Державні санітарні правила для річкових суден України дсп 7 048-99



Сторінка12/13
Дата конвертації11.01.2017
Розмір1.58 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Як виняток, може бути дозволена зачистка трюмів вручну тільки при умові забезпечення всіх учасників цієї роботи індивідуальними засобами захисту і режиму роботи з 10-хвилинною перервою кожної години.

7.3. Вимоги до умов транспортування тварин, птахів та сирих тваринницьких продуктів

7.3.1. Для транспортування тварин партіями повинні призначатися спеціальні судна. Протягом рейсу на цих суднах повинні здійснюватися систематичне прибирання та нагляд за тваринами. За вказівкою представника ветеринарного нагляду повинна проводиться дезінфекція палуб та інших суднових приміщень.

7.3.2. Транспортування тварин, птахів та сирих тваринницьких продуктів допускається при дотриманні таких умов:

- відсутність серед пред'явленнях для транспортування тварин і птахів хворих або підозрілих на заразні захворювання;

- попереднє обстеження та ветеринарно-санітарна обробка сирих тваринницьких продуктів, не надійних у ветеринарно-санітарному відношенні, відповідно до спеціальних правил і інструкцій Міністерства охорони здоров'я України та ветеринарного нагляду;

- всі стоки, екскременти, залишки кормів повинні збиратися і видалятися з судна на берег у місцях, вказаних спеціалістами ветеринарно-санітарного нагляду або на судно, збираюче сміття та відходи.

7.3.3. Як виняток, з особливого дозволу установ санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарного нагляду, може бути допущене транспортування поодиноких тварин на вантажних та пасажирських суднах при умові їх ізолювання від екіпажу та пасажирів.

7.3.4. Собаки, кішки і інші дрібні тварини повинні транспортуватися в спеціально відведених приміщеннях або відведених для цього місцях. Транспортування їх у пасажирських приміщеннях заборонено.

На малих суднах та суднах III та IV категорій вони можуть транспортуватися в клітках або кошиках, а собаки - знаходитися біля пасажира (господаря) обов'язково на поводку та в наморднику.

7.3.5. У власників тварин, які транспортуються на пасажирських та вантажних суднах I та II категорій, повинні бути відповідні ветеринарні документи, що засвідчують щеплення тварин проти сказу та відсутність у них інфекційних захворювань.

7.3.6. При транспортуванні сухосоленої і прісносухої тваринної сировини (шерсть, волосся, щетина, пух, пір'я і інш.) на одному судні з мокросоленою шкіряною сировиною, остання повинна бути розташована окремо.

7.3.7. Забороняється транспортування харчових продуктів, фуражу та предметів побутового застосування на одному судні зі шкірою, хутрами і іншою сировиною тваринницького походження.

7.4. Вимоги до умов транспортування отруйних та небезпечних вантажів

7.4.1. При транспортуванні отруйних речовин адміністрація порту зобов'язана заздалегідь попередити установи санітарно-епідеміологічної служби порту про передбачувані місця вантаження та одержати дозвіл на нього.

На отруйні вантажі повинні бути пред'явлені сертифікати, в яких зазначаються головні фізико-хімічні та токсикологічні властивості вантажу.

7.4.2. Порядок і засоби завантаження в трюми і танки та розвантаження їх повинні визначатися відомчими інструкціями та погодженими з установами санітарно-епідеміологічної служби.

7.4.3. При транспортуванні на судні отруйних речовин всі члени екіпажу повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідного призначення і ознайомлені з особливостями вантажу та заходами застереження при роботі з даним видом вантажу.

7.4.4. Транспортування отруйних речовин повинне здійснюватися тільки на вантажних або спеціалізованих суднах.

Після розвантаження судна приміщення, де знаходилися отруйні речовини, повинні бути ретельно оглянуті і очищені від залишків вантажу, а при необхідності залишки повинні бути нейтралізовані.

7.4.5. На наливних та комбінованих (універсальних) суднах при транспортуванні нафтопродуктів та інших токсичних вантажів наливом, відвідування помпових відділень, кофердамів та інших закритих приміщень і ємкостей дозволяється тільки в тих випадках, коли концентрація парів токсичних речовин у повітрі цих приміщень не перевершує гранично допустимих, визначених для повітря виробничих приміщень.

Достовірність виконання зазначеної вимоги повинна бути обов'язково засвідчена попереднім лабораторним дослідженням повітря.

7.4.6. При транспортуванні нафтопродуктів з етилом повинні здійснюватися такі заходи безпеки:

- робота в помповому відділенні може бути дозволена тільки після достатнього його провітрювання через увімкнення штучної вентиляції на період часу, передбаченого паспортною продуктивністю системи;

- тривалість безперервного перебування донкермана в приміщенні не повинна перевершувати одну годину;

- палуба судна, стіни надбудов і всі предмети інвентарю та одягу, забруднені нафтопродуктами з етилом, підлягають негайній і безумовній дегазації (знешкодженню) за допомогою розчинників (неетиловий бензин або гас), які повинні бути на судні в необхідній кількості;

- особи, які спускаються в танки, де знаходилися нафтопродукти з етилом, повинні бути забезпечені відповідним спеціальним одягом, шланговим ізолюючим протигазом та рятівним паском. За працюючими в танках повинне бути забезпечене постійне спостереження;

- ремонт танків та інших ємкостей після транспортування нафтопродуктів з етилом може виконуватися тільки після повного віддалення із них залишків вантажу і дегазації їх;

- члени екіпажу, які безпосередньо брали участь у вантажних операціях або роботі в танках, повинні пройти повну санітарну обробку.

7.4.7. Транспортування етилової рідини, як самостійного вантажу, дозволяється тільки на відкритих палубах у заводському стандартному затаренні (металевих бочках, герметично закритих, опломбованих), при суворому дотриманні правил транспортування.

7.4.8. При транспорту ванні зріджених газів на суднах-газовозах адміністрації судна слід дотримуватися таких вимог:

- перевірити у всіх членів екіпажу, які ідуть у рейс, наявність медичних свідоцтв про відсутність у них протипоказань для участі у такому транспортуванні;

- перевірити підготовку до здійснення заходів щодо індивідуальної та загальної безпеки (наявність та стан індивідуальних засобів захисту, герметизації житлових та службових приміщень при аварійних ситуаціях);

- перевірити забезпечення системою штучної вентиляції (кондиціонування) паспортної потужності, роботу фільтрів (нейтралізаторів) відповідно до технічних вимог;

- перевірити роботу дозиметричної апаратури та аварійної сигналізації;

- перевірити підготовку медичного забезпечення (номенклатуру медикаментозного забезпечення, організацію постів першої допомоги).

7.4.9. До початку вантажних операцій необхідно перевірити справність повітряного компресора для спорядження ізолюючих приладів та ступінь стану балонів для дозаправленим їх.

7.4.10. Також до початку вантажних операцій необхідно перевірити справність душових та устаткування для промивання очей на вантажній палубі.

7.4.11. При транспортуванні скраплених газів та інших токсичних вантажів (у рідкому та газоподібному стані) у тарі, повинні виконуватися всі вимоги, передбачені для суден, які транспортують подібні вантажі, а також повинен бути забезпечений постійний нагляд за можливою розгерметизацією тари і витіканням газу.

При виявленні витікання вантажу негайно повинен бути припинений доступ у такий район палуби і вжиті всі заходи для усунення несправності.

8. Вимоги до експлуатації систем життєзабезпечення

8.1. Вентиляція, кондиціонування повітря, опалення

8.1.1. Експлуатація цих систем повинна забезпечувати безумовне виконання вимог, викладених у розділі 3.1 цих Правил.

8.1.2. Для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату і чистоти повітря в суднових приміщеннях необхідно систематично здійснювати перевірку і очищення повітрозабірників і повітропроводів, забірних камер, фільтрів до них та магістральних повітропроводів з урахуванням умов експлуатації судна, характеру вантажів, що перевозяться, умов стоянки судна в портах заходів.

8.1.3. Для забезпечення номінальної продуктивності вентиляційного устаткування, відповідно до графіка технічного обслуговування, необхідно регулярно проводити огляд та профілактичний ремонт усіх вентиляторів системи, яка забезпечує дотримання нормативного обміну повітря в суднових приміщеннях.

8.1.4. Під постійним наглядом повинні знаходитися усі повітророзподілюючі прилади, технічний стан пристроїв, які регулюють подачу повітря, своєчасний їх ремонт та очищення.

8.1.5. В разі обладнання системи знешкодження повітря, яке подається у суднові приміщення, бактерицидними ультрафіолетовими лампами або озоном, слід постійно стежити за режимом роботи систем, за потужністю випромінювали бактерицидних ламп та технічним станом озонаторних пристроїв.

8.1.6. З метою запобігання розповсюдження сторонніх запахів, виробничих випарювань і шкідливих газів у житлові, громадські та службові приміщення слід приділяти особливу увагу забезпеченню стійкого режиму роботи загальносуднової та самостійних систем штучної витяжної вентиляції.

8.1.7. На суднах-газовозах, хімовозах, а також універсальних суднах необхіден постійний нагляд за станом фільтрів-нейтралізаторів, зберіганням та концентрацією нейтралізуючих реагентів, технічним станом дозуючих пристроїв.

8.1.8. В запасах суднового забезпечення повинна бути передбачена достатня кількість фільтрів, фільтрів-нейтралізаторів та реагентів до них для можливості забезпечення ними систем штучної вентиляції та кондиціонування повітря до чергового поповнення запасів.

8.1.9. На суднах, які обладнані системою зимового кондиціонування повітря, повинен бути забезпечений постійний контроль за температурою повітря, що подається до приміщень, та зволоження його до нормативного рівня.

8.1.10. На суднах, які не обладнані системою зимового кондиціонування повітря, всі обігрівальні прилади та захисні кожухи до них повинні систематично (при проведенні вологого прибирання приміщень) очищатися від пилу вологим способом.

8.1.11. Пристрої для регулювання ступеню нагрівання опалювальних приладів повинні постійно знаходитися в робочому стані.

8.2. Система водопостачання

8.2.1. Відповідальність за технічний стан системи водопостачання та якість води, що використовується на судні, покладається на адміністрацію судна.

8.2.2. Контроль за виконанням санітарних вимог до системи водопостачання в рейсі виконує судновий лікар (фельдшер), а в разі відсутності його в штаті - старший помічник капітана.

8.2.3. З метою забезпечення умов зберігання прісної води цистерни не рідше одного разу на рік, а також на вимогу представника санітарно-епідеміологічної служби порту, повинні підлягати огляду, а при необхідності - очищенню або виконання відновлення антикорозійного покриття, з послідуючою дезинфекцією цистерн.

8.2.4. Огляди та дезинфекція цистерн і систем водопостачання повинні виконуватися в заводських умовах або під час стоянки судна в порту спеціально підготованим заводським (портовим) персоналом під наглядом представника санітарно-епідеміологічної служби.

8.2.5. Виконання в рейсі силами екіпажу будь-яких ремонтних робіт, пов'язаних з розгерметизацією системи водопостачання, крім аварійних випадків, не дозволяється.

8.2.6. Дезинфекція систем водопостачання виконується обов'язково після побудови судна або переобладнанні перед введенням його до експлуатації, після ремонтних робіт в системі, а також у тих випадках, коли після дворазового знешкодження води її санітарно-бактеріологічні показники якості не відповідають вимогам ДОСТу на питну воду.

8.2.7. Результати огляду, промивання та дезинфекції суднових систем водопостачання оформлюються в вигляді акта, який пред'являється в установу санітарно-епідеміологічної служби.

В акті зазначаються тривалість знешкодження, доза знешкоджуючого реагента, дата та час закінчення промивання, дані хімічного та бактеріологічного аналізів води.

8.2.8. Поповнення запасів питної води та води для миття повинне здійснюватися із берегових централізованих господарсько-питних водопроводів або спеціалізованих суден-водоліїв.

8.2.9. При поповненні запасів води із водопроводів адміністрацією (службою) порту повинен бути пред'явлений сертифікат, який засвідчує якість води.

8.2.10. При прийманні води із водоналивного або іншого судна її якість повинна бути підтверджена відповідним товарним документом, завіреним адміністрацією судна-постачальника, із зазначенням місця, дати одержання води та з поміткою про проведення знезараження води перед подачею її на судно, що її приймає.

8.2.11. Поповнення запасів води із не централізованих берегових джерел та безпосередньо із водоймищ категорично забороняється.

8.2.12. Забирання води для приготування на судні води для пиття та господарських потреб може здійснюватися лише в спеціально визначених місцях на шляху руху судна.

8.2.13. Вода, що виготовляється на судні на устаткуванні любого типу, може використовуватися для пиття лише після її знезараження.

8.2.14. В будь-яких випадках, незалежно від засобів поповнення запасів води, при зберіганні її понад 5 діб та температурі вище +10 град. C, перед її використанням необхідно здійснювати її знезараження.

8.2.15. Шланги, що використовуються при поповненні запасів води із берегових джерел водопостачання або іншого судна, повинні бути виготовлені із непромокаємих матеріалів і дозволених для даних цілей, а кінцеві пристрої для подовження забезпечувати герметичне з'єднання шлангів між собою та гідрантами.

8.2.16. Шланги повинні зберігатися на штатних місцях і лише для цього призначених рундуках, шафах, чохлах.

8.3. Відведення стічних, нафтоутримуючих вод та сміття

8.3.1. Вимоги до умов скидання стічних вод

8.3.1.1. Умови скидання стічних вод з суден у відкритому морі регламентуються Міжнародною конвенцією про запобігання забрудненню із суден ( МАРПОЛ-73/78) , а у територіальних та внутрішніх водах - національними правилами прибережних держав.

8.3.1.2. Скидання необроблених господарсько-фекальних вод із суден та інших плавучих об'єктів в територіальних та внутрішніх водоймищах України забороняється.

8.3.1.3. В першому поясі зони санітарного захисту водоймищ скидання оброблених господарсько-фекальних вод дозволяється при обробці їх на установках очищення та знезараження стічних вод (УОЗСВ), які мають свідоцтво Регістра або іншого класифікаційного органу та наявності на судні Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню стічними водами.

8.3.1.4. Показники ступеня очищення та знезараження стічних вод повинні бути не більшими показників, зазначених в пункті 3.2.10 цих Правил.

8.3.1.5. Скидання господарсько-побутових вод, які не змішані зі стічними, Міжнародною конвенцією та правилами України по запобіганню забрудненню водоймищ, не забороняються.

8.3.1.6. Всім суднам та іншим плавучим засобам забороняється скидання шкідливих речовин для здоров'я людей та живих ресурсів водоймищ відповідно до переліку, передбаченому діючими національними правилами і нормами захисту поверхневих вод від забруднення.

8.3.1.7. Якщо стічні води змішані з відходами або іншим забрудненням, умови скидання яких підпадають під інші вимоги, повинні бути вжиті суворіші заходи.

8.3.2. Вимоги до умов скидання вод, які містять нафту

8.3.2.1. Будь-яке судно, на борту якого є нафта або нафтопродукти, незалежно від того, вантаж це чи паливо, слід вважати потенційним забруднювачем навколишнього середовища нафтою.

8.3.2.2. Любе витікання або відведення із суден за борт нафти та нафтоутримуючих стоків (підсланевих, баластних) і сміття, забрудненого нафтою, не допускається.

8.3.2.3. Всі стоки та сміття, які утримують або забруднені нафтопродуктами, підлягають збиранню на судні для здачі їх на берегові станції для їх очищення, чи на суднонафтозбірник.

8.3.3. Вимоги до умов збирання та утилізації сміття та харчових відходів

8.3.3.1. Скидання з судна за борт в рейсі сміття та харчових відходів забороняється.

8.3.3.2. У випадках, коли судно не обладнане системою утилізації (спалювання) будь-якого виду сміття, всі види сміття та харчові відходи в рейсі повинні збиратися в спеціальні ємкості, які встановлюються на відведених для цього місцях, з послідуючою передачею їх на берег або судносміттєзбірник.

8.3.3.3. Контейнери з харчовими відходами можуть зберігатися на судні не більше двох діб.

8.3.3.4. Ємкості для сміття після здавання їх на берег повинні повертатися на судно в чистому вигляді та продезинфіковані.

8.4. Запобігання забруднення атмосферного повітря

8.4.1. Під час стоянки в порту суднова адміністрація повинна передбачати дотримання заходів, які виключають роботи, що можуть призводити до надмірного забруднення атмосферного повітря димом, сажею та вантажним пилом.

8.4.2. Для запобігання забруднення і задимлення атмосферного повітря надбудов та палуб у рейсі необхідно забезпечити постійний нагляд за технічним станом систем димозолоочищення і додержанням режимів роботи головних та допоміжних двигунів, забезпеченням ефективного використання палива, технологічних вимог до його підготовки для використання.

9. Запобігання шкідливого впливу фізичних та хімічних факторів суднового середовища

9.1. Захист від токсичних газів і дефіциту кисню

9.1.1. Всі суднові приміщення та місткості, які постійно не вентилюються і знаходяться тривалий час у стані герметизації, слід вважати потенційно небезпечними для життя.

9.1.2. При необхідності відвідування (спуску) членами екіпажу таких приміщень (місткостей) вони повинні бути попередньо розгерметизовані та ретельно провітрені (не менше 35 кратного їх обсягу).

9.1.3. Після здійснення вентиляції приміщень (місткостей) повинен бути проведений аналіз повітря на передбачуваний газ і обов'язково на вміст кисню в повітрі приміщення (місткості). Вміст кисню повинен бути не менше 18% нормованого повітря.

9.1.4. Відвідування таких приміщень або місткостей членами екіпажу самостійно - заборонено.

Присутність другого члена екіпажу для страхування - обов'язкова.

9.2. Організація зачисних робіт на нафтоналивних суднах, газо- і хімовозах та в паливних танках

9.2.1. Перед виконанням зачисних робіт вантажних танків після транспортування токсичних вантажів танки повинні бути дегазовані.

9.2.2. Зачисні роботи в вантажних танках повинні бути механізовані, без перебування в них людей.

9.2.3. Роботи, виконання яких потребує перебування людей в вантажних танках (ручне домивання, збирання твердих залишків та інше), повинні виконуватися тільки після дегазації та вентиляції цих приміщень з використанням індивідуальних засобів захисту.

9.2.4. Вентилювання вантажних танків повинне проводитися протягом всього часу перебування в них людей.

9.2.5. Керівник зачисних робіт під час роботи повинен через кожні 30 хвилин проводити аналіз повітря на вміст токсичних газів (парів нафти) і визначати параметри мікроклімату в танках (температуру та відносну вологість).

9.2.6. Спуск в вантажні танки при наявності в повітрі шкідливих речовин, які перевершують рівень граничної санітарної норми, допускається лише при аварійних ситуаціях і з застосуванням індивідуальних ізолюючих засобів захисту.

9.2.7. До виконання зачисних робіт допускаються особи, які мають на це дозвіл медичної комісії.

Жінки до виконання такої роботи не допускаються.

9.2.8. Тривалість перебування людей в танках при ручному домиванні та збиранні твердих залишків не повинна перевищувати 30 хвилин і перериватися 15-хвилинним відпочинком на палубі. Тривалість робочої зміни при зачисних роботах в танках, включаючи перерви, не повинна перевершувати 6 годин.

9.2.9. Ті, хто працюють в танках, при появі почуття нездужання (слабкість, нудота, запаморочення), повинні припинити роботу і вийти із танка.

Поновлювати роботу дозволяється тільки після виявлення і усунення причин, які викликали нездужання.

9.2.10. Всі нафтоналивні судна та зачисні станції повинні бути забезпечені спеціальними аптечками, що містять медикаменти та інструменти, необхідні для надання першої допомоги потерпілим при виконанні зачисних робіт.

9.2.11. Виконання робіт, пов'язаних з перебуванням людей в вантажних танках, безпосередньо після розвантаження нафтопродуктів з етилом, забороняється.

Виконання робіт в танках у таких випадках дозволяється тільки після транспортування в цих танках нафтопродуктів без етилу або баласту.

9.2.12. Зачисні роботи після транспортування нафтопродуктів з етилом можуть виконуватися лише під час стоянки судна в порту і лише після повної дегазації танків.

Місце стоянки визначається адміністрацією порту за погодженням з установами санітарно-епідеміологічної служби.

9.2.13. Під час зачисних робіт у танках після транспортування нафтопродуктів з етилом на борту судна обов'язково повинен знаходитися лікар.

9.2.14. Для миття танків дозволяється використовувати тільки миючі засоби, дозволені для цієї мети.

Застосування миючих засобів побутового призначення забороняється.

9.2.15. Миючі препарати повинні зберігатися в закритій тарі в суднових коморах, обладнаних системою вентиляції.

9.3. Запобігання шкідливого впливу шуму і вібрації

9.3.1. Перевірка рівнів шуму та вібрації на всіх суднах проводиться в строки, визначені установами санітарно-епідеміологічної служби і погоджені з судновласником; при необхідності вживаються заходи щодо зниження шкідливого впливу їх на екіпаж та пасажирів.

Установи санітарно-епідеміологічної служби здійснюють нагляд за виконанням цих заходів.

9.3.2. Разом з впровадженням конструктивних заходів щодо зниження рівнів шуму та вібрації при експлуатації судна пропонується запроваджувати такі заходи:

- доводити до відома екіпажу відомості про шкідливий вплив шуму та вібрації на організм і значення використовування засобів індивідуального захисту;

- використовувати індивідуальні засоби захисту від шуму та вібрації у вигляді протишумових навушників, шумозахисних шоломів, вібродемфіруючих килимів, віброгасильного взуття та інше;

- біля входу до приміщень з рівнями шуму, що перевершують 80дбА, повинні бути розміщені попереджуючі знаки.

9.3.3. Для індивідуального контролю рівня шумового навантаження пропонується використання дозиметрів.

9.3.4. З метою скорочення часу безперервного впливу шуму та вібрації ("захист часом"), в залежності від їх інтенсивності, слід передбачати зміну режимів праці та відпочинку.

9.3.5. Особи, в яких між двома періодичними медичними оглядами виявлено зміщення слухових порогів на частотах вище 500 Гц більше ніж на 15 - 20 дБ, повинні переводитися на роботу, що не пов'язана з впливом шуму.

9.4. Захист від електромагнітних полів, інфрачервоного та іонізуючого випромінювання, статичної електрики

9.4.1. Під час експлуатації суден, особливо після їх ремонту, необхідно проводити контрольні вимірювання інтенсивності іонізуючого та інфрачервоного випромінювань, статичної електрики в строки, обумовлені установами санітарно-епідеміологічної служби спільно з судновласниками.

9.4.2. Вимірювання напруги та щільності потоків енергії електромагнітних полів слід проводити періодично, але не рідше одного разу на рік у вигляді поточного санітарного нагляду, а також у таких випадках:

- при прийманні до експлуатації нових устаткувань;

- при внесенні змін у конструкцію діючих устаткувань;

- при внесенні змін у схему підключення випромінюючих елементів і режиму праці устаткувань;

- при зміні конструкції засобів захисту від впливу ЕМП;

- при створенні нових робочих місць;

- після виконання ремонтних робіт на установках.

9.4.3. При перебуванні людей в зоні випромінювання радіопередавачів та радіолокаційних станцій повинні вживатися захисні заходи, зазначені в п. 4.2 цих Правил.

9.4.4. Для зниження напруги поля статичної електрики пропонується щоденно проводити вологе прибирання приміщень, обробку меблів, поручнів трапів, використовуючи антиелектростатичні засоби.

10. Медичне обслуговування та санітарно-епідеміологічне забезпечення



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал