слід, як правило, здійснювати на підставі архівних документів.

11.11 Слід передбачати включення заповідних територій і групових (комплексних) охоронних зон, які охоплюють історичне ядро поселень (ансамблі та комплекси), у систему загальноміських, селищних і сільських громадських центрів, пішохідних зв'язків, туристичних маршрутів.
11.12 Зони регулювання забудови повинні мати різний режим реконструкції, який залежить від історико-архітектурної цінності території, розташування її в структурі поселення. У їх межах необхідно передбачати збереження історичного планування (або його елементів), цінної забудови і ландшафту, умов зорового сприйняття пам'яток, знесення дисгармоніюючих споруд. Нове будівництво регламентується за функціональним призначенням, по висоті і довжині будинків, за композиційними прийомами, матеріалами, кольором і стильовими характеристиками; регулюється також благоустрій, озеленення та інші складові середовища.
11.13 У зонах ландшафту, що охороняється, слід передбачати збереження й регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, усунення будинків і споруд, які спотворюють історичний ландшафт. Проектування нових житлових районів, промислових та інших об'єктів у їх межах виключається.
Примітка. У цих зонах можлива господарська діяльність, яка не спотворює ландшафт, не потребує зведення будівель (польові, городні роботи, сінокіс, випас скота тощо), використання зони для відпочинку населення з мінімальним благоустроєм (улаштування пішохідних доріг і майданчиків, освітлювальної арматури, місць відпочинку тощо).
11.14 На територіях з історичним культурним шаром слід враховувати необхідність проведення археологічних досліджень. При виявленні у процесі досліджень унікальних археологічних пам'яток (фундаментів стародавніх храмів, давніх похоронних споруд, печер, житлових комплексів і оборонних систем тощо) треба передбачати їх музеєфікацію.
Україна. Фізико-географічне районування (кліматичні зони)
Додаток 1.1
(обов'язковий)


Україна. Містобудівне районування на основі природно-географічних та
інженерно-будівельних умов
Додаток 1.2
(обов'язковий)

Таблиця 1 - Приблизна величина радіусів зон різної містобудівної якості стосовно міського центру за групами поселень
Групи поселень, тис. чоловік
Зони містобудівної цінності
I
II
III
IV
V
VI
VII
Більше 1000 15/15 25/35 35/5 40/8 45/10 60/12 90/15 і більше
250 - 1000 15/15 25/35 35/5 45/8 60/10 50 - 100

15/15 30/5 45/8

До 50 15/15 40/6

Примітка 1. У числівнику - витрати часу, хв.; у знаменнику - відстані, км.
Додаток 2.1
(рекомендований)

Примітка 2. Зони містобудівної цінності: I - ядро міського центру (для найзначніших міст);
II - центральна зона; III - центральна зона для міст з населенням до 250 тис. жителів; перша середня зона для найзначніших і значних міст; IV - середня зона; V і VI - перша і друга периферійна зони; VII - зона агломераційного розселення.
Таблиця 2 - Орієнтовні величини коефіцієнтів цінності ділянок міської території*)
Групи поселень, тис. чоловік
Зони містобудівної цінності
I
II
III
IV
V
VI
VII
Більше 1000 2,2 1,75 1,25 0,87 0,62 0,37 0,2 500 - 1000
-
1,75 1,25 0,87 0,62 0,37
-
250 - 500
-
1,75 1,25 0,87 0,62
-
-
100 - 250
-
-
1,25 0,87 0,62
-
-
50 - 100
-
-
1,25 0,87 0,62
-
-
До 50
-
-
1,25
-
0,62
-
-
Примітка. Величини коефіцієнтів показують співвідношення цінності території у межах одного міста.
____________
*)
Наведені величини можуть бути зменшені або збільшені експертним шляхом з урахуванням історико- культурної, середовищної та містоформуючої цінності ділянок у 0,5 - 2 рази.
ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
1* Протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств треба приймати за таблицею 1 (числівник), а між виробничими будинками промислових підприємств, будинками і спорудами сільськогосподарських підприємств - відповідно до вимог чинних норм.
Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель до виробничих будинків промислових підприємств, сільськогосподарських будівель і споруд треба приймати за таблицею 1 (знаменник).
Протипожежні розриви від житлових і громадських будинків до: трамвайних, тролейбусних, автобусних парків, депо метрополітену приймати не менше 50 м; складів з
Додаток 3.1
(обов'язковий)
твердими горючими речовинами і матеріалами, а також легкозаймистими і горючими рідинами приймати залежно від ємкості складів відповідно до чинних норм.
Таблиця 1
Ступінь вогнестійкості будинку
Відстані, м, при ступені вогнестійкості будинків
I, II
III
IIIа, IIIб, IV, IVа, V
I, II
6/9 8/9 10/12
III
8/9 8/12 10/15
IIIа, IIIб, IV, IVа, V
10/12 10/15 15/18
Примітка 1. Класифікацію будинків за ступенем вогнестійкості, категорії виробництва щодо пожежної безпеки треба приймати відповідно до чинних нормативів.
Примітка 2. Протипожежні розриви до виробничих будинків з категорією виробництва щодо пожежної безпеки А і Б треба збільшувати на 50 % для будинків I і II ступенів вогнестійкості, для категорії В - на 25 % у порівнянні з даними, наведеними у таблиці 1.
Примітка 3. Відстані між будинками і спорудами приймаються у світлі між зовнішніми стінами або іншими конструкціями.
За наявності конструкцій будинків і споруд, що виступають більше, як на 1 м, виготовлених
із спалимих матеріалів, приймається відстань між цими конструкціями. Відстань між стінами будинків без віконних прорізів допускається зменшувати на 20 %, за винятком будинків IIIа, IIIб, IV, IVа, і V ступенів вогнестійкості.
Примітка 4. У районах сейсмічністю 9 балів відстані між житловими будинками, а також між житловими і громадськими будинками IVа, V ступенів вогнестійкості, треба збільшувати на 20 %.
Примітка 5. Для двоповерхових будинків каркасної і щитової конструкції V ступеня вогнестійкості, а також будинків, критих спалимими матеріалами, протипожежні відстані треба збільшувати на 20 %.
Примітка 6. Відстані між будинками I і II ступенів вогнестійкості допускається передбачати менше 6 м за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти
іншого будинку, є протипожежною.
Примітка 7. Мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються.
При проектуванні та будівництві нових індивідуальних садибних будинків та господарських споруд, а також при повній їх перебудові в межах однієї садиби (зміна місця розташування, площі забудови, об'єму та поверховості будинку) в умовах забудови, яка склалася, відстані між житловими будинками та громадськими будівлями на двох сусідніх ділянках треба приймати за таблицею 1.
Часткова реконструкція житлових будинків та господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускається за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та
гаражів можлива за умови збереження існуючих відстаней між будівлями.
Примітка 8. Відстані між житловими, громадськими, а також житловими і громадськими будівлями не нормуються при сумарній площі забудови, включаючи незабудовану площу між ними, яка дорівнює найбільшій допустимій площі забудови (поверху) одного будинку того ж ступеня вогнестійкості без протипожежних стін відповідно до чинних нормативів за винятком будинків індивідуальної забудови. При визначенні відстані між житловими і громадськими будівлями площу забудови (поверху) треба приймати як для громадських будинків.
Примітка 9. Відстані між господарськими будівлями (сараями, індивідуальними гаражами, банями), розміщеними за територією присадибних ділянок, не нормуються за умови, якщо площа забудови зблокованих господарських будівель не перевищує 800 м. Відстані між цими блоками господарських будівель приймаються за таблицею 1.
2* При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано- прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.
Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5 - 8 м для будинків до 9 поверхів і 8 - 10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зоні між будинками і проїздами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі і рядкового насадження дерев.
Відстані від контактних проводів трамвайних і тролейбусних ліній слід призначати: до житлових і громадських будинків - не менше 5 м, до складів горючих і легкозаймистих рідин: підземних - 25 м, надземних - 50 м.
Примітка. Уздовж фасадів будинків, які не мають входів, допускається передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття, придатні для проїзду пожежних машин.
3* Відстані від житлових і громадських будинків до складів I групи для зберігання нафти і нафтопродуктів слід приймати відповідно до вимог чинних норм, а до складів горючої речовини II групи, які передбачаються у складі котелень, дизельних електростанцій та
інших енергооб'єктів, що обслуговують житлові та громадські будинки, - не менше встановлених у таблиці 2.
Мінімальні відстані до складів нафтопродуктів II групи, які не входять до складу котелень та інших енергооб'єктів, що обслуговують житлові та громадські будинки, треба приймати відповідно до вимог чинних норм.
Таблиця 2
Ємкість складу, м
3
Житлові і громадські будинки при ступені вогнестійкості
I, II
III
IIIа, IIIб, IV, IVа, V

Більше 800 до 10000 40 45 50
Більше 100 до 800 30 35 40
До 100 20 25 30
Примітка 1. Відстань від будинків дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, установ охорони здоров'я і відпочинку, видовищних установ і спортивних споруд до складів ємкістю до 100 м
3
треба збільшувати у два рази, а до складів ємкістю понад 100 м
3
- приймати відповідно до чинних норм.
Примітка 2. На присадибних ділянках житлових будинків допускається підземне зберігання горючих речовин у резервуарах місткістю до 2 м
3
, до яких повинен бути забезпечений транспортний під'їзд. Відстань від цих місткостей до будинків I - III ступенів вогнестійкості слід приймати не менше 9 м, IV - V ступенів вогнестійкості - 12 м.
4* До ставків і водойм слід передбачати проїзди для забору води пожежними автомобілями.
5 Відстані від меж забудови міських поселень до лісових масивів повинні бути не менше
50 м, а від забудови сільських поселень і ділянок садівницьких товариств - 20, 50, 100 м - відповідно до дерев листяного, мішаного і хвойного лісу.
6 Кількість спеціальних пожежних машин приймати за таблицею 3.
Таблиця 3
Спецавтомобілі
Кількість автомобілів при кількості жителів у місті, тис. чол. до 50 50 - 100 100 - 350 350 - 700 700 -
1250 1250 -
2000 понад 2000
АД (автодрабина) і
АП
(автопідйомник)
1*)
2 3
4 - 6 7 - 8 9 - 11
**)
АГДЗС (автомобіль газо- димозахисної служби)
-
-
-
1 2
3 4
АЗО (автомобіль зв'язку і освітлення)
-
-
-
-
1 2
3
____________
*)
За наявності будинків заввишки 4 поверхи і більше.
**)
Визначається за кількістю адміністративних районів з розрахунку 1 АД або 1 АП на район.
Примітка 1. При введені до штатів частин міст спеціальних пожежних автомашин слід передбачати 50 %-й резерв таких машин у гарнізоні.
Примітка 2. Інші (додаткові) типи спеціальних пожежних автомашин визначаються
територіальними органами пожежної охорони виходячи із місцевих умов.
7 На території садівницьких товариств та кооперативів необхідно передбачити запаси води для пожежогасіння. Біля вододжерел, які визначені для пожежогасіння, повинні бути обладнані ділянки для встановлення пожежних автомобілів та мотопомп.
Кооперативи та товариства з кількістю учасників до 30 повинні мати переносну мотопомпу для пожежогасіння, з кількістю ділянок більше ніж 100 - не менш двох причепних мотопомп. Для їх зберігання слід будувати спеціальне приміщення.
8 На території садівницьких товариств та кооперативів слід встановлювати пожежні пости. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м
2
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на щитах (стендах), слід включати: вогнегасники - 3 шт.; ящик з піском - 1 шт.; покривало з неспалимого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м - 1 шт.; гаки - 3 шт.; лопати - 2 шт.; ломи - 2 шт.; сокири - 2 шт.
ПОКАЗНИКИ РОЗРАХУНКОВОЇ ЩІЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ (БРУТТО)
ДЛЯ РАЙОНІВ САДИБНОЇ ЗАБУДОВИ
Тип забудови
Розмір ділянки, м
2
Кількість ділянок на
1 га
Щільність населення (брутто), люд./га, при середньому складі сім'ї, чол.
2 3
4 5
6
Садибна
1500 5 - 6 10 - 12 15 - 18 20 - 24 25 - 30 30 - 36
Садибна
1200 6 - 7 12 - 14 18 - 21 24 - 28 30 - 35 36 - 42
Садибна
1000 8 - 9 17 - 18 26 - 27 34 - 35 43 - 44 51 - 52
Садибна
600 13 - 15 28 - 29 42 - 43 55 - 57 68 - 71 81 - 84 -
Садибна
500 16 - 17 34 - 35 50 - 52 66 - 68 82 - 84 97 - 99
Блокована
400 19 - 21 41 - 42 61 - 62 80 - 82 98 - 100 115 - 118
Блокована
300 24 - 27 53 - 55 78 - 80 101 - 104 124 - 127 144 - 148
Блокована
200 32 - 38 75 - 77 109 - 112 134 - 143 169 - 173 196 - 200
Блокована
150 40 - 49 96 - 99 138 - 142 176 - 180 211 - 216 242 - 248
Додаток 3.2*
(рекомендований)

НОМЕНКЛАТУРА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕРИТОРІЇ
КОМПЛЕКСНОЇ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА
Основні структурні елементи території
Складові структурних елементів
Функціональна належність
1. ТЕРИТОРІЯ МІСТА
Територія забудови
Ландшафтно- рекреаційні території:
загальноміські житлових районів
Міські сади і парки, спеціалізовані парки - дитячі, спортивні, виставкові, зоологічні та ін., ботанічні сади, сквери, бульвари
Парки і сади житлових районів і міжквартальні сквери, бульвари, пішохідні зв'язки
Загального користування
Те саме
Вулиці, дороги, площі
Ділянки зеленого будівництва і господарства швидкісних доріг, магістральних вулиць і доріг, вулиць місцевого призначення, периметрального обсадження площ, ділянки зеленого будівництва і господарства транспортних розв'язок і автостоянок
Спеціального призначення
Житлові квартали
Ділянки зеленого будівництва і господарства у житлових кварталах і мікрорайонах без споруд, проїздів, майданчиків і фізкультурних майданчиків
Обмеженого користування
Промислові території, санітарно-захисні зони
Ділянки зеленого будівництва і господарства на промислових, комунально-складських територіях, санітарно-захисні зони
Обмеженого користування і спеціального призначення
Інші території
Ділянки зеленого будівництва і господарства установ і підприємств обслуговування (дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, навчальні заклади, установи охорони здоров'я, будинки-інтернати для старих та інвалідів, фізкультурні і спортивні споруди, установи культури й мистецтва, підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування, організації та установи управління, фінансування і підприємства зв'язку,
НДІ, установи комунального господарства
(кладовищ, крематоріїв, квітникарських господарств), ліній високовольтної передачі, лісомеліоративних насаджень, непридатних земель тощо
Обмеженого користування і спеціального призначення
2. ТЕРИТОРІЯ ЗА МЕЖАМИ ЗАБУДОВИ У МЕЖАХ МІСТА
Ландшафтно- рекреаційні території
Лісопарки, лугопарки, гідропарки
Загального користування
Додаток 5.1
(рекомендований)

Міські ліси
Лісові масиви у місті
Загального користування
Інші території
Ділянки зеленого будівництва і господарства санаторно-оздоровчих установ, спортивних пристроїв, кемпінгів, будинків для старих, смуг відведення автомобільних доріг і залізниць тощо
Обмеженого користування
3. ТЕРИТОРІЯ ЗА МЕЖАМИ МІСТА У МЕЖАХ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ
Ліси
Усі види лісів, у тому числі лісопаркова частина, лісогосподарська частина
Різної функціональної належності
Автомобільні дороги
Ділянки зеленого будівництва і господарства уздовж смуг відчуження
Спеціального призначення
Залізниці
Ділянки зеленого будівництва і господарства уздовж смуг відчуження
Спеціального призначення
Основні структурні елементи території
Складові структурних елементів
Функціональна належність
Приміські населені пункти
Усі об'єкти і ділянки зеленого будівництва і господарства міста або смт, якщо вони не є окремим самостійним об'єктом
Обмеженого користування
Промислові території, санітарно-захисні зони
Ділянки зеленого будівництва і господарства на промислових, комунальних підприємствах, складах і санітарно-захисні зони
Обмеженого користування і спеціального призначення
Установи відпочинку, туризму, спорту
Ділянки зеленого будівництва і господарства на територіях санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, позашкільних таборів, спортивних баз
Обмеженого користування
Полезахисні смуги
Ділянки зелених насаджень, які створюються для захисту полів
Спеціального призначення
Сади і виноградники приміських господарств
Території плодових культур, виноградників, ягідників, шовковиці, хмільників
Те саме
Сади і виноградники колективів підприємств та установ
Території садів і виноградників, які належать підприємствам та установам
Обмеженого користування
Інші території
Усі ділянки зелених насаджень, які не увійшли у вищенаведені
Різної функціональної належності
4. НЕОЗЕЛЕНЮВАНІ ТЕРИТОРІЇ
Сільськогосподарські землі
Поля, луки, городи
Водойми
Річки, озера, ставки, водосховища, канали, крім тих, які увійшли в об'єкти і ділянки зеленого будівництва і господарства
Інші території
Непридатні землі, непридатні для озеленення землі спецпризначення

НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ РІЗНИХ
СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У МЕЖАХ МІСТА, %
Структурні елементи
Рівень озеленення, %
1. Озеленені території загального користування
Міські парки
65 - 80
Дитячі парки
40 - 55
Спортивні парки
15 - 30
Меморіальні парки
30 - 65
Зоологічні сади
15 - 40
Ботанічні сади
40 - 70
Сквери
75 - 85
Бульвари
60 - 75 2. Озеленені території обмеженого користування
Житлові райони
Не менше 25
Ділянки шкіл
45 - 50
Ділянки дитячих установ
45 - 55
Ділянки громадських будинків
Не менше 40
Ділянки навчальних закладів
Близько 50
Ділянки культурно-освітніх установ
40 - 60
Ділянки спортивних пристроїв і споруд
30 - 50
Ділянки установ охорони здоров'я
55 - 65
Озеленені території спеціального призначення: на вулицях біля санітарно- захисних і охоронних зон
Не менше 25 60 - 80
ОРІЄНТОВНІ НОРМИ ДОДАТКОВОЇ МІСТКОСТІ УСТАНОВ І
ПІДПРИЄМСТВ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО
ОБСЛУГОВУВАННЯ, ЯКІ ВРАХОВУЮТЬ НАСЕЛЕННЯ
ПРИЛЕГЛОГО РАЙОНУ
Додаток 5.2
(рекомендований)
Додаток 6.1
(рекомендований)

Установи, підприємства, споруди
Одиниця виміру
Типи центрів міжселищного обслуговування
Норми на 1000 жителів зони впливу
Установи народної освіти
Вищі навчальні заклади
Студентів
Обласний, міжобласний центри
4 - 9
Міжрайонний центр (з населенням, як правило, не менше 100 тис. чол.)
3,0
Середні спеціальні навчальні заклади
Учнів
Міжобласний, обласний і міжрайонні центри
3 - 6
Загальноосвітні школи
Те саме
Центр сільської первинної системи розселення, міжгосподарський центр
Див. примітку 1
Пришкільні інтернати
- " -
Міжгосподарський центр
Див. примітку 2
Міжшкільні центри комп'ютерного і виробничого навчання
Місць
Міжгосподарський і районний центри
80
Позашкільні установи
Будинок школярів
Те саме
Центр сільської первинної системи розселення
3 (20)
Див. примітку 3
Райцентр або міжгосподарський центр
2 (10)
Школи мистецтв
- " -
Центр сільської первинної системи розселення
1 (10)
Райцентр або міжгосподарський центр
0,3 (5)
Установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи
Для старих
- " -
Районний або міжгосподарський центри
6 - 8
Міжрайонний центр
2 - 4
Будинки-інтернати для дорослих і дітей-інвалідів з фізичними порушеннями
- " -
Районний або міжрайонний центр
3,0
Психоневрологічні
інтернати
- " -
Міжрайонний центр
3,0
Установи охорони здоров'я
Лікарські амбулаторії
Відвідувань за зміну
Центр сільської первинної системи розселення
13,0
Дільнича лікарня з поліклінікою
Ліжок/відвідувань за зміну
Міжгосподарський центр
4,0 - 6,0/2,3
Центральна районна лікарня з поліклінікою
Те саме
Районний центр
1,0 - 3,6/6,5
Спеціалізовані
Ліжок
Міжрайонний центр
2,0 - 2,85
лікарні і диспансери
Обласний центр
2,15 - 3,0
Міжобласний і республіканський центри
1,0
Консультативні поліклініки
Відвідувань за зміну
Міжрайонний центр
1,0
Обласний центр
0,7
Міжобласний і республіканський центри
0,5
Станції швидкої медичної допомоги
Автомашин
Міжгосподарський або районний центри
0,1 - 0,2
Аптеки
Об'єкт
Міжгосподарський або районний центр
0,1
Молочні кухні, роздавальні пункти молочних кухонь
Те саме
Районний центр
1,0
Спортивні зали м
2
площі підлоги
Центр сільської первинної системи розселення
50,0
Районний центр
6 - 10
Міжрайонний центр
5,0
Басейни м
2
дзеркала води
Центр сільської первинної системи розселення
10 - 20*)
Районний центр
3 - 5 2 - 3*)
Міжрайонний центр
1,0*)
Стадіони га
Центр первинної системи розселення
0,1
Міжгосподарський або районний центри
0,1
Обласний центр
0,05
Міжобласний центр
0,05
Спортивні спеціалізовані центри
Те саме
Міжрайонний центр
0,1
Обласний центр
0,1
Обласний і республіканський центри
0,1
Універсальні спортивно-видовищні зали
Місць
Обласний, міжобласний і республіканський центри
0,1
Установи культури і мистецтва
Будинок культури
Те саме
Центр сільської первинної системи розселення
30 - 40
Міжгосподарський або районний центри
20 - 30
Спеціалізовані клуби
- " -
Міжрайонний центр
1,0

Обласний центр
0,3
Міжобласний центр
0,2
Спеціалізовані кінотеатри
- " -
Міжрайонний центр
1,0
Обласний центр
0,3
Міжобласний центр
0,2
Театри
- " -
Міжрайонний центр
0,5
Обласний центр
0,3
Міжобласний і республіканський центри
0,1
Концертні зали
Місць
Міжрайонний центр
0,3
Обласний центр
0,2
Міжобласний і республіканський центри
0,1
Цирки
Те саме
Обласний, міжобласний і республіканський центри
0,1
Музеї, виставкові зали м
2
Районний центр
2,0
Міжрайонні центри
0,5
Обласний центр
0,4
Міжобласний і республіканський центри
0,3
Масові бібліотеки
Тис. один. зберіг.
Районний центр
0,5 - 1,0
Міжрайонний центр
0,5
Спеціалізовані бібліотеки
Те саме
Обласний центр
0,3
Міжобласний і республіканський центри
0,2
Підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування
Магазини м
2
торгової площі
Центр сільської первинної системи розселення,
у тому числі:
продовольчих товарів непродовольчих товарів
8,0 20 60
Міжгосподарський центр, у тому числі:
продовольчих товарів непродовольчих товарів
50 10 40
Районний центр,
у тому числі:
продовольчих товарів непродовольчих товарів
5 1,0 4,0
Універсальні та спеціалізовані
Те саме
Районний центр
15
Міжрайонний центр
10
магазини
Обласний центр
7
Міжобласний і республіканський центри
5
Спеціалізовані підприємства громадського харчування
- " -
Районний центр
1,5
Міжрайонний центр
0,5
Обласний центр
0,2
Міжобласний і республіканський центри
0,1
Підприємства побутового обслуговування
Робочих місць
Центр сільської первинної системи розселення
2-3
Міжгосподарський центр
2-3
Районний центр
1-3
Міжрайонний центр
1,0
Підприємства комунального обслуговування
Фабрики-пральні кг білизни за зміну
Районний центр
40
Фабрики-хімчистки кг речей за зміну
Районний центр
3,0
Міжрайонний центр
2,6
____________
*)
Норми для критих басейнів (без *) - відкритих).
Примітка 1. 50 % дітей вікової категорії, що відповідає X - XI класам, які проживають у селах впливу цих центрів і не мають середніх шкіл. Транспортна доступність при цьому не повинна перевищувати 30 хв., а при умові організації пришкільних інтернатів - 60 хв.
Примітка 2. Не менше 40 % іногородніх учнів, що проживають за межами 30-хвилинної транспортної доступності.
Примітка 3. У дужках наведені норми на 1000 школярів.
ОРІЄНТОВНІ НОРМИ РОЗРАХУНКУ УСТАНОВ І ПІДПРИЄМСТВ
ЗАГАЛЬНОКУРОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Установи, підприємства, споруди
Одиниця виміру
Нормативна величина з розрахунку на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають
Лікувально-курортні
Курортні поліклініки
Відвідувань за зміну
200
Додаток 6.2
(рекомендований)

Водолікарні
1 ванна
30
Грязелікарні
1 кушетка
25
Лікувальні плавальні басейни м
2
дзеркала води
120
Культури і мистецтва
Кінотеатри
1 місце
80
Клуби, у тому числі:
універсальні зали приміщення приміщення для гурткових занять
Те саме
150 10
Танцювальні зали
- " -
50
Бібліотеки
1000 книжок
4
Відкриті кіноестрадні майданчики
1 місце
120
Танцювальні майданчики
Те саме
70
Фізкультурно-спортивні
Спортивні зали м
2
площі підлоги
80
Басейни криті м
2
дзеркала води
70
Басейни відкриті
Те саме
100
Комплекс майданчиків для дитячих ігор га площі земельної ділянки
0,1
Комплекс майданчиків для спортивних
ігор
Те саме
0,15
Торгівлі*)
Продовольчі магазини м
2
торгової площі
25/16
Промтоварні магазини
Те саме
40/24
Громадського харчування**)
Їдальні, ресторани, кафе
1 місце
120/90
Побутового обслуговування
Майстерні ремонту одягу, взуття, галантереї, годинників
1 робоче місце
2,8
Хімчистки
Те саме
0,3
Пункт прокату предметів курортного попиту
- " -
0,3
Перукарні
- " -
3,0
Фотоательє
- " -
0,5
Лазні
1 місце
5,0
Фабрики-пральні
1 кг білизни за зміну
250
Комунально-складські
Склади загальнотоварні га площі земельної ділянки
0,05
Склади спеціалізовані будматеріалів,
Те саме
0,2
палива
Оранжерейно-тепличне господарство
- " -
0,2
Гаражі
1 машина
3
Ремонтні майстерні
1 робоче місце
1
Пожежне депо
1 пожежний автомобіль
0,2
Громадські туалети
1 прилад
1
____________
*)
У числівнику вказані цілорічні установи, у знаменнику - сезонні.
**)
У числівнику вказані кліматичні курорти й зони відпочинку, у знаменнику - бальнеологічні.
Примітка. Для курортів Криму і Чорноморського узбережжя Одеси розрахункові показники підприємств торгівлі можуть бути збільшені, але не більше як на 50 %.
Таблиця 1 - Величина максимально допустимих радіусів обслуговування
Установи і підприємства обслуговування
Радіус обслуговування, м
Дитячі дошкільні установи*): у містах при багатоповерховій забудові
300 у сільських поселеннях і містах, при одно- і двоповерховій забудові
500
Загальноосвітні школи різних ступенів освіти*)
До 750 для I й II ступенів;
до 2000 для III ступеня
Дитячі дошкільні установи, об'єднані з початковою школою: у містах при багатоповерховій забудові
300 у сільських поселеннях і містах, при одно-, двоповерховій забудові
500
Позашкільні заклади житлових районів
750 - 1500
Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять та дозвілля **)
500
Приміщення, будинки для творчості і спорту учнів у житлових районах
1500
Культурно-видовищні центри житлових районів
1500
Фізкультурно-спортивні центри житлових районів
1500
Поліклініки та їх філіали у містах ***)
1000
Роздавальні пункти молочної кухні
500
Те саме, при одно- і двоповерховій забудові
800
Додаток 6.3
(рекомендований)

Аптеки у містах
500
Те саме, при одно- і двоповерховій забудові
800
Підприємства торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування місцевого значення: у містах при забудові багатоповерховій
500 те саме, одно-, двоповерховій
800 у сільських поселеннях
2000
Відділення зв'язку та філіали ощадного банку
500
____________
*)
Вказаний радіус обслуговування не поширюється на спеціалізовані й оздоровчі дитячі дошкільні установи, а також на спеціальні дитячі ясла-сади загального типу і загальноосвітні школи (мовні, математичні, спортивні та ін.). Шляхи підходів учнів до загальноосвітніх шкіл з початковими класами не повинні перетинати проїзну частину магістральних вулиць в одному рівні з транспортом.
**)
Доступність фізкультурно-спортивних споруд міського значення не повинна перевищувати 30 хв.
***)
Доступність поліклінік, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів і аптеку сільській місцевості приймається у межах 30 хв. (з використанням транспорту).
Таблиця 2 - Зменшення радіусів обслуговування залежно від схилу місцевості
Схил, %
0
Зміна радіусів пішохідної доступності до різних об'єктів залежно від схилів місцевості, м
0 - 5 300 500 750 1000 1500 10 180 300 450 600 900 20 90 150 225 300 450
КЛАСИФІКАЦІЯ МІСЬКИХ ВУЛИЦЬ І ДОРІГ
Категорії доріг і вулиць
Основне призначення доріг і вулиць
Магістральні дороги
Безперервного руху
Швидкісний транспортний зв'язок поза житловою забудовою між віддаленими промисловими і сельбищними районами у найзначніших і значних містах; виходи на зовнішні автомобільні дороги, до аеропортів, великих зон масового відпочинку і поселень
Додаток 7.1
(обов'язковий)
у системі розселення. Пересікання з магістральними вулицями і дорогами у різних рівнях
Регульованого руху
Транспортний зв'язок між районами міста на окремих напрямках і ділянках переважно вантажного руху, що здійснюється за житловою забудовою, виходи на зовнішні автомобільні дороги, пересікання з вулицями і дорогами, як правило, на одному рівні
Магістральні вулиці загальноміського значення
Безперервного руху
Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і громадськими центрами у найзначніших і значних містах, а також з
іншими магістральними вулицями, міськими і зовнішніми автомобільними дорогами. Забезпечення руху транспорту по основних напрямках у різних рівнях
Регульованого руху
Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і центрами міста, центрами планувальних районів; виходи на магістральні вулиці і дороги та зовнішні автомобільні дороги.
Пересікання з магістральними вулицями і дорогами, як правило, в одному рівні
Магістральні вулиці районного значення
Транспортно-пішохідні
Транспортний зв'язок між житловими районами, а також житловими і промисловими районами, громадськими центрами, виходи на інші магістральні вулиці
Вулиці і дороги місцевого значення
Житлові
Транспортний (без пропуску вантажного і громадського транспорту) і пішохідний зв'язок на території житлових районів, мікрорайонів, виходи на магістральні вулиці і дороги регульованого руху
Промислово-складські
Транспортний зв'язок легкового і вантажного транспорту у межах зони (районів), виходи на магістральні міські дороги
Пішохідні вулиці і дороги
Пішохідний зв'язок з місцями прикладення праці, установами і підприємствами обслуговування, у тому числі у межах громадських центрів, місцями відпочинку й пунктами зупинки громадського транспорту
Проїзди
Проїзд транспортних засобів до житлових і громадських будинків, установ, підприємств та Інших об'єктів міської забудови в середині районів, житлових кварталів
Велосипедні доріжки
Проїзд на велосипедах по вільних від інших видів транспортного руху трасах до місць відпочинку, громадських центрів, а у найзначніших і значних містах зв'язок у межах планувальних районів
Додаток 7.2*
(обов'язковий)

I ПЕРЕЛІК ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СТАНДАРТНОГО РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АЗС
1 Застосування резервуарів з подвійними стінками, обладнаних автоматизованими пристроями контролю за витоками нафтопродуктів.
2 Застосування швидкорознімних герметичних муфт для зливу палива з автоцистерни паливовоза в резервуар.
3 Застосування системи уловлювання парів нафтопродуктів при зливанні палива з автоцистерни паливовоза в паливний резервуар.
4 Влаштування очисних споруд для очищення поверхневих дощових стоків, випадково забруднених нафтопродуктами (з місць розміщення ПРК, площадок зливу в резервуар та стоянки автотранспорту).
5 Забезпечення антикорозійного захисту металевих резервуарів та комунікацій, а за необхідності і катодного захисту від електрохімічної корозії.
II ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДВИЩЕНОГО РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ АЗС
1 Застосування системи уловлювання парів нафтопродуктів із бака автомобіля під час заправлення.
2 Застосування легкорозривних рознімів на заправних шлангах ПРК.
Таблиця 1 - Відстані від найближчих підземних інженерних мереж
Інженерні мережі
Відстані, м, по горизонталі (у світлі) від підземних мереж до фундаментів будинків і споруд фундаментів огорож підприємств, естакад, опор контактної мережі і зв'язку, залізниць осі крайньої колії бортового каменю вулиці, дороги
(краю проїзної частини, укріпленої смуги узбіччя) зовнішньої брівки кювету або підошви насипу дороги фундаментів опор повітряних ліній електропередачі
залізниць колії 1520 мм, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і брівки виїмки залізниць колії 750 мм і трамвая до 1 кВ зовнішнього освітлення контактної мережі трамваїв і тролейбусів
Додаток 8.1
(обов'язковий)

Водопровід і напірна каналізація
5 3
4 2,8 2
1 1
Самопливна каналізація
(побутова і дощова)
3 1,5 4
2,8 1,5 1
1
Дренаж
3 1
4 2,8 1,5 1
1
Супутній дренаж
0,4 0,4 0,4 0
0,4
-
-
Газопроводи горючих газів тиску, МПа (кгс /см
2
): низького до
0,005 (0,05)
2 1
3,8 2,8 1,5 1
1 середнього понад 0,005
(0,05) до 0,3
(3)
4 1
4,8 2,8 1,5 1
1 високого понад 0,3 (3) до 0,6 (6)
7 1
7,8 3,8 2,5 1
1 високого понад 0,6 (6) до 1,2 (12)
10 1
10,8 3,8 2,5 2
1
Теплові мережі: від зовнішньої стінки каналу, тунелю
2
(див. прим.
3)
1,5 4
2,8 1,5 1
1 оболонки безканальної прокладки
5 1,5 4
2,8 1,5 1
1
Кабелі силові всіх напруг і кабелі зв'язку
0,6 0,5 3,2 2,8 1,5 1
0,5*)
Комунікаційні тунелі
2 1,5 4
2,8 1,5 1
1
Зовнішні пневмо- сміттєпроводи
2 1
3,8 2,8 1,5 1
1
____________
*)
Стосується тільки відстаней від силових кабелів.
Зменшення відстаней можливе за умови виконання вимог п.п. 4.12-4.25 ДБН В.2.5-20 "Газопостачання".
Примітка 1. Допускається передбачати прокладання підземних інженерних мереж у межах фундаментів опор і естакад трубопроводів, контактної мережі за умови вживання заходів, які виключають можливість пошкодження мереж при осіданні фундаментів, а також пошкодження фундаментів під час аварії на цих мережах. При розміщенні

інженерних мереж, які слід прокладати із застосуванням будівельного водопониження, відстані їх до будинків і споруд слід встановлювати з урахуванням зони можливого порушення міцності ґрунтів основ.
Примітка 2. Відстані від теплових мереж при безканальному прокладанні до будинків і споруд слід приймати як для водопроводу.
Примітка 3. Відстані від кабелів силових напругою 110 - 220 кВ до фундаментів огорож підприємств, естакад, опор контактної мережі і ліній зв'язку слід приймати 1,5 м.
Примітка 4. Відстані по горизонталі від обробок із чавунних тюбінгів, а також від обробок із залізобетону й бетону з обклеювальною гідроізоляцією підземних споруд метрополітену, розміщених на глибині не менше 20 м (від верху конструкції до поверхні землі), слід приймати до мереж водопроводу, каналізації, теплових мереж - 5 м, до кабелів напругою до 10 кВ - 1 м, а напругою понад 10 кВ - 3 м, при застосуванні обробок без обклеювальної гідроізоляції відстані від вказаних споруд - до 8, а до мереж каналізації - до 6 м.
Примітка 5. У зрошуваних районах при неосідальних ґрунтах відстань від підземних інженерних мереж до зрошувальних каналів слід приймати (до брівки каналів): 1 м - від газопроводів низького і середнього тиску, а також від водопроводів, каналізації водостоків і трубопроводів горючих рідин; 2 м - від газопроводів високого тиску (до 6 кгс/см
2
), теплопроводів, господарсько-побутової і дощової каналізації; 1,5 м - від силових кабелів і кабелів зв'язку.
Відстань від зрошувальних каналів вуличної мережі до фундаментів будинків і споруд - 5 м.
Примітка 6. При укладанні мереж у захисних футлярах відстань між футляром та іншими мережами і спорудами визначається умовами провадження робіт.
Примітка 7. Відстані від газопроводів до бортового каменю, зовнішньої брівки кювету або підошви насипу доріг можуть бути змінені при погодженні з організаціями, які експлуатують газопроводи і автодороги.
Таблиця 2 - Відстані між сусідніми інженерними підземними мережами
Інженерні мережі
Відстань, м, по горизонталі (у світлі) до водо- проводу кана- лізації побу- тової дре- нажу і дощо- вої кана- лізації газопроводів тиску, МПа (кгс/см
2
) кабе- лів сило- вих усіх напруг кабелів зв'язку теплових мереж низького
0,005
(0,05) серед- нього понад
0,005
(0,05) до 0,3
(3) високого понад 0,3
(3) до 0,6
(6) високого понад 0,6 до 1,2
(12) зовнішня стінка каналу тунелю
Водопровід див. прим. 1 див. прим.
2 1,5 1
1 1,5 2
0,5 0,5 1,5
Каналізація побутова див. прим. 2 0,4 0,4 1
1,5 2
5 0,5 0,5
Дощова каналізація
1,5 0,4 0,4 1
1,5 2
5 0,5 0,5
Газопроводи




тиску: низького до
0,005 (0,05)
1 1
1 0,5 0,5 0,5 0,5 1
1 середнього понад 0,005
(0,05) до 0,3
(0)
1 1,5 1,5 0,5 0,5 0,5 0,5 1
1 високого понад 0,03
(3) до 0,6 (6)
1,5 2
2 0,5 0,5 0,5 0,5 1
1 високого понад 0,6 (6) до 1,2 (12)
2 5
5 0,5 0,5 0,5 0,5 2
1
Кабелі зв'язку
0,5 0,5 0,5 1
1 1
1 0,5
-
Кабелі силові всіх напруг
0,5 0,5 0,5 1
1 1
2 0,1 -
0,5 0,5
Теплові мережі, зовнішня стінка каналу, тунелю
1,5 1
1 2
2 2
4 2
1
Оболонка безканальної прокладки
1,5 1
1 1
1 1,5 2
2 1
Канали, тунелі
1,5 1
1 2
2 2
4 2
1
Зовнішні пневмо- сміттєпро- води
1 1
1 1
1,5 2
2 1,5 1
Примітка 1. При паралельному прокладанні декількох ліній водопроводів відстань між ними слід приймати залежно від технічних та
інженерно-геологічних умов відповідно до норм з водопостачання.
Примітка 2. Відстані від побутової каналізації до господарсько-питного водопроводу слід приймати: до водопроводу із залізобетонних
і азбестоцементних труб - 5 м; до водопроводу з чавунних труб діаметром до 200 мм - 1,5 м, діаметром понад 200 мм - 3 м; до водопроводу із пластмасових труб - 1,5 м. Відстань між мережами каналізації і виробничого водопроводу залежно від матеріалу і діаметра труб, а також від номенклатури і характеристики ґрунтів повинна бути 1,5 м.
Примітка 3. При паралельному прокладанні газопроводів для труб діаметром до 300 мм відстань між ними (у світлі) допускається приймати 0,4 м і понад 300 мм - 0,5 м при спільному розміщенні в одній траншеї двох і більше газопроводів.
Примітка 4. У таблиці вказані відстані до сталевих газопроводів. Розміщення газопроводів із неметалевих труб слід передбачати відповідно до норм з газопостачання.

Таблиця 1 - Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв'язку
Труби
Мінімальна відстань від поверхні покриву до верхньої труби, м під пішохідною частиною вулиці під проїжджою частиною вулиці
Азбестоцементні, поліетиленові, полівінілхлоридні, піноволокнисті
0,4 0,6
Бетонні (цементно-піщані), керамічні
0,5 0,7
Сталеві
0,2 0,4
Примітка 1. Під трамвайними і залізничними коліями відстань від підошви рейки до верху труби будь-якого типу повинна становити не менше 1,0 м.
Примітка 2. Під ариками і кюветами відстань від їхнього дна до верхньої труби повинна становити не менше 0,5 м.
Примітка 3. При імовірності докладання труб мінімальне заглиблення повинне враховувати це докладання.
Таблиця 2 - Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і підземних мереж
Інженерні мережі і споруди
Відстань, м у горизонтальній площині у вертикальній площині (при перетинах)
Водопровід діаметром 300 мм
0,5 0,15
Те саме, понад 300 мм
1,0 0,15
Каналізація
0,5 0,15
Дренажі і водостоки
0,5 0,15
Газопроводи:
низького тиску до 4,9 кПа (0,05 кГс/см
2
)
1,0 0,15
Додаток 8.2
(обов'язковий)
високого тиску від 294,6 до 588,6 кПа (3...6 кГс/см
2
)
2,0 0,15
середнього тиску від 4,9 до 294,3 кПа (0,05...3 кГс/см
2
)
1,5 0,15
при тиску від 586,6 до 1 177,2 кПа (6...12 кГс/см
2
)
3,0 0,15
Теплопроводи
1,0 0,15
Кабелі силові
0,5 0,15 - 0,25
Обрізи фундаментів будинків і споруд
0,6
Вісь залізничної неелектрифікованої колії
3,0
Вісь найближчої рейки трамвайної колії
2,0
Щогли і опори мережі зовнішнього освітлення, контактна мережа і мережа зв'язку
0,5
Стіни і опори тунелів і шляхопроводи (на рівні або нижче від основи)
0,5
Підошва насипу і зовнішня брівка каналу
1,0
Стовбури дерев
1,5
Бортові камені
1,5
Загальні колектори для підземних мереж
0,5
Примітка 1. Відстань між броньованими кабелями зв'язку і газопроводами незалежно відтиску в горизонтальній площині приймається 1 м, а у вертикальній площині (при перетинах) - 0,5 м.
Примітка 2. При забудові, яка склалася, відстань по горизонталі від кабелів зв'язку до бортового каменю обґрунтовується проектом.
Примітка 3. При перетинах силові кабелі прокладаються нижче від блоків кабельної каналізації зв'язку.
ВІДСТАНІ ВІД АЗС ДО СПОРУД ТРАНСПОРТУ ТА ІНЖЕНЕРНИХ
МЕРЕЖ
Інженерні мережі і споруди
Відстані, м
1. Залізничні шляхи загальної мережі: (до підошви насипу або брівки виїмки на перегонах)
а) неелектрифіковані:
- на перегонах
- на роз'їздах
- від станцій б) електрифіковані

20 30 40
Те саме, але не менше півтори висоти опори
Додаток 8.3
(обов'язковий)

2. Залізнична під'їзна колія підприємства
20 3. Залізничні переїзди не менше 100 4. Мости, шляхопроводи не менше 100 5. ТП, ПП, РУ відкриті і закриті за ПУЕ
6. Маршрути електрифікованого міського транспорту (до контактних проводів)
- від АЗС типів А і Б
- від малих АЗС типу В
- від середніх АЗС типу В

15, але не менше півтори висоти опори
25, але не менше півтори висоти опори
30, але не менше півтори висоти опори
7. Повітряні лінії електропередачі за ПУЕ, але не менше півтори висоти опори
8. Кабельні лінії електропередачі за ПУЕ, але не ближче 13 м до вибухонебезпечних установок
9. Лінії зв'язку:
- кабельні
- повітряні за ПУЕ
13
півтори висоти опори
10. Водоводи в сухих ґрунтах:
- діаметром до 1000 мм
- діаметром більше 1000 мм
Водоводи в мокрих грунтах незалежно від діаметра за СНІП 2.04.02-84 10 20 50 11. Водопровід і напірна каналізація
5 12. Самотічна каналізація
5 13. Теплові мережі:
- від стінки каналу
- від оболонки безканальної прокладки
5 5
14. Магістральні газопроводи, нафтопродуктопроводи, нафтопроводи за СНІП 2.05.06-85 в залежності від класу і діаметра
Примітка 1. Відстані від споруд АЗС до об'єктів, наведених у даному додатку, визначають у відповідності з вимогами п. 7.61.
Примітка 2. Відстані від споруд АЗС до інженерних мереж, зазначених у пунктах 11 - 14 визначають від стінки трубопроводу до фундаментів наземних та стін підземних споруд АЗС.
____________
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2011
© ТОВ «ЛІГА:ЗАКОН», 2007 - 2011

Document Outline

  • Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**
    • 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    • 2 ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ
    • Функціонально-планувальна структура міських поселень
    • Система громадських центрів міст
    • Територіально-планувальна організація сільських поселень
    • 3 СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ
    • Забудова вільних територій і реконструкція житлових кварталів
    • Садибна забудова
    • Сельбищна територія сільських поселень
    • Забудова нових і реконструкція існуючих територій дачних і садівницьких товариств та об'єднань громадян
    • 4 ПРОМИСЛОВА ТЕРИТОРІЯ
    • Промислова зона
    • Наукова і науково-виробнича зона
    • Комунально-складська зона
    • Виробнича зона сільських поселень
    • 5 ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНА ТЕРИТОРІЯ
    • Озеленені території міста
    • Зона відпочинку
    • Курортна зона
    • 6 УСТАНОВИ ТА ПІДПРИЄМСТВА ОБСЛУГОВУВАННЯ
    • 7 ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА
    • Зовнішній транспорт
    • Мережа вулиць і доріг
    • Мережа громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху
    • Споруди і підприємства для зберігання і обслуговування транспортних засобів
    • 8 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
    • Водопостачання і каналізація
    • Енергопостачання
    • Зв'язок, радіомовлення, телебачення
    • Розміщення інженерних мереж
    • 9 ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ
    • 10 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
    • Охорона і раціональне використання природних ресурсів
    • Охорона атмосфери, водних об'єктів та ґрунтів від забруднення
    • Захист від шуму, вібрації, електричних і магнітних полів, випромінювань і опромінювань
    • Регулювання мікроклімату
    • Санітарна очистка
    • 11 ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
    • Україна. Фізико-географічне районування (кліматичні зони)
    • Україна. Містобудівне районування на основі природно-географічних та інженерно-будівельних умов
    • ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
    • ПОКАЗНИКИ РОЗРАХУНКОВОЇ ЩІЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ (БРУТТО) ДЛЯ РАЙОНІВ САДИБНОЇ ЗАБУДОВИ
    • НОМЕНКЛАТУРА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕРИТОРІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА
    • НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ РІЗНИХ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У МЕЖАХ МІСТА, %
    • ОРІЄНТОВНІ НОРМИ ДОДАТКОВОЇ МІСТКОСТІ УСТАНОВ І ПІДПРИЄМСТВ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, ЯКІ ВРАХОВУЮТЬ НАСЕЛЕННЯ ПРИЛЕГЛОГО РАЙОНУ
    • ОРІЄНТОВНІ НОРМИ РОЗРАХУНКУ УСТАНОВ І ПІДПРИЄМСТВ ЗАГАЛЬНОКУРОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
    • КЛАСИФІКАЦІЯ МІСЬКИХ ВУЛИЦЬ І ДОРІГ
    • I ПЕРЕЛІК ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАНДАРТНОГО РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АЗС
    • II ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДВИЩЕНОГО РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АЗС
    • ВІДСТАНІ ВІД АЗС ДО СПОРУД ТРАНСПОРТУ ТА ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал