Державна пенітенціарна служба україни інститут кримінально-виконавчої служби




Сторінка9/15
Дата конвертації11.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Якщо гостів день народження принесли торт, цукерки, фрукти, вони з'являються на столі у відповідний момент, навіть якщо дублюють приготоване господарями. Хазяйці слід сидіти "на чолі" столу почесне місце там, де зручніше. Хазяїн сидить навпроти хазяйки, розважаючи гостей. Гостей саджають у такий спосіб чоловік — жінка — чоловік (якщо жінок більше, ніж чоловіків, останніх у жодному разі не саджають один біля одного, а розташовують між жінками. Чоловіка і дружину саджають окремо, а закоханих (наречену і нареченого) — разом. Із приходом гостей належить вимкнути радіо, телевізорі цілком присвятити себе гостям. Хазяйці не слід весь час перебувати на кухні із приходом гостей їй варто посидіти за столом разом з усіма і певний час після вечері присвятити гостям, залишивши миття посуду "на потім. При гостях неввічливо вести тривалі розмови по телефону (в таких випадках краще вибачитися і попросити зателефонувати пізніше.

147
Будь-яка страва стає смачнішою, якщо її супроводжує гостинність. Непотрібно наполягати, щоб гості пили. Всякий тиску цьому плані свідчить про погане виховання і дурний смак. Не варто доливати в чарку, в якій ще залишається спиртне. Господарям належить бути дипломатами, пом'як- шувати конфлікти, що виникають серед гостей, згладжувати чиюсь безтактність, чемно нагадувати про пристойність тим, хто забувається, стежити затим, щоб анекдоти, що їх розповідають у товаристві, не шокували присутніх, поговорити з кожним, особливу увагу приділяючи тим, хто ще недостатньо призвичаївся в домі. Хазяїн немає давати дружині зайвих доручень на кшталт "прочини вікно" (він сам може виконати "своє доручення, а тим паче не слід говорити "принеси стілець. А от чемно нагадати дружині проте, що необхідно подати ще салат, буде цілком доречним. Чоловікові зовсім неприпустимо критикувати страви, приготовані дружиною (навіть якщо їй справді щось не вдалося, добре вихований чоловік цього не підкреслюватиме); тільки сама хазяйка може самокритично зазначити, що смаженина жорсткувата або пиріг не пропікся. Безтактно робити дружині зауваження на зразок "У нас завжди таке безладдя, або попереджати гостей, що вечеря запізнюється, бо в цьому домі ніколи нічого не буває вчасно. Не варто змушувати гостя захоплюватися незвичайними якостями кішки або собаки, наполегливо пропонувати йому прослухати платівку або переглянути слайди. Приймаючи гостей у новій квартирі, неодмінно познайомте їх із плануванням. Нічого не вдієш — із цим слід миритися. Прощаючись із гостем, варто вийти в передпокій. Хазяїну потрібно подбати проте (особливо в нічний час, чи всі жінки мають супутників. Якщо частина гостей пішла, їх не обговорюють із рештою, адже їм природно може спасти на думку, що їх спіткає така сама доля. Як дати зрозуміти, що гості засиділися, а господарі вже втомилися Взимку добре спрацьовує відкрита кватирка або прочинені двері на балкон
— це мобілізує. Можна делікатно нагадати, що завтра — важкий день. А

148 гостеві, що прийшов без запрошення, можна, позіхнувши, сказати "Вибач, але день був важкий, а завтра потрібно рано прокидатися. Якщо ж і це не діє, залишається підвестися і дружньо сказати "На жаль, тобі вже потрібно йти. Якщо до вас прийшла безцеремонна і настирлива людина, що з'являється часто і завжди недоречно, припустиме порушення правил гостинності. Можна, наприклад, сказати їй "Вибач, дружина погано себе почуває" або "На жаль, ми саме зібралися в кіно.
4.3. Психологічні особливості етикету дарування
Подарунки дарують до дня народження, річниці весілля, на 8-ме Березня, 14 лютого (День Святого Валентина, Новий рік, після повернення із закордонної подорожі, відрядження, коли вийдете в гості туди, де є діти. Завжди доречний букет квітів для хазяйки дому. Подарунок цінний не вартістю, а як знак уваги, дружби, захопленості, любові. Як такий він є елементом увічливості. Але при цьому треба пам'ятати одне правило бажання зробити приємне завжди цінніше за бажання вразити будь-кого своєю щедрістю. Існує й інше правило не треба дарувати те, що вам не подобається в надії, що це сподобається тому, кому ви це даруєте. У давніх довідниках, посібниках, підручниках гарного тону особливо старанно розробляли розділ, присвячений весіллям. Перша річниця вважалася "паперовим" весіллям друга — "фарфоровим п'ятнадцята — бронзовим двадцята — "кришталевим двадцять п'ята — "срібним п'ятдесята — "золотим. Що дарувати в таких випадках Етикет передбачає кілька обов'язкових правил

не треба дарувати дорогих речей. Подарунки, що вам явно не по кишені, поставлять у незручне становище того, кому ви їх даруєте

не варто відбуватися й якоюсь дрібницею ви можете зажити слави скнари

149

неетично дарувати гроші, це схоже на подачку і може серйозно образити

добре, коли подарунок несподіваний. Але цей сюрприз має бути приємною несподіванкою, що відповідає смакові того, кому він призначений. Поганий подарунок гірше, ніж відсутність його взагалі

якщо має бути новосілля, найкраще домовитися з іншими запрошеними (якщо ви їх, звичайно, добре знаєте) й гуртом купити необхідне телевізор, холодильник, пральну машину тощо

треба, щоб подарунок був вчасним

якщо передбачається терміновий від'їзд, подарунок можна вручити напередодні ювілею

якщо ваш подарунок спізнився, обов'язково в письмовій формі поясніть причину й вибачтеся. Вибирають подарунок залежно від того, кому його дарують, — знайомому, родичеві чи другові. Дружині можна вибрати подарунок разом із нею, із матір'ю, із дочкою. Чимдалі кровність — тим складніше вибір подарунка. Якщо дружина може чоловікові подарувати светр, сорочку, краватку, рукавички, шарф, то дальнім родичам дарувати предмети туалету не можна. Усі подарунки поділяються на два види сувенірні (книга, гаманець, ручка, брелок та інші дрібні предмети) й цінні (ваза, сервіз, скатертина із серветками, ручній кишенькові годинники, художній кустарні вироби тощо. Універсальним подарунком є квіти. їх можна підносити кому завгодно і коли завгодно. Але не заведено приходити із квітами на великий званий обід, бенкет, прийом, влаштований у ресторані. До подарунка, якщо він готується до певної дати (Новий рік, 8 Березня, рекомендується прикласти листівку, гілочку мімози, мініатюрний прапорець тощо. Гарний звичай — дарувати книги, але при цьому необхідно знати, яка книга може порадувати. Ніколи не даруйте книги невідомого вам змісту. Ніколи не надписуйте книгу це право належить тільки її авторові. Можна у книгу

150 вкласти листівку. Як дарувати і як приймати подарунки Питання це є конче важливим. Здається дивним, але чимало людей не вміють дарувати й, особливо, приймати подарунки, що ображає дарувальників. Отже, вручати подарунок слід без зайвої афектації, примхливості, скромно, просто із гідністю. Адже річне у подарунку, а у вашій увазі, уставленні до того, кого ви вітаєте

не заведено лишати в подарунку касовий чек

не варто вказувати хазяїну або хазяйці, куди поставити подарунок, вони самі розберуться, щодо чого, а тим паче не слід говорити "А книга ця, знаєте, яка цінна і рідкісна, — усе місто оббігав. Насилу дістав не заведено вручати квіти в папері. Квіти тримають у лівій руці, права — вільна

будь-який подарунок, піднесений людині, належить розгорнути, а не відкласти недбало убік

не варто штучно радіти й голосно коментувати кожен подарунок "Ах, яка принада Чудово Чарівно Як явам вдячна" тощо

виховані люди, приймаючи подарунки, поводяться рівно, намагаючись якомога привітніше (але без зайвих емоцій) привітати кожного гостя і подякувати йому. І дорогий, і скромний подарунок приймають з однаковою сердечністю

коли для подарунків пристосований спеціальний столик, то їх слід розкласти на ньому. Якщо столика немає, то подарунки відносять кудись. Не варто відразу ж розставляти їх по всій кімнаті або квартирі одні можуть бути вдало поставлені, інші не зовсім не рекомендується одразу пускати подарунки вділо (йдеться про речі на кшталт електроміксера — вони можуть не працювати, і це може засмутити й зробити дарувальника мішенню для жартів. Наступного дня несправний прилад можна обміняти в магазині, адресу якого можна дізнатися в дипломатичний спосіб, наприклад "Моя сусідка хоче придбати таку саму річ, де ви її купили

151

подаровані квіти неодмінно ставлять у вазу, відкласти їх кудись не можна якщо гість особливо приємний господині й вона хоче висловити йому свою вдячність, вона може з його букета вийняти одну квітку і прикріпити її до сукні. Але при чоловікові або нареченому цього робити не слід — можна зневажити їхні почуття

якщо хтось прийшов без подарунка, його слід привітати так само, які тих, хто з'явився з подарунками. Виявіть такт, щоб гість не відчув своєї хиби

може трапитися, що двоє або троє гостей принесли однакові подарунки. В жодному разі вони не мають помітити вашої іронії або невдоволення. Постарайтеся сховати всі подарунки-близнюки; не засмучуйтеся, якщо подарунок прийшовся вам не до смаку. Гість невинуватий, якщо його вибір невдалий

якщо ви не можете прийняти принесений подарунок (причин буває багато, не можна відбутися однією заявою "Ні, я не можу цього прийняти" або "Ні, боронь Боже, лишіть краще собі. Такі заяви — шлях до скандалу. Треба обов'язково подякувати заувагу і відмовити аргументовано, із найменшими моральними втратами, пояснивши причину відмови

якщо виз будь-ким посварилися, тоне спокутуйте своєї провини подарунком спочатку треба попросити пробачення або ліквідувати причину, через яку відбулася сварка, а вже потім думати про доречність подарунка

якщо впродовж року є можливість робити невеличкі подарунки комусь, то краще це робити до різних дат, ніж дарувати один дорогий подарунок нарік ніколи не варто відкладати придбання подарунка на останній день. Краще купити його завчасно, тоді його оригінальність і доречність будуть гарантовані. Незважаючи нате, що гостинність — річ свята, вона також має певні межі. Проживаючи водному будинку, люди, як правило, вітають один одного при зустрічі на сходових площадках, у під'їздах, навіть якщо вони недуже знайомі. Сусіди живуть за певними правилами, головне з яких — якнай-

152 менше заважати іншим. Це означає забороняти дітям пустувати не дозволяти їм гомоніти під вікнами не лишати у своїй квартирі собаку, що виє годинами не вмикати голосно радіо, не лаятися з домашніми, не вправлятися занадто часто у грі на трубі. Перш ніж робити ремонт, святкувати день народження тощо, потрібно попередити про це сусідів, вони знатимуть, що відбувається і коли приблизно припиниться. Це заспокоює і не так негативно сприймається. Етикет вимагає своєчасно повернути позичене. Якщо прохання про предмети вжитку дуже частій переступають межу дозволеного, можна сказати "На жальне можу, мій пилосос зіпсований. Не слід брехати на тему, хто й звідки бере гроші, або пильно розглядати, що сусід (сусідка) несе в сітці з магазина (базару. Не прикрашає сусідів і звичка поглядати у відкриті двері на площадку і виявляти пильний інтерес — хто з ким, хто до кого, чому, навіщо. Приватне життя навколишніх не слугує темою розмов вихованих, інтелігентних людей. Важко буває уникнути незадоволення стосовно того, що за стіною голосно ввімкнений магнітофон або хтось навчається грати на роялі. Жоден закон таких дійне забороняє, проте поговорити про це із сусідами можна вони можуть повісити на стіну що-небудь звуковбирне.
У спільних квартирах обов'язковим є ходіння навшпиньках і розмови напівпошепки, щоб у результаті дрібних сутичок не виникла "воєнна" ситуація у місцях загального користування — передпокої, кухні, ванній тощо.
Обов'язкова обачність у виразах, домашньому одязі, у поведінці. Давня мудрість говорить "Будь-яке існування — це співіснування. Чим більше поступок людина зробить сама, тим більше їх вона дочекається від інших. Інтелігентні люди, що живуть під одним дахом, привітають один одного при зустрічі якнайменше заважають один одному чистять взуття й одягу передпокої або на балконі миють за собою ванну, раковину тихо зачиняють за собою вхідні двері витирають ноги, входячи у квартиру, не лишають після себе безладдя дотримуються таємниці листування не завжди бажають іншому

153 смачного, але після їжі завжди кажуть "дякую.
Контрольні запитання
1.
Розкрийте сутність поняття мовний етикет та його значення для виховання культури спілкування всім ї. Співвіднесіть поняття етикет мовного спілкування і культура мовного спілкування. Визначте функціональне призначення етикету мовного спілкування всім ї. Розгляньте дію механізму діалогічної єдності у вихованні культури мовного спілкування усім ї.
5.
Які форми і способи вияву етикету мовного спілкування свідчать про сформованість культури мовного спілкування усім ї Наведіть приклади. Як Вирозумієте феномен культури одягу Як формування етичного смаку впливає на виховання культури одягу ? Встановіть взаємозв’язок між культурою одягу,модою і звичаями. Які соціально-психологічні процеси детермінують створення моди ? Як культура одягу впливає на особливості використання модного стилю Чому гостинність стала історично складеною формою неформального спілкування людей ? Які етичні принципи виступають основою сучасної гостинності Які ритуали етикету гостинності склалися у міжнародному досвіді Яких правил етикету варто дотримуватись при даруванні За якими видами класифікуються подарунки Які правила етикету при отриманні подарунку слід виконувати Яких обмежень слід дотримуватись у сусідській спільноті

Рекомендована література до четвертого розділу
1.
Войтович С.О. Світ сім'ї та горизонта покликання. - К, 1997. – 145 с.
2.
Разумихина Г.П. Этика и психология семейной жизни. Мс 3.
Ричардсон Р.У. Силы семейных уз: Руководство по психотерапии в помощь семье. — СПб: Акцидент, 1994. – 235 с.
4.
Семья. Социально-психологические и этические проблемы. - К, 1989. –
230 с.
5.
Смит А. Теория нравственных чувств // Памятники мировой эстетической мысли: В ти т. — М, 1964. — Т. 2. —260 с.
6.
Честерфилд Ф. Письма к сыну. — Л Просвещение, 1971. — 343 с.
7.
Этика и психология семейной жизни. Пособие для учителя. М Наука,
1994. – 260 с.

155
РОЗДІЛ V . ПСИХОДІАГНОСТИКА СІМЕЙНИХ ВЗАЄМИН

5.1. Наукові підходи до психодіагностики особливостей сім’ї

Наукові підходи до психологічної діагностика сім’ї визначаються її завданнями, а саме

з’ясуванням того, чиє проблема сім’ї об’єктом впливу психолога або педагога

виявленням об’єкта психологічної допомоги (дитина, її батьки, сім’я загалом

вибором способу впливу (індивідуальна робота з дитиною, її батьками, подружньою парою, дитиною і батьком, групою дітей, батьків, сім’єю загалом

застосуванням корекційного впливу з метою визначення тактики корекційного процесу (реакції членів сім’ї на педагога або психолога особливості їхньої поведінки. Для вирішення поставлених завдань психодіагностики особливостей сім’ї З. Кісарчук [10] пропонує два полярних підходи до вивчення сім’ї: індивідуальний і системний. При індивідуальному підході сім’я розглядається як стрес-фактор, з яким має впоратися член сім’ї, який звернувся за консультацією до психолога. Завдання психолога полягає у виявленні індивідуальних особливостей членів сім’ї, що утруднюють сімейну адаптацію. Системний підхід переміщує центр діагностики з індивіда на групові процеси сім’ї як системи, а проблеми членів сім’ї в цьому разі вважаються такими, що відбивають дисфункції сімейної системи. У межах індивідуального підходу використовують діагностичні засоби, спрямовані на дослідження таких сфер сімейного життя, як подружні стосунки, стосунки батьків і дітей, стилі виховання і їх вплив настановлення особистості дитини. Психологічні причини відхилень у сімейному вихованні, спричинені

156 особистісними проблемами батьків, що вирішуються за рахунок дитини виявляються при використанні опитувального листа АСВ. При цьому увага зосереджується на вивченні таких параметрів

розширення сфери батьківських почуттів (шкала РБП), що найчастіше спостерігається тоді, коли подружні стосунки з певних причин невідповідність характерів, розлучення, смерть) порушуються і від дитини вимагається задовольняти хоча б частину потребу прихильності і частково, як правило, на неусвідомлюваному рівні — еротичних потреб

стимулювання проявів дитячих якостей у підлітка (шкала ПДЯ), що призводить до розвитку психічного інфантилізму дитини

виховна невпевненість батьків (шкала ВН), коли батьки (як правило, із психастенічними рисами особистості) потурають дитині, поступаючись їй практично в усьому, відтворюючи стиль взаємин у прабатьківській сім’ї;

фобія втрати дитини (шкала ФВ) — перебільшення тендітності, хворобливості дитини

недорозвиненість батьківських почуттів (шкала НБП), що зумовлюють емоційне відторгнення, жорстоке поводження з дитиною

проекція на дитину власних небажаних якостей (шкала ПНЯ, що супроводжується характерним прагненням у будь-якому вчинку дитини виявити істинну (погану) причину — ті якості, з якими батьки неусвідомлено не можуть примиритися в собі

винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання (шкала ВК), характерним проявом якого є вираження невдоволення виховними методами іншого (з позиції хто правий

зрушення в установках батьків до дитини залежно від її статі (шкали переваги чоловічих якостей ПЧЯ і переваги жіночих якостей ПЖЯ), коли спостерігається неусвідомлюване неприйняття дитини іншої статі. Слід не тільки встановити причини неадекватного ставлення батьків до дитини, ай місце цієї причинив сукупності відносин усім ї. Для цього доцільно використовувати проективні методики Сімейна генограма‖ і

157 Сімейна соціограма‖ на його думку Е. Ейдеміллера, спрямовані на виявлення особливостей характеру взаємин членів сім’ї. Результати проективного тесту Сімейна соціограма‖, який виконують всі члени родини, аналізуються за такими критеріями [19]:

кількістю членів сім’ї, що потрапили у площину кола при цьому можливо, що член сім’ї, з яким випробуваний перебуває в конфліктних стосунках, буде забутий, а хтось зі сторонніх осіб (іноді тварин) може бути зображений як член сім’ї;

розміром кружків, що свідчить про значущість членів сім’ї для піддослідного (що більший кружок, то вищий рівень значущості

розміщенням кружків один щодо одного у площині тестового поля кола при цьому найбільш значущих членів сім’ї піддослідний зображує у центрі чи верхній частині поля

відстанню між кружками, що визначає психологічну відстань між членами сім’ї, причому перетин кружків або їх розміщення один у одному свідчить про недиференційованість Я у членів сім’ї, наявність симбіотичних зв’язків. Метод сімейна генограма‖ припускає графічне зображення уявлень членів сім’ї про характер цих взаємин за допомогою умовних символів, якими позначається ступінь прихильності, психологічної залежності членів сім’ї один від одного [12]. При використанні тестової методики Сімейна соціограма‖. випробуваному пропонується намалювати коло і в ньому себе і членів своєї родини у формі кружків, підписуючи їх так, щоб було зрозуміло, хто з членів сім’ї де розміщений. Урахування особливостей структури сім’ї та її функціонування як цілісного організму покладено в основу системного підходу до психологічної діагностики сім’ї. Численні схеми аналізу сімейної системи є результатом інтеграції кількох підходів (структурного, функціонального, в яких розглядаються різноманітні аспекти життєдіяльності сім’ї. Так, методика вивчення

158 психологічного здоров’я сім’ї складається із сукупності окремих методик, що діагностують певні закономірності функціонування сім’ї [17]: подібність сімейних цінностей, що відбиває ступінь близькості життєвих позицій кожного члена сім’ї в основних сферах її життєдіяльності

―функціонально-рольова узгодженість, що грунтується на основі розвитку соціально-психологічних механізмів внутрішньосімейної інтеграції

―соціально-рольова адекватність, що розкриває особливості сприйняття членами сім’ї своїх соціальних ролей і їхні ставлення до цих ролей

адаптивність у мікросоціальних стосунках, що побудована з урахуванням необхідності рівноваги в афективній, когнітивній і поведінковій сферах взаємин усім ї емоційна задоволеність, що грунтується на порівнянні очікувань і реальних досягнень членів сім’ї;

спрямованість на сімейне довголіття, що виявляє особливості розвитку і реалізації потреб особистості всім ї. Узагальнений показник психологічного здоров’я сім’ї визначається як сукупність показників за кожною методикою і може бути інтегральною характеристикою загальних тенденцій благополуччя сім’ї. Системний підхід поданий в інтегральній моделі О. Чернікова [18], що пропонує аналізувати сім’ю як систему з погляду її структури, стадій розвитку сімейної історії, комунікацій і проблемної поведінки членів сім’ї. Відповідно до цієї моделі структуру конкретної сім’ї вивчають за такими її параметрами, які залишаються відносно незмінними протягом певного періоду і які можна порівняти із відповідними стадіями життєвого циклу
[18]:

згуртованістю — визначається як ступінь близькості членів сім’ї і вказує на їхнє почуття поєднання водне ціле

ієрархією — виявляються домінуючі члени сім’ї і ступінь їхнього впливу один на одного

159

зовнішніми і внутрішніми межами — описуються взаємини сім’ї із соціумом і різними підсистемами сімейної групи (підсистемами батьків, дітей, індивідуальними та ін.). Аналіз цих параметрів дає змогу виявити дисфункціональні елементи сімейної системи. Відповідно до структурної теорії дисфункцію всім ї створюють надто жорсткі межі (коли відбувається мало зв’язків між сім’єю й оточенням, то утворюється застій у системі) або дуже розмиті межі (коли у членів сім’ї надто багато зв’язків з оточенням і надто мало між собою.
Дисфункціональні сім’ї, як правило, мають також розмиті межі між поколіннями, що призводить до міжпоколінних коаліцій, коли, наприклад, згуртованість у підсистемах батьки — діти набагато вища, ніжу батьківській підсистемі (тоді яку сімейній групі, що оптимально функціонує, чітко спостерігається протилежна картина. У дисфункціональних сім’ях спостерігається реверсія ієрархії, коли, вплив дитини сильніший, ніж вплив батьків, або члени сім’ї, утворивши міжпоколінну коаліцію, вважають інших членів сім’ї нижчими за статусом.
Дисфункціональними є незбалансовані сімейні структури за ступенем близькості чи гнучкості, що стабілізуються на основі дисфункцій одного з її членів. Виявити характер структурних проблем сім’ї (жорсткість або розмитість меж, реверсію ієрархії, міжпоколінні коаліції, незбалансованість сімейної структури) набагато легше, якщо знати типові завдання і проблеми сім’ї нарізних стадіях її життєвого циклу (ще одного підходу до вивчення сім’ї на основі системного підходу) [10]. Еволюція розвитку сім’ї аналізуються з метою виявлення впливу на сім’ю параметрів прабатьківської сімейної системи. При аналізі сімейної історії доцільно використовувати такі графічні методи, як Лінія часу, Карта сім’ї‖ [4], за допомогою яких можна виявити найбільш значущі для функціонування сім’ї події, змінив її структурі,

160 можливі збіги подій у досліджуваній і прабатьківських сім’ях, що неявно зумовлюють перенесення особливостей взаємин членів сім’ї на подальші покоління. Виявлення комунікативних особливостей всім ї включає вивчення

правил взаємодії всім ї (явні та неявні

ступіня відкритості спілкування, наявність замаскованої інформації, заборонених для обговорення тем

можливістей відкритого прояву почуттів

переважання прямої чи непрямої комунікації

симетричності або доповненості взаємин (коли поведінка членів сім’ї стосовно один одного схожа чи протилежна один наказує, інший підкоряється. При цьому певні дії одного члена сім’ї можуть спровокувати певну поведінку іншого, яка, у свою чергу, підкріплює поведінку першого, утворити заворожене коло, спричинюючи симптоматичну поведінку наприклад, енурезу дитини. На думку дослідників, які працюють на основі системного підходу до сім’ї, симптоматична поведінка (певне порушення всім ї) відіграє роль прихованої комунікації між людьми, що спостерігається тоді, коли існуючі стосунки всім ї виключають можливість відкритого обговорення сімейних проблем [2; 3; 10]. Особливості комунікативних стосунків усім ї доцільно вивчати за допомогою інтерв’ю. Для виявлення послідовності подій, пов’язаних із симптоматичною поведінкою, задають безоцінні запитання типу Як це трапилось, До чого це призвело, що припускають відповіді описового характеру. За допомогою інтерв’ю можна також виявити особливості взаємин усім ї на основі аналізу відповідей на запитання, що з’ясовують незгідність між членами сім’ї (з використанням категорій більше — менше, краще — гірше, частіше — рідше, ближче — далі та ін.), наприклад Хто краще за всіх ставиться до батька

161 При визначенні перешкоді шляхів подолання опору членів сім’ї варто застосовувати прийом якби Якби батько залишився вдома, хто б радів найбільше [14]. На відміну від індивідуального системний підхід до аналізу комунікативних стосунків усім ї, її структури, історії сім’ї, типових проблем життєвого циклу дає змогу врахувати групові процеси всім ї, одержати всебічне уявлення про сім’ю та її життєдіяльність.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал