Державна служба автомобільних доріг України «Укравтодор»



Pdf просмотр
Сторінка3/14
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
3.4 Дорожні знаки
3.4.1 Дорожні знаки це елемент системи інформаційного забезпечення користувачів доріг які розміщують на автомобільних дорогах з метою забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, для інформування користувачів доріг про умови і режими руху на дорозі і їх орієнтування.
3.4.2 Дорожні знаки повинні бути встановлені на опорах або на металевій консолі, тросах-розтяжках в місцях, визначених проектом (схемою) організації дорожнього руху , що розробляється і узгоджується з органами Державної автомобільної інспекції України.
3.4.3 Знаки, що встановлюються на дорогах, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4100. Дорожні знаки мають чотири типорозміри:
І — малого, II — середнього, III — великого, IV — дуже великого для встановлення на дорогах різних категорій. Основні форми дорожніх знаків наведено на рис. 3.1.
Типорозміри знаків залежно від умов застосування призначають відповідно до таблиці 3.1.
Рисунок 3.1 – Основні форми дорожніх знаків
3.4.4 Дорожні знаки установлюють зображенням назустріч руху з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям, згідно вимог ДСТУ 4100. Заборонні, наказові та інформаційно-вказівні знаки і знаки пріоритету можуть бути установлені над проїзною частиною на портальних, консольних опорах або на тросах-розтяжках.
В небезпечних місцях попереджувальні, заборонні знаки, знаки пріоритету і вказівні знаки "Пішохідний перехід" повинні бути дубльовані (повторені на одному перпендикулярі до осі дороги) з лівого боку дороги, на розділювальній смузі або острівці безпеки.
3.4.5 При установленні на одній опорі декількох знаків по горизонталі або по вертикалі черговість їх розташування відносно краю проїзної частини або зверху униз має бути такою;
- пріоритету;
- попереджувальні;
- наказові;
- заборонні;
- інформаційно-вказівні;
- сервісу;
- таблички до дорожніх знаків.
Таблиця 3.1 – Розміри дорожніх знаків (типорозміри) та правила їх застосування
Тип знака
Розміри знаків, мм
Застосування знаків
A
B
C
D
H
1
L
1
H
2
L
2
H
3
L
3
поза населеними пунктами у населених пунктах
І
700 700 600 600
-
-
900 600 300 600
Дороги з шириною проїзної частини менше 6 м.
Дороги з однією смугою для руху в одному напрямку
ІІ
900 900 700 700 500 2250 1050 700 350 700
Дороги з однією чи двома смугами для руху в одному напрямку
Дороги з двома смугами для руху в одному напрямку
1050 1400
ІІІ
1200 1200 900 900 700 3150 1350 900 450 900
Дороги з трьома і більше смугами для руху в одному напрямку, а також автомагістралі
Дороги з трьома і більше смугами для руху в одному напрямку
1350 1800
IV
1500
-
-
1200
-
-
-
-
600 1200
Ремонтні роботи на автомагістралях, місця концентрації дорожньо -

При розміщенні на одній опорі знаків однієї групи черговість їх розташування визначають номером знаку у групі.
3.4.6 Дорожні знаки на дорогах вищих категорій розташовують за узбіччям на присипних бермах або на укосах виїмок, насипу
(рисунки 3.2, 3.3, 3.4, 3.5). Опори знаків, установлених на розділювальній смузі або острівці, розташовують не ближче 1,5 м від краю проїзної частини.
Стояки портальних, консольних опор, а також стояки для тросів-розтяжок розташовують не ближче 4 м від краю проїзної частини за узбіччям і не ближче 3 м при установленні їх на розділювальній смузі або острівці. Стояки захищають транспортними бар'єрними огородженнями згідно з вимогами ДСТУ 2735 (рисунок 3.4).
При виборі місця установлення опори дорожнього знака враховують вимоги забезпечення видимості усієї лицьової поверхні у будь-який час доби на відстані не менше 100 м.
Рисунок 3.2 – Розташування дорожніх знаків на присипній бермі: а – стандартних; б – індивідуального проектування
Рисунок 3.3 – Розташування дорожніх знаків на «укосі виїмки» (а) і за кюветом у нульових позначках (б)
3.4.7 При монтажі знаку дотримуються вимог ДСТУ 4100 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" щодо відстаней як по горизонталі (від брівки узбіччя або кромки проїзної частини до краю знака), так і по вертикалі (від поверхні дорожнього покриття до нижньої грані знака). За межами населеного пункту знак розташовують на висоті від 1,5 м до 2,2 м; у населеному пункті при встановленні на опори — на висоті від 2 м до 4 м.
Несучі конструкції портальних і консольних опор, а також трос
- розтяжку розміщують таким чином, щоб відстань нижнього краю прикріпленого до них знака до поверхні проїзної частини була (5-6) м. У межах охоронної зони високовольтних ліній електропередач установлювати знаки на портальних, консольних опорах і тросах-розтяжках заборонено.
3.4.8 При розміщенні в смузі відведення дороги рекламоносіїв слід перевірити видимість встановлених за ними дорожніх знаків з точки зору водія, розташованих на висоті 2,5 м від дорожнього покриття.
3.4.9 Дорожні знаки і таблички повинні виготовлятися з світлозавертальною поверхнею або з внутрішнім (зовнішнім)
індивідуальним або загальним освітленням.
3.4.10 Знаки, установлені на дорозі послідовно (за винятком знаків, установлених на перехресті), розташовують за межами населених пунктів на відстані не менше ніж 50 м, а в населених пунктах не менше за 25 м один від одного.
транспортних подій, небезпечні ділянки - у разі обґрунтування доцільності застосування знаків.

Рисунок 3.4 – Розташування портальної (арочної) опори для установки дорожніх знаків на дорогах вищих категорій
Рисунок 3.5 – Способи розміщення дорожніх знаків за межами населених пунктів: а – на присипних узбіччях; б – на укосах насипу і виїмки; в – на смузі відведення за боковою канавою; г – при присипних та укріплених узбіччях; д – на узбіччях (якщо неможливо розмістити знаки, як це на рис. а, б, в, г); е – на розділювальній смузі з огородженням
3.4.11 На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки повинні дублюватись. Дублюючі знаки повинні установлюватись на розділювальній смузі, а у разі її відсутності — на лівому боці дороги, якщо для руху у зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги, або над проїзною частиною, якщо не забезпечується видимість знака, установленого на лівому боці дороги, а також якщо для руху у зустрічному напрямку є три смуги і більше.
3.4.12 Відстань від краю проїзної частини, а за наявності узбіччя — від брівки земляного полотна до найближчого до неї краю знака, установленого збоку від проїзної частини, повинна становити від 0,5 м до 2 м, а до краю інформаційно-вказівних знаків 5.45-
5.48, 5.51, 5.53, 5.54, 5.56 ,5.58, 5.59, 5.61.1-5.61.5 – від 0,5 м до 5,0 м.
3.4.13 За складних умов (біля урвищ, виступів скель, парапетів, тощо) допускається установлювати знаки на узбіччях. При цьому відстань між краєм проїзної частини і найближчим до неї краєм знака повинна становити не менше ніж 1 м, а висота установлення має бути не менше ніж 2 м.
3.4.14 У разі відсутності огородження знаки, розташовані на узбіччі, а також на розділювальній смузі, повинні установлюватись на безпечних опорах (згідно з ГОСТ 25459). Верхній обріз фундаменту опори знака повинен бути виконаний урівень з поверхнею узбіччя, розділювальної смуги або присипної берми.
3.4.15 Опори для знаків виготовляють з матеріалів, що забезпечують стійке їх положення при максимальному вітровому навантаженні. Для захисту металевих опор їх поверхню, що безпосередньо контактує з ґрунтом, два рази обмазують гарячим бітумом або іншим матеріалом, який захищає метал від корозії. Дерев'яні опори обробляють бітумом, креозотом, соляровим маслом або випалюють на довжину, яка дорівнює глибині занурення у грунт плюс 20 см.
Занурення опор у грунт повинно відповідати діючим стандартам; улаштування розеток з кольорового піску, цегляного бою та
інших матеріалів, а також садіння квітів біля стояків знаків не дозволяється.
3.4.16 Зворотній бік дорожніх знаків, елементи кріплення, та стояки дорожніх знаків фарбують у сірий колір. Елементи портальних і консольних опор дорожніх знаків фарбують також у сірий колір (рисунок 3.4). На стояки цих опор знизу на висоту 2 м наносять розмітку 2.1 (у бік проїзної частини).
3.4.17 Дорожні знаки, що відносяться до перехресть і примикань (окрім попередніх покажчиків напрямку на дорогах) установлює дорожня організація, що утримує головну дорогу, а при однаковій категорії — організація, що обслуговує дорогу, інтенсивність руху по якій є більшою, ніж на дорозі, що перетинається (примикає). Установлюють їх на відстані (300-900) м від перехрестя (примикання).
Безпосередньо в місцях відгалужень транспортних потоків установлюють один знак «Покажчик напрямку» на звичайній опорі.
Портальні і консольні опори розміщують там, де перехідно-швидкісна смуга досягає повної ширини.
На автомобільних дорогах загального користування, які проходять через залізничні переїзди, доцільно застосовувати новітні засоби організації дорожнього руху(вставки дорожні розмічальні, інформаційні панно, тощо).
Перехрестя автомобільної дороги з залізницею в одному рівні обладнують попереджувальним знаками «Залізничний переїзд із шлагбаумом» 1.27. та «Залізничний переїзд без шлагбаума» 1.28. і додатковими знаками «Наближення до залізничного переїзду»
1.31.1. – 1.31.6.
Знаки 1.27. і 1.28. повинні установлюватись перед всіма залізничними переїздами: 1.27. – перед обладнаними шлагбаумом; 1.28. –
перед не обладнаними шлагбаумом.
Знаки 1.27. і 1.28. повинні дублюватись на дорогах із трьома і більше смугами для руху в обох напрямках, а також на дорогах з однією або двома смугами для руху в обох напрямках, якщо відстань видимості переїзду поза населеними пунктами менша ніж 300 м, а в населених пунктах – менша ніж 100 м
Якщо автомобільна дорога перетинає переїзди, відстань між якими становить менше ніж 50 м, знаки 1.27. і 1.28. повинні установлюватись тільки перед першим переїздом, а в інших випадках – перед кожним переїздом.
Якщо автомобільна дорога проходить паралельно залізничній колії на відстані від 20 м до 50 м, то на дорозі, що перетинає їх, потрібно додатково установлювати знак 1.27. або 1.28. з табличкою 7.1.1. Якщо відстань між залізничною колією і дорогою становить менш ніж 20 м, то знаки 1.27. і 1.28. з табличкою 7.1.3. або 7.1.4. повинні бути установлені на відстані не менш ніж 50 м перед перехрестям з дорогою, яка веде в бік переїзду.
Перші попереджувальні і додаткові знаки установлюють на відстані (150-300) м від ближньої рейки, потім на однаковій відстані між основними і дублюючими знаками розміщують додатковий знак 1.31.2. (1.31.5.) і на відстані 50 м – другий попереджувальний знак
і третій додатковий – з однією смугою 1.31.1 (1.31.6.) знаки.
3.4.18 Знаки по обмеженню маси перед мостами, що мають пошкодження несучих елементів, установлюють спеціалісти після спеціального обстеження споруди.
3.4.19 Якщо фактична маса транспортного засобу перевищує параметри неконтрольованого навантаження (< 30 т), але не перевищує значень, вказаних у табл. 3.2, то дорожня організація на підставі технічного стану штучної споруди узгоджує пропуск цього навантаження.

Якщо хоча б один з параметрів навантаження перевищує дані таблиці 3.2. – навантаження відноситься до наднормативної категорії і пропуск його може бути здійснений після виконання підготовчих робіт.
Таблиця 3.2 3.4.20 На підходах до мостів і шляхопроводів, габарити яких менші чи дорівнюють ширині проїзної частини, установлюють знаки "Звуження дороги".
На мостах або шляхопроводах, де габарити менше ніж 6 м, має бути організований однобічний рух за допомогою знаків пріоритету. При довжині мосту більше за 200 м або при відсутності видимості використовують світлофори, які установлюють на відстані (20-30) м від початку мосту. Перед ділянкою дороги, рух на якій регулюється світлофором, установлюють знаки "Світлофорне регулювання".
Якщо габарит мосту, шляхопроводу або тунелю менше ніж 3,5 м, перед ними установлюють знаки "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує... м, заборонено", на яких вказують дійсну ширину проїзної частини споруди мінус 0,2 м. Попереджувальний знак "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує... м, заборонено" з вказуванням напрямку об’їзду можна також установлювати за найближчим перехрестям, перед тунелем, мостом.
3.4.21 На фасадах шляхопроводів і на мостах з їздою понизу, що мають верхні в’язі, слід установлювати знак «Рух транспортних засобів, висота яких перевищує … м, заборонено», який вказує фактичний габарит проїзду мінус (0,3-0,4) м.
При висоті проїзду менше за 4,5 м рекомендується перед спорудою на відстані (50-80) м установлювати габаритні ворота із знаком «Рух транспортних засобів, висота яких перевищує … м, заборонено» і необхідними додатковими табличками.
3.4.22 На підходах до кривих, радіус яких менше ніж 500 м, установлюють попереджувальні знаки "Поворот ліворуч", або "Поворот праворуч".
Знаки "Декілька поворотів" повинні установлюватись перед двома і більше кривими в плані, що ідуть одна за одною, і відстань між якими менш ніж 300 м.
Відстань між сусідніми кривими в плані визначається між кінцем попередньої і початком наступної кривої.
У разі наявності трьох і більше кривих у плані, що йдуть одна за одною, із знаками «Декілька поворотів» потрібно застосовувати табличку «Кількість поворотів» з зазначенням кількості кривих.
Допускається зазначати кількість поворотів на самих знаках «Поворот праворуч», «Поворот ліворуч».
Якщо не виконуються вимоги по забезпеченню видимості зустрічного автомобіля на кривій, незалежно від величини радіусу, установлюють знаки "Поворот ліворуч", "Поворот праворуч", або "Декілька поворотів" і "Обгін заборонено".
3.4.23 На ділянках доріг із вертикальними кривими і вираженим похилом у першу чергу визначають необхідність установлення знаків «Крутий спуск» або «Крутий підйом». Знаки установлюють при довжині ділянки на похилі за відповідної величини похилу більшої, ніж зазначено:
3.4.24 Якщо на ділянці дороги виконується ремонт і об’їзд здійснюють транспортом по гравійному або щебеневому покриттю, перед ділянкою об’їзду установлюють знак «Викидання кам’яних матеріалів» з табличкою «Зона дії». Такі ж знаки при необхідності установлюють на дорогах з гравійним і щебеневим покриттям і при формуванні поверхневих обробок.
3.4.25 Контроль за наявністю дорожніх знаків на дорозі і їх експлуатаційним станом проводиться при періодичному (згідно з
ДСТУ 3587) патрульному проїзді по встановленому маршруту ділянок доріг, що обслуговуються.
Не менше ніж двічі на рік, весною і восени, повинен бути проведений у темну пору доби контроль світлоповертальної здатності знаків. Знаки, які не відповідають вимогам ДСТУ 4100, потребують заміни.
3.4.26 Двічі на рік, під час проведення весняного та осіннього комісійних обстежень, підлягає перевірці наявність дорожніх знаків маршрутного орієнтування ( у тому числі з боку доріг та вулиць, які прилягають до головної дороги).
3.4.27 При отриманні повідомленням (від будь-якого джерела) про відсутність дорожнього знака або його незадовільний стан терміново на місце його встановлення повинна прибути ланка ремонтників для його відновлення. Зняття дорожнього знака без заміни не допускається. При знятті дорожнього знаку для ремонту на його місце негайно установлюють інший знак
3.4.28 Реставрація, ремонт дорожнього знака повинен виконуватись у відповідності з технічними умовами або технологічними регламентом, розробленими і погодженими в установленому порядку.
Розрахункове навантаження на міст
Наднормативне навантаження
База, м менш загальна фактична маса, т більш
Осьова вага ТС,
більш
Н-8 і НГ-30 30 7,6 4,0
Н-10 і НГ-60 60 9,5 5,0
Н-13 і НГ-60 60 12 5,0 16
Н-18 і НК-30 80 20 3,6
Н-30 і НК-80, А-11 80 20 3,6
Похил, %
40 50 60 70 80 і більше
Довжина похилу, м
600 450 350 300 270

3.4.29 Роботи по утриманню і ремонту дорожніх знаків виконують протягом всього року. Знаки ремонтують у майстернях або на заводі-виробнику.
3.4.30 До складу робіт по утриманню дорожніх знаків, встановлених на дорозі, належить:
- очищення поверхні знаку і опори від пилу, бруду, снігу;
- фарбування тильної сторони знака і опор;
- миття лицьової сторони (плівки) знака;
- заміна або підтягування болтів, кріплення знаків і опор;
- випрямлення або заміна опор;
- випрямлення щитів;
- заміна джерел світла у підсвічуваних знаках.
Необхідність виконання робіт по утриманню знаків визначають після перевірки їх стану, яка має здійснюватися весною, на початку осені і взимку.
3.5 Розмітка автомобільних доріг
3.5.1 Дорожня розмітка – лінії, написи і інші позначення на проїзній частині (з удосконаленим покриттям) бордюрах, елементах дорожніх споруд, обстановці доріг, що застосовуються самостійно і у поєднанні з дорожніми знаками або світлофорами, виконані відповідно до ДСТУ 2587 та затверджених схем організації дорожнього руху.
Розмітка ділиться на дві групи: горизонтальну і вертикальну.
До горизонтальної розмітки належать лінії, написи, стріли та інші позначення. Вона поділяється на поздовжню, поперечну та
інші види і наноситься на поверхню проїзної частини доріг з удосконаленим покриттям (рис. 3.6).
До вертикальної розмітки належать лінії (смуги) і позначення, що наносяться на торцеві поверхні дорожніх споруд та інженерне облаштування автомобільних доріг (рис. 3.7), а також світлоповертальні елементи, що закріплюються на цих поверхнях.
Рисунок 3. 6 – Види горизонтальної розмітки: l
1
= 1-3 м; l
2
= 1-3 м.
Основне призначення дорожньої розмітки — забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху при виборі траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах. Видимість розмітки повинна відповідати вимогам, що подані в табл. 3.3.
3.5.2 Розмітка повинна виконуватись фарбами, пластичними масами, розмічальними стрічками або іншими зносостійкими матеріалами, які відповідають вимогам ДСТУ
2587-94
На дорогах державного значення горизонтальна розмітка повинна бути світлоповертальною, а на інших – переважно світлоповертальною. На дорогах ІV – V технічної категорії допускається виконувати розмітку з відходів промисловості. (фарфоровий бій, фаянсовий дрібняк, ситал та інші), що за своїми техніко-експлуатаційними властивостями відповідають вимогам технічних умов.
Розмітка не повинна підвищуватися над проїзною частиною більше ніж на 3 мм.
Рисунок 3.7 – Види вертикальної розмітки (для знака 2.1 при Н < 2 м і b ≤ 0,3 м, а = 0,10 м; при Н < 2 м і b > 0,3 м, а = 0,15 м; при
Н ≥ 2 м, а = 0,2 м; для знака 2.3 при b ≤ 0,3, а = 0,1 м, при b > 0,3 м, а = 0,15 м; для знака 2.7 l
1
= 0,20-1,0 м; l
2
= 0,40-2,0 м; l
1
/l
2
= 1/2)
Таблиця 3.3 – Нормативні значення відстані видимості дорожньої розмітки у світлу та темну пору доби
Максимально дозволена
Відстань видимості
горизонтальної розмітки, м
Відстань видимості

3.5.3 В першу чергу нанесення розмітки необхідно виконувати на найбільш небезпечних ділянках доріг (перехрестя і примикання доріг, криві з недостатньою видимістю, підйоми і спуски, мостові споруди , залізничні переїзди та ін.).
3.5.4 На підходах до нерегульованих пішохідних переходів та інших небезпечних місць, за погодженням з Державтоінспекцією
МВС України, дозволяється нанесення шумових смуг.
3.5.5 Розмітку з довговічних матеріалів слід виконувати на ділянках доріг з удосконаленим типом покриття у стані, що не потребує ремонту до кінця терміну служби розмітки.
Дорожню розмітку з термопластичних матеріалів рекомендовано виконувати на новозбудованих або реконструйованих дорогах, ділянках доріг на яких здійснено капітальний ремонт.
3.5.6 У місцях дорожніх робіт, а також у місцях, де потрібно ремонтувати покриття, може бути нанесена тимчасова розмітка з матеріалів з низькою зносостійкістю або розмічальною стрічкою.
3.5.7 При зміні схеми організації дорожнього руху на будь-яких ділянках дороги зайві лінії розмітки повинні бути видалені або зафарбовані новою розміткою.
3.5.8 При нанесені дорожньої розмітки на проїзну частину автомобільних доріг, слід керуватися затвердженими схемами організації дорожнього руху, які погоджено з Державтоінспекцією МВС України.
3.5.9 На прямих горизонтальних ділянках доріг, а також ділянках доріг, на яких поздовжні похили і радіуси вертикальних і горизонтальних кривих не нижче нормативних, розмітка повинна забезпечувати розділення транспортних потоків протилежних напрямів без обмеження обгонів і позначати крайку проїзної частини, а на багатосмугових дорогах позначати смуги руху і крайку проїзної частини, забороняти виїзд на смуги зустрічного руху. При ширині проїзної частини дороги 6 м і менше забороняється наносити крайову лінію.
3.5.10 Розмітка доріг на ділянках підйомів і спусків повинна здійснюватися так, щоб була забезпечена можливість обгону у бік підйому за винятком ділянок з обмеженою видимістю. Це досягається шляхом нанесення по осі двосмугових доріг бар'єрної лінії, а на трисмугових дорогах – виділенням для руху у бік підйому двох смуг. На ділянках затяжних підйомів завдовжки більше 1200 м через
700 - 800 м необхідно забезпечувати можливість обгонів транспортним засобам, що рухаються у бік спуску.
3.5.11 Розмітка ділянок автомобільних доріг на горизонтальних та випуклих вертикальних кривих з незабезпеченою видимістю наноситься таким чином, щоб виключити можливість обгону транспортними засобами, що рухаються в зоні обмеженої видимості. У всіх випадках на кривих з обмеженою видимістю перед осьовою лінією необхідно наносити лінію наближення.
3.5.12 На ділянках горизонтальних кривих із забезпеченою видимістю, на яких необхідно заборонити обгони, розділення транспортних потоків протилежних напрямів здійснюють за допомогою суцільної осьової лінії (1.1). В решті випадків розділення потоків здійснюють за допомогою переривистої осьової лінії ( 1.5).
3.5.13 Розмітка перехресть і примикань автомобільних доріг в одному рівні повинна чітко виділяти напрямки руху. На другорядній дорозі розмітка повинна попереджати водія про майбутній маневр і про необхідність зниження швидкості.
В зоні перехресть і примикань транзитні, швидкісні і потоки, які повертають, повинні розділятися за допомогою острівців (згідно
ДСТУ
Б В.2.3-9-2003
) і ліній розмітки.
Перехідно-швидкісні смуги для потоків, які повертають, на перехрестях і примиканнях відділяють від основних смуг руху за допомогою переривистої лінії (1.8). Перехідно-швидкісні смуги в зоні перехресть і примикань у кривих і не менше ніж за 20 м за їх межами слід відділяти за допомогою розмітки від основних смуг руху розділовою смугою шириною 0,75 м для доріг I і II категорій і
0,5 м для доріг III категорії, межі якої позначають за допомогою лінії (1.1).
На двосмугових дорогах на підходах до перехресть і примикань доріг, не обладнаних напрямними острівцями, по осі проїзної частини повинна наноситися суцільна лінія розмітки 1.1 довжиною не менше ніж 20 м.
Суцільній лінії розмітки повинна передувати переривиста лінія наближення 1.6 довжиною не менше за 50 м.
У разі, коли на другорядній дорозі перед перехрестям або примиканням встановлений знак 2.1 «Дати дорогу» і відсутня смуга розгону, то на ній повинні бути нанесені поперечна розмітка 1.13 і трикутник наближення 1.20.
У разі, коли перед перехрестям або примиканням на другорядній дорозі встановлений знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», то наносять стоп-лінію 1.12 і розмітку 1.21 – слово «Стоп».
Розмітка проїзної частини перехресть і примикань повинна включати позначення пішохідних переходів і вказівні стрілки 1.18, нанесені самостійно або в поєднанні із знаком 5.8.1 «Напрям руху по смугах» і «Напрям руху по смузі».
3.5.14 На мостах, шляхопроводах і тунелях на дво- і трисмугових дорогах при ширині проїзної частини не більше 10 м необхідно забороняти обгони шляхом нанесення суцільної лінії 1.1 по осі проїзної частини і не менше ніж за 200 м за його межами.
Суцільній лінії повинна передувати переривиста лінія наближення 1.6 на відстані 50 (100) м.
Значення доріг швидкість легкових автомобілів, км/годину вертикальної розмітки, м поздовжньої
поперечної інших видів у
світлу пору доби у темну пору доби у світлу пору доби у темну пору доби у світлу пору доби у темну пору доби у світлу пору доби у темну пору доби крім крайової
крайової
Дороги загального користування:
- автомагістралі
130 200 145 185 200 200 200 190 200 190
- інші дороги
90 135 100 110 135 115 135 120 135 120
- дороги в межах населених пунктів
60 90 70 60 70 60 90 70 90 70

3.5.15 В зонах залізничних переїздів необхідно забороняти обгони шляхом нанесення на підходах до них на відстані не менше
100 м від крайніх рейок суцільної осьової лінії 1.1.
Суцільній осьовій лінії 1.1 повинна передувати переривиста лінія 1.6 довжиною не менше 50 (100) м.
На залізничних переїздах, обладнаних світлофорною сигналізацією за 5 м до шлагбауму, а при його відсутності до світлофора
,
на смузі руху у напрямку до залізниці наносять розмітку 1.12 - лінію «Стоп». На залізничному переїзді, не обладнаному світлофорною сигналізацією лінія «Стоп» наноситься за наявності перед ним дорожнього знака 2.5 «Рух без зупинки заборонено». При цьому відстань від лінії «Стоп» до найближчої рейки повинна бути не менше 10 м.
3.5.16 Стан горизонтальної розмітки оцінюють за показниками:
- відстань видимості горизонтальної розмітки 1.1 – 1.3, 1.5, 1.6, 1.8, 1.9 і 1.11 згідно з ДСТУ 2587 (пп. 2.3.9 – 2.3.13);
- контраст яскравості горизонтальної розмітки – згідно із зміною №1 до п. 2.3.5 ДСТУ 2587;
- світлоповертальна здатність (питомий коефіцієнт сили світла) – згідно з п.1.2.10 ДСТУ 2587.
3.5.17 Розмічальну стрічку рекомендується наносити на щойно улаштоване покриття та на ділянках існуючих доріг, які не підлягають реконструкції або ремонту протягом наступних 5 років.
3.5.18 Вибір дорожньої розмітки виконується згідно вимог РВ. 2.3-218-03449261-308 та залежить від наступних чинників: типу покриття, технологічних та погодних умов її нанесення.
3.5.19 Роботи по нанесенню та поновленню розмітки повинні виконуватись у відповідності з технологічною картою, технологічним регламентом та маршрутною картою, розробленими і затвердженими в установленому порядку. У наведених документах повинно бути:
- вимоги до розмічального матеріалу;
- порядок підготовки машини до роботи, транспортування її до місця проведення робіт;
- технологічні та погодні умови виконання робіт;
- режим роботи, особливості завантаження фарби, підготовки машини до роботи;
- вимоги безпеки і охорони довкілля;
- операційний контроль якості розмітки.
3.5.20 Напрямок руху машини по нанесенню горизонтальної повздовжньої розмітки повинен співпадати з напрямком руху транспорту по смузі, на якій знаходиться розмічальна машина, виключно у світлу пору доби з виконанням вимог щодо організації дорожнього руху і огородження місця проведення робіт.
3.5.21 Технологічні умови нанесення постійної розмітки фарбою або термопластом разом з скляними кульками на дорожнє покриття наступні:
- на асфальтобетонне із гарячої та теплої суміші – не раніше ніж через 10 діб після завершення ущільнення верхнього шару;
- на покриття із щебеню, гравію, оброблених органічними в’яжучими, та нову поверхневу обробку – через 20 діб після формування шару;
- на цементобетонне покриття – не раніше ніж 30 діб після влаштування.
3.5.22 Розмітку, виконану фарбою, слід поновлювати, якщо її знос на будь-якій ділянці довжиною 30 м складає більше десяти відсотків, а термопластиком – більш п’ятдесяти відсотків за площею, а також незалежно від зносу у випадках, якщо неможливо визначити вид розмітки.
3.5.23 Ручний розподіл скляних кульок повинен бути виконаний у перші 5 с після нанесення фарби. Рекомендована норма витрати скляних кульок – 25 % – 30 % від маси фарби або 0,2 кг – 0,3 кг на 1 м
2 3.5.24 Конуси та віхи знімають після висихання фарби (відсутності приставання пофарбованої поверхні). Орієнтований термін знімання конусів або віх наведений в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Орієнтовний термін після якого можна знімати конуси, віхи у хвилинах
3.5.25 При нанесенні розмітки на покритті не повинно бути: плям в’яжучого, мастил, пального, поперечних і повздовжніх хвиль, ям, вибоїн, тріщин, сторонніх предметів, ґрунту, води, роси.
Перед поновленням розмітки попередня розмітка повинна бути очищена від бруду і, за потреби, помита або ліквідована.
3.5.26 Перед влаштуванням розмітки вперше, на дорожньому покритті повинні бути нанесені позначки (крапки) напрямку осьової або крайової лінії розмітки та позначки початку (кінця) ліній розмітки згідно з ДСТУ 2587.
3.5.27 Роботи, пов’язані з ремонтом дорожнього покриття на ділянці влаштування розмітки, повинні бути проведені у визначені раніше строки; роботи з утримання покриття (прибирання пилу, бруду, сторонніх предметів, тощо) – за добу до початку проведення розмічальних робіт.
3.5.28 Погодні умови нанесення розмітки:
- роботи слід виконувати при температурі повітря і покриття, вологості та швидкості повітря, вказаних у паспорті (технічній характеристиці) даного матеріалу;
- для механізмів повітряного способу нанесення розмітки без спеціального проти вітряного пристрою (екрана), наносити розмітку при швидкості вітру 5 м/с і більше не рекомендується;
- при вологості повітря (відносній) 65 % і більше, температура покриття під час нанесення розмітки повинна перевищувати не менше як на 5  С точку роси.
- після дощу наносити розмітку дозволяється не раніше ніж через годину після того, як покриття висохло.
Товщина шару рідини мм
Температура повітря, С
10 С – 14 С
15 С – 19 С
20 С – 24 С
 25 С
0,4 30 - 38 22 - 30 18 - 20 13 - 15 0,6 35 - 42 28 - 35 20 - 25 15 - 20

3.5.29 Завантаження машини фарбою, підготовку до роботи на місці її проведення та виконання робіт слід здійснювати згідно з
інструкцією по експлуатації машини.
Перед завантаженням або безпосередньо перед використанням фарба повинна бути ретельно перемішана в тарі. Якщо фарба не відповідає вимогам ГСТУ 218-03450778-105, має плівку на поверхні, розшарувалась, змінила колір, має осад, перетворилась на гель – її використовувати не слід.
3.5.30 Усі операції по нанесенню розмітки заносять у бортовий журнал машини. Перед початком нанесення розмітки у бортовому журналі машини роблять запис про:
- дату, час початку робіт;
- погодні умови;
- місцезнаходження машини (дорога, кілометр, плюс);
- показання лічильників (при їх наявності).
3.5.31 Розмітку фарбою, термопластиком або розмічальними стрічками виконують за допомогою машин (обладнання) для розмітки у відповідності з доданими до них інструкціями з урахуванням рекомендованих норм витрат матеріалів і додержанням температурного режиму.
3.5.32 Для машин, управління процесом нанесення розмітки яких здійснюється автоматично контролером, заздалегідь повинні бути запрограмовані: довжина ліній розмітки та розриви між ними, технологічна швидкість руху, автоматична фіксація процесу нанесення розмітки. Початок нанесення фарби повинен відбуватися в позначці на дорозі, визначеній по візиру.
3.5.33 Технологічна швидкість машини наведена в інструкції по її експлуатації. Змінювати товщину шару фарби (наприклад, збільшувати її) без зміни насадки розпилювача можна шляхом пропорційного зниження технологічної швидкості.
3.5.34 Для технічної зупинки машину або автопоїзд (тягач і машину) слід розміщувати на узбіччі або на розділювальній смузі з відповідним встановленням дорожніх знаків, огородження.
3.5.35 Розмітку виконують машиною, обладнаною бітумним котлом, бункером для дрібняку і вузлом нанесення. До складу спеціалізованої ланки, що виконує роботи по розмітці покриття, входить машина для нарізання борозенки
(на покриттях з поверхневою обробкою борозенку можна не нарізати). В борозенку подають гарячий в’язкий бітум за встановленою нормою, засипають дрібняк, заданих розмірів і ущільнюють котком. Рух відкривають після застигання в’яжучого.
3.5.36 Нанесення на покриття написів і символів здійснюється за допомогою спеціально виготовлених для цієї мети шаблонів і ручних фарборозпилювачів. При використанні з цією метою пластбетонів їх розподіляють на покритті по шаблонах за допомогою шпателів.
3.5.37 На оцинкованих огородженнях рекомендується влаштовувати вертикальну розмітку у відповідності до затвердженої
Державтоінспекцією МВС України схемою організації дорожнього руху.
3.5.38 При плануванні робіт по нанесенню горизонтальної розмітки на стадії проектування ремонту дороги необхідно застосовувати норми витрат згідно з НГ.1-218-03449261-139, які призначені для визначення фактичних витрат фарби за її густиною, товщиною шару фарби з урахуванням технологічних характеристик розмічальної машини та типу робочої операції.
3.5.39 Стан розмітки на дорогах необхідно перевіряти щоквартально. Якщо пошкоджена ділянка розмітки може дати помилкову
інформацію (наприклад, порушення суцільної смуги) її ремонт проводять негайно.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал