Державна служба автомобільних доріг України «Укравтодор»




Сторінка4/14
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
3.6 Огородження дорожні і напрямні пристрої
3.6.1 Огородження дорожні і напрямні пристрої установлюються згідно з вимогами ДСТУ 2735.
Перша група – огородження бар'єрного та парапетного типів, призначені для запобігання вимушеним з'їздам транспортних засобів з земляного полотна дороги, проїзної частини мостів, шляхопроводів, естакад, зіткненню із зустрічними транспортними засобами, наїздам на масивні предмети і споруди, які розташовані в смузі відведення дороги. Висота огородження – (0,75 - 0,8) м .
Друга група – сітки, конструкції перильного типу і т. ін. Призначені для упорядкування руху пішоходів та запобігання виходу на проїзну частину диких і свійських тварин. Висота огородження – (0,8 - 1,5) м.
3.6.2 Напрямні пристрої поділяються на напрямні стовпчики, тумби із штучним освітленням або світлоповертальною поверхнею, напрямні острівці.
Напрямні стовпчики і тумби призначені для забезпечення видимості зовнішнього краю узбіч і небезпечних перешкод у темну пору доби та за несприятливих метеорологічних умов. Висота напрямних стовпчиків і сигнальних тумб – (0,75 - 0,8) м.
Напрямні острівці призначення для розподілення руху транспортних потоків за напрямками. Підняті над проїзною частиною острівці повинні бути заввишки (0,05 - 0,10) м.
3.6.3 Тип огороджень вибирають з урахуванням інтенсивності руху, геометричних параметрів дороги, розмірів розділювальних смуг, наявності на ній елементів дорожніх споруд, кліматичних умов району прокладання дороги.
3.6.4 Встановлення дорожніх огороджень і напрямних пристроїв, а також відповідальність за їх правильне розміщення та експлуатацію покладається на власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху чи на організацію, яка виконує ремонтні роботи на дорогах.
3.6.5 Дорожні огородження першої групи поділяються на бар’єрні і парапетні . До бар’єрних огороджень відносять огородження металеві з прокату спеціального профілю, установлені на металевих стояках, відповідно ДСТУ Б В.2.3-12 (рисунок 3.8; 3.9);

а, в – балки коробового перерізу; б, г – балки W – подібного перерізу.
Рисунок 3.8 – Конструкція огородження з металевої профільної балки з закріпленням її на залізобетонних стояках
Парапетні огородження являють собою стінки, з розривами або отворами, з монолітного або збірного залізобетону відповідно
ДСТУ Б В.2.3-10 (рисунок 3.10).
Правила використання дорожніх огороджень та вимоги безпеки дорожнього руху при їх застосуванні обумовлені ДСТУ 2735.
3.6.6 Дорожні огородження гнучкі тросові на залізобетонних стояках, дозволяється застосовувати на автомобільних дорогах ІV –
V технічної категорії зі швидкістю руху не більше 60 кмгод, відповідно до вимог ДСТУ 2734 (рисунок 3.11).
а – закріплення кінця огородження анкерним блоком; б – те ж саме, сталевим прутом з блоком; 1 – анкерний блок; 2 – сталевий прут
Рисунок 3.9 – Способи закріплення кінців огородження металевої профільної балки
а – збірне; б – монолітне; в – кінцевий блок; 1 – арматурна сітка (діаметр стержня 8 мм); 2 – отвір для пропуску монтажного троса; 3 – цементний розчин товщиною 10 мм; 4 – рівень дорожнього покриття; 5 – заповнення отвору бетоном або цементним розчином; 6 – сталевий штир ( 25 мм, l = 200 мм); 7 – паз для з’єднання блоків; 8 – заглиблення в блоки для розміщення штирів
Рисунок 3.10 – Залізобетонне огородження парапетного типу
1 – коуш; 2 – тиски; 3 – натяжний пристрій; 4 –упор; 5 – амортизатор;
6 –трос
Рисунок 3.11 – Огородження із сталевих тросів, закріплених за допомогою амортизатора на залізобетонних стояках:
3.6.7 Огородження першої групи потрібно встановлювати згідно вимог ДСТУ 2735 ( рисунок 3.12).

а – за відсутності перешкод; б – за наявності перешкод; 1 – проїзна частина; 2 – крайова укріплена смуга; 3 – розрахунковий поперечний прогин огородження; 4 – бар’єрне одностороннє металеве огородження; 5 – парапетне одностороннє огородження; 6 –
перешкода (освітлювальна опора, знаки тощо)
Рисунок 3.12 – Розташування огородження на узбіччі
3.6.8 Слід передбачати огородження опор консольних і рамних шляхопроводів інформаційно-вказівних знаків, опор освітлення і зв'язку, розташованого на відстані менше ніж 4 м від кромки проїзної частини.
3.6.9 На узбіччях доріг огородження першої групи повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 0,5 м і не більше за 0,85 м від брівки земляного полотна в залежність від жорсткості конструкції дорожніх огороджень.
3.6.10 Не допускається застосовувати огороджень парапетного типу у вигляді блоків, що стоять окремо.
3.6.11 При сполученні огороджень дорожніх металевих бар'єрного типу з мостовими огородженнями слід передбачати поступове доведення кроку стійок дорожніх огорож до 1 м. При цьому протяжність ділянок з однаковим кроком стійок повинна бути не менше ніж 8 м.
Сполучення двох односторонніх металевих огороджень бар'єрного типу розташованих паралельно на розділювальній смузі дороги або на узбіччі в місцях перетинань і примикань доріг, слід виконувати з радіусом не менше за 1 м.
3.6.12 При ширині розділювальної смуги (3 - 4) м на ділянках, що заносяться снігом, доцільно установлювати огородження парапетного типу; кінцеві елементи цих огороджень слід сполучати з поверхнею розділювальної смуги і позначати вертикальною розміткою, виконаною з світлоповертальних матеріалів. На розділювальних смугах шириною (5 - 6) м, на ділянках, що не підлягають занесенню снігом, дозволяється також установлювати металеві огородження.
Якщо на розділювальній смузі розташовані опори шляхопроводів, стояки штучного освітлення, дорожні знаки, то їх необхідно огороджувати згідно ДСТУ 2735.
3.6.13 Стояки дорожніх огороджень можуть виготовлятися із залізобетону та металу.
Стояки заглиблюють на (100 – 105) см в залежності від їх віддаленості від краю земляного полотна, умов руху, складу транспортного потоку. На мостах і шляхопроводах стояки або є частиною елементів прольотної будови, або кріпляться до закладних деталей блоків цієї будови.
У разі відсутності на розділювальній смузі перешкоди, огородження розташовуються у середній її частині.
З метою забезпечення безпеки руху у торці огороджень установлюють кінцеві елементи, що мають світлоповертальну поверхню.
3.6.14 На дорогах І і ІІ категорій необхідно обов’язково передбачати планову заміну тросового огородження бар’єрним металевим огородженням - згідно з ДСТУ 2735.
3.6.15 У районах, де можливі снігові заноси при ширині розділювальної смуги 3,5 м і більше установлюють тросові огородження.
3.6.16 При використанні тросових огороджень , максимальна довжина пліті сталевих канатів не повинна перевищувати 50 м.
3.6.17 Огородження другої групи згідно ДСТУ Б В.2.3-11 (рисунок 3.13) необхідно:
- встановлювати на розділювальній смузі доріг I категорії напроти автобусних зупинок з пішохідними переходами (підземними або наземними) в межах всієї довжини зупинки і на протязі не менше ніж 20 м в кожну сторону за його межі;
- розташовувати по осі розділювальної смуги, а за наявності опор шляхопроводів освітлення, консольних і рамних опор
інформаційно-вказівних знаків – вздовж осі розділювальної смуги на відстані не менше ніж 1 м від кромки проїзної частини для сіток і не менше ніж 0,5 м для огорож типу поручня.
3.6.18 Автомобільні дороги I категорії, а також небезпечні ділянки доріг II і III категорій, коли не вимагається штучного освітлення і установки огороджень першої групи, повинні бути обладнані направляючими пристроями у вигляді окремих напрямних стовпчиків, що стоять, заввишки (0,75 - 0,8) м (рисунок 3.14).
3.6.19 Напрямні стовпчики на узбіччях доріг І, II і III категорій слід встановлювати згідно ДСТУ Б В.2.3-9 та ДСТУ 2735:
- в межах кривих у поздовжньому профілі і на підходах до них (по три стовпчики з кожного боку) при висоті насипу не менше за 2 м і інтенсивності руху не менше ніж 2000 авт/добу (таблиця 3.5 та рисунок 3.15);
- у межах кривих в плані і на підходах до них (по три стовпчики з кожної сторони) при висоті насипу не менше за 1 м (табл. 3.6 та рисунок 3.15);
- на прямолінійних ділянках доріг при висоті насипу не менше ніж 2 м і інтенсивності руху не менше ніж 2000 авт/добу через 25 м;
- на примиканнях, підходах до кривих та в межах перехресть встановлюють по три стовпчики з обох боків головної дороги на відстані 10 м один від одного;
- на ділянках доріг, які розташовані паралельно залізничним коліям, болотам, водним потокам, ярам та гірським ущелинам через кожні 25 м;
- на підходах до огороджень дорожніх І групи по три стовпчики з обох боків, які встановлюють на відстані 10 м один від одного;

а – із сталевих труб; б – із рулонної сітки
Рисунок 3.13 – Конструкція пішохідних огороджень
а – катафоти; б – фарбування смуги у чорний колір.
Рисунок 3.14 – Напрямні стовпчики:
а – поздовжнього профілю; б – у плані
Рисунок 3.15 – Розміщення напрямних стовпчиків на кривих.
3.6.20 Напрямні стовпчики повинні установлюватись, згідно ДСТУ 2735 на узбіччі, на відстані 0,35 м від бровки земляного полотна, при цьому відстань від краю проїзної частини до стовпчика повинна становити не менше ніж 0,75 м. Стовпчики позначають похилою, під кутом 30 , чорною смугою шириною 15 см (у верхній частині) у відповідності до вимог стандарту. До напрямних стовпчиків прикріплюють світлоповертальні елементи розмірами 4 см  10 см, червоного кольору – назустріч руху, жовтого або білого
– із зворотного боку, а самі стовпчики повинні мати білий колір.
Таблиця 3.5 – Залежність відстані між стовпчиками від радіусу вертикальних кривих, м
Радіус кривої в поздовжньому профілі, R
Відстані між стовпчиками в межах кривої, L
0
Відстань між стовпчиками на підходах до кривої, м
L1
L2
L3 1
2 3
4 5
100 5
8 17 34 200 7
12 23 47 300 9
15
ЗО
50 400 11 17 33 50 500 12 19 37 50 1000 17 27 50 50 2000 25 40 50 50 3000
ЗО
47 50 50

Таблиця 3.6 – Залежність відстані між стовпчиками від радіусу кривих у плані, м
Цементобетонні стовпчики, установлені на дорогах ІІІ-V категорій
,
дозволяється фарбувати цементним молоком.
3.6.21 Дозволяється встановлювати огородження і напрямні стовпчики тільки на зовнішній стороні кривих на з'їздах перехресть і примикань автомобільних доріг в різних рівнях, розташованих в районах з сильними сніговими заносами.
3.6.22 Стаціонарні пристрої дорожні напрямні (стовпчики напрямні, тумби сигнальні, острівці направляючі та ін.) повинні відповідати вимогам ДСТУ Б.В.2.3-9.
3.6.23 Контроль експлуатаційного стану напрямних пристроїв слід проводити щомісячно. Заміна пристрою або ліквідація виявлених недоліків повинна здійснюватись в строки, визначені ДСТУ 3587.
3.6.24 Візуальний контроль світлоповертальних елементів стовпчиків (світлоповертальної плівки тумб) слід проводити двічі на рік у ході проведення осіннього та весняного комісійних обстежень.
3.6.25 Ремонту і утриманню підлягають встановлені на дорозі всі типи дорожніх огороджень згідно з ДСТУ 2735: першої групи –
металеві бар’єрного типу, парапетного типу, другої групи – перильного типу та стримувальні для пішоходів та тросового типу
У дорожніх підприємствах повинні бути запасні елементи та набори кріплення для усіх конструкцій огороджень, встановлених на дорогах, які вони обслуговують.
3.6.26 Контроль експлуатаційного стану огороджень необхідно здійснювати щомісяця. У разі пошкодження огородження необхідно терміново, у строки визначені ДСТУ 2735 і ДСТУ 3587, поновити його. Міцність поновленого огородження не повинна бути меншою ніж встановлена відповідним стандартом.
3.6.27 Роботи по утриманню огородження повинні виконуватись у відповідності до технологічної (маршрутної) карти, регламенту на дану конструкцію огородження.
3.6.28 До робіт з утримання металевого огородження (за ДСТУ Б В.2.3-12) відносять:
- очищення балок, консолей (консолей-розпірок) піщаноструменевим пристроєм від іржі і попередньо нанесеної фарби ;
- підготовка поверхні елементів огородження до фарбування з усіх боків (нанесення вертикальної розмітки), зняття світлоповертальних елементів;
- фарбування огородження, встановлення відремонтованих або нових світлоповертальних елементів;
- покіс трав під огородженням.
3.6.29 При поновленні зруйнованої (пошкодженої) після наїзду транспортного засобу ділянки металевого огородження виконують такі операції:
- розроблення ґрунту і поновлення стояків у місцях їх попереднього встановлення;
- монтаж до стояків консолей і балок, тимчасове їх закріплення;
- перевірка вертикальності стояків, висоти встановлення, прямолінійності балок та відстаней від балки до узбіччя (проїзної частини);
- встановлення світлоповертальних елементів, остаточне закріплення стояків, з'єднання секцій балок, консолей, фарбування
(нанесення вертикальної розмітки).
При прийманні відремонтованого огородження перевіряють:
- міцність закріплення стояків, консолей, балок;
- висоту огородження (повинна бути 0,80 м – 0,82 м);
- розміщення огородження відносно узбіччя (проїзної частини).
З тильного боку балки відремонтованої ділянки огородження повинні бути нанесені: дата, і назва підприємства, яке здійснює монтаж огородження.
3.6.30 До робіт з утримання огороджень тросового типу (за ДСТУ 2734) належить:
- весняне підтягування сталевих канатів та осіннє їх відпускання до нормованої величини провисання згідно СНиП 2.01-01;
- поновлення, ремонт або заміна світлоповертальних елементів, розміщених на стояках;
- відновлення розмітки 2.4 згідно з ДСТУ 2587 на початкових і кінцевих стояках анкерних опор;
- ремонт, фарбування крайніх стояків анкерних опор, заміна, змащення натяжного пристрою;
- ремонт компенсаторів.
При перевірці стану огородження тросового типу необхідно визначити вертикальність крайніх стояків.
4000 35 50 50 50 5000 40 50 50 50 6000 45 50 50 50 8000 і більше
50 50 50 50
Радіус кривої
в плані, R
Відстань між стовпчиками в межах кривої
Відстань між стовпчиками на підходах до кривої
L
0
L
1
L
2
L
3
L
4 20 і менше
3
б
6 10 20 30 3
6 7
11 21 40 4
8 9
15 31 50 5
10 12 20 40 100 10 20 25 42 50 200 15 30 30 45 50 300 20 40 36 50 50 400 30 50 50 50 50 500 40 50 50 50 50 600 і більше
50 50 50 50 50

3.6.31 У стаціонарних огородженнях парапетного типу (за ДСТУ Б В.2.3-10) підлягають контролю:
- поверхня похилої площини (55 ) та вертикальної частини (наявність деформацій);
- місця з’єднання балок одна до одної (бетонування);
- кріплення та стан світлоповертальних елементів.
При наявності у бетоні огородження тріщин, раковин, виступів або оголення металевої арматури та інших дефектів окремі блоки потребують ремонту або заміни.
До операцій із заміни і ремонту огородження належить:
- від’єднання кінців зруйнованого блока (блоків);
- вилучення зруйнованого блока (блоків);
- вирівнювання ланки огородження;
- підготовка основи для встановлення нових блоків;
- встановлення нових блоків огородження, закріплення їх до тих, що залишилися;
- бетонування місць з’єднання блоків, очищення поверхні.
3.6.32 Роботи по утриманню дорожніх огороджень і напрямних пристроїв полягають у своєчасній заміні і ремонті пошкоджених елементів, очищенні їх від пилу і бруду, заміні і підтягування болтів кріплення, фарбуванні.
Виявлені механічні пошкодження і руйнування мають бути негайно (протягом 1 доби з моменту виявлення) усунені шляхом виконання ремонтних робіт на місці або заміні елементів огороджень, що підлягають ремонту. При заміні елементів вони мають відповідати вимогам технічних умов на виготовлення або проектно-технічній документації.
При заміні окремих пошкоджених стовпчиків та стояків огороджень їх треба фарбувати таким же матеріалом, як і сусідні.
3.6.33 До робіт з утримання огороджень перильного типу (за ДСТУ Б В.2.3-11) належать:
- заміна, за потреби, перильного покриття;
- додаткове закріплення поручня, стійок, елементів заповнення;
- очищення та фарбування огородження з обох боків;
- усунення деформацій.
3.6.34 Пішохідні огородження ( поручневі , сітчасті і т. ін.), повинні бути ретельно заґрунтовані та пофарбовані.
Стояки для поручневих і сітчастих огороджень можуть бути виконані з різних матеріалів, в залежності від місцевих умов.
3.6.35 Дорожні огородження та напрямні стовпчики повинні бути обладнані світлоповертальними елементами відповідно до
ДСТУ 2587.
3.6.36 Роботи з ремонту і утримання мостових огороджень бар’єрного та перильного типу слід виконувати незалежно від робіт на штучній споруді.
3.7 Освітлення автомобільних доріг
3.7.1 Освітлення автомобільних доріг сприяє підвищенню безпеки руху і має забезпечувати максимальну комфортність водіям транспортних засобів під час руху в темний час та в умовах недостатньої видимості на ділянках доріг із складними умовами та режимами руху.
3.7.2 Стаціонарне електричне освітлення необхідно передбачити на дорогах І та ІІ категорій в межах населених пунктів, на перехрестях автомобільних доріг І та ІІ категорій в одному рівні, на ділянках доріг вздовж з’їздів до об’єктів дорожнього сервісу та на підходах до них, по всій довжині перехідно-швидкісних смуг, а також на мостах довжиною понад 100 м і шляхопроводах через залізниці та на підходах до них довжиною 200 м в межах населених пунктів, на транспортних розв’язках в різних рівнях і з’їздах з них, на кільцевих розв’язках в одному рівні, в транспортних тунелях, на залізничних переїздах, в межах віднесених лівих поворотів, на автобусних зупинках в населених пунктах.
3.7.3 Монтаж, утримання і ремонт освітлювальних установок здійснюють спеціалізовані служби експлуатації районних підприємств електромереж.
3.7.4 Середній рівень освітлення покриттів автомобільних доріг, вулиць та площ в межах населених пунктів повинен відповідати вимогам ДСТУ 3587.
3.7.5 У разі наявності зовнішнього освітлення на пішохідних переходах, зупинках маршрутних транспортних засобів, перехрестях, в місцях концентрації ДТП, кривих в плані радіусом менше за 500 м поза населеними пунктами та менше ніж 150 м в населених пунктах, залізничних переїздах вимикання зовнішнього освітлення у темну пору доби не допускається.
3.7.6 Опори освітлення, як правило, слід розташовувати за брівкою земляного полотна. Місця установки опор освітлення слід розширювати у вигляді берми, у цьому разі необхідно їх огороджувати таким чином, щоб відстань від краю проїзної частини до огородження складала не менше ніж 1,2 м ( рисунок 3.16).
3.7.7 Допускається розташовувати опори освітлення на розділювальній смузі при її ширині не менше ніж 5 м. В цьому випадку їх необхідно захищати від наїзду автомобілів огородженнями, які встановлюють на розділювальній смузі на відстані не менше ніж 1 м від кромки проїзної частини.
3.7.8 В обов'язки дорожньої служби входить:
- виявлення небезпечних ділянок доріг, на яких необхідно влаштовувати стаціонарне освітлення;
- надання організаціям, що проектують освітлювальне обладнання, необхідних даних для виконання проектних робіт;
- узгодження проекту прокладки електромереж і установки освітлювальних опор на дорозі;
- розширення (при необхідності) земляного полотна або влаштування присипних берм для установки опор, а також їх захист огородженням від можливого наїзду автомобілів;
- створення умов для забезпечення обслуговування освітлювального обладнання.

а – на палях довжиною (5-6) м з оголовком; б – те ж саме, з огородженням паль дерев’яними коробами
Рисунок 3.16 – Розміщення опор світильників на укосах високих (> 3 м) насипів:
а – при ширині проїзної частини ≤ 12 м; б, в – те ж саме, > 12 м; г – на розділюваьній смузі з огородженням опор
Рисунок 3.17 – Схеми розміщення освітлювальних опор на поперечному профілі дороги:
4 ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УТРИМАННЯ ДОРІГ У ВЕСНЯНИЙ, ЛІТНІЙ, ОСІННІЙ ПЕРІОДИ
4.1 Загальні положення
4.1.1 Роботи з утримання автомобільних доріг полягають у систематичному догляді за дорогою та дорожніми спорудами з метою забезпечення безперервного, безпечного і зручного проїзду по них протягом всього року з установленою швидкістю та навантаженнями. Вони направлені також на попередження або ліквідацію результатів впливу на дорогу і дорожні споруди різноманітних природних факторів: опадів, поверхневих і ґрунтових вод, вітру, температури і т.ін., а також на підтримання доріг у чистоті, порядку і збереженні.
4.1.2 Склад робіт з експлуатаційного утримання доріг нормується ВБН Г.1-218-530 і залежить від пори року, погодно- кліматичних умов, типу дорожнього покриття, характеру руху і ряду інших факторів. У кожну пору року роботи з експлуатаційного утримання доріг мають свої особливості, зумовлені, головним чином, характером комплексного впливу погодних факторів і автотранспорту на дорогу у цей період.
4.1.3 У весняно-літньо-осінній період, як правило, здійснюються роботи, які пов’язані з доглядом і усуненням незначних деформацій та руйнувань на проїзній частині, земляному полотні, елементах облаштування і обстановки дороги.
4.1.4 Обсяги робіт з утримання доріг визначаються у залежності від протяжності дороги, її транспортно-експлуатаційного стану, типу дорожнього покриття, наявності штучних споруд, елементів облаштування та інших факторів та доводяться щомісячно до виконання дорожньо-експлуатаційним організаціям регіональними службами автомобільних доріг.
4.1.5 Для оцінки якості доріг застосовується показник – рівень утримання автомобільних доріг. Цей показник відображає відповідний стан конструктивних елементів автомобільних доріг, який знаходиться у тісному зв’язку з умовами, що створюються під час руху автомобілів (таблиця 4.1)
Таблиця 4.1 – Характеристика рівнів утримання

п/п
Рівень утримання доріг
Описання рівнів
1
Допустимий рівень
Утримання автомобільних доріг забезпечує допустимий рівень у відповідності до вимог безпеки руху (діючих у країні). Допускається тимчасове обмеження або тимчасове призупинення руху автотранспортних засобів на окремих ділянках за умов їх утримання.
ДТП за причин незадовільного утримання дороги відсутні.
2
Середній рівень
Утримання дороги забезпечує рівень вище допустимого. Стан конструктивних елементів, які залежать від утримання, не викликає необхідності тимчасового обмеження або тимчасового призупинення руху автотранспортних засобів. Допускається, за умов утримання, зниження дозволеної правилами дорожнього руху швидкості автомобілів на окремих ділянках протяжністю до 20 % від загальної.
Не допускається погіршення умов руху за причини утримання на ділянках, які розташовані у населених пунктах, на кривих малого радіусу, затяжних спусках - підйомах і на перехрестях. ДТП за причини незадовільного утримання дороги відсутні.
3
Високий рівень
Утримання дороги забезпечує рівень вище середнього. Автомобільна дорога і кожен її конструктивний елемент утримується у стані, який забезпечує цілодобовий, безперебійний
і безпечний рух автотранспортних засобів. Не допускається зниження швидкості руху автомобілів за причин, які пов’язані з утриманням доріг.
Допускаються незначні дефекти конструктивних елементів, які не впливають на швидкість і безпеку руху. ДТП за причини незадовільного утримання дороги відсутні.

4.1.6 Своєчасне і якісне виконання робіт з утримання доріг забезпечує нормальні умови руху автотранспорту, знижує собівартість перевезень вантажів і пасажирів.
4.1.7 Покриття проїзної частини не повинно мати просідань, вибоїн, напливів або деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів, з дозволеною Правилами дорожнього руху України швидкістю та відповідати вимогам ДСТУ 3587.
Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися постійно.
Невідкладно після виявлення вищезазначених пошкоджень повинні бути встановлені відповідні попереджувальні дорожні знаки, а також введено обмеження швидкості руху на період ліквідації пошкодження відповідно до термінів, зазначених у таблиці 4.2 (згідно
ДСТУ 3587).
Таблиця 4.2 4.1.8 Відновлення дорожнього одягу у разі розриття проїзної частини доріг необхідно здійснювати негайно після засипки і ущільнення ґрунту в розритті.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал