Державна служба автомобільних доріг України «Укравтодор»




Сторінка11/14
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.67 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
8.5 Залізобетонні і сталезалізобетонні прогонові будови
8.5.1 Нагляд за конструкцією прогонової частини залізобетонних мостів має за мету:
 вчасно виявити дефекти і, відповідно до цього, призначити термін спеціального огляду та встановити режим експлуатації
(обмежити рух по споруді або закрити його);
 запобігти подальшому розвитку руйнувань.
Більшість дефектів мають бути ліквідовані за спеціальним проектом ремонту чи реконструкції мосту, виконаного на основі результатів обстеження моста з призначенням тимчасового режиму його експлуатації.
8.5.2 При постійному нагляді та догляді за металевими прогоновими будовами в першу чергу оглядають усі дефектні місця, в яких висока імовірність появи пошкоджень. Такими місцями є заклепкові з'єднання, зварні шви і місця біля швів, місця різкої зміни перерізів елементів, місця з вхідними кутами, місця приєднання поперечних балок до головних.

Оглядають також усі місця, де може збиратися бруд, сміття, вода, сніг та лід, визначають ділянки конструкцій, які погано провітрюються і можуть часто зволожуватись. Найбільше засмічуються вузлові з'єднання, елементи, розміщені під деформаційними швами, нижні пояси ферм, місця поблизу водовідвідних трубок, опорні частини.
8.5.3 При огляді заклепкових з'єднань слід перевіряти стан робочих заклепок у вузлах, стиках, при укріпленнях із великою товщиною склепаних пакетів (три і більше листів), у стиснуто-розтягнутих елементах, що працюють на знакоперемінні навантаження, у прикріпленнях гнучких елементів (середні розкоси ферм, в'язей). Якість заклепок перевіряють зовнішнім оглядом та простукуванням молотком масою близько 200 г. Слабкі заклепки при ударі глухо дзенькають. Ознаками слабких заклепок можуть бути також патьоки
іржі з-під головок чи з зазорів між з'єднаними елементами, тріщини в фарбі навколо заклепок. Дефектними є також заклепки з зарубками чи неповномірними головками, тріщинами, заклепки із збитими головками, при наявності вінчика навколо головки чи зарубками металу довкола неї.
При великому кроці заклепок можливе здимання елементів іржею.
8.5.4 У сталевих прогонових будовах із ґратчастими фермами необхідно контролювати прямолінійність елементів, стан з'єднуючих планок, їх кріплення. У стиснутих стержнях викривлення елементу допускається не більше за 1/500 його довжини, а в розтягнутих елементах і в'язях ферм – не більше від 1/300.
У прогонових будовах із суцільною стінкою головних балок видимання вертикальних листів допускається не більше ніж 1/250 найменшого розміру між ребрами жорсткості чи між полицями балок.
8.5.5 При огляді прогонових будов виявляють також пошкодження конструкцій: розриви, пробоїни, вм'ятини, погнутості. Такі пошкодження виникають унаслідок ударів транспорту в мостах із рухом понизу.
Підлягають детальному огляду зони сполучення полиць із стінками елементів мостів із прокатних двотаврових балок крупного перерізу (висотою 600 мм і більше) і широкополичних двотаврів типу "Пейне". У цих зонах можлива наявність тріщин і пластичних деформацій зсуву, які видно на око при огляді у вигляді лінійних напливів металу поздовж стінки балки (т.з. лінії Людерса).
У приопорних зонах балок та фасонках в'язей внаслідок затікання води на металоконструкції через деформаційні шви може бути розшарування металу.
8.5.6 У сталезалізобетонних прогонових будовах із залізобетонною плитою, що включена в спільну роботу з металоконструкціями, необхідно контролювати суміжності плити з балками, а також стан залізобетонної плити. Необхідно звертати увагу на кінцеві ділянки об'єднання плити з балками, де можливий відрив плити та утворення зазору між бетоном та верхнім поясом металоконструкцій. При виявленні тріщин у об'єднання плити з металом і в самих металоконструкціях необхідно провести огляд такої прогонової будови спеціалізованою мостовипробувальною організацією.
Про наявність об'єднання плити з балками судять після вивчення проектної документації на міст. На Україні сталезалізобетонні прогонові будови почали застосовувати після 1948 р., тому технічна документація на них має знаходитися в експлуатаційних організаціях.
8.5.7 У з'єднаннях на високоміцних (фрикційних) болтах контролюють щільність пакетів із сталевих листів, а також стан болтів, гайок та шайб. Щільність стягування листів вимірюють щупом товщиною 0,3 мм. При нормальному стані щуп не повинен входити між частинами пакету по кромках елементів і деталей. Не допускається наявність тріщин у гайках та болтах, зім'яття шайб і головок болтів, недостатність довжини різьби болту (повинно бути не менше одного вільного витка після повного закручування гайки). Відповідність величин натягу болтів розрахунковим значенням перевіряють динамометричним ключем не рідше ніж 1 раз на 7 років при проведенні періодичних оглядів спеціалізованою організацією.
8.5.8 У зварних швах та металі навколо зварної зони необхідно виявляти тріщини, які з'являються внаслідок перенапруги металу в місцях концентрації розтягуючих напружень, залишкових напружень від зварювання, а також у результаті холодноломкості металу при від'ємних температурах та його старінні. Такі тріщини можуть бути виявлені переважно в місцях із різкою зміною перерізу
(наприклад, у місцях обриву листів, на кінцях швів і накладок), у місцях примикання ребер жорсткості, діафрагм, фасонок, у зоні зварних швів із дефектами, а також підрізів металу від механічних впливів. Особливу увагу слід звертати на шви розтягнутих та стиснуто-розтягнутих елементів ґратчастих ферм та розтягнутої зони суцільних балок. У цих елементах оглядати стикові та з'єднувальні шви (наприклад, з'єднуючих стінку та пояси елементу). Основними дефектами зварних швів є тріщини, непровар, підрізи, шлакові включення, напливи, кратери. Тріщини можна виявити при уважному огляді через лупу.
Зовнішніми ознаками тріщин можуть бути патьоки іржі та лущення фарби. Ділянку, де підозрюється тріщина, необхідно очистити від іржі та фарби, змочити гасом і насухо витерти, а потім натерти крейдою чи покрити будь-яким колоїдним розчином. Гас із тріщин вберуть у себе крейда чи колоїдний проявник через (3 – 4) години, і тріщина проявиться. Найбільш повну уяву про стан металу дають фізичні методи дефектоскопії (електромагнітні, ультразвукові, акустичної емісії, просвічування рентгенівськими чи гама- променями). В окремих випадках для виявлення тріщин допускається гострим крейцмейселем обережно зняти тонку стружку по ії можливому напрямку. Стружку знимають таким чином, щоб тріщина знаходилася приблизно посередині її ширини. Роздвоєння стружки підтвердить наявність тріщини.
Виявлені тріщини відмічають і ведуть за ними регулярне спостереження. В залежності від характеру тріщини та інтенсивності її розвитку необхідно визначити умови подальшої експлуатації елементу споруди, в якому вона виявлена. Як першочерговий засіб (до капітальної локалізації тріщини) може бути виконане свердління на її кінці круглого отвору діаметром (12 – 14) мм.
8.5.9 При зовнішньому огляді поверхні встановлюють стан пофарбування металу. Нормальним станом пофарбування вважається покриття, що утворює рівну плівку без пропусків і патьоків, через яку не просвічується метал, немає тріщин, пухирів, лущення, розм'якшення, механічних пошкоджень.
8.5.10 При огляді опорних частин сталевих прогонових будов визначають: угін та перекіс котків, правильність обпирання на опорні плити, затяжку анкерних болтів, наявність тріщин в елементах опорних частин, корозію металу, засміченість.
8.5.11 В процесі експлуатації мостів на несучих конструкціях всі місця, де можливе накопичення бруду, сміття, води, снігу і льоду, а також ділянки, які не провітрюються та зволожуються, необхідно очищати не рідше, ніж 2 рази на рік (навесні та восени).

Роботи слід проводити обережно, дерев'яними лопатами і шкребками, щоб не пошкодити фарбу.
Для усунення тривалого застою води просвердлюють дренажні отвори діаметром (20 – 30) мм з зачисткою країв зверху.
Можливість такого послаблення має бути перевірена розрахунком. В розтягнутих поясах зварених балок свердління дренажних отворів не допускається.
8.5.12 Котки, поверхні кочення та ковзання опорних частин необхідно регулярно натирати графітовою змазкою, а бокові грані фарбувати олійною фарбою. Для охорони опорних частин від забруднення рекомендується влаштовувати футляри, які відкриваються, з листової сталі або полімерних матеріалів.
8.5.13 Роботи по ремонту дефектних елементів прогонових будов, які потребують складання проекту їх виконання, чи розрахункового обґрунтування, відносяться до капітального ремонту, всі інші – до поточного ремонту.
Номенклатура робіт по поточному ремонту металевих прогонових будов:
 заміна заклепок;
 підтяжка та заміна болтів;

одиночна заміна та ліквідація пошкоджень окремих елементів прогонових будов, які не потребують обґрунтування розрахунком (усунення виникнення тріщин в металі, виправлення місцевих деформацій, підсилення та ліквідація окремих пошкоджень);
 ремонт деталей опорних частин, який не вимагає їх розвантаження;
 пофарбування металоконструкцій;
 роботи з ремонту освітлення, ремонту та зміни судноплавної сигналізації.
8.5.14 Заміну дефектних заклепок рекомендується виконувати на фрикційні (високоміцні) болти. В прикріпленні допускається одночасно заміняти не більше ніж 10 % загальної кількості заклепок, а при наявності в прикріпленні 10 заклепок і менше – тільки по одній. Діаметр болтів визначається в залежності від діаметру заклепок, що змінюються: заклепки діаметром (19 – 21) мм, 23 мм і 25 мм замінюють відповідно болтами діаметром 18, 22 і 24 мм. Гайки затягують динамометричними ключами до розрахункових величин зусиль, які залежать від номінального діаметру болта. Роботи з натягу болтів слід проводити при обмеженому русі транспорту по споруді, а контрольне – при відсутності тимчасового навантаження. Після закінчення натягу болтів слід перевірити ближні до них заклепки відстукуванням з метою виявлення їх послаблення. Якщо такі заклепки виявлені, їх слід замінити на високоміцні болти.
З тим, щоб не змінити статичної схеми конструкції, не допускається заміна заклепки високоміцними болтами в вузлових з'єднаннях елементів ґратчастих ферм. В цих випадках дефектні заклепки мають бути замінені виточеними (чистими) болтами при умові точної відповідності діаметрів болта і отвору, де раніше знаходилась заклепка.
8.5.15 Виявлені в металі тріщини повинні бути негайно усунені.
При невеликих тріщинах довжиною менше, ніж 10 мм, розміщених на кромках елементів і торцях зварних швів, рекомендується зняти пошкоджений тріщиною метал наждачним каменем чи зубилом з подальшою зачисткою. Якщо при цьому ослаблення перерізу елементу перевищує 2 %, то попередньо повинен бути зроблений розрахунок можливості такого послаблення.
Тріщини довжиною більшою, ніж 10 мм, необхідно для зупинки їх подальшого розвитку, розсвердлити на кінцях на всю товщину діаметром (12 – 14) мм. Центр отвору має відступати від кінця тріщини на половину його діаметру. Отвір повинен бути зачищений з обох сторін на глибину (2 – 3) мм. Значні по довжині та небезпечні по розташуванню тріщини повинні бути засвердлені на кінцях та перекриті накладками на високоміцних болтах. За розсвердленими тріщинами необхідно встановити нагляд і в випадку їх подальшого розвитку виконати підсилення за спеціальним проектом.
8.5.16 Застосування зварювання для усунення дефектів допускається в випадках, передбачених проектами.
8.5.17 Невеликі погнутості та вм'ятини косинців, поясів, розкосів, в'язей виправляють струбциною чи лапою без розклепки елементів. Для виправлення загальних і значних місцевих погнутостей вертикальних або похилих елементів застосовують домкрати з упорними балками. Можливість їх виправки, розклепки та заміни повинна бути перевірена розрахунком.
Якщо усунути дефект на місці неможливо, пошкоджений елемент знімають і після ремонту встановлюють чи замінюють його новим.
Для виключення з роботи повністю пошкодженого елемента використовують спеціальні пристрої, які тимчасово замінюють робочий елемент.
При ремонті місць з пробоїнами та розривами деформовану частину елемента вирізають по плавній кривій, заповнюють вставкою та перекривають двосторонніми накладками на високоміцних болтах.
8.5.18 При невеликих зміщеннях і перекосах елементів опорних частин обмежуються усуненням зазорів і нещільностей в обпиранні клиноподібними вставками. При зміщеннях, що вимагають перестановки котків опорних частин, ремонтні роботи виконуються за спеціальним проектом.
8.5.19 Всі металеві частини прогонових будов і опор, крім котків і площин кочення і ковзання опорних частин, повинні бути пофарбовані. Пофарбування має своєчасно відновлюватись. Строки фарбування різних частин слід встановлювати в залежності від стану старої фарби і вимог естетики. При пошкодженні пофарбування на окремих ділянках можна проводити часткове підфарбування.
Для пофарбування металоконструкцій мостів рекомендується застосовувати олійні фарби та полімерні лакофарбові сполуки.
Фарба, якщо на те не має особливих вказівок, повинна застосовуватись світлого кольору для полегшення нагляду і зменшення температурного впливу на прогонову будову.
До пофарбування поверхня металу повинна бути очищена від іржі, старої фарби, бруду і пилу. Підготовку поверхні проводять механічним чи хімічним методом з застосуванням ґрунтовок-модифікаторів іржі. Очищені поверхні підлягають прийомці мостовим
(дорожнім) майстром. При цьому одночасно проводиться огляд металу з метою виявлення дефектів, пошкоджень. Результати огляду та приймання очистки оформляють актом.
8.6 Кам'яні і бетонні мостові споруди

8.6.1 Основними дефектами бетонних і кам'яних мостових споруд є:
 порушення роботи елементів водовідводу та дренажу за стоянами;
 руйнування гідроізоляції склепіння і задніх граней стоянів;
 тріщини, як правило, поздовжні, у кам'яній кладці і бетоні склепінь, рідше – в щокових стінках;
 вивітрювання швів кладки, корозія (каменю і бетону), особливо в місцях перемінного рівня води і льодоходу, раковини і відколи.
При нерівномірних осіданнях опор в п'яткових і ключових перерізах з'являються великі поперечні тріщини, які свідчать про зміну розрахункової схеми (перетворення склепіння в дво- або тришарнірне) із суттєвим зменшенням несучої здатності споруди.
8.6.2 У однопрогонових аркових мостах вода з проїзної частини відводитися до дренажу по гідроізоляції, що покладена на склепінні і задніх стоянах. При двох- або триаркових прогонах відведення води здійснюється також через водовідвідні трубки, закладені в ключах склепінь.
Ознаками поганого водовідводу і незадовільного стану гідроізоляції є мокрі плями і патьоки (з вилуженням вапна або солей бетону) на поверхні зовнішніх граней склепіння і опор.
Водовідвідні трубки треба періодично прочищати. Щоб запобігти забрудненню поверхні кладки водовідвідним трубкам надають відповідний напрямок, подовжують їх за межі склепіння на (15 – 20) см.
8.6.3 Утримання кам'яних і бетонних мостів, крім звичайних робіт, полягає в спостереженні за їх станом; установленні маяків із алебастру (гіпсу) на тріщини, фіксуванні кінців тріщин незмивною фарбою з внесенням необхідних записів в мостову книгу.
При наявності великої кількості дрібних тріщин або вивітрювання на великій площі рекомендується нанести суцільну штукатурку, яка дозволяє краще стежити за стабілізацією або "диханням" тріщини.
8.6.4 При ремонті кам'яних і бетонних аркових мостів в першу чергу треба вживати заходи по скиданню поверхневих вод, щоб не допустити попадання води у середину кладки і захистити її поверхню від дії атмосферних опадів.
8.6.5 При поганому водовідводі і незадовільній гідроізоляції треба розкрити, де потрібно, покриття проїзної частини, і заповнити надсклепінні пазухи та відремонтувати гідроізоляцію, надаючи їй необхідний похил.
8.6.6 Якщо дренаж за задніми гранями стоянів замулений і погано працює
,
треба зробити його переукладання і очищення або влаштувати дренаж заново з попереднім частковим розкриттям земляного полотна в місці сполучення підходів з мостом.
8.6.7 Вивітрені і зруйновані шви кам'яної кладки треба очистити від сміття, пилу і зволоженого бруду на глибину до (5 – 6) см, промити струменем води і потім розшити заново цементним розчином, влаштовуючи шов увігнутого профілю.
8.6.8 Якщо облицювання кладки має тріщини у швах і у цілому камені, викришування швів, відставання і випинання облицювального каменю то у процесі поточного ремонту треба замінити окремі камені облицювання, розчистити кладку, розшити шви.
8.6.9 Пошкодження поверхневого характеру (раковини, дрібні тріщини, відколи, випадіння окремих каменів кладки, вивітрювання швів, корозія) повинні негайно усуватися службою експлуатації, глибокі тріщини і порожнини в кладці треба заповнювати цементним розчином під тиском через пробурені в кладці отвори.
8.6.10 Поява тріщин у зворотних стінках стоянів кам'яних аркових мостів може бути спричинена поганим відводом води або наявністю в просторі між зворотними стінками ґрунтів, які здимаються. У першому випадку перевіряють роботу дренажу за стояном, коли проводять ремонтні роботи, в другому – ґрунт, який здимається, замінюють іншим. Тріщини герметизують.
8.6.11 У бетонних аркових мостах звичайні дефекти масиву склепіння і опор (раковини, відколи, тріщини, корозія бетону і інше) усувають за зазначеними вище правилами ремонту прогонових будов і опор залізобетонних мостів.
8.7 Дерев'яні мости
8.7.1 Основними задачами утримання і поточного ремонту дерев'яних мостів є: запобігання появи і розвитку гниття; очистка елементів моста від бруду, снігу і льоду; усунення дрібних дефектів; усунення ослаблення болтів і тяжів; забезпечення протипожежними засобами.
8.7.2 Проїзну частину моста і тротуари треба постійно очищати від бруду і сміття, а в зимовий період – від снігу.
8.7.3 Для провітрювання берегових опор і прольотних будов малих мостів треба прибирати чагарник і високу траву, які знаходяться в безпосередній близькості перед отвором споруди.
8.7.4 Для подовження строку служби деревини конструкцій мостів і своєчасного захисту її від гниття на початковій стадії ураження гнилизною роблять антисептування. Найпростіший спосіб антисептування – метод зовнішнього обмазування спеціальною пастою. Палі опор на заплавах і льодорізи, які найбільш інтенсивно зазнають гниття в зоні поверхні ґрунту, захищають антисептичним бандажем. Бандаж виготовляють із толю, руберойду або мішковини. Антисептичний склад наносять на ділянку палі, яку захищають, і на бандаж з внутрішнього його боку. Бандаж щільно накладають на палю (обертають навколо палі) і по утвореному шву (з перекриттям на 10 см) прикріплюють до неї толевими цвяхами або прикручують в'язальним дротом. Верхній край бандажа і частину палі, яка межує з ним, на ділянці в (10 – 15) см покривають бітумною гідроізоляцією. Верх бандажа повинен виступати над ґрунтом на (15 – 20) см.
Якщо в місці установлення бандажа є стик палі в півдерева, зверху бандажа ставлять хомути.
8.7.5 Як розчинний антисептик можуть бути використані препарати ХМ-5; МХХ-15; МХХ-44, тощо. Хромат міді ХМ-5 складається із (10 – 12) % рідкого розчину суміші мідного купоросу і біхромату натрію технічного, які використовують в співвідношенні 1:1 за масою. Розчин готують при температурі навколишнього повітря (15 – 20) °С (ГОСТ 28815).
8.7.6 З маслянистих антисептиків рекомендується кам’яновугільне мастило, змішане з зеленим мастилом або гасом.
Антисептична паста складається із фтористого натрію, бітуму, гасу і торф’яного борошна (за масою 51:23:22:4 відповідно).
8.7.7 Просочення деревини рекомендується робити за методом глибокого просочення під тиском за допомогою спеціальних установок, укомплектованих порожнистими свердлами (ін'єкторами), які загвинчують в елемент, що антисептують. Ін'єктори
закріплюють вздовж елемента на відстані (60 – 100) см, по колу чотири ін'єктори на однакових відстанях. Робочий тиск складає
(0,2 - 0,8) МПа.
8.7.8 Дошки верхнього настилу, який має знос більше ніж 3 см, замінюють на нові. Не дозволяється ставити латки у вигляді обрізків (коротких) дошок. Дошки в місцях їх відставання від нижнього настилу або поперечин щільно пришивають, а цвяхи, які виступають, забивають, або замінюють.
Дошки тротуарного настилу, на консолях поперечин кладуть з зазором 2 см для вентиляції.
Щоб уникнути розладу настилу, колесовідбійні бруси щільно приганяють до настилу і затягують болтами.
8.7.9 Поламані та гнилі елементи прогонових будов повинні відновлюватися у первісному вигляді. Металеві елементи кріплення повинні підтягуватися і обслуговуватися не рідше одного разу на рік.
8.7.10 Опори і льодорізи після проходу льодоходу і повені очищають від мулу і сміття, а всі пошкодження лагодять. Стерту обшивку льодорізу і опори замінюють, а нову (із пластин або брусів) ставлять із зазорами до 1 см для провітрювання. На річках з великим льодоходом обшивку льодорізів і опор виконують із листової сталі товщиною (2 – 3) мм на висоту зони коливання рівня льодоходу плюс 0,5 м. У льодорізах задня стінка не захищається.
8.7.11 На річках, де зимою можливе підняття рівня води, для запобігання висмикуванню паль, роблять обколювання криги.
Зроблені прорізи захищають від замерзання, закриваючи їх зверху утеплювальними матеріалами (сіном, соломою, снігом, тощо ).
8.7.12 Заміну та відновлення несучих елементів мостів треба здійснювати за проектом.
8.8 Шлюзні та переливні мости
8.8.1 Крім звичайних вимог до утримання та ремонту мостів в цих спорудах слід додатково наглядати за:
– забезпеченням цілісності та герметичності флютбету;
– місцем з'єднання дамби та стояна (відсутність протікання, локальних розмивів, тощо);
– станом низової частини дамби, підходів та переливних насипів, закладенням укосів, цілісністю зон, що межують з підошвою насипу, відсутністю осідання та зсування укосів, свищів, тощо ;
– надійною роботою механізмів, які відчиняють та зачиняють затвори. Крім позначених зовнішніх дефектів, слід спостерігати за наявністю побічних ознак. Так, ступінь виносу ґрунту з-під флютбету слід вимірювати через отвори водобійної частини. При значному просіданні необхідно розкрити флютбет та влаштувати зворотний фільтр. Після цього потрібно відновити флютбет.
8.8.2 Зимове утримання підпірних та переливних споруд має бути спрямоване на запобігання проморожування механізмів затворів та пробиття на вкритій льодом поверхні отворів розміром 1,5 м.
8.8.3 Пропуск повеневих вод, якщо дамба не сконструйована на стримування підпірного рівня, передбачає поступовий скид води в залежності від збільшення її кількості у водосховищі, за узгодженим графіком.
8.9 Наплавні мости та паромні переправи
8.9.1 При експлуатації наплавних мостів слід наглядати за:
 комплектністю рятувального та протипожежного устаткування;
 комплектністю експлуатаційного устаткування (човни, насоси, визначені запасні комплекти понтонів, ремонтні матеріали та
інше);

відповідністю навантаження встановленим чи визначеним технічним параметрам споруди та регулюванням його обслуговуючим персоналом за допомогою шлагбаумів, турнікетів та дорожніх знаків, які встановлені на підходах до споруди;
 стабільністю поздовжнього отвору мосту та поромного ходу;
 за станом шарнірних з'єднань прогонової будови та вчасним підтягуванням даних з’єднань;
 своєчасним прибиранням проїзної частини, наплавних опор, апарелів та причалів, чисткою водоскидних пристроїв;
 вчасною заміною рівня проїзної частини причалів, перехідних містків та утримання підйомних засобів у належному стані;
 за появою води в плаваючих опорах та вчасним її відкачуванням;
 просушуванням внутрішньої порожнини понтонів, відчиненням люків у суху погоду;
 утриманням поздовжнього похилу на перехідних містках наплавних мостів не більше, ніж 8 ‰;
 забезпеченням стабільності положення отвору споруди;
 стежити за тим, щоб найменша глибина під понтоном чи наплавною опорою була більшою за 15 см від рівня максимальної осадки.
8.9.2 В зимовий та повеневий період слід:
 до початку льодоставу чи повені виводити плавучу систему на призначене місце її зберігання;
 при появі на річці шуги чи слабкого льоду систематично відводити її від понтонів, запобігати появі полію під понтонами, а також на їх бортах. Для цього необхідно сколювати слабкий лід смугами по (0,7 - 1,0) м.
8.9.3 При проведенні заходів по утриманню наплавної споруди передбачається:
 запобігати розсиханню дерев'яних конструкцій під час їх зберігання та поновлювати їх герметичність просмолюванням з конопаченням отворів та щілин. Якщо отвори з'явились під час експлуатації, їх забивають пробками з сухої деревини;
 в металевих плавучих засобах отвори чи прослаблені клепки забивають дерев'яними конічними пробками, які обрізаються за
(10 – 20) мм від площини борту по можливості з зовнішнього боку, а в днищі зсередини;
 запобігати прослабленню шарнірів прогонової будови;

 запобігати розвитку корозії шляхом нанесення бітумного лаку чи мастики по попередньо підготовленій поверхні металу.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал