Державний комітет україни у справах містобудування І архітектури містобудування. Планування І забудова міських І сільських поселень дбн 360-92




Сторінка10/12
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.97 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Примітка 1. Розміри земельних ділянок опалювальних котелень, які забезпечують споживачів гарячою водою з безпосереднім водозабором, а також котелень, доставка палива яким передбачається залізницею, слід збільшувати на 20 %.
Примітка 2. Розміщення золошлаковідвалів слід передбачати за сельбищною територією.
Умови розміщення золовідвалів і визначення розмірів майданчиків для них треба передбачати за нормами для котельних установок.
Примітка 3. Розміри санітарно-захисних зон від котелень визначаються відповідно до чинних санітарних норм.
8.36 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних станцій (ГНС) залежно від їх продуктивності слід приймати за проектом, але не більше, га, для станцій продуктивністю:

8.37 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних пунктів (ГНП) і проміжних складів балонів (ПСБ) слід приймати не більше 0,6 га.
Відстані від них до будинків і споруд різного призначення слід приймати відповідно до норм газопостачання (таблиці 8.8 і 8.9).
Таблиця 8.8
Загальна місткість резервуарів, м
3
Максимальна місткість одного резервуара, м
3
Відстань від резервуарів до будинків
(житлових, громадських, виробничих та
ін.), що не належать до ГНП, м наземних підземних
Від 50 до 100 25 80 40
Те саме
50 100 50
Більше 100 до 200 50 150 75
Таблиця 8.9
Будинки і споруди
Відстані від будинку, складу і навантажувально- розвантажувальних майданчиків залежно від кількості наповнених 50-метрових балонів, м
До 400
Від 400 до
1200
Більше
1200
Незалежно від місткості
Будинки і споруди на території
ПСБ
20 25 30
-
Житлові будинки
-
-
-
50
Громадські будинки невиробничого характеру
-
-
-
100
Будинки промислових і сільськогосподарських підприємств, а також підприємства побутового обслуговування виробничого характеру, автомобільні дороги (до краю дороги), залізниці, включаючи під'їзні (до осі) колії
-
-
-
20 а) 10 тис. т/рік
6 б) 20 тис. т/рік
7 в) 40 тис. т/рік
8

Зв'язок, радіомовлення, телебачення
8.38 У сучасних містах телефонний зв'язок здійснюється на базі автоматичних телефонних станцій (АТС).
8.39 Ємність АТС повинна враховувати: а) потребу квартирного сектора з розрахунку один телефон на одну сім'ю; б) потребу народногосподарського сектора з розрахунку 20 - 25 % від кількості сімей.
8.40 АТС слід передбачати в окремих будинках, розміщених у житлових районах, у центрах телефонних навантажень з урахуванням перспектив розвитку сельбищної території: а) будинок АТС необхідно розміщувати на вільному майданчику в середині житлового кварталу з максимально можливим віддаленням від промислових підприємств (не менше
0,5 - 1 км), магістральних вулиць і площ, залізничних вокзалів і колій, ліній електропередачі і шосейних доріг; б) площа і конфігурація ділянки під будинок АТС повинні дозволяти розміщення як технічного будинку, так і підсобних споруд; в) площі будинків АТС повинні забезпечувати розвиток на їхню кінцеву ємність, визначену з урахуванням перспективи на 15 - 20 років.
8.41 Для попередніх розрахунків площі будинків АТС слід визначати виходячи із середніх площ, які припадають на одиницю ємності станції, вказаних у таблиці 8.10.
Таблиця 8.10
Одиниця ємності
Площа, м
2
координатних
АТС електронних і квазіелектронних АТС
Один абонентський номер (РАТС)*)
0,11 0,05
Один еквівалентний номер (РАТС з вузловим обладнанням)
0,15 0,07
____________
*)
районна АТС
8.42 Відстань між будинком АТС і житловими, громадськими і виробничими будинками слід приймати на підставі розрахунків інсоляції та освітленості, а також відповідно до протипожежних вимог.

Між довгими сторонами будинків заввишки 2 - 3 поверхи слід приймати відстані не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи - не менше 20 м, між довгими сторонами будинку АТС
і торцями житлових будинків з вікнами із житлових кімнат - не менше 10 м. Вказані відстані можуть бути скорочені при дотриманні норм інсоляції та освітленості.
8.43 Обладнання підстанцій ємністю 1000 - 2000 номерів може розміщуватися у пристосованих житлових приміщеннях з дотриманням необхідних заходів пожежної і вибухонебезпеки.
8.44 Розвиток радіотрансляції у містах повинен здійснюватися шляхом впровадження трипрограмного мовлення. Міські телефонні та радіотрансляційні мережі, як правило, робляться підземними (кабельними).
8.45 Підведення кабельної каналізації до будинку АТС повинне здійснюватись, як мінімум, з двох сторін; кабелі зв'язку на міській телефонній мережі слід прокладати у кабельній каналізації і, як виняток, при відповідних обґрунтуваннях безпосередньо у
ґрунті. Прокладання кабелів у ґрунті не допускається на ділянках, які не мають закінченого горизонтального планування, піддаються здиманню, заболочені, а також по вулицях, які підлягають закриттю при переплануванні або реконструкції міста, у приміських зонах.
8.46 Кабельна каналізація повинна враховувати потреби телефонної мережі, диспетчеризації, радіомовлення і телебачення.
8.47 Підсилювальні станції проводового мовлення слід розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосовуваних житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.
8.48 При проектуванні нових житлових районів слід враховувати можливість будівництва кабельного телебачення. Головна станція кабельного телебачення повинна розміщуватися у центрах забудови районів, в будинку, домінуючому за поверховістю, на площах 10 - 20 м
2 8.49 Майданчики для радіотелевізійних станцій (РТС) необхідно вибирати так, щоб напруженість поля, яка створюється ними на територіях населених пунктів, не перевищувала допустимих рівнів напруженості поля для населення відповідно до вимог "Тимчасових санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами.
8.50 Віддалення майданчиків РТС від аеропортів, аеродромів і висоти антенних опор на цих майданчиках повинне бути погоджене з відомствами і організаціями, у віданні яких знаходяться ці аеропорти і аеродроми.
У межі міста допускається установлення радіопередавачів потужністю до 0,1 кВт.
8.51 Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод слід приймати за таблицею 8.11.
Таблиця 8.11
Джерела індустріальних радіоперешкод
Відстань, м

Шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту
400
Електрифіковані залізниці, трамвайні й тролейбусні лінії
2000
Промислові підприємства, великі гаражі, автобази, авторемонтні майстерні, лікувальні установи, які мають електроапаратуру: з пристроями перешкодозаглушування, що відповідають вимогам норм допустимих радіоперешкод
1000 без пристроїв радіозаглушування
2000
Повітряні лінії зв'язку: з високочастотним ущільненням
1000 без високочастотного ущільнення
500
Лінії електропередачі напругою, кВ:
6 - 35 500 110 - 220 1000 300 - 750 2000 8.52* Розміщення підприємств, будинків і споруд зв'язку, радіомовлення і телебачення, диспетчеризації систем інженерного обладнання пожежної та охоронної сигналізації слід здійснювати відповідно до вимог нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.
Розміщення інженерних мереж
8.53 Інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.
При ширині проїжджої частини більше 22 м слід передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.
8.54 При реконструкції проїжджої частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, слід передбачати винесення цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїжджими частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїжджою частиною за умови розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїжджими частинами вулиць.
8.55 Прокладання підземних інженерних мереж слід, як правило, передбачати суміщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв'язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у
поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітропроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями не допускається.
Примітка 1. На ділянках забудови у складних ґрунтових умовах (лесові, просідаючі) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.
Примітка 2. На сельбищних територіях у складних планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обґрунтуванні згідно із СНіП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих рад.
8.56 Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком 8.1, таблиця 1.
Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при
їх паралельному розміщенні слід приймати за додатком 8.1, таблиця 2, а на вводах
інженерних мереж у будинках сільських поселень - не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.1, таблиця 2) треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і брівки виїмки.
8.57 Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену слід передбачати під кутом 90°, в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 60°.
Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.
На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключені у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше 1 м.
Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.
Переходи інженерних мереж під наземними лініями метрополітену слід передбачати з урахуванням вимог чинних нормативів. При цьому мережі повинні бути виведені на відстань не менше 3 м за межі огорож наземних ділянок метрополітену.
Примітка 1. У місцях, де споруди метрополітену розміщуються на глибині 20 м і більше
(від верху конструкції до поверхні землі), а також у місцях залягання між верхом обробки споруд метрополітену і низом захисних конструкцій інженерних мереж глин, нетріщинуватих скельних або напівскельних ґрунтів потужністю не менше 6 м, викладені вимоги до пересікання інженерними мережами споруд метрополітену не пред'являються, а улаштування захисних конструкцій непотрібне.
Примітка 2. У місцях пересікання споруд метрополітену напірні трубопроводи слід передбачати із сталевих труб з улаштуванням з обох боків ділянки пересікання колодязів з недовипусками і встановленням у них запірної арматури.

8.58 При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами слід передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв'язку - над тунелями.
8.59 Прокладання по сельбищній території трубопроводів із легкозаймистими і горючими рідинами, а також із зрідженими газами для постачання промислових підприємств і складів, не допускається.
8.60 Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв'язку наведено у додатку 8.2, таблиця 1.
Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і найближчих інженерних споруд - за додатком 8.2, таблиця 2.
9 ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ
9.1* Заходи з інженерної підготовки слід розроблювати з урахуванням інженерно- будівельної оцінки території (таблиця 9.1) для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання.
При розробці проектів планування і забудови міських і сільських поселень слід передбачати, за необхідності, заходи з інженерної підготовки території: загальні
(вертикальне планування організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні
(інженерний захист від затоплення паводковими водами і підтоплення підземними водами, освоєння заболочених територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, мулистими накопиченнями, захист від абразії, сельових потоків, сніжних лавин, відновлення порушених територій гірничими та відкритими виробками, териконами, хвостосховищами, золошлаковідвалами, полігонами), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території.
Загальні та спеціальні заходи слід призначати на основі інженерно-будівельної оцінки території із їх повною взаємопогодженістю.
9.2 Вертикальне планування території слід виконувати з урахуванням таких основних вимог: а) максимального збереження існуючого рельєфу; б) максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень; в) відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів; г) мінімального обсягу земляних робіт; д) мінімального дебалансу земляних мас; е) збереження й використання ґрунтового шару при насипах і виїмках.
Таблиця 9.1

Природні фактори
Оцінка факторів на територіях сприятливих для будівництва малосприятливих для будівництва несприятливих для будівництва
Схил рельєфу
0,5 - 8 %
0
Менше 0,5 %
0
; 8 - 15
%
0
Більше 15 %
0
Інженерна геологія. Ґрунти
Що допускають зведення будинків і споруд без улаштування штучних основ і складних фундаментів
Що вимагають улаштування нескладних штучних основ і фундаментів
Що вимагають улаштування складних штучних основ і фундаментів
Затоплюваність
Що не затоплюються наводками - 1 % забезпеченості
Затоплюваність менше ніж на 0,5 м паводковими водами при 1 % забезпеченості і незатоплюваність паводковими водами при 4 % забезпеченості
Затоплюваність більше ніж
0,5 м паводковими водами при 1 % забезпеченості і паводковими водами при 4 % забезпеченості
Ґрунтові води
Що допускають будівництво без проведення робіт з пониження рівня
ґрунтових вод (РГВ) або влаштування гідроізоляції
Потрібно провести нескладні заходи з пониження РГВ
(улаштування гідроізоляції)
Треба провести складні заходи щодо пониження РГВ більше ніж на 0,5 м
Заболоченість
Відсутня або незначна затоплюваність, яка допускає можливість осушення найпростішими методами
Наявність заболоченості, потрібно виконати нескладні інженерні заходи щодо осушування
Значна заболоченість, торфовища шаром 2 м, треба провести складні заходи щодо осушування
Зсуви
Відсутні
Є діючі або недіючі зсуви невеликих потужностей
Значно поширені активні зсуви великих потужностей
Карст
Відсутній
Незначна кількість неглибоких воронок згаслого карсту
Безліч воронок активного карсту завглибшки понад 10 м. Наявність підземних пустот
Яри
Відсутні
Є діючі обмеженого поширення
Що інтенсивно розвиваються, активні
Осідальність
Відсутня
Тип I. Ґрунти, осідання яких відбувається у межах
Тип II. Ґрунти, осідання яких відбувається від ваги ґрунту, що лежить вище, у нижній
зони основи, що деформується, від навантаження фундаментів, а осідання від власної ваги ґрунту відсутнє частині осідальної товщі, а за наявності зовнішнього навантаження - у межах зони, що деформується
Заторфованість
Відсутня
Товщина шару торфу
і дуже заторфованих
ґрунтів не повинна перевищувати 2 м
Дуже заторфовані ґрунти і торфи потужністю понад 2 м
Гірські виробки Відсутні
Закінчення процесу зсування, вживання заходів, які виключають можливість утворення провалів. Розробка промислових копалин очікується після закінчення терміну амортизації об'єкта
Розроблювані території, де очікується утворення провалів і зсувів
Порушення території
Незначні, денудаційні порушення (кар'єри, каменоломні до 1 га)
Утворення акумулятивного типу
(шахтні відвали розкривних порід)
Денудаційні порушення
(великі кар'єри, каменоломні понад 4 га, глибина воронок обвалення до 50 м)
Селі
Слабкосельоносні з винесенням до 5 тис. м твердого стоку з 1 км площі басейну
Середньо-сельоносні з винесенням до 10 тис. м
2
твердого стоку з 1 км
2
площі басейну
Дуже сельоносні з винесенням до 25 тис. м
2 твердого стоку з 1 км
2
площі басейну
Сейсмічність
0 - 6 балів
7 - 9 балів
9 балів
9.3 При обґрунтуванні допускається проектування безстічних площ на ділянках зелених насаджень.
9.4 Відведення поверхневих вод проектується, як правило, закритою дощовою каналізацією. Допускається застосування відкритої водовідвідної мережі у районах малоповерхової забудови, парках, сільських населених пунктах, при гірському рельєфі з улаштуванням містків або труб на пересіканнях з вулицями, дорогами, проїздами і тротуарами.
9.5 Для улаштування очисних споруд поверхневих вод слід керуватися
Правилами охорони поверхневих вод від забруднення
9.6 На території поселень з високим стоянням ґрунтових вод, на заболочених ділянках слід передбачати пониження рівня ґрунтових вод у зоні капітальної забудови шляхом улаштування вертикальних або горизонтальних закритих трубчастих дренажів різної
конструкції. Потреба влаштування дренажів визначається висотою розрахункового рівня підземних вод. Розрахунковий рівень слід приймати з урахуванням сезонного і багаторічного коливання відповідно до технічного висновку про гідрогеологічні умови будівництва.
На територіях садибної забудови міст, у сільських поселеннях і на територіях стадіонів, парків та інших озеленених територій загального користування допускаються відкриті осушувальні канали, їх також можна застосовувати і для захисту від підтоплення наземних транспортних комунікацій.
Вказані заходи повинні забезпечувати пониження рівня ґрунтових вод на території: капітальної забудови - не менше 2,5 м від проектної відмітки поверхні; стадіонів, парків, скверів та інших зелених насаджень - не менше 1,0 м.
9.7 На ділянках залягання торфу, які підлягають забудові, поряд з пониженням рівня
ґрунтових вод слід передбачати привантаження їхньої поверхні мінеральними ґрунтами, а при відповідному обґрунтуванні допускається виторфовування. Товщина шару привантаження мінеральними ґрунтами встановлюється з урахуванням наступного осідання торфу і забезпечення необхідного схилу території для організації поверхневого стоку.
На території житлових кварталів мінімальну товщину шару мінеральних ґрунтів слід приймати 1 м; на проїжджих частинах вулиць товщина шару мінеральних ґрунтів повинна бути встановлена залежно від інтенсивності руху транспорту з урахуванням вимог норм на транспортні споруди.
9.8 Території поселень, розміщені на прибережних ділянках, повинні бути захищені від затоплення паводковими водами, вітровим нагоном води і підтоплення ґрунтовими водами підсипанням (намиванням) або обвалуванням.
Варіанти штучного підвищення поверхні території слід вибирати на підставі аналізу грунтово-геологічних, зонально-кліматичних, функціонально-планувальних, соціальних, екологічних характеристик.
Відмітку брівки території, яку підсипають (намивають), слід приймати не менше ніж на
0,5 м вище від розрахункового горизонту високих вод з урахуванням висоти хвилі при вітровому нагоні. Перевищення гребеня дамби обвалування над розрахунковим рівнем слід встановлювати залежно від класу споруди.
За розрахунковий горизонт високих вод слід приймати відмітку найвищого рівня води повторюваністю: один раз у 100 років - для територій забудованих або таких, що підлягають забудові житловими і громадськими будинками; один раз у 10 років - для територій парків і площинних спортивних споруд.
9.9 За необхідності здійснення засипки балок і ярів по їхніх тальвегах слід прокладати дренажі, а постійні водотоки поміщати у колектори з відповідними дренами.
9.10 При розробці проектної документації у гірських районах України слід за Кадастром і картами місць сходу сніжних лавин провести аналіз лавинних осередків Карпат і Криму.

9.11 Належність проектованого об'єкта до сельового району слід визначати за Кадастром сельових басейнів і осередків, Атласом сельових явищ, а також за посібником з вивчення сельових потоків.
При розміщенні забудови у сельонебезпечній зоні необхідно передбачати максимальне збереження лісу, насадження деревно-чагарникової рослинності, терасування схилів, укріплення берегів сельоносних річок, спорудження гребель і загат у зоні формування селю, будівництво сельоспрямовуючих дамб і відвідних каналів на конусі винесення.
9.12 На ділянках, де відбуваються ерозійні процеси з яроутворенням, слід передбачати упорядкування поверхневого стоку, укріплення ложа ярів, терасування схилів, лісомеліоративні роботи. В окремих випадках допускається повна або часткова ліквідація ярів шляхом їх засипання з прокладанням по них водостічних і дренажних колекторів.
Після проведення комплексу протиерозійних і протиобвальних заходів території ярів можна використовувати для розміщення транспортних споруд, гаражів, складів і комунальних об'єктів, а також улаштування парків.
9.13 У міських і сільських поселеннях, розміщених у зсувонебезпечних районах, на підставі наявних фондових матеріалів слід визначити масштабність зсувних і обвальних процесів.
Протизсувні заходи слід призначати на підставі комплексного вивчення геологічних і гідрогеологічних умов районів. Треба передбачати упорядкування поверхневого стоку, перехват потоків ґрунтових вод, запобігання природному контрфорсу зсувного масиву від руйнування, підвищення стійкості схилу механічними і фізико-хімічними засобами, зміну рельєфу схилу з метою підвищення стійкості, берегоукріплювальні споруди і заходи.
9.14 Території, порушені внаслідок виробничої діяльності (відвали відходів виробництв, відпрацьовані кар'єри, провали над підземними виробками тощо) підлягають відновленню для наступного їх містобудівного використання. Заходи щодо відновлення порушених територій вибираються залежно від інженерно-геологічних умов, виду використання і типів порушення (повне і часткове засипання провалів і кар'єрів, розрівнювання обвалів, роботи щодо запобігання подальшому руйнуванню порушених територій тощо).
9.15* На закарстованих територіях інженерні заходи розроблюються на підставі досліджень щодо розміщення порожнин, воронок, печер і пустот, а також динаміки карстоутворення (швидкість розчинення порід, залежність від градієнтів фільтраційних потоків, наявність агресивних добавок у воді тощо). При проектуванні інженерного захисту можна вживати заходи: які передбачають зміну природного ходу карстових процесів шляхом впливу на карстуючі породи і покриваючу товщу (створення фільтраційних завіс і водонепроникних покриттів, регулювання поверхневого стоку, заповнення карстових порожнин різними матеріалами, закріплення ґрунту, що заповнює поховані карстові порожнини тощо); які передбачають захист споруд без впливу на природний хід карстового процесу шляхом раціонального розміщення об'єктів будівництва, трасування лінійних споруд, застосування статичних схем та конструктивних рішень і спеціальних конструкцій фундаментів;
щодо зміни шкідливого впливу господарської діяльності на карстові процеси шляхом зменшення водообміну і агресивності вод у карстових порожнинах.
9.16 Як засіб інженерного захисту потрібно використовувати природні властивості природних систем та їх компонентів, які підсилюють ефективність основних засобів
інженерного захисту (підвищення водовідвідної і дренуючої ролі гідрографічної мережі шляхом розчищення русел і стариць, фітомеліорацію, агролісотехнічні заходи).
9.17 На освоюваних територіях необхідно виявляти зони тектонічних розломів, де внаслідок збільшення сейсмічної інтенсивності та зміни фізико-механічних властивостей порід забороняється розміщення будинків і споруд без детальних досліджень.
9.18 На територіях, характерних наявністю грязьового вулканізму, необхідно виключити з освоєння ділянки розміщення вулканів і вилитих з них порід.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал