Державна служба автомобільних доріг України «Укравтодор»



Pdf просмотр
Сторінка5/14
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
4.2 Утримання смуги відведення
4.2.1 Роботи з утримання смуги відведення мають за мету підтримувати її в чистоті, забезпечувати водовідвід, реалізацію протипожежних заходів, підтримувати розташовані в її межах літні шляхи, а також організовані з'їзди з дороги у належному стані, вести догляд за декоративними, захисними, протиерозійними зеленими насадженнями згідно Р.В.3.2-218-03450778-39.
4.2.2 Хімічні засоби (гербіциди) призначаються і застосовуються за дозволом районної санепідемстанції. Кущі, розташовані поблизу дороги, які можуть викликати снігові заноси, а також обмежують видимість (в плані і бокову), вирубують.
4.2.3 Примикання, перехрестя залізничних, автомобільних доріг і інших комунікацій з діючими автомобільними дорогами, а також прокладання повітряних мереж, підземних кабелів і трубопроводів різного призначення у смузі відведення виконують згідно з вимогами діючих нормативів після узгодження проектної документації із відповідними дорожньо-експлуатаційними організаціями та
Державтоінспекцією МВС України.
4.3 Утримання земляного полотна і водовідвідних споруд
4.3.1 Роботи з утримання земляного полотна спрямовані на збереження його поздовжнього та поперечного профілю, постійне підтримання у робочому стані різноманітних водоприймальних, водовідвідних і водопропускних споруд, що забезпечує належну надійність земляного полотна, узбіч і укосів. Особливу увагу необхідно приділяти ділянкам з несприятливими ґрунтово- і гідрологічними умовами і, особливо, на місцях небезпечного здимання, на болотах і у місцевостях з штучним зрошенням.
4.3.2 Головними вимогами до робіт з утримання за періодами року є:
- у весняний період необхідно уникати або максимально зменшувати перезволоження ґрунтів земляного полотна талими і
ґрунтовими водами;
- у літній період необхідно виконувати роботи з догляду та усуванню незначних деформацій і пошкоджень конструктивних елементів земляного полотна (узбіччя, укоси, водовідвід);
- в осінній період необхідно попереджувати перезволоження земляного полотна атмосферними опадами з ґрунтовими водами.
4.3.3 Весняний період особливо відзначається несприятливим впливом природних факторів, в результаті чого виникають умови, які сприяють максимальному зволоженню земляного полотна.
Дорожньо-експлуатаційна служба повинна своєчасно виявляти місця застою води, замулення, проводити очистку узбіч від снігу та льоду, виконувати роботи, що забезпечують швидкий відвід талих вод, своєчасно видаляючи перешкоди і руйнування, що заважають стоку.
Поверхню укосів виїмок, які мають вихід ґрунтових вод, доцільно очищати від снігу з видаленням його за межі виїмки.
В кінці весняного періоду, коли грунт підсохне, виконують такі роботи:
а) засипку ґрунтом окремих вибоїн, колій і інших пошкоджень на поверхні узбіч;
б) заповнення ґрунтом промоїн, ям і провалів на укосах насипів і виїмок; в) планування і ущільнення ґрунтів узбіч;
г) планування укосів насипів і виїмок для усунення невеликих пошкоджень;
д) відновлення пошкодженого трав’яного покрову укосів і узбіч (якщо вони укріплені травою);
е) відновлення ухилів узбіч та укосів.
На укріплених узбіччях при відновленні деформованих ділянок застосовують матеріали, аналогічні тим, які застосовувались для
їх укріплення.
Ґрунтові узбіччя, які складаються з важких суглинистих грунтів, доцільно зміцнювати піщаним ґрунтом.
4.3.4 У літній період виконують роботи із скошування трав і дрібної порості на узбіччях, укосах, водовідвідних канавах і у смузі
Категорія доріг
Пошкодження (ямковість) на
100000 м
2
покриття, м
2
не більше
Термін ліквідації пошкоджень, діб не більше
І
II
III
IV-V
0,3 (1,5)
0,5 (3,0)
1,0 (5,0)
3,0 (7,0)
1 (5)
1 (5)
3 (7)
5 (10)
Примітка 1. У дужках наведені значення руйнувань для весняного та осіннього періодів.
Примітка 2. Вимоги до експлуатаційного стану проїзної частини поширюються на з'їзди у межах радіусу закруглення
відведення, забезпечують умови швидкого стоку води у подальший осінній період. До початку інтенсивних осінніх атмосферних опадів вся система дренажу і водовідводу повинна знаходитись у робочому стані, укоси і узбіччя повинні мати рівну поверхню і
похили, які визначаються місцевими ґрунтовими і кліматичними умовами. Бічні водовідвідні канави і лотки, поблизу ділянок схильних до здимання до закінчення літнього періоду повинні бути ретельно очищені і за необхідності заглиблені.
4.3.5 В осінній період дорожньо-експлуатаційна служба повинна слідкувати за роботою дренажної і водовідвідної систем, своєчасно очищати їх від замулювання і засмічування. Перед замерзанням ґрунту незакріплені узбіччя треба спрофілювати, щоб у зимовий період була змога ефективно виконувати їх очистку від снігу, а у весняний період забезпечувати належний водовідвід. У складних ґрунтових і кліматичних умовах, особливо на ділянках доріг, схильних до виникнення здимань, в осінній період треба забороняти з’їзд транспортних засобів на неукріплені узбіччя. У цей період, як і весною, дорожньо-експлуатаційна служба повинна забороняти використання притрасових резервів для прогону чи вигону свійських тварин.
4.3.6 Обдерновування укосів земляного полотна і водовідвідних канав повинно проводитись у вегетаційний період (до 1 жовтня).
Смуги дерну завширшки менш ніж 1 метр повинні врізатися в укіс, а більш широкі смуги складаються на спланований укіс і кріпляться до нього кілочками завдовжки 0,2 м та більше (не менше ніж 8 кілочків на 1 м
2
). Насіння травосумішей повинно висіватись при товщині шару гумусового ґрунту не менш ніж 5 см.
4.4 Утримання дорожніх одягів перехідного типу і ґрунтових доріг
4.4.1 Для ліквідації деформацій і руйнувань на ґрунтових, гравійних і покриттях з щебеню, спричинених рухом автотранспорту і природними факторами, необхідно проводити систематичні роботи з утримання дорожнього одягу. Утримання цих покриттів складається з проведення ямкового ремонту, усунення хвиль, гребінки і колій, виправлення поперечного профілю періодичним профілюванням з метою створення необхідного поперечного похилу проїзної частини та знепилювання і очищення дорожніх покриттів.
4.4.2 Профілювання виконують у весняний, літній і осінній періоди. Кількість профілювань за сезон залежить від інтенсивності руху, погодних умов і стану покриття.
Перше профілювання проводять ранньою весною (після танення снігу) автогрейдерами чи грейдерами за один-два проходи по одному сліду. Виконувати роботи з профілювання сухого покриття не бажано.
4.4.3 Для забезпечення проїзду автотранспорту на ґрунтових, гравійних та щебеневих покриттях необхідно проводити систематичні роботи по прибиранню катуна з проїзної частини дороги.
4.4.4 У періоди сильного зволоження проїзної частини ґрунтових доріг рух на дорогах обмежується. Потужність руху необхідно відновлювати після просихання проїзної частини, коли відносна вологість ґрунту дорівнює 0,7 і розрівнювання її поверхні. У термін коли рух автотранспорту обмежується організовується патрульний нагляд за утриманням дороги спеціалізованими ланками чи бригадами.
4.4.5 Види знепилювальних матеріалів, норми їх використання і час дії викладено у таблиці 4.3 (менші норми використання відносяться до інтенсивності руху до 300 авт/доб., більші — від 300 авт/доб., час дії знепилювальних матеріалів дається після першої обробки покриття). Наступні обробки проводять за перших ознак появи пилу і норму використання знепилювальних матеріалів зменшують у два рази.
Таблиця 4.3 – Терміни та норми використання знепилювальних матеріалів
4.5 Утримання бруківок
4.5.1 Роботи з утримання бруківок полягають у догляді за здимальними і слабкими ділянками доріг, забезпеченні водовідводу, усуненні хвиль, просідань та інших дефектів.
4.5.2 Під час аварійних робіт щодо ремонту бруківок, площу покриття що підлягає ремонту, розбирають, камені сортують за розмірами. Каміння, яке застосовується для ремонту, повинно мати границю міцності на стискання не менше як 50 МПа.
Матеріали
Оди- ниця вимі- рювання
Норми використання матеріалів на 1 м
2
за типами покриттів
Приблизний час знепилювальної дії, доба грунтове гравійне щебеневе
Неорганічні
Порошкоподібний хлористий кальцій кг
0,4-0,5 0,3-0,4 0,2-0,3 25-40
Зубер кг
0,4-0,5 0,3-0,4 0,2-0,3 25-40
Хлористий кальцій лускоподібний л
0,5-0,6 0,4-0,5 0,3-0,4 25-40
Рідкий (концентрація 50%)
л
0,8-1,0 0,6-0,8 0,5-0,7 15-25
Карналліт
(твердий) природний збагачений кг кг
0,7-0,8 0,5-0,6 0,5-0,7 0,4-0,5 0,4-0,6 0,3-0,4 20-40 20-40
Технічна сіль (у вигляді розчину 40% концентрації)
л
0,9-1,4 0,8-1,1 0,6-1,0 15-25
Морська вода чи вода з засолених озер л
1,0-1,5 0,8-1,2 0,5-1,0 3-5
Органічні
Лігносульфонати технічні
(50%концентрації)
л
0,9-1,1 0,8-1,0 0,7-0,9 20-30
Сульфітний луг
(10% концентрації)
л
2,2-3,2 2,0-3,0 1,7-2,5 15-20
ССБ і СДБ
л
1,0-1,5 0,6-0,8 0,4-0,6 15-20
Бітумні емульсії
л
1,5-2,0 1,2-1,5 1,0-1,3 30-90
Толочний мазут л
1,0-1,2 0,8-1,0 0,7-1,0 30-90
Відпрацьовані масла л
1,5-2,0 1,2-1,5 1,0-1,3 30-90

Забруднений дренувальний (піщаний) шар видаляють цілком чи частково. У випадку його заміни дно корита планують і виправляють водовідвідні пристрої. Потім влаштовують новий дренувальний шар з плануванням і ущільненням. Після цього переходять до укладання каменю. Під час використання колотого каменю проводять ретельне клинцювання і осаджують бруківку легким трамбуванням. Розсипають дрібний щебінь розміром (5-15) мм і мітлами змітають його у шпарки між каменями бруківки.
Трамбують бруківку механічними трамбівками масою (25 - 30) кг. Після цього розсипають щебінь фракції (5 - 15) мм і знову трамбують.
Відремонтовані ділянки засипають крупним піском та дрібним гравієм. На ділянках, що ремонтуються, камінь укладають в пісок таким чином, щоб він підвищувався на (1 - 2) см для запасу на осідання. Відремонтовані ділянки трамбують проходами по колу від країв до центру. За значного обсягу робіт відремонтовані місця, після розсипання дрібного щебеню і першого трамбування
,
ущільнюють котками.
4.5.3 Під час ремонту країв бруківки спочатку відновлюють верстовий ряд з підсипанням до нього ґрунту і ретельним його ущільненням з боку узбіччя. Потім закладають зруйновані місця у відповідності до п 4.5.2. Замість відбракованого після розбирання бруківки каменю, додається новий у кількості, що визначається на місці. Відремонтовані ділянки засипають піском чи дрібним гравієм, перекриваючи стару бруківку не менше ніж на 0,5 м. Шар засипки протягом двох-трьох тижнів підтримують у належному стані, змітаючи пісок і
,
за необхідності, підсипаючи його.
4.6 Утримання щебеневих і гравійних покриттів, оброблених органічними в'яжучими матеріалами
4.6.1 Роботи по утриманню щебеневі і гравійні покриття, оброблених органічними в'яжучими матеріалами полягають у ремонті, догляді та захисті від руйнування, засипанні кам’яними матеріалами місць виступу органічних в’яжучих, прибиранні пилу та бруду, мийці за допомогою поливомийних машин.
4.6.2 Навесні, у період максимального зволоження земляного полотна, особлива увага приділяється захисту покриття від руйнування. Дорожня служба за результатами оглядів або обстежень доріг повинна визначити максимально можливі навантаження, які можна пропускати дорогою, що обслуговується.
4.6.3 На слабких ділянках, особливо де земляне полотно дуже зволожене та в місцях здимання, проводять тимчасові заходи зі збільшення несучої здатності шляхом укладання щитів, хмизу, дошок, дренувального ґрунту з наступним їх прибиранням після просихання земляного полотна. За неможливості виконання таких заходів чи недостатньої їх ефективності зменшують інтенсивність руху автомобілів великої вантажопідйомності, знижують швидкість чи зовсім закривають рух, спрямовуючи його в об'їзд, використовуючи засоби організації дорожнього руху. Під час виконання цих заходів слід дотримуватись вимог
СОУ 45.2-00018112-
006.
4.6.4 Аварійні роботи щодо ямкового ремонту чорних щебеневих і чорних гравійних покриттів, проводять з використанням чорних щебеневих і чорних гравійних сумішей, у яких в'яжучими є бітум або бітумні емульсії. У деяких випадках використовують холодну асфальтобетонну суміш.
4.6.5 Підготування покриття до ямкового ремонту включає фрезерування чи вирубування пошкоджених ділянок за позначеним контуром прямокутного обрису (з перекриттям (2 – 4) см незруйнованої частини покриття), ретельного очищення і змащування стінок вибоїн рідким органічним в'яжучим розігрітим до 60 °С, за температури повітря не нижче за 5 °С.
4.6.6 Аварійний ямковий ремонт методом просочення проводиться за температури повітря не нижче ніж плюс 10 °С при використанні в якості в’яжучого швидкорозпадних катіонних бітумних емульсій при температурі нагріву від 30 С до 60 С, та не нижче плюс 5 °С при використанні в'язких бітумів БНД 130/200, БНД 90/130, розігрітих до температури (150 – 170) °С або бітумних мастик розігрітих до температури (180 – 200) С.
4.6.7 На покриттях, улаштованих методом просочення, вибоїни глибиною до 3 см ремонтують способом прямого або зворотного просочення.
При прямому просоченні у підготовлену вибоїну укладають чистий і сухий щебінь (гравій) розміром (10 - 20) мм у кількості, наведеній у таблиці 4.4, розливають в'яжуче , розподіляють кам'яний дрібняк (гравій) розміром (5 - 10) мм і ущільнюють котком середньої ваги (6 - 10) т за 6-8 проходів по сліду, а за невеликих обсягів механічними чи ручними трамбівками. При ремонті методом просочення на кожен сантиметр глибини вибоїни, при використані емульсії її витрати складають (1,4 – 1,8) л/м
2
, бітуму або бітумної мастики (0,8 – 1,2) л/м
2
Таблиця 4.4 – Норми витрат щебеню м
3
/10 м
2 під час ямкового ремонту способом просочення
При зворотному просочуванні спочатку розливають в'яжуче у кількості (0,8-1,2) л/м
2
на кожен сантиметр глибини вибоїни, заповнюють щебенем розміром (10 – 20) мм і ущільнюють до появи в'яжучого на поверхні, після чого розподіляють кам'яний дрібняк розміром (5 – 10) мм і остаточно ущільнюють.
4.6.8 Вибоїни глибиною більше ніж 3 см ремонтують тими ж способами і за технологією, що викладена вище, тільки при ремонті способом просочення їх спочатку заповнюють щебенем (гравієм) розміром (20 – 40) мм з розрахунку 0,6 м
3
на 10 м
2
і трамбують доти, доки в'яжучий матеріал не з'явиться на поверхні. Після цього розподіляють щебінь розміром (10 – 20) мм із розрахунку (0,06 - 0,12) м
3
на 10 м
2
і ущільнюють трамбуванням. Далі роблять другий розлив в'яжучого, розподіляють кам'яний дрібняк розміром (5 – 10) мм і остаточно ущільнюють трамбуванням чи ущільненням.
Розмір щебеню, мм
Глибина вибоїн, см
3 6
10 20-40 10-20 5-10 0,35 0,07 0,5 0,09 0,09 0,84 0,09 0,08

4.6.9 Для аварійного ремонту з незначними дефектами покриттів застосовують бітумні мастики або пасти (згідно рекомендацій п.7.3.4- п.7.3.7). Ремонт покриттів з використанням мастик проводять методом прямого або зворотного просочування. Мастики можна застосовувати для обмазування вибоїн при заповненні їх холодною асфальтобетонною сумішшю.
4.7 Утримання асфальтобетонних покриттів
4.7.1 Перелік робіт з утримання асфальтобетонних покриттів має значний набір робіт із ліквідації деформацій і невеликих руйнувань, розподіл кам’яних матеріалів на місцях «випотівання» органічних в’яжучих, очищення від пилу та бруду, мийка за допомогою поливомийних машин.
Як тимчасовий захід ямковий ремонт дозволяється проводити холодною асфальтобетонною сумішшю, холодними бітумомінеральними сумішами, гарячим чи холодним чорним щебенем відповідної фракції.
4.7.2 Вибоїну готують до ремонту шляхом обробки країв пневматичним інструментом, фрезою або застосовуючи розігрів пальниками інфрачервоного випромінювання, з подальшою очисткою від пилу та бруду.
4.7.3 Аварійний роботи з ремонту покриття, улаштованого з асфальтобетонних сумішей проводять, як правило, гарячими асфальтобетонними сумішами приблизно того ж складу що і покриття, але перевага надається типам В, Г і Д за температури повітря не нижче плюс 5 °С навесні та 10
˚
С восени.
Як тимчасовий захід при ямковому ремонті дозволяється застосовувати холодні асфальтобетонні суміші, холодні бітумно- мінеральні суміші, гарячий чи холодний чорний щебінь відповідної фракції. При цьому холодні суміші попередньо розігрівають.
4.7.4 У залежності від глибини підготовленої вибоїни гарячу суміш укладають в один чи декілька шарів: за глибини вибоїни до 5 см - в один шар, за більшої глибини – у два.
4.7.5 Аварійний ремонт вибоїн глибиною більше ніж 5 см виконують за наступною технологічною послідовністю: краї вибоїни обрубують, вичищають від розкиркованого матеріалу, пилу та бруду, дно і стінки змащують в’язким бітумом у кількості (0,5 - 0,6) л/м
2
або рідким бітумом (0,35 - 0,4) л/м
2
і виконують пошарове укладання гарячих сумішей за температури (140 – 160) °С. Для забезпечення більш надійного міжшарового зчеплення рекомендується при підґрунтовці використання розчинників бітуму, витрати яких складають: для гасу (0,1 – 0,14) л/м
2
, для уайт-спириту (0,08 - 0,12) л/м
2 при витратах в’язкого бітуму (0,2 - 0,3) л/м
2 4.7.6 Під час використання пальників інфрачервоного випромінювання при температури повітря нижче плюс 5 °С, вибоїну після очистки від пилу і бруду по всій площі (до 1,5 м
2
) розігрівають до (140 – 170) °С, киркують розігріті краї вибоїн на глибину (1,0 - 2,0) см, дно вибоїни розпушують, а розкирковану суміш планують по дну і укладають нову суміш. Ущільнюють котком середньої ваги за 6-
8 проходів по сліду або віброплитами, а за невеликих обсягів робіт легкими ручними котками чи трамбівками.
Складність роботи пальників інфрачервоного випромінювання за низьких температур повітря полягає в необхідності підтримки у балоні необхідного тиску, який забезпечує нормальну подачу парів газу, що знаходиться у рідкому стані. У холодну пору приплив тепла в балон із навколишнього середовища зменшується. Для підвищення випаровувальної здібності балони перед їх використанням необхідно зберігати у теплому приміщенні.
4.7.7 За наявності на покритті сітки дрібних тріщин, спричинених недостатньою міцністю основи, їх не закривають, а на площі, трохи більшій зруйнованого місця, ламають дорожнє покриття. Після цього видаляють матеріал покриття
,
основи і підстильного шару і влаштовують нову основу і асфальтобетонне покриття з пошаровим ущільненням.
4.7.8 За невеликих, ізольованих одна від одної вибоїнах
,
суміш ущільнюють трамбівками чи ручними вібротрамбівками, а при значних площах - вібраційними гладковальцьовими котками масою (4 – 10) т. Ущільнення виконують від країв до середини, при цьому поверхня ремонтованих місць після ущільнення має бути на рівні покриття.
4.7.9 Основними вимогами для вибору технології проведення робіт при несприятливих погодних умовах є забезпечення високої адгезії знову покладеного матеріалу до ремонтованої поверхні та досягнення необхідної щільності укладеного шару покриття після його ущільнення. Це досягається за рахунок:
– використання необхідних засобів механізації для підготовки ремонтованої поверхні вибоїни;

використання ремонтних матеріалів та сумішей із заданими робочими температурами, що забезпечується використанням розігрівачів, пересувних змішувачів, спеціальних утеплених контейнерів і т.п.;
– швидке ущільнення вкладених матеріалів при робочих температурах.
4.7.10 Для ремонту покриття при низьких температурах та підвищеній вологості застосовують гарячі, холодні та брикетовані асфальтобетонні суміші, асфальтобетонні суміші на основі модифікованих бітумів, литі асфальтобетонні чи асфальтополімербетонні суміші, гарячі та холодні бітумомінеральні суміші, водорозчинні олігомери, гумобітумні мастики (розділ 7.3.4), тощо.
4.7.11 При ямковому ремонті покриттів у холодну пору року особливу увагу приділяють підготовці місця що ремонтується. З цією метою рекомендується застосовувати пальники інфрачервоного випромінювання або інші розігрівачі. За виконання робіт за низьких температур карту, яку ремонтують, попередньо очищують від снігу і льоду, висушують пальниками інфрачервоного випромінювання, розігрівають до (80 – 120) °С на поверхні, фрезують краї по прямокутному контуру і розпушують дно вибоїни.
Розпушену забруднену суміш видаляють, за необхідності дно вибоїни додатково прогрівають, при необхідності роблять підгрунтовку і відразу укладають асфальтобетонну суміш із робочою температурою.
4.7.12 Ямковий ремонт покриття, побудованого із застосуванням органічних в’яжучих, здійснюють асфальтобетонними сумішами, укладаючи їх, в залежності від категорії дороги, в гарячому, або холодному стані. Асфальтобетонні суміші повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-119.
4.7.12.1 Для виконання підгрунтовок застосовують бітуми марок
БНД-130/200, МГ-130/200, СГ-70/130, МГ-70/130. Рідкі бітуми отримують шляхом розріджування бітумів БНД-40/60, БНД-60/90, БНД-90/130. Як розріджувачі використовують нафтовий гудрон, нафту, мазут, сланцеве масло, гас та інші.
4.7.12.2 При несприятливих погодних умовах для ямкового ремонту застосовують асфальтобетонні суміші, які покрашені
поверхнево-активними домішками. Такими домішками можуть бути: кубові залишки метилових ефірів і амінів, катіон домішка та
інші. Поверхнево-активні домішки покращують адгезію та знижують температуру приготування асфальтобетонних сумішей, що особливо важливо при низьких температурах повітря.
4.7.12.3 Приготування холодних асфальтобетонних сумішей відрізняється від приготування гарячої суміші, головним чином, температурним режимом і потребує особливо ретельного перемішування. Приготування їх доцільно на установках з примусовим перемішуванням.
Термін зберігання холодних сумішей до 4 місяців на середньогустіючих рідких бітумах і до 8 місяців на повільногустіючих.
Холодну суміш зберігають під накриттям або у закритих сховищах. Висота штабелів для збереження суміші повинна перевищувати
(1,5 – 2) м.
4.7.12.4 Попередньо заготовлені гарячі асфальтобетонні суміші (піщані або дрібнозернисті) завчасно (в літній період) брикетують на асфальтобетонному заводі і зберігають під накриттям в сухому стані. В холодний період року їх розігрівають, готуючи ремонтну суміш, яку використовують для ямкового ремонту покриття.
4.7.12.5 Брикетовані асфальтобетонні суміші, які застосовують для укладання в холодний період року, готують під тиском
(навантаженням) (0,5 -1,0) МПа і вони повинні вміщувати підвищену кількість в’яжучого (10 % - 15 % понад оптимального вмісту бітуму).
4.7.12.6 Зберігаються брикети в штабелях висотою до 1 м в природних умовах обов’язково в сухому стані, для чого споруджуються над ними тимчасові накриття.
4.7.12.7 Для забезпечення необхідних зручностей при роботі маса одного брикету не повинна перевищувати 10 кг, а розміри не повинні бути більшими ніж 150 мм х 150 мм х 100 мм. Формування брикетів провадять при температурі випуску суміші із змішувача для гарячого асфальтобетону (135 – 165) С.
4.7.12.8 Для розігріву асфальтобетонних брикетів можна використовувати ремонтери . Воно монтується на одновісному або двовісному причепі і складається із котла з теплоізоляційною обшивкою ємністю (200 – 300) л. Розігрів суміші до температури - 140 
С здійснюється за допомогою форсунки, яка працює на рідкому паливі або зрідженому газі.
4.7.12.9 Холодні асфальтобетонні суміші можна готувати в холодний період року. Технологічна схема приготування сумішей в холодний період року не відрізняється від схеми приготування їх в теплий період року але додатково приймаються наступні заходи:
– ізоляція трубопроводів скловатою або іншими теплоізоляційними матеріалами;
– збільшення на (20 – 30) % часу просушування матеріалів;
– на (30 – 50) % повинно бути збільшено час перемішування матеріалів.
4.7.12.10 Для ремонту можуть застосовуватись також суміші на бітумних емульсіях. Суміші на емульсіях готують холодним способом і укладають в покриття при температурі повітря вище 0 С. При використанні спеціальних емульсій до складу яких входять антифризи можливо використовувати емульсії при температурі повітря до мінус 15 С. Наявність води в складі суміші робить можливим укладання таких сумішей в вологу погоду, що важливо для проведення ремонтних робіт пізно восени та ранньою весною.
Однак потрібно враховувати, що в холодний період процес формування структури матеріалу збільшується в часі. Для його прискорення рекомендується прогрівати поверхню пальниками інфрачервоного випромінювання.
4.7.12.11 Асфальтобетонні суміші в холодний період року доставляють в спеціальних утеплених контейнерах, при низьких температурах повітря їх можна витримувати в утеплених контейнерах до 8 годин без погіршення властивостей.
4.7.12.12 Ділянку проведення ремонтних робіт огороджують технічними засобами регулювання дорожнього руху згідно вимог
СОУ 45.2-00018112-006.
4.7.12.13 При низьких температурах повітря краї вибоїни обрізують фрезами, краще з алмазними дисками, і розігрівають. Для підготовки карт ремонту при мінусових температурах застосовувати розігрівачі інфрачервоного випромінювання.
4.7.12.14 Ущільнення укладеного матеріалу в карті ремонту необхідно проводити зразу після планування суміші. Малі карти доцільно ущільнювати самопересувними віброплитами, які мають привід від власного двигуна внутрішнього згоряння.
4.7.12.15 Ремонт асфальтобетонних покриттів здійснюють за допомогою пальників інфрачервоного випромінювання, об’єднаних у панелі.
В зимовий період доцільно заряджати балони для кращої їх роботи тільки технічним рідким пропаном без домішки до нього рідкого бутану, що підвищує тепловіддачу, суттєво знижує температуру замерзання рідкого газу, покращує якість горіння при мінусових температурах. Для стійкої роботи розігрівачів потрібно до одного газового балона приєднувати одночасно не більше чотирьох пальників.
4.7.12.16 Ямковий ремонт вибоїн глибиною до 5 см виконують дрібнозернистою асфальтобетонною сумішшю з укладанням в один шар, норми витрат якої приведено в таблиці 4.5, а глибиною більше ніж 5 см - бажано виконувати тією ж сумішшю в два шари.
Таблиця 4.5 – Норми витрат асфальтобетонної суміші для ямкового ремонту на 100 м
2
покриття
Середня щільність суміші, т/м
3
Витрати, т
При глибині вибоїни 5 см
На кожен см зміни глибини вибоїн додавати або віднімати
2,20 11,22 2,24 2,25 11.47 2.29 2,30 11,73 2,35 2,32 11,83 2,37 2,34 11,93 2,39 2,36 12,04 2,41 2,38 12,14 2,43 2,40 12,24 2,45 2,42 12,34 2,47 2,45 12,49 2,50 2,50 12,75 2,55

4.7.12.17 При забезпеченні прогрівання поверхні підготовленої вибоїни (не менше ніж 70 С) підгрунтовку дна та стінок карти ремонту можна не виконувати.
4.7.12.18 Укладена і спланована асфальтобетонна суміш повинна здійматись над рівнем існуючого покриття з урахуванням коефіцієнта ущільнення.
4.7.12.19 Верхній шар укладеної асфальтобетонної суміші при низьких температурах швидко охолоджується, тому його зразу ж ущільнюють. Після укладання і планування відремонтоване місце покривають теплоізолятором і укочують до повного ущільнення суміші.
4.7.13 Для проведення робіт при температурах повітря до мінус 5 С застосовують литі асфальтобетонні суміші. Відмінною характеристикою застосування цих сумішей є те, що їх укладають в текучому стані, завдяки чому вони добре заповнюють вибоїни і не потребують ущільнення. Литі асфальтобетонні суміші характеризуються підвищеною кількістю і більшою в'язкістю бітуму та підвищеною кількістю мінерального порошку, що збільшує (на 15% - 25 %) їх вартість порівняно з іншими видами асфальтобетонних сумішей.
4.7.13.1 Особливостями приготування литих асфальтобетонних сумішей є збільшений час перемішування (1,5 – 2 рази більше часу, ніж при приготуванні гарячих асфальтобетонних сумішей) і більше високі температури сумішей при їх випуску із змішувача (200
– 220) С.
4.7.13.2 Литі асфальтобетонні суміші використовують переважно на дорогах ІІ категорій. Для покращення зручності укладання та зниження розшарування сумішей, до їх складу вводять синтетичні латекси (3-3,5) % від твердої речовини, наприклад, карбоксилатну домішку СКД-1, дивінілстирол –С КС-30, полімери класу термоеластопластів та термопластів.
4.7.13.3 Транспортувати суміш необхідно в спеціальних термосах, обладнаних мішалками. Суміш можна транспортувати на відстань не більше, ніж (5 – 12) км автомобілями-самоскидами з утепленими кузовами. Температура суміші при укладанні повинна бути (170 – 210) С. Після розподілення суміш не потребує ущільнення.
4.7.14 Модифіковані холодні асфальтобетонні суміші застосовують в основному для ямкового ремонту при низьких температурах та підвищеній вологості покриття згідно з Р
В.3.2-218-02071168-489 4.7.14.1 Модифіковані асфальтобетонні суміші можна зберігати до одного року. З метою зменшення злежування цих сумішей, їх необхідно перед складуванням в штабелі охолодити до температури (50 – 60) С.
4.7.14.2 Охолодження асфальтобетонної суміші зразу ж після її виготовлення можливо здійснити наступним способом:
- випущена із змішувача асфальтобетонна суміш пропускається через барабан довжиною (3,5 – 4) м, що обертається і одночасно продувається холодним повітрям за допомогою вентилятора;
- після закінчення приготування суміші до змішувача вводять воду в кількості 2 % - 5 % від маси суміші, яка там знаходиться і продовжують перемішування протягом (20 – 30) с.
4.7.14.3 Зберігати ремонтні модифіковані асфальтобетонні суміші рекомендується в штабелях висотою до (1,0 - 1,5) м.
Майданчик для їх збереження повинен бути добре очищений та спланований, із обов’язковим водовідводом.
Суміш повинна знаходитись під дахом або бути накритою полімерною плівкою. Дія мінусових температур, а також перемінне заморожування та розмерзання не погіршує властивостей цих сумішей.
4.7.14.4 Необхідною умовою при застосуванні модифікованих асфальтобетонних сумішей для ямкового ремонту асфальтобетонних покриттів є підігрів суміші перед укладкою до температури (40 – 60) С, що забезпечує покращення її ущільнення.
4.7.14.5 Ущільнення сумішей у картах ремонту площею більше ніж 1,5 м
2
рекомендується виконувати самохідними котками
(бажано на пневмошинах) за 7 - 9 проходів по одному сліду або віброплитами.
4.7.14.6 Ущільнення сумішей у картах ремонту площею менше ніж 1,5 м
2 виконується аналогічно вищевказаному пункту, однак, не виключається можливість ущільнення ручними пневмотрамбівками, які попередньо треба підігріти. Ущільнення підігрітими пневмотрамбівками треба проводити таким чином, щоб послідуючий удар перекривав площу попереднього удару на одну третину.
Відсутність слідів від удару трамбівки є ознакою достатнього ущільнення.
4.7.14.7 При розігріванні ремонтної суміші до температури 80 С процес ущільнення необхідно закінчувати за час, вказаний у табл. 4.6, в залежності від температури повітря.
Таблиця 4.6 – Максимально допустимий час на ущільнення суміші
4.7.15 Виконання робіт з аварійного ямкового ремонту у зимових умовах можливо здійснювати використовуючи холодні бітумомінеральні суміші тривалого зберігання, які приготовлені на основі рідких бітумополімерних в’яжучих згідно ТУ У 14.2-
32008278-260. Рідкі в’яжучі застосовують також для підґрунтовки карти перед укладанням холодної бітумомінеральної суміші.
Холодні бітумомінеральні суміші рекомендується використовувати згідно рекомендацій Р.В.3.2-218-02071168-489 для виконання робіт з ямкового ремонту при температурі повітря не нижче ніж 5 С. При більш низьких температурах повітря суміш попередньо розігрівають за допомогою ремонтерів або іншого обладнання до температури (50 5) С.
Глибина підготовленої до ремонту карти не повинна бути меншою за 3,5 см. Ущільнення холодних бітумомінеральних сумішей у картах здійснюється за допомогою віброущільнюючих плит або ручним трамбуванням. Після завершення ущільнення суміші у карті, відремонтовану поверхню присипають дрібнодисперсними мінеральними матеріалами (відсів, кварцовий пісок та ін..) з метою запобігання налипання укладеного матеріалу на колеса транспортних засобів.
2,60 13,26 2,65
Температура повітря, С
0
- 5
Максимально допустимий час на ущільнення суміші, с
120 90

4.7.16 Під час ремонту мокрого асфальтобетонного покриття та температури повітря не нижче за 0 С рекомендується використовувати водорозчинні олігомери для обробки поверхні, що ремонтується.
4.7.17 З водорозчинних олігомерів для ремонту використовують карбамідформальдегідні смоли (КФС) по ГОСТ 14231-78. КФС представляє собою однорідну водну суспензію від білого до світло-жовтого кольору з масовою часткою сухого остатку (65 – 69) %.
Концентрація іонів рН від 6,5 до 8,5 в залежності від марки КФС. Технічні вимоги до КФС наведені в таблиці 4.7.
4.7.17.1 КФС зберігають при температурі не нижче за 5 С в герметичній тарі, що захищена від дії сонячних променів та атмосферних опадів.
4.7.17.2 КФС розподіляють на мокру поверхню з отверджувачами або без них. Як отверджувачі використовують трьохлористе залізо, хлористий амоній та інші реактиви, що зменшують рН водяного середовища.
4.7.17.3 До складу робіт входять такі технологічні операції: розмітка границь вибоїн, обрубка старого асфальтобетону та його видалення за межі проїзної частини; очищення поверхні, що ремонтується, від бруду промиванням водою; розподіл по мокрій поверхні
КФС з отверджувачем або без нього; вкладання та ущільнення асфальтобетонної суміші.
Таблиця 4.7 – Технічні вимоги до КФС
Поверхню, що ремонтується, очищують від бруду промиванням водою під тиском за допомогою поливально-мийної машини
ПМ-130. Після промивки з вибоїн щітками видаляють залишки води, щоб товщина водяної плівки не перевищувала (2 - 3) мм. Витрати
КФС з урахуванням шорсткості поверхні складають (0,4 - 0,6) кг/м
2
. Після розподілу КФС розподільчу систему необхідно промити водою.
4.7.17.4 Асфальтобетонну суміш транспортують до місця ремонту в бункерах-термосах авторемонтерів, бункерах розподілювачів піскосоляної суміші або в кузовах автосамоскидів, що утеплені брезентом. Температура асфальтобетонної суміші типів А або Б під час
її укладання на оброблену КФС поверхню повинна бути в межах від 140 С до 160 С. Ущільнюють суміш не раніше, ніж через 5 хвилин після її укладки.
4.7.18 Однією з сучасних технологій аварійного ремонту дорожніх покриттів є пневмоструменева технологія з використанням цілого ряду дорожніх машин, таких як: ДН-011 (вітчизняного виробництва); KSF 0358; Blow-Patcher HT-D, Patchmatik; ФСИТ-42 Белта;
Savalko SR 800; RA-200 (фірми Rosko); БЦМ 20-4 (фірма Бецема); УДМ -1. При ліквідації пошкоджень за цією технологією максимально зберігається існуючий конструктивний елемент асфальтобетонного покриття. При цьому продуктивність роботи збільшується у декілька разів, що забезпечує ліквідацію руйнувань покриттів у стислі терміни.
4.7.18.1 В порівнянні з традиційними методами ремонту використовування пересувних агрегатів має цілий ряд переваг:
– ремонт можна виконувати не тільки в суху погоду, але і по вологому покриттю;
– не вимагається попереднього обрубування і очищення вибоїн;
– не потрібне використовування котка;
– висока якість ремонту.
4.7.18.2 До початку роботи необхідно передбачити установку засобів організації руху в місці проведення ремонтних робіт за допомогою огорож і відповідних знаків. Рух транспорту і пішоходів на цій ділянці повинен бути обмежений.
4.7.18.3 Склад робочих операцій при виконанні ремонту пневмоструменевим методом:
– заправка (завантаження) дорожньої машини сировинними комплектами в необхідних об'ємах;
– подача дорожньої машини на місце проведення робіт;

підігрів бітумної емульсії в ємкості до робочої температури і забезпечення циркуляції емульсії для розігрівання комунікацій перед майбутньою роботою;
– очищення місця ремонту струменем повітря;

виконання ремонту (заповнення тріщин, вибоїн і інших дефектів покриття) поверхні покриття, що знаходиться в зоні досяжності маніпулятора;
– промивка емульсійного насоса і комунікацій;
– подача машини (транспортування) на приоб’єктний склад під подальшу заправку ємкості емульсією і бункера щебенем.
Показник
Норма для марки
КФ-МГ
КФ-Б
КФ-Ж
КФ-ВЖ
1. Загальний вигляд
Однорідна суспензія від білого до світло-жовтого кольору
2. Масова частка сухого остатку, %
66+1 67+2 67+2 67+2 3. Масова частка вільного формальдегіду, %, не більше
0,3 0,9 1,0 0,8 4. В’язкість умовна при
20С по ВЗ-4:
- після виготовлення
- після зберігання не більше ніж 60 діб
30-70 180 40-90 200
-
-
-
-
5. В’язкість умовна по
ВЗ-1:
- після виготовлення
- після зберігання не більше ніж 60 діб
-
-
-
-
15-60 180 40-55 225 6. Щільність, г/см
3 1,26-1,28 1,27-1,28 1,26-1,28 1,27-1,29 7. В’язкість динамічна при
20С сП
180-400 200-475 230-1100 100-1000 8. Температура замерзання від –14 С до –18 С

4.7.18.4 Технологічна послідовність операцій (при температури повітря не нижче за 5 С) при виконанні робіт щодо усунення вибоїн і тріщин наступна:

очищення від пилу, листя і іншого сміття ремонтованої поверхні стисненим повітрям. Особливо ретельно продути брудні і зруйновані краї вибоїни або тріщини (якщо не виконувалися роботи по обрубуванню країв). Каміння і пісок, а також незначна кількість води з дна вибоїни можуть не видалятися;

підгрунтування країв і дна вибоїни або тріщини бітумною емульсією. Емульсія повинна бути переважно теплою, з температурою від 25 С до 60 С, залежно від температури повітря;

заповнення дефектних місць проводиться однорідною сумішшю щебеня і емульсії. При цьому необхідно, щоб весь щебінь рівномірно покривався плівкою бітуму з емульсією. Для виконання ремонту необхідно використовувати митий фракціонований щебінь фр. (3 – 10) мм, кубовидної форми, марка не менше ніж 1000. Витрата бітумної емульсії залежить від типу ремонтованого покриття, виду щебеня, кліматичних умов в місці проведення робіт, тощо. Орієнтовна витрата бітумної емульсії (5 - 70 % від об'єму щебеневого заповнювача;
– оператор машини, управляючи положенням (траєкторією руху) маніпулятора, включенням подачі повітря, емульсії, щебеня (в необхідній послідовності і варіаціях) і своєчасним відключенням подачі ремонтного матеріалу, забезпечує виконання робіт по заповненню вибоїн, тріщин (і інших дефектів покриття);

заключною операцією ремонту є відключення машиністом подачі емульсії і присипка ремонтованої поверхні тонким шаром щебеня, що виключає рознесення ремонтного матеріалу колесами автотранспорту.
4.7.18.5 По завершенню ремонтних робіт або при тривалих перервах в роботі рекомендується виконувати промивку дизельним паливом системи емульсійного насоса і комунікацій.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал