Державна пенітенціарна служба україни інститут кримінально-виконавчої служби



Pdf просмотр
Сторінка7/15
Дата конвертації11.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15

Представлення може бути й письмовим
"Шановний пане Проценко! Подавець цього листа — Олег Петровський із

116 Києва, їде до Москви на два місяці, де буде проходити стажування. Це мій співробітник. Буду Вам дуже вдячний, якщо Ви тепло приймете його й усіляко сприятиме йому під час перебування у Вашому місті. Він великий театралі аматор музики. Заздалегідь дякую за люб'язність і шлю дружнє вітання. Ваш В.Петров". Іноді трапляється, що ваш знайомий, до якого ви радісно йдете назустріч, забув вас і дивиться на вас із подивом чи переляком, тож краще не допитуватися "Ви що, мене забули" або "Ви мене не впізнаєте. Такі запитання ставлять людину в ніякове становище. Можна ненав'язливо зауважити "Ми зустрічалися в Баку. Така підказка допоможе вашому знайомому пригадати вас. Не варто представляти людину на вулиці, на ходу. Для чоловіка непристойно зупиняти знайому жінку на вулиці. Винятком може бути лише невідкладна справа. Жінка може зупинитися сама, щоб обмінятися кількома словами зі знайомим чоловіком. Коли когось представляють, усі мають стояти. Якщо у громадських місцях зустрічаються люди, уже знайомі один з одним, вони обмінюються вітаннями.
Знайомство без посередника
- "Я хочу з Вами (із тобою) познайомитися Давайте познайомимося Будемо знайомі. Я хотів(-ла) би з Вами познайомитися. Давайте знайомитися" (ця форма мовного етикету вживається перед представленням за іменами (прізвищами
- "Привіт, Петре" (фамільярний вираз
- "Давай (із тобою) познайомимося" (звернення до дітей
- "Дозвольте познайомитися Дозвольте представитися (офіційні вирази мовного етикету, після цієї фрази йде представлення "Я Іванова, інженер
Іванов"); Ваше прізвище, ім'я та по батькові" (запитання анкетного характеру

117 Як Вас (тебе) звуть (форма на "ти" можлива тільки стосовно дітей.
Знайомство з допомогою посередника

"Знайомтеся! Познайомтеся (будь ласка Познайомтеся (із моїм другом" (посередник пропонує познайомитися і називає ім'я та по батькові, прізвище, а іноді й професію тощо ті, кого знайомлять, називають один одному ім'я, по батькові, прізвище Дозвольте Вас познайомити. Дозвольте Вам представити. Це Неля Миколаївна (про яку я Вам казав(-ла)..." (залежить від ступеня офіційності обстановки та віку тих, що говорять, ім'я та по батькові вживається слідом за представленням. Приятельське "Прошу любити та поважати" як форма мовного етикету припустиме переважно серед людей середнього і старшого покоління.
Відповіді при знайомстві: "Дуже приємно Мені дуже приємно з Вами познайомитися. Я радий (дуже радий) із Вами познайомитися. Я щасливий- а) із Вами познайомитися. Ми вже знайомі. Я вас десь бачив(-ла), зустрічав- ла). Я про Вас чув(-ла). Ви мене не впізнаєте"
Запрошення. Запрошення є яскраво вираженою спонукальною мовною дією до кого запросити куди запросити навіщо запросити. У запрошенні виражається різний ступінь увічливості Я запрошую Вас (тебе" (цей вираз передує обставині, вираженій інфінітивом "поснідати, "піти в кіно, "виступити нараді" тощо. "Я хочу запросити Вас (тебе. Я хотів(-ла) би запросити Вас (тебе. Мені хотілося б запросити Вас (тебе" (найуживаніші вирази мовного етикету, в яких умовний спосіб модального дієслова наголошує некатегоричність, м'якість запрошення. Безособова форма модального дієслова "хотілося б" посилює некатегоричність, нерішучість запрошення Чи можу я запросити Вас Чи можна мені запросити Вас" (м'які, некатегоричні вирази / "Дозвольте мені запросити Вас. Дозволю собі запросити Вас" (офіційний, дещо пишномовний вираз мовного етикету вживається людьми старшого віку.

118
Прохання, порада і пропозиція. У виразах, що означають прохання, пораду, пропозицію що-небудь зробити, міститься спонукання до дії, що об'єднує ці ситуації мовного етикету. Тому важко буває відокремити прохання від поради або пропозиції. Прохання, порада і пропозиція висловлюються часто у формах наказового способу дієслів Я прошу Вас (тебе Я раджу Я пропоную. зробити це" найуживаніша ввічлива форма мовного етикету

"Я просив(-ла) би Я порадив(-ла) би Я запропонувала би. не гомоніти тощо" (умовний спосіб наголошує некатегоричність прохання, поради, пропозиції. Чемний вираз мовного етикету

"Будь ласка. Будьте ласкаві. Будьте люб'язні... Якщо Вам неважко. зателефонуйте" (чемне звернення "Зроби (-іть)... Напиши(-іть)... Принеси(-
іть)" (наказовий спосіб дієслова є основною формою вираження прохання, поради та пропозиції

"Будь другом, зателефонуй" (дієслово у формі наказового способу виражає приятельське звернення "Я хочу Вас просити. зробити це Я хотів би Вас попросити" (вирази мовного етикету, що супроводжуються словами вибачте, "пробачте "Хочу порадитися з Вами (попросити Вас. чи не погодитеся Ви зробити" (питальна конструкція наголошує наполегливе прохання, пораду, пропозицію

"Прохання. не палити, дотримуватися тиші" тощо (офіційна категорична, частіше вживана в оголошеннях, форма мовного етикету.
Згода у відповідь на прохання, запрошення. У відповідь на запрошення згода як форма мовного етикету супроводжується словами подяки (дякую, добре. Часто у відповідь на коректне і чемне прохання (на зразок "Якщо Вам тобі) неважко, принесіть(-си) мені книгу, будь ласка) лунає відповідь Добре Гаразд" (виражає згоду в невимушеній формі Зараз. Цієї миті" (означає згоду зробити щось негайно

119 Зроблю, напишу, принесу" тощо (часто супроводжуються словами "добре, "гаразд "Добре, зроблю Гаразд, напишу Добре, принесу Яне заперечую. ; Яне проти Я готовий Я за Згоден Так Звісно" (невимушений вираз мовного етикету З великим задоволенням З радістю Охоче" (вирази мовного етикету з відтінком бажання

"Обов'язково...; Не сумнівайтеся Не тривожтеся Які можуть бути сумніви" (у відповідь на прохання обов'язково зробити щось (на зразок "Не забудьте) у середу принести мені цю книгу.
Відмова у відповідь на прохання, запрошення

"Я не можу Ні, я не можу Я ніяк не можу На жаль, я не можу" ввічлива, вихована людина відповість "Вибачте, я не можу" з відтінком жалю Не хочеться Щось мені не хочеться" (невимушена відмова Мені не під силу Яне в змозі Не в моїх силах допомогти" (у відповідь на прохання про допомогу Яне можу погодитися Я маю відмовитися Я змушена(-ий) Вам відмовити" (відмова з відтінком офіційності.
Неповна відповідь

"Можливо...; Мабуть Напевно Не знаючи зможу я Можливо Очевидно Найімовірніше Навряд чи Боюся Побоююся Думаю, що не зможу (буду зайнятий тощо Я подумаю Треба подумати (подивитися Я одразу не можу відповісти (вирішити, погодитися Яне обіцяю Нічого не можу поки що обіцяти Я постараюся. (вирішити, допомогти, прийти тощо.
Згода з чиєюсь думкою і позитивна відповідь на запитання виражається у формі, що містить позитивну відповідь (на запитання "Вити) зробили зробив) звіт" — "Так, звісно Безумовно підтвердження слушності думки співрозмовника (Слушно Правильно Проти цього нічого не скажеш категоричне підтвердження слушності думки співрозмовника

120 Виправі Ви абсолютно (цілком) праві Аякже інакше Інакше й бути не може.
Незгода з чиєюсь думкою і негативна відповідь на запитання
виражається у формі, що містить незгоду з думкою співрозмовника Неправильно Неслушно Це цілком (абсолютно) хибне Ви неправі Ви цілком (абсолютно, зовсім) неправі цілковиту незгоду з думкою співрозмовника (Я (цілком, абсолютно, зовсім) незгоден із Вами З Вами не можна (неможливо) погодитися, Хіба можна з Вами погодитися чемну, офіційно виражену незгоду з думкою співрозмовника (Я дозволю собі не погодитися з Вами Дозвольте Вам заперечити" тощо.
Вибачення. Ситуація вибачення — це складний морально-психологічний стан, пов'язаний зі спокутою провини за якийсь вчинок. У цій ситуації неодмінно присутній відтінок покаяння, прохання. Вчинок може бути великим або незначним, що вимагає і різних виразів мовного етикету. Наприклад, за невеличкий вчинок доречне вибачення без пояснення причин, бо вони очевидні (штовхнув, зачепив когось, наступив на ногу, не пропустив уперед тощо. Суто етичний зміст виражається у стилістично нейтральній формі
- "Пробачте, будь ласка
- "Вибачте, що потурбував (за несподіваний прихід, за запізнення, зате, що так рано телефоную' найуживаніші вирази, поширені серед інтелігентних людей
- "Я повинен(-на)...; Я хочу Дозвольте принести Вам свої вибачення" вирази мовного етикету, частіше вживані з відтінком офіційності
- "Якщо Ви можете, пробачте не ображайтеся тощо" (чемна форма вираження з відтінком сумніву
- "Не гнівайтеся на мене Не ображайтеся, що я Яне хотів Вас скривдити Я винуватий перед Вами, що заподіяв Вам стільки турбот занепокоєння тощо" (форма вираження, часто вживана разом зі словами "вибачте, "пробачте.

121
Вибачення за посередництва іншої людини. Наприклад: "Вибачтеся за мене перед Марією Нилівною" тощо.
Скарга. "Я погано (кепсько) себе почуваю. Я занедужав(-ла), втомився- лася), засмучений(-а), стурбований(-а); Яв розпачі (не в настрої, не в дусі Мені не таланить Мені погано, холодно, спекотно У мене негаразди, ускладнення, біда нещастя, перевтома, нездужання, лихоманка тощо У мене немає бажання (настрою) що-небудь робити тощо Мене не люблять, не розуміють Мені прикро Я лютий Яне знаю, що робити (чим зарадити, як вчинити, як повестися, як дати собі раду, як вийти з цього становища" тощо.
Розрада, співчуття, як і комплімент, схвалення, належать до таких мовних дій, метою яких є бажання підбадьорити співрозмовника. Вираз, що означає бажання дати розраду, висловити співчуття, з'являється як друга репліка діалогічної єдності у відповідь на скаргу співрозмовника. Наведемо форми висловлення співчуття, доречні в разі великого нещастя, горя Я Вам співчуваю. Мені дуже шкода, що так трапилося. Дозвольте висловити моє співчуття. Я Вас розумію" (у цих формах мовного етикету виражається співчуття з відтінком офіційності Заспокойтеся. Не хвилюйтеся. Не турбуйтеся. Не засмучуйтеся. Не горюйте. Потерпіть. Забудьте. Не думайте про це. Не згадуйте того, що трапилося. Візьміть себе в руки. Не падайте духом. Не втрачайте витримки. Викиньте все з голови. Не приймайте це близько до серця. Не піддавайтеся настрою. Не звертайте уваги на це. Не переймайтеся. Не треба хвилюватися, тривожитися, здаватися, втрачати витримку, падати духом тощо. Треба не думати про це. Треба викинути це з голови тощо" (у цих виразах мовного етикету виявляється співчуття разом із порадами Усе буде гаразд. Всяке трапляється вжитті. Все минеться. Нічого не вдієш. Нічим тут не зарадиш. Ви невинуваті. Це не ваша провина тощо" (у цих формах мовного етикету виражається розрада із запевненням, схваленням і співчуттям Я Вам щиро співчуваю. Я висловлюю Вам співчуття. Дозвольте

122 висловити моє глибоке (найщиріше) співчуття з приводу Вашого нещастя. Вам моє найщиріше (глибоке) співчуття. Я вболіваю разом із Вами. Я поділяю (розумію) вашу глибоку скорботу (горе, нещастя, сум. Я вражений Вашим горем. Тримайтеся мужньо" (узвичаєні форми вираження співчуття.
Комплімент, схвалення, як і співчуття, — це різновид мовних дій, що підбадьорюють співрозмовника, створюють у нього гарний настрій. І схвалення, і комплімент реалізуються у вільно побудованих, стереотипних фразах мовного етикету Ви прекрасні, чарівні, розумні. Ви добре, молодо виглядаєте. Ви гарна людина (спеціаліст, лектор, керівник, господар тощо. Ви добре чудово) граєте на гітарі (співаєте тощо. Ви гостинний(-а) хазяїн (хазяйка. Ви розумні, добрі, чуйні тощо. Ви не змінюєтеся, не старішаєте. Час щадить Вас (не бере. У Вас (тебе) гарна посмішка (волосся, фігура, очі, руки, постава тощо. У Вас гарний (здоровий, свіжий) вигляд. У Вас гарний (прекрасний, тонкий) смак. У Вас гарний, м'який, поступливий характер. У Вас гострий тонкий, критичний) розум. У Вас є гарне відчуття гумору. З Вами цікаво приємно) спілкуватися, розмовляти, мати справу, зустрічатися.
Відповіді на компліменти: "Дякую. Спасибі за комплімент. Це тільки комплімент. Вимені лестите. Те саме маю сказати про Вас. Я радий(-а), що Вам сподобалося.
Несхвалення, дорікання звичайно припустимі збоку близьких людей нерідко виходять за межі сфери чемного поводження співрозмовників, близькі до порушень нормі правил мовного етикету у вузькому розумінні Ви погано виглядаєте. Ви дуже сильно змінилися (постарішали, поповнішали, схуднули, погладшали. Ви забагато говорите, курите. Ви такий невихований. У Вас поганий вигляд, поганий колір обличчя, непоступливий, кепський характер, поганий смак. У Вас немає почуття гумору. З Вами важко розмовляти (жити, працювати, спілкуватися, мати справу) тощо. З Вашим характером нелегко (важко) жити. Недобре (неправильно) так вчиняти, поводитися, говорити. Навіщо Ви зробили (сказали, вчинили) так

123 Ви підвели мене, поставили мене у складне (ніякове) становище. Ви скривдили, засмутили мене. Як Ви можете (могли, насмілилися) так вчинити Як Вам не соромно так поводитися, робити, говорити Я ображаюся на Вас. Я засмучений Вашою поведінкою.
Виправдання (у відповідь на дорікання Яне хотів Вас скривдити. Я випадково це зробив. Я постараюся виправитися" (виправдання з відтінком вибачення й усвідомлення своєї провини Мені прикро (неприємно, що так сталося. Не гнівайтеся (не ображайтеся. Ні, це ви неправі. Це Ви винуваті, а не я" (виправдання із запереченням Не розумію (не знаю, за що Ви мене лаєте. За що Вимені дорікаєте. Не можу зрозуміти, в чому річ" (виправдання зі здивуванням Яка досада Яка прикрість" (виправдання з відтінком досади засвою помилку.
Привітання. У поздоровленнях, які в побажаннях, яскраво виявляються ввічливість і коректність людини. Вітають звичайно зі святом або з удалим завершенням (іноді початком) якоїсь справи Щиро, від усієї душі, від усього серця. вітаю з днем народження (із Новим роком) тощо" (найуживаніші поздоровлення Дозвольте привітати Вас із днем народження тощо" (поздоровлення з відтінком офіційності.
Побажання. У вираженні мовного етикету можна вирізнити такі форми Щиро (від усієї душі, від усього серця) бажаю Вам щастя (успіхів, здоров'я, якнайшвидшого видужання тощо) або не хворіти (скласти іспит, завершити написання книги" тощо Щасти Вам у дорозі Не хворійте. Видужуйте. Міцного Вам здоров'я! Довгих років життя Щирі (теплі, гарячі, найкращі) побажання. Дозвольте побажати Вам

124 успіхів (щастя тощо" (зазвичай вживають у листах, із відтінком офіційності.
Побажання-тости. "За Ваше здоров'я (успіхи За свято За щастя За господиню дома За гостей За Вас, Євгенія Василівна Замолодих Я пропоную тост за. Я хочу запропонувати тост за. Мені хотілося б запропонувати тост за ... Вип'ємо за. Я піднімаю келих за"
Подяка. В одиницях мовного етикету, використовуваних у ситуації подяки, найяскравіше виявляється функція ввічливості Спасибі Вам. Велике спасибі. Дякую. Дуже вдячний. за допомогу (підтримку, книгу, пораду тощо. Я Вам вдячний зате, що. Я Вам дуже, щиро, глибоко, надзвичайно) вдячний за допомогу, за привітання" найуживаніші форми Я Вам дуже зобов'язаний(-а) зате, що. У мене немає слів (мені бракує слів, щоб віддячити Вам, висловити Вам мою вдячність зате, що" подяка за надані значні послуги Ви не уявляєте. Якби Визнали, наскільки я Вам вдячний
(зобов'язаний)... Моя вдячність не знає меж" (емоційне, піднесене вираження подяки Я хочу. Мені хотілося б. Я маю. Дозвольте подякувати Вам, висловити Вам подяку зате, що. Завжди до Ваших послуг" (із відтінком офіційності, у відповідь на незначну послугу Ви дуже люб'язні (уважні. Я зворушений(-а) Вашою увагою
(люб'язністю). Ваша люб'язність (увага) мене дуже зобов'язує). Це дуже мило з Вашого боку. Ви мене виручили" (подяка з компліментами Заздалегідь дякую Вас. Подякуйте за мене Євгена, Валерія Юрійовича тощо" (подяка за майбутні послуги і вираження подяки через іншу особу.
Прощання — фінальна форма спілкування в мовному етикеті До побачення Прощавайте На все добре До зустрічі До завтра До вечора До свята До літа (до зими тощо" (найуживаніші форми мовного етикету. Часто використовуються в листах. Можуть вживатися і зі значенням

125 прощання на тривалий термін. З відтінком побажання Добраніч Доброї ночі Щасливо Яне прощаюся з Вами. Ми ще побачимося. Цілую. Обіймаю" (приятельське, невимушене, часто вживається при прощанні під час телефонної розмови або в листі до близьких людей.
Прохання при прощанні

"Пишіть (напишіть. Не забувайте писати. Дайте про себе знати" (при прощанні з тими, хто їде "Передайте привіт чоловікові (дружині, тещі) тощо. Поцілуйте дітей, онуків тощо" (серед близьких людей "Не згадуйте лихом" невимушені форми мовного етикету.
Побажання при прощанні

"Бажаю Вам (тобі) добре відпочити (гарного відпочинку. Бажаю Вам успіхів (талану, щастя, щасливої, доброї дороги" (побажання тому, хто від'їжджає); Бажаю Вам (тобі) усього доброго (приємної подорожі, вдалої поїздки. На все добре" (побажання з відтінком офіційності Щасливо залишатися. Не хворійте. Будьте щасливі" (той, хто від'їжджає, адресує тим, хто залишається.

4.2. Культура одягу та етикет гостинності

Культура одягу
Іноді достатньо одного погляду на людину, щоб оцінити її смак і манеру вбиратися. Одяг підкреслює гарний смак одних і несмак інших. Елегантно одягнена людина завжди почуває себе упевненішою. Адже говорять — зустрічають за одежинкою. Охайність — ознака ввічливості, але треба пам'ятати, що займатися туалетом можна тільки вдома. До вимог моди належить ставитися творчо, виходячи зі своїх принципів та ідеалів, а також із того, що личить до фігури та обличчя. Дотримуючись вимог пристойності та скромності, бажано пам'ятати, що "стиль як атлас часто маскує коросту"
(А.Камю). Ще Дон Кіхот наставляв свого вірного друга Санчо: "Ніколи не

126 ходи, Санчо, розперезаним і неохайним безладдя в одязі є ознака розслабленості духу. Інтелігентні люди вбираються скромно або вишукано, але неодмінно охайно із почуттям міри, підбираючи одяг за віком, характером, способом життя, помічають вади у своїй зовнішності й не вип'ячують їх невдалим костюмом. Вони не цураються моди, слідуючи сформульованій А.П.Чеховим думці, що в людині все має бути прекрасним, — і обличчя, і одяг, і душа, і думки. У здоровому, цивілізованому суспільстві панує здоровий естетичний смак. Смак — володар моди. Мода — служниця смаку. Смак, або естетичне судження — сума уявлень людини про красу. Спроможність відрізнити гарне від потворного виявляється в особистих преференціях, схильностях. Як побудований побут, якою є поведінка людини, багато в чому залежить від естетичного смаку. Для Гегеля "естетичний смак — це духовно-практична естетична потреба людини.
Смак — внутрішній образ людини, атрибут культурного способу життя. Людина не народжується з гарним смаком вона здобуває його в процесі виховання. Вдягатися зі смаком — значить виявляти увагу до людей, до свого оточення. Смак виражає оцінку тих або інших якостей і властивостей предметів. Людина із зіпсованим смаком захоплюється "псев- докультурою", "псевдовитонченістю". Оскільки смаки різні, неминучими є боротьба і суперечки з міщанським смаком. Мері Куан (нагороджена орденом Британської імперії) мала приголомшливий успіх її міні-спідниця принесла їй величезний прибуток. У Лондоні є ательє готової сукні "Мила страшила, де можуть пошити сукню, прозору, як акваріум. За правилами етикету, смак додає впорядкованості естетичним переживанням. Смак — це гармонія, єдність між гарними манерами, костюмом, зачіскою, що визначаються внутрішньою культурою, суспільною практикою і виражаються в поведінці людини через вчинок. Смак — це

127 характеристика особистості загалом. Насамперед він передбачає охайність. Домашні терези та дзеркало — кращі порадники для тих, хто намагається виглядати елегантно. Хоча б раз на місяць потрібно зважуватися, щодня дивитися у люстерко перед виходом із дому. Не вірте дзеркалові, підвішеному із нахилом, воно приховує зайву повноту, не дає об'єктивного уявлення про зовнішній образ. Проте зовнішня охайність ще не найголовніше. Варто дотримуватися чистоти внутрішньої. Відповідно до правил гарного тону, взуття слід утримувати в чистоті, особливо в дощову погоду. Волосся завжди має бути чистим і блищати. Чоловікам щодня належить голитися. Мода, як ми вже згадували, — служниця смаку. Об'єктивно ніяка мода не буває гарною або потворною, вона немає постійних критеріїв. Те, що ще вчора здавалося неприйнятним, сьогодні здається природним. Культура, звичай і мода діалектично взаємозалежні, взаємодіють як загальне, особливе й одиничне. Звичай зумовлює сталість культури, мода — її мінливість. Звичай — це застигла, тривала мода, а мода — це мінливий звичай."Мода відрізняється від звичаю або, точніше, вона становить особливий різновид звичаю. Вона частково вбирає в себе звичай, розвиває його за нових соціальних умов. Звичай дає поштовх розвиткові моди. Мода — це. оновлення. Принцип, якого споконвіку дотримується природа. Дерево скидає старе листя, людина — обридлий одяг. Коли речі стають занадто звичними, люди від них втомлюються. Мода рятує від стомливої однаковості. Люди хочуть подобатися один одному бути красиво вдягненими, добре виглядати — природна потреба, — писав відомий французький художник-модельєр П.Карден. Завдяки цій властивості людської природи ми час від часу оновлюємо свій гардероб. Примирення із черговою модою часто буває процесом нелегким, майже завжди вона спочатку багатьох шокує. Але через певний час (іноді через рік) нова мода неминуче змусить вас підкоритися, а півтора- два роки потому здаватиметься вам єдино прийнятною, і людина, звикнувши

128 до неї, знову протестуватиме проти якихось інших нововведень. Річ модна слугує три роки (якщо говорити про дамські гардероби) і п'ять (якщо йдеться про чоловічі. Триматися застару моду не варто, ліпше здаватися без бою. Мода повертається, але ніколи в такому самому вигляді не приходить модними будуть речі схожі, але інші. Мода як особлива форма соціально-психологічного спілкування людей сприяє формуванню масової поведінки. Як же створюється мода і що лежить в основі її створення Насамперед її створює фантазія, а також соціально- психологічні явища — навіювання, імітація, захоплення, громадська думка, виокремлення, уподібнення тощо. Але головну роль у виникненні моди відіграють навіювання й імітація. На навіюванні значною мірою грунтовані шкільне виховання, реклама, звичаї. Крім того, одна людина (або група) впливає на іншу. Наприклад, виникає бажання брати участь у концерті — співати, скандувати, плескати в долоні в такт, розгойдуватися, танцювати. Людина навіть не підозрює, що вона "заразилася, часом не усвідомлює свої дії [5,160]. Активнішу роль установленні моди відіграє імітація. Імітація — відтворення людиною певних рис поведінки іншого, його вчинків, дій, манер. Як механізм моди імітація відтворює поведінку однієї особи в масовому масштабі. Імітація в моді є багатоманітною людина наслідує квіти (зачіска "хризантема, модна лінія "троянда, комах (кольори метелика-бражника), пташок (зачіска "вінценосний журавель, тварин (пальто силуету "кажан, зачіска "лев, "кінський хвіст, "собачі вуха, танець "манки", тканини "під леопарда, "під зебру, "під далматинських догів інших людей (жінка — чоловіка, чоловік — жінку, літні — молодих, європейці — японців літературних героїв або історичних осіб (Гамлета, Чайльда Гарольда, Наполеона тощо, артистів кіно та естради.
Свого часу Оноре де Бальзак писав "Мода завжди була думкою, вираженою у костюмі. Вихідний костюм завжди має бутив бойовій готовності (вичищений, ґудзики та гачки пришиті. У порядку слід тримати й

129 взуття, панчохи, шкарпетки, запонки, краватку, адже вони в будь-який час можуть знадобитися. В офіційній обстановці піджак завжди має бути застебнутим. У застебнутому піджакові входять до знайомого, в ресторан (особливо в товаристві жінки, в кабінетна нараду. Якщо висидите у президії за столом або виступаєте з доповіддю, піджак також має бути застебнутим. Розстебнути
ґудзики піджака можна під час вечері або в кріслі театру (нижній ґудзик піджака не застібають ніколи. Оскільки мода змінюється, змінюються й наші уявлення про красу і принадність зовнішнього вигляду людини. На початку XX сторіччя миловидність жінки визначали профіль, великі очі, пишне волосся. У х роках у зв'язку зі зміною довжини спідниці найбільшу увагу почали приділяти стрункості ніг. Звісно, великі очі й пишне волосся — великий дарунок для жінки. Та якщо природа цього не дала, не варто засмучуватися допомагає косметика, перукарське мистецтво. Сьогодні найважливіше — це силует, загальні обриси фігури. Стрункість фігури, модні сучасні лінії одягу є визначальними. Неабияке значення для цілісного образу мають жести, хода, зачіска, взуття. Елегантність залежить від смаку, почуття міри та інтелекту. Головне — знайти свій стиль і зуміти пристосувати його до моди сьогодення. Маючи наметі досягнення елегантності й гармонії, конче важливо виховувати в собі почуття пропорції та кольору. Мода порушує важливе правило вихованості, відповідно до якого не варто виокремлюватися із середовища собі подібних, привертати до себе увагу. Одна з головних таємниць елегантності — це зручність нашого костюма, можливість почуватися в ньому спокійно і вільно. Чим менше костюм нагадує про себе, тим краще. Дама, що сидить у гостях у наполовину знятій витонченій туфельці (бо вона їй тисне ногу, виглядає менш елегантною, ніж їй того хотілося б. Чоловік, закидаючи ногу на ногу, не повинен підтягати штанину до

130 краю шкарпетки. Жінка, сідаючи, не піднімає сукню або пальто. Варто знати, що чорний колір старить людину. І не тільки тому, що це колір жалоби, ай тому, що на чорному тлі виступають зморшки (вони менше помітні, якщо обличчя освітлене знизу саме цим визначається ефект білого комірця, білої блузи, білої чоловічої сорочки. Лампи денного світла мало кому додають свіжості. Жінці не варто вдягатися суто з метою справити враження на приятельку. Треба обов'язково зважати й на близького чоловіка. Цілком виправданим буде прагнення жінки вдягатися так, щоб передусім подобатися саме йому. Ігноруючи смаки й оцінки чоловіка, жінка поводиться недипломатично. Зрештою це призводить до того, що вона перестає подобатися. Чоловік, своєю чергою, має цінувати прагнення своєї подруги виглядати нарядно й сучасно, а отже, бути уважним — помічати нову зачіску або сукню, не забувати з цього приводу зробити комплімент. Етикеті мода схожі тим, що вони стосуються зовнішніх форм поведінки, але різняться за термінами дії та соціальним резонансом мода динамічніша за етикет, вільніша, етикет найчастіше ставить за обов'язок людини дотримуватися моди, натомість остання нерідко порушує етикет.
Етикет гостинності
Звичай гостинності — найдавніший зі збережених із давнини ритуалів. Що видумаєте з приводу гостинності Чому і навіщо люди ходять або приїжджають у гості один до одного Гостинність є не тільки одним із засобів неформального спілкування людей, ай формою захисту людини, що потребує притулку, тепла і турботи, виявом співчуття, співпереживання, милосердя, розуміння і порозуміння. Порушення законів гостинності як із боку хазяїна дому, що відмовився прийняти людину, котра прохає про захисток і нічліг, такі збоку гостей, що образили своїм недостойним поводженням святість його оселі, що їх зігріла, за всіх часів вважалося найтяжчим порушенням моралі й моральності, каралося суспільним осудом, презирством до того, хто не захотів дотриматися звичаїв і традицій предків.

131 Звичай гостинності, грунтований на принципах і нормах загальнолюдської моралі й моральності, за наших часів істотно змінився у своєму церемоніальному, ритуальному плані, втім, значення свого не втратив. У гості один до одного люди йдуть і приїжджають навіть із далеких країн не тільки за особливим викликом, запрошенням, ай тоді, коли відчувають цілком природну потребу завітати до друзів, рідних, близьких. Умовно оселі можна розподілити на відкритій закриті. До відкритих належать ті, де гості бувають якщо не щодня, то раз на тиждень обов'язково. Приходять сюди й у справах і без діла поспілкуватися, обговорити наболілі питання, порадитися, поділитися радістю або сумом, просто випити кави або чаю, дізнатися дещо робиться, що нового у світі. І тут не постає питання, як краще прийняти гостя пригощають його тим, що є в домі, влаштовують на нічліг, виходячи з наявних можливостей, часом гість самостійно обслуговує себе, якщо господарі зайнятій не можуть приділити йому достатньої уваги. У тих випадках, коли у відкритому домі готується урочистий прийом із приводу знаменної події або дати, трудність найчастіше полягає втому, що визначити заздалегідь точну кількість гостей майже неможливо можуть прийти некликаними, неочікуваними, але бажаними всі друзі родини. У таких домах, як то кажуть, усе не за правилами, але чомусь саме вони приваблюють особливою відкритістю, теплом, доброзичливістю і сердечністю. Буває й таке, що ви прийдете у відкритий дім без подарунка і квітів, проте нікому не спаде на думку погано про вас думати, але якщо вам поталанить знайти що-небудь дуже цікаве й дефіцитне, ви обов'язково понесете такий гостинець саме в цей дім. Як правило, про жоден етикет тут не думають, він тут природний, усе йде цілком відповідно до заведеного порядкуй усталених звичаїв і традицій. У закритих домах гості бувають недуже часто. У таких домах переважно збираються з приводу якихось урочистих днів, ювілеїв, круглих дат. Приймають у закритих домах далеко не всіх, а лише тих, кого заздалегідь

132 запрошено, тому склад гостей і форму запрошення тут обмірковують вельми грунтовно. Приймають гостей у різних країнах і в різних народів по-різному. Таку Середній Азії запрошують на плову Сибіру — на пельмені, на Волзі — на юшку, в Україні — на борщі вареники, на Кавказі — на шашлик. У різних країнах існують специфічні частування і звичаї гостинності, що відбивають їхній спосіб життя, звичаї, традиції. Навіть запрошення на чай і ритуал чаювання в усіх народів різні. Ясна річ, усі правила етикету всіх часів і народів не засвоїти, та якщо виявити до хазяїв достатню увагу й інтерес, можна легко адаптуватися в будь-якій ситуації.
Особливу царину міжнародного ритуалу становлять дипломатичні прийоми як різновид спілкування. З огляду на конкретні умови й обстановку, дипломатичні прийоми передбачають такі церемоніали, як келих шампанського, сніданок, ленч, чай, журфікс (фр.jour fiхе— певний день тижня для прийому гостей, коктейль, а ля фуршет, обід, вечерю на честь прибулого гостя. Існують прийоми з відповідними програмами перегляд кінофільму, музичній літературні вечори, зустрічі для ігор, товариські зустрічі й вечори дружби, що також супроводжуються легким частуванням і відповідними напоями. Головною умовою будь-якої гостинності є взаємна ввічливість і доброзичливість гостей і хазяїв, тому збоку й тих, й інших потрібні певні зусилля, щоб принести один одному максимальне задоволення, причому задоволення не тільки й не стільки від їжі та напоїв, скільки від змістовного й цікавого спілкування, взаємної уваги та порозуміння. Досягти цього можна за умови, якщо заздалегідь налаштувати себе на оптимістичний лад стосовно зустрічі з цікавими, приємними та шановними людьми. Готуючись до прийому гостей, бажано прибрати дім, продумати програму зустрічі й форму частування, узгодити свої бажання і можливості. Не завадить також заздалегідь подбати про власний зовнішній вигляд. Святковість обстановки певною мірою залежить від нарядності приміщення,

133 що досягається за допомогою живих квітів, від ошатності й охайності господарів, котрі зустрічають гостей із посмішкою. Чи здороватися заруку, чи цілуватися залежить від характеру відносин, що склалися раніше, близькості й тривалості дружніх стосунків. Інтелігентні люди знають, що приходити в гості належить у призначений час або з дуже невеликим запізненням і в максимально охайному й ошатному вигляді. Прийти в дім із квітами — це завжди добре. Тим, хто прийшов раніше, можна запропонувати подивитися часописи, художні альбоми, послухати музику, а також безалкогольні напої, соки, коктейлі. Якщо ж гості
— старі знайомі, то жінки можуть запропонувати хазяйці свою допомогу. Проте змушувати гостя чистити картоплю або цибулю не варто. Трудомістку роботу господарі зазвичай виконують самі. У ситуації, коли гості, що зібралися на свято, незнайомі між собою, господарі мають представити їх один одному. Можна, звісно, й самому назвати себе, якщо господарі з якихось причинне зробили цього. Перебуваючи у гостях, не слід привертати до себе занадто велику увагу, хоч би якою "великою" і "знатною" людиною ви себе вважали. Вміння слухати інших гостей і не зловживати їхньою увагою — неабияка чеснота кожного. Якщо гостей запрошують до святкового столу, то насамперед розсаджують жінок так, щоб їм було зручно і щоб було кому їм услуговувати. Господарям не слід забувати про серветки, їх звичайно кладуть на коліна, щоб зберегти від прикрих випадків костюм або сукню, а паперові залишають біля столового прибору. За столом не варто розмовляти, не проковтнувши попередньо їжу. Виховані люди не дозволяють собі розповідати старій вульгарні анекдоти, намагаючись у такий спосіб розважити присутніх. Можна заздалегідь підготувати якусь кумедну історію, якої ніхто не знає. Якщо відомо, що під час застілля вам доведеться вийти до телефону, варто сісти так, щоб якнайменше турбувати сусідів. Хазяйці належить сидіти

134 в такому місці, щоб будь-якої миті можна було вільно вийти й повернутися до столу, не привертаючи до себе особливої уваги гостей. Коли під час вечірки заплановано перегляд аматорських фільмів, слайдів, прослуховування музичних і літературних творів, то організувати це бажано заздалегідь і не змішувати духовну їжу з тілесною, розділивши їх у часі. Наприкінці вечірки виховані люди не забувають люб'язно попрощатися з господарями й подякувати їм за гостинність.
Візит у гості.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал